Начните консультацию с юристом онлайн
Здравствуйте,в начале марта этого года проводил оплату за таможенное оформление автомобиля,допустил ошибки при заполнении квитанций.Оплата прошла на счет Волынской таможни.Как вернуть деньги?Оплату проводил через Приват 24.Есть письма просьбы с банка,где указаны суммы и реквизиты по возврату денег .
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (12)
Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта
Добрый день!
По Вашему вопросу сообщаю следующее:
Исправить реквизит платежки после списания средств со счета, конечно, не получится, но восстановить справедливость без возврата платежа вполне реально. Основанием для этого служат письма НБУ от 09.06.2011 г. № 25-111/1438-7141, от 26.09.2005 г. № 25-113/1506-9580 (ср. 025069200). Согласно им вопрос внесения изменений в реквизит «Назначение платежа» после зачисления средств на счет получателя необходимо решать в порядке, согласованном между плательщиком и получателем средств.
Поможет вам ст. 526 ГКУ, в которй идет речь о выполнении обязательства в соответствии с обычаями делового оборота. То есть некими правилами поведения, которые не предусмотрены законодательством, но которые уже сложились и широко применяются в хоздеятельности.
Точкой опоры в этом вопросе могут стать решения судов по конкретному делу, содержащему сходные обстоятельства. Так, например, обоснованным выходом в решении вопроса об уточнении назначения платежа после списания средств со счета плательщика суды считают обмен письмами между контрагентами (определение Киевского апелляционного админсуда от 23.04.2014 г. по делу № 2а-3335/10/2670, определение Житомирского апелляционного админсуда от 19.02.2013 г. по делу № 0670/3840/12, определение ВАСУ от 13.11.2012 г. № К-20530/10).
На практике, как правило, достаточно письма плательщика (желательно с уведомлением о вручении и описью вложения), в котором он уведомляет получателя средств о совершенной ошибке и просит сделать соответствующее изменение. Письмо составляем в произвольной форме примерно такого содержания:
«ТОВ «Дзвіночок» платіжним дорученням від 12.09.2018 р. № 1280 були перераховані грошові кошти в сумі 12000,00 грн. на поточний рахунок ТОВ «Струмочок» № 36001557960112 у ПАТ КБ «Спадок», м. Дніпро, МФО 201595.
У полі «Призначення платежу» було помилково зазначено: «Оплата за поставлені запчастини згідно з договором від 28.08.2018 р. № 504, у тому числі ПДВ 20 % — 4300,00 грн.».
Вірним слід вважати таке призначення платежу: «Попередня оплата за договором надання послуг від 28.08.2018 р. № 501, у тому числі ПДВ 20 % — 4300,00 грн.
Усі інші реквізити платіжного доручення від 12.09.2018 р. № 1280 просимо вважати правильними».
Получатель письма визирует его у руководителя и прикладывает к соответствующей банковской выписке. Она будет основанием для правильного отражения полученных средств в учете.
С уважением,
Константин Гончаренко
Адвокат, г. Винница, 10 лет опыта
Добрий день! Вам слід звернутися до отримувача коштів письмово із заявою про врегулювання ситуації що виникла, до заяви слід додати копію квитанції про проплату і просити зарахувати платіж, як такий що сплачений вами або ж повернути його і надати вам можливість повторної сплати.
Добрий день.Чи можливо написати листа в електронній формі?
Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта
Якщо є офіційна електронна адреса для звернень , то це можливо.
Але краще такі листи відправляти рекомендованим листом з описом та повідомленням про вручення , через Нову пошту навіть!
С уважением,
Константин Гончаренко
Дякую!
Адвокат, г. Винница, 10 лет опыта
Так, можливо написати листа і в електронній формі, для цього слід віднайти електронну адресу на офіційному сайті та надіслати лист на неї.
Також такий лист має містити власноручний підпис (можливо просканований) або бути підписаним електронним цифровим підписом.
Повторна сплата була зроблена в той же день, але не мною і не з мого рахунку.Перву проплату я робив не від свого імені, і допустив помилки в реквізитах ПІП,ітд.,але рахунок ввів вірно,і проплата відбулась.
Юрист, г. Днепр, 31 год опыта
"ІНСТРУКЦІЯ про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04)^
"2.3. Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.
2.4. Банк перевіряє відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів, крім інкасових доручень (розпоряджень), вимогам додатка 9 до цієї Інструкції:
банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника" та "Підписи платника" (якщо згідно з формою документа вимагається його заповнення);
банк отримувача - заповнення таких реквізитів: "Отримувач", "Код отримувача", "Рахунок отримувача", "Банк отримувача" та "Підписи отримувача" (якщо згідно з формою документа вимагається його заповнення);...
2.31. Банк отримувача зобов'язаний зарахувати на рахунки своїх клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання, якщо під час проведення контролю за реквізитами цих документів, що здійснюється відповідно до цієї глави, не виявлено розбіжностей.
Банк отримувача зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунку отримувача і його коду, що зазначені в електронному розрахунковому документі, і зараховувати кошти на рахунок отримувача, лише якщо вони збігаються. У разі їх невідповідності банк має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів (у які враховується і день надходження до банку отримувача електронного розрахункового документа) для встановлення належного отримувача цих коштів, яку зараховує на рахунок "Кредитові суми до з'ясування". Банк має забезпечити зберігання електронного розрахункового документа або належним чином оформленої його паперової копії...
2.32. Для встановлення належного отримувача банк отримувача зобов'язаний надіслати банку платника запит щодо уточнення номера рахунку та/або коду отримувача. Обмін запитами щодо уточнення цих реквізитів та відповідями здійснюється засобами платіжної системи в захищеному вигляді за допомогою окремих типів електронних документів, формати та правила заповнення яких визначаються цією платіжною системою.
У разі надання банком платника уточнених даних щодо номера рахунку та/або коду отримувача з метою зарахування коштів на його рахунок банк отримувача оформляє меморіальний ордер на підставі електронного розрахункового документа та уточнених даних банку платника щодо номера рахунку та/або коду отримувача. У реквізиті "Призначення платежу" меморіального ордера банк отримувача зазначає номер і дату електронного розрахункового документа та повторює текст реквізиту "Призначення платежу" цього документа. Документ про уточнені дані щодо номера рахунку та/або коду отримувача зберігається разом із паперовою копією електронного розрахункового документа або в електронній формі...
Якщо немає змоги встановити належного отримувача, або не надійшли уточнені дані від банку платника, то банк не пізніше четвертого робочого дня зобов'язаний повернути кошти банку, що обслуговує платника, із зазначенням номера та дати електронного розрахункового документа та причини повернення.
Відповідальність за шкоду, завдану суб'єктам переказу у разі недотримання цих вимог, покладається на банк, що обслуговує отримувача...
2.37. Банк, з вини якого кошти списано з рахунку неналежного платника, зобов'язаний повернути на рахунок цього платника помилково списану суму, за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у визначеному законодавством України розмірі, якщо договором не передбачено іншу відповідальність.
Повернення платнику коштів, що списані банком з рахунку платника без законних підстав або з ініціативи неналежного стягувача, або в разі порушення банком умов договору банківського рахунку чи іншого договору про надання банківських послуг в частині здійснення договірного списання, або внаслідок інших помилок банку, здійснюється в судовому порядку. За списання коштів з рахунку платника без законних підстав банк має сплатити платнику пеню у визначеному законодавством України розмірі, якщо договором не передбачено іншої відповідальності."
Не совсем корректно изложен вопрос: какого рода допущена ошибка(и) - в назначении платежа или в реквизитах получателя, вследствие чего платеж получен ненадлежащим получателем средств. Как изложено в Инструкции (п.2.3.) ответственность за правильность заполнения расчетного документа несет плательщик, поэтому непонятно, о каком "письме с банка" идет речь. Возврат средств по вине плательщика Инструкцией не предусмотрен, т.е. привлечь банк к их возврату нет оснований. Возврат в таком случае предствляется в (до)судебном порядке в порядке возмещения ущерба (убытка).
Невірно вказаних реквізитах ,вдруге був проведений платіж вірно,але не мною,і не з мого рахунку.Помилки були в написанні ПІП так,Як проплату робив не від себе ,а за брата.
Адвокат, г. Киев, 31 год опыта
Здравствуйте, Александр!
Исправить реквизит платежки после списания средств со счета, конечно, не получится, но восстановить справедливость без возврата платежа вполне реально.
Основанием для этого служат письма НБУ от 09.06.2011 г. № 25-111/1438-7141, от 26.09.2005 г. № 25-113/1506-9580 (ср. 025069200):
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v7141500-11
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v9580500-05
Согласно им вопрос внесения изменений в реквизит «Назначение платежа» после зачисления средств на счет получателя необходимо решать в порядке, согласованном между плательщиком и получателем средств.
Поэтому, Вам необходимо обратиться с заявлением в Волынскую таможню, с ссылками на эти письма НБУ, письменно, как в бумажном виде, с уведомлением и описью вложения, так и электронном виде, на электронную почту получателя, где просите решить вопрос возврата согласованно с получателем.
Всего доброго!
Удачи Вам!
Юрист, г. Днепр, 31 год опыта
Гражданский кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):
"Стаття 528. Виконання обов'язку боржника іншою особою
1. Виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою." -
данная статья приведена в обоснование Вашего второго платежа (как я понимаю) - платеж совершил за Вас брат со своего счета.
Теперь, что касается первого платежа: платеж совершаете Вы, но неправильно указываете ФИО плательщика - это прямое нарушение банком (Приватбанк) приведенного мною требования п.2.4. Инструкции: "банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: "Платник",...".
В этом случае Инструкция требует (повторяю):
"2.37. Банк, з вини якого кошти списано з рахунку неналежного платника, зобов'язаний повернути на рахунок цього платника помилково списану суму, за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у визначеному законодавством України розмірі, якщо договором не передбачено іншу відповідальність.".
Как я считаю, совершать второй платеж, поскольку он прошел, не было основания, т.е Вы заплатили дважды. Для возврата первого платежа, проведенного формально по вине банка, вы праве требовать от Приватбанка зачисления списанной суммы на Ваш счет за счет (тавтология вынужденная) собственных средств Приватбанка с дальнейшим требованием платежа Приватбанком от получателя (это уже его проблемы).
Адвокат, г. Киев, 31 год опыта
Доброї ночі, Олександр!
Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів:
"I. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби (далі - ДФС) та структурного підрозділу ДФС, до функціональних повноважень якого належить організація ведення єдиного рахунку для зарахування авансових платежів (передоплати), що вноситься підприємствами до/або під час митного оформлення (далі - підрозділ ДФС), при поверненні суб’єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев’ятій, десятій статті 55, частині п’ятій статті 299, частинах третій, п’ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка А до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 р.), частині третій статті 11 глави ІІ Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.
2. Посадові особи та інші працівники в межах своїх повноважень несуть відповідальність згідно із законом за невиконання цього Порядку або надання необґрунтованої відмови у поверненні коштів, зазначених у пункті 1 цього розділу.
3. Організація роботи з документами здійснюється з дотриманням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».
III. Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені
1. Повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
2. Граничні строки для подання заяви підлягають продовженню керівником митниці ДФС (його заступником) за письмовим запитом платника податків у випадках, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.
3. У заяві зазначаються:
1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені;
2) причини виникнення такої суми коштів;
3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
4) напрям(и) перерахування суми коштів:
а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів;
б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);
в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава:
на депозитний рахунок 3734;
на депозитний рахунок 3734 іншої митниці ДФС;
на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);
г) для погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету;
5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів.
До заяви додаються:
документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені;
виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці ДФС, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені;
документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).
4. Після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу.
5. Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу).
6. Заява платника податку, висновок, завізований керівником (заступником керівника) Підрозділу, реєстри висновків за відповідними платежами, підготовлені за формами згідно з додатками 1, 2 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124, та акт звірки (у разі складання) подаються керівнику (заступнику керівника) митниці ДФС для прийняття рішення та підписання висновку і реєстрів за відповідними платежами.
7. Висновок реєструється в журналі реєстрації висновків про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - Журнал реєстрації висновків про повернення платежів з державного бюджету), який ведеться Підрозділом за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
8. Митниця ДФС у строк не пiзнiше нiж за п'ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за відповідними платежами для виконання вiдповiдному органу Державної казначейської служби України (далі - орган Казначейства).
9. Після повернення платнику податків коштів до Журналу реєстрації висновків про повернення платежів з державного бюджету посадовою особою Підрозділу вносяться дані електронного реєстру, що формується органом Казначейства, який повертає кошти, а також зазначається назва органу Казначейства, що здійснив повернення.
10. На підставі виписки з відповідного рахунку з обліку доходів державного бюджету у відповідній формі автоматизованої системи митного оформлення зазначаються реквізити відповідного платіжного документа та коригується відповідна звітність (у частині перерахованих до бюджету митних платежів).
11. У разі якщо заявником не виконано вимоги пункту 3 цього розділу, надано недостовірні дані та/або за наявності у нього податкового боргу (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відмова".
Такий порядок для повернення коштів.
У разі наявності запитань, звертайтеся.
Всього доброго!
Успіхів Вам!