Разглашение врачебной тайны

За незаконне розголошення лікарської таємниці передбачена кримінальна відповідальність за ст.145 КК України.

Стаття 145 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки.

лікарська таємниця - певним чином задокументована інформація про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина. Лікарську таємницю (інформацію про пацієнта) слід відрізняти від медичної таємниці (інформації для пацієнта). Остання передбачає відомості про стан здоров'я людини, історію її хвороби, про мету запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, які лікар зобов'язаний надати на вимогу пацієнта, членів його сім'ї або законних представників, за винятком випадків, коли така повна інформація може завдати шкоди здоров'ю пацієнта.

У разі порушення цих прав людині треба звернутись до Національної поліції. Але тільки, якщо це потягнуло тяжкі наслідки. Тяжкими наслідками розголошення вказаних відомостей можуть бути визнані самогубство чи самокалічення потерпілого, серйозне загострення його хвороби внаслідок переживань тощо. Настання таких наслідків розголошення лікарської таємниці, як самогубство потерпілого, заподіяння йому тяжких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень не охоплюється ст. 145 і за наявності підстав потребує додаткової кваліфікації за ст. ст. 120, 128.

Крім того, Право на нерозголошення конфіденційної інформації про людину гарантується Конституцією України (ст. 32 (ч. 2), 34 (ч. 3)).

Право на медичну таємницю закріплене в Основах законодавства України про охорону здоров’я (ст. 39 (ч. 2, 5), 39-1, 40, 43 (ч. 1)). Окремі аспекти визначені у Сімейному кодексі України (ст. 30), Цивільному кодексі України (ст. 285 (ч. 2, 4), 286), Кримінальному кодексі України (ст. 132, 145), Законах «Про інформацію» (ст. 21 (ч. 2)).

Порушення лікарської таємниці є зловживанням права на інформацію, що тягне цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 ЦК України, фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні.

Ст. 39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» передбачено, що пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні.

Відповідно до ст.40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

За своїм характером у відповідності до ст.ст. 39-1, 40 "Основ законодавства України про охорону здоров"я", ст. 11 Закону України "Про інформацію" відомості про стан здоров'я людини відносяться до конфіденційної інформації, яка має обмежений доступ.

Висновок: якщо тяжких наслідків, описаних вище, не було, то можна звернутися в суд з заявою про стягнення моральної шкоди за поширення лікарської таємниці.