Задайте вопрос юристу

835 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Банковское право, 18 июля 2020, вопрос №24628 500₴

Банк ПУМБ требует подтвердить происхождение денег.

Когда пытался обналичить с карточки ПУМБ доллары, конкретно 27т $, мне сказали что недавно вышел лимит на суммы, до 400т гр в месяц. это эквивалентно примерно 14т $. Если нужно снять больше, то необходимо предоставить происхождение денег. Я заказал 14т$ чтоб вписаться в лимит. Мне выдали эти деньги, но и вручили письмо, которое я прикрепил. Дескать мне нужно предоставить что то о происхождении денег.
Сейчаc на карточке 18т $, собирались деньги в течении года, источники разные, я зарабатываю в интернете фрилансер, программист делаю сайты и от рекламы получаю деньги.
Вопрос, чем это грозит? И что можно сделать?

Ответы юристов (7)

    Гончаренко Константин
    20%
    Гончаренко Константин 3 года назад

    Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

    Доброго дня!

    По Вашому питанню повідомляю наступне:

    оптимально відкриття ФОП 3 група єдиний податок за себе+ сплата 5 %(АБО 3% безПДВ) від доходу, що надійде на рахунок ФОПа

    - спеціалізація діяльності по КВЕДам: послуги, консалтинг, маркетинг, діяльність у сфері IТ

    Книгу обліку доходів і витрат треба зареєструвати в органах ДФС і вносити дані вручну про надходження та витрати ( дата , сума)

    Щодо фінансового моніторингу банку на предмет підозрілих операцій повідомляю:

    Відповідно до внесених змін до ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII (надалі - Закон №1702), фінансова операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 400 000 гривень на місяць (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких інших азартних ігор, у тому числі електронне (віртуальне) казино, - 30 000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 400 000 гривень (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких інших азартних ігор, у тому числі електронне (віртуальне) казино, - 30 000 гривень), та має одну або більше таких ознак: інші суб єкти 5 000 грн на день.

    1) переказ коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження коштів з анонімного (номерного) рахунка з-за кордону; зарахування або переказ коштів у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі, зареєстрованій у зазначеній державі;

    2) купівля-продаж за готівку чеків, дорожніх чеків, у тому числі інших платіжних інструментів або платіжних засобів чи засобів платежу;

    3) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (на території), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому у зазначеній державі (території). Перелік таких держав (територій) визначається відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, на основі висновків міжнародних, міжурядових організацій, діяльність яких спрямована на протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, і підлягає оприлюдненню;

    4) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів);

    5) здійснення розрахунку за фінансову операцію у готівковій формі;

    6) зарахування коштів на поточний рахунок юридичної або фізичної особи - підприємця чи списання коштів з поточного рахунка юридичної або фізичної особи - підприємця, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня реєстрації, або зарахування коштів на поточний рахунок чи списання коштів з поточного рахунка юридичної або фізичної особи - підприємця у разі, якщо операції на зазначеному рахунку не здійснювалися з дня його відкриття;

    7) переказ коштів за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), крім переказів коштів за договорами (контрактами), які передбачають фактичне постачання товарів на митну територію України;

    8) обмін банкнот на банкноти іншого номіналу;

    9) здійснення фінансових операцій з цінними паперами на пред’явника, які не депоновані в депозитарних установах;

    10) здійснення операцій з векселями (крім фінансових казначейських векселів), ордерними цінними паперами;

    11) перерахування або отримання коштів неприбутковою організацією;

    12) здійснення фінансових операцій за правочинами, форма розрахунків за якими не визначена;

    13) одержання (сплата, переказ) страхового чи перестрахового платежу (страхового чи перестрахового внеску, страхової чи перестрахової премії), крім сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

    14) проведення страхової чи перестрахової виплати або страхового чи перестрахового відшкодування або виплати викупної суми, крім зарахування чи списання коштів на/з рахунки (рахунків) державних позабюджетних фондів;

    15) виплата (передача) особі виграшу в лотерею, придбання фішок, жетонів, внесення особою в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу суб’єктом господарювання, який проводить азартні ігри;

    16) надання кредитних коштів особі, яка є членом небанківської кредитної установи, в один і той самий день два рази і більше за умови, що загальна сума фінансових операцій дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою цієї статті;

    17) фінансові операції осіб, щодо яких встановлено високий ризик.

    Інформація про фінансові операції відповідно до пунктів 5, 12 і 16 частини першої цієї статті подається спеціально уповноваженому органу всіма суб’єктами первинного фінансового моніторингу, крім банків.

    Страхові (перестрахові) брокери здійснюють обов’язковий фінансовий моніторинг у разі, якщо вони задіяні у проведенні розрахунків та отримують страхові чи перестрахові премії у сумі, зазначеній у частині першій цієї статті.

    Відповідно до ст. 16 Закону №1702, фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо у суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникають підозри, які ґрунтуються, зокрема, на:

    критеріях ризиків, визначених самостійно суб’єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

    встановленні за результатами проведеного аналізу факту (фактів) невідповідності фінансової (фінансових) операції (операцій) фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта;

    типологічних дослідженнях у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, підготовлених та оприлюднених спеціально уповноваженим органом.

    Відповідно до ст. 17 Закону №1702, суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов’язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб’єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб’єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

    Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п’яти робочих днів, про що зобов’язаний негайно повідомити суб’єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

    Порядок його здійснення регулюється Положенням про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 999/5.

    Щодо способів виведення коштів.

    Спочатку необхідно їх вивести на електронні кошильки, які працюють в Україні, а потім із них уже перевести на рахунки в банку, в призначенні платежу можна зазначити безповоротна фінансова допомога.

    Відповідно до пп. 14.1.257 п 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

    Безповоротна фінансова допомога - це:

    сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

    сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

    сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

    основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

    Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

    Головне не перевищувати встановлені ліміти банку до прикладу , робити перекази малими сумами не більше 5 тисяч грн в день та до 400 тисяч в місяць тоді проблем не виникне.

    Щодо суми штрафу повідомляю:

    Кваліфікація зазначеного правопорушення підпадає під норми ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р № 8073-X.

    Зазначена стаття передбачає накладання штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто в сумі від 17000 грн. До 34000 грн.) З конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, або без такої у разі провадження господарської діяльності без:

    • державної реєстрації як суб’єкта господарювання;
    • отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування;
    • отримання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

    У той же час такі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (т. е. в сумі від 34000 грн. до 85000 грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення. Під отриманням доходу у великих розмірах для цілей зазначеної статті розуміється отримання доходу в сумі від однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    При цьому, випадки притягнення до відповідальності особи – зовсім не рідкість. До відповідальності можуть залучити і перукаря, який веде діяльність без реєстрації, і незаконного торговця, і перевізника, який везе чужий вантаж на своєму автомобілі. При цьому, в ряді випадків, фактичні обставини, які супроводжували виявлення такої діяльності не дозволяють довести відсутність в ній систематичності і підприємницького характеру.

    Головне , щоб у Вас було правильно оформлено КВЕДи за якими Ви проводите підприємницьку діяльність - якщо Вони будуть вказані то органи ДФС будуть знати , про те, що Ви проводите діяльність у правовому полі. Вказуйте у призначенні " надходження з інтернет магазину за надані інформаційні послуги.

    Квитанція з приват24 -буде достатнім документом.

    КВЕД 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., 63.12 Веб-портали, 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність (ОСНОВНИЙ)

    Якщо все буде оформлено -питань не буде.

    Граничний дохід в рік до 7 млн грн

    Раз на квартал треба подавати звітність і платити єдиний податок (5% від доходу, включаючи ПДВ). АБО 3% БЕЗ ПДВ.

    Якщо немає доходу — єдиний податок не платите, звітність подаєте, нульову.

    Ви можете зареєструвати одразу всі коди (КВЕД) або тільки той, за яким плануєте працювати: 58.29, 58.21, 62.01, 62.02, 62.03, 62.09,63.11.

    Використовувати РРО вам не треба, якщо працюєте виключно з безготівковими розрахунками.

    Вам необхідно відкрити підприємницький рахунок, на який Ви будете виводити кошти.

    Єдиний податок - раз на квартал, після того, як задекларували доходи - протягом 10 днів після останнього дня подання декларації з ЄП.

    Коли останній день сплати - вихідний або святковий, він переноситься на попередній йому робочий день.

    Раз на квартал обов'язково треба сплачувати єдиний соціальний внесок (він нараховується щомісячно за ставкою 22%).

    за I квартал 2020 року - 20 квітня;

    за II квартал - 20 липня;

    за III квартал - 19 жовтень;

    за IV квартал - 19 січня 2021 року.

    ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ

    Нужно перейти на сайт МЮУ, выбрать пункт «Регистрация бизнеса и ОО», вид субъекта – ФОП (ФЛП). Заполните заявление и выберите тип налогообложения. В течение 24 часов на портале электронных сервисов опубликуют выписку из Единого государственного реестра. В ней будет указано, что вы — физическое лицо-предприниматель.Открытие ФЛП в "Дии" / Дия

    Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь (если уже зарегистрированы) в кабинете гражданина на diia.gov.ua с помощью электронной подписи.Заполните онлайн-форму на получение услуги.Заполненное заявление на регистрацию ФЛП автоматически пришлют регистратору по месту вашей регистрации или по месту регистрации, которое указано в справке переселенца.Если вы выбрали упрощенную форму налогообложения, заявление на переход к упрощенной системе будет автоматически отправлено в налоговый орган по месту вашей регистрации или по месту регистрации, которое указано в справке переселенца.Если выбрали общую систему налогообложения, то можете также подать заявление на регистрацию плательщиком налога на добавленную стоимость (НДС).Статус заявления можно проверить в кабинете гражданина. Уведомление о регистрации или отказе появится в кабинете, а также будет отправлено по электронной почте. Как только запись о регистрации ФЛП появится в Едином государственном реестре, вы можете получить выписку из реестра в кабинете гражданина. Выписка имеет юридическую силу – ее можно распечатать и пользоваться как любым другим документом.После регистрации ФЛП вам придется зарегистрировать Книгу учета доходов в налоговой службе. Но во время карантина и в течение 3 месяцев после его завершения вы можете начать вести свою деятельность без регистрации книги учета и вести учет своих доходов без ее использования.Как открыть ФЛП через iGovВторой способ онлайн-регистрации – с помощью Портала государственных услуг iGov. Здесь нужно выбрать "Услуги бизнеса", и в подразделе "Регистрационные данные" – пункт "Государственная регистрация физического лица-предпринимателя". Правда, эта функция работает пока что (по состоянию на январь 2020 года) только в Днепропетровской, Донецкой и Тернопольской областях. Но можно пробовать. Ведь идентификация личности в iGov происходит все равно с помощью ЭЦП или систем BankID (есть, в частности, у клиентов “Приватбанка” и “Ощадбанка”) или IDcard (тот самый биометрический паспорт), которые содержат информацию и о месте регистрации лица.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Гончаренко Константин
    80%
    Гончаренко Константин 3 года назад

    Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

    Інформація щодо фінансового моніторингу банків в Україні:

    28 квітня 2020 року набирає чинності новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»Закон про фінансовий моніторинг»).

    Новий закон значно удосконалює процедуру фінансового моніторингу та приводить її у відповідність до стандартів фінансового моніторингу відповідно до актуальних світових та європейських норм, зокрема, рекомендацій FATF, норм 4-ї Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази».

    Основні нововведення Закону про фінансовий моніторинг:

    1. Фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу

    Перш за все, варто відзначити, що Закон про фінансовий моніторинг збільшив порогову суму фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу з 150 000 грн до 400 000 грн.

    Окрім того, Закон про фінансовий моніторинг зменшив ознаки, за наявності яких фінансова операція підлягатиме обов'язковому фінансовому моніторингу, з 17-ти до 4-х. Так, з 28 квітня 2020 року фінансова операція на суму 400 000 грн. (для суб'єктів, які надають послуги у сфері азартних ігор - 30 000 грн.) підлягатиме моніторингу у разі наявності однієї з наступних ознак:

    1) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б один із учасників фінансової операції або банк такого учасника знаходиться в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

    2) фінансові операції з публічними діячами;

    3) фінансові операції із переказу коштів за кордон, в тому числі, до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;

    4) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

    2. Ризик-орієнтований підхід (Risk-Based Approach)

    Однією з головних ідей нового Закону про фінансовий моніторинг є перехід до ризик-орієнтованого підходу при здійсненні фінансового моніторингу.

    Так, згідно із Законом про фінансовий моніторинг, ризик-орієнтований підхід - це визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх ступеня.

    Закон про фінансовий моніторинг зобов'язує суб'єкта первинного фінансового моніторингу («СПФМ») у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов'язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб'єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг.

    Водночас, при визначенні критеріїв ризику СПФМ повинен враховувати Національну оцінку ризиків, рекомендації суб'єктів державного фінансового моніторингу, а також типологічні дослідження Держфінмоніторингу.

    Таким чином, ризик-орієнтований підхід замінить тотальний контроль за фінансовими операціями, що допоможе зменшити бюрократичні процедури при ідентифікації та верифікації клієнта. Раніше аналогічний підхід був імплементований при здійсненні валютного контролю відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

    3. Запровадження механізму належної перевірки

    Оскільки Закон про фінансовий моніторинг був прийнятий на виконання вимог та з метою гармонізації законодавства України з міжнародними стандартами у сфері фінансового моніторингу, Законом про фінансовий моніторинг було запроваджено поняття «належна перевірка», що включає в себе:

    1) ідентифікацію та верифікацію клієнта;

    2) встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта;

    3) встановлення мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

    4) проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у СПФМ інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями);

    5) забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

    Також залежно від ступеня ризику СПФМ може застосовувати спрощені заходи належної перевірки у випадку низького ризику, що, зокрема, може передбачати зменшення частоти та обсягу дій з моніторингу ділових відносин та збору додаткової інформації щодо ділових відносин, або навпаки при високому ризику - посилені заходи належної перевірки.

    4. Процедура верифікації по-новому

    Закон про фінансовий моніторинг вдосконалив процедуру верифікації клієнтів. Як відомо, на даний момент верифікації клієнта вимагає особистої присутності клієнта.

    Водночас, Закон про фінансовий моніторинг визначає верифікацію як заходи, що вживаються СПФМ з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих СПФМ ідентифікаційних даних та/або з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників чи їх відсутність.

    Таким чином, Закон про фінансовий моніторинг запроваджує можливість дистанційної верифікації клієнта.

    5. Нові вимоги до процедури переказу коштів

    У зв'язку з імплементацією Регламенту ЄС 2015/847, Закон про фінансовий моніторинг змінює процедуру фінансового моніторингу під час здійснення переказу коштів.

    Так, усі перекази коштів в межах України до 30 000 грн повинні супроводжуватися як мінімум:

    1) стосовно платника - номером рахунка/електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу)/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, та

    2) стосовно отримувача - номером рахунка або унікальним номером електронного платіжного засобу отримувача/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця - унікальним обліковим номером фінансової операції.

    У разі здійснення переказів, що перевищують 30 000 грн, або здійснення переказів за межі України, такі перекази повинні супроводжуватися інформацією про платника (ініціатора переказу) та отримувача переказу коштів:

    1) якщо фізична особа - прізвище, ім'я та по батькові; номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;

    2) якщо юридична особа (трас) - повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції.

    На підставі отриманої інформації СПФМ, що надає послуги переказу коштів, зобов'язаний здійснити процедуру верифікації, за виключенням випадків переказу коштів (віртуальних активів) за межі України на суму, що є меншою ніж 30 000 грн. та деяких виключень, пов'язаних з можливим використанням таких переказів для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

    6. Вдосконалення процедури «замороження» активів

    Закон про фінансовий моніторинг передбачає порядок застосування процедури «замороження» активів, тобто заборону на здійснення переказу, конвертування, розміщення, руху активів, пов'язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, на основі резолюцій Ради Безпеки ООН, рішень іноземних держав, суду.

    З набранням чинності Законом про фінансовий моніторинг, СПФМ будуть зобов'язані негайно заморозити активи осіб, включених до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, осіб, які здійснюють фінансові операції від імені або за дорученням осіб, включених до переліку осіб, та осіб, якими прямо або опосередковано (через інших осіб) володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб. Також СПФМ буде зобов'язаний повідомити Держфінмоніторинг та СБУ про таке замороження.

    СПФМ зобов'язаний негайно розморозити активи:

    1) не пізніше наступного робочого дня з дня виключення особи чи організації з переліку осіб;

    2) не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від СБУ інформації про те, що така особа за результатами перевірки не є включеною до зазначеного переліку.

    Закон про фінансовий моніторинг надає клієнту можливість отримати інформацію про замороження його активів в той же день, що значно вдосконалює процедуру доступу клієнтів до інформації.

    7. Відповідальність за порушення вимог Закону про фінансовий моніторинг

    Найбільшої уваги серед нововведень Закону про фінансовий моніторинг заслуговують нові підходи до відповідальності СПФМ.

    По-перше, Закон про фінансовий моніторинг чітко визначив, що за одне порушення не може бути застосовано більше одного заходу впливу. При цьому у разі вчинення двох і більше видів порушень розрахунок розміру штрафу здійснюється шляхом додавання за кожний вид порушення.

    По-друге, Закон про фінансовий моніторинг значно збільшив розміри штрафів. До прикладу, за несвоєчасне повідомлення інформації Держфінмоніторингу розмір штрафу складатиме до 340 000 грн. Водночас, Закон про фінансовий моніторинг встановив максимальні розміри штрафу:

    1) для фінансових установ - до 10 % загального річного обороту, але не більше 135,15 млн грн.;

    2) для інших СПФМ - двократний обсяг вигоди, одержаної СПФМ внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, - 27,03 млн грн.

    По-третє, Закон про фінансовий моніторинг запроваджує можливість укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу, за якою СПФМ зобов'язується сплатити визначене грошове зобов'язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо.

    По-четверте, при визначені заходу та/або розміру штрафу враховуються обставини вчиненого правопорушення, у тому числі: характер і тривалість порушення; фінансовий стан; одержана вигода; збитки третіх осіб; ступінь відповідальності; співпрацю СПФМ з державними органами.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    • Александр Клиент 3 года назад

      Благодарю за развёрнутый ответ. Скажите, если я ничего не предоставлю банку как написано в письме в течении 5 дней. Что они сделают? Заблокируют остаток денег или что то ещё?

      • Гончаренко Константин
        Гончаренко Константин 3 года назад

        Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

        Служба безопасности банка ,заблокирует средства на карте , и счет и передаст информаницию в органы ДФС о подозрительных операциях с Вашей стороны, в свою очередь ДФС выдаст решение о незарегистрированной предпринимательской деятельности и направит налоговое уведомление о необходимости оплаты штрафа в сумме которую я указал и в дальнейшем подать декларацию о доходах и имущественном состоянии за отчетный год.

        С уважением,

        Константин Гончаренко

    Адвокат Евгений Александрович
    Адвокат Евгений Александрович 3 года назад

    Адвокат, г. Киев, 30 лет опыта

    Здравствуйте, Александр!

    Согласно действующему "Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення":

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text

    "Стаття 11. Належна перевірка

    ...

    2. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки.

    Обсяг дій при здійсненні кожного із заходів належної перевірки визначається суб’єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин.

    3. Належна перевірка здійснюється в разі:

    встановлення ділових відносин (крім ділових відносин, встановлених на підставі договорів страхування за видами страхування, що не передбачають здійснення страхової виплати в разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та/або досягнення застрахованою особою певного віку, визначеного в такому договорі, за якими клієнтом є фізична особа та загальний страховий платіж не перевищує 27 тисяч гривень або його сума еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті; а також крім встановлення ділових відносин, які виникають на підставі договорів про участь в лотереї, за умови, що розмір ставки гравця не перевищує 5 тисяч гривень);

    наявності підозри;

    здійснення переказів (у тому числі міжнародних) без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 20 цього Закону;

    проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень;

    виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта;

    проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами, якщо сума фінансової операції дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону.

    Залежно від рівня ризику проведення фінансової операції належна перевірка клієнта здійснюється також у разі проведення ним кількох фінансових операцій, що можуть бути пов’язані між собою, на загальну суму, що дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону.

    ...

    "6. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов’язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії".

    "Стаття 20. Порогові фінансові операції

    1. Фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, - 30 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, - 30 тисяч гривень), за наявності однієї або більше таких ознак:

    ...

    фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів)".

    Исходя из этого, банк имеете право провести проверку, в ходе которой потребовать документи, если есть указанные основания, которые предусмотрены частями 2, 3, 6 статьи 11 данного Закона и если имеет место финансовая операция на сумму 400 000 грн. и более, но соблюдая нормы указанного Закона.

    Так, если обратить внимание на письмо банка, то видно:

    1) не указан Ваш адрес, как получателя;

    2) данное письмо подписано не руководителем, а заместителем начальника подразделения;

    3) нет четкого обоснование причин, оснований для проведения проверки и истребования документов, указанные в ч.ч.2, 3 статьи 11 Закона;

    4) не получено Ваше согласие на обработку и предоставление Вами конфиденциальной информации, которая может быть в истребованных баком документах;

    5) указанный Закон не содержит четкого перечня документов, а письме не обоснованно по какой причине именно такие документы истребует банк.

    Поэтому, исходя из этого, Вы имеете право:

    1) не исполнять требование банка, согласно этого письма и тогда необходимо:

    - либо подавать претензию в адрес банка и требовать расторжение договора об оказании банковских услуг;

    - а если не будет результата, то подавать жалобу в Национальный банк Украины, для применения мер реагирования к администрации банка и решения вопроса о возврате денежных средств;

    - также, если не будет результата, подавать иск в суд к ответчику: банку о защите прав потребителей и взыскании с банка денежных средств;

    2) либо если на счёт не наложен арест, то по договору дарения, удостоверенному нотариально, подарить (формально) надёжному близкому родственнику - кому-либо из родителей наявную на счету сумму денежных средств, которую затем будучи собственником на законных основаниях и подтвержденную документально - договором дарения, он фактически сразу же, может снять, обналичить и отдать Вам;

    3) либо предоставить в банк документы, подтверждающие финансовые операции, согласно наявных на счёте денежных средств, возможно впоследствии прийдется предоставить документы, которые касаются Вашей работы, трудоустройства или регистрации Вас, как субъекта предпринимательской деятельности, ФЛП.

    При наличии вопросов обращайтесь!

    Всего доброго!

    Удачи Вам!

    Чапурина Светлана Ивановна
    Чапурина Светлана Ивановна 3 года назад

    Адвокат, г. Одесса, 17 лет опыта

    Добрый день. В связи с новыми изменениями в законодательстве относительно финансового мониторинга, Вам необходимо подтвердить происхождение своих финансов. В случае не подтверждения Вами происхождения денег, банк заблокирует счета, информация будет передана в налоговую. В свою очередь налоговая проведет внеплановую проверку по вашим доходам и расходам. В случае выявления уклонения от оплаты налогов или предоставление в налоговую недостоверной информации о доходах на Вас будет наложен штраф или будет направлено подання о возбуждении уголовного дела от уклонения от уплаты налогов.

    Желаю Вас всех благ.

    Иваненко Мария Владимировна
    Иваненко Мария Владимировна 3 года назад

    Адвокат, г. Киев, 27 лет опыта

    ФОП или ТОВ хорошо на будущее, а не задним числом к сожалению. Вам деньги поступали от физических лиц или юридических лиц? У них возможно попросить документы, что к примеру они Вам денег либо в долг перевели, либо подарили? Легализовать деятельность надо, иначе с подобной проблемой будете сталкиваться часто.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України