Забудовник не приймає заяву на повернення коштів.

Добрий день! У вас в договорі наявні реквізити та найменування іншої сторони. Надішліть заяву/претензію на вказану у договорі адресу рекомендованим листом з повідомленням та описом вкладення через відділення Укрпошти. Таким чином, ви зможете офіційно повідомити про ваші вимоги.

Вашу проблему у форматі "запитання-відповідь" вирішити неможливо. Консультація також не є належною формою правничої допомоги, оскільки це розуміння норм права тільки консультантом.

В цьому випадку, ефективною формою правничої допомоги є критичне науково-практичне дослідження розуміння та застосування норм права саме Верховним Судом, оскільки тільки його висновки обов'язкові для судів попередніх інстанцій. Звернення до суду без такого дослідження є передчасним, часто не вирішує проблему, але приносить невиправдані витрати на оплату адвоката та інші судові витрати.

Доброго дня!

"Вкладали кошти в будівництво будинку, а саме квартири. На даний момент хочемо повернути кошти згідно договору з відшкодуванням % за затримку (затримка будівництва вже більше ніж 1,5 роки).При зверненні у відділ продажу, вони відмовляються приймати заяву і схиляються на те, що зараз карантин при цьому продаж квартир здійснюють.Чи є вирішення мого питання та що в такому разі робити?"

Потрібно дивитися умови договору інвестування.

Та згідно його змісту та положень цивільного кодексу надіслати поштою забудовнику грунтовні вимоги.

Якщо є питання або потрібна допомога - звертайтесь.

Добрий день, Максим!

Ви маєте право в досудовому порядку, спочатку подати претензію про розірвання договору та повернення коштів та відсотків, які обумлені договором за затримку проведення будівництва (затримка будівництва вже більше ніж 1,5 роки).

У разі відсутності реагування на Вашу претензію, в порядку Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Ви маєте право подати позовну заяву до суду про розірвання договору та повернення коштів та відсотків, які обумлені договором за затримку проведення будівництва (затримка будівництва вже більше ніж 1,5 роки).

У разі наявності запитань звертайтеся!

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Згідно з даними Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності («Містобудівний кадастр Києва», станом на січень 2018 р. у столиці налічується 67 незаконних новобудов.Навіть якщо визнати права власності у недобудові, її як не було, так і немає, тому достатньо складно стягувати гроші із забудовника, який витратив все на будівництво або вкрав. Фінансування нерухомості – досить ризиковий вид вкладення, який виправданий лише в тому випадку, якщо будівництво закінчено. Тут значну роль відіграє саме репутація забудовника. Варто було б на користь інвестору детально прописати в законі норми в частині зміни неефективного забудовника. Водночас майже все залежить від порядності забудовника або компанії з управління активами».Важливо з’ясувати, чи немає між забудовником та іншими особами заборон, арештів, обтяжень, судових справ, відкритих виконавчих та кримінальних впроваджень. Адже такі спори тривають роками. Часто у таких випадках накладаються обмеження у вигляді заборони будівництва.Однак зараз в Україні системна папка забудовника відкривається тільки після введення будівлі в експлуатацію. Хоча, насправді, він може знати всі майбутні проектні рішення на етапі, коли у нього існують майнові права і він здійснює продаж. Потрібно лише додати цю інформацію до реєстру речових прав.

На думку адвокатив правова можливість є завжди, якщо не стати власником, то повернути кошти. Проте чи будуть фактично наявні кошти/майно у забудовника – це вже питання виконання, реальність якого не завжди захищає інвестора.Варто відзначити, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестування та фінансування будівництва об’єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом випуску цільових облігацій.

Захист інвестицій – це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій.

Згідно з ч. 1 ст. 18 зазначеного Закону, держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав та законних інтересів її суб'єктів.

У разі прийняття державними або іншими органами актів, що порушують права інвесторів та учасників інвестиційної діяльності, збитки, завдані суб'єктам інвестиційної діяльності, підлягають відшкодуванню у повному обсязі цими органами. Спори про відшкодування збитків розв'язуються судом (ч. 2 зазначеної норми).Інвестуючи в будівництво, по-перше, необхідно отримати від забудовника всі копії документів щодо забудовника, прав/дозволів на цей об’єкт та проект інвестиційного договору. По-друге, отриману інформацію фахівці рекомендують перевірити з усіх можливих та відкритих яких джерел:

• щодо статусу юридичної особи забудовника – в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

• щодо наявності прав на земельну ділянку, на якій здійснюється будівництво – в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

• щодо наявності декларації/дозволу на будівництво – на офіційному сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України;

• щодо наявності можливих судових спорів із забудовником – в Єдиному державному реєстрі судових рішень ;

• щодо ділової репутації забудовника, в тому числі власників (кінцевих бенефіціарів) юридичної особи забудовника – всі можливі інформаційні ресурси.

В договорі необхідно звернути увагу на прописані етапи та строки будівництва, наявність неустойки, яку має сплатити забудовник у разі порушення договору. При цьому договір повинен містити відповідальність за порушення строків будівництва, строків передання в експлуатацію, невідповідності технічних характеристик об’єкта будівництва тощо.Щодо визнання в судовому порядку права власності на об’єкт інвестування

У справі №6-1858цс15 об’єкт інвестування було введено в експлуатацію, про що свідчить сертифікат відповідності. Інвестор сплатив повну вартість за договором, але забудовник не проводив оформлення права власності на інвестора. Проте Верховний Суд України зазначив, що оскільки згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України набуття права власності – це певний юридичний склад, з яким закон пов’язує виникнення в особи суб’єктивного права власності на певні об’єкти, то суд, застосовуючи цю норму, повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об’єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому ст. 392 Цивільного кодексу України. Тобто суд зазначив, що інвестору в такому випадку необхідно доводити, що він за договором чи за законом набув права та обов’язки власника, але це право не визнається чи оспорюється забудовником. На думку судів, у цій справі захист порушених прав можливий не через визнання права власності на нерухомість, а через визнання права на майнові права на об’єкт інвестування.Щодо компенсації за затримку оформлення права власності на об’єкт інвестування

У справі №6-111цс13 Постановою від 06.11.2013 р. Верховний Суд України зазначив, що компенсація інвестору, який оплатив повну вартість об'єкта інвестування, за неотримання у встановлений договором строк правовстановлюючих документів на житло, можливе лише у разі передбачення такої компенсації (неустойки) у договорі або законі, а оскільки це договором не було передбачено, то можна лише застосувати розірвання договору та повернення коштів у розмірі, внесеному інвестором.

Щодо передачі управителем в іпотеку майнових прав на об’єкти інвестування без згоди інвестора

У справах №6-168цс12, №6-21цс13, та №6-290цс16 Верховний Суд України став на користь інвесторів (за умови повної оплати за договором інвестування), оскільки останні вчинили дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об’єкти будівництва або набуття майнових прав на ці об’єкти.Щодо витребування забудовником з чужого незаконного володіння об’єкта забудови

У справі №6-265цс16 Верховний Суд України за системним аналізом правових норм зробив висновок, що ст. 876 Цивільного кодексу України щодо визначення замовника власником об’єкта будівництва застосовується лише у взаємозв’язку зі ст. 331 цього Кодексу щодо обов’язкової умови наявності права власності або права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухоме майно. В інших випадках, відповідно до ст. 376 ЦК України, такі об'єкти будівництва та інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, а особа, яка його здійснила, не набуває права власності на нього. У цій справі було відмовлено у позові забудовника, який не мав права користування земельною ділянкою, у витребуванні з чужого незаконного володіння об’єкта забудови.