Смена адреса домашнего ареста

Кирилл, самостоятельно изменить адрес домашнего ареста вы не можете.

Согласно ст.181 УПК Украины домашний арест заключается в запрете подозреваемому (обвиняемому) покидать жилье круглосуточно или в определенный период суток.

Точный адрес жилья, а также время, в течение которого лицо должно находиться дома, определяется судьей в каждом отдельном случае и указывается в соответствующем судебном решении. Лицу может быть запрещено выходить из дома как круглосуточно, так и на протяжении определенного времени (например, в ночное время с 23.00 до 07.00).

Жилье, в котором осуществляется домашний арест, не обязательно должно принадлежать на праве собственности именно подозреваемому. Это может быть любое помещение, приспособленное для проживания, которое находится в постоянном или временном владении подозреваемого (например, арендованная квартира).

Никаких ограничений относительно занятий, встреч, телефонных разговоров, использования интернета или других средств связи и т.п. для лица, находящегося под домашним арестом, законодательством не установлено. Главной обязанностью такого лица является нахождение по месту жительства в определенное судом время, при этом чем оно будет заниматься – значения не имеет.

Исполняет определение об избрании этой меры пресечения орган Национальной полиции по месту жительства подозреваемого (обвиняемого), где лицо ставится на соответствующий учет. В дальнейшем, сотрудник полиции осуществляют контроль за поведением лица, находящегося под домашним арестом, и за соблюдением ним условий меры пресечения.

Министерством внутренних дел Украины утверждена Инструкция о порядке исполнения определений об избрании меры пресечения в виде домашнего ареста (№845 от 31.08.2013 г.), которая вместе с УПК Украины регулирует порядок применения этой меры пресечения.

Согласно указанной Инструкции сотрудник полиции после избрания в отношении лица меры пресечения для постановки на учет и установление контроля немедленно вызывает его в орган Национальной полиции или сам приходит по месту его жительства в случае, если был применён круглосуточный домашний арест.

После этого, сотрудник полиции разъясняет суть меры пресечения, ограничений и обязанностей, последствия их невыполнения или нарушения, оглашает определение судьи о применении меры пресечения и вручает его копию, а также предупреждает о необходимости сообщать в дежурную часть и сотруднику полиции о намерениях покинуть жилье в запрещенное время (например, в связи с получением вызова в правоохранительный орган или суд, отлучением с разрешения следователя, прокурора или суда, болезнью, возникновением стихийного бедствия и т.п.).

Кроме того, осуществляется фотографирование подозреваемого. В случае, если в определении судьи предусмотрено ношение «электронного браслета» - осуществляется его одевание.

При осуществлении контроля сотрудники полиции могут посещать жилье лица. Такое посещение, как правило, проводится днём. При наличии у полиции информации о нарушении лицом условий примененного домашнего ареста посещение его места проживания может осуществляться и в ночное время. В случае осуществления подозреваемым сопротивления или противодействия такому посещению, сотрудник полиции может принимать меры к их преодолению.

Периодичность посещения определяется начальником органа Национальной полиции, при этом, если применён круглосуточный домашний арест, посещение места проживания должно осуществляться не реже одного раза в семь дней.

Кроме того, сотрудники полиции при осуществлении контроля могут звонить по телефону, требовать от лица объяснений по вопросам, связанным с выполнением возложенных на него обязанностей, получать от членов семьи подозреваемого или других лиц, которые с ним проживают, с их согласия объяснения по поводу поведения подозреваемого, опрашивать соседей и других лиц.

Также, указанные сотрудники полиции могут направлять письменные обращения к предприятиям, учреждениям, организациям с просьбой о содействии в осуществлении контроля за поведением подозреваемого.

Все случаи сообщения подозреваемым о вынужденном нарушении условий домашнего ареста (например, возникновение по месту жительства угрозы его жизни или здоровью в следствии пожара, аварии, стихийного бедствия и т.п. или о его заболевании и помещении на стационарное лечение) проверяются.

Что будет, если нарушить домашний арест? Последствия невыполнения условий меры пресечения

Если будет выявлен факт нарушения лицом условий домашнего ареста, он фиксируется соответствующим рапортом сотрудника полиции, после чего отбираются письменные объяснения по этому поводу у подозреваемого, членов его семьи, соседей или других свидетелей происшествия с их согласия.

В случае отсутствия подозреваемого по месту жительства немедленно извещается очередная часть Национальной полиции и принимаются меры по установлению его места нахождения. Также, безотлагательно устно через средства связи (а потом - письменно) информируется следователь, прокурор, суд.

Нарушение условий домашнего ареста может привести к таким последствиям:

1) изменение меры пресечения на более строгую (содержание под стражей);

2) возложение дополнительных обязанностей на лицо (например, если эти обязанности не были возложены ранее – применение «электронного браслета», запрет на посещение определенных мест, обязательство сдать на хранение заграничный паспорт или даже пройти курс лечения от алкогольной зависимости т.д.).

Указанные последствия не являются «автоматическими». В каждом конкретном случае нарушения условий домашнего ареста следователем и прокурором принимается решение о том, есть ли необходимость инициировать наступление этих последствий. Кроме того, если правоохранители и решат обратиться в суд с соответствующими ходатайствами, окончательное решение должно быть принято судьёй, который в зависимости от обстоятельств может либо их удовлетворить, либо отказать в их удовлетворении.

Срок домашнего ареста

Содержание лица под домашним арестом может быть применено следственным судьей (судом) на срок до двух месяцев (то есть два месяца или меньше). Однако, в случае необходимости этот срок в будущем может быть продлен, опять же, следственным судьей (судом) по ходатайству прокурора. Общий совокупный срок домашнего ареста в ходе досудебного расследования в рамках одного уголовного производства не может превышать 6 месяцев.

В соответствии со статьей 201 УПК подозреваемый, обвиняемый, к которому применена мера пресечения, его защитник, имеет право подать в местный суд, в пределах территориальной юрисдикции которого осуществляется досудебное расследование.

Следственный судья, суд обязан рассмотреть ходатайство подозреваемого, обвиняемого течение трех дней со дня его получения в соответствии с правилами, предусмотренными для рассмотрения ходатайства о применении меры пресечения.

Зразок клопотання про зміну запобіжного заходу

НАЗВА СУДУ

ВІД КОГО

В ІНТЕРЕСАХ КОГО

КЛОПОТАННЯ

про зміну запобіжного заходу

У провадження НАЗВА СУДУ розглядаються матеріали кримінального провадження відносно П.І.П., який обвинувачується за ст. ___ КК України, № кримінального провадження ___.

КОЛИ та КИМ обвинуваченому П.І.П. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу.

Згідно із ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

ОПИС ОБСТВИН, ЩО ДАЮТЬ ЗМОГУ ЗАСТОСУВАТИ БІЛЬШ М'ЯКИЙ ЗАОБІЖНИЙ ЗАХІД

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;

міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вважаю, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо П.І.П. в даному кримінальному провадженні відсутні.

Вважаю, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний період доби буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов’язків.

Після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, п. 60 рішення у справі «Єлоєв проти України»).

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 181 КПК України, керуючись ст. 199 КПК України,

ПРОШУ:

Змінити запобіжний захід обвинуваченому П.І.П. з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби.

Встановити для обвинуваченого П.І.П. такі обов’язки:

прибувати за кожною вимогою до суду;

прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування з ___;

не відвідувати місця ___;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

Додатки:

ДАТА ПІДПИС

Надеюсь ответ был для вас исчерпывающий.

Удачи!