Необходимсть применения РРО Юридическим лицом=неприбыльной организацией

Оскільки отримання добровільних членських внесків не є розрахунковою операцією за товари, роботи, послуги, норми Закону про РРО не поширюються на такі операції.Оприбуткування добровільних членських внесків слід проводити відповідно до Положення № 637 із застосуванням прибуткових касових ордерів.

РРО застосовується лише тоді, коли є розрахункова операція в розумінні абзацу четвертого ст. 2 Закону про РРО.

Така операція містить у собі: приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг); видачу готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу); у разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

Неприбыльная организация как субъект хозяйствования вправе принимать наличные или безналичные платежи. В таком случае появляется закономерный вопрос, применять ли РРО в этих операциях.

Конечно, РРО применяется только тогда, если есть расчетная операция в понимании законодательства.

Такая операция содержит в себе:

• прием от покупателя наличных средств, платежных карточек, платежных чеков, жетонов и т. п. по месту реализации товаров (услуг);
• в случае применения банковской платежной карточки – оформление соответствующего расчетного документа по оплате в безналичной форме товара (услуги) банком покупателя или, при возврате товара (отказе от услуги), оформление расчетных документов для перечисления средств в банк покупателя;

-выдачу наличных средств за возвращенный покупателем товар (непредоставленную услугу);

РРО нужен в следующих случаях:

Продажа товаров или предоставление услуг;

Арендные платежи Продажа основных средствРРО не нужен:

Вступительные, членские и целевые (в т. ч. благотворительные) взносы Прием и передача денежных средств за коммунальные услуги Частичная оплата стоимости путевки членом профсоюза Продажа билетов на концертно-зрелищные мероприятия

РРО применяется только тогда, если есть расчетная операция в понимании абзаца четвертого ст. 2 Закона об РРО1. Такая операция содержит в себе: прием от покупателя наличных средств, платежных карточек, платежных чеков, жетонов и т. п. по месту реализации товаров (услуг); выдачу наличных средств за возвращенный покупателем товар (непредоставленную услугу); в случае применения банковской платежной карточки – оформление соответствующего расчетного документа по оплате в безналичной форме товара (услуги) банком покупателя или, при возврате товара (отказе от услуги), оформление расчетных документов для перечисления средств в банк покупателя;

Далее приведены случаи обязательности применения РРО

Продажа товаров или предоставление услуг (Письмо ГФС от 27.10.15 г. № 22787/6/99-99-22-07-03-15).

Вступительные, членские и целевые (в т. ч. благотворительные) взносы (Письма ГФС от 27.10.15 г. № 22787/6/99-99-22-07-03-15 и от 04.11.15 г. № 23517/6/99-99-22-07-03-15, письмо ГУ ГФС в Киевской области от 16.01.16 г. № 99/10/10-36-22-07-22)

Прием и передача денежных средств за коммунальные услуги (ГФС приходит к выводу, что при проведении расчетов за электроснабжение, водоснабжение и водоотвод ОСББ обязано применять РРО (см. письмо ГФС от 04.11.15 г. № 23517/6/99-99-22-07-03-15)

Арендные платежи (ГФС «подводит» сюда нормы НК, где аренда определяется как услуга (абзац первый пп. 14.1.185), и настаивает на применении РРО при проведении расчетов в наличной форме за услуги по предоставлению в аренду недвижимого имущества и оплате коммунальных услуг, предусмотренных договором аренды (см. письмо ГФС от 10.07.15 г. № 14505/6/99-99-22-07-03-15)

Продажа основных средств (ГФС позволяет не применять РРО при продаже за наличные основных средств, которые изъяты из активов (списаны с баланса) в результате их продажи и которые в бухучете учитывались на одноименном счете 10 (см. ОИР, категория 109.02). Однако перед продажей объект основных средств должен быть переведен на субсчет 286 «Необоротные активы и группы выбытия, содержащиеся для продажи», который относится к счету 28 «Товары»)

Добрый день!

Применять РРО должны субъекты хозяйствования, которые осуществляют расчетные операции в наличной и/или безналичной форме (с применением платежных карточек, платежных чеков, жетонов и т. п.) при продаже товаров (предоставлении услуг) в сфере торговли, общественного питания и услуг, а также операции по приему наличных для их дальнейшего перевода.

Согласно ст. 3 Закона Украины "О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг" (далее - Закон о РРО) расчетная операция — это прием от покупателя наличных средств, платежных карточек, платежных чеков, жетонов и т. п. по месту реализации товаров (услуг), а также выдача наличных средств за возвращенный покупателем товар (непредоставленную услугу). В случае применения банковской платежной карточки расчетной операцией считают оформление соответствующего расчетного документа об оплате в безналичной форме товара (услуги) банком покупателя или, в случае возврата товара (отказа от услуги), оформление расчетных документов о перечислении средств в банк покупателя.

Из вышеуказанных норм можно сделать несколько выводов.

Во-первых, РРО применяют только при продаже товаров (предоставлении услуг) в сфере торговли, общественного питания и услуг, а также при осуществлении операций по приему наличных для их дальнейшего перевода.

Во-вторых, обязанность по использованию РРО согласно преамбуле к Закону о РРО касается только субъектов хозяйствования.

В-третьих, применение РРО распространяется как на наличные расчеты, так и на расчеты в безналичной форме с применением платежных карточек, платежных чеков, жетонов и т. п. Если же субъект хозяйствования осуществляет расчеты в безналичной форме через банковские учреждения (без использования карточек), применять РРО ему не нужно.

Исходя из сказанного, принятие от граждан финансовой помощи осуществляется без применения регистраторов расчетных операций.

Доброго дня!

РРО застосовується лише тоді, коли є розрахункова операція в розумінні абзацу четвертого ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%...):

Стаття 2. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

фіскальні функції - це:

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

Сплата благодійних внесків згідно із Законом про РРО не є розрахунковою операцією за товари (послуги), тому РРО не застосовується при внесенні благодійних внесків як у вигляді готівкових коштів в касу фонду, так і при безготівковому внесенні на банківський рахунок фонду.

Всього доброго!

Добрый день!

Если коротко, то РРО применяется только тогда, если есть расчетная операция в понимании абзаца четвертого ст. 2 Закона об РРО (Закон от 06.07.95 г. № 265/95-ВР «О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг» в редакции Закона от 01.06.2000 г. № 1776-III)Такая операция содержит в себе:

- прием от покупателя наличных средств, платежных карточек, платежных чеков, жетонов и т. п. по месту реализации товаров (услуг);

- выдачу наличных средств за возвращенный покупателем товар (непредоставленную услугу);

- в случае применения банковской платежной карточки – оформление соответствующего расчетного документа по оплате в безналичной форме товара (услуги) банком покупателя или, при возврате товара (отказе от услуги), оформление расчетных документов для перечисления средств в банк покупателя;

По данному вопросу также есть ряд разъяснений ГФСУ, которыми рекомендуется руководствоваться для понимания когда надо РРО, а когда не обязательно.

Так, РРО надо при

1) продаже товаров или предоставлении услуг ГФСУ считает РРО необходимым (Письмо ГФС от 27.10.15 г. № 22787/6/99-99-22-07-03-15)

2) арендных платежах. ГФС «подводит» сюда нормы НК, где аренда определяется как услуга (абзац первый пп. 14.1.185), и настаивает на применении РРО при проведении расчетов в наличной форме за услуги по предоставлению в аренду недвижимого имущества и оплате коммунальных услуг, предусмотренных договором аренды (см. письмо ГФС от 10.07.15 г. № 14505/6/99-99-22-07-03-15)

3) продаже основных средств. ГФС позволяет не применять РРО при продаже за наличные основных средств, которые изъяты из активов (списаны с баланса) в результате их продажи и которые в бухучете учитывались на одноименном счете 10 (см. ОИР, категория 109.02). Однако перед продажей объект основных средств должен быть переведен на субсчет 286 «Необоротные активы и группы выбытия, содержащиеся для продажи», который относится к счету 28 «Товары»Кроме того, наличные ограничения, установленные в п. 6 и 7 Положения № 1482 (10 и 50 тыс. грн.), не касаются добровольных пожертвований и благотворительной помощи. Это прямо закреплено в пп. 2 п. 8 Положения о ведении кассовых операций в национальной валюте в Украине, утвержденное постановлением Правления НБУ от 29.12.17 г. № 148.

Удачи! Если есть допвопросы, обращайтесь.

Сфера благотворительности регулируется в Украине рядом нормативно-правовых актов, основным из которых является Закон от 05.07.12 г. № 5073-VI «О благотворительной деятельности и благотворительных организациях» (далее – Закон № 5073). В соответствии с ч. 1 ст. 1 Закона № 5073 благотворительная деятельность – это добровольная личная и/или имущественная помощь для достижения определенных данным Законом целей, которая не предусматривает получения благотворителем прибыли, а также уплаты какого-либо вознаграждения или компенсации благотворителю от имени либо по поручению бенефициара.Кроме Закона № 5073, вопросы предоставления и получения благотворительной помощи определяют следующие нормативно-правовые акты: Бюджетный кодекс; Порядок передачи подарков, полученных как подарки государству, Автономной Республике Крым, территориальной громаде, государственным или коммунальным учреждениям либо организациям, утвержденный постановлением КМУ от 16.11.11 г. № 1195; Порядок получения благотворительных (добровольных) взносов и пожертвований от юридических и физических лиц бюджетными учреждениями и заведениями образования, здравоохранения, социальной защиты, культуры, науки, спорта и физического воспитания, для нужд их финансирования, утвержденный постановлением КМУ от 04.08.2000 г. № 1222 (далее – Порядок № 1222); Порядок распределения товаров, полученных как благотворительная помощь, и контроля за целевым распределением благотворительной помощи в виде предоставленных услуг или выполненных работ, утвержденный постановлением КМУ от 17.08.98 г. № 1295 (далее – Порядок № 1295).На сегодня благотворительные взносы могут поступать к приобретателям несколькими путями. Это может быть, например, оформление договора по предоставлению благотворительной помощи. Гражданское законодательство рассматривает благотворительную помощь как пожертвование. Согласно ст. 729 Гражданского кодекса (далее – ГК) во время заключения договоров о пожертвовании применяются положения о договоре дарения, если иное не установлено законом. Такие договоры могут заключаться как в устной, так и в письменной форме. Это согласуется со ст. 6 Закона № 5073, которая определяет безвозмездную передачу благотворителем денежных средств, другого имущества, имущественных прав в собственность бенефициаров (приобретателей) для достижения определенных, заранее обусловленных целей благотворительной деятельности, как благотворительное пожертвование. Однако в случае заключения договора о пожертвовании нужно соблюдать требования ст. 719 ГК относительно письменной формы договора. В частности, это касается недвижимой вещи (с нотариальным удостоверением), имущественного права, движимых вещей, которые имеют особую ценность. В отличие от договора дарения, договор о благотворительном пожертвовании валютных ценностей не подлежит нотариальному удостоверению. Это вытекает из содержания ч. 5 ст. 719, ч. 3 ст. 729 ГК и ч. 1 ст. 6 Закона № 5073.Оформление бухгалтерской и финансовой отчетности в сфере предоставления благотворительной помощи осуществляется в соответствии с действующим законодательством. Так, согласно Порядку № 1295 юридические лица – приобретатели благотворительной помощи ведут бухгалтерский и оперативный учет поступления, хранения, распределения и использования благотворительной помощи в виде товаров, работ, услуг, а также отчетность по установленным Госкомстатом формам. Для бухучета операций, связанных с благотворительной помощью, приобретатели благотворительной помощи пользуются соответствующими планами счетов и инструкциями об их использовании, действующими в Украине.Вывод: ни один нормативный акт не предусматривает использование благотворительной организацией РРО. Онако ведение бухгалтерского и налогового учета имеет свои особенности.

Доброго дня, пані Тетяно!

Відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг":

реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Отже, РРО для Ваших операцій застосовувати не потрібно!

Всього найкращого!

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

дія Закону про РРО поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі та визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно з ЗУ Про громадські об'єднання

джерелами формування майна ГО є вступні, членські та цільові внески його членів, членський внесок – грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом об’єднання для забезпечення поточної діяльності ГРОМАДСЬКОГО об’єднання.

Тобто сплата вступних, членських і цільових внесків згідно із Законом про РРО не є розрахунковою операцією за товари (послуги), розрахунки за які можуть здійснюватись у касі підприємства без застосування РРО.

Водночас необхідно зауважити, що якщо неприбуткова організація здійснює за готівку розрахунки за електроенергію, то у цьому разі обов’язково застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Здравствуйте, Татьяна!

"Нужно ли применение РРО для следующих расчетных операций :

В неприбыльной организации (БФ) при поступлении пожертвований на расчетный счет от физических лиц через :- систему Приватбанк или онлайн систему другого банка с их личной платежной карты;- через терминалы ;-платежные системы типа LIQPAY;- кассы банков или Укрпочты".

- Нет.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%...

"Стаття 2. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

фіскальні функції - це:

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;...".

Всего доброго!

Удачи Вам!

ДОПОЛНЕНИЕ

с указанными вами формами полуения денег не все так просто, поскольку ГНС выступает ЗА использование РРО в ситуациях приема платежей банковскими картами, а также через системы Приват24, LiqPay, Portmone, монобанк и другие (индивидуальная налоговая консультация ГНС от 31.01.2020 г. № 398/6/99-00-05-04-01-06/ИПК)

Ниже текст консультации

Державна податкова служба України розглянула лист Підприємця щодо надання податкової консультації щодо застосування РРО при реалізації виробів медичного призначення та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до листа Підприємець здійснює реалізацію виробів медичного призначення, оплата за які інколи здійснюється покупцями шляхом переказу коштів з платіжних систем: Приват 24, Монобанк, Liqpay, Portmone та інші.

Чи необхідно фізичній особі - підприємцю у даному випадку встановлювати РРО (якщо готівковий розрахунок відсутній) та чи вважаються кошти, сплачені контрагентами на розрахунковий рахунок фізичної особи - підприємця з платіжних систем Приват 24, Монобанк, Liqpay, Portmone та інших, безготівковим розрахунком?

Правовідносини у цій сфері регулюються Кодексом та Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265).

Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Кодексу реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) не застосовуються платниками єдиного податку;

першої групи;

другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Законом N 265 визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до статті 2 Закону N 265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону N 265).

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону N 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Разом з тим пунктом 12 статті 9 Закону N 265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Водночас у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) застосування РРО є необов'язковим.

Отже, з огляду на викладене фізичні особи - підприємці (платники єдиного податку другої - четвертої груп) при продажу виробів медичного призначення можуть не застосовувати РРО у разі здійснення розрахунків при такому продажу виключно у безготівковій формі, а саме шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку.

Закон України від 03 вересня 2015 року N 675-VIII "Про електронну комерцію" (далі - Закон N 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону N 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Разом з тим продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону N 675).

Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 N 705, встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів (тобто банківська картка, далі - ЕПЗ) та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням ЕПЗ, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за умови доставки його користувачу.

Документи за операціями з використанням ЕПЗ мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Разом з цим згідно з роз'ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 N 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону N 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

З урахуванням викладеного та наведеного Підприємцем прикладу повідомляємо, що при здійсненні виключно безготівкової форми оплати (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) споживачами виставлених рахунків за реалізовані вироби медичного призначення РРО можна не застосовувати.

Водночас при оплаті споживачами виставлених рахунків за реалізовані вироби медичного призначення шляхом переказу коштів з платіжних систем Приват 24, Монобанк, Liqpay, Portmone та інших (тобто із застосуванням ЕПЗ) застосування РРО є обов'язковим.

Статус неприбыльности сам по себе не дает исключений в использовании РРО, поскольку неприбыльнотсь означает, что полученную прибыль НЕЛЬЗЯ разделить и вывести между учредителями (членами) организации, при этом такая организация может заниматься хозяйственной деятельностью.

Да, индивидуальная налоговая консультация не вляется нормой закона и не обязательна к применению в отношении других налогоплательщиков, НО!!! по факту данную позицию налоговики все равно будут применять по всей стране по отношению ко всем налогоплательщикам, так что, скорее всего, вывод для вас будет неприятным - ПРИМЕНЯТЬ РРО НАДО!

Перебить юридически позицию ГНС будет очень сложно и только при наличии судебного решения на уровне Верховного Суда по аналогичному делу в пользу необязетельности РРО в вашем случае. Готовы ли вы к такому пути? По-моему, дегевле и проще поставить РРО.

Удачи!