потрібно оскаржити рішення податкової

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. (ч 4 ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п. 56.1. ст. 56 ПКУ).

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.

• Не підлягають адміністративному оскарженню:

1. зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником єдиного внеску у звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб;
2. вимоги про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску та/або рішення про нарахування пені та накладення штрафів, які оскаржувались та були розглянуті;
3. вимоги про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску та/або рішення про нарахування пені та накладення штрафів, які оскаржені платником у судовому порядку (абз.4 п. 56.18 ст. 56 ПКУ, п.2 Розділ 1 Порядку 1124).

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску (ч. 4 ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

У разі якщо головні управління ДФС в областях, місті Києві надсилають скаржнику рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий скаржник має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до ДФС (п. 1 Розділу 3 Порядку).

Скарга повинна бути викладена в письмовій формі, підписана скаржником або уповноваженою нею особою та надіслана до контролюючого органу поштою чи передана особисто або через представника.

• У скарзі має бути зазначено:

-повне найменування скаржника юридичної особи, код за ЄДРПОУ прізвище, ім’я, по батькові посадової особи, яка подала скаргу; прізвище, ім’я, по батькові громадянина або фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);

-найменування контролюючого органу, яким видано вимогу або рішення про нарахування пені та накладення штрафу, що оскаржуються, дата і номер такої вимоги або рішення;

-суть порушеного питання, прохання чи вимога;

-інформація про оскарження вимоги або рішення про нарахування пені та накладення штрафу в суді ( п. 5 розділ 1. Порядку 1124). Зразок скарги.

Перебіг строку розгляду скарги починається з наступного робочого дня після її надходження до контролюючого органу.Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

• Контролюючий орган при розгляді скарг приймає одне з таких рішень:

-залишає вимогу або рішення, що оскаржуються, без змін, а скаргу без задоволення;-скасовує в певній частині вимогу або рішення, що оскаржуються, і не задовольняє скаргу в певній частині;-скасовує в повному обсязі вимогу або рішення, що оскаржуються, і задовольняє скаргу;-направляє скаргу на новий розгляд до територіального контролюючого органу;-залишає скаргу без розгляду.

• У разі збільшення контролюючим органом суми єдиного внеску, пені та штрафів, які належать до сплати, або недоїмки раніше надіслані вимоги про сплату недоїмки або рішення про нарахування пені та накладення штрафу не відкликаються, а на суму такого збільшення контролюючим органом надсилається окрема вимога про сплату недоїмки (рішення про нарахування пені, накладення штрафу)(п. 6 розділу 4 Порядку).

Платник єдиного внеску зобов'язаний самостійно сплатити узгоджену суму недоїмки (суми пені, штрафів) протягом десяти календарних днів після отримання рішення за результатом розгляду скарги.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ).

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, неузгодження вимоги з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному порядку, вимога може бути оскаржена платником єдиного внеску в судовому порядку шляхом подачі позовної заяви в порядку адміністративного судочинства.

Верховний Суд сформулював свою правову позицію стосовно цього питання. Особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору ЄСВ досягається за рахунок його сплати роботодавцем (Постанова Верховного суду від 04 грудня 2019 року у справі №440/2149/19).

З повагою,

Костянтин Гончаренко

ГНАУ утвердила новое Положение о порядке подачи и рассмотрения жалоб налогоплательщиков органами государственной налоговой службы (далее – Положение № 1001)1. Рассмотрим подробнее, как изменилась процедура обжалования решений налоговых органов.

___1 Положение о порядке подачи и рассмотрения жалоб налогоплательщиков органами государственной налоговой службы, утвержденное приказом ГНАУ от 23.12.2010 г. № 1001, вступившим в силу 31.01.2011 г. (с документом можно ознакомиться на нашем сайте www.dtkt.com.ua в «ДК» № 10/2011 в разделе «Документы для работы. – Приложения к печатному «ДК»).

Налогоплательщик, считающий, что орган ГНС неверно определил сумму денежного обязательства или принял какое-либо иное решение, противоречащее законодательству или выходящее за пределы его полномочий, установленных НКУ или другими законами Украины, имеет право его обжаловать.

При этом не подлежит обжалованию в административном порядке:

1) налоговое обязательство, самостоятельно определенное налогоплательщиком;

2) решение контролирующего органа, обжалованное в суд;

3) действия и бездеятельность работников органов ГНС (они могут быть обжалованы только в суде).

Как обжаловать?

Налогоплательщик вправе обжаловать налоговое решение:

1) в административном порядке – путем подачи жалобы в вышестоящий налоговый орган;

2) в судебном порядке.

Обжалование налогового уведомления-решения в административном порядке

Что может быть обжаловано

В административном порядке налогоплательщик вправе обжаловать:

1) налоговые уведомления, налоговые уведомления-решения об определении сумм НО;

2) любые иные решения органов ГНС по налогам и сборам, взимаемым в бюджеты и государственные целевые фонды (кроме платежей, контролируемых таможенными органами), в частности, решения об:

– отказе в предоставлении рассрочки (отсрочки) налогового обязательства (долга);

– описи имущества в налоговом залоге;

– применении админареста имущества плательщика, а также о наложении админареста;

– реализации имущества в налоговом залоге;

– отказе в праве на автоматическое бюджетное возмещение НДС.

Кроме того, в соответствии с п. 53.3 НКУ налогоплательщик вправе обжаловать в суд налоговую консультацию, изложенную в письменной форме, которая, по мнению такого налогоплательщика, противоречит нормам или содержанию соответствующего налога или сбора.

Отказ в приеме жалобы налогоплательщика запрещается.

Налогоплательщик вправе обжаловать налоговое решение в административном или судебном порядке.

Налогоплательщик вправе обжаловать в суд налоговую консультацию.

Кому подавать жалобу

Налогоплательщику, решившему начать процедуру административного обжалования решения органа ГНС, следует обратиться в вышестоящий налоговый орган

Добрий день, Ігор!

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. (ч 4 ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п. 56.1. ст. 56 ПКУ).

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску (ч. 4 ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

У разі якщо головні управління ДФС в областях, місті Києві надсилають скаржнику рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий скаржник має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до ДФС (п. 1 Розділу 3 Порядку).

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, неузгодження вимоги з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному порядку, вимога може бути оскаржена платником єдиного внеску в судовому порядку шляхом подачі позовної заяви, в порядку Кодексу адміністративного судочинства України:

Добрий день!

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. (ч 4 ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п. 56.1. ст. 56 ПКУ).

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску (ч. 4 ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

У разі якщо головні управління ДФС в областях, місті Києві надсилають скаржнику рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий скаржник має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до ДФС (п. 1 Розділу 3 Порядку).

Скарга повинна бути викладена в письмовій формі, підписана скаржником або уповноваженою нею особою та надіслана до контролюючого органу поштою чи передана особисто або через представника.

• У скарзі має бути зазначено:

-повне найменування скаржника юридичної особи, код за ЄДРПОУ прізвище, ім’я, по батькові посадової особи, яка подала скаргу; прізвище, ім’я, по батькові громадянина або фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);

-найменування контролюючого органу, яким видано вимогу або рішення про нарахування пені та накладення штрафу, що оскаржуються, дата і номер такої вимоги або рішення;

-суть порушеного питання, прохання чи вимога;

-інформація про оскарження вимоги або рішення про нарахування пені та накладення штрафу в суді ( п. 5 розділ 1. Порядку 1124).

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ).

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, неузгодження вимоги з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному порядку, вимога може бути оскаржена платником єдиного внеску в судовому порядку шляхом подачі позовної заяви в порядку адміністративного судочинства.

Верховний Суд сформулював свою правову позицію стосовно цього питання. Особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору ЄСВ досягається за рахунок його сплати роботодавцем (Постанова Верховного суду від 04 грудня 2019 року у справі №440/2149/19).

Доброго дня, Ігоре!

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Краще всього почати з адміністративного оскарження, так воно на відміну від судового безкоштовне. Крім того, це дозволить потягнути час, щоб зібрати всі документи та уточнити свої позиції перед судовим оскарженням.

Адміністративне оскарження здійснюється згідно з п. 56.3 ПКУ та Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 "Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами".

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що оскаржується. Якщо пропустили вказаний строк - оскаржити можна лише в судовому порядку.

Рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Контролюючий орган, що розглядає скаргу платника податків має прийняти вмотивоване, правомірне рішення щодо його скарги. Це може бути також часткове задоволення скарги платника податків, чи взагалі її повне незадоволення. Відповідь стосовно прийнятого рішення, контролюючі органи мають надіслати не пізніше 20 календарних днів із дня отримання скарги платника податків (п. 56.8 ПК).

Втім, скарга може розглядатися і значно довше, аж до 60 календарних днів (п. 56.9 ПК). У такому випадку, контролюючий орган має повідомити платника податків про продовження строків розгляду скарги. Якщо у встановлений ПК строк рішення контролюючого органу не було надіслане платнику податків, то таке рішення вважається повністю задоволеним на користь платника податків і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню. Також, скарга вважається повністю задоволеною і у випадку, коли не надійшло повідомлення про продовження строку розгляду скарги.

У будь якому випадку, рішення контролюючих органів може бути оскаржене у судовому порядку.

Платник податків має право оскаржити в суді рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Максимально можливий термін звернення до суду щодо оскарження ППР – 1095 днів (п. 56.18, ст. 102 ПКУ).

ДОДАТКОКО: скаргу подавати необхідно саме до Головного управління ДФС у Волинській області.

Відповідно до п. 1 розділу V Порядку № 916 скарга подається платником податків особисто або через свого представника безпосередньо до уповноваженого контролюючого органу або поштовим відправленням з повідомленням про вручення та описом вкладення.

Платник податків одночасно з поданням скарги до контролюючого органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомити про це контролю­ючий орган, який прийняв оскаржуване рішення.

Відповідно до норм п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі та повинна містити такі передбачені Порядком № 916 елементи:

1) Прізвище, ім’я, по батькові, найменування (для юридичних осіб), податкову адресу платника податків, який подає скаргу.

У скарзі обов’язково має вказуватися повне ім’я (на­йменування) скаржника, його місце проживання або місце­знаходження (податкова адреса). Найменування юридичної особи включає в себе організаційно-правову форму та назву.

2) Підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені контролюючим органом неправильно чи не встановлені взагалі

3) Обґрунтування незгоди платника податків із рішенням органу ДФС з посиланням на норми законодавства

4) Вимоги та клопотання платника податків, який подає скаргу

Невід’ємним атрибутом скарги платника податків є вимоги останнього, які ставляться перед органом ДФС вищого рівня. Не погоджуючись із рішенням контролюючого органу, платник податків має право заявити вимогу про його скасування в цілому чи в частині.

5) Відомості про повідомлення чи неповідомлення відповідного контролюючого органу про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня

Така вимога до скарги випливає зі змісту п. 56.5 ст. 56 Податкового кодексу, яким передбачено, що платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

У скарзі може бути або зазначено про факт повідомлення відповідного органу ДФС про подання скарги або додана до скарги копія такого повідомлення.

6) Відомості про оскарження рішення контролюючого органу до суду

Як зазначалося вище, процедура адміністративного оскарження є досудовим порядком вирішення спорів. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

7) Адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги

8) Перелік документів, які додаються до скарги

Якщо необхідно, можу підготувати для Вас скаргу.

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Якщо є підстави для оскарження рішення про застосування штрафних санкцій то його в десятиденний строк необхідно оскаржити до ДПС УКРАЇНИ, або до адміністративного суду . Але якщо Ви не здійснюєте підприємницьку діяльність то ще додаткового можно скористатись можливістю списання нарахувань відповідно до закону 1072, яким було внесено зміни до закону Про збір та облік єдиного соціального внеску Але для цього потрібно буде припинити підприємницьку діяльність (закрити ФОП).

Розділ VIIIПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

п.9-15. Підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:

а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;