Виконавча служба заблокувала рахунки, хоча суд ще не завершився?

Доброго дня! Скасувати повністю Постанову про арешт рахунків важко, але майте на увазі, що згідно позиції Верховного Суду законом забороняється накладати арешт на рахунок який використовується для оплати праці або сплати податків.Тому накладення арешту на всі кошти, що містяться на такому рахунку, є порушенням закону «Про виконавче провадження. Поки справа в суді, звертайтесь до суду — про визнання постанови ДВС про накладення арешту протиправною.

В інших випадках, скасувати Постанову ДВС можливо лише визнаши її незаконною, або за Рішенням суду про Вашу невинуватість.

Загальні норми: Підставою для зняття арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні є:

• закінчення виконавчого провадження
• повернення виконавчого документа до суду, який його видав;
• скасування судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням;
• надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника,

Після настання таких підстав арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників та реєстру обтяжень, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення.

Будуть питання звертайтесь, контакти в профілі.

Нажаль оскарженння до суду постанови про накладення адміністративного стягнення не зупиняє дію постанови. Якщо одночасно зі зверненням до суду Ви не заявили клопотання про зупинення стягнення за постановою то передача постанови для примусового виконання є правомірною. У ситуації, що склалася, для зняття арешту з грошових коштів на рахунках потрібно оплатити адміністративний штраф та виконавчий збір, або чекати рішення суду про скасування постанови поліції . Ви маєте прийняти рішення, що для Вас більш важливе в цій ситуації.

Доброго вечора, Катерино!

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 288, ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до статті 299 КУпАП, яка визначає порядок звернення постанови до виконання, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.

В свою чергу, згідно зі статтями 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Отже, системний аналіз наведених правових норм дає підстави стверджувати, що оскарження особою постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупиняє її примусове виконання до розгляду відповідної скарги, однак є випадки коли це правило не працює і вони пов’язані фактично з бездіяльністю або стягувача (який не перевірив чи йде процедура судового оскарження спірної постанови) чи навіть суду, який «з величезною завантаженістю» відкриває провадження заднім числом, але після спливу декількох місяців….

Все вищевикладене призводить до того, що незважаючи на те, що «боржник» фактично виконав всі вимоги діючого законодавства та оскаржує постанову про накладення адміністративного стягнення до суду, однак у зв’язку із бездіяльністю або адміністративного відділу поліції або безвідповідального відношення суду, «правопорушнику» ще необхідно оскаржувати постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення до адміністративного суду та сплачувати судовий збір (який, як правило, перевищує суму штрафу у декілька разів) або терпіти наслідки відкритого виконавчого провадження, а це заборони та обмеження встановлені Законом.

ВИСНОВОК: «Боржник», «правопорушник» повинен пам’ятати, якщо постанова поліції буде оскаржена в судовому порядку то, як наслідок, перебіг строку для її добровільного виконання буде зупинено в силу вимог статті 307 КУпАП України, а відтак відкриття виконавчого провадження при процедурі оскарження постанови поліції, як і встановлення будь-яких обмежень в силу Закону України «Про виконавче провадження», є неправомірним.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеною в постанові від 27.03.2019 р. у справі № 826/15117/17 провадження № К/9901/52767/18 (ЄДРСРУ № 80805719).

Таким чином, для уникнення вищевказаного рекомендовано:

• Письмово повідомляти орган поліції про оскарження спірної постанови в судовому порядку;
• Контролювати процес відкриття судового провадження по справі (писати заяви, скарги, дзвонити секретарю, помічнику і т.і.);
• Пересвідчитись у виконавчій службі на предмет відкриття виконавчого провадження та/або перевірити себе в реєстрі боржників і … оскаржити постанову про відкриття виконавчого провадження до адміністративного суду.

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Доброго Дня

щодо Вашого питання,

Нажаль вирішити зазначене вами питання швидко та оперативно не вдастся, ви можете оскаржувати постанову по порушення ПДР, але однозначно об'єктивно допомогти вам у вирішені питані блокуванню рахунку може тільки ваш представник (також, рекомендую перевірити Вам чи не наявна у вас інша причина для блокування рахунку), безпосереднє оскарження постанови не зупиняє дію самої постанови.

Також рекомендую звернути Вам увагу, що якщо при подачі позову ви не заявили про зупинення стягнення за постановою то передача її для примусового виконання не є неправомірною.

Тобто Вам необхідно визнати постанову виконавчої служби незаконною, або необхідне рішення суду про вашу невинуватість, у зазначеній вами ситуації:

Ви або очікуєте позитивного рішення суду про скасування постанови поліції, або сплачуєте адміністративний штраф та виконавчий збір (10 %) , або звертаєтесь до суду з позовом про визнання постанови виконавчої служби про накладення арешту протиправною (а це також займе час), тому рекомендую вам і порадитись з вашим представником для зясування найбільш оптимального для вас вирішення.

УСПІХУ.

Доброго вечора, Катерино!

На жаль, ситуація в нашій країні така, що на запит поліції навіть за штраф у 225 гривень виконавча служба блокує всі рахунки, про які їй надає звіт податкова служба.

Практика блокування рахунків існувала і раніше, але активізувалася в останні місяці в зв’язку з автоматизацією процесів (зокрема, запроваджено автоматичну систему обробки документів виконавчого провадження в електронній формі).

Якщо брати коротко, то краще за все просто сплатити штраф, це значно збереже Ваш час. У такому випадку алгоритм Ваших дій наступний:

• Потрібно зайти в реєстр виконавчих проваджень, ввести в поля своє прізвище, ім’я та по батькові або ж ідентифікаційний номер платника податків. Там же буде вказано, хто стягувач по виконавчому провадженню. Як правило це поліція.

• Далі потрібно зайти в електронний кабінет водія, де можна онлайн оплатити штраф.

• Потім за номером виконавчого провадження в реєстрі потрібно зв’язатися з виконавцем і направити йому інформацію про сплату штрафу.

На підставі факту сплати штрафу в подальшому буде винесено постанову про закриття виконавчого провадження.

На розблокування рахунків у такому випадку як правило йде “день-два”.

Якщо банкіські рахунки так сказати "почекають", можете дочекатися рішення суду про оскарження постанови про порушення ПДР.

Вибір за Вами! Всього найкращого!

Постанова набирає законної сили після її вручення особі, або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні.

Зверніть увагу! Стягнення штрафу за бажанням особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, здійснюється поліцейським на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру, виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв. У такому разі особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, видається квитанція.

Штраф сплачується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, не пізніш як через 15 днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.У разі несплати особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, штрафу в установлений Кодексом України про адміністративні правопорушення строк постанова у справі про адміністративне правопорушення протягом 5 днів із заявою надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання (перебування), роботи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, або за місцезнаходженням її майна в порядку, установленому законодавством.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про його стягнення, а також витрати на облік зазначених правопорушень.Важливо! У разі винесення кількох постанов про накладення адміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо.

Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законодавством.Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом 3 місяців з дня винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Доброго вечора!

У вашому випадку слід подати державному виконавцю ухвалу суду про відкриття провадження у справі, в такому разі виконавець до набранням рішенням суду законної сили не буде проводити стягнення.

В разі задоволення позову слід подати державному виконавцю копію рішення суду. Після отримання виконавець закінчує виконавче провадження та скасовує арешт рахунку.

Вам нужно подать исполнителю заявление на приостановление взыскания до момента когда решение наберет законной силы и приложить Ухвалу про открытие дела в суде

обжаловать действия исполнителя долго и нецелесообразно - а вот жалобу начальнику исполнителя - подать можете

нужна детальная консультация или помощь в подготовке документов ( заявы, иски т .п.) - обращайтесь через сайт, с ув Виктория Костромина

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

Зверніться письмово до ДВС з заявою про зняття арешту та зупинку стягнення до рішення суду

Якщо це спеціальні рахунки для виплати заробітної плати, пенсіі ,соц допомог в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження” на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Особа, рахунки якої заблоковані, має право звернутися до банку для отримання інформації про причини такого блокування. Банки зазвичай повідомляють, що на рахунок був накладений арешт відповідно до постанови приватного чи державного виконавця. Якщо державний чи приватний виконавець наклав арешт на рахунок із цільовими коштами, необхідно звернутись до органів виконавчої служби, надавши документальне підтвердження того, що ваш поточний рахунок використовується виключно для зарахування цільових виплат. Це може бути довідка бухгалтерії з місця роботи, навчання, соціального страхування, пенсійного фонду тощо.

Якщо після цього виконавча служба не знімає арешт із коштів, ви маєте право оскаржити винесену державним чи приватним виконавцем постанову про арешт коштів у судовому порядку.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

КоАП Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10):

"Стаття 299. Звернення постанови до виконання...

При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення...".

Закон Украины "

"Стаття 34. Зупинення вчинення виконавчих дій

1. Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі:...

2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;...

2. Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті,...зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову...

Стаття 35. Строки зупинення вчинення виконавчих дій

1. Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках,...передбачених пунктами 2,...частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті...".

Подайте до суду у цій Вашій справі про оскарження постанови заяву в порядку ст.ст.34 та 35 Закону про виконавче провадження про зупинення виконавцем виконавчих дій, в тому числі, про зняття арешту коштів на Ваших рахунках (зняття арешту з рахунків - фактично арешти накладаються на рахунки, що є незаконним, суперечить зазначеному Закону). Заяву подавайте через канцелярію суду. У заяві викладіть клопотання про невідкладний її розгляд, оскільки виконавець розпочав виконавчі дії незакнно.

Добрий день!

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 7 Закону України "Про державну виконавчу службу" встановлено, що державний виконавець зобов’язаний сумлінно виконувати службові обов’язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України.

З метою захисту прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими цим Законом.

Окрім того, з метою захисту прав сторін виконавчого провадження в статті 85 Закону України "Про виконавче провадження" окремо передбачено, що стягувач чи боржник мають право подати скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову в здійсненні вказаних дій.

Зазначена скарга може бути подана до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до суду.

Аналіз норм Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що дії державного виконавця мають бути оформлені відповідним актом - постановою державного виконавця (ст. 24 - 27, 32, 36, 37, 39, 40 тощо).

Таким чином, у даній нормі законодавець закріпив гарантії прав стягувача і боржника на стадії виконавчого провадження. При цьому маються на увазі виконавчі дії, здійснені при виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Розгляд скарги начальником відділу державної виконавчої служби не позбавляє особу права оскаржити дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби до суду.

Тобто законодавець надав можливість сторонам виконавчого провадження два шляхи оскарження дій посадових осіб державної виконавчої служби.

Крім того, питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України "Про звернення громадян" (ВВР, 1996 р., № 47, ст. 256; Офіційний вісник України, 1999 р., № 21, ст.939). Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

В статті 85 Закону України "Про виконавче провадження" йдеться про судовий захист прав сторін виконавчого провадження при здійсненні виконавчих дій, що є реалізацією закріпленого ст. 55 Конституції України положення про гарантію кожному судового захисту його прав і свобод, про можливість оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд розглядає скарги на постанови державного виконавця, перевіряючи їх відповідність закону: про відкриття виконавчого провадження, про відкладення провадження виконавчих дій, про повернення виконавчого документу, про стягнення виконавчого збору тощо. Крім того, він розглядає скарги не тільки на акти державного виконавця, а й на інші його дії по виконанню рішення, наприклад, проведення виконавчих дій у нічний час, у неробочі та святкові дні (ст. 31 цього Закону), проведення виконавчих дій за відсутності понятих (ст. 16 цього Закону) тощо.

Згідно частини другої статті 85 Закону України "Про виконавче провадження" скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ. Скарги по виконанню інших рішень подаються до суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби, крім скарг на дії (бездіяльність) державних виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби та державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, які подаються до апеляційного суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби.

Необхідно зазначити, що відповідне роз′яснення з приводу застосування вказаної норми Закону було надано Пленумом Верховного Суду України.

Частиною другою постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що відповідно до статей 248 20 , 248 21 ЦПК, ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження" скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника відділу державної виконавчої служби, державних виконавців і посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби та державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей, Києва та Севастополя, що стосуються виконання судових рішень, подаються до суду, який видав виконавчий документ.

Скарги щодо виконання інших рішень подаються до місцевого суду за місцем знаходження відповідного відділу державної виконавчої служби, а якщо оскаржуються дії (бездіяльність) державних виконавців та посадових осіб Департаменту та державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей, Києва та Севастополя, - до апеляційного суду за місцем знаходження відповідного органу зазначеної служби.

Стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції (ст. 121 2 ГПК). Враховуючи, що примусове виконання судових рішень, постановлених господарськими судами, згідно зі ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" та ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" здійснюють державні виконавці, скарги на дії чи бездіяльність останніх розглядаються господарськими судами за правилами ст. 121 2 ГПК. Оскільки ст. 11 1 Закону України "Про виконавче провадження" інші учасники цього провадження також наділені правом оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця щодо примусового виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, їхні скарги відповідно до ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають розгляду начальником відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або відповідним господарським судом.

Особливу увагу необхідно приділити тому, що стаття 85 Закону України "Про виконавче провадження" визначає не тільки порядок оскарження дій посадових осіб державної виконавчої служби, а і вимоги до цієї скарги (додержання яких обов′язкове), строки розгляду та оскарження.

Згідно частини третьої вказаної статті Закону скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та повинна включати:

1) назву органу державної виконавчої служби, до якого подається скарга;

2) точну назву стягувача та боржника, їх місце проживання (для фізичних осіб) або знаходження (для юридичних осіб), а також назву представника сторони виконавчого провадження, коли скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (назва виконавчого документа, орган, який його видав, дата видачі виконавчого документа та його номер, резолютивна частина виконавчого документа);

4) зміст оскаржуваних дій (бездіяльності) та норму Закону, яка порушена;

5) виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати подання скарги.

Скарга, подана у виконавчому провадженні до начальника органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, розглядається у 10-денний строк. За наслідками розгляду скарги начальник органу державної виконавчої служби виносить постанову про задоволення чи відмову в задоволенні скарги, яка у 10-денний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарги, подані без додержання вимог, викладених у зазначеній частині статті Закону, розглядаються начальником органу державної виконавчої служби, у порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

Необхідно також зазначити, що з метою забезпечення належного контролю за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем Законом України "Про виконавче провадження" посадовим особам державної виконавчої служби надано право проводити перевірку законності виконавчого провадження.

Відповідно до статті 8 1 вказаного Закону перевірити законність виконавчого провадження мають право:

1) директор Департаменту державної виконавчої служби та його заступники - виконавче провадження, що знаходиться на виконанні у будь-якому структурному підрозділі органів державної виконавчої служби;

2) начальники державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, їх заступники, начальники відділів примусового виконання рішень державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, їх заступники - виконавче провадження, що знаходиться на виконанні у цій державній виконавчій службі та підпорядкованій державній виконавчій службі у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах.

Згідно частини першої статті 8 3 цього Закону однією з підстав для проведення зазначеної перевірки є розгляд скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесеної за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Про результати перевірки виконавчого провадження посадовою особою, яка його витребувала, виноситься постанова, що є обов’язковою для виконання державними виконавцями та підлеглими посадовими особами державної виконавчої служби.

Постанова про перевірку, проведення чи результат перевірки виконавчого провадження може бути оскаржена до вищестоящої посадової особи органів державної виконавчої служби або до суду.