Начните консультацию с юристом онлайн
Здравствуйте, как порекомендуете оформить договоренности с долевым инвестором? Деньги берутся на развитие проекта под долю в нем, не под займ под процент. Другими словами как подстраховаться инвестору в этом случае
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (7)
Юрист, г. Одесса, 33 года опыта
Добрый день!
Если вы владелец юрлица, то самый простой способ - это дать долю в уставном фонде, оформив при этом корпоративный договор.
Можно и просто на основе инвестиционных договоров, но самый более надежный вариант через корпоративные права.
Всех нюансов тут не объяснишь, если нужны детали, обращайтесь лично через кнопку Звернутися
Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта
Доброго дня!
Повідомляю наступне:
Вам ,як засновнику підприємства, краще оформити частку у статутному капіталі підприємства та укласти з партнером інвестиційний договір.
Можливо оформити його в органи управління.(директор)
Але таким чином аби у Вас було дещо більше прав впливу на діяльність товариства та директора. Скажімо Ваша частка 60 його 40 ,або 70 на 30, чи 90 на 10 і прописати в інвест угоді цю умову.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Юрист, г. Чернигов, 10 лет опыта
Доброго вечора, Денисе!
Закон України «Про інвестиційну діяльність» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560-12#Text):
Стаття 1. Інвестиції
Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект.
Стаття 7. Права суб'єктів інвестиційної діяльності
1. Всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.
Розміщення інвестицій у будь-яких об'єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід'ємним правом інвестора і охороняється законом.
2. Інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів.
3. За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів.
4. Для інвестування можуть бути залучені фінансові кошти у вигляді кредитів, випуску в установленому законодавством порядку цінних паперів і позик.
Майно інвестора може бути використано ним для забезпечення його зобов'язань. У заставу приймається тільки таке майно, яке перебуває у власності позичальника або належить йому на праві повного господарського відання, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Заставлене майно при порушенні заставних зобов'язань може бути реалізовано відповідно до чинного законодавства.
5. Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.
Стаття 9. Відносини між суб'єктами інвестиційної діяльності
Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).
Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.
Отже, формою закріплення відповідних правовідносин має бути договір, який за ст. 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність", є основним правовим документом, що регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності.
Відносини між сторонами будуються таким чином, що інвестор передає грошові кошти замовнику, при цьому все оформляється документально. Замовник в свою чергу вкладає всі гроші в розвиток проекту, при цьому він зобов’язаний контролювати всі процеси витрат і прибутку. В майбутньому, після отримання прибутку, в установлений термін вкладнику потрібно повернути винагороду за користування коштами.
Процес передачі інвестицій замовнику може здійснюватися по-різному. Перший спосіб: сторони підписують договір інвестиційного товариства і гроші передаються замовнику відразу відповідно до встановлених умов. Другий спосіб: кошти передаються не одразу, а частинами. Залежить це від різних чинників: замовник на стадії розробки інвестиційного проекту не вимагає всієї суми грошових коштів; інвестор не до кінця довіряє замовнику і намагається таким чином захистити свої кошти від втрати.
Проценти за користування інвестиціями можуть виплачуватися двома основними способами:
Всього доброго!
Успіхів Вам!
Юрист, г. Харьков, 33 года опыта
Юрист, г. Днепр, 31 год опыта
Гражданский кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):
"Стаття 1130. Договір про спільну діяльність
1. За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
2. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Стаття 1131. Форма та умови договору про спільну діяльність
1. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.
2. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Стаття 1132. Договір простого товариства
1. За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.
Стаття 1133. Вклади учасників
1. Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.
2. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.
Стаття 1134. Спільне майно учасників
1. Внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом...
2. Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників.
3. Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди - у порядку, що встановлюється за рішенням суду.
4. Обов'язки учасників щодо утримання спільного майна та порядок відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням цих обов'язків, встановлюються договором простого товариства.
Стаття 1135. Ведення спільних справ учасників
1. Під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства.
У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників.
2. У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства...
5. Рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою, якщо інше не встановлено договором простого товариства...
Стаття 1138. Відповідальність учасників за спільними зобов'язаннями
1. Якщо договір простого товариства не пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, кожний учасник відповідає за спільними договірними зобов'язаннями усім своїм майном пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. За спільними зобов'язаннями, що виникли не з договору, учасники відповідають солідарно.
2. Якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення.
Стаття 1139. Розподіл прибутку
1. Прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників.
Умова про позбавлення або відмову учасника від права на частину прибутку є нікчемною...".
Другие условия совместной деятельности, предусмотренные ГК, смотрите самостоятельно. Если ведение (управление) совместной деятельности поручается одному из участников - субъекту СПД, он ведет бухучет и отчетность отдельным балансом. Доля каждого из участников указывается в договоре, пропорционально которой распределяется прибыль от этой деятельности.
Юрист, г. Киев
Доброго дня. Насправді механізмів оформлення спільної діяльності (роботи по створенню стартапа) декілька. Й обираючи будь який потрібно розуміти правові наслідки цього, а також реальність контролю прибутку, що планується отримувати від такої діяльності. Для того щоб обрана модель максимально захищала ваші, як інвестора права та інтереси можна, й потрібно укладати декілька видів договорів, а також дійсно бажано створювати наприклад Товариство з обмеженою відповідальністю, як операційну компанію, але в реаліях податкових навантажень іноді таку модель бізнес не бачить як оптимальну. Тож слід врахувати не лише положення Цивільного, Господарського та Податкового кодексів, ЗУ "Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю", "Про інвестиційну діяльність", але й сукупність усіх факторів, які впливатимуть на подальшу організацію фінансових потоків при здійсненні діяльності. Й насправді у такому важливому етапі слід скористатись допомогою юриста, чи навіть консалтингової компанії, тож раджу вам знайти такого спеціаліста та опрацювати більш детально всі питання в цим напрямку.
Адвокат, г. Киев, 31 год опыта
Добрий вечір, Деніс!
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність" основним правовим документом що регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода), який ми будемо іменувати інвестиційним договором. Інвестиційний договір є правовою формою взаємовідносин між інвестором та іншими учасниками інвестиційної діяльності.
Термін "інвестиційний договір" використовується у двох значеннях: широкому і вузькому. В першому (широкому) розумінні цей термін застосовується щодо договорів, які укладаються між інвестором та іншими учасниками інвестиційної діяльності і спрямовані на реалізацію будь-яких видів і форм інвестицій з метою одержання прибутку або досягнення соціального ефекту.
У другому (вузькому) розумінні термін "інвестиційний договір" застосовується щодо угод між іноземним інвестором і вітчизняними учасниками інвестиційного процесу щодо вкладення та реалізації іноземних інвестицій. Саме в цьому розумінні зазначений термін використовується у міжнародній комерційній (господарській) практиці.
Охарактеризуємо спочатку інвестиційний договір у широкому розумінні, а у вузькому розумінні розглядатимемо його в процесі вивчення режиму іноземного інвестування.
Інвестиційний договір є різновидом господарсько-правового договору, який має специфічний предмет і мету. Предметом такого договору є інвестиція в будь-якій не забороненій законодавством України формі. Це можуть бути передбачені законодавством форми інвестицій та інвестиційної діяльності (інноваційна діяльність, капітальні вкладення в основні фонди, корпоративна форма, лізинг, придбання не забороненого законами України рухомого та нерухомого майна, створення підприємств, що повністю належить інвестору, чи придбання останнім у власність діючого підприємства повністю, придбання майнових прав)
Предметом інвестиційного договору можуть бути також дії, послуги тощо, що надаються (виконуються) учасниками інвестиційної діяльності та спрямовані на забезпечення вкладення інвестицій.
Мета інвестиційного договору – це той безпосередній господарсько-правовий результат, якого намагаються досягти сторони в процесі його укладання та виконання. Інвестиційний договір спрямований на досягнення кінцевої мети інвестування – здійснення інвестицій та досягнення в результаті цього певного результату – одержання прибутку чи досягнення певного соціального ефекту.
Інвестиційні договори належать переважно до консенсуальних договорів, оскільки зазвичай укладаються у письмовій формі.
Інвестиційні договори різноманітні, що обумовлює необхідність їхньої класифікації.
Залежно від кількості сторін інвестиційного договору розрізняють двосторонні та багатосторонні інвестиційні договори.
За критерієм сплатності чи безоплатності розрізняють оплатні та безоплатні інвестиційні договори. Перші мають місце за умовами якщо, інвестиції здійснюються з метою отримання прибутку, однак останній може не залежати безпосередньо від результатів дій контрагента (як то має місце при здійсненні спільної підприємницької діяльності, коли інвестор отримує зустрічне матеріальне задоволення не безпосередньо від свого партнера, а від здійснення інвестицій). Інвестиційний договір може бути безоплатним у разі, якщо досягається певний соціальний ефект, наприклад, будівництво та облаштування приміщень для відпочинку працівників підприємства-інвестора.
За часом виконання розрізняють:
Договори з одноразовим виконанням передбачають їх виконання шляхом здійснення однієї дії протягом короткого проміжку часу. А інвестиційні договори з тривалим виконанням обов'язково здійснюються протягом тривалого часу.
Інвестиційний договір виконує усі притаманні господарському договору функції:
Для інвестиційного договору притаманна також і специфічна функція – опосередкування відносин, що складаються між інвесторами та іншими учасниками інвестиційної діяльності і спрямовані на здійснення інвестицій.
Зміст інвестиційного договору
Зміст інвестиційного договору – це сукупність його умов.
Розрізняють:
До істотних умов інвестиційного договору відноситься:
Чинним законодавством можуть передбачатися інші істотні умови для деяких категорій інвестиційних договорів.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 19 лютого 1997 р. у разі приватизації державного підприємства як цілісного майнового комплексу шляхом викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом до договору купівлі-продажу, що укладається при цьому, включаються як обов'язкові:
До звичайних умов інвестиційного договору можна віднести:
Всього доброго!