Задайте питання юристу

836 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Нерухомість, 12 березня 2021, питання №39431 250₴

Можно ли отменить дарственную и вернуть себе квартиру?

Добрый день!
Вопрос следующий: моя бабушка давным давно подарила своей двоюродной сестре квартиру в центре Киева, так как та осталась круглой сиротой и попала в детдом.
Сейчас у сестры бабушки не одна квартира, следующие ей достались после смерти остальных сестер. То есть финансовое положение этой двоюродной сестры намного лучше, чем у моей бабушки, которая спасла ее тогда от детдома.
Логично, что возник прямой конфликт интересов, и теперь моя бабушка хотела бы оспорить в суде право собственности сестры на квартиру, так как по сути после смерти ее сын и его жена унаследуют квартиры 3 минимум, а квартира в центре пренадлежала всегда моей бабушке, она просто спасла от плохой жизни свою сестру, даже не родную.
Подскажите, какие могут быть выходы с данного положения и бывают ли они вообще?

Відповіді юристів (19)

    Карпенко Андрей Владимирович
    18%
    Карпенко Андрей Владимирович 3 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 25 років досвіду

    Добрый день!

    Договор, основанный на свободной воле дееспособных сторон и оформленный надлежащим образом, не подлежит аннулированию. Таким образом, именно стороне, желающей оспорить договор дарения, необходимо доказывать наличие оснований для признания такого договора недействительным.

    Оспорить соглашение и признать сделку ничтожной можно в течение 3 лет с момента регистрации дарственной в реестре и перехода права собственности.

    Но из этого правила есть исключения:

    • если даритель желает отозвать дарственную, а одаряемый всячески препятствует этому, срок исковой давности увеличивается до 5 лет;
    • если иск подает не родственник дарителя, а третье лицо, он может оспорить дарственную в течение 1 года с момента, когда узнал про нее;
    • если родственник дарителя не знал о договоре дарения, он может подать иск в течение 3 лет с момента, когда ему стало известно о сделке.

    Если регистрация договора дарения прошла больше 10 лет назад, шансов на его оспаривание нет.

    Вывод:

    - оспорить договор дарения в Вашем случае невозможно;

    - Ваша бабушка может только попросить свою сестру подарить ей какую-либо квартиру.

    • Павел Клієнт 3 роки тому

      Спасибо, понял)

    __________ ___________ ______________
    22%

    Добрый день! По Вашему вопросу сообщаю следующее.

    Стаття 727 Цивільного кодексу України. Розірвання договору дарування на вимогу дарувальника

    1. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

    Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.

    2. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.

    3. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

    4. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.

    5. У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.

    Это исключительные случаи, когда можно разорвать договор дарения.

    Альтернативный способ это признание сделки недействительной, но при тех обстоятельствах, которые Вы описали, данный способ защиты не может быть эффективным, поскольку оснований для признания сделки недействительной нет.

    • Павел Клієнт 3 роки тому

      Спасибо, теперь ясно)

    Пуха Наталія ТендерОк
    18%

    Доброго Дня

    щодо вашого питання

    Нажаль з викладеного Вами зрозуміло, що строки по оскарженню договору дарування вже минули, окрім і строків також і особливо з викладеного вами зрозуміло що й підстави відсутні, тому судове провадження по зазначеного питанню просто безперспективне, а тому зазначене є марною втратою часу та коштів.

    Тому рекомендую Вам (вашій бабусі) спробувати добровільно попросити, переконати оформити договір дарування на її бабусю тим паче, що наявні лояльні стосунки та відсутні проблеми з житлом.

    Успіхів

    • Павел Клієнт 3 роки тому

      Спасибо за ответ, все уяснил.

    Кирда Вячеслав Володимирович
    18%

    Доброго дня, Павло!

    На жаль, шанси вирішити цю справу по суті, наприклад визнати договір дарування недійсним, практично нульові.

    Якщо добровільних шляхів вирішення ситуації немає, то говорити можна тільки про розрівання договору дарування.

    Однак і розірвання також неможливе, оскільки справа в тому, що відповідно до статті 728 Цивільного кодексу України до вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.

    За Вашим запитанням зрозуміло, що з часу укладення договору явно пройшло більше одного року. Тому шансів для оспорювання, на жаль, немає.

    Однак є ще один момент.

    Можливо спробувати визнати договір дарування недійсним. Підставами для цього можуть бути, наприклад, якщо дарувальник подарував спільне майно подружжя без згоди другого з подружжя, чи якщо договір дарування викладено «на серветці», а не в нотаріальній формі з подальшою держаною реєстрацією, чи якщо дарувальник перебував на обліку у псих- чи нарко- диспансері, і не усвідомлював значення своїх дій.

    Багато, хто намагається визнати недійсним договір дарування, вчинений особою, яка зловживає алкогольними напоями. Але практика показує, що вживання алкогольних напоїв не може бути підставою недійсності договору дарування. Якщо людина самостійно прийшла до нотаріуса, проти якого немає кримінальної справи, і вчинила дарування, то такий договір є дійсним і не може бути визнаний недійсним.

    Навіть похилий вік не може стати підставою для визнання договору дарування недійсним. Для прикладу, у справі 522/9562/16-ц суд відмовив 80-річній бабусі у визнанні договору дарування недійсним через помилку у сприйнятті суті відносин.

    Тому погоджуюсь із відповіддю адвоката Карпенко Андрей Владимирович щодо можливості добровільного дарування однієї із квартир двоюрідною сестрою.

    Всього найкращого!

    • Павел Клієнт 3 роки тому

      Спасибо за ответ, теперь все уяснил для себя

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин 3 роки тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Доброго дня!

    Повідомляю наступне:

    Цивільний кодекс передбачає наступні підстави припинення договору дарування: відмова однієї зі сторін від договору; розірвання договору дарування; визнання договору недійсним.

    Обдаровуваний має право відмовитись від подарунка в момент його вручення, у разі коли договір є реальним і момент передачі речі збігається з моментом укладенням договору. В разі якщо договір консенсуальний (передбачає передачу речі в майбутньому) обдарований може відмовитись від подарунка в будь-який час до моменту його прийняття.

    Так само, від договору може відмовитися дарувальник, якщо договір укладений з умовою передання дарунка у майбутньому і якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився.

    З моменту передачі права власності на річ обдаровуваному юридичний зв’язок між сторонами припиняється, тому обов’язок подальшого належного ставлення до дарувальника є суто морально-етичним. Однак, договір дарування нерухомих речей або іншого особливо цінного майна може бути розірвано за вимогою дарувальника, якщо обдаровуваний проявив грубу невдячність (умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей). Якщо ж обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, то у даному випадку вимагати розірвання договору дарування мають право його спадкоємці.

    Дарувальник має право розірвання договору, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

    У випадку розірвання договору дарування обдаровуваний зобов’язаний повернути дарунок у натурі. До вимог про розірвання договору дарування застосо¬вується позовна давність в один рік. Тобто, при розірванні договору дарування на вимогу дарувальника законодавчо передбачений термін, упродовж якого можна звернутися до суду про захист своїх порушених прав.

    Визнання договору недійсним можливе у разі недодержання в момент укладення договору стороною (сторонами) таких вимог: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх дітей.

    У разі недотримання письмової форми правочину, вчинення під впливом помилки, обману, насильства, під впливом тяжкої обставини, тощо, недійсність такого правочину також встановлюється судом.

    Договір є недійсним, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Зокрема, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, укладення договору дарування без передбаченого законом дозволу органу опіки та піклування.

    Якщо в момент укладання договору дарувальник вільно розумів своіі діі та не було тиску з боку сторонніх осіб , договір неможливо скасувати бо він укладений з особистоіі волі сторін.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Шишкин Алексей Юрьевич
    Шишкин Алексей Юрьевич 3 роки тому

    Юрист, м. Харків, 32 роки досвіду

    К сожалению изложенных вами обстоятельств не достаточно для того, чтобы оспорить договор дарения. Когда ваша бабушка дарила квартиру она действовала добровольно, полностью понимала значение своих действий и суть правовых последствий, которые наступят в результате заключения договора и так далее. Оснований, предусмотренных гражданским кодексом Украины для признания договора недействительным нет. Оснований для расторжения договора дарения тоже нет. Судя по всему прошло уже достаточно много времени. Законом предусмотрено, что срок исковой давности для признания договора недействительным составляет три года, а для его расторжения один год. На основании вышеизложенного можно уверено заявить, что судебных перспектив ваше дело не имеет. Эту ситуацию можно разрешить только по доброй воле двоюродной сестры вашей бабушки. Она может вам подарить или завещать какую-то из своих квартир, но для этого нужно ее желание.

    Фараон Катерина Леонідівна
    12%
    Фараон Катерина Леонідівна 3 роки тому

    Юрист, м. Кам'янець-Подільський, 8 років досвіду

    Доброго дня, Павло.

    Подскажите, какие могут быть выходы с данного положения и бывают ли они вообще?

    Бувають. АЛЕ, все взалежності від того, коли був укладений договір дарування. Цивільний кодекс України трактує так:

    Стаття 727. Розірвання договору дарування на вимогу дарувальника

    1. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

    {Абзац перший частини першої статті 727 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}

    Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.

    2. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.

    3. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

    {Частина третя статті 727 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2518-VI від 09.09.2010}

    4. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.

    5. У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.

    Стаття 728. Позовна давність, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування

    1. До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.

    Тобто, Бабуся має право звернутись до суду щодо розірвання договору дарування протягом одного року з дня, коли дарувальник довідався або повинен був довідатися про обставини, передбачені ст. 727 ЦК України.

    Тобто, слід враховувати, що у випадках, встановлених статтею, право на розірвання договору виникає з певних моментів:

    • з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду;
    • з моменту вчинення дій обдаровуваного, що створюють загрозу безповоротної втрати дарунка;
    • з моменту вчинення дій чи допущення бездіяльності обдаровуваним, які свідчать про недбале ставлення до дарунка, що становить історичну, наукову або культурну цінність.

    Проте право є строковим, адже воно існує доти, поки існує річ, яка є предметом договору. Проте за наявності вини (доказаної) обдаровуваного щодо відчуження або знищення дарунка з метою уникнення його повернення дарувальнику, можливими є вимоги за зобов'язанням із завдання шкоди, шляхом подання відповідного позову. Якщо дарунок повернуто дарувальнику за взаємною згодою сторін, таку обставину слід розглядати як новий договір дарування.

    Є позитивна практика Верховного суду України, де договір визнали недійсним.

    https://zib.com.ua/ua/143479-vs_ukazav_koli_dogovi...

    Я думаю, що Вам варто спочатку поспілкуватись із сестрою бабусі на рахунок обдаровуваних квартир. І все ж спробувати подати позов щодо визнання договору недійним до суду, у разі якщо строк укладення договору дарування не первищує 5 років.

    Успіхів Вам!

    Пользователь не активен
    Пользователь не активен 3 роки тому

    Адвокат, м. Дніпро, 25 років досвіду

    Добрый день!

    Как Вы уже поняли - оспорить данную сделку на данный момент - практически невозможно. Может быть стоит пообщаться сестрам и попробовать разрешить данную ситуацию мирно, возможно сестра и сама захочет каким-то образом отблагодарить бабушку за такой благородный поступок - необязательно вернув квартиру - это может быть и просто материальная компенсация.

    Иногда просто человеческое общение может заменить годы судебных тяжб.

    Удачи Вам.

    С уважением, адвокат Татьяна Власенко

    Мєньков Андрій Васильович

    Добрый день Павел!

    Хотел добавить к ранее предоставленным консультациям, что суд конечно Ваш иск о рассторжении договора дарения примет к рассмотрению и даже удовлетворит если будут на то основания. Отказать в иске в связи с истечеием сроков исковой давности суд может только по заявлению второй стороны (ответчика) и при условии, что исковые требования обоснованы. Если же исковые требования не обоснованы, то суд откажет именно на этом основании, а не в связи с пропуском исковой давности.

    Савченко Олександр
    12%
    Савченко Олександр 3 роки тому

    Юрист, м. Чернігів, 9 років досвіду

    Доброго дня, Павло!

    Договір дарування може припинятися у випадку:

    • його розірвання;
    • односторонньої відмови від договору однієї зі сторін.

    Розірвання договору припиняє його дію лише на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його положення щодо зобов’язань сторін, що передбачені для застосування на випадок розірвання договору. Правовим наслідком одностороннього розірвання договору є припинення зобов’язань сторін (ч. 2 ст.653 ЦК України).

    Підстави для розірвання договору дарування:

    Договір дарування не може бути розірваний в односторонньому порядку, за деякими виключеннями, зокрема, передбаченими ст. 724 ЦК України та, якщо договір дарування виконується у момент його укладання. Однак, договір дарування нерухомих речей або іншого особливо цінного майна може бути розірвано за вимогою дарувальника, але за конкретних обставин. Підстави для розірвання договору дарування на вимогу дарувальника передбаченні ст.ст. 726, 727 ЦК України:

    • умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

    Додатковою обов'язковою умовою для розірвання договору дарування у такому разі є те, що предметом договору дарування є нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Тобто закон визначає можливість розірвання договору дарування, предметом якого є лише нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Тому, якщо дарунком є рухоме майно незначної вартості, дарувальник не вправі розірвати такий договір та повернути дарунок проти волі обдаровуваного.

    У випадку смерті дарувальника, яка була спричинена умисними злочинними діями обдаровуваного - позбавлення життя дарувальника, право вимагати розірвання договору дарування одержують спадкоємці дарувальника.

    • створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність (наприклад, у дарувальника з предметом договору дарування пов'язані спогади про певні події). Тобто, якщо такому дарунку загрожує безповоротна втрата з вини обдаровуваного, дарувальник вправі розірвати договір дарування, предметом якого є такий дарунок.

    Таке розірвання правочину спрямоване на запобігання втрати дарунка. Проте, при розірванні договору дарування на цій підставі необхідно довести, що обдаровуваному було відомо про те, яку велику немайнову цінність має дарунок для дарувальника. Останнє, у свою чергу, зобов'язує обдаровуваного бережно та сумлінно ставитись до дарунка та забезпечувати його схоронність.

    • недбало ставиться до речі, що становить культурну цінність, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

    Йдеться про речі, втрата яких має істотне значення не лише для дарувальника, а для суспільства. Окремою підставою розірвання договору дарування з ініціативи дарувальника є недбале ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність.

    При цьому під недбалим ставленням слід розуміти таке поводження обдаровуваного з предметом договору дарування, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. Тому при виникненні обставин, що можуть зумовити втрату або істотне пошкодження такого дарунка, дарувальник наділяється правом звернутися до суду з вимогою про розірвання договору дарування та повернення дарунка.

    Слід врахувати, що якщо зазначеної загрози (знищення або пошкодження) дарунку не існує, а дарувальник невдоволений лише тим, що обдаровувана особа поводиться з дарунком іншим чином, ніж бажає того дарувальник, то правові підстави для розірвання договору за даною нормою відсутні. При визначенні правового режиму речей, що становлять історичну, наукову або культурну цінність необхідно враховувати положення законодавства про охорону пам'яток історії та культури.

    Обов'язкова умова розірвання договору дарування:

    Розірвати договір дарування дарувальник вправі лише за умови наявності дарунка у натурі, тобто коли дарунок на момент пред'явлення такої вимоги є збереженим. Збереження дарунка передбачає знаходження його у власності обдарованого у стані, що відповідає його призначенню. Тому предмет договору дарування повинен бути річчю індивідуально визначеною, неспоживчою, відповідної цінності для дарувальника.

    При розірванні договору дарування дарунок повертається дарувальнику у тому вигляді, в якому він існує на момент розірвання договору. Отримані обдаровуваним продукція, плоди та доходи від речі, що є предметом договору дарування, залишаються у нього. У випадку відсутності дарунка (його знищення, відчуження третім особам тощо), ні вимога про розірвання правочину, ні вимога про повернення дарунка, пред'являтись не можуть.

    Таким чином, розірвання договору дарування допускається у виключних випадках, зазначених статтею, або у випадках визнання правочину недійсним за загальними підставами, передбаченими ЦК України.

    Строки реалізації права дарувальника на розірвання договору дарування:

    З метою реалізації права дарувальника (або його спадкоємців) щодо розірвання договору дарування законом встановлений спеціальний строк позовної давності терміном 1 рік (такий виняток ґрунтується на вимогах ст. 258 ЦК України).

    Таким чином, обчислення строку позовної давності починається від дня, коли дарувальник довідався або повинен був довідатися про обставини, передбачені ст. 727 ЦК України.Тобто, слід враховувати, що у випадках, встановлених статтею, право на розірвання договору виникає з певних моментів:

    • з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду;
    • з моменту вчинення дій обдаровуваного, що створюють загрозу безповоротної втрати дарунка;
    • з моменту вчинення дій чи допущення бездіяльності обдаровуваним, які свідчать про недбале ставлення до дарунка, що становить історичну, наукову або культурну цінність.

    Проте право є строковим, адже воно існує доти, поки існує річ, яка є предметом договору. Проте за наявності вини (доказаної) обдаровуваного щодо відчуження або знищення дарунка з метою уникнення його повернення дарувальнику, можливими є вимоги за зобов'язанням із завдання шкоди, шляхом подання відповідного позову. Якщо дарунок повернуто дарувальнику за взаємною згодою сторін, таку обставину слід розглядати як новий договір дарування.

    Наслідки розірвання договору дарування:

    Розірвання договору дарування є правовою підставою припинення права власності на дарунок у обдаровуваного. Наслідком такого розірвання є застосування реституції, тобто повернення сторін у первинний стан, у зв'язку з чим, обдаровуваний зобов'язаний повернути дарувальнику річ, що є предметом договору, у натурі з урахуванням можливого природного зносу за період її перебування в обдаровуваного. Це означає, що обдаровуваний не може запропонувати дарувальникові грошову компенсацію замість дарунка або відшкодувати вартість дарунка, залишаючи його у себе.

    Таким чином подарована річ підлягає поверненню, незалежно від того, в якому стані вона перебуває. При цьому дарувальник не має права відмовитись від прийняття такої речі з мотивів втрати нею цільового призначення або істотного погіршення. Крім того, дарувальник не вправі вимагати відшкодування завданих збитків або моральної шкоди.

    Законом також не передбачено можливості відшкодування витрат обдаровуваному на утримання дарунка, на його поліпшення, у зв'язку із розірванням договору дарування із зазначених вище підстав.

    Визнання договору недійсним:

    Визнання договору недійсним можливе у разі недодержання в момент укладення договору стороною (сторонами) таких вимог:

    • волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
    • правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
    • правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх дітей.

    У разі недотримання письмової форми правочину, вчинення під впливом помилки, обману, насильства, під впливом тяжкої обставини, тощо, недійсність такого правочину також встановлюється судом. Договір є недійсним, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Зокрема, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, укладення договору дарування без передбаченого законом дозволу органу опіки та піклування.

    Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

    Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

    1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

    2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

    Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

    1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

    2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

    1) визнання права;

    2) визнання правочину недійсним;

    3) припинення дії, яка порушує право;

    4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

    5) примусове виконання обов'язку в натурі;

    6) зміна правовідношення;

    7) припинення правовідношення;

    8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

    9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

    10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

    Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

    3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу".

    Цивільний процесуальний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text):

    Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом

    1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

    2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

    3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

    4. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

    5. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку".

    Стаття 175. Позовна заява

    1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

    2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

    3. Позовна заява повинна містити:

    1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

    2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

    3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

    4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

    5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

    6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

    7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

    8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

    9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

    10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

    4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

    5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

    6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

    Всього доброго!

    Успіхів Вам!

    Крижановська Єлізавета Сергіївна
    Крижановська Єлізавета Сергіївна 3 роки тому

    Юрист, м. Херсон, 19 років досвіду

    Доброго дня!

    На ваше питання, хочу відповісти наступне: у разі якщо ви дійсно звернетесь до суду для визнання договору дарувння недійсним, то відповідно обгрунтування наведені Вами не будуть для суду належними. Тому ви ризикуєте сплатити судові витрати та витрати за написання позовної заяви та в кінцевому результаті в задоволенні позовних вимог буде відмовлено,, крім того якщо відповідач заявить про строк позовної давності то Вам буде відмовлено в задоволнні позову у звязку зі сплином строку позовної давності.

    Адвокат Евгений Александрович
    Адвокат Евгений Александрович 3 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

    Добрий вечір!

    Цивільний кодекс України (далі - ЦК) передбачає наступні підстави припинення договору дарування:

    Відмова однієї зі сторін; розірвання договору дарування; недійсність.

    Щодо відмови, то обдаровуваний має право відмовитись від подарунка в момент його вручення, тобто коли договір є реальним - момент передачі речі збігається з моментом укладенням договору. В разі якщо договір консенсуальний - передбачає передачу речі в майбутньому, обдаровуваний може відмовитись від дарунка в будь-який час до моменту його прийняття.

    Так само, від договору може відмовитися дарувальник, за умови, що місце має обов'язок передання дарунка у майбутньому, в разі якщо після укладення договору майновий стан дарувальника істотно погіршився. В законодавстві не передбачено, що слід розуміти під істотним погіршенням майнового стану (оціночне поняття).

    Ч.1 ст.727 ЦК України передбачає, що дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим. У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.

    Дарувальник також не може залишити за собою право користуватися річчю після передачі її обдаровуваному. Однак ст. 725 ЦК України, передбачає можливість встановлення обов'язку обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо). Дарувальник має право вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку на користь третьої особи. У разі смерті дарувальника, оголошення його померлим, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним виконання обов'язку на користь третьої особи має право вимагати від обдаровуваного особа, на користь якої встановлений цей обов'язок.

    Обдаровуваний може розірвати договір керуючись загальними положеннями про договір, зокрема, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

    Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (виявлення властивостей подарунка про які обдаровуваний не знав до укладення договору).

    Підставою недійсності договору є:1. Недотримання в момент укладення договору стороною (сторонами) таких вимог:1.1 волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;1.2 правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;1.3 правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей;

    2. Договір є недійсним, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин): у разі недотримання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору; укладення договору дарування від імені неповнолітнього без згоди органу опіки та піклування не потребує рішення суду;

    3. Також договір є недійсним в разі: недотримання письмової форми; вчинення під впливом помилки; обману; насильства; під впливом тяжкої обставини, тощо. В цьому разі недійсність встановлюється судом.

    У разі розірвання договору дарування, дарувальникові повертається дарунок у натурі, а якщо це неможливо, - то компенсація його вартості. На вимоги про скасування договору дарування застосовується позовна давність в один рік.

    В разі визнання договору недійсним дарунок повертається дарувальнику, обдаровуваний може вимагати компенсацію за утримання в себе дарунка.

    Всього доброго!

    Костромина Виктория
    Костромина Виктория 3 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 19 років досвіду

    Логично, что возник прямой конфликт интересов, и теперь моя бабушка

    хотела бы оспорить в суде право собственности сестры на квартиру, так

    как по сути после смерти ее сын и его жена унаследуют квартиры 3 минимум, а квартира в центре пренадлежала всегда моей бабушке, она просто спасла от плохой жизни свою сестру, даже не родную. Подскажите, какие могут быть выходы с данного положения и бывают ли они вообще?

    шансы равны - 0

    Токмач Галина Николаевна
    Токмач Галина Николаевна 3 роки тому

    Юрист, м. Мирноград, 12 років досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Здравствуйте, Павел. Оспорить дарственную можно в течение года с момента оформления. И только а случае, если сестра портит имущество. Других оснований, к сожалению, нет.

    С уважением, юрист Галина Токмач.

    хххххххххххххххххххххххххх

    Крикун Сергій  Павлович
    Крикун Сергій Павлович 3 роки тому

    Юрист, м. Дніпро, 30 років досвіду

    Гражданский кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):

    "Стаття 233. Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом тяжкої обставини

    1. Правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

    2. При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв'язку з вчиненням цього правочину.";

    "Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину

    1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

    У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування...";

    "Стаття 267. Наслідки спливу позовної давності...

    4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

    5. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.".

    Пост. Пленума ВСУ "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09):

    "23. Правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК ( 435-15 ), якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.

    Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки.

    Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах....".

    Как я считаю, оспорить данный договор дарения есть основания и возможно (ничего не предпринимать - однозначно проиграть). В иске изложить ходатайство о востановлении срока исковой давности, обосновав уважительными причинами - в частности, как изложено в пост.ВСУ: если бы не было крайне тяжелого обстоятельства у сестры бабушки (одариваемой), дарения бы не было; теперь же обстоятельства крайне несправедливы для дарительницы (закон должен быть справедливым); уважительность обосновать другими фактическими, известными Вам обстоятельствами (наличие жилья, какого, где, важность квартиры для бабушки, как собственности ее родителей, для членов ее (Вашей) семьи и т.п.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України