Получение земли бесплатно

Добрый день!

Вам необходимо определиться с населенным пунктом, в котором рассматриваете участок для приватизации. Далее - выбор места, с учётом наличия земли. Заявление с экспликацией подаётся в орган местного самоуправления, после получения 1 решения - заказываете тех.документацию, после передаёте ее на утверждение. 2 решением участок переходит в Вашу собственность, далее - регистрация в гос.реестре. Процедура стандартна на всей территории Украины.

В случае возникновения непредвиденных обстоятельств в коммуникациях с органами местного самоуправления - отказы обжалуются в судебном порядке.

Положительный опыт есть, но каждое дело - индивидуально.

Удачи Вам!

Добрый день!

Каждому, кто желает получить бесплатно земельный участок стоит знать, какие именно земельные участки он может получить, с какой площадью и с каким целевым назначением.

Согласно части 1 статьи 121 Земельного кодекса Украины, установлено нормы бесплатной передачи земельных участков гражданам, а именно:

а) для ведения фермерского хозяйства - в размере земельной доли (пая), определенной для членов сельскохозяйственных предприятий, расположенных на территории сельского, поселкового, городского совета, где находится фермерское хозяйство. Если на территории сельского, поселкового, городского совета расположено несколько сельскохозяйственных предприятий, размер земельной доли (пая) определяется как средний по этим предприятиям. В случае отсутствия сельскохозяйственных предприятий на территории соответствующего совета размер земельной доли (пая) определяется как средний по району;

б) для ведения личного крестьянского хозяйства - не более 2,0 гектара;

в) для ведения садоводства - не более 0,12 гектара;

г) для строительства и обслуживания жилого дома, хозяйственных зданий и сооружений (приусадебный участок) в селах - не более 0,25 гектара, в поселках - не более 0,15 гектара, в городах - не более 0,10 гектара;

ґ) для индивидуального дачного строительства - не более 0,10 гектара;

д) для строительства индивидуальных гаражей - не более 0,01 гектара.

Сразу стоит отметить, что частью 4 статьи 116 Земельного кодекса Украины устанавливает, что передача земельных участков бесплатно в собственность граждан в пределах норм, определенных настоящим Кодексом, проводится один раз по каждому виду использования.

Действующим законодательством не предусмотрено бесплатное получение земельных участков с какой-либо привязкой к месту регистрации, проживания, пребывания и тому подобное. Каждый гражданин может получить земельные участки на территории любого населенного пункта Украины или же за пределами такого населенного пункта.

Следовательно, какие же именно этапы нужно пройти гражданину Украины в случае возникшего желания реализовать свое право на бесплатную передачу земельного участка:

1. Нужно определиться с населенным пунктом, где гражданин желает получить земельный участок, целевым назначением земельного участка и выбрать свободный земельный участок.
2. Обращение гражданина с ходатайством о передаче бесплатно в собственность земельного участка.

В зависимости от вида и местоположения земельного участка, с таким ходатайством нужно обращаться:

• в местный совет (если вопрос касается земель коммунальной собственности, расположенных в населенных пунктах);
• в районной госадминистрации (если вопрос касается земель государственной собственности за пределами населенных пунктов);
• в Главное управление Госгеокадастра в областях (если вопрос касается земель для ведения личного крестьянского хозяйства или садоводства государственной собственности за пределами населенных пунктов).

В ходатайстве указываются целевое назначение земельного участка и его ориентировочные размеры. К ходатайству прилагаются графические материалы, на которых указано желаемое место расположения земельного участка, согласования землепользователя (в случае изъятия земельного участка, находящегося в пользовании других лиц) и документы, подтверждающие опыт работы в сельском хозяйстве или наличие образования, полученного в аграрном учебном заведении (в случае предоставления земельного участка для ведения фермерского хозяйства). Также прилагаются копии документов, которые удостоверяют личность, которая обратилась с соответствующим ходатайством и справку о присвоении регистрационного номера учетной карточки налогоплательщика (номер и серия паспорта для лиц, которые по религиозным убеждениям отказались от получения этого номера).

Обращаем на то, что часть 6 статьи 118 Земельного кодекса Украины выражена в категорической форме и прямо запрещает требовать дополнительные материалы и документы, которые не предусмотрены этой статьей.

Но, уже на этом этапе граждане могут столкнуться с такими трудностями:

1. На сегодня у граждан Украины отсутствует доступ к реестру земельных участков, которые могут быть выделены на безвозмездной основе. Кадастровая карта Украины наполнена уже информацией об оформленных земельных участках, а пустые места на карте не гарантируют, что на эту землю можно претендовать (возможно на нее ее уже кто-то подал соответствующее ходатайство или по другим причинам нельзя претендовать). Кроме того, для выделения земельных участков, должны быть разработаны Детальные планы территорий городов, поселков и сел, которые разрабатываются и утверждаются достаточно медленно, а порой и вообще отсутствуют на некоторых территориях.
2. Обращаясь с таким ходатайством, лицо должно добавить графические материалы, на которых указано желаемое место расположения земельного участка. Здесь возникает вопрос где же получить такие материалы и как они должны выглядеть. Стоит отметить, что действующим законодательством не предусмотрена форма таких графических материалов, поэтому фактически можно добавить к ходатайству графические материалы, используя Google Maps, или же используя Google Earth, однако это не гарантирует правильный выбор. Однако, существуют и другие способы: можно использовать Публичную кадастровую карту Украины (хитрости использования этой карты состоят в том, что землю нужно выбирать рядом с уже выделенным земельным участком. Это повышает вероятность того, что на этой территории разработан Детальный план территории и целевое использование земли соответствует такому плану.

1. Также, можно обратиться в территориальные органы Госгеокадастра и заказать указаны графические материалы по местонахождению земельного участка (стоимость таких услуг - выкопировки из кадастровой карты или плана (стоимость такой услуги определяется в соответствии с постановлением КМУ от 01.08.2011 года № 835 «Некоторые вопросы предоставления государственным агентством земельных ресурсов и его территориальными органами административных услуг».

Однако, сроки изготовления выкопировки может достигать и до одного месяца, а за это время на такой земельный участок может быть подано соответствующее ходатайство и принято по нему решение в пользу другого лица.

1. Обязательно стоит проверять земельные участки сельскохозяйственного назначения по этой ссылке на предмет включения таких земельных участков в перечень земельных участков сельскохозяйственного назначения государственной собственности для продажи права на них на земельных торгах в соответствии с приказами компетентных органов. В таком случае, такие земли по процедуре бесплатной передачи нельзя будет получить в связи с реализацией права на них на конкурсной основе.

• В дальнейшем нужно получить согласование поданного ходатайства.

В соответствии с ч. 7 ст. 118 Земельного кодекса Украины соответствующий орган исполнительной власти или местного самоуправления, который передает земельные участки государственной или коммунальной собственности в частную собственность, в соответствие с полномочиями, предусмотренные статьей 122 этого Кодекса, рассматривает ходатайство в месячный срок и дает разрешение на разработку проекта землеустройства по отводу земельного участка либо предоставляет мотивированный отказ в его предоставлении.

Акцентируем внимание на то, что согласно этой же ж ч. 7 ст. 118 Земельного кодекса Украины основанием для отказа в предоставлении такого разрешения может быть только несоответствие места расположения объекта требованиям законов, принятых в соответствии с ними нормативно-правовых актов, генеральных планов населенных пунктов и другой градостроительной документации, схем землеустройства и технико-экономических обоснований использования и охраны земель административно-территориальных единиц, проектов землеустройства относительно благоустройства территорий населенных пунктов, утвержденных в установленном законом порядке.

1. Следующим этапом является заключения договора на разработку проекта землеустройства и разработка такого проекта.

Стоит обратить внимание, что непосредственным исполнителем такого проекта может быть только лицо, имеющее сертификат инженера-землеустроителя, в противном случае осуществить государственную регистрацию земельного участка будет невозможно, поскольку проект землеустройства будет считаться недействительным. Перечень таких лиц размещен на официальном сайте Госгеокадастра (подраздел «Государственный реестр сертифицированных инженеров-землеустроителей» раздела «Лицензирование и сертификация»).

В соответствии со статьей 28 Закона Украины «О землеустройстве» максимальный срок составления документации по землеустройству не должен превышать шести месяцев с момента заключения договора. Однако, дополнительно, стоит в договоре согласовать конкретные сроки выполнения работ.

Если отвод земельного участка, который желает получить лицо обратившееся с ходатайством, будет происходить за счет особо ценных земель, земель лесного фонда, а также земель водного фонда, природоохранного, оздоровительного, рекреационного и историко-культурного назначения, то в соответствии со статьей 9 Закона Украины «О государственной экспертизе землеустроительной документации» такой проект землеустройства подлежит обязательной государственной экспертизе, которая проводится Госгеокадастром.

1. После разработки проекта землеустройства, лицо должно получить согласование проекта землеустройства по отводу земельного участка.

Согласно статьи 1861 Земельного кодекса Украины проект землеустройства по отводу земельных участков всех категорий и форм собственности подлежит обязательному согласованию с территориальным органом Госгеокадастра.

Кроме того, проект землеустройства по отводу земельного участка в пределах населенного пункта или земельного участка за пределами населенного пункта, на котором планируется размещение объекта строительства подается также на согласование в структурные подразделения районных, Киевской и Севастопольской городских государственных администраций в сфере градостроительства и архитектуры.

Таким образом, несмотря на то, что право на приватизацию хотя является гарантированным правом, однако на путь его реализации будет сопровождаться не только бюрократическими преградами, но и правом усмотрения органов государственной власти и местного самоуправления, который на сегодня и является фактической преградой в реализации этого права.

Рекомендация:

Определитесь с населенным пунктом в котором Вы хотите получить участок земли, найдите на месте землеустроительную организацию и действуйте в дальнейшем с их помощью.

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

Статтею 14 Конституції України гарантується право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У свою чергу частина 1 статті 81 Земельного кодексу України визначає, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Як видно із вищевказаних норм законодавства, право на приватизацію землі належить виключно громадянам України, іноземці та особи без громадянства таким правом не наділені.

.

Втім, якщо на перший погляд здається, що таке право гарантовано Основним законом та Земельним кодексом України кожному громадянину України, то на практиці отримати безоплатно земельну ділянку не так вже і просто, адже процедура її отримання є досить нелегкою та складається із багатьох етапів, що супроводжується нюансами та системою бюрократичних перепон.

Насамперед, кожному, хто бажає отримати безоплатно земельну ділянку варто знати, які саме земельні ділянки він може отримати, з якою площею та яким цільовим призначенням.

У відповідності до частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, а саме:

а) для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.

Виключення із цього переліку становлять землі сільськогосподарського призначення, які за приписами частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Одразу варто зазначити, що частина 4 статті 116 Земельного кодексу України, передбачає, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Тобто, кожному громадянину гарантовано законодавством право на разову приватизацію кожного виду цільового призначення земельних ділянок, що в сукупності дає право на безоплатне отримання шістьох земельних ділянок відповідної площі із різним видами цільовими призначенням.

При цьому звертаємо увагу й на те, що чинним законодавством не передбачено безоплатне отримання земельних ділянок із будь-якою прив’язкою до місця реєстрації, проживання, перебування тощо. Кожен громадянин може отримати земельні ділянки на території будь-якого населеного пункту України або за межами такого населеного пункту.

Отже, які ж саме етапи потрібно пройти громадянину України у разі виникнення бажання реалізувати своє право на безоплатну передачу земельної ділянки:

Потрібно визначитись із населеним пунктом, де громадянин бажає отримати земельну ділянку, призначенням земельної ділянки та обрати вільну земельну ділянку.

Звернення громадянина із клопотанням про передачу безоплатно у власність земельної ділянки.

В залежності від виду та місцезнаходження земельної ділянки із таким клопотанням потрібно звертатись:

до місцевої ради (якщо питання стосується земель комунальної власності, які розташовані в населених пунктах);

до районної держадміністрації (якщо питання стосується земель державної власності поза межами населених пунктів);

до Головного управління Держгеокадастру в областях (якщо питання стосується земель для ведення особистого селянського господарства або садівництва державної власності поза межами населених пунктів).;

У клопотанні про безоплатну передачу у власність земельної ділянки зазначаються – цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Також додаються копії документів, що посвідчують особу, яка звернулась із відповідним клопотанням та довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку (номер та серія паспорту для осіб, які за релігійними переконаннями відмовились від отримання цього номеру).

Звертаю увагу на те, що частина 6 статті 118 Земельного кодексу України виражена у категоричній формі та прямо забороняє вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Проте, вже на цьому етапі громадяни можуть стикнутись із такими труднощами:

На сьогодні у громадян України відсутній доступу до реєстру земельних ділянок, що можуть бути виділені на безоплатній основі. Кадастрова карта України наповнена вже інформацією про оформлені земельні ділянки, а порожні місця на карті не гарантуються, що на цю землю можна претендувати (можливо на неї вже хтось подав відповідне клопотання або ж з інших причин не можна претендувати). Окрім того, для виділення земельних ділянок, повинні бути розроблені детальні плани території міст, селищ та сіл, які розробляються та затверджуються досить повільно, а часом і взагалі відсутні на деяких територіях.

Звертаючись із таким клопотанням, особа повинна додати графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Тут постає питання де ж отримати такі матеріали й як вони повинні виглядати. Варто зазначити, що чинним законодавством не передбачена форма таких графічних матеріалів, тому фактично можна додати клопотання графічні матеріали, використовуючи Google Maps, або ж використовуючи Google Earth, однак це не гарантує правильний вибір.

Проте, існують і інші способи: можна використати Публічну кадастрову карту України (хитрощі використання цієї карти полягають у тому, що землю потрібно обирати поряд із вже виділеною земельною ділянкою. Це підвищить ймовірність того, що на цій території розроблений детальний план території та цільове використання землі відповідає такому плану.

Також, можна звернутися до територіальних органів Держгеокадастру та замовити вказані графічні матеріали щодо розташування земельної ділянки (вартість таких послуг - викопіювання з кадастрової карти або плану (вартість такої послуги визначається відповідно до постанови КМУ від 01.08.2011 року № 835 «Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами адміністративних послуг».

Однак, строки виготовлення викопіювання може сягати до місяця, а за цей час на таку земельну ділянку може бути подане відповідне клопотання і прийняте по ньому рішення на користь іншої особи.

Обов’язково варто перевіряти земельні ділянки сільськогосподарського призначення за цим посиланням на предмет включення таких земельних ділянок до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах відповідно до наказів компетентних органів. У такому випадку, такі землі за процедурою безоплатної передачі не можна буде отримати у зв’язку із реалізацією права на них на конкурсних засадах.

У подальшому потрібно отримати погодження поданого клопотання.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Акцентую, що згідно цієї ж ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Вже на цій стадії може виникнути ситуація, коли відповідний орган протягом встановленого місячного строку не розгляне подане клопотання взагалі, тобто у особи, яка звернулась із відповідним клопотання не буде а ні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а ні мотивованої відмови у його наданні.

Проте у вказаній ситуаціє, діє принцип «мовчазної згоди», коли особа може розпочати процес розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, після чого подає його із відповідною заявою на затвердження. Шанси на його затвердження за мовчазною згодою доволі високі (правових підстав для відмови у виконавчого органу майже немає), однак це не виключає отримання відмови у його затвердженні, яку потрібно буде оскаржити у судовому порядку або повторно звертатись із заявою.

У разі виникнення такої ситуації, особа письмово повинна повідомити виконавчий орган про початок розроблення проекту землеустрою та додати до письмового повідомлення договір на виконання робіт із розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у місячний строк з дня закінчення місячного строку, встановленого для погодження клопотання, тобто фактично через два місяці з дня подання клопотання.

Наступним етапом є укладення договору на розроблення проект землеустрою та його розробка.

Варто звернути увагу, що безпосереднім виконавцем такого проекту може бути лише особа, що має сертифікат інженера-землевпорядника, у протилежному випадку здійснити державну реєстрацію земельної ділянки буде неможливо, оскілки проект землеустрою буде вважатися недійсним. Перелік таких осіб розміщений на офіційному сайті Держгеокадастру (підрозділ «Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників» розділу «Ліцензування й сертифікація»).

Відповідно до статті 28 Закону України «Про землеустрій» максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору. Однак, додатково, варто у договорі погоджувати конкретні строки виконання робіт.

Якщо відведення земельної ділянки, яку бажає отримати особа буде проводитись за рахунок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, то у відповідності до статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» такий проект землеустрою підлягає обов’язковій державній експертизі, яка проводиться Держгеокадастром.

Після розробки проекту землеустрою особа повинна отримати погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до статті 1861 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом Держгеокадастру.

Окрім того, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій планується розташування об’єкта будівництва подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури.

Таку послугу можна замовити у Центрах надання адміністративних послуг відповідного регіону.

Згідно статті 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

завдання на розроблення проекту землеустрою;

пояснювальну записку;

копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна для об’єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;

розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

кадастровий план земельної ділянки;

матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

матеріали погодження проекту землеустрою.

Органи, які погоджують такий проект землеустрою, зобов’язані протягом десяти днів безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відповідні правила закріплені у ч. ч. 5-7 ст. 18 ЗКУ.

У подальшому відбувається реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

У відповідності пункту 110 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ №1051 від 17.10.2012 року, для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

заява (у паперовій або електронній формі) про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22;

оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов’язковій державній експертизі землевпорядної документації), у паперовій або електронній формі відповідно до вимог Закону України “Про землеустрій”;

електронний документ.

Таку заяву може подати як особа самостійно, так й уповноважити на це землевпорядну організацію, однак таке право повинно бути обов’язково погоджено у договорі на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки.

Також, до заяви потрібно додати копію документа, що посвідчує особу, копію документа, що посвідчує повноваження діяти від імені особи (договір, довіреність), копію документа про присвоєння податкового номера.

Заява та додані до неї документи можна подати особисто або надіслати поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Строк розгляду заяви складає 14 днів (пункт 111 вищевказаного Порядку).

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру, внесення змін до них здійснюються безоплатно, адміністративний збір справляється лише за надання відомостей з Державного земельного кадастру.

Останнім етапом є затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність особи.

Після реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, особа, яка бажає отримати земельну ділянку повинна звернутись із клопотанням з погодженим проектом землеустрою та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку до місцевої ради (якщо земельна ділянка у межах населеного пункту) або до місцевої державної адміністрації (якщо ні) для затвердження проекту землеустрою.

Згідно ч. ч. 9, 10 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У подальшому, за заявою особи, яка бажає отримати земельну ділянку, державний реєстратор здійснює державну реєстрацію права власності на відведену земельну ділянку та надану у власність земельну ділянку за правилами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Однак, якщо здається, що начебто всі етапи пройдені, документи отримані і будь-які перешкоди для отримання бажаної земельної ділянки відсутні, на практиці на самому останньому етапі можуть виникнути перепони в їх отриманні.

Як було вказано вище, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинен прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Однак, на практиці такі органи можуть відмовити у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, залишити таке клопотання особи без розгляду або ж просто протягом тривалого періоду не виносити це питання для прийняття на відповідній сесії.

Звичайно, що таку бездіяльність або ж незаконну відмову можна і потрібно оскаржувати в судовому порядку, позаяк при проходженні всіх вищеописаних етапів фактично у відповідного органу виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відсутні підставі для його незатвердження та передання земельної ділянки у власність.

Варто зазначити, що суди переважно задовольняють такі позови та зобов’язують уповноважені органи прийняті відповідні рішення. Яскравими прикладами, що стосуються висновків Верховного Суду з цього питання є постанови у справах №825/602/17 (постанова від 23.05.2018 року) та №819/570/18 (постанова від 11.09.2019 року). У цих постановах Верховний Суд дійшов висновку, що «повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов уповноважений орган зобов`язаний вчинити конкретні дії, і якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційним».

Однак, труднощі виникають із виконанням таких рішень про відведення у власність земельних ділянок з огляду на те, що таке питання може тривалий час не включатись у порядок денний сесії або ж за нього можуть не проголосувати необхідна кількість депутатів, що призведе до того, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування не розгляне та не буде приймати рішення про відведення у власність земельної ділянки протягом тривалого часу.

Таким чином, не дивлячись на те, що право на приватизацію хоча є гарантованим правом, проте на шляху його реалізації останнє буде супроводжуватись не тільки бюрократичними перепонами, але й правом розсуду органів державної влади та місцевого самоврядування, який на сьогодні і є фактичною перепоною в реалізації цього права.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Здравствуйте, Артём!

Так, согласно статьи 14 Конституции Украины гарантируется право собственности на землю.

Это право приобретается и реализуется гражданами, юридическими лицами и государством исключительно в соответствии с законом.

В свою очередь часть 1 статьи 81 Земельного кодекса Украины определяет, что граждане Украины приобретают право собственности на земельные участки на основании бесплатной передачи из земель государственной и коммунальной собственности.

Согласно части 1 статьи 121 Земельного кодекса Украины, установлено нормы бесплатной передачи земельных участков гражданам, а именно:

а) для ведения фермерского хозяйства - в размере земельной доли (пая), определенной для членов сельскохозяйственных предприятий, расположенных на территории сельского, поселкового, городского совета, где находится фермерское хозяйство. Если на территории сельского, поселкового, городского совета расположено несколько сельскохозяйственных предприятий, размер земельной доли (пая) определяется как средний по этим предприятиям. В случае отсутствия сельскохозяйственных предприятий на территории соответствующего совета размер земельной доли (пая) определяется как средний по району;

б) для ведения личного крестьянского хозяйства - не более 2,0 гектара;

в) для ведения садоводства - не более 0,12 гектара;

г) для строительства и обслуживания жилого дома, хозяйственных зданий и сооружений (приусадебный участок) в селах - не более 0,25 гектара, в поселках - не более 0,15 гектара, в городах - не более 0,10 гектара;

ґ) для индивидуального дачного строительства - не более 0,10 гектара;

Сразу стоит отметить, что частью 4 статьи 116 Земельного кодекса Украины устанавливает, что передача земельных участков бесплатно в собственность граждан в пределах норм, определенных настоящим Кодексом, проводится один раз по каждому виду использования.

То есть, каждому гражданину гарантировано законодательством право на разовую приватизацию каждого вида целевого назначения земельных участков, что в совокупности дает право на бесплатное получение шести земельных участков соответствующей площади, с разными видами целевого назначения.

При этом обращаем внимание и на то, что действующим законодательством не предусмотрено бесплатное получение земельных участков с какой-либо привязкой к месту регистрации, проживания, пребывания и тому подобное. Каждый гражданин может получить земельные участки на территории любого населенного пункта Украины или же за пределами такого населенного пункта.

Следовательно, какие же именно этапы нужно пройти гражданину Украины в случае возникшего желания реализовать свое право на бесплатную передачу земельного участка:

1. Нужно определиться с населенным пунктом, где гражданин желает получить земельный участок, целевым назначением земельного участка и выбрать свободный земельный участок.
2. Обращение гражданина с ходатайством о передаче бесплатно в собственность земельного участка.

В зависимости от вида и местоположения земельного участка, с таким ходатайством нужно обращаться:

• местный совет (если вопрос касается земель коммунальной собственности, расположенных в населенных пунктах);
• в районной госадминистрации (если вопрос касается земель государственной собственности за пределами населенных пунктов);
• в Главное управление Госгеокадастра в областях (если вопрос касается земель для ведения личного крестьянского хозяйства или садоводства государственной собственности за пределами населенных пунктов).

В ходатайстве указываются целевое назначение земельного участка и его ориентировочные размеры. К ходатайству прилагаются графические материалы, на которых указано желаемое место расположения земельного участка, согласования землепользователя (в случае изъятия земельного участка, находящегося в пользовании других лиц) и документы, подтверждающие опыт работы в сельском хозяйстве или наличие образования, полученного в аграрном учебном заведении (в случае предоставления земельного участка для ведения фермерского хозяйства). Также прилагаются копии документов, которые удостоверяют личность, которая обратилась с соответствующим ходатайством и справку о присвоении регистрационного номера учетной карточки налогоплательщика (номер и серия паспорта для лиц, которые по религиозным убеждениям отказались от получения этого номера).

Можно использовать Публичную кадастровую карту Украины (хитрости использования этой карты состоят в том, что землю нужно выбирать рядом с уже выделенным земельным участком. Это повышает вероятность того, что на этой территории разработан Детальный план территории и целевое использование земли соответствует такому плану.

Также, можно обратиться в территориальные органы Госгеокадастра и заказать указаны графические материалы по местонахождению земельного участка (стоимость таких услуг - выкопировки из кадастровой карты или плана (стоимость такой услуги определяется в соответствии с постановлением КМУ от 01.08.2011 года № 835 «Некоторые вопросы предоставления государственным агентством земельных ресурсов и его территориальными органами административных услуг».

Обязательно стоит проверять земельные участки сельскохозяйственного назначения по этой ссылке на предмет включения таких земельных участков в перечень земельных участков сельскохозяйственного назначения государственной собственности для продажи права на них на земельных торгах в соответствии с приказами компетентных органов.

В таком случае, такие земли по процедуре бесплатной передачи нельзя будет получить в связи с реализацией права на них на конкурсной основе.

• В дальнейшем нужно получить согласование поданного ходатайства.

В соответствии с ч. 7 ст. 118 Земельного кодекса Украины соответствующий орган исполнительной власти или местного самоуправления, который передает земельные участки государственной или коммунальной собственности в частную собственность, в соответствие с полномочиями, предусмотренные статьей 122 этого Кодекса, рассматривает ходатайство в месячный срок и дает разрешение на разработку проекта землеустройства по отводу земельного участка либо предоставляет мотивированный отказ в его предоставлении.

Акцентируем внимание на то, что согласно этой же ж ч. 7 ст. 118 Земельного кодекса Украины основанием для отказа в предоставлении такого разрешения может быть только несоответствие места расположения объекта требованиям законов, принятых в соответствии с ними нормативно-правовых актов, генеральных планов населенных пунктов и другой градостроительной документации, схем землеустройства и технико-экономических обоснований использования и охраны земель административно-территориальных единиц, проектов землеустройства относительно благоустройства территорий населенных пунктов, утвержденных в установленном законом порядке.

Однако в указанной ситуации, действует принцип «молчаливого согласия», когда лицо может начать процесс разработки проекта землеустройства по отводу земельного участка, после чего подает его с соответствующим заявлением на утверждение. Шансы на его утверждение по молчаливому согласию довольно высокие (правовых оснований для отказа у исполнительного органа почти нет), однако это не исключает получения отказа в его утверждении, которую нужно будет обжаловать в судебном порядке или повторно обращаться с заявлением.

В случае возникновения такой ситуации, лицо письменно уведомляет исполнительный орган о начале разработки проекта землеустройства и прилагет к письменному уведомлению договор на выполнение работ по разработке проекта землеустройства по отводу земельного участка в месячный срок со дня истечения месячного срока, установленного для согласования ходатайства, то есть фактически через два месяца со дня подачи ходатайства.

Следующим этапом является заключения договора на разработку проекта землеустройства и разработка такого проекта.

Стоит обратить внимание, что непосредственным исполнителем такого проекта может быть только лицо, имеющее сертификат инженера-землеустроителя, в противном случае осуществить государственную регистрацию земельного участка будет невозможно, поскольку проект землеустройства будет считаться недействительным. Перечень таких лиц размещен на официальном сайте Госгеокадастра (подраздел «Государственный реестр сертифицированных инженеров-землеустроителей» раздела «Лицензирование и сертификация»).

В соответствии со статьей 28 Закона Украины «О землеустройстве» максимальный срок составления документации по землеустройству не должен превышать шести месяцев с момента заключения договора. Однако, дополнительно, стоит в договоре согласовать конкретные сроки выполнения работ.

Если отвод земельного участка, который желает получить лицо обратившееся с ходатайством, будет происходить за счет особо ценных земель, земель лесного фонда, а также земель водного фонда, природоохранного, оздоровительного, рекреационного и историко-культурного назначения, то в соответствии со статьей 9 Закона Украины «О государственной экспертизе землеустроительной документации» такой проект землеустройства подлежит обязательной государственной экспертизе, которая проводится Госгеокадастром.

1. После разработки проекта землеустройства, лицо должно получить согласование проекта землеустройства по отводу земельного участка.

Согласно статьи 1861 Земельного кодекса Украины проект землеустройства по отводу земельных участков всех категорий и форм собственности подлежит обязательному согласованию с территориальным органом Госгеокадастра.

Кроме того, проект землеустройства по отводу земельного участка в пределах населенного пункта или земельного участка за пределами населенного пункта, на котором планируется размещение объекта строительства подается также на согласование в структурные подразделения районных, Киевской и Севастопольской городских государственных администраций в сфере градостроительства и архитектуры.

Такую услугу можно заказать также в Центрах предоставления административных услуг соответствующего региона.

Согласно статьи 50 Закона Украины «О землеустройстве» проекты землеустройства по отводу земельных участков включают:

• задание на разработку проекта землеустройства;
• пояснительную записку;
• копию ходатайства (заявления) о предоставлении разрешения на разработку проекта землеустройства по отводу земельного участка (в случае формирования и / или изменения целевого назначения земельного
• участка за счет земель государственной или коммунальной собственности);
• решения Верховного Совета Автономной Республики Крым, Совета министров Автономной Республики Крым, соответствующего органа исполнительной власти или органа местного самоуправления о предоставлении разрешения на разработку проекта землеустройства по отводу земельного участка (в случаях, предусмотренных законом);
• справку из государственной статистической отчетности о наличии земель и распределении их по собственниками земель, землепользователями, угодьями;
• материалы геодезических изысканий и землеустроительного проектирования (в случае формирования земельного участка);
• сведения о вычисления площади земельного участка (в случае формирования земельного участка);
• копии правоустанавливающих документов на объекты недвижимого имущества, расположенные на земельном участке (при наличии таких объектов);
• копии правоустанавливающих документов на объекты недвижимого имущества для объектов строительства которые по классу последствий (ответственности) относятся к объектам со средними и значительными последствиями, которые расположены на земельном участке;
• расчет размера потерь сельскохозяйственного и лесохозяйственного производства (в случаях, предусмотренных законом);
• расчет размера убытков собственников земли и землепользователей (в случаях, предусмотренных законом);
• акт переноса в натуру (на местность) границ охранных зон, зон санитарной охраны, санитарно-защитных зон и зон особого режима использования земель при их наличии (в случае формирования земельного участка);
• перечень ограничений в использовании земельных участков;
• выкопировки из кадастровой карты (плана) или другие графические материалы, на которых указано желаемое место расположения земельного участка (в случае формирования земельного участка);
• кадастровый план земельного участка;
• участка в натуру (на местность) (в случае формирования земельного участка);
• материалы согласования проекта землеустройства.

Органы, которые согласовывают такой проект землеустройства, обязаны в течение десяти дней безвозмездно предоставить или отправить заказным письмом с уведомлением разработчику свои выводы о его согласовании или об отказе в таком согласовании с обязательной ссылкой на законы и принятые в соответствии с ними нормативно-правовые акты, регулирующих отношения в соответствующей сфере.

Основанием для отказа в согласовании проекта землеустройства по отводу земельного участка может быть только несоответствие его положений требованиям законов и принятых в соответствии с ними нормативно-правовых актов, документации по землеустройству или градостроительной документации.

Соответствующие правила закреплены в ч. ч. 5-7 ст.1861 Земельного кодекса Украины.

В дальнейшем происходит регистрация земельного участка в Государственном земельном кадастре.

В соответствии с пунктом 110 Порядка ведения Государственного земельного кадастра, утвержденного постановлением КМУ №1051 от 17.10.2012 года, для государственной регистрации земельного участка государственному кадастровому регистратору, который осуществляет такую регистрацию, подаются:

• заявление (в бумажной или электронной форме) о государственной регистрации земельного участка по форме согласно приложению 22;

До начала процедур рекомендую проверить официально то, что данные земельные участки о которых Вы ведёте речь, не принадлежат на праве собственности другим лицам.

Всего доброго!

Удачи Вам!

Доброго дня, Артеме!

Для початку необхідно перевірити чи вільна бажана земельна ділянка (тобто, чи не перебуває вона у власності іншої особи). Інформацію про вільні земельні ділянки можна отримати декількома шляхами:

Перший (неофіційний). Таку інформацію можна дізнатись самостійно, розпитавши про неї у власників ділянки, яка Вас зацікавила, або пошукати її в Інтернеті. Ви можете також переглянути генеральний план Вашого міста (наприклад, генеральний план м. Києва). Крім того, для пошуку можна також використати Публічну кадастрову карту України, Google maps тощо.

Публічна кадастрова карта містить величезний об’єм інформації: цифрова карта України, кордон України, межі областей, межі районів, межі населених пунктів, індексно-кадастрові карти, земельні ділянки та їх межі, кадастровий номер ділянки, форма власності, цільове призначення, площа, а також карта ґрунтів України.

Другий (офіційний). Надіслати запит про надання публічної інформації до місцевого управління з питань містобудування та архітектури місцевої держадміністрації та/або до місцевого територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Запитувати необхідно інформацію про наявність земель державної та/або комунальної власності, які ще не надані у користування та можуть бути використані під забудову або для іншого цільового використання згідно з ст. 121 Земельного кодексу України.

Корисні поради:

Перед тим, як запитувати інформацію про вільні земельні ділянки, рекомендується визначитись із майбутнім цільовим призначення такої ділянки. Це спростить Вам пошук.У запиті зробіть посилання на ч. 5 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та процитуйте її: «Уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах».У випадку звернення до Держгеокадастру, рекомендується зробити посилання на Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, акцентуючи увагу на тому, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який, зокрема, реалізує державну політику у сфері земельних відносин.У запиті можна зазначити, що Вас цікавить земельна ділянка у такому-то населеному пункті (місті, селищі, районі тощо), зазначити орієнтовну площу ділянки, вказати і описати об’єкти, які межують із ділянкою.За наявності, слід додати до запиту графічні матеріали (викопіювання, плани, креслення, схеми, тощо). Запитувати варто НЕ конкретне місце розташування ділянки, а територію чи місцевість, де б Ви бажали її отримати.Щоб уникнути безпідставних поборів, пам’ятайте, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформація на запит надається безкоштовно, але у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Якщо все-таки земельна ділянка вільна, то для того, щоб її приватизувати, Вам варто діяти наступним чином:

1) Знайти вільну земельну ділянку - це потрібно робити самостійно, зайшовши на публічну кадастрову карту (бажано зареєструватись у системі) та обравши в конкретному населеному пункті, чи за ним, вільну земельну ділянку, яка вас зацікавить. Зверніть увагу: усі земельні ділянки, які зайняті, — виділені синім кольором. Натиснувши на зафарбовану ділянку, також ви отримаєте інформацію щодо землеволодіння. Інші ділянки, не виділені кольором, можуть бути вільними, або наразі про них не внесли інформацію в кадастрову карту. Остання досі перебуває на стадії наповнення, яке ще триватиме 3-4 роки.

2) Стаття 118 Земельного кодексу України повністю описує процедуру отримання земельної ділянки у власність. Зокрема, наступним кроком у цій справі є подання до відповідного органу (сільської, міської ради, райдержадміністрації тощо) клопотання (заяви).

У клопотанні зазначаються:

• цільове призначення земельної ділянки;
• її орієнтовні розміри (відповідно від цільового призначення)
• до клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Слід зазначити, що ніде в законодавстві нема пояснення, що таке графічні матеріали. Для того, щоб в органах, куди ви звертаєтесь прийняли рішення про те, чи дати вам дозвіл для початку процедури приватизації чи не дати, мають розуміти, про яку ділянку йде мова. Тому потрібно докласти будь-яку схему, з якої буде зрозуміло, про яку ділянку ви просите.

Отож, зробити такі графічні матеріали можна самостійно, зайшовши на ту ж саму публічну кадастрову карту і виділивши маркером ту ділянку і у тому місці, що ви собі підшукали.

Крім графічних матеріалів варто додати копію паспорта громадянина України. Хоча в самому законі і не зазначається про те, що потрібна копія паспорта, але це випливає з того, що право на безкоштовне отримання земельної ділянки належить громадянам України, а єдиний документ, який підтверджує українське громадянство, — це паспорт.

Цю заяву можна надіслати поштою цінним листом з описом та повідомленням про отримання, або ж занести і подати самостійно до відповідного органу влади, отримавши штамп на другому примірнику. Тут дуже важливий власне цей штамп: оскільки саме від дати подання (при поштовій пересилці — дата повідомлення про отримання) відраховується 30 днів, протягом яких орган влади має надати згоду, або обґрунтовану відмову.

3) Отож згідно із статтею 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам:

• законів
• прийнятих відповідно до законів нормативно-правових актів,
• генеральних планів населених пунктів
• іншої містобудівної документації,
• схем землеустрою
• техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель
• проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі отримання відмови варто звернутись із запитом про надання публічної інформації щодо цієї конкретної земельної ділянки, яка, можливо, вже перебуває на стадії реєстрації іншою особою, абощо. Якщо обрана ділянка виявиться зайнятою, варто розпочати таку ж процедуру щодо іншої земельної ділянки, яка на публічній кадастровій карті — вільна.

Якщо ж впродовж 30-денного терміну ви не отримали жодної відповіді, вступає в силу принцип мовчазної згоди. Зокрема, у статті 118 Земельного кодексу України йдеться, у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання орган не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то зацікавлена особа у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування.

До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

4) Отримавши згоду від органів місцевого самоврядування, або «мовчазну згоду», приступаємо до наступного етапу — розробка проектів землеустрою, що передбачає звернення до землевпорядників. І тут виникає перший платіж у цій схемі отримання земельної ділянки — за послуги землевпорядника.

Заключивши договір із землевпорядником, чи землевпорядною організацією, в якому варто обов’язково передбачити вартість послуг та строки виконання робіт. Результатом роботи землевпорядника має стати проект землеустрою.

В середньому термін виконання робіт триває 1 місяць.

Згідно із статтею 186-1 Земельного кодексу, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Тут є два варіанти: або Ви самостійно берете цей проект землеустрою та віддаєте на погодження в управління Держгеокадастру, або це здійснює сам землевпорядник, про що ви можете домовитись на етапі укладання договору.

5) Далі після узгодження проекту землеустрою з Держгеокадастром, узгоджений проект землеустрою потрібно передати до органів місцевого самоврядування із супроводжуючим листом, в якому вказати, що подається оригінал проекту землеустрою з проханням його затвердити. Суть цього затвердження полягає в тому, щоб орган, який передає земельну ділянку, переконався, що заява подавалась на цю земельну ділянку, проект і узгодження зроблені теж на цю ділянку. Сільрада не може зробити зауважень до затвердженого Держгеокадастром проекту, оскільки не є спеціалістом в землевпорядкуванні.

Згідно із статтею 118 Земельного кодексу, орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені у суді.

6) Реєструємо земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

Для того, аби зареєструвати ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно варто звернутись до нотаріуса та подати такі документи:

• копія паспорту та ідентифікаційного номеру;
• квитанція про сплату адміністративного збору;
• рішення органу про передачу земельної ділянки;
• витяг з Державного земельного кадастру.

Витяг з Державного земельного кадастру можна отримати самостійно. Для цього потрібно зареєструватись на сайті у свій обліковий запис, знайти свою ділянку, натиснути на неї курсором та обрати пункт «Замовити Витяг про земельну ділянку», далі з’являється електронна форма заяви, яку необхідно заповнити.

Є одна з опцій, де вказано, де Ви його отримаєте. Повинен бути підпис, печатка, всі реквізити. Нотаріус відкриває Реєстр, вносить туди дані про земельну ділянку і дає Витяг з реєстру. Цей акт занесення земельної ділянки в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно є народженням права власності на земельну ділянку.

Всього доброго!

Щасти Вам!

Здравствуйте, Артем. Вам предварительно стоит выбрать свободный участок через сайт Публичная кадастровая карта Украины.

Если есть в этом трудности, можно попросить помощи в отделе архитектуры города.

Также вам необходимо будет распечатать выкопировку этого участка и подать вместе с ходатайством.

Процедура не сложная.

Выкопировку лучше делать либо в самой архитектуре (бесплатно), либо у частных архитекторов (цена невелика).

Если исполком откажет, нужно будет обращаться в суд.

Есть положительная судебная практика.

С уважением, юрист Галина Токмач