Чи впливає зняття з регістраціі по місцю проживання (прописка) на права спадкоємця

Цікавить питання, чи зняття з регістраціі впливає на мої права на майбутню спадщину приватизованної квартири.

Умови:

1. Приватизована квартира (на разі невідомо, чи в рівних частках)

2. Нещодавно мною здійснене зняття з регістраціі (виїзд за кордон)

3. Є ще 1 спадкоємець (брат), прописаний

4. Власниця(?) квартири - мама, прописана, звісно.

Чи потрібні додактові дії з моєї сторони, щоб відновити свої права, якщо впливає: просити маму оформити заповіт, дарування, відновити прописку.

нет - кроме обязательной подачи заявления нотариусу про принятие наследства

Якщо я правильно зрозумів йдеться по спадщину на випадок смерті матері. Зараз за відсутності будь-якого заповіту ви з братом є спадкоємцямі на спадщину матері в рівних частинах та в рівних правах, оби два спадкоємці першої черги. Едина різниці, що прописаний брат вважається таким, що прийняв спадщину автоматично, т.я. був зареєстрованиий разом з нею і він не може пропустити строк для прийняття спадщини. Вам потрібно буде обов`язково звертатися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (смерті матері) з заявою про прийняття спадщини в строк не пізніше шість мясяців від смерті. Якщо ви цей строк пропустите, то вважається, що спадщину ви не прийняли.

Доброго дня !

зняття з регістраціі не впливає на ваші права на майбутню спадщину приватизованної квартири.

В даній ситуації вам протягом 6 (шести) місяців потрібно за місцем смерті матері звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, це максимальний строк звернення.

Доброго дня!

Ви і Ваш брат по відношенню до матері є спадкоємцями першої черги.

Якщо спадкоємці зареєстровані за однією адресою із спадкодавцем на день його смерті, вони вважаються такими, що прийняли спадщину. Вимога законодавства про звернення до нотаріальної контори протягом 6 місяців з дня смерті на них не поширюється.

Якщо спадкоємець не зареєстрований разом із спадкодавцем, йому необхідно протягом 6 місяців з дня смерті письмово звернутися до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, з заявою про вступ у спадщину.

Складення заповіту - не панацея, Ви не зареєстровані за однією адресою і правило про звернення до нотаріальної контори у строк до 6 місяців поширюється і в цьому випадку. Якщо на час відкриття спадщини Ви будете за кордоном - всі заяви можна направляти через консульську установу.

Оптимально у Вашому випадку - прохати зараз матір подарувати Вам свою частку. Витрати ті самі, але всі чітко будуть розуміти, що кому належить, Ви не будете зв'язані процедурою спадкування.

Успіхів Вам!

Добрый день!

При наследовании:

- если Вы на момент смерти наследодателя прописаны с ним в одном помещение - Вам нет необходимости подавать заявление о вступлении в наследство,

-если Вы на момент смерти наследодателя прописаны с ним по разным адреса - Вам необходимо подавать нотариусу заявление о вступлении в наследство в течении 6 мес. с момента открытия наследства (смерти).

В этом вся разница наличия либо отсутствия прописки с наследодателем на момент его смерти - Ваши права никаким образом не нарушены, поэтому их восстанавливать не нужно.

Что касается оформления завещания - наследодатель может оформить завещание и определить кому он хочет завещать свое имущество - обоим братьям или только Вам. Наличие завещания необходимо если предполагается завещание только одному наследнику (нескольким конкретным), а не всем.

Дарственная - это отдельный от наследования институт правоотношений. С момента оформления договора дарения Вы стаете собственником недвижимости, а не ждете момента смерти, вступления в наследство и оформления наследства.

Принимаемое решение зависит от ситуации в семье (есть ли споры в отношении наследства, разногласия и т.д.).

С уважением, адвокат Татьяна Власенко

Добрый день!

1. Наследниками первой очереди являются супруги, родители и дети умершего. Все эти лица наследуют в равных долях имущество наследодателя.

2. Вы с братом имеете равные доли в наследстве, после смерти мамы..

3. Единственное отличие в Вашем положении от положения брата заключается в том, что он автоматически примет наследство (так как прописан с мамой по одному адресу), а Вам для принятия наследства необходимо будет подать Заявление о вступлении в наследство нотариусу, который откроет наследственное дело. Подать заявление надо будет в течении шести месяцев со дня смерти наследодателя.

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

Місце Вашоіі реєстраціі взагалі не впливає на права спадкування.(Ви родичі 1-го ступеню споріднення)

Єдина обов'язкова умова: вам протягом 6 (шести) місяців потрібно за місцем смерті матері(або за місцем розташуванням іі майна) звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, це максимальний строк звернення. Згідно ст. 1222 ЦК Украііни.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня.

Цікавить питання, чи зняття з регістраціі впливає на мої права на майбутню спадщину приватизованної квартири.

- ні.

Умови:

1. Приватизована квартира (на разі невідомо, чи в рівних частках)

- потрібно знати

2. Нещодавно мною здійснене зняття з регістраціі (виїзд за кордон)

- Ви все одно спадкоємець першої черги.

3. Є ще 1 спадкоємець (брат), прописаний

- на відміну від Вас, йому буде не потрібно писати заяву у нотаріуса.

4. Власниця(?) квартири - мама, прописана, звісно.

- мама єдина власниця?

Чи потрібні додактові дії з моєї сторони, щоб відновити свої права, якщо впливає: просити маму оформити заповіт, дарування, відновити прописку.

- ні, але заповіт буде краще

Доброго дня. Реєстрація не впливає на спадкування. Єдина різниця між вами та братом - та, що він може не вступати до півроку з моменту смерті мами, як їх не стане, тому як він буде зареєстрований з нею на момент смерті.

А вам доведеться обов'язково подавати заяву на вступ до спадщини до спливу шести місяців з моменту смерті.

От і вся різниця

Добрий вечір!

"1. Приватизована квартира (на разі невідомо, чи в рівних частках)"?

- Якщо на момент приватизації Ви були зареєстровані у квартирі, то Ви маєте частку (долю) у даній приватизованій квартирі.

"2. Нещодавно мною здійснене зняття з регістраціі (виїзд за кордон)"?

"3. Є ще 1 спадкоємець (брат), прописаний"?

"4. Власниця(?) квартири - мама, прописана, звісно"?

- Це не вплине на отримання частки (долі) матері у квартирі у спадок після її смерті, так як Ви з братом як спадкоємці першої черги маєте право на рівні долі у спадщині.

При цьому, брат після смері вважається таким що одразу прийняв спадщину, а Вам треба протягом 6 місяців подати заяву нотаріусу на прийняття спадщини.

Вам треба тримати питання на контролі.

Всього доброго Вам!

Доброго ранку!

Ніяким чином взагалі не впливає, оскільки наявність реєстрації або відсутність за певною адресою жодним чином не впливає на наявність родинних стосунків між Вами та Вашою мамою.

Єдина різниця для Вас з братом така, що він може не подавати заяву на вступ до спадщини, оскільки проживає за цією адресою, а Вам таку заяву потрібно буде подавати протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини. Ось і вся різниця.

Щодо часток спадщини, то все залежить від кількості спадкоємців. Якщо вас двоє, то частки будуть 50/50.

Всього найкращого!

Доброго дня!

В першу чергу Вам необхідно отримати витяг з реєстру речових прав на квартиру. Це дасть можливість визначити хто наразі є власником квартири за умови наявності в реєстрі цієї інформації. Якщо немає, то треба звертатись до органу приватизації міської ради або Бюро технічної інвентаризації і отримати інформацію про власників квартири у них. Це дасть можливість визначитись з частками спадкоємців. Щодо вступу у спадщину, то Вам необхідно буде протягом 6 міс. з її відкриття звернутись до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини після чого отримати свідоцтво про право на спадщину на свою частину.

Доброго дня. Щодо Вашого питання.

Цікавить питання, чи зняття з регістраціі впливає на мої права на майбутню спадщину приватизованної квартири.

1. Приватизована квартира (на разі невідомо, чи в рівних частках)2. Нещодавно мною здійснене зняття з регістраціі (виїзд за кордон)3. Є ще 1 спадкоємець (брат), прописаний4. Власниця(?) квартири - мама, прописана, звісно.

Реєстрація місця проживання не впливає на прийняття спадщини. Якщо мама одна власниця квартири, то у разі її смерті уся нерухомість яка їй належить буде ділитись між усіма спадкоємцями в рівних частках, тобто між Вашим братом та Вами за законом.

Стаття 1258 Цивільного кодексу України трактує черговість спадкування за законом

1. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

2. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Стаття 1261 ЦКУ. Перша черга спадкоємців за законом

1. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Чи потрібні додактові дії з моєї сторони, щоб відновити свої права, якщо впливає: просити маму оформити заповіт, дарування, відновити прописку.

Якщо на те буде воля матері оформити заповіт, то нерухомість перейде конкретному спадкоємцю, який буде зазначений в заповіті.

Успіхів Вам!

Доброго Дня

Щодо вашого питання

Ви можете проживати де завгодно, це не впливає на обсяг ваших прав- при отриманні спадщини, у разі наявності заповіту не має значення де ви проживаєте, так як воля спадкодавця заповідати вам майно добровільна.

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкодавець – це фізична особа, права та обов’язки якої після смерті переходять до інших осіб.

Спадкоємці – це особи, що набувають право на спадщину (особи, які є живими на момент відкриття спадщини, особи, що були зачаті за життя спадкодавця і народилися після відкриття спадщини, а також юридичні особи та держава). Право спадкування тісно пов’язане з правом власності, оскільки спадкування є одним із засобів набуття права власності.

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1219 Цивільного кодексу України не можна успадкувати права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; (це не стосується таких виплат, налічених спадкодавцеві, але не отриманих їм за життя, – вони передаються членам його сім’ї, а у разі відсутності таких – включаються в спадок); права та обов’язки особи як кредитора або боржника.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Право на спадщину відкривається за останнім місцем проживання спадкодавця (населений пункт) або ж, якщо воно невідоме, за місцезнаходженням нерухомого майна (його основної частини).

Якщо за останнім місцем проживання особи діють декілька нотаріусів, то правом вибору фактично наділений той зі спадкоємців, хто першим звернеться з заявою.

Особі, яка бажає звернутися першою до нотаріуса необхідно мати при собі наступні документи:

Свідоцтво про смерть спадкодавця;

Документ, що підтверджує останнє місце проживання померлої особи (довідка житлово-експлуатаційної організації, довідка правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця; запис у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідка адресного бюро, довідка райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою).

Особи, які хочуть прийняти спадщину, повинні звернутися з відповідною заявою до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Обов’язок звернення не поширюється:

на осіб-спадкоємців, які постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (на момент смерті). Такі особи приймають спадщину автоматично, якщо тільки не подали заяву про відмову від спадщини. Доказ спільного проживання – відмітка в паспорті про місце проживання, довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем;

на малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежено. Вони також вважаються такими, що прийняли спадщину автоматично, якщо від неї не відмовились.

Строки подачі документів для прийняття спадщини

Строк прийняття спадщини становить 6 місяців із дня відкриття. Якщо протягом цього терміну спадкоємець не прийме спадщину, він втрачає право на її прийняття.

Якщо спадкоємець проживав (був зареєстрований) зі спадкодавцем за однією адресою, вважається, що він автоматично прийняв спадщину, якщо не подав заяву про відмову від спадщини. Втім, якщо до складу спадщини входить нерухоме майно все одно доведеться подати заяву для переоформлення документів. В іншому разі спадкоємець не зможе надалі ним розпоряджатися. Варто зауважити, що в такому випадку заяву можна подати навіть після закінчення 6-місячного терміну.

Успіхів

Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12):

"Стаття 8. Організація проведення приватизації та оформлення права власності...

2. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку),... в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку),...".

Кожний з членів сім'ї, що приймали участь в приватизації квартири, є її співласником, що прямо (із зазначеням імен цих членів сім'ї) зазначено (з певністю) у виданому органом приватизації свідоцтва про вправо власності на житло (квартиру); при цьому, це право власності члена сім'ї на відповідну долю (рівну з іншими членами сім'ї) зберігається також у випадку зняття з реєстрації місцем проживання у цій квартирі; при цьому, ця доля не є предметом спадкування (спадковою масою) після матері - об'єктом спадкування є доля матері, в межах цієї своєї долі (не більше) мати має право скласти заповіт, подарувати тощо.