Чи можна отримати назад конфісковані на таможні кошти?

Доброго дня. Так можливо. Скажу Вам більше - в мене є позитивна практика у вирішенні таких справ.

У даному випадку рішення про конфіскацію коштів приймає суд, який буде розглядати справу про порушення митних правил, але при вірно побудованій лінії захисту цілком можливо переконати суд не застосовувати конфіскацію коштів.

Звертайтесь до мене через цей сайт, буду радий вам допомогти.

Добрий вечір!

Правовою підставою для застосування такої санкції (а ваме конфіскація грошей) митники, а слідом за ними і значна частина суддів, вважають ст. 471 Митного кодексу України.

Відповідно до її положень порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.

Втім, правомірність застосування положень цієї статті до вищеописаних правопорушень є досить сумнівним, про що свідчать наступні обставини:

Перш за все варто звернути увагу на те, що ст. 471 Митного кодексу України передбачає відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, які можуть полягати у:

а) переміщенні через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України;

б) переміщенні через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

При цьому конфіскація товару як міра відповідальності за порушення вимог ст. 477 МК України передбачена лише для випадків переміщення через митний кордон України товарів, ввезення яких заборонено або обмежено законодавством України. За переміщення ж товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 гривень), без конфіскації таких товарів.

Постанова НБУ від 27.05.2008 № 148, на яку посилаються органи митниці при вилученні готівки та складенні протоколів про порушення митних правил не забороняє ввезення на територію України валютних цінностей і не обмежує їх максимальний розмір.

Відповідно до глави 2 вказаної постанови фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.

Фізична особа - нерезидент має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Отже, постанова НБУ від 27.05.2008 № 148 лише встановлює додаткові вимоги до ввезення валютних цінностей в обсягах, що перевищують 10 000 євро у вигляді письмового декларування.

Діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежено, обмежено лише суму (1000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Таким чином, оскільки готівкова іноземна валюта не відноситься до числа товарів, ввезення яких заборонено або обмежено, то застосування до правопорушників такої міри відповідальності за порушення вимог ст. 477 МК України як конфіскація товару (іноземної готівкової валюти) в обсязі понад 10 000 євро в еквіваленті є неправомірним.

Підтвердженням неправомірності застосування такої міри відповідальності за порушення передбачених законодавством обмежень щодо ввезення іноземної готівкової валюти є рішення Європейського Суду з прав людини від 06.11.2008 року. У цьому рішенні по справі Ісмаїлов проти Російської Федерації ЄСПЧ зазначив, що конфіскація валютних цінностей, належних заявнику, які він не зазначив у митній декларації, є порушенням ст. 1 Першого протоколу до конвенції з наступних підстав.

Згідно зі статтею 1 Протоколу N 1 до Конвенції з захисту прав людини, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної правової норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів.

Питання про те чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

Що стосується загального інтересу, якому могло слугувати таке втручання, то Європейський Суд зазначив, що держави мають законний інтерес і в той же час обов'язок вживати заходи в цілях виявлення та контролю руху готівкових коштів через кордони, оскільки значні суми готівки можуть використовуватись для легалізації незаконних доходів, торгівлі наркотиками, фінансування тероризму, вчинення тяжких фінансових злочинів.

Загальна вимога про декларування, яка розповсюджується на будь-яку особу, що перетинає кордон держави, попереджує прихований ввіз і вивіз грошових коштів з країни і конфіскаційна міра, яку тягне недекларування грошових коштів митному органу, є частиною загальної регулятивної системи, передбаченої для боротьби з подібними правопорушеннями.

Суд також вказав, що органи влади повинні дотримувати розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право заявника на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, суд зауважив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення, зокрема, недотриманню вимоги щодо внесення відомостей до митної декларації, а не тяжкості будь-якого правопорушення, яке можна припустити (наприклад, відмивання грошей або ухилення від сплати податків, але яке насправді не було доведене).

Таким чином, застосування конфіскації предметів порушення митних правил в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, оскільки покладає на правопорушника, «індивідуальний надмірний тягар».

Отже Вам не варто зневірятись. Зважаючи на вищевикладене цілком можливо відстояти вилучені кошти, сплативши лише штраф у розмірі 1700 грн.

Добрый вечер!

Право частной собственности является нерушимым, а конфискация имущества может быть применена исключительно по решению суда в случаях, объеме и порядке, установленных законом. Вместе с тем, согласно ст. 471 Таможенного кодекса конфискации подлежат товары, перемещение которых запрещено или ограничено, а иностранная валюта не является ни запрещенной, ни ограниченной.

Положением о трансграничном перемещении валютных ценностей (постановление НБУ от 02.01.2019 № 3) не установлено никаких ограничений на перемещение валютных ценностей, а указывается только необходимость письменного декларирования при перевозке суммы средств свыше 10 тыс. евро.

Дело с аналогичными обстоятельствами совершения административного правонарушения было предметом рассмотрения в Европейском суде по правам человека (см. решение по делу «Cадоча против Украины», заявление № 77508/11). Суд в Страсбурге заметил, что такая мера как конфискация не была предназначена в качестве возмещения имущественного ущерба, поскольку государство не претерпело никаких убытков вследствие недекларирования денежных средств заявителем. Но эта мера была сдерживающей и карательной мерой по своему фактическому назначению. При этом конфискация всей незадекларированной суммы денег наложила на заявителя индивидуальное и чрезмерное бремя и была непропорциональной совершенному правонарушению.

В Вашем случае настаивайте, что эти деньги Ваши и Вашего сына.

Рекомендация:

- обратитесь за помощью к адвокату, специализирующемся на таможенном праве;

- вот одна из фирм: Гуд Легал

01024 Киев, ул. Банковая 3 оф. 32

Тел: +380 50 784 44 77

E-mail: office@godlegal.com

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Постановою Нацбанку України № 148 від 27.05.2008 року, фізична особа без письмового декларування на митниці має право вивозити з України і ввозити в Україну грошові готівкові кошти в сумі, яка становить в еквіваленті не більше 10 000 євро за курсом НБУ.

На підставі ст. 147 Митного кодексу України митні органи та суди встановлюють порушення порядку проходження спрощеного контролю на митниці в зелених зонах (коридорах).

У Постанові НБУ № 148 від 27.05.2008 року зазначено, що фізична особа зобов’язана задекларувати суму, що перевищує 10 000 євро, а зазначених обмежень на ввезення грошових коштів немає.

враховуючи зазначене вилучення коштів є неправомірним , виходчи з наступного:

• По – перше: іноземна валюта, ввезення або вивезення якої обмежено або заборонено, не є товаром. А отже не може бути вилучена і конфіскована.
• По – друге: конфіскація товару, відповідно до вимог статті 465 Митного кодексу України, передбачена тільки для товарів, вивезення або ввезення яких обмежено або заборонено чинним українським законодавством.
• По – третє: при безкоштовному ввезенні або вивезенні через митний кордон товару, кількість якого перевищує дозволене, передбачена відповідальність. Це штраф 1700 гривень (100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян України), тобто конфіскація не передбачена законодавством України.
• По – четверте: відповідальність, у вигляді конфіскації грошових коштів (іноземної валюти) за порушення митних правил, є порушення статті 1 Протоколу № 1 Європейської конвенції із захисту прав людини. Згідно з якою кожна фізична та юридична особа має право на повагу до особистого майна. Нікого не можуть позбавити його майна, інакше як в інтересах суспільства і на законних умовах.

Якщо сталася ситуація, коли були вилучені грошові кошти, що перевищують еквівалент 10 000 євро, рекомендуємо звернутися до фахівців за правовою підтримкою та допомогою для повернення ваших грошей. За допомогою фахівців у вас є шанс повернути свої кошти, лише сплативши штраф у сумі 1 700 грн.

1. Довести, що ви не зробили більше ніяких незаконних дій, крім як не задекларували грошові кошти.
2. Пояснити законність походження грошей.
3. Переконати, що до вас не можна застосовувати санкцію конфіскації грошей.

Повернути конфісковані кошти реально з юридичною допомогою. Рекомендую знайти регіонального адвоката для супроводу Вашої справи та представництва у суді.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго вечора, Марино!

По-перше, одразу зазначу, що Вашу справу повинен вести адвокат, який спеціалізується на митному праві. Але аби Вас трішки заспокоїти щодо можливості повернення коштів, хочу сказати наступне:

Дійсно, як Ви самі знаєте грошові кошти загальною сумою більше 10 000 євро підлягають обов'язковому декларуванні.

За порушення відповідних правил в Україні встановлено штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та конфіскація валюти, яка перевищує суму 10 000 євро.

Рішення про конфіскацію валюти приймає місцевий суд. Санкція не передбачає ніяких пом'якшень, проте повернути гроші можливо.

Приблизні кроки для того, аби повернути кошти, є наступними:

По-перше, необхідно доказати, що особа не скоїла жодних інших правопорушень, окрім недекларування коштів.

Постанова НБУ від 27.05.2008 № 148 не забороняє ввезення на територію України валютних цінностей та не обмежує їх максимальний розмір. Обмежена лише сума (1000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування. Відповідно до глави 2 зазначеної постанови, фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро без письмового декларування митному органу.

Отже, постанова НБУ від 27.05.2008 № 148 тільки встановлює додаткові вимоги до ввезення валютних цінностей в обсягах, що перевищують 10 000 євро у вигляді письмового декларування. У осіб, що переміщують суму що становить більше 10 000 євро існує лише обов'язок щодо декларування таких коштів. Тож якщо особа ввозить на територію більшу суму та не декларує її, єдине правопорушення тільки у недодержанні процедури декларування.

Суд має дійти до висновку, що порушення митних правил полягає лише в тому, що предмет не було письмово задекларовано порушником, і жодних інших негативних наслідків порушення не настало: державі не завдано майнової шкоди або збитків у вигляді не сплати митних платежів.

По-друге, необхідно чітко викласти всю ситуацію для повного з'ясування судом всіх обставин, враховуючи те, що ви летіли вдвох, і по суті факту порушення і не було і не могло бути. Також варто наголосити на тому, що саме до Вас не може застосувуватися конфіскація коштів.

По-третє, необхідно довести, що гроші мають законне походження.

Успіхів Вам, і все буде добре!

Доброго дня Марина!

У вашому випадкук сталася ситуація, коли були вилучені грошові кошти, що перевищують еквівалент 10 000 євро, рекомендуємо звернутися до фахівців за правовою підтримкою та допомогою для повернення ваших грошей. За допомогою фахівців у вас є шанс повернути свої кошти, лише сплативши штраф у сумі 1 700 грн.

1. Довести, що ви не зробили більше ніяких незаконних дій, крім як не задекларували грошові кошти.
2. Пояснити законність походження грошей.
3. Переконати, що до вас не можна застосовувати санкцію конфіскації грошей.

Доброго вечора, Марино!

Статтею 8 Закону України «Про валюту і валютні цінності» (надалі – Закон про валюту) встановлено, що транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют НБУ, підлягає письмовому декларуванню центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Валютні цінності – національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про валюту).

Тобто, перетинаючи кордон, ми маємо право провезти валютні цінності, що перевищують еквівалент, що передбачений статтею 8 Закону про валюту, але при умові письмового декларування цих коштів.

Відповідальність за це порушення передбачена ст. 471 Митного кодексу України (надалі – МКУ). Відповідно до згаданої норми порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю (зелений коридор), товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, – також конфіскацію цих товарів.

За змістом п. 57 ч.1 ст.4 МК України, валютні цінності (іноземна валюта) є товаром.

Аналізуючи судову практику по цьому правопорушенню, можна дійти висновку, що працівники митних органів вважають іноземну валюту у готівковій формі товаром, переміщення якого через митний кордон заборонено або обмежено законодавством України і на цій підставі конфіскують ці кошти.

Але конфіскація цих коштів є незаконною, оскільки національне законодавство не містить будь-якого нормативного документа, який би забороняв переміщення валютних цінностей у виді готівкових коштів через митний кордон України.

Аналогічна правова позиція закріплена у постанові Київського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року по справі № 359/6797/19. А щодо визнання валютних цінностей у вигляді готівки товаром обмеженим до переміщення через митний кордон України, то суд зазначив наступне.

«…Встановлення зазначеної граничної суми переміщення валюти через митний кордон України за умови її усного декларування, на думку суду, не є тотожним встановленню обмежень щодо переміщення іноземної валюти через митний кордон України, оскільки при цьому, не вимагається надання будь-яких дозволів на таке переміщення, що є однією із ознак, якими характеризуються товари, обмежені до переміщення через митний кордон України.»

«…Валютні цінності у вигляді готівки не є товаром обмеженим до переміщення фізичними особами через митний кордон України, тому, у випадку вчинення особою порушення митних правил, передбаченого ст.471 МК України, якщо безпосереднім предметом порушення митних правил були валютні цінності у вигляді готівки, ці готівкові кошти не підлягають конфіскації, як товар, який не обмежений до переміщення через митний кордон України».

Отже, процедура передбачає вилучення валюти та сплату штрафу негайно, а рішення про конфіскацію валюти приймає місцевий суд. Санкція не передбачає ніяких пом'якшень, проте повернути гроші можливо.

Перший крок - необхідно доказати, що особа не скоїла жодних інших правопорушень, окрім недекларування коштів.

Постанова НБУ від 27.05.2008 № 148, на яке посилаються органи митниці при вилученні готівки і складанні протоколів про порушення митних правил, не забороняє ввезення на територію України валютних цінностей та не обмежує їх максимальний розмір. Обмежена лише сума (1000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування. Відповідно до глави 2 зазначеної постанови, фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро без письмового декларування митному органу.

Отже, постанова НБУ від 27.05.2008 № 148 тільки встановлює додаткові вимоги до ввезення валютних цінностей в обсягах, що перевищують 10 000 євро у вигляді письмового декларування. У осіб, що переміщують суму що становить більше 10 000 євро існує лише обов'язок щодо декларування таких коштів. Тож якщо особа ввозить на територію більшу суму та не декларує її, єдине правопорушення тільки у недодержанні процедури декларування.

Суд має дійти до висновку, що порушення митних правил полягає лише в тому, що предмет не було письмово задекларовано порушником, і жодних інших негативних наслідків порушення не настало: державі не завдано майнової шкоди або збитків у вигляді не сплати митних платежів.

Другий крок - доказати, що гроші мають законне походження.

Статті 7 та 12 Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності, ратифікована Україною, передбачають наступне:

Фізичні особи та комерційні організації мають повідомляти про транскордонні перекази та переміщення через митний кордон грошових коштів для того, щоб запобігти незаконному відмиванню коштів. А такі заходи, як конфіскація та арешт застосовуються до доходів, одержаних злочинним шляхом.

Якщо особа в суді зможе доказати законність походження таких грошей та те, що в неї немає наміру використовувати гроші у заборонений спосіб (фінансування тероризму тощо), така міра як конфіскація грошей буде необов'язковою.

Третій крок - доказати, що до особи НЕ МОЖНА застосовувати таку санкцію, як конфіскація грошей.

Ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" передбачає, що покладення надмірного тагаря як санкції є не співрозмірним із малозначністю діяння особи.

Знайдіть докази, які свідчать про виключні обставини справи, а також про покладання на особу порушника "індивідуального надмірного тягаря", оскільки вилучені валютні кошти є єдиними заощадженнями для нього та його родини, значно погіршать майновий стан, а це погано вплине на родину та життя особи.

Звертайтесь, якщо буде потрібна допомога.

Всього доброго!

Щасти Вам!

Митний кодекс України (МК; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text):

"Стаття 3. Особливості застосування законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи

1. При здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України...

4. У разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов’язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.".

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1996):

"Стаття 368. Право спільної сумісної власності

1. Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

2. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи...

Стаття 369. Здійснення права спільної сумісної власності

1. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

2. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом...".

іншими словами, грошові кошти, що знаходились у Вашому володінні, з огляду на ту обставину, що Ви були з сином разом, не означає, що кошти належали Вам, а означає, що кошти є Вашою з сином спільною сумісною власністю і, оскільки не встановлено іншої угоди між Вами, у рівних частинах. У будь я кому випадку має місце обставина, передбачена наведеною вище ч.4 ст.3 МК про множинне, неоднозначне трактування прав громадян, відповідно до якої рішення підлягає винесенню на користь громадян, на Вашу користь.