Продажа копии бренда

Доброго дня!

Продавати офлайн та онлайн фальсифіковану продукцію забороняє Закон України «Про захист прав споживачів» (ч. 4 ст. 6).

Місцевий орган із захисту прав споживачів може заборонити підприємцю продавати фальсифіковану продукцію. Для цього потрібно подати скаргу і навести докази покупки. Службовці можуть відібрати зразки, щоб провести експертизу і встановити, що товар фальсифікований.

Однак на цьому часто все закінчується і ось чому.

Якщо оголошення розмістив громадянин без статусу підприємця, онлайн-майданчик частіше за все не буде вимагати документи, що підтверджують його статус. Торговець контрафактом вибере цей варіант і вкаже про себе недостовірні відомості. Якщо не встановлено особу порушника, орган із захисту прав споживачів не зможе його покарати.

За подобные действия в Украине предусмотрена Статья 229 Уголовного кодекса Украины. Незаконное использование знака для товаров и услуг, фирменного наименования, квалифицированного указания происхождения товара наказываются штрафом от одной тысячи до четырех тысяч необлагаемых минимумов доходов граждан с конфискацией партии товара. Поэтому для такой торговли нужен будет как минимум договор с китайским производителем, который якобы является представителем бренда. На самом деле эта статья действует в интересах и по инициативе правообладателей. Если покупатели товаров будут понимать, что это "копии", а правообладатель или их представители обращаться в правоохранительные органы не будут, то полиция возбуждать никаких дел не будет.

Доброго Дня

Щодо вашого питання

Ви можете торговати репліками товарів обов'язково зазначаючи на сайті продажу, що товари являються репліками відомих брендів та ще ви зобов'язані мати відповідні сертифікати, в інших випадках вам необхідний ліцензійний договір на використання лого, назви, емблеми тощо бренду. Ліцензі́йний до́гові́р — це договір, за яким одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог законодавства (ч. 1 ст. 1109 ЦК).

Деякі особливості має ліцензійний договір на торговельну марку. Оскільки основна функція торговельної марки — розрізняльна, тривалий час не допускалося укладення ліцензійного договору щодо зазначеного об'єкта інтелектуальної власності. Однак на сьогодні існує своєрідний законодавчий компроміс — можна надати право використання торговельної марки зацікавленій особі за умови відсутності негативних наслідків для споживачів. Забезпечується це шляхом закріплення вищезазначеної істотної умови: ліцензійний договір повинен містити умову про те, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не буде нижчою від якості товарів і послуг власника свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови (ч. 8 ст. 17 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»). У зв'язку з наявністю контролю за використанням торговельної марки споживач може бути впевненим, що у цьому випадку товари виготовляються і послуги надаються за тими ж нормами і критеріями, що і ліцензіаром. Недотримання цієї умови ліцензіатом негативно вплине перш за все на ділову репутацію власника охоронного документу, а тому останній зацікавлений у здійсненні контролю за якістю результатів діяльності, що випускаються під його торговельною маркою. Таким чином, у випадку укладення ліцензійного договору для споживача розрізняльна функція торговельної марки змінюється функцією гарантії певної якості. Однак слід враховувати, що якщо все ж таки ліцензіат неналежним чином виготовив товар чи надав послуги, то відсутній законодавчий механізм висунення претензій споживачем безпосередньо до власника майнових прав на торговельну марку. У цьому випадку відповідальність настає на загальних підставах: перед споживачем відповідає залежно від укладеного договору — продавець, виготовлювач, підрядник тощо.

Ліцензіат може бути наділений правом видачі субліцензій. Субліцензійний договір — це договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором (ч. 2 ст. 1109 ЦК). При укладенні субліцензійного договору потрібно враховувати, що обсяг наданих за ним прав не може виходити за межі повноважень за основним ліцензійним договором, а у випадку визнання недійсним останнього є недійсним і субліцензійний договір. Винагорода за ліцензійним договором за вибором сторін може бути встановлена у вигляді фіксованої грошової суми (паушальний платіж), періодичних платежів (роялті) чи їх поєднання (комбінованих платежів). Законодавством України передбачається можливість розроблення зразків договорів та затвердження типових ліцензійних договорів уповноваженими відомствами або творчими спілками (ст. 111 ЦК, п. 4 ст. 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Успіхів

Добрый вечер!

Бренд, или товарный знак — это средство индивидуализации товара. У бренда есть правообладатель — компания, которая придумала и запустила товар в продажу. Правообладатель может сколько угодно зарабатывать на товарах с фирменным логотипом. А все остальные — только по лицензионному договору или договору коммерческой концессии с ним.

Реплика – это лицензированная копия, которая снята с оригинала. Сегодня изготавливаются реплики дисков на автомобили, реплики часов, украшений, предметов искусства и интерьеров, обуви, одежды, практически всех товаров. Таким образом, бренды увеличивают свою прибыль, расширяя ценовую доступность своих коллекций.

В отличие от подделки, о существовании реплик бренды-производители продукции отлично знают. Все решения по производству реплики, какую технологию применить, какой материал использовать и по какой цене продавать решает сама компания, производящая реплики или же совместно с производителями основной продукции, чьи реплики производятся. Модели реплик, в идеале, не должны отличаться от моделей оригиналов, за тем исключением, что выпущены они не на родной фабрике.

Есть и подделки различных уровней точности. Учитывайте, что если речь идет о полной копии, то торговать таким продуктом стоит с очень большой осторожностью, чтобы избежать возможных проблем с законом, связанных с авторским правом.

Ниже я буду говорить об ответственности за торговлю подделками.

Контрафакт отлавливает полиция и таможня при ввозе в страну. Полицейские приходят в магазин по жалобе бренда и под видом покупателей делают контрольную закупку. Кассовый чек становится доказательством продажи контрафакта.

Жалобы от зарубежных брендов в Украине подают их официальные представительства или наёмные юристы. Конечно, не все бренды охотятся за фейковыми магазинами, и добраться до каждого просто нереально. Поэтому для продавца подделок вопрос ответственности — дело везения.

Продавец контрафакта рискует заплатить компенсацию бренду, штраф государству и даже получить судимость. Интернет-магазины и аккаунты блокируют по жалобам брендов. При этом на компенсацию, штраф и блокировку продавец может попасть одновременно.

При неосторожности, можно получить проблемы с законом. Именно поэтому, я советую вам торговать не полными копиями оригиналов.

С точки зрения Таможенного кодекса, контрафактные товары — это такие товары, которые содержат объекты права интеллектуальной собственности, ввоз которых на таможенную территорию Украины или вывоз с этой территории приводит к нарушению прав собственника, которые охраняются в соответствии с действующим законодательством Украины и международными договорами, заключенными в установленном законом порядке.

К нормативно-правовым актам, которыми регулируются отношения, связанные с реализацией права собственности на конкретные объекты интеллектуальной собственности, а также которыми определяются способы защиты соответствующего права, можно отнести следующие нормативно-правовые акты: книга четвертая "Право интеллектуальной собственности" Гражданского кодекса Украины, глава 16 "Использование в хозяйственной деятельности прав интеллектуальной собственности" Хозяйственного кодекса Украины; Закон об охране прав на знаки для товаров и услуг; раздел X "Контроль за перемещением через таможенную границу Украины товаров, которые содержат объекты права интеллектуальной собственности" Таможенного кодекса Украины и т.д.

Количество приостановок таможенного оформления по подозрению в нарушении прав интеллектуальной собственности и дел о нарушении таможенных правил по фактам перемещения товаров с нарушением прав на объекты интеллектуальной собственности постоянно возрастает. По итогам таких приостановок происходит конфискация и уничтожение товаров, налагаются штрафы.

Что же касается борьбы с подделками внутри страны, то при выявлении правоохранительными органами такой продукции борьба с контрафактным товаром, изготовленным на территории Украины или импортированным контрабандой (без задержания на таможне), осуществляется в порядке административного, уголовного и гражданского судопроизводства.

Украина взяла на себя обязательства в соответствии со статьей 230 Соглашения об ассоциации между Украиной и Европейским Союзом обеспечить эффективные соразмерные и сдерживающие дополнительные меры, процедуры и средства защиты, необходимые для обеспечения соблюдения охраны прав интеллектуальной собственности, которые должны применяться таким образом, чтобы избежать создания препятствий законной торговле и обеспечить их защиту от злоупотреблений.

Статья 229 УК Украины предусматривает наказание за незаконное использование знака для товаров и услуг, фирменного наименования, квалифицированного обозначения происхождения товара или иное умышленное нарушение права на эти объекты в виде штрафа в различных размерах в зависимости от объема материального ущерба.

Особенностью данной статьи всегда было положение об изъятии и уничтожении контрафактной продукции, что крайне выгодно для правообладателя и больно бьет по правонарушителю, ведь в уголовном процессе легче проконтролировать исполнение приговора суда, чем исполнение решения в гражданском деле. Как результат поддельная продукция по итогам рассмотрения таких дел зачастую изымалась и уничтожалась.

Статья 229. Незаконное использование знака для товаров и услуг, фирменного наименования, квалифицированного указания происхождения товара1. Незаконное использование знака для товаров и услуг, фирменного наименования, квалифицированного указания происхождения товара, или другое умышленное нарушение права на эти объекты, если это нанесло материальный ущерб в значительном размере, – наказываются штрафом от одной тысячи до четырех тысяч необлагаемых минимумов доходов граждан.

2. Те же действия, если они содеяны повторно, или по предварительному сговору группой лиц, или нанесли материальный вред в большом размере, – наказываются штрафом от трех тысяч до десяти тысяч необлагаемых минимумов доходов граждан.

3. Действия, предусмотренные частями первой или второй этой статьи, содеянные служебным лицом с использованием служебного положения или организованной группой, или если они нанесли материальный ущерб в особо крупном размере, – наказываются штрафом от десяти тысяч до пятнадцати тысяч необлагаемых минимумов доходов граждан с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет или без такового.

Примечание. Материальный ущерб считается причиненным в значительном размере, если его размер в двадцать и более раз превышает необлагаемый минимум доходов граждан, в крупном размере – если его размер в двести и более раз превышает необлагаемый минимум доходов граждан, а причиненным в особо крупном размере – если его размер в тысячу и более раз превышает необлагаемый минимум доходов граждан.

Согласно с Законом Украины от 15 декабря 1993 года «Об охране прав на знаки для товаров и услуг» товарным знаком называется обозначение, по которому товары и услуги одних лиц отличаются от товаров и услуг других лиц (ст. 1). Лицо, желающее получить свидетельство на товарный знак подает заявку на регистрацию товарного знака в госпатент Украины. После регистрации заявки лицу выдается свидетельство на право пользования этим товарным знаком (ст. 4 и 5 закона).

Использование чужого товарного знака для обозначения своих товаров или услуг признается незаконным и образует состав преступления, если такое использование чужого товарного знака нанесло существенный вред интересам субъекта предпринимательской деятельности (как владельцу товарного знака так и другим субъектам предпринимательской деятельности), или которое было связано с получением дохода в крупных размерах (который в триста и более раз превышает необлагаемый минимум доходов граждан).

Предметом преступления, предусмотренного ст. 229 УК, может быть: а) чужой знак, то есть специальное обозначение, для товаров и услуг на которое владелец имеет свидетельство от Госпатента; б) фирменная маркировка товаров.

Незаконное использование чужого товарного знака совершается умышленно с целью получения прибыли.

Следователь на предварительном расследовании наделен правом на осуществление ряда гласных и негласных следственных действий. В сфере противодействия контрафакту наиболее типичной «моделью» совместных действий правоохранительных органов и бизнеса:

1. Осуществление контролируемой закупки контрафактной продукции;

2. Проведение обыска по месту продажи, производства или хранения контрафакта;

3. Изъятие контрафактной продукции или оборудования для ее изготовления;

4. Арест изъятого имущества и других активов правонарушителя.

Однако, несмотря на всю значимость приведенных действий у представителей бизнеса может возникнуть закономерный вопрос — как указанные следственные и процессуальные действия могут помочь владельцам права на свой бренд защитить свои доходы и нематериальные активы?

Кроме этого, для выполнения другой задачи, являющейся не менее важной для бизнеса, Уголовный процессуальный кодекс предусматривает институт возмещения вреда, причиненного преступлением. Для покрытия убытков, причиненных незаконным использованием торговой марки или фирменного наименования, пострадавшие имеют право подать к правонарушителю гражданский иск, который является частью уголовного производства и который решается в его пределах одновременно с вынесением обвинительного приговора.

При этом доказательная база, собранная во время проведения следственных действий, будет автоматически использована на доказывание обоснованности иска, что значительно упрощает и ускоряет процесс доказывания. По закону подлежит возмещению не только прямо нанесенный ущерб, а также и упущенная выгода, моральный вред, вред, причиненный деловой репутации компании. В подтверждение конкретной суммы убытков проводится судебная экспертиза.

Илья, здравствуйте!

Репликой называют копию оригинальной вещи с логотипом. Реплика отличается от оригинала тем, что её изготовил не владелец бренда. На вещи нет оригинальной маркировки, к ней не приложен сертификат подлинности. Принято считать, что реплика не уступает оригиналу по качеству.

К примеру, есть футбольные мячи Adidas Telstar. Китайцы скопировали дизайн и поставляют похожие мячи с логотипом. Это реплика бренда.

Торговля репликами — не подпольный бизнес. Копии брендовых кроссовок и телефонов открыто выставляют в оффлайн и онлайн. Продавцы честно пишут, что товар не оригинальный. Покупатели тоже в курсе — им это и надо, потому что дешевле. Найти поставщика из Китая легко. Такая открытость даёт ложное ощущение, что торговля происходит по закону. Но на самом деле нет.

Юридически реплика бренда — это контрафакт. То есть подделка, на которую нанесли известный логотип. Качество подделки роли не играет. Торговля репликами так же незаконна, как пиратский сайт сериалов. А честное признание в описании товара не снимает с продавца ответственности.

Бренд, или товарный знак — это средство индивидуализации товара. У бренда есть правообладатель — компания, которая придумала и запустила товар в продажу. Правообладатель может сколько угодно зарабатывать на товарах с фирменным логотипом. А все остальные — только по лицензионному договору или договору коммерческой концессии с ним.

Например, правообладатель товарного знака кедов Converse — американская компания Конверс Инк. Все магазины могут торговать их кедами только по договору с ним.

Подделки товаров с фирменным или похожим логотипом — это контрафакт.Если продавец не в курсе, что закупил у поставщиков не оригинальную продукцию, это не снимает ответственность. Перепродажа контрафакта тоже нелегальна.

Конечно, не все бренды охотятся за фейковыми магазинами, и добраться до каждого просто нереально. Поэтому для продавца реплик вопрос ответственности — дело везения.

Ответ на вопрос; "Как это сделать, если нельзя?" - заключить лицензионный договор с gucci :). Шутка. Честный ответ - никак. Если решили этим заниматься, - занимаетесь на свой страх и риск. Честно говоря, громких случаев привлечения к ответственности за это в Украине я не встречал. Впрочем, все быстро меняется и тенденция "закручивания гаек" особенно в отношении мелкого бизнеса, - налицо. Так что, решайте сами.

Если посчитаете консультацию полезной - оставьте отзыв на сайте. Всего Вам доброго.

Добрый день!

Продавать фальсифицированную продукцию запрещает Закон Украины «О защите прав потребителей» (ч. 4 ст. 6). Местный орган по защите прав потребителей может запретить предпринимателю продавать фальсифицированную продукцию (п. 7) ч. 1 ст. 26 Закона).

есть три сценария:

подача жалоб в службу по защите прав потребителей;

самостоятельно подать жалобу через маркетплейс, чтобы он разобрался и наказал нечестного продавца;

сообщить владельцу бренда или официальному импортеру о точке продажи контрафакта.

Если будете продавать копии , на сайте необходимо указывать ,что это копии,подавать детальное описание Вашего товара с названием которое отличается от брендового ,но при этом не меняет сути технических характеристика товара. Например: Adidas бренд ,а Ваш товар Adidas lite в таком случае это будет другой бренд с похожими характеристиками ,но по качеству аналог бренда,продаваемый под Вашим брендом магазина или от ФОП. Авторские права не нарушены так как бренд есть ,а торговая марка другая Ваша.(А характеристики те же)

С уважением,

Константин Гончаренко

Добрий вечір, Ілля!

Директива Європейського Союзу №98/71, по суті, узаконила створення «дизайнерського права» в усіх країнах-членах ЄС. Саме вона була покладена в основу регламенту №6/2002 Ради ЄС про промислові зразки Європейського співтовариства, завдяки чому з’явилася можливість захистити промисловий зразок у всіх країнах ЄС одночасно за єдиною процедурою, встановленою єдиним для всіх країн актом.

«Особливістю правової охорони промислових зразків у ЄС є те, що вона умовно поділяється на дві підсистеми. Перша регулює відносини, які виникають з приводу захисту незареєстрованих промислових зразків, а друга – зареєстрованих. Зареєстрований промисловий зразок ЄС надає його власнику виключне право використовувати такий зразок самому і забороняти його використання третім особам без його згоди, а незареєстрований надає право забороняти дії, наведені вище, тільки у випадку копіювання (ч. 2 ст. 19 Регламенту ЄС).

Система охорони незареєстрованих промислових зразків ЄС створена безпосередньо для виробів, що користуються попитом лише обмежений відрізок часу, через що проходження тривалих і фінансово непривабливих формальностей, пов’язаних з реєстрацією таких промислових зразків, є недоцільним. Тому незареєстрованим промисловим зразкам, котрі стали загальнодоступними на території ЄС, надається правова охорона без виконання будь-яких формальностей».

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

"Стаття 229. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару

1. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, -

караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, -

караються штрафом від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, -

караються штрафом від десяти тисяч до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Примітка. Матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Щоб уникнути кримінальної відповідальності за статтею 229 Кримінального кодексу України, рекомендую:

Вести торгівлю невеликими партіями, щоб це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, тобто так, щоб сума від реалізації була меншою ніж сума значної шкоди для кваліфікації за ч.1 ст. 229 КК України - це менше 22 700 грн..

Предметом злочину, передбаченого ст.229 КК України, не визнаються позначення, які є схожими настільки, що їх можна сплутати із чужими знаками для однорідних товарів чи послуг або фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам.

Вести треба мову саме про це.

Використання у фірмовому найменуванні власного імені фізичної особи не визнається незаконним, якщо до власного імені додається який-небудь відмітний елемент, що виключає зміщування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта.

Тому добавляйте елемент та можете реалізовувати.

Всього доброго!

Здравствуйте, Илья!

Бренд или товарный знак — это средство индивидуализации товара. У бренда есть правообладатель — компания, которая придумала и запустила товар в продажу. Правообладатель может сколько угодно зарабатывать на товарах с фирменным логотипом. А все остальные — только по лицензионному договору или договору коммерческой концессии с ним. Подделки товаров с фирменным или похожим логотипом — это контрафакт по ст. 176 УК Украины.

Кримінальний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text):

Стаття 176. Порушення авторського права і суміжних прав

1. Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, камкординг, кардшейрінг або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, а також фінансування таких дій, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, -

караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, -

караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, -

караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Примітка. У статтях 176 та 177 цього Кодексу матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.