Начните консультацию с юристом онлайн
Добрый день. Меня зовут Татьяна. И я нуждаюсь в подсказке специалиста.
Ночью 25.09.22 умер мой отец.
Сотрудники полиции выставили меня из дому, забрав паспорт отца и ключи от квартиры.
В квартире с отцом я жила более 15 лет. Но прописана в другом месте. Завещания от отца нет. Но я первая наследница. (единственная дочь)
Утром 27.09.22 сотрудники полиции мне вернули ключи и документы, объяснив это ошибкой молодого сотрудника.
В квартиру разрешили заходить, без выдачи сопроводительного документа. Паспорт отдали. Взымая с меня плату 1000 гривен.
Как мне поступить?
В квартире находились мои личные и ценные вещи, важные документы, вещи покойного. Что происходило там за это время, я не знаю.
Как мне попасть в жилье не нарушая законодательство Украины.
И как обезопасить себя и жилье отца?
Как понять, не подкинули ли мне запрещённые предметы?
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (7)
Юрист, г. Сумы, 6 лет опыта
Добрый день!
Вам необходимо пройти в квартиру вместе с представителем полиции , зафиксировать все ли на месте, если нет полиция составит протокол , зафиксирует Ваши обьяснения, которые Вы напишете и заявление о краже в порядке ст. 214 УПК С ВНЕСЕНИЕМ ИНФОРМАЦИИ в ЕРДР и выдачей справки о регистрации , следователь в течении 24-х часов принимает решение об открытии производства по делу или отказе письменно уведомив Вас.
Паралельно в случае кражи необходимо подать заявление на имя начальника полиции указав все обстоятельства ситуации , ФИО полицейских , их специальные звания и номера жетонов, аналогичную заявление необходимо подать в государственное бюро раследований почтой на неправомерные действия полиции в вашей квартире во время отсутствия.
По всем заявлениям Вам должны выдать копию со штампом о принятии или квитанцию об отправке и официально ответить письменно через 30-ть дней согласно ЗУ О обращениях граждан.
Стаття 223. КПК Украъни. Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій1. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
2. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
3. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз’яснюються їх права і обов’язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом.
4. Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.
5. У разі отримання під час проведення слідчої (розшукової) дії доказів, які можуть вказувати на невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий, прокурор зобов’язаний провести відповідну слідчу (розшукову) дію в повному обсязі, долучити складені процесуальні документи до матеріалів досудового розслідування та надати їх суду у випадку звернення з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
6. Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.
{Абзац перший частини шостої статті 223 із змінами, внесеними згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013}
Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.
7. Слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.
Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.
Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.
Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.
8. Слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.
Метою участі понятих у проведенні слідчих дій є посвідчення факту провадження слідчої дії, її ходу та результатів. Нормами ст. 223 КПК України визначено випадки коли участь понятих є обов’язковою. Такими випадками є пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи, обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи.
Отже зазначена норма містить виключний перелік слідчих дій при проведенні яких участь понятих є обов’язковою.
Якщо померлий не був стороною кримінального провадження відкритого на момент смерті то слідчі дії у квартирі є незаконними та порушують Ваші права.
Серед іншого Вам необхідно звернутись до нотаріуса за місцем розташування майна померлого для прийняття спадщини та подати відповідну заяву.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Юрист, г. Чернигов, 6 лет опыта
Общаться в чатеДоброго дня, Тетяно!
Викличте наряд поліції, покажіть документи, які посвідчують Вашу особу, роз'ясніть ситацію та разом з поліцією потрапте у приміщення квартири. На місці перевірте чи все на місці: меблі, речі покійного, ваші речі і так далі.
Якщо буде встановлено факт відсутності тих чи інших речей, то одразу із працівниками поліції зафіксуєте це шляхом оформлення певних матеріалів.
Також дуже важливо звернутись до нотаріуса і подати заяву про прийтяння спадщини!
Якщо є питання, звертайтесь!
Адвокат, г. Киев, 31 год опыта
Здравствуйте, Татьяна!
"Как мне поступить"?
Вы имеете право на принятие наследства по закону.
Наследование - это переход прав и обязанностей умершего лица (наследодателя) к другим лицам (наследникам).
Право на наследование возникает в день открытия наследства, то есть в день смерти наследодателя или в день, с которого он объявляется умершим. Содержанием права на наследование являются определенные возможности, которыми может воспользоваться лицо, у которого возникло это право.
Среди них - право принять наследство, отказаться от него вообще или в пользу другого лица, не проявлять по отношению к нему никакого интереса, то есть не совершать никаких юридически значимых действий по принятию или отказа от наследства.
Наследование по закону наступает в случае:
- отсутствия завещания или признания его недействительным;
- непринятия наследства или отказа от его принятия наследниками по завещанию;
- неохвата завещанием всего наследства.
Наследники по закону получают право на наследование поочередно.
Каждая последующая очередь наследников по закону получает право на наследование в случае отсутствия наследников предыдущей очереди, устранения их от права на наследование, непринятия ими наследства или отказа от его принятия.
Гражданским кодексом определяется пять очередей наследников по закону:
- Первая очередь - дети наследодателя, в том числе зачатые при его жизни и родившиеся после его смерти, тот из супругов, который его пережил, и родители;...
Заявление о принятии наследства подается любому частному или государственному нотариусу, а в сельских населенных пунктах - уполномоченному на это должностному лицу соответствующего органа местного самоуправления, по месту открытия наследства.
Такое заявление подается лично.
Местом открытия наследства является последнее место жительства наследодателя, а если оно неизвестно - то место нахождения недвижимого имущества или основной его части, а при отсутствии недвижимого имущества - местонахождение основной части движимого имущества.
Заявление о принятии наследства подавать не нужно:
- наследникам, которые постоянно проживали с наследодателем на время открытия наследства. Такие лица принимают наследство автоматически, если только не подали заявление об отказе от него;
- малолетним, несовершеннолетним, недееспособным лицам и лицам, дееспособность которых ограничена. Они также считаются принявшими наследство автоматически, если от него не отказались.
В соответствии со ст. 1270 Гражданского кодекса, для принятия наследства устанавливается срок в шесть месяцев, который начинается со времени открытия наследства.
Таким образом, Вам на основании паспорта отца, справки о смерти, необходимо обратиться в ЗАГС и получить свидетельство о смерти, после чего со своим паспортом, ИНН, свидетельством о смерти отца, обратиться к нотариусу на месте, где подать заявление на принятие наследства, в течении 6 месяцев.
"Паспорт отдали. Взымая с меня плату 1000 гривен".
- Это незаконно и является требованием получения неправомерной выгоды (взятки), за что предусмотрена уголовная ответственность по части 3 статьи 368 Уголовного кодекса Украины.
Ничего давать не нужно.
Вы имеете право подать заявление в Государственное бюро расследований о внесении ведомостей в Единый реестр досудебных расследований и открытии уголовного дела о вымогательстве неправомерной выгоды по части 3 статьи 368 Уголовного кодекса Украины (на основании статей 60 и 214 Уголовного процессуального кодекса Украины).
Также, рекомендую подать по этому факту жалобу в Управление внутренней безопасности Национальной полиции Украины и заявление в СБУ.
"В квартире находились мои личные и ценные вещи, важные документы, вещи покойного. Что происходило там за это время, я не знаю.Как мне попасть в жилье не нарушая законодательство Украины"
- Вам вернули ключи.
Вы имеете право зайти в квартиру и проверить наличие в квартире своих личных и ценных вещи, важных документов, вещей принадлежащих Вашему покойному отцу.
В случае выявления их отсутствия, Вы имеете право подать заявление в Государственное бюро расследований о внесении ведомостей в Единый реестр досудебных расследований и открытии уголовного дела о завладении чужим имуществом, путём злоупотребления должностными лицами своими служебными положениями и похищении документов по статьям 191, 357 Уголовного кодекса Украины (на основании статей 60 и 214 Уголовного процессуального кодекса Украины).
Также, Вы имеете право подать по этим фактам жалобу в Управление внутренней безопасности Национальной полиции Украины.
"И как обезопасить себя и жилье отца"?
- Сменить замки на входных дверях, при наличии возможности поставить камеры видео наблюдения.
Нотариус обеспечивает сохранность имущества (квартиры), на период оформления наследства.
"Как понять, не подкинули ли мне запрещённые предметы"?
- Если Вы не увидите посторонние предметы, то имеет место факт осмотра места происшествия со стороны сотрудников полиции, что может свидетельствовать о том, что они мощи что-то подкинуть и в тот же момент, путём подачи заявлений в Государственное бюро расследований, в СБУ, жалобы в Управление внутренней безопасности Национальной полиции Украины, тем самым Вы себя сможете обезопасить.
Всего доброго, удачи Вам!
Юрист, г. Харьков, 33 года опыта
Если квартира до сих пор опечатана, то в нее лучше входить в присутствии сотрудников полиции. Это лучше сделать в присутствии тех полицейских, которые опечатывали квартиру. Обратитесь к ним . Если они откажут, а это вполне возможно, то вызывайте наряд полиции, когда будете возле квартиры. Вызов полиции объясните том, что когда вы пришли в квартиру, то увидели, что она опечатана и поэтому требуете официального снятия ограничений. После входа в квартиру в присутствии полицейских проведите осмотр квартиры и вещей. В случае обнаружения пропажи требуйте составления протокола и пишите заявления. Если в последствии вы в квартире обнаружите посторонние предметы, ни в коем случае не трогайте их и сразу вызывайте полицию. По поводу наследства, то вы являетесь наследником первой очереди. С учётом того, что вы зарегистрированы по одному адресу с отцом, то считается, что вы приняли наследство автоматически. Так что срок вы не пропустите, вам можно обращаться за наследством и по истечении шестимесячного срока.
Юрист, г. Днепр, 31 год опыта
Гражданский кодекс Украины (ГК; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):
"Стаття 1176. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду
"1. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
6. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
7. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.".
"Стаття 1167. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду...
2. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:...
3) в інших випадках, встановлених законом. (т.е. согласно ч.6 ст.1176 ГК - прим.авт.)".
Закон Украины "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%...):
"Стаття 1. Відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:
1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;...
3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України...
У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
Стаття 2. Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках:...
1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду ...незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно,...та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;
2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;...
Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у статті 1 цього Закону оперативно-розшуковими заходами, виникає у випадках, передбачених пунктом 1-1 частини першої цієї статті, або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було розпочате кримінальне провадження за результатами цих заходів.
Стаття 3. У наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються):
1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;
2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;
3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;
4) суми, сплачені громадянином у зв’язку з поданням йому юридичної допомоги;
5) моральна шкода.
Стаття 4. Відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.
Майно, зазначене в пункті 2 статті 3 цього Закону, повертається в натурі, а в разі неможливості повернення в натурі його вартість відшкодовується за рахунок тих підприємств, установ, організацій, яким воно передано безоплатно....
Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв’язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Стаття 5. У разі смерті громадянина право на відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3 і 4 статті 3 цього Закону, у встановленому законодавством порядку переходить до його спадкоємців...
Стаття 11. У разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди відповідно до статті 2 цього Закону орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, дізнавач, прокурор або суд зобов’язані роз’яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди
Стаття 12. Розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.
У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду,..
Стаття 13. Питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною першою статті 12.
Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством...
Стаття 14. Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцезнаходженням відповідного органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат...".
Как представляется, изложен понятный и детальный алгоритм действий по возмещению вреда, причененного органом оперативно-розыскной деятельности, следователя, дознавателя...
Адвокат, г. Ровно
Доброго Дня
Щодо вашого питання
Вважаю що в вашій ситуації необхідно працювати у декількох напрямках, а саме:
По-перше у 6-ти місячний термін звернутися до нотаріуса для прийняття спадщини,
По-дреге перевірити яких речей не вистачає, щоб знати чи дійсно є підстави для притягнення винних осіб до відповідальності.
По-третє при візуальному огляді ви зможете й оглянути наявність сторонніх предметів.
По-четверте змініть замки та влаштуйте систему охорони, або укладіть договір з компанією, що надає послуги охорони.
Щодо можливості у разі необхідності притягнення до відповідальності, то описані вами дії є зловживанням посадових осіб, за яке передбачене покарання, про яке ви можете повідомити до Державного Бюро розслідування в електронній формі https://dbr.gov.ua/pov-crime
У статті 364 Кримінального кодексу України (КК) передбачено відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, під яким (зловживання) згідно з частиною І зазначеної статті розуміється умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Суб’єктами службових злочинів визнаються особи, які займають постійно чи тимчасово посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків, чи виконують такі обов’язки за спеціальними повноваженнями на підприємствах, в установах, організаціях будь-якої форми власності.
Отже:
Основним безпосереднім об’єктом зловживання владою або службовим становищем, як і родовим об’єктом злочинів у сфері службової діяльності, є встановлений законодавством та посадовими інструкціями порядок здійснення службовими особами своїх повноважень (на це прямо наголошено в Законі України “Про державну статистику”), а також авторитет органів влади, об’єднань громадян, суб’єктів господарювання в цілому. Крім того додатковими безпосередніми об’єктами зазначеного злочину можуть бути будь-які соціальні цінності ( здоров’я, честь і гідність особи, її конституційні та інші права, свободи ), державні й громадські інтереси, законні інтереси юридичних осіб.
Об’єктивна сторона зловживання владою або службовим становищем характеризується сукупністю трьох обов’язкових ознак:
діянням у вигляді використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби;
наслідками у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб;
причинним зв’язком між діянням та наслідками.
Зловживання владою є вчинення службовою особою, котра постійно або тимчасово здійснює функції представника влади, умисного діяння всупереч інтересам служби з використанням повноважень, якими вона наділена на підставі законів та інших нормативно-правових актів.
Зловживання службовим становищем – це, як правило, використання всупереч інтересам служби повноважень, якими службова особа наділена у зв’язку із займаною нею посадою. Зловживання службовим становищем (виходячи із вище викладеного) має місце не лише в разі вчинення службовою особою діяння в межах своєї компетенції, тобто діяння, пов’язаного з її власними повноваженнями, а й у випадках, коли така особа використала авторитет займаної посади, службові зв’язки, а також можливість завдяки своєму службовому становищу давати вказівки, рекомендації підпорядкованим організаціям і контролювати їх виконання тощо.
Під використанням влади чи службового становища всупереч інтересам служби необхідно розуміти таке порушення службовою особою своїх службових обов’язків, яке заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом прав, свобод та інтересів окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Отже охоронюваний законом інтерес, таке поняття чітко викладене в пункті 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004, це поняття слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, що є самостійним об’єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності й іншим загальноправовим засадам.
Успіхів
Юрист, г. Чернигов, 10 лет опыта
Конституція України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...):
Стаття 56. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Питання відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, регулюється:
Так, відповідно до статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі – Закон) підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:
Право на відшкодування шкоди виникає у випадках:
Право на відшкодування шкоди не виникає, якщо (стаття 1176 ЦК країни):
Підлягають відшкодуванню:
У разі смерті громадянина право на відшкодування шкоди (крім моральної) у встановленому законодавством порядку переходить до його спадкоємців.
!У разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, дізнавач, прокурор або суд зобов’язані роз’яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди.
Розмір відшкодовуваної шкоди, а саме, заробітку та інших грошових доходів, які він втратив внаслідок незаконних дій; штрафів, стягнутих на виконання вироку суду; судових витрат та інших витрат, сплачених громадянином; сум, сплачених громадянином у зв’язку з поданням йому юридичної допомоги, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.
У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду – до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.
Питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцезнаходженням відповідного органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат.
Всього доброго!
Щасти Вам!