Задайте вопрос юристу

833 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Административное право, 20 октября 2021, вопрос №50062 400₴

4 небольших задачи по Адм. пр.

Понимаю, получается не совсем один вопрос, но мне нужны ответы на эти задачки, а времени на их решение нету. Я не будущий юрист, поэтому такой метод решения меня вполне устраивает.
Сами задачи:
1. Голові правління державного казенного підприємства знизили заробітну плату, не попередивши за два місяці, як того вимагає КЗпП. До якого суду і у якому порядку він може оскаржити наказ?
2. Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно відмовив громадянину у реєстрації права власності на квартиру. Як слід оскаржити таку відмову?
3. Громадянин звернувся до адміністративного суду із позовом про визнання незаконною бездіяльності Управління архітектури міської ради. На перше засідання відповідач не явився. На друге засідання Відповідач також не з’явився. Коли Відповідач не з’явився на третє засідання, суддя закрив провадження у справі. Належним чином відповідач був повідомлений лише першого разу. Чи правильно вчинив суддя?
4. Апеляційний суд, розглянувши апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, якою позов було задоволено у повному обсязі, прийшов до висновку, що справа не підсудна адміністративним судам. Яке рішення має прийняти суд апеляційної інстанції?

Ответы юристов (6)

    Вадим Клиент 2 года назад

    Пожалуйста, ответ необходимо аргументировать нормами действующего законодательства Украины.

    __________ ___________ ______________
    37.5%

    1. В п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6.11.92 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначається, що припинення трудового договору за п.6 ст.36 КЗпП при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо). У тих випадках, коли підстави для зміни зазначених умов були, але працівник, який відмовився від продовження роботи, не був попереджений за 2 місяці про їх зміну або звільнений до закінчення цього строку після попередження, суд відповідно змінює дату звільнення. У разі запровадження нових посадових окладів у меншому розмірі без попередження про це працівників за два місяці такі працівники, які є членами профспілки, можуть звернутися до виборного органу своєї первинної профспілкової організації з вимогою захистити їх трудові та економічні права та інтереси. Якщо це не дасть позитивних результатів, то працівники вправі звернутися по захист своїх прав та законних інтересів до комісії з трудових спорів, якщо на підприємстві така комісія обрана і працює. Ще є можливість звернутися до територіальних органів Держінспекції праці чи до органів прокуратури. Не виключена також можливість звернення працівників з позовами безпосередньо до судових органів. Таким чином, внесення змін до посадових окладів, а тим паче в сторону зменшення, процес дуже складний, не популярний і вимагає дотримання багатьох норм законодавства. В іншому разі роботодавець наражається на затяжні численні індивідуальні (а може і колективні) трудові спори, аж до розгляду їх в судових органах.

    Оскаржується до суду загальної юрисдикції - позовне провадження.

    2. Стаття 37 ЗУ "Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

    Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав

    1. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

    2. Міністерство юстиції України розглядає скарги:

    1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

    {Пункт 1 частини другої статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом № 340-IX від 05.12.2019}

    2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

    Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

    1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

    2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.

    Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

    В даному випадку оскаржується до адміністративного суду.

    Під час визначення юрисдикційності спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критеріями розмежування адміністративної та цивільної (господарської) юрисдикцій є зміст спірних правовідносин та предмет оскарження. У разі оскарження дії державного реєстратора з приводу відмови позивачеві як заявнику в державній реєстрації прав згідно зі ст. 24 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, то він є публічно-правовим і має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

    3. Стаття 205 Кодексу адміністративного судочинства України

    Наслідки неявки в судове засідання учасника справи

    1. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

    2. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

    1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

    2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

    3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

    4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

    5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

    Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їхні представники.

    3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

    1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

    2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки;

    3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

    4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з’явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов’язковою.

    У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів. Дії суду неправильні.

    4. Стаття 318 Кодексу адміністративного судочинства України Підстави для скасування рішення суду і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю

    1. Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

    Ангеліна
    62.5%
    Ангеліна 2 года назад

    Юрист, г. Киев, 4 года опыта

    Общаться в чате

    1 задача

    Відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

    Звератись потрібно в порядку цивільного судочинства (стаття 19 Цивільного процесуального кодексу України).

    2 задача

    Дії реєстратора можна оскаржити 2 способами:

    1) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів (стаття 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

    2) Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені в суді в порядку адміністративного судочинства (стаття 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

    3 задача

    Суд вчинив неправильно. Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Отже, суд мав відкласти засідання.

    Перелік підстав для закриття провадження у справі визначений статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України, і підстава неявки відповідача там відсутня.

    4 задача

    Відповідно до ст. 318 Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу

    Відповідно до ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

    Відповідно до ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, провадження у справі закривається

    Таким чином, постанова суду першої інстанції має бути скасована, провадження у справі закривається. Позивачу має бути роз*яснено, до якого суду він може звернутися з позовом.

    Гончаренко Константин

    Доброго дня!

    Щодо Ваших питань повідомляю:

    №1

    Згідно з ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, міського суду з позовною заявою , аргументуючи вимоги та надавши докази.

    Це є цивільний процес за ст.19 ЦПК України

    ---

    №2

    Відповідно до ст. 37 ЗУ "Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

    Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав

    1. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

    Загалом рішення дії та бездіяльність посадових осіб державної влади та місцевого самоврядування оскаржуться до суду.

    категорія спра - адміністративне провадження.

    ---

    №3

    Згідно ст.205 КАСУ У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

    ---

    №4

    ЗГІДНО ст. 318 КАСУ Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності),

    постанова суду першої інстанції має бути скасована, провадження у справі закривається. Виноситься ухвала суду. Позивачу має бути пояснено до якого суду подати позов.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Крикун Сергій  Павлович

    1. Пост. Пленума ВСУ " Про практику розгляду судами трудових спорів" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92#Te...):

    "3. За загальним правилом індивідуальні трудові спори вирішуються судами безпосередньо або після їх попереднього розгляду комісією по трудових спорах (КТС)...

    Відповідно до п.1 Перехідних положень Конституції України ( 254к/96-ВР ) інші трудові спори вирішуються на розсуд заявника безпосередньо судом або після їх попереднього розгляду комісією по трудових спорах.

    Слід мати на увазі, що Пленум Верховного Суду України в п.8 постанови від 1 листопада 1996 р. N 9 ( v0009700-96 ) "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" роз'яснив, що суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку...

    5. Незалежно від того, працівником, власником або уповноваженим ним органом чи прокурором порушена справа, після вирішення спору в КТС, суд розглядає її в порядку позовного провадження, як трудовий спір, що вирішувався в КТС, тобто, як вимогу працівника до підприємства, установи, організації. (тобто, відповідачем є казенне підприємство - прим.авт.).

    КЗоТ Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1226):

    "Стаття 233. Строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів

    Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права,...".

    Таким чином, належним (якщо прийнято рішення звернення безпосередньо до суду, без звернення до комісії по трудовым спорам) є подача позову в порядкеу загального судочинства в районный місцевий суд за местонахожденням казенного підприємства.

    2. Закон Украины "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text):

    "Стаття 37. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав

    1. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

    2. Міністерство юстиції України розглядає скарги:

    1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);...

    Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

    1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії (відмова в реєстрації - прим. авт.) або бездіяльність державного реєстратора;

    Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

    3. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

    Стаття 37-1. Здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав

    1. Контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав...";

    КАС України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text):

    "Стаття 4. Визначення термінів

    1. У цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:...

    7) суб’єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;...

    Стаття 19. Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів

    1. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

    1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

    Стаття 22. Суд першої інстанції

    1. Місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті...

    Стаття 25. Підсудність справ за вибором позивача

    1. Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача,...".

    Таким чином, належним в даному випадку є подача адміністративного позову до окружного адміністративного суду за місцем проживання позивача.

    3. КАС України:

    "Стаття 205. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи...

    3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

    1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

    2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки;...

    У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів...

    Стаття 238. Закриття провадження у справі

    1. Суд закриває провадження у справі:

    1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

    2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

    3) якщо сторони досягли примирення;

    4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

    5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб’єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

    6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб’єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;

    7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб’єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб’єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;

    8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб’єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення...".

    Перелік підстав для закриття провадження є виключним, не може бути розширений судом, тому рішення суду є незаконним.

    4. КАС України:

    "Стаття 318. Підстави для скасування рішення суду і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю

    1. Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

    2. Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв’язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.".

    Апеляційний суд має встановити, чи подавав апелянт у суді першої інстанції заяву про непідсудність справи адміністративному судочинству, а якщо не подавав, то з якої причини. Якщо заяву не було подано без поважних причин, справа підлягає подальшому, апеляційному в порядку КАС розгляду.

    Адвокат Евгений Александрович

    Добрий день, Вадим!

    Перша задача:

    "1. Голові правління державного казенного підприємства знизили заробітну плату, не попередивши за два місяці, як того вимагає КЗпП. До якого суду і у якому порядку він може оскаржити наказ"?

    - Згідно зі ст. 21 КЗпП працівник за виконання передбаченої угодою з роботодавцем роботи повинен одержувати обумовлену цією ж угодою заробітну плату. Тому заробітна плата є істотною умовою трудового договору.

    Трудове законодавство встановлює низку гарантій захисту прав працівників на належну оплату праці. Так, відповідно до ч. 4 ст. 97 КЗпП і ст. 22 Закону № 108 роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, які погіршують умови, установлені законодавством, угодами, колективними договорами.

    Згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпП у зв'язку зі змінами в організації виробництва й праці допускається зміна істотних умов праці (до яких належать системи й розміри оплати праці) у разі продовження роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією або посадою. Про зміну таких істотних умов працівника потрібно повідомити не пізніш як за 2 місяці. Стаття 103 КЗпП також передбачає, що про нові або про зміну діючих умов оплати праці у бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніше ніж за два місяці до їх упровадженя або зміни.

    Про те, що зміни істотних умов можуть відбуватися лише у зв'язку зі змінами в організації виробництва й праці, ідеться в п.10 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.92 р. № 9.

    Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів визначений главою ХV Кодексу законів про працю України.

    До якого суду звернутись:

    У разі наявності спору щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати чи права на її отримання працівник може звернутися з позовною заявою (зразок позовної заяви) безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача відповідно до порядку, передбаченого законодавством.

    Строк звернення до суду:

    У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (частина 2 статті 233 КЗпП України).

    Вартість:

    Позивачі за подання до суду позовної заяви про стягнення заробітної плати звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»).

    Друга задача:

    "2. Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно відмовив громадянину у реєстрації права власності на квартиру. Як слід оскаржити таку відмову"?

    - Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені в суді в порядку Кодексу адміністративного судочинства України:

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10995

    Позовна заява в порядку адміністративного судочинства пред’являється до Окружного адміністративного суду.

    Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

    Відповідно до положень ч.1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір (спір у сфері публічно-правових відносин) - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

    Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

    Відповідно до положень ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

    Відповідно до положень ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

    Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

    Під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

    Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

    Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV).

    Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п.1).

    Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав (п.9).

    Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

    Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №1952-IV суб'єктами, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав є, зокрема, державні реєстратори прав на нерухоме майно.

    Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1952-IV до повноважень суб'єктів державної реєстрації прав належать, зокрема, забезпечення проведення державної реєстрації прав.

    Відповідно до положень ст.11 Закону №1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

    За загальним правилом, звернутися до суду з адміністративним позовом можна протягом 6 місяців з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

    Третя задача:

    "3. Громадянин звернувся до адміністративного суду із позовом про визнання незаконною бездіяльності Управління архітектури міської ради. На перше засідання відповідач не явився. На друге засідання Відповідач також не з’явився. Коли Відповідач не з’явився на третє засідання, суддя закрив провадження у справі. Належним чином відповідач був повідомлений лише першого разу. Чи правильно вчинив суддя"?

    - Суддя не правильно вчинив так, як не вжив заходів до виклику особи та розглядав справу у відсутності особи, в той час, як повинен відкласти розгляд справи.

    КОДЕКС АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 35-36, № 37, ст.446):

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text

    "Стаття 124. Повістки

    1. Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

    2. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов’язковою.

    3. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

    1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

    2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур’єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

    4. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

    1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

    2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

    У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

    5. Якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисту участь обов’язковою, він може направити повістку лише представнику".

    "Стаття 126. Вручення повістки

    1. У випадку відсутності у адресата офіційної електронної адреси повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою учасника справи видати йому повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду.

    2. Особа, яка вручає повістку, зобов’язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.

    3. Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

    Якщо для розгляду окремих категорій справ, заяв або клопотань учасників справи цим Кодексом встановлено строк розгляду менше десяти днів, повістка має бути вручена у строк, достатній для прибуття особи до суду для участі в судовому засіданні.

    4. Вважається, що повістку вручено також у разі одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім’ї адресата, який проживає разом з ним. Особа, яка одержала повістку, зобов’язана негайно повідомити про неї адресата.

    5. У разі тимчасової відсутності адресата особа, яка повинна вручити повістку, відмічає у повістці відомості про те, куди вибув адресат та коли передбачається його повернення за наявності таких даних.

    6. Якщо учасник справи перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку цієї особи до суду.

    7. Особам, які проживають за межами України, повістки вручаються в порядку, встановленому міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, у разі відсутності таких - у порядку, встановленому статтями 85, 86 цього Кодексу.

    8. Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

    9. Вважається, що повістку вручено посадовій чи службовій особі, яка є учасником судового процесу, якщо її доставлено за адресою місця служби цієї особи в порядку, встановленому частиною восьмою цієї статті.

    10. Вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.

    11. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином".

    "Стаття 194. Судове засідання...

    6. У судовому засіданні можуть бути оголошені перерви в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість яких визначається відповідно до обставин, що їх викликали.

    7. Перерва у зв’язку із неявкою учасника справи або його представника може бути оголошена тільки з підстав, визначених пунктами 1, 2, 5 частини другої статті 205 цього Кодексу.

    "Стаття 205. Наслідки неявки в судове засідання

    1. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

    2. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

    1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

    2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

    3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

    4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

    5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

    Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їхні представники.

    3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

    1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

    2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки;

    3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

    4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з’явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов’язковою.

    У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

    4. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд у випадку, визначеному пунктом 3 частини третьої цієї статті.

    5. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

    До позивача, який не є суб’єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

    6. Наслідки, визначені частинами третьою та п’ятою цієї статті, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання.

    7. У разі розгляду справи за відсутності позивача або відповідача суддя-доповідач оголошує стислий зміст позовної заяви або відзиву відповідно.

    8. Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.

    9. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта".

    Четверта задача:

    "4. Апеляційний суд, розглянувши апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, якою позов було задоволено у повному обсязі, прийшов до висновку, що справа не підсудна адміністративним судам. Яке рішення має прийняти суд апеляційної інстанції"?

    - Суд апеляційної інстанції повинен скасувати судове рішення із закриттям провадження, по ч.1 ст.319 Кодексу адміністративного судочинства України.

    КОДЕКС АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 35-36, № 37, ст.446):

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text

    "Стаття 319. Підстави для скасування рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позовної заяви без розгляду у відповідній частині

    1. ... Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов’язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги. ... ".

    У разі наявності запитань, звертайтеся.

    Всього доброго, успіхів Вам!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України