Задайте вопрос юристу

885 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Наследство, 27 октября 2021, вопрос №50311 200₴

Вопрос наследства , выписки с квартиры.

Здравствуйте!

Прошу консультации, по таким вопросам:

1. Имею ли я право, выписывать, с квартиры , умершего человека? Если, ещё не прошло пол года. Квартира была служебная, потом снялась из этого статуса. Нужно для смены договора-найма.

2.Если квартира, не приватизированная, то на наследство я не подаю заявление в нотариус? Ездила не приняли.

3.Как можна узнать, есть ли наследство , как в Киеве, так и за их пределами. Есть информация, что есть часть дома, в селе. Но нет , подтверждающих документов. Как поступить в данном случае?


Спасибо большое!

Ответы юристов (17)

    Танача Юлія  Антонівна
    25%

    Добрый день, Ольга!

    1. Сейчас после смерти человек выписывается автоматически (в течении 1-2 месяцев, все зависит от обмена информацией между службами). Если необходимо быстрее - можете обратиться в ЦНАП, предоставить копию свидетельства о смерти.

    2. После смерти человека возможно наследовать только то имущество, которое принадлежало ему на праве собственности на момент смерти.

    Если квартира была служебная и он не был в процессе ее приватизации, к сожалению, наследовать именно эту квартиру у Вас не получится.

    3. То, что нотариус не принял заявление, не совсем корректно. Если есть информация о наличии какого-либо имущества у наследодателя - Вы, независимо от степени родства или очереди наследования, имеете право подать заявление об открытии наследственного дела, а нотариус обязан его принять. Объем наследственной массы ( все имущество, которое осталось после смерти наследодателя), выявляет нотариус по соответствующим запросам.

    Также можно проверить самостоятельно в реестре вещных прав на недвижимое имущество, но только в том случае, если в отношении этого имущества проводились какие-то сделки после 2013 г.

    Напишите заявление об открытии наследственного дела и отправьте его ценным письмом в адрес нотариуса, он будет вынужден открыть наследственное дело.

    Удачи Вам!

    • Оля Клиент 3 года назад

      Добрый день!

      Спасибо Вам за ответы)

      Служебная квартира, вышла из статуса служебной. Она была на маме, по договору-найму. Прописана в квартире я и мама. В этом случае, я тоже не могу получить квартиру, в которой живу?

    Шишкин Алексей Юрьевич
    25%
    Шишкин Алексей Юрьевич 3 года назад

    Юрист, г. Харьков, 33 года опыта

    Выписывать умершего вы можете сразу после смерти на основании свидетельства о смерти и не дожидаясь окончания шестимесячного срока. Служебную квартиру или другую квартиру, которая не принадлежала умершему на праве собственности вы унаследовать не можете. Заявление на наследство подаётся по месту регистрации умершего, а там уже нотариус через ряд запросов по реестрам будет искать имущество умершего. Если имущество не зарегистрировано за умершим, то его не найдут и соответственно вы его не унаследуете

    • Оля Клиент 3 года назад

      Добрый день! Спасибо Вам за ответы)

    Шишкин Алексей Юрьевич
    Шишкин Алексей Юрьевич 3 года назад

    Юрист, г. Харьков, 33 года опыта

    Вы не утрачиваете право на проживание в квартире при условии, что вы там прописаны. В последствии можете ее приватизировать.

    Хххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххх

    Оля Клиент 3 года назад

    да, я там прописана)

    Шишкин Алексей Юрьевич
    Шишкин Алексей Юрьевич 3 года назад

    Юрист, г. Харьков, 33 года опыта

    • Тогда Вам не о чем переживать
    • Оля Клиент 3 года назад

      Мне стоит поменять пока договор-найма, и потом заниматься приватизацией?

    Адвокат  Євген Олександрович
    50%
    Адвокат Євген Олександрович 3 года назад

    Адвокат, г. Киев, 31 год опыта

    Здравствуйте, Ольга!

    "1. Имею ли я право, выписывать, с квартиры , умершего человека? Если, ещё не прошло пол года. Квартира была служебная, потом снялась из этого статуса. Нужно для смены договора-найма"?

    - Да, Вы имеете право снять с регистрации (выписать) сразу же, на основании свидетельства о смерти.

    Не нужно ждать 6 месяцев.

    "2.Если квартира, не приватизированная, то на наследство я не подаю заявление в нотариус? Ездила не приняли"?

    - Наследство Вы принять не можете, так как квартира не была в собственности умершего.

    Но учитывая то, что Вы зарегистрированы в этой квартире, Вы имеете право её приватизировать.

    " 3.Как можна узнать, есть ли наследство , как в Киеве, так и за их пределами. Есть информация, что есть часть дома, в селе. Но нет , подтверждающих документов. Как поступить в данном случае"?

    - Вы можете самостоятельно проверить по Государственному реестру вещных прав по фамилии, имени, отчеству и идентификационному коду умершего:

    https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1

    Стоимость извлечения из реестра с комиссией банка - 33 грн..

    Также, рекомендую обратиться в сельсовет, где находится часть дома.

    Всего доброго, удачи Вам!

    • Оля Клиент 3 года назад

      Здравствуйте!

      Спасибо большое за ответ!

      В сельсовет подать запрос?) Я была там, но мне ничего толкового не ответили. Нашла только информацию, кто жил раньше там. По книге .

      • Адвокат  Євген Олександрович
        Адвокат Євген Олександрович 3 года назад

        Адвокат, г. Киев, 31 год опыта

        Ольга!

        Пожалуйста!

        Нужно подать официально письменное заявление на имя главы сельского совета.

        При подаче заявления, рекомендую ссылаться на действующие нормативно-правовые акты:

        КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

        (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141):

        https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...

        "Стаття 40. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк".

        ЗАКОН УКРАЇНИ

        Про звернення громадян

        від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР

        (Витяг)

        Стаття 1. Звернення громадян. Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

        Стаття 4.Рішення, дії (бездіяльність), які можуть бути оскаржені

        До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

        – порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

        – створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

        – незаконно покладено на громадянина які-небудь обов’язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

        Стаття 5.Вимоги до звернення

        Звернення адресуються органам державної влади до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

        Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим.

        Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні “гарячі лінії” та записується (реєструється) посадовою особою.

        Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.

        Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

        У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання. Письмове звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь.

        Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження.

        Стаття 8. Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню

        Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

        Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

        Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

        Стаття 20. Термін розгляду звернень громадян

        Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

        Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

        Стаття 18. Права громадянина при розгляді заяви чи скарги

        Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

        • особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
        • знайомитися з матеріалами перевірки;
        • подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
        • бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
        • користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
        • одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

        Стаття 19. Обов’язки органів державної влади, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг

        Органи державної влади їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані:

        • об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
        • на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
        • забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв’язку з заявою чи скаргою рішень;
        • письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
        • вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об’єднання громадян за місцем проживання громадянина;
        • у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз’яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
        • не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
        • особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
      • Адвокат  Євген Олександрович
        Адвокат Євген Олександрович 3 года назад

        Адвокат, г. Киев, 31 год опыта

        Ольга!

        "В сельсовет подать запрос?) Я была там, но мне ничего толкового не ответили. Нашла только информацию, кто жил раньше там. По книге"?

        Только на официальное обращение, путём подачи заявления будет обоснованный официальный ответ.

        • Оля Клиент 3 года назад

          Спасибо Вам огромное))

    Адвокат  Євген Олександрович
    Адвокат Євген Олександрович 3 года назад

    Адвокат, г. Киев, 31 год опыта

    Ольга!

    Щодо приватизації:

    Приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України (пункт 1 статті 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі - Закон).

    До об'єктів приватизації належать:

    1. квартири багатоквартирних будинків;
    2. одноквартирні будинки;
    3. житлові приміщення в гуртожитках (кімнати, житлові блоки, секції);
    4. кімнати в квартирах та одноквартирних будинках, де проживають двоє і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.

    Приватизація здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

    Перелік необхідних документів:

    Громадянин подає до органів приватизації такі документи:

    1. заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі (бланк надається в органі приватизації);
    2. копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним;
    3. копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
    4. копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім’ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);
    5. довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;
    6. технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок;
    7. копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку;
    8. документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім’ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;
    9. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);
    10. заява-згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;
    11. витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла (для громадян, які проживають у гуртожитку);
    12. копію договору найму жилого приміщення та/або копію договору оренди житла (для громадян, які проживають у гуртожитку);
    13. форму первинної облікової документації № 028/о "Консультаційний висновок спеціаліста" з відміткою про відсутність захворювання на туберкульоз (для громадян, які проживають у гуртожитку).

    За малолітніх та неповнолітніх членів сім’ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або опікуни. Згоду на участь у приватизації дітей батьки (усиновлювачі) або опікуни засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини (пункт 13 Положення).

    Прийняття рішення:

    Орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян та на підставі вказаного рішення орган видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі (пункт 23 Положення).

    Свідоцтво про право власності підлягає обов'язковій реєстрації в органі державної реєстрації прав.

    Успіхів Вам!

    • Оля Клиент 3 года назад

      В ЦНАПЕ, не довольны , что у меня в паспорте прописка, почти через год рождения . Какие последствия могут быть, при наследстве, смене договора?

      • Адвокат  Євген Олександрович
        Адвокат Євген Олександрович 3 года назад

        Адвокат, г. Киев, 31 год опыта

        Ольга!

        "В ЦНАПЕ, не довольны , что у меня в паспорте прописка, почти через год рождения . Какие последствия могут быть, при наследстве, смене договора"?

        - То что они не довольны, это не влияет на принятие наследства и перезаключение договора найма.

        Факт регистрации есть фактически и на лицо.

    Адвокат  Євген Олександрович
    Адвокат Євген Олександрович 3 года назад

    Адвокат, г. Киев, 31 год опыта

    Ольга!

    "Мне стоит поменять пока договор-найма, и потом заниматься приватизации"?

    - Вам необходимо перезаключить договор найма на свое имя.

    После этого заниматься решением вопроса о приватизации квартиры.

    Всего доброго!

    Удачи Вам!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України

Новое в блогах Юристи.UA