Знайомий не віддає автомобіль та техпаспорт

Добрий вечір, Тетяна!

Після того, як Ваш чоловік віддав автомобіль, вказана особа незаконно заволоділа ним, що кримінально-караним діянням, за що передбачена кримінальна відповідальність за статтею 289 Кримінального кодексу України.

В зв'язку з цим, рекомендую подати заяву до поліції про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкриття кримінального провадження за незаконне заволодіння транспортним засобом за статтею 289 Кримінального кодексу України (на підставі статей 60, 214 Кримінального процесуального кодексу України), про що в поліції повинні видати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження та подавати заяву до поліції про розшук автомобіля.

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text

"Стаття 289. Незаконне заволодіння транспортним засобом

1. Незаконне заволодіння транспортним засобом -

карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або з використанням електронних пристроїв для втручання в роботу технічних засобів охорони, або якщо предметом незаконного заволодіння є транспортний засіб, вартість якого становить від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо предметом незаконного заволодіння є транспортний засіб, вартість якого у двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

4. Звільняється від кримінальної відповідальності судом особа, яка вперше вчинила дії, передбачені частиною першою цієї статті, та добровільно заявила про це правоохоронним органам, повернула транспортний засіб власнику і повністю відшкодувала завдані збитки.

Примітка.

1. Під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.

2. Відповідно до частини другої цієї статті під повторністю слід розуміти вчинення таких дій особою, яка раніше вчинила незаконне заволодіння транспортним засобом або кримінальне правопорушення, передбачене статтями 185, 186, 187, 189-191, 262, 290, 410 цього Кодексу".

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text

"Стаття 214. Початок досудового розслідування

1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування... ".

Також, Вы маєте право подати позовну заяву про витребування майна з незаконного чужого володіння, в порядку Цивільного процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України.

Всього доброго!

Доброго дня ! Можете звернутись з позовом до районного суду про повернення майна з чужого незаконного володіння, так зв. віндікаційний позов. Після отримання рішення вам необхідно звертатись до виконавчої служби і авто подадуть в розшук.

Тетяна!

"А не можна одразу написати заяву про викрадення? І головне питання куди мені йти писати заяву, якщо ця людина знаходиться в Івано Франківську, а я в Тернопільській області. Чи можу я звернутися з заявою в місті Тернопіль, не по прописці"?

- Вам або Вашому чоловіку, треба подати заяву до поліції про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкриття кримінального провадження за незаконне заволодіння транспортним засобом за статтею 289 Кримінального кодексу України (на підставі статей 60, 214 Кримінального процесуального кодексу України), про що в поліції повинні видати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження та подавати заяву до поліції про розшук автомобіля.

Подавати треба за місцем скоєння злочину, який закінчено за адресою місця, де знаходиться автомобіль.

Написати в нацполіцію в можете. Більш того, цю інформацію мають (зобо'вязані) внести до ЄРДР. Інше питання чи будуть по цій заяві щось робити ? Скоріш за все провадження закриють, вбачаючи наявність цивільно - правових відносин. Ст.289 КК передбачає відповідальність за протиправне заволодіння автотранспортним засобом а у нас в наявності протиправне володіння.

Тетяна!

Факт того, що вказана особа утримує незаконно автомобіль, теж підпадає під ознаки незаконного заволодіння транспортним засобом за статтею 289 Кримінального кодексу України.

Способами вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом може бути також:

1. Обман як спосіб заволодіння чужим транспортним засобом та придбання права на нього полягає у повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних відомостей повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого, з метою введення в оману потерпілого.

Таким чином, обман може мати як активний (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей про певні факти, обставини, події), так і пасивний (умисне замовчування юридично значимої інформації) характер.

У другому випадку для наявності шахрайства необхідно встановити, що бездіяльність винного призвела до помилки потерпілого щодо обов’язковості або вигідності передачі транспортного засобу (права на нього) шахраєві, була причиною добровільної передачі потерпілим транспортного засобу.

Змістом обману як способу незаконного заволодіння транспортним засобом можуть бути різноманітні обставини, стосовно яких злочинець вводить в оману потерпілого.

За своєю формою обман може бути усним, письмовим, виражатися у певних діях (підміна транспортного засобу, його фальсифікація тощо), у тому числі конклюдентних.

2. Зловживання довірою полягає у недобросовісному використанні довіри з боку потерпілого для заволодіння чужим транспортним засобом. Винний використовує особливі довірчі стосунки, які склалися між ним та власником чи володільцем транспортного засобу. Такі стосунки можуть виникати внаслідок особистого знайомства, родинних або дружніх зв’язків, рекомендацій інших осіб, зовнішньої обстановки, цивільно-правових або трудових відносин, соціального статусу винного чи інших осіб тощо.

Спосіб та дистанція переміщення транспортного засобу і строк користування ним на кваліфікацію не впливають.

Відповідальність за незаконне заволодіння чужим транспортним засобом не залежить і не може залежати від величини відстані, на яку транспортний засіб було відігнано, перетягнуто, відбуксовано тощо.

Незаконне заволодіння чужим транспортним засобом є формальним складом злочину у тому розумінні, що для визнання його закінченим не потрібне настання якихось наслідків.

Всього доброго!

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Якщо у Вас є всі документи на авто, що підтверджують право власності включно зі страховкою, то Вам необхідно звернутися з відповідною заявою до поліції про вчинення кримінальних правопорушень таких як: "Самоправство за ст. 356 Кримінального Кодексу та можливо викрадення - ст. 262 Кримінального Кодексу України- детально описавши ситуацію додавши докази, заяву необхідно зареєструвати та внести відомості до ЕРДР в порядку ст.214 КПК України , після чого вам мають видати довідку про реєстрацію заяви , наступним кроком: слідчий , прокурор невідкладно , але не пізніше 24 годин , розпочинає перевірку фактів та виносить постанову про відкриття провадження по справі , після з ясування всіх обставин та встановлення місця перебування майна проводить обшук за санкцією прокурора або суду , якщо майно буде виявлено, винні затримуються або оголошується розшук майно на час слідства стає речовим доказом, після доведення вини обвинуваченого та отримання вироку суду , речовий доказ у вигляді авто буде повернутий потерпілому (власнику).

заяву подаєте там де відбулося викрадення авто, або за місцем Вашого перебування вказавши контакти для листування та зв язку, органи поліції реєструють та передають заяву на місце вчинення злочину.

також можете подати заяву до суду -" про негайне витребування майна з чужого незаконного володіння та вимагати компенсацію моральних і фінансових збитків.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

А що загрожує злодію, якщо машину не знайдуть, а він її продав на запчастини наприклад?

Тетяна!

"В поліції сказали, що це підпадає під статтю шахрайство. Що загрожує злодію вони хоч щось зможуть йому зробити"?

- Судова практика:

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

щодо відмежування незаконного заволодіння транспортним засобом від шахрайства

(Постанова ВСУ від 21.01.2016 у справі № 5-365кс15)

Вироком Полонського районного суду Хмельницької області від 9 червня 2015 року П.В.Д. засуджено за ч. 2 ст. 289 КК .

Як установив суд, П.В.Д. 20 грудня 2014 року приблизно о 18 годині у кімнаті гуртожитку Понінківського професійного ліцею Полонського району Хмельницької області, де проживав із П., використовуючи дружні стосунки з останнім, шляхом обману та зловживання довірою під приводом поїздки до магазину для придбання продуктів харчування попросив П. дати для цього мотоцикл та ключі до нього, на що П., виходячи з довіри до П.В.Д. та в помилковій впевненості в добросовісності його дій, погодився.

Після цього П.В.Д., діючи умисно, повторно, біля гуртожитку зазначеного ліцею, розташованого по вул. Півнюка, незаконно заволодів мотоциклом, власником якого був П., та який перебував у правомірному користуванні й володінні П., та розпорядився ним на власний розсуд, завдавши потерпілому таким чином матеріальної шкоди в розмірі 2171 грн.

Апеляційний суд Хмельницької області ухвалою від 11 серпня 2015 року зазначений вирок щодо П.В.Д. змінив.

Дії П.В.Д. перекваліфіковано з ч. 2 ст. 289 КК на ч. 2 ст. 190 КК .

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 5 жовтня 2015 року відмовив першому заступнику прокурора Хмельницької області у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 11 серпня 2015 року.

У заяві заступник Генерального прокурора України порушує питання про скасування ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2015 року та направлення кримінальної справи щодо П.В.Д. на новий розгляд до суду касаційної інстанції. При цьому посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень, а саме частини другої статті 289 КК. Зазначає, що суди апеляційної та касаційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про те, що злочинні дії П.В.Д., які полягають у незаконному заволодінні транспортним засобом шахрайським шляхом, необхідно кваліфікувати за статтею 190 КК.

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на зазначене нижче.

Відповідно до статті 289 КК та пункту 1 примітки до неї під незаконним заволодінням транспортним засобом слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.

Законодавча конструкція «будь-яким» означає, що перелік способів законодавцем не обмежено, і відсутній спосіб, який би не підпадав під цю конструкцію. Одним з таких способів є зловживання довірою.

Така сама правова позиція міститься і в пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», згідно з якою незаконне заволодіння транспортним засобом (стаття 289 КК) може бути вчинене, зокрема, шляхом обману чи зловживання довірою.

Крім цього, норми, передбачені статтями 289 та 190 КК, у разі встановлення факту заволодіння транспортним засобом співвідносяться як спеціальна і загальна. Згідно з правилами кваліфікації злочинів, якщо діяння, вчинене винною особою, одночасно підпадає під ознаки двох чи більше кримінально-правових норм, має місце конкуренція останніх. Завжди повинна застосовуватися та норма, яка охоплює з найбільшою повнотою всі фактичні ознаки вчиненого діяння. Вона має перевагу перед нормою, яка передбачає лише частину того, що вчинив злочинець.

Отже, за вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом, у тому числі шляхом обману або зловживання довірою потерпілої особи, законодавець передбачив спеціальну норму кримінального закону - статтю 289 КК, яка має перевагу над загальною нормою кримінального закону - статтею 190 КК, а тому належить застосувати спеціальну норму кримінального закону.

Установлені судами обставини справи щодо П.В.Д. свідчать про те, що він шляхом обману та зловживання довірою потерпілого заволодів транспортним засобом (мотоциклом) і розпорядився ним на власний розсуд.

Отже, правова оцінка фактичної та юридичної підстав кваліфікації діянь, які інкриміновані П.В.Д., дають підстави визнати, що касаційний суд в оспореному рішенні неправильно погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо перекваліфікації дій П.В.Д. з частини другої статті 289 КК на частину другу статті 190 КК.

Таким чином, так як я Вам і зазначав вище, треба подавати до поліції заяву саме про вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом за статтею 289 Кримінального кодексу України.

Тетяна!

"А що загрожує злодію, якщо машину не знайдуть, а він її продав на запчастини наприклад"?

- Головне те, що є особа за рахунок майна якої можна стягнути завдані збитки.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, має важливе значення для усунення наслідків такого правопорушення та поновлення порушених прав громадян, підприємств, установ, організацій. Саме тому особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, має право на її відшкодування. Реалізувати це право можна шляхом пред’явлення цивільного позову в кримінальному провадженні до початку судового розгляду.

Особа, яка не пред’явила цивільного позову у кримінальному провадженні, а також особа цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.

Якщо потерпілий заявляє цивільний позов про відшкодування майнової шкоди під час кримінального провадження, то він адресує його органу досудового розслідування або суду.

Право звернутися з позовом про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням має лише потерпілий від кримінального правопорушення або особа, яка має право діяти від його імені.

Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 02 липня 2004 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» звертає увагу судів на те, що особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду, набуває передбачених законом прав учасника процесу лише після визнання її потерпілим. Визнання особи потерпілим у справі або відмова в цьому мають бути процесуально оформлені постановою органу досудового розслідування, слідчого, прокурора, судді або ухвалою суду.

Компенсація шкоди здійснюється особою, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Так, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому внаслідок кримінального правопорушення. В іншому випадку шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні або позову, що подається в порядку цивільного судочинства, коли по справі винесено обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених статтею 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), суть якого полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому порядку, позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (частина перша статті 170 КПК України).

Арешт майна застосовується з метою забезпечення:

• збереження речових доказів;
• спеціальної конфіскації;
• конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
• відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК; https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/4651-17#n866):

"Стаття 61. Цивільний позивач

1. Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, ...та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред’явила (пред’явив) цивільний позов.

2. Права та обов’язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

3. Цивільний позивач має права та обов’язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому...

Стаття 62. Цивільний відповідач

1. Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред’явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом...".

Цивільний кодекс України (ЦК; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220):

"Стаття 1166. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду

1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини...

Стаття 1177. Відшкодування (компенсація) шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення

1. Шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

2. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом...

Стаття 1192. Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого

1. Якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі...";

"Стаття 387. Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння

1. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним...

Стаття 1212. Загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави

1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

2. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:..

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;...

Стаття 1213. Повернення в натурі безпідставно набутого майна

1. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

2. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна...".

Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text):

"Стаття 251. Обов’язок суду зупинити провадження у справі

1. Суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі:...

6) об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.".

Тепер коментар. По-перше, звернення до поліції з ознаки ст.289 Кримінального кодексу України (незаконне заволодіння ТЗ), про яку наведено колегами, порушення кримінальної справи буде мати наслідком кваліфікацію дій цієї особи та її покарання, але не означає і не гарантує повернення авто, зокрема, у випадку розібрання її на запчастини, як Ви пишете. По-друге, для повернення авто або відшкодування його вартості, а також відшкодування завданої моральної шкоди належним є звернення з цивільним позовом про витребування авто з незаконного володіння, відшкодування шкоди в порядку розгляду кримінальної справи або окремо в порядку цивільного судочинства. По-третє, звернення з цивільним позовом в порядку кримінальної справи означає, що цивільний позов не буде вирішений до вирішення кримінальної справи, до винесення вироку суду. З іншого боку, у випадку подання позову окремо в порядку цивільного судочинства, ст.251 ЦПК прямо перебачає обов'язок суду зупинити провадження у справі до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства - але і в даному випадку є підстави, як мною виділено в цій ст.251 ЦПК, про розгляд цивільної справи, не чекаючи розгляду кримінальної справи, коли немає об'єктивної неможливості з'ясувати обставини справи (вину особи у заволодінні авто).

Вважаю за належне і необхідне направити особі заяву-вимогу (рекомендованим листом з повідомленням про вручнення, а краще через нотаріуса) про вчинення ним дій, що мають ознкаки кримінального злочину, про повернення авто під страхом Вашого звернення до поліції, про звернення з цивільним позовом про вибтребування авто, відшкодування його вартості та відшкодування моральної шкоди.