Задайте вопрос юристу

833 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Недвижимость, 05 декабря 2021, вопрос №52690 150₴

Как помешать оформить дарственую если прописан малолетний ребенок

Собственица дома(бабушка) хочет оформить дарственую на одну из внучек, при этом в доме прописан ребёнок 2 года. Сможет ли она оформить дарственую, можно ли этому как то помешать? В доме ребёнок прописан со своим отцом, проживать нам там не дают. Друго жилья нет. Мать ребёнка прописана в квартире с бабушкой и сыном, участвовала в приватизации квартиры, проживать там невозможно из за состояния здоровья бабушки, деменция, кусается

Ответы юристов (8)

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Доброго вечора!

    З юридичної точки зору зараз, на етапі ще не укладення договору дарування, складно знайти варіант, який би Вам допоміг.

    Але якщо все таки дарування буде здійснене, потім потрібно буде спробувати оскаржити такий правочин, у тому числі в судовому порядку.

    Договір дарування нерухомості зрозуміло потребує нотаріального посвідчення, тому можливо є сенс домовитись із нотаріусом, який відмовить у посвідченні договору?

    Але вирішуєте Ви.

    Щодо малолітньої особи, то якщо така мешкає в будинку, необхідна буде згода органу опіки й піклування на здійснення такого правочину. Така згода (або дозвіл) необхідна також, коли майно дарується на ім'я неповнолітніх (малолітніх) осіб. Дозвіл органу опіки і піклування оформлюється у вигляді рішення виконавчого комітету відповідної міської, селищної або сільської ради, або розпорядження відповідної районної державної адміністрації за місцем проживання неповнолітніх (малолітніх) осіб

    Можливо є сенс спробувати вирішити ситуації шляхом переговорів та розмов?

    Окрім того, потрібно враховувати, що договір дарування нотаріус посвідчує на підставі подачі багатьох документів. Наприклад,

    Такими документами є: договір, за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом якого є нерухоме майно, договір іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, спадковий договір (за наявності свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть чи рішення суду про оголошення особи померлою),

    договір про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що є у спільній власності, про поділ нерухомого майна, що є у спільній власності,

    свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, що видається нотаріусом, свідоцтво про право на спадщину,

    свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), свідоцтво про право власності на нерухоме майно,

    рішення суду про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна,

    дублікат правовстановлювального документа, виданий нотаріусом, органом місцевого самоврядування, органом приватизації, копія архівного правовстановлювального документа, видана державним архівом.

    Окрім правовстановлюючого документа на квартиру, нотаріус вимагає витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно або інформаційну довідку з БТІ, для підтвердження прова власності на відчужувану квартиру

    Гончаренко Константин

    Доброго дня!

    Бабуся в такому стані не може розуміти свої дії та керувати ними. Нотаріус не посвідчить таку угоду. Як доказ подайте документи медичні про стан здоров'я бабусі.

    Якщо дитина прописана(зареєстрована) потрібна письмова згода органу опіки при виконкомі міської ради згідно Положення " Про провадження діяльності органів опіки і піклування ,щодо захисту прав дитини" та ЗУ Про охорону дитинства"

    У такому стані власника майна орган опіки відмовить.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Адвокат Евгений Александрович
    20%

    Добрий вечір, Тетяна!

    Слід зазначити, що для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна (стаття 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»).

    Аналіз положень Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», Сімейного кодексу України та Закону України «Про охорону дитинства», дає можливість стверджувати, що законодавчі акти вимагають здійснення контролю за збереженням житлових та майнових прав дітей саме на етапі вчинення правочинів з нерухомим майном, право власності на яке або право користування яким мають діти, шляхом надання органами опіки та піклування згоди на вчинення зазначених правочинів.

    Відповідно до статті 177 Сімейного Кодексу України батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов’язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається в разі гарантування збереження її права на житло.

    ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Міністерстваюстиції України22.02.2012 № 296/5

    Зареєстровано в Міністерствіюстиції України22 лютого 2012 р.за № 282/20595

    ПОРЯДОКвчинення нотаріальних дій нотаріусами України:

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text

    "Глава 4. Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, перевірка повноважень представника фізичної особи

    1. Дієздатність громадянина, що звернувся за вчиненням нотаріальної дії, перевіряється нотаріусом на підставі наданих документів, передбачених статтею 43 Закону, що підтверджують його вік, а також на підставі переконаності нотаріуса в результаті проведеної розмови та роз’яснення наслідків вчинення нотаріальної дії у здатності цієї особи усвідомлювати значення цієї нотаріальної дії, її наслідків та змісту роз’яснень нотаріуса, а також відповідності волі і волевиявлення особи щодо вчинення нотаріальної дії.

    2. У разі наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, нотаріус зобов'язаний звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживання відповідної фізичної особи для встановлення факту відсутності опіки або піклування над такою фізичною особою... ".

    "Глава 2. Посвідчення правочинів про відчуження та заставу майна

    1.8. При посвідченні правочину щодо відчуження нерухомого майна відчужувач цього майна подає заяву про наявність/відсутність прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб на користування цим майном. З метою перевірки відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб на користування відчужуваним нерухомим майном нотаріус має право додатково витребовувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення такого правочину.

    1.9. У разі виявлення з поданих відчужувачем документів, що право власності або право користування відчужуваним житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною мають малолітні або неповнолітні діти або недієздатні чи обмежено дієздатні особи, нотаріус повинен витребувати у відчужувача дозвіл органу опіки та піклування на вчинення такого правочину у формі витягу з рішення відповідної районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, відповідного виконавчого органу міських, районних у містах, сільських, селищних рад".

    Слід також звернути увагу на те, що дозвіл органу опіки та піклування потрібен не лише в тому разі, якщо дитина є співвласником нерухомості, а й у тому випадку, якщо має місце лише реєстрація дитини в житловому приміщенні. Оскільки, одним з правочинів, які не можуть вчиняти батьки без дозволу органів опіки та піклування, відповідно до статті 177 Сімейного Кодексу України є відмова від майнових прав дитини, до яких відноситься, зокрема, і право користування жилим приміщенням. Адже, відповідно до частин другої та третьої статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти члени сім’ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

    Згідно з пунктом 40 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року №20/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за №283/8882, у разі укладення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, у тому числі договорів щодо поділу, обміну житлового будинку, квартири за участю осіб, над якими встановлено опіку або піклування, нотаріус перевіряє наявність дозволу органу опіки та піклування на укладення таких договорів.

    Слід також звернути увагу на те, що дозвіл органу опіки та піклування потрібен не лише в тому разі, якщо дитина є співвласником нерухомості, а й у тому випадку, якщо має місце лише реєстрація дитини в житловому приміщенні. Оскільки, одним з правочинів, які не можуть вчиняти батьки без дозволу органів опіки та піклування, відповідно до статті 177 Сімейного Кодексу України є відмова від майнових прав дитини, до яких відноситься, зокрема, і право користування жилим приміщенням. Адже, відповідно до частин другої та третьої статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти члени сім’ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

    Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

    В зв'язку з цим, рекомендую Вам терміново звернутися з заявою до органу опіки та піклування місцевої державної адміністрації, з заявою про негайне вжиття заходів реагування на позбавлення дитини на проживання, де розписати всі обставини справи, зазначити те, що бабуся є хворою - "деменция, кусается", з приєднанням до заяви копії паспорту, свідоцтва про народження дитини, довідок з Центру надання адміністративних послуг про реєстрацію місця проживання.

    Всього доброго!

    Пуха Наталія ТендерОк

    Доброго Дня

    Щодо вашого питання

    Відповідно до ч. 2 ст. 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

    Законодавством також передбачена обов'язкова державна реєстрація права власності набутого за договором нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

    Для укладення договору дарування слід звернутися до державного або приватного нотаріуса:

    за місцем знаходження нерухомого майна (квартири, будинку, земельної ділянки т.п.);

    або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї із сторін договору (дарувальника чи обдаровуваного).

    Договір дарування від імені дарувальника (власника майна) може укласти і його представник. Для цього дарувальник має надати своєму представнику довіреність, яка повинна бути нотаріально засвідченою. За наявності такого доручення будь- яка особа, що вказана в ньому, може представляти інтереси дарувальника у нотаріуса та підписати за нього договір дарування. Проте, таке доручення має чітко передбачати ім'я обдаровуваного (особи, якій перейде дарунок в дар).

    Якщо дарувальник бажає подарувати будинок, квартиру чи інше нерухоме майно, яке було придбано ним у шлюбі, а тому має статус спільного сумісного майна подружжя, то для укладення договору дарування такого майна необхідно ОТРИМАТИ ЗГОДУ іншого з членів подружжя на укладення договору дарування.

    Договір дарування спільного сумісного майна подружжя, укладений без згоди іншого з подружжя, є недійсним.

    Якщо дарувальний є власником лише частини будинку, квартири, тобто є кілька власників, кожному належить певна частка, то на укладення договору дарування своєї частки згода інших співвласників для посвідчення такого правочину не потрібна.

    Якщо договір дарування певним чином стосується інтересів малолітньої чи неповнолітньої дитини: якщо дитина є власником (співвласником) або має право на користування відчужуваним жилим приміщенням, або ж набуває майно у власність, то є обов'язковою згода органів опіки та піклування на вчинення договору дарування.

    При недосягненні обдаровуваним віку 18 років або наявності зареєстрованих в квартирі, будинку неповнолітніх дітей необхідним є дозвіл органу опіки та піклування на посвідчення договору дарування такої нерухомості.

    Успіхів

    Крикун Сергій  Павлович
    20%

    Закон Украины "Про охорону дитинства" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n169):

    "Стаття 17. Право дитини на майно...

    Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти правочини щодо нерухомого майна, право власності на яке належить дитині, а у випадках, визначених законом, - також щодо нерухомого майна, право користування яким належить дитині, відмовлятися від належних дитині майнових прав, зобов’язуватися від імені дитини порукою чи видавати письмові зобов’язання...".

    Гражданский кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

    "аття 358. Здійснення права спільної часткової власності

    1. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою...

    Стаття 369. Здійснення права спільної сумісної власності

    1. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

    2. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

    У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

    Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.";

    "Стаття 228. Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства

    1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

    2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.".

    Во-первых, Закон об охране детства требует согласия органа опеки и попечительства на совершение сделок с недвижимым имуществом, право пользования которого имеет ребенок, только в отношении родителей или лиц, их замещающих, к которым бабушка не относится; т.е. формально дарение бабушкой своего недвижимого имущества данной нормой не ограничено. Вместе с тем, обратиться в Службу по делам детей по этому основанию не помешает.

    Во-вторых, считаю надлежащим применение не вопроса ребенка, а обстоятельства Вашей участи в приватизации квартиры. Возможно я ошибаюсь, поскольку в вопросе речь идет и о доме. и о квартире (ребенок согласно вопроса прописан/зарегистрирован и там, и там). Если бабушка намерена дарить дом, то этот мой аргумент будет ненадлежащим. Если бабушка намерена дарить квартиру, то Вы являетесь сособственником квартиры и без Вашего нотариально удостоверенного согласия она не может подарена, отчуждена. При оформлении дарения нотариус затребует правоустанавливающий документ, каким является свидетельство о праве собственности на квартиру, в котором Вы указаны (должны быть) в качестве сособственника - нотариус откажет, должен отказать в удостоверению дарственной. Если дарственная будет оформлена, то такой договор будет ничтожным, как совершенный в нарушение публичного порядка, в частности, незаконным завладением квартирой. С учетом уточнения, о какой недвижимости к дарению идет речь, возможно уточнить правовую позицию.

    Костромина Виктория

    Сможет ли она оформить дарственую, можно ли этому как то помешать?

    да - это ее собственность и она может дарить кому угодно

    "прописка " не порождает право собственности и собственник имеет право снять с регистрации Вашего ребенка и помешать оформить дарение - юридически Вы не можете - договаривайтесь - просите и т.п.

    Шкрибайло  Наталія
    26.7%

    Власник має право розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд. Відповідно, перешкодити укладенню договору дарування Ви не маєте змоги. Проте, при наявності зареєстрованих в квартирі, будинку неповнолітніх дітей необхідним є дозвіл органу опіки та піклування на посвідчення договору дарування такої нерухомості. Досить часто на практиці вищезазначеного пункту не дотримуюються, що являється безумовною підставою для оскарження та отримання позитивного результату

    Савченко Олександр
    33.3%
    Савченко Олександр 2 года назад

    Юрист, г. Чернигов, 9 лет опыта

    Общаться в чате

    Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print):

    Стаття 317. Зміст права власності

    1. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

    2. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

    Стаття 319. Здійснення права власності

    1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

    2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

    3. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

    Відповідно до ст. 182 ЦК України lоговір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Таким чином після набуття права власності на нерухоме майно, право власності на предмет договору слід зареєструвати відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та Постанови КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

    Відповідно до ст. 55 Закону України “Про нотаріат” посвідчення договорів про відчуження квартири, будинку та іншого нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням вказаного майна. При нотаріальному посвідченні договорів про відчуження квартири, а також іншого нерухомого майна, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності на це майно, та, у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують.

    При посвідченні договору дарування нотаріус встановлює особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії, та визначається обсяг їх цивільної дієздатності. При перевірці цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи нотаріус зобов’язаний ознайомитися з установчими документами, свідоцтвом про державну реєстрацію і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців цієї юридичної особи і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності. Крім того, при посвідченні договору дарування житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна нотаріусом перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна.

    За посвідчення договору дарування нерухомого майна сплачується державне мито у розмірі 1% суми договору (тобто вартості нерухомого майна), але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та вартість послуг нотаріуса;

    Перелік документів:

    1. Паспорт та ідентифікаційний номер.

    2. Свідоцтво про шлюб. - Якщо житло набувалось у стані подружжя, у такому випадку, дружина/чоловік дає нотаріально засвідчену згоду на дарування даної нерухомості;

    3. Правовстановлюючі документи.

    4. Технічний паспорт на житло.

    5. Експертна оцінка нерухомості.

    6. Довідка про склад сім᾽ї.

    7. Довідка про відсутність заборгованості по оплаті комунальних послуг.

    8. Свідоцтво про народження дітей та дозвіл від опікунських органів на продаж (якщо діти мають частку в житлі або там зареєстровані).

    Точний перелік документів можна отримати у Нотаріуса під час консультації, після вивчення кожного окремого випадку.

    Розірвання договору дарування:

    Договір дарування нерухомих речей може бути розірвано за вимогою дарувальника: якщо обдаровуваний проявив грубу невдячність (умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей). У випадку, коли обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, вимагати розірвання договору мають право його спадкоємці. Дарувальник також має право розірвати договір, якщо обдарований створює загрозу безповоротної втрати дарунка, який має для дарувальника велику немайнову цінність, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. У випадку розірвання договору дарування обдаровуваний зобов’язаний повернути дарунок у натурі. До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік. Це правило встановлено статтею 728 ЦК України. Тобто, при розірванні договору дарування на вимогу дарувальника законодавчо передбачений термін, упродовж якого можна звернутися до суду про захист своїх порушених прав.

    Оподаткування договорів дарування нерухомого майна:

    З питань сплати податку обдарованою особою слід зазначити, що законом звільняється від обкладання податком на доходи фізичних осіб вартість дарунків, отриманих від дарувальника членами його сім’ї першого та другого ступеня споріднення

    Згідно з п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом ІV Кодексу (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

    Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб встановлено п. 174.6 ст. 174 розділу IV Кодексу, згідно з яким кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

    Так, за ставкою 5 відс., визначеною п 167.2 ст. 167 Кодексу, оподатковується вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого або другого ступеня споріднення (п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Кодексу). Крім того, відповідно до п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

    Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).Враховуючи зазначене, у разі отримання фізичною особою – резидентом, яка не є членом сім'ї спадкодавця першого або другого ступеня споріднення, доходу у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, такий дохід є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. та військовим збором 1,5 відсотка.Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровані, які отримали подарунок.

    Отже, платник податку, який отримав дохід у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, може сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до нотаріального посвідчення договору дарування нерухомого майна за місцем нотаріального посвідчення такого договору.

    Якщо ж до нотаріального посвідчення податки не було сплачено, платник податку зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним подати податкову декларацію до податкової інспекції за місцем проживання, та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації.

    Якщо подарунок у вигляді нерухомості отримує резидент від нерезидента або нерезидент від резидента, то ставка оподаткування такого подарунку обкладатиметься за ставкою 18% (пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПК України).

    Про видані свідоцтва про право на спадок та посвідчені договори дарування нотаріуси інформують органи ДФС. Окрім цього, згідно з ПК України, нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому для податкового розрахунку. Особа, яка отримала подарунок, має зазначити в річній майновій декларації у складі загального річного доходу дохід у вигляді вартості такого майна (оскільки подарунок класифікується органами ДФС як різновид прибутку та підлягає оподаткуванню у випадках, встановлених ПК України). Винятком є нерезиденти, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення факту дарування, та особи, які отримали у подарунок об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також такі, що сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

    Якщо буде потрібна допомога, звертайтеся через кнопку "Звернутися" біля фото (при зверненні вказуйте свою e-пошту).

    Всього доброго!

    Щасти Вам!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України