Как правильно оформить инвалидность ребенку по аутизму(F84.1) Группа "А". На какие выплаты можно рассчитывать?

Добрый вечер!

Вопросы, связанные с назначением и выплатой государственной социальной помощи детям-инвалидам и инвалидам с детства регулируются Законом Украины «О государственной социальной помощи инвалидам с детства и детям-инвалидам» (далее — Закон о социальной помощи). Согласно Закону, право на государственную социальную помощь имеют инвалиды с детства (этот статус присваивается по достижении 18 лет) и дети-инвалиды в возрасте до 18 лет.

Инвалидам с детства причина, группа инвалидности, а также срок, на который устанавливается инвалидность, определяются органом медико-социальной экспертизы. Одновременно вышеназванные органы должны разъяснить инвалидам с детства их право на государственную социальную помощь.

Перечень медицинских показаний, дающих право на получение государственной социальной помощи на детей-инвалидов в возрасте до 18 лет, а также продолжительность ее выплаты, утвержден Приказом Министерства здравоохранения Украины, Министерства труда и социальной политики Украины, Министерства финансов Украины № 454/471/516 от 08.11.2001 г.

Согласно Закона о социальной помощи, она назначается в таких размерах:

• инвалидам с детства I группы - 100 процентов прожиточного минимума для лиц, утративших трудоспособность;
• инвалидам с детства II группы - 80 процентов прожиточного минимума для лиц, утративших трудоспособность;
• инвалидам с детства III группы - 60 процентов прожиточного минимума для лиц, утративших трудоспособность;
• на детей-инвалидов в возрасте до 18 лет - 70 процентов прожиточного минимума для лиц, утративших трудоспособность.

Кроме непосредственно пособия, выплачивается надбавка на уход:

• инвалидам с детства, отнесенным к подгруппе А I группы, - 75 процентов прожиточного минимума для лиц, утративши работоспособность;
• инвалидам с детства, отнесенным к подгруппе Б I группы, - 50 процентов прожиточного минимума для лиц, утративших работоспособность;
• одиноким инвалидам с детства II и III групп, которые по заключению врачебно-консультативной комиссии нуждаются в постоянном постороннем уходе, - 15 процентов прожиточного минимума для лиц, утративших работоспособность;
• на ребенка-инвалида в возрасте до 6 лет - 50 процентов прожиточного минимума для детей до 6 лет;
• на ребенка-инвалида в возрасте от 6 до 18 лет - 50 процентов прожиточного минимума для детей в возрасте от 6 до 18 лет.

Надбавка на уход за ребенком-инвалидом в возрасте до 18 лет назначается одному из родителей, усыновителей, опекуну, попечителю, которые не работают, не учатся (кроме заочной формы обучения), не проходят службу, не занимают выборную должность, или находятся в отпуске по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста, в отпуске по беременности и родам, в отпуске без сохранения заработной платы, в случае если ребенок-инвалид нуждается в домашнем уходе и фактически осуществляют уход за ребенком-инвалидом.

Исключение составляют одинокие матери и отцы — им надбавка на уход за ребенком-инвалидом назначается независимо от факта работы, учебы или службы.

Заявление о назначении государственной социальной помощи подается в управление труда и социальной защиты населения по месту жительства. Заявление о назначении государственной социальной помощи инвалиду I или II группы, который признан недееспособным, а также на ребенка-инвалида подается одним из родителей, усыновителем, опекуном или попечителем.

К заявлению о назначении государственной социальной помощи должны быть приложены:

• документы о возрасте и месте жительства инвалида с детства или ребенка-инвалида;
• документы о месте жительства родителей, усыновителей, опекуна или попечителя, который подал заявление,
• справка медико-социальной экспертизы или медицинское заключение.

Если с заявлением обращается опекун или попечитель, то подается также копия решения органа опеки и попечительства об установлении опеки или попечительства.

Один из неработающих родителей, усыновителей, опекун или попечитель, которые фактически осуществляют уход за ребенком-инвалидом возрасте до 18 лет, дополнительно подают справку о том, что они не работают, выданную по месту жительства.

Заявление о назначении государственной социальной помощи рассматривается органами труда и социальной защиты населения не позднее 10 дней после поступления заявления со всеми необходимыми документами.

Государственная социальная помощь назначается со дня обращения за ее назначением. Днем обращения за назначением государственной социальной помощи считается день приема заявления со всеми необходимыми документами.

Если заявление о назначении государственной социальной помощи направляется по почте и при этом представляются также все необходимые документы, то днем обращения за государственной социальной помощью считается дата, указанная в почтовом штемпеле места отправления заявления.

В тех случаях, когда к заявлению приложены не все необходимые документы, заявителю сообщается, какие документы должны быть представлены дополнительно. Если они будут представлены не позднее 3-х месяцев с дня получения уведомления о необходимости представления дополнительных документов, то днем обращения за назначением государственной социальной помощи считается день приема или отправления заявления о назначения такой помощи.

Государственная социальная помощь выплачивается государственными предприятиями и объединениями связи по месту жительства инвалида с детства или родителей, усыновителей, которым назначена помощь на детей-инвалидов. Опекуну или попечителю государственная социальная помощь выплачивается по месту их проживания.

Выплата государственной социальной помощи осуществляется ежемесячно за текучий месяц в установленные органами труда и социальной защиты населения сроки.

При этом, назначенная государственная социальная помощь выплачивается инвалиду с детства независимо от получаемого им заработка, стипендии, алиментов или других доходов, а государственная социальная помощь, которая назначена на ребенка-инвалида в возрасте до 18 лет, выплачивается независимо от получения других видов помощи.

Государственная социальная помощь инвалидам с детства назначается на все время инвалидности, установленной органами медико-социальной экспертизы. На детей-инвалидов государственная социальная помощь назначается на срок, указанный в медицинском заключении, но не более чем по месяц достижения ребенком-инвалидом 18-летнего возраста.

В случае изменения группы инвалидности государственная социальная помощь в новом раз мере выплачивается инвалиду с детства со дня изменения группы инвалидности, если такое изменение приводит к увеличению ее размера, но с месяца, следующего за тем, в котором установлена новая группа инвалидности, при уменьшении раз мера помощи. В таком же порядке выплачивается помощь ребенку- инвалиду , признанному по достижении 18 лет инвалидом с детства.

Суммы государственной социальной помощи, назначенные, но не истребованные своевременно получателем без уважительных причин, выплачиваются за прошлое время не более чем за 12 месяцев перед обращением за ее получением.

Суммы государственной социальной помощи, не полученные своевременно по вине органа, назначающего или выплачивающего государственную социальную помощь или из-за невозможности получения этих сумм инвалидом или его официальным представителем по уважительным причинам (например, пребывание на лечении) выплачиваются за прошлое время без ограничения каким-либо сроком. При этом выплата государственной социальной помощи за прошедшее время осуществляется исходя из пожиточного минимума, утвержденного на момент ее выплаты, с компенсацией за несвоевременную ее выплату.

Инвалидам с детства, находящимся на полном государственном содержании выплачивается 25 процентов назначенного раз мера государственной социальной помощи. Остальная часть социального пособия перечисляется учреждению, где находится инвалид.

Детям-инвалидам из числа сирот за период пребывания на полном государственном содержании государственная социальная помощь выплачивается в полном размере и перечисляется на их личные счета в банке.

Другим детям-инвалидам, которые находятся на полном государственном содержании, назначенная государственная социальная помощь выплачивается в размере 50 процентов и перечисляется на их личные счета в банке. Оставшаяся часть перечисляется на банковский сет учреждения и направляется исключительно на улучшение условий проживания детей.

Доброго дня!

Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затверджена порядком надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затвердженим Міністерством соціальної політики України, Міністерством фінансів України, Міністерством охорони здоров’я від 30.04.2002 № 226/293/169 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.05.2002 № 466/6754

Право на допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства І, П, ІІІ групи та діти з інвалідністю віком до 18 років.

Державна соціальна допомога призначається у таких розмірах:

особам з інвалідністю з дитинства І групи – 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, – з 01.01.2021 – 1769,00 грн., з 01.07.2021 – 1854,00 грн., з 01.12.2021 – 1934,00 грн.;особам з інвалідністю з дитинства ІІ групи – 80% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, – з 01.01.2021 – 1415,20 грн., з 01.07.2021 – 1483,20 грн., з 01.12.2021 – 1547,20 грн.;особам з інвалідністю ІІІ групи – 60% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, – з 01.01.2021 – 1061,40 грн., з 01.07.2021 – 1112,40 грн., з 01.12.2021 – 1160,40 грн.дітям з інвалідністю віком до 18 років – 70% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, – з 01.01.2021 – 1238,30 грн., з 01.07.2021 – 1297,80 грн., з 01.12.2021 – 1353,80 грн.

До державної соціальної допомоги призначається також надбавка на догляд:

за особою з інвалідністю з дитинства І групи;за одинокою особою з інвалідністю з дитинства II і III групи, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду;за дітьми з інвалідністю.

Особам з інвалідністю з дитинства І групи та одиноким матерям (батькам), які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, призначається надбавка на догляд за ними незалежно від факту роботи, навчання та служби.

Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років може призначатися одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю.

Надбавка на догляд також призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, в разі, якщо дитина з інвалідністю потребує домашнього догляду (підтверджується довідкою лікарсько-консультативної комісії), при умові фактичного догляду за нею.

Розміри надбавки на догляд:

за особою з інвалідністю І групи підгрупи А – 150% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, – з 01.01.2021 – 2653,50грн., з 01.07.2021 – 2781,00 грн., з 01.12.2021 – 2901,00 грн. Крім того, з 01.01.2016 відповідно до Закону України від 02.06.2015 № 495 здійснюється щомісячна доплата у сумі, що не вистачає до розміру державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд, що виплачується на дітей з інвалідністю підгрупи А віком від 6 до 18 років – з 01.01.2021 – 408,30 грн., з 01.07.2021 – 427,80 грн., з 01.12.2021 – 445,80 грн.за особою з інвалідністю І групи підгрупи Б – 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, – з 01.01.2021 – 1769,00грн., з 01.07.2021 – 1854,00 грн., з 01.12.2021 – 1934,00 грн.одинокою особою з інвалідністю ІI та IІІ групи, які за висновком МСЕК потребують постійного стороннього догляду – 75% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, – з 01.01.2021 – 1326,75 грн., з 01.07.2021 – 1390,50 грн., з 01.12.2021 – 1450,50 грн.

на дітей з інвалідністю:

за дитиною з інвалідністю віком до 6 років підгрупи А – в розмірі 150% прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років – з 01.01.2021 – 2881,50 грн., з 01.07.2021 –3019,50 грн., з 01.12.2021 – 3150,00 грн.за дитиною з інвалідністю віком від 6 до 18 років підгрупи А – в розмірі 150% прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років – з 01.01.2021 – 3592,50 грн., з 01.07.2021 – 3765,00 грн., з 01.12.2021 – 3927,00 грн.

___

Порядок встановлення групи інвалідністю

Направлення на МСЕК видає ЛКК , а направлення на ЛКК отримати можна у сімейного лікаря з яким є декларація, він має видати висновок -направлення.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня, Антоне!

Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text):

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:}

дитина з інвалідністю - особа до досягнення нею повноліття (віком до 18 років) зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність;

Стаття 7. Медико-соціальна експертиза

Медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів.

Особам у віці до 18 років лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів встановлюється категорія "дитина з інвалідністю", а особам у віці до 18 років з виключно високою мірою втрати здоров'я та з надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і які фактично не здатні до самообслуговування, - категорія "дитина з інвалідністю" підгрупи А.

ПОРЯДОК встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%B...):

5. У разі коли дитина, батьки або законні представники якої звертаються для встановлення категорії “дитина з інвалідністю” або “дитина з інвалідністю підгрупи А”, не може бути присутньою на засіданні комісії за станом здоров’я, огляд її проводиться з виїздом на місце її проживання (перебування), у тому числі в спеціальних установах і закладах соціального захисту дітей, місцях позбавлення волі або в стаціонарі, в якому вона проходить лікування.

В окремих випадках, зокрема коли дитина, батьки або законні представники якої звертаються для встановлення категорії “дитина з інвалідністю” або “дитина з інвалідністю підгрупи А”, проживає у віддаленій, важкодоступній місцевості, члени комісії можуть прийняти рішення щодо встановлення інвалідності дитині на підставі поданих документів за згодою батьків дитини або її законних представників.

ВИСНОВОК: на жаль, встановити інвалідність вашій дитині можна лише до досягнення нею 18 років. Після повнолітття медико-соціальну експертизу вже буде проводити не ЛКК, а МСЕК (тоді зможете клопотати про надання вашій дитині безстрокової групи інвалідності).

Наразі Ви маєте право прохати, щоб огляд ЛКК проводився за місцем вашого проживання або взагалі на підставі поданих медичних документів.

Пільги для дітей з інвалідністю — https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Пільги_для_дітей_з_інвалідністю#:~:text=Діти%20з%20інвалідністю%20мають%20право,безплатне%20забезпечення%20санаторно-курортними%20путівками.

Звертайтесь, якщо буде потрібна допомога.

Всього доброго!

Щасти Вам!

Добрий вечір, Антон!

нвалідність дітям встановлюється лікарсько-консультативною комісією.Такі комісії функціонують у закладах охорони здоров’я і мають розгалужену систему, до якої входять:

• Центральна комісія МОЗ (утворюється та функціонує за рішенням МОЗ).
• центральна комісія Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим,
• центральні обласні комісії (утворюються за рішенням структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних держадміністрацій),
• центральні міські у мм. Києві та Севастополі комісії (утворюються за рішенням Київської та Севастопольської міських держадміністрацій),
• міські комісії,
• районні комісії,
• міжрайонні комісії,
• районні в містах комісії.

Міські, районні, міжрайонні, районні у містах комісії утворюються за рішенням керівника відповідного закладу охорони здоров’я Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурного підрозділу з питань охорони здоров’я місцевих держадміністрацій.У рішенні про утворення центральних комісій, комісій визначається їх персональний склад, місце та розпорядок роботи. До складу комісії входять голова, лікарі за спеціальностями, спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або практичний психолог. У засіданнях комісії можуть брати участь представники органів соціального захисту населення, психолого-медико-педагогічних консультацій, а також у разі потреби - представники державної служби зайнятості, інших підприємств, установ та організацій (за згодою).Організаційною формою роботи комісій є засідання. Періодичність проведення засідань комісії визначається її головою, але не рідше одного разу на місяць.

Лікарсько-консультативні комісії встановлюють:

• категорію "дитина з інвалідністю" особам віком до 18 років.
• категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" особам віком до 18 років, які мають виключно високу міру втрати здоров’я та надзвичайну залежність від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і які фактично не здатні до самообслуговування.

Висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації дитини з інвалідністю, обов’язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, іншими підприємствами, установами та організаціями, в яких навчаються або перебувають діти.

1. Отримати направлення лікаря, який надає первинну медичну допомогу, або закладу охорони здоров’я, в якому спостерігається дитина.2. Пройти повне медичне обстеження, необхідні дослідження та оцінювання соціальних потреб дитини, визначення клініко-функціонального діагнозу та здійснити лікувальні й реабілітаційні заход. Отримати їх результати.3. За наявності документів, що підтверджують стійкий розлад функцій організму, зумовлений захворюваннями, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що призводять до обмеження життєдіяльності дитини, призначається медико-соціальне експертиза. На розгляд комісії лікар, який надає дитині первинну медичну допомогу, подає такі документи:

• історію розвитку дитини за формою, встановленою МОЗ;
• виписку з медичної карти стаціонарного хворого або консультаційного висновку спеціаліста, виданих після стаціонарного або амбулаторного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах, визначених МОЗ, з обґрунтуванням медичних показань для визнання дитини особою з інвалідністю із зазначенням згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров’я 10-го перегляду діагнозу та коду;
• план медичної реабілітації;
• документ, що засвідчує особу батьків дитини або її законних представників.

4. Комісія проводить огляд хворої дитини та розглядає подані документи протягом семи робочих днів з дня їх надходження.Датою встановлення дитині категорії “дитина з інвалідністю” або “дитина з інвалідністю підгрупи А” вважається день надходження до комісії документів5. У разі встановлення інвалідності комісія складає на підставі плану медичної реабілітації індивідуальну програму реабілітації дитини з інвалідністю, в якій визначаються реабілітаційні заходи, їх обсяги, строки проведення та виконавці.

Комісія відповідає за якість розроблення індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю та здійснює контроль за повнотою та ефективністю виконання зазначеної програми.

6. З метою визначення ефективності та повноти реабілітаційних заходів, стану здоров’я і ступеня соціальної адаптації повторний огляд дітей з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму проводиться не пізніше ніж за один місяць до закінчення дії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Дата повторного огляду зазначається у медичному висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років.

1. Пенсія, що надається державою — грошова допомога, призначена для придбання необхідних медикаментів та різноманітних засобів догляду за хворою дитиною.
2. Право безкоштовного проїзду в міському транспорті (крім таксі).
3. Пільговий проїзд у залізничному, повітряному та річковому транспорті.
4. Безкоштовне санітарно-курортне лікування.
5. Безкоштовне забезпечення необхідним медичним обладнанням (засоби пересування, протезно-ортопедичні вироби тощо).
6. Безкоштовне придбання медикаментів за рецептом лікаря у разі амбулаторного лікування.
7. Ряд привілеїв для матері дитини з інвалідністю, а саме:

• пільга при сплаті податків з доходу;
• можливість працювати за скороченим графіком роботи;
• додаткова відпустка;
• достроковий вихід на пенсію.

Всього доброго!

Доброго Дня

Щодо вашого питання

Інвалідність дітям встановлюється лікарсько-консультативною комісією.

Такі комісії функціонують у закладах охорони здоров’я і мають розгалужену систему, до якої входять:

Центральна комісія МОЗ (утворюється та функціонує за рішенням МОЗ).

центральна комісія Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим,

центральні обласні комісії (утворюються за рішенням структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних держадміністрацій),

центральні міські у мм. Києві та Севастополі комісії (утворюються за рішенням Київської та Севастопольської міських держадміністрацій),

міські комісії,

районні комісії,

міжрайонні комісії,

районні в містах комісії.

Міські, районні, міжрайонні, районні у містах комісії утворюються за рішенням керівника відповідного закладу охорони здоров’я Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурного підрозділу з питань охорони здоров’я місцевих держадміністрацій.

У рішенні про утворення центральних комісій, комісій визначається їх персональний склад, місце та розпорядок роботи. До складу комісії входять голова, лікарі за спеціальностями, спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або практичний психолог. У засіданнях комісії можуть брати участь представники органів соціального захисту населення, психолого-медико-педагогічних консультацій, а також у разі потреби - представники державної служби зайнятості, інших підприємств, установ та організацій (за згодою).

Організаційною формою роботи комісій є засідання. Періодичність проведення засідань комісії визначається її головою, але не рідше одного разу на місяць.

Лікарсько-консультативні комісії встановлюють:

категорію "дитина з інвалідністю" особам віком до 18 років.

категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" особам віком до 18 років, які мають виключно високу міру втрати здоров’я та надзвичайну залежність від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і які фактично не здатні до самообслуговування.

Висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації дитини з інвалідністю, обов’язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, іншими підприємствами, установами та організаціями, в яких навчаються або перебувають діти.

1. Отримати направлення лікаря, який надає первинну медичну допомогу, або закладу охорони здоров’я, в якому спостерігається дитина.

2. Пройти повне медичне обстеження, необхідні дослідження та оцінювання соціальних потреб дитини, визначення клініко-функціонального діагнозу та здійснити лікувальні й реабілітаційні заход. Отримати їх результати.

3. За наявності документів, що підтверджують стійкий розлад функцій організму, зумовлений захворюваннями, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що призводять до обмеження життєдіяльності дитини, призначається медико-соціальне експертиза. На розгляд комісії лікар, який надає дитині первинну медичну допомогу, подає такі документи:

історію розвитку дитини за формою, встановленою МОЗ;

виписку з медичної карти стаціонарного хворого або консультаційного висновку спеціаліста, виданих після стаціонарного або амбулаторного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах, визначених МОЗ, з обґрунтуванням медичних показань для визнання дитини особою з інвалідністю із зазначенням згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров’я 10-го перегляду діагнозу та коду;

план медичної реабілітації;

документ, що засвідчує особу батьків дитини або її законних представників.

4. Комісія проводить огляд хворої дитини та розглядає подані документи протягом семи робочих днів з дня їх надходження.

Датою встановлення дитині категорії “дитина з інвалідністю” або “дитина з інвалідністю підгрупи А” вважається день надходження до комісії документів

5. У разі встановлення інвалідності комісія складає на підставі плану медичної реабілітації індивідуальну програму реабілітації дитини з інвалідністю, в якій визначаються реабілітаційні заходи, їх обсяги, строки проведення та виконавці.

Комісія відповідає за якість розроблення індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю та здійснює контроль за повнотою та ефективністю виконання зазначеної програми.

6. З метою визначення ефективності та повноти реабілітаційних заходів, стану здоров’я і ступеня соціальної адаптації повторний огляд дітей з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму проводиться не пізніше ніж за один місяць до закінчення дії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Дата повторного огляду зазначається у медичному висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Встановлення пільг по інвалідності:

Пенсія, що надається державою — грошова допомога, призначена для придбання необхідних медикаментів та різноманітних засобів догляду за хворою дитиною.

Право безкоштовного проїзду в міському транспорті (крім таксі).

Пільговий проїзд у залізничному, повітряному та річковому транспорті.

Безкоштовне санітарно-курортне лікування.

Безкоштовне забезпечення необхідним медичним обладнанням (засоби пересування, протезно-ортопедичні вироби тощо).

Безкоштовне придбання медикаментів за рецептом лікаря у разі амбулаторного лікування.

Ряд привілеїв для матері дитини з інвалідністю, а саме:

пільга при сплаті податків з доходу;

можливість працювати за скороченим графіком роботи;

додаткова відпустка;

достроковий вихід на пенсію.

Успіхів