Расторжение брака, как избежать

Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні7. У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

Законодатель определил максимальный (минимального нет) срок на примирение. Суд определил срок на свое усмотрение основываясь на материалах дела и позиции сторон.

Если Вы не договоритесь с супругой об ее отказе от иска, рано или поздно - суд расторгнет брак.

Доброго дня!

Відповідно до частини 7 статті 240 Цивільного процесуального кодексу України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

Отже, норма "який не може перевищувати шести місяців" наділяє суддю права самостійного визначення такого строку: це може бути місяць, два, три, але головна умова - не більше 6 місяців.

Тому це абсолютно законно.

Чи можна це оскаржити? Потрібно читати текст ухвали, але сумніваюсь, що це вигідно і навіть теоретично ймовірно.

Разведут ли обязательно после третьего суда?

- потрібно принаймні побачити судові ухвали, що були прийняті до цього часу, а також ознайомитись із матеріалами.

Але зрозуміло, якщо примирення не буде, то і на третьому засіданні суддя може прийняти рішення про припинення шлюбу.

Звертайтесь, якщо є питання!

Доброго дня, Євгеній!

Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Під заходами щодо примирення розуміється строк для примирення подружжя.

Відповідно до ч.7 ст. 240 Цивільного процесуального кодексу України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.

Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення, на підставі письмової заяви або усного клопотання безпосередньо під час проведення судового засідання. На підставі поданої заяви суд виносить відповідну ухвалу. Копія ухвали про надання строку для примирення та зупинення провадження у справі вручається сторонам справи.

При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.

Максимальний строк для примирення подружжя не має перевищувати 6 місяців. Тривалість періоду призначається суддею виходячи з власної думки та обставин самої справи. Також є можливість скорочення строку на примирення. Це можливо в декількох випадках:

• позивач продовжує наполягати на розлученні та доводить про наявність поважних причин того, що збереження сім’ї;
• подружжя домовилося і подали спільне прохання або роздільні прохання про скорочення періоду очікування.

У такому випадку суддя може прийняти ухвалу про скорочення призначеного часу очікування або зовсім скасувати час для примирення. На розсуд суду дане прохання також може бути і відхилено.

Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті. Тобто, після закінчення строку для примирення та відновлення провадження судом призначається наступна дата розгляду справи.

Судова практика у справах про розлучення свідчить, що активна правова позиція відповідача може мати наслідком відмову в задоволенні позову про розлучення. Для цього відповідач має довести, що:

1) шлюб можливо зберегти;

2) подальше спільне життя не суперечитиме інтересам подружжя, та буде в інтересах дитини (дітей).

Стороні, яка бажає зберегти шлюб слід посилатись на пункт 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», відповідно до якого суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».

Також, суд має враховувати інтереси малолітніх дітей, які потребують виховання та матеріального утримання, відповідного сімейного піклування обох батьків, як позивача так і відповідача, що має істотне значення саме для збереження їх сім’ї.

Крім цього, Декларація прав дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошує, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Наведемо деякі приклади із судової практики, коли суд відмовляв в задоволенні позову про розірвання шлюбу:

1) Зважаючи, на те що позивачем не було надано доказів розпаду сім'ї та неможливості її збереження, розірвання шлюбу суперечить інтересам двох малолітніх дітей, суд вважає, що підстав для розірвання шлюбу між сторонами немає, тому в задоволенні позовних вимог позивачці слід відмовити.(Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області. Справа № 2-529/11)

2) Судом встановлено, що сторони проживають окремо з січня 2012 року. З їх пояснень вбачається, що відповідач змушений був залишити сім’ю на вимогу позивачки. Однак, позивачка не надала доказів щодо тих обставин, на які вона посилається, як на підставу розірвання шлюбу, а саме, зловживання спиртними напоями, безвідповідального ставлення до сім’ї та того, що збереження шлюбу суперечитиме інтересам її та дитини. Відповідач це заперечує, вказуючи на безпідставність звинувачень позивачки і його пояснення жодними доказами не спростовуються. З наданих ним характеристик з місця проживання та роботи він характеризується виключно позитивно, бере участь у вихованні дитини. Бажає примиритись з позивачкою, не вбачаючи підстав для розірвання шлюбу, протягом наданого судом строку для примирення намагався це зробити, на що вона не погодилась без серйозних на це підстав. Позивачка та дитина до цього часу зареєстровані за місцем проживання відповідача. Розірвання шлюбу при вищевказаних обставинах буде суперечити інтересам малолітньої дитини, а тому підстави для задоволення позову відсутні.(Славутський районний суд Хмельницької області. Справа № 2214/1182/2012)

3) В судовому засіданні причин для розірвання шлюбу не встановлено. Позивач взагалі не може навести суттєвих причин для розірвання шлюбу. Відповідач прагне зберегти сім’ю, спілкуватися з дружиною та дочкою, працює, не зловживає спиртними напоями, не веде аморального способу життя, не вчиняє будь-яких незаконних дій по відношенню своєї дружини чи дочки. Сама позивачка пояснювала в суді, що їх неповнолітня дочка також прагне спілкуватися з батьком. Тому розірвання шлюбу, навпаки, протирічить інтересам обох з подружжя та малолітньої дочки, яка потребує батьківської опіки та піклування. Тому в задоволенні позову про розірвання шлюбу слід відмовити. (Харківський районний суд. Справа № 2034/2-2579/11)

4) Виходячи з наведеного, доводи позивача про припинення шлюбних стосунків та спільного проживання з відповідачкою через постійні сварки, непорозуміння та різні погляди на сімейне життя, об’єктивно нічим не підтверджуються та заперечуються відповідачкою, зокрема, що продовжують спільно проживати, відсутність позивача є тимчасовою у зв’язку із знаходженням його на роботі в іншому місті, сварки та непорозуміння в сім’ї носять тимчасовий характер. (Дунаєвецький районний суд Хмельницької області. Справа № 2-260)

Звичайно, що вищеописані поради не можуть гарантувати відновлення сім'ї, а можуть лише надати додатковий час тому з подружжя, хто бажає цю сім'ю відновити. І на останок хочемо побажати – бережіть любов та свою сім'ю, адже вони безцінні!

Якщо буде потрібна допомога, звертайтеся через кнопку "Звернутися" біля фото (при зверненні вказуйте свою e-пошту).

Всього доброго!

Щасти Вам!

Добрый день!

После истечения предоставленного судом срока на примирение, вам с супругой необходимо явиться в судебное заседание (оно будет назначено по истечению предоставленного срока). В том случае, если вы заявите что примирение состоялось, то в иске будет отказано и брак расторгнут не будет. Если же один из вас скажет, что примирение не состоялось и будет настаивать на расторжении брака, то естественно суд брак расторгнет

Добрий день, Євгеній!

Відповідно до ч.7 ст. 240 Цивільного процесуального кодексу України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.

Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення, на підставі письмової заяви або усного клопотання безпосередньо під час проведення судового засідання. На підставі поданої заяви суд виносить відповідну ухвалу. Копія ухвали про надання строку для примирення та зупинення провадження у справі вручається сторонам справи.

При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.

Максимальний строк для примирення подружжя не має перевищувати 6 місяців. Тривалість періоду призначається суддею виходячи з власної думки та обставин самої справи. Також є можливість скорочення строку на примирення. Це можливо в декількох випадках:

• позивач продовжує наполягати на розлученні та доводить про наявність поважних причин того, що збереження сім’ї;
• подружжя домовилося і подали спільне прохання або роздільні прохання про скорочення періоду очікування.

У такому випадку суддя може прийняти ухвалу про скорочення призначеного часу очікування або зовсім скасувати час для примирення.

На розсуд суду дане прохання також може бути і відхилено.

Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті. Тобто, після закінчення строку для примирення та відновлення провадження судом призначається наступна дата розгляду справи.

Якщо Ви прибудите на суд, то суд може вже прийняти рішення по справі по суті.

Вы маєте право подати заяву до суду про відкладення розгляду справи,в зв'язку з хворобою або за іншими поважними причинами.

У разі наявності запитань звертайтеся.

Всього доброго!

Добрый день!

В соответствии с нормами Семейного кодекса Украины каждый из супругов вправе предъявить иск о расторжении брака (кроме некоторых случаев). Однако не всегда оба супруга согласны разводиться.

В законодательстве содержится норма, согласно которой суд принимает меры по примирению супругов, если это не противоречит моральным основам общества.

Эти меры в основном выражаются в предоставлении времени на примирение. В этом случае многие люди имеют ошибочные представления о продолжительности такого времени и обязательности его предоставления.

Прежде всего, если обе стороны согласны расторгнуть брак, то сроки для примирения судом обычно не устанавливаются. На практике это происходит по ходатайству одной из сторон.

Более того, суд не обязан предоставлять время на примирение. На это указал Верховный Суд в недавнем решении (https://reyestr.court.gov.ua/Review/85836716). В частности, в решении указано, что суд не может принуждать супругов жить вместе, интересоваться обстоятельствами их личной жизни, требовать предоставления доказательств нарушения семейных обязанностей.

Законом не установлено, какие именно меры суд может применять для примирения супругов. Предоставление дополнительного срока для примирения является исключительно правом суда, а не его обязанностью.

По продолжительности времени на примирение — он также устанавливается судом по своему усмотрению, исходя из позиции сторон.

• Строк для примирення определяет суд в пределах установленого законом сорока, который не может превышать шести месяцев. Поэтому это решение суда законно. Для того, чтобы суд не принял решение о разводе вам нужно договариваться с супругой чтобы она оказалась от иска. Если она этого не сделает, то брак будет расторгнут. В данном случае суд это простая формальность, решайте вопрос внутри вашей семьи.

Доброго дня!

Суд самостійно в рамках правових норм та керуючись переконанням судді вирішує який строк для примирення надати в рамках 6-ти місяців.

Після спливу встановленого часу суд призначає засідання куди подружжя має прийти та принести до канцелярії заяву про примирення, або вимогу одного з них про остаточне розлучення , тоді суд призначить засідання по суті справи , де вивчить ваші заяви та винесе рішення про розлучення , яке невдоволена сторона може оскаржити у30 -ти денний термін з дня вручення повного тексту рішення.

Відповідно до ч.7 ст. 240 Цивільного процесуального кодексу України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.

Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення, на підставі письмової заяви або усного клопотання безпосередньо під час проведення судового засідання. На підставі поданої заяви суд виносить відповідну ухвалу. Копія ухвали про надання строку для примирення та зупинення провадження у справі вручається сторонам справи.

При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.

Максимальний строк для примирення подружжя не має перевищувати 6 місяців. Тривалість періоду призначається суддею виходячи з власної думки та обставин самої справи. Також є можливість скорочення строку на примирення. Це можливо в декількох випадках:

• позивач продовжує наполягати на розлученні та доводить про наявність поважних причин того, що збереження сім’ї;
• подружжя домовилося і подали спільне прохання або роздільні прохання про скорочення періоду очікування.

У такому випадку суддя може прийняти ухвалу про скорочення призначеного часу очікування або зовсім скасувати час для примирення. На розсуд суду дане прохання також може бути і відхилено.

Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті. Тобто, після закінчення строку для примирення та відновлення провадження судом призначається наступна дата розгляду справи.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Пост. ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Te...):

"3..Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК ( 2947-14 ); за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК.

4. Оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди згідно зі ст. 119 ЦПК ( 1618-15 ) повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. Наприклад, у заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу. До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог. Якщо заява не відповідає вимогам закону, слід застосовувати правила ст. 121 ЦПК. (оставление иска без рассмотрения -ст.257 ГПК действующей редакции - прим. авт.)

10. Проголошена Конституцією України ( 254к/96-ВР ) охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Передбачене ч. 1 ст. 111 СК ( 2947-14 ) вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК) ( 1618-15 ). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.

При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.

Ухвала суду про відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення не підлягає оскарженню в апеляційному та касаційному порядку (статті 293, 324 ЦПК) ( 1618-15 ).

Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

11. Рішення суду у справі про розірвання шлюбу повинно відповідати вимогам ст. 215 ЦПК ( 1618-15 ). У ньому, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог...

12. При застосуванні положень статей 119, 120 СК ( 2947-14 ) судам необхідно враховувати, що інститути окремого проживання та розірвання шлюбу мають самостійний характер.

Рішення про розірвання шлюбу суд приймає, якщо його подальше збереження є неможливим, суперечить інтересам одного з подружжя чи їхніх дітей, у той час як підставою для встановлення режиму окремого проживання подружжя є неможливість чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно. За відсутності взаємної згоди подружжя на встановлення сепарації волевиявлення одного з них має бути обґрунтованим.

Режим окремого проживання може встановлюватися судом не тільки за позовом одного з подружжя, а й за заявою подружжя, яке досягло спільної згоди.

Вирішуючи заяву в порядку ст. 119 СК ( 2947-14 ), суд повинен встановити фактичні взаємини сторін і переконатися в доцільності сепарації для того, щоб узаконений спосіб окремого проживання не був формальним засобом вирішення спірних майнових питань...

14. У випадку коли при розірванні шлюбу в судовому порядку встановлено, що подружжя не досягло згоди про те, з ким із них будуть проживати неповнолітні діти, про порядок та розмір виплати коштів на утримання дітей, дружини (чоловіка), а також про поділ спільного майна подружжя, або буде встановлено, що такої згоди досягнуто, але вона порушує інтереси дітей чи одного з подружжя, суд вирішує зазначені питання по суті одночасно з вимогою про розірвання шлюбу з дотриманням закону, який регулює ці правовідносини...".

Во-первых, сомнение супруги, "что так (мы с супругой живём как хорошая семья) будет всегда", не являются, не могут быть основанием для расторжения брака - для этого должны быть обстоятельства, основания невозможности дальнейшего его сохранения, совместного проживания. В этой части, если в исковом заявлении не изложены такие обстоятельства, причины расторжения брака, если иск надуманный и формальный Вам следует подать заявление в суд (не позднее дня накануне заседания) об оставлении иска без рассмотрения по этим основаниям, о чем также заявить в судебном заседании (вначале заседания, до рассмотрения дела по существу, когда судья спросит о наличии у сторон заявлений и сообщений).

Во-вторых, если иск мотивирован и супруга не согласна отозвать иск, поддерживает его, заявить суду ходатайство об установлении режима отдельного проживания с целью сохранения брака и в интересах ребенка.

Добрый день, Евгений!

Если супруга решилась на расторжение брака, вряд-ли сроки для примирения - в 6 месяцев или в 1, 5 месяца, повлияют на ее решение.

Суд рассматривает дело на основании заявления, де - юре - в полном объеме, но де-факто - чужие семейные проблемы никому не нужны. Есть процедура и она должна быть выполнена. Возраст ребенка и семейный стаж не имеют никакого значения.

Что можно сделать? Принять меры к тому, чтобы мнение и решение супруги изменилось. В Вашем случае решение супруги важнее решения суда, если реальная цель сохранить брак.

Процедурно суду от супруги для того, чтобы не было решения о разводе, необходим отказ от иска ( тогда она больше не сможет обратиться к Вам с такими же требованиями) либо заявление об оставлении иска без рассмотрения, либо мировое соглашение.

Что нужно для того, чтобы сохранить брак, уверена, Вам известно.

Удачи и всех благ!

А он дал 1,5 месяца. Вопрос: Законно? -

да- право суда

И что с этим можно сделать?

просить супругу оставить иск без рассмотрения

Разведут ли обязательно после третьего суда? если после примирения жена будет настаивать на разводе - разведут

Добрый день, Евгений!

Решение Судьи в рамках процесса и ее полномочий.

У вас есть срок, установленный судьей. По истечении этого срока, вы вполне можете просить (или ваша супруга) на переноси или же, идеальный вариант- оставить иск без рассмотрения (со стороны жены).

Набирайте, если будут вопросы.