Вопрос о мошенничестве

здравствуйте, Кирилл!

Через полицию никаких не будет, поскольку это сугубо гражданско-правовые отношения и полиция таким заниматься не будет!

Так что вопрос может решаться в гражданско-правовом поле, но не в уголовном!

Всего доброго

Здравствуйте, Кирилл!

У Вас не должно быть причин для беспокойства, так как имеет место договор об оказании услуг (гражданско-правовой договор), который исполняется и может быть частично не исполнен из-за ряда причин, то есть имеют место гражданско-правовые отношения, отсутствуют признаки такого уголовного правонарушения, как мошенничество, за что предусмотрена уголовная ответственность по статье 190 Уоловного кодекса Украины.

Обращение в полицию какого-либо конечноно положительного результата заказчику не принесёт, заказчик имеет право подать: претензию и при наличии доказательств, обратиться с иском в суд (Вы имеете право дать ответ на претензию и отзыв в суд на его иск).

В свою очередь, Вы имеете право предупредить заказчика о том, что за заведомо неправдивое заявление о якобы совершенном мошенничестве, Вы имеете право уже в отношении него обратиться с заявлением в полицию о внесении ведомостей в Единый реестр досудебных расследований и открытии уголовного дела о даче заведомо неправдивого заявления о совершении уголовного правонарушения по статье 383 Уголовного кодекса Украины, о чём в полиции Вам должны выдать извлечение из Единого реестра досудебных расследований об открытии уголовного дела.

При наличии вопросов "Обращайтесь".

Всего доброго, удачи Вам!

Доброго дня, Кирил!

У діях виконавця немає ознак та складу кримінального правопорушення ст. 190 КК України "Шахрайство".

Тому в разі звернення замовника до поліції кримінальне провадження за його заявою не буде відкрите.

Це суто цивільно-правові відносини (підписаний договір, зроблена частина робіт і т.д.).

А тому всі спори замовник може вирішувати лише двома способами:

1) досудовим (шляхом направлення претензії виконавцю);

2) судовим шляхом подачі позову).

Тому можете не хвилюватися, всі погрози замовника щодо звернення в поліцію є безпідставними.

Закон України "Про захист прав споживачів" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text):

Стаття 10. Права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг)

1. Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.

2. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

3. У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;

2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;

4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;

5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

4. За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Якщо істотні недоліки було виявлено в роботі (послузі), виконаній з матеріалу споживача, споживач має право вимагати на свій вибір або виконання її з такого ж матеріалу виконавця, або розірвання договору і відшкодування збитків.

Зазначені вимоги можуть бути пред'явлені споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та умовами договору, а в разі відсутності таких строків - протягом десяти років.

5. У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

6. Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

7. Про відступи від умов договору та інші недоліки в роботі (послузі), що не могли бути виявлені при звичайному способі її прийняття, споживач зобов'язаний повідомити виконавцеві не пізніше трьох діб після їх виявлення.

8. Виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги), або відтворити на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надіслати електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.

9. Виконавець зобов'язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв'язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг). Виконавець не звільняється від відповідальності, якщо рівень його наукових і технічних знань не дав змоги виявити особливі властивості речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг).

Якщо виконання робіт (надання послуг) вимагає використання додаткових матеріалів, такі матеріали повинні відповідати вимогам безпеки, встановленим законодавством до таких матеріалів.

10. Виконавець несе відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров'ю або майну споживача, що виникла у зв'язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виконання ним робіт (надання послуг), незалежно від рівня його наукових і технічних знань, що дає змогу виявити їх властивості, згідно із законодавством.

11. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) виникає необхідність у додаткових роботах (послугах), що не були передбачені умовами договору, виконавець зобов'язаний одержати від споживача дозвіл на виконання таких робіт (надання послуг).

Будь-які додаткові роботи (послуги), виконані (надані) виконавцем без згоди споживача, не створюють для споживача будь-яких зобов'язань щодо їх оплати.

12. Якщо після укладення договору стане очевидним, що роботи (послуги), зважаючи на їх ціну (вартість) та характеристики або інші обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобов'язаний негайно повідомити про це споживача.

Виконавець зобов'язаний таким же чином повідомити споживача, якщо вартість робіт (послуг) може істотно зрости, ніж можна було очікувати під час укладення договору.

Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) без штрафних санкцій з боку виконавця у разі виникнення обставин, передбачених в абзацах першому та другому цієї частини.

13. Вимоги цієї статті не поширюються на виконання робіт з гарантійного ремонту.

Якщо буде потрібна допомога, звертайтеся через кнопку "Звернутися" біля фото (при зверненні вказуйте свою e-пошту).

Всього доброго!

Щасти Вам!

Пост. ВСУ "Про судову практику у справах про злочини проти власності" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Te...):

"17. Відповідно до статті 190 КК ( 2341-14 ) шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

Слід мати на увазі, що коли потерпіла особа через вік, фізичні чи психічні вади або інші обставини не могла правильно оцінювати і розуміти зміст, характер і значення своїх дій або керувати ними, передачу нею майна чи права на нього не можна вважати добровільною.

Якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, та за відсутності змови з особою, яка ввела потерпілого в оману, вчинене не може розглядатись як шахрайство. За певних обставин (наприклад, коли майно має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність) такі дії можуть бути кваліфіковані за статтею 193 КК ( 2341-14 ).

Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення майна відбувалося таємно чи відкрито, то склад шахрайства відсутній. Такі дії слід кваліфікувати відповідно як крадіжку, грабіж або розбій.

18. Отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов'язання. Зокрема, якщо винна особа отримує від іншої особи гроші чи цінності нібито для передачі службовій особі як хабар, маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить кваліфікувати як шахрайство.

Якщо при цьому винна особа схилила певну особу до замаху на давання хабара, її дії слід кваліфікувати також за відповідною частиною статті 15 та відповідною частиною статті 369 КК ( 2341-14 ) з посиланням на частину четверту статті 27 КК ( 2341-14 ).

19. Якщо обман чи зловживання довірою при шахрайстві полягають у вчиненні іншого злочину, дії винної особи належить кваліфікувати за відповідною частиною статті 190 КК ( 2341-14 ) і статтею, що передбачає відповідальність за цей злочин. Зокрема, самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, викрадення, привласнення, пошкодження та підроблення документів, штампів і печаток з метою подальшого їх використання при шахрайстві, використання при шахрайстві завідомо підробленого документа, а також зловживання владою чи службовим становищем потребують додаткової кваліфікації відповідно за статтями 353, 357, 358 та 364 КК ( 2341-14 ).

Окремої кваліфікації за статтею 290 КК ( 2341-14 ) при шахрайстві потребують також дії винної особи, яка знищила, підробила або замінила номери вузлів та агрегатів транспортного засобу.

Разом із тим, шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, має кваліфікуватися за частиною третьою статті 190 КК ( 2341-14 ) і додаткової кваліфікації не потребує.".

Поскольку при заключении договора подряда Вы не сообщали ложных сведений, не утаивали сведений, требующих исполнение договора, не использовали недобросовестно доверие заказчика (не вводили в заблуждение), не имели целью получить денежные средства без выполнения работы, то признаков мошенничества нет, нет состава преступления "мошенничество". Имеет место ненадлежащее исполнение договора с последствиями, предусмотренными Законом о защите прав потебителей и Гражданского кодекса Украины.

В данном случае, если подписан договор, то между заказчиком и вами возникли гражданско правовые отношения. Вопросы выполнения работы, сроков, и качества, а также оплаты и штрафных санкций за невыполнение обязательств по договору регулируются гражданским кодексом Украины. В ваших действиях отсутствует состав уголовного или административного правонарушения. Вопрос может решаться только в порядке договоренностей или в крайнем случае в суде в порядке гражданского судопроизводства. Уголовной ответственности вы нести не будете, полиция откажет в возбуждении уголовного дела.

Добрый вечер !

1. Обращайтесь заказчику с Заявлением в полицию нет смысла т.к. у Вас гражданско-правовой спор.

Судебная защита прав потребителей осуществляется общими судами по правилам гражданского судопроизводства в порядке искового производства по искам физических лиц – потребителей товаров, работ и услуг.

Потребитель имеет право подавать иск в суд:

– по местонахождению ответчика;

– по зарегистрированному месту проживания или нахождения потребителя;

– по месту причинения вреда или выполнения договора.

2. В суде Вам будет необходимо доказать:

- наличие договора подряда на выполнение работ по изготовлению мебели ;

- то что работы были произведены качественно;

- причины не изготовления мебели в срок.

Теперь по порядку действий.

У Вас договор подряда.

Отношения между заказчиками и подрядчиками очень детально урегулированы законодательством. Для всех подрядных работ – это глава 61 Гражданского кодекса Украины.

В соответствии со ст.837 ГКУ по договору подряда одна сторона (подрядчик) обязуется на свой риск выполнить определённую работу по заданию второй стороны (заказчика), а заказчик обязуется принять и оплатить выполненную работу.

Одним из существенных условий договора подряда по общему правилу, является условие о сроках.

В соответствии со ст. 846 ГКУ сроки выполнения работы или её отдельных этапов устанавливаются в договоре подряда.

Если в договоре подряда не установлены сроки выполнения работы, подрядчик обязан выполнить работу, а заказчик имеет право требовать её выполнения в разумные сроки, в соответствии с сущностью обязательства , характером и объёмом работы и обычаем делового оборота.

Причём, при согласовании условий договора, стороны могут предусмотреть как конечный срок выполнения работы, так и промежуточные сроки выполнения отдельных этапов работы, что позволяет заказчику контролировать качество и своевременность выполнения каждого этапа работы.

Установление начального срока содействует сторонам в обоюдной подготовке документации , обеспечении материалами и оборудованием для начала работы и т. д.

Временные рамки выполнения работы определяются по договорённости между контрагентами по договору подряда. Однако, ключевую роль в определении сроков выполнения работы, как конечного, так и промежуточного, играет подрядчик. Поскольку, именно ему на свой риск необходимо спланировать сроки для выполнения работы по заданию заказчика, учитывая технологию, технические условия и другие аспекты для качественного её выполнения.

Установление сроков, которые после подписания договора подряда являются обязательными для обеих сторон, не лишает подрядчика права досрочного выполнения работы, однако повышенную оплату за такую работу он получит только по согласию заказчика, если иное не установлено условиями договора подряда.

Невыполнение договора в определённый срок, равно как и не принятие уже выполненной работы заказчиком является нарушением обязательства – просрочкой.

Договор подряда является двусторонним, каждый из его контрагентов наделён как правами, так и обязанностями.

Главной обязанностью подрядчика является выполнение работы по заданию заказчика и сдача её результата в определённый договором срок, основной же обязанностью заказчика является принятие и оплата выполненной работы.

Несоблюдение подрядчиком начального и/или промежуточного сроков также квалифицируется как просрочка, которая предоставляет заказчику право отказаться от договора и требовать возмещения убытков, если окончание работ до установленного в договоре срока становится явно невозможным.

В соответствии со ст. 525 ГКУ, односторонний отказ от обязательства или одностороннее изменение его условий не допускается, если иное не установлено договором или законом. Законодательством предусмотрено применение санкций за неисполнение или ненадлежащее исполнение договорных обязательств.

В случае ненадлежащего исполнения или неисполнения обязательства, по общему правилу, сторона, нарушившая его условия, обязана возместить другой стороне нанесенные таким ненадлежащим исполнением или неисполнением убытки. В случаях, предусмотренных законом или договором, такой правонарушитель-должник должен уплатить неустойку.

Неустойка, в соответствии с ГКУ, может предусматриваться законом или договором в двух формах: в форме штрафа или пени.

Понятие неустойкиНеустойкой (штрафом, пеней) является денежная сумма или другое имущество, которые должник должен передать кредитору в случае нарушения должником обязательства.Штрафом является неустойка, которая исчисляется в процентах от суммы неисполненного или ненадлежаще исполненного обязательства.Пеней является неустойка, которая исчисляется в процентах от суммы несвоевременно исполненного денежного обязательства за каждый день просрочки исполнения.

Поскольку неустойка, как указывалось выше, это способ обеспечения исполнения обязательств, на нее распространяются соответствующие положения правовых норм по таким обеспечениям. Поэтому, согласно ст. 547 ГКУ, соглашение (сделка) о неустойке совершается в письменной форме. Несоблюдение письменной формы делает соглашение о неустойке ничтожным. Как правило, соглашение о неустойке предусматривается в тексте основного договора в разделе «Ответственность сторон». Таким способом конкретные размеры неустойки можно удобно привязать к конкретным положениям договора и предусмотреть конкретный размер штрафа или пени за их нарушение.

Вывод:

1. Обращение заказчика в полицию бесперспективно.

2. У Вас гражданско-правовые отношения и все разногласия должны рассматриваться в судебном порядке.

В 2015 году ФОП на который был оформлен договор, был поставлен на каникулы.

Считался бездияльным , но не закрытым.

Закрыли его 10 числа этого месяца.

Какие исходя из этого могут быть последствия?

Ххххххххххх

1. Вы имели право заключить договор подряда как физическое лицо.

2. Раз Вы исполняете договор и не отказываетесь от его исполнения, то в Ваших действиях нет признаков мошенничества.

- В 2015 году ФОП на который был оформлен договор, был поставлен на каникулы. Считался бездияльным , но не закрытым. Закрыли его 10 числа этого месяца. Какие исходя из этого могут быть последствия?

- 1) У якому році був заключений договір на виготовлення меблів?

Якщо в 2015 і замовник повністю все оплатив (повна передоплата), однак виконавець досі не передав меблі - то звичайно такі дії можуть свідчити про шахрайство. Однак, Ви писали "по договору сделана часть робот" - в чому саме полягає ця частина робіт: лише у виготовленні деяких меблів чи також у їх передачі замовнику?

Якщо частина меблів все-таки вже була передана замовнику, то звичайно ознак та складу шахрайства в діях виконавця немає.

2) Закриття ФОП не звільняє його від обов'язку виконати свої зобов'язання по договору. Однак, і не свідчить про шахрайство. Тобто, всі питання повинні вирішуватися в цивільно-правовому полі.

У п. 70 постанови ВСУ від 05.06.2018 р. у справі №338/180/17 зроблено висновок, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов'язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою. Висновок ВСУ, викладений у постанові від 04.12.2013 р. у справі №6-125цс13 підтверджений в п. 39 постанови ВСУ від 05.06.2018 р. у справі №338/180/17.

Якщо буде потрібна допомога, звертайтеся через кнопку "Звернутися" біля фото (при зверненні вказуйте свою e-пошту).

Всього доброго!

Щасти Вам!

При любых условиях заключения договора с ФОП или просто физ лицом. И даже если в период действия договора вы закрыли ФОП, поставили на паузу. При наличии признаков гражданско правовых отношений, а именно наличия договора уголовная ответственность исключена. Возможность привлечения вас к уголовной ответственности возможно только если вы представились ФОП, а на самом деле такого статуса не имели или получили деньги и вообще не выполняли работу или скрывались. При отсутствии таких фактов это бональное невыполнение обязательств, за такое нарушение предусмотрена гражданско правовая ответственность, но не уголовная.

Если задолжали заказчику, даже если закроете ФОП, на вас могут подать в суд как на обычное физическое лицо, ведь предприниматели отвечают по обязательствам своим имуществом (ст. 52 ГКУ).

ВСУ в постановлении от 05.06.2018 г. по делу № 338/180/17 также отметил, что в случае прекращения ФЛП его права и обязанности по заключенным при осуществлении предпринимательской деятельности договорам не прекращаются, а остаются за ним как за физлицом.

Доброго дня!

Ознак шахрайства немає.

Це виключно цивільно-правові відносини.

Вам треба ,або виконати умови договору з замовником ,або повернути кошти.

Замовник зможе через суд вимагати повернення коштів, навіть після закриття ФОП. Адже ФОП несе відповідальність всім своїм майном за зобов'язаннями ,які було ним порушено.

Але виключно через суд за наявності доказів.

З повагою

Костянтин Гончаренко

Доброго Дня

Щодо вашого питання

Погоджуюсь підстав для відкриття кримінального провадження немає, зазначені вами відносини - цивільно-правові. Тобто поліція не відкриє провадження і не допоможе. У вас вихід надсилайте претензії та звертайтесь до суду за захистом порушення своїх прав як споживача.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

У статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» закріплено право споживача самостійно обирати, до кого пред'являти вимоги: до продавця за місцем купівлі товару, до виробника або підприємства, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.

Успіхів