Задайте вопрос юристу

833 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Интеллектуальная собственность, 01 февраля 2022, вопрос №55378 200₴

Реєстрація ТМ за кордоном. Який знак нам треба захистити?

Доброго вечора! Проконсультуйте, будь ласка: наша фірма інвестує в розробку нового блокчейну, де буде знаходитись децентралізована цифрова біржа (DEX), NFT marketplace та криптовалюта. Запитання: який знак ми маємо захищати (слово, графіку, або все разом)? також треба обрати правильну класифікацію товарів та послуг для реєстрації ТМ за кордоном.
Дякую!

Ответы юристов (7)

    Карпенко Андрей Владимирович

    Добрый вечер!

    Регистрация торговой марки имеет территориальное действие, т.е. при регистрации ТМ в определенной стране охрана будет действовать исключительно на территории данной страны. Для защиты ТМ за рубежом необходима отдельная регистрация торговой марки в каждой интересующей стране отдельно либо в регионе (напр. в Евросоюзе). Альтернативой вышеуказанным процедурам является регистрация торговой марки по Мадридской системе, которая значительно упрощает и ускоряет регистрацию ТМ за рубежом.

    Мадридская система функционирует в соответствии с Мадридским соглашением и Протоколом к Мадридскому соглашению. Мадридская система насчитывает 108 членов, которые представляют 124 страны.

    Характерной чертой международной регистрации является централизованное делопроизводство и единая процедура регистрации знака. Международная регистрация торговых марок имеет ряд преимуществ:

    • подача единой заявки с указанием всех интересующих стран из 124, входящих в данную систему;
    • охрана международной торговой марки на территории любой заявленной страны такая же, как и охрана марки, зарегистрированной по национальной процедуре;
    • заявка подается на одном из официальных языков (английский, французский, испанский), без необходимости предоставления перевода на национальные языки ведомств стран, в которых испрашивается охрана;
    • нет необходимости привлечения национальных патентных поверенных в каждой интересующей стране;
    • оплата единого набора пошлин, установленного в швейцарских франках, что сокращает расходы на оплату пошлин во всех интересующих странах отдельно;
    • возможность территориального расширения действия охраны ТМ после ее регистрации.

    Стоимость международной регистрации торговой марки зависит от количества классов товаров и услуг согласно международной классификации, от того заявляется ли ТМ в цветном или в чёрно-белом исполнении, а также от стран, в которых испрашивается охрана, и их количества.

    Мадридская система — это удобный и экономичный механизм регистрации товарных знаков и управления ими по всему миру. Подача одной заявки и оплата одного набора пошлин позволяет испрашивать охрану в 126 странах, а наличие единой централизованной системы дает возможность вносить изменения в глобальный портфель товарных знаков, продлевать срок их действия и расширять их географический охват.

    Пользоваться Мадридской системой могут любые лица, имеющие личные или деловые связи с одним из членов этой системы. Это значит, что нужно либо иметь постоянное местожительства или местоположение своего промышленного или торгового предприятия, либо быть гражданином одной из 125 стран, охватываемых 109 членами Мадридской системы. Узнайте, что говорят пользователи о Мадридской системе.

    Международная регистрация товарных знаков в рамках Мадридской системы позволяет физическому или юридическому лицу получить исключительное право на использование того или иного товарного знака не в одной юрисдикции, как это происходит при подаче заявки на регистрацию знака в национальное патентное ведомство отдельной страны, а в ряде стран – участниц Мадридской системы. Кроме того, при необходимости увеличения количества стран, в которых владелец знака намерен осуществлять деятельность, он может распространить действие международной регистрации и на другие страны, являющиеся участницами Мадридской системы.

    Какими документами регулируется Мадридская система, кто и как может ею воспользоваться?

    Какими документами регулируется?

    Возможность регистрации товарных знаков по Мадридской системе появилась благодаря двум международным договорам в области интеллектуальной собственности, находящимся под административным управлением Всемирной организации интеллектуальной собственности (ВОИС):

    • Мадридскому соглашению о международной регистрации знаков (Madrid Agreement Concerning the International Registration of Marks).
    • Протоколу к Мадридскому соглашению о международной регистрации знаков (Protocol Relating to the Madrid Agreement Concerning the International Registration of Marks).

    Мадридское соглашение и Протокол к Мадридскому соглашению определяют, кто имеет право обратиться в ВОИС для получения международной регистрации, каков порядок обращения, каковы условия регистрации товарного знака.

    Участники Соглашения и Протокола составляют Мадридский Союз. На долю членов Союза приходится более 4/5 мировой торговли.

    Право на подачу заявки на международную регистрацию товарного знака по Мадридской системе имеют физические и юридические лица. Основополагающим принципом использования Мадридской системы является обязательное требование наличия у заявителя зарегистрированного товарного знака в стране происхождения (базовая регистрация) или поданной в национальное ведомство страны происхождения заявки на товарный знак (базовая заявка).

    Страной происхождения заявителя является любая из стран-участниц Мадридской системы, в которой заявитель имеет действительное и не фиктивное промышленное или торговое предприятие.

    При отсутствии такого предприятия заявитель должен иметь гражданство страны происхождения или местожительство (регистрацию) в указанной стране.

    Этапы регистрации:

    1. Заявителю, который имеет право и намерение воспользоваться Мадридской системой регистрации знаков, необходимо подать базовую заявку на регистрацию товарного знака в ведомство страны происхождения, если заявитель не имеет базовой регистрации, т.е. не имеет зарегистрированного знака в стране происхождения.

    2. Затем следует подать в то же ведомство международную заявку на регистрацию товарного знака с указанием номера базовой заявки, присвоенного ведомством страны происхождения, и даты подачи заявки (или с указанием номера свидетельства - базовой регистрации, а также даты регистрации, произведенной ведомством страны происхождения, если знак зарегистрирован). Международная заявка подается на одном из следующих языков: французском, английском или испанском. В ведомстве осуществляют проверку заявки на соответствие международной заявки и базовой регистрации или базовой заявки, удостоверяют факт соответствия и направляют её в Международное бюро Всемирной организации интеллектуальной собственности (МБ ВОИС).

    3. МБ ВОИС проводит формальную проверку заявки на наличие всех необходимых документов и соответствие их установленным требованиям.

    4. Если заявка на регистрацию будет одобрена, осуществляется регистрация знака в Международном реестре, о чем МБ ВОИС уведомляет ведомства указанных в заявке стран и ведомство страны происхождения. МБ ВОИС производит также публикацию знака в Бюллетене ВОИС по международным знакам и направляет соответствующее свидетельство владельцу международной регистрации.

    5. Национальные ведомства по интеллектуальной собственности проводят экспертизу знака по существу. Иными словами, проводят проверку в целях установления, не будет ли регистрация знака противоречить национальному законодательству, в том числе, проверяют, уникален ли заявленный к регистрации знак, является ли он оригиналом, есть ли у него близкие аналоги и т.д. Такой анализ может занять до полутора лет.

    6. После принятия решения национальным ведомством по интеллектуальной собственности страны, в которой испрашивается охрана, ведомство направляет соответствующее заявление в МБ ВОИС. МБ ВОИС, в свою очередь, осуществляет запись в Международном реестре товарных знаков и уведомляет о принятом решении заявителя. В случае если в предоставлении правовой охраны в указанной стране знаку отказано, заявитель вправе оспорить решение национального ведомства, обратившись в данное ведомство напрямую.

    Срок действия международной регистрации знака, полученной по Мадридской системе, составляет 10 лет с возможностью продления на последующие периоды, равные 10 годам. Для продления действия регистрации следует обратиться в МБ ВОИС.

    Главное преимущество Мадридской системы регистрации товарных знаков – упрощение процедуры подачи заявки на регистрацию товарного знака. После подачи заявки или после регистрации товарного знака в ведомстве страны происхождения необходимо подготовить и подать только одну заявку на одном языке и уплатить только одну пошлину в МБ ВОИС, вместо того чтобы подавать заявки на регистрацию товарного знака в патентное ведомство каждой страны в отдельности и уплачивать в каждое ведомство соответствующие пошлины. Такие же преимущества имеет правообладатель и в случае продления действия международной регистрации. Кроме того, в случае необходимости у владельца имеется возможность дополнительного указания стран, в которых он может испрашивать охрану в будущем. Таким образом, подача международной заявки в большинстве случаев позволяет упростить процедуру получения для знака правовой охраны, а также существенно уменьшить стоимость регистрации знака.

    Регистрация ТМ согласно Мадридскому соглашению и Мадридскому протоколу осуществляется Международным бюро Всемирной организации интеллектуальной собственности (ВОИС).

    Проводится международная регистрация знака для товаров и услуг в любой из стран – участниц Мадридского Соглашения и Протокола. До этого знак должен пройти процедуру национальной регистрации в ГП «Укрпатент» или хотя бы должна быть подана заявка на регистрацию. После этого в Международное бюро ВОИС через Укрпатент подается одна заявка на регистрацию торговой марки, в которой нужно указать страны, где необходимо получить защиту торговой марки. При подаче заявки необходимо оплатить перечень пошлин в одной валюте (швейцарские франки).

    В результате международной регистрации знак для товаров и услуг вносится в международную базу ROMARIN с указанием стран, в которых знак зарегистрирован и перечнем товаров и услуг, для которых он используется.

    Созданная в 1891 г. Мадридская система международной регистрации знаков (Мадридская система) функционирует в соответствии с Мадридским соглашением о международной регистрации знаков (Мадридское соглашение) от 1891 г. и Протоколом к Мадридскому соглашению о международной регистрации знаков (Мадридский протокол) от 1989 г.

    Административное управление этой системой осуществляет Международное бюро Всемирной организации интеллектуальной собственности (ВОИС), расположенное в Женеве, Швейцария.

    Мадридская система предлагает владельцам торговых марок возможность их правовой охраны в нескольких странах-членах Мадридского союза путем простой подачи одной заявки непосредственно в национальное или региональное ведомство по торговым маркам.

    Зарегистрированный таким образом международный знак является эквивалентом заявки или регистрации этого знака, осуществленной непосредственно в каждой из стран, указанных заявителем.

    Если в течение определенного срока ведомство по товарным знакам указанной страны не отказывает в охране, охрана знака является такой же, как если бы он был зарегистрирован в этом ведомстве.

    Мадридская система также в значительной мере упрощает последующее управление товарным знаком, поскольку имеется возможность внесения записи о последующих изменениях или о продлении регистрации путем одного процедурного действия. Впоследствии могут быть также указаны дополнительные страны.

    К Мадридской системе присоединились 116 стран мира.

    Зарегистрировать торговую марку в Евросоюзе (ЕС) можно путем подачи одной заявки в Офис по гармонизации на внутреннем рынке (ОГВР) - единый административный центр по регистрации Торговой марки Европейского сообщества. Подать документы на регистрацию могут не только граждане или юридические лица-резиденты Евросоюза, но и резиденты других стран – участников Парижской конвенции, в том числе и резиденты Украины.

    На данный момент в Европейский Союз входят 28 стран: Австрия, Бельгия, Болгария, Великобритания, Венгрия, Германия, Греция, Дания, Ирландия, Испания, Италия, Кипр, Латвия, Литва, Люксембург, Мальта, Нидерланды, Польша, Португалия, Румыния, Словакия, Словения, Финляндия, Франция, Чехия, Швеция, Эстония, Хорватия.

    Важно: начинать необходимо с регистрации ТМ в Украине.

    • Сергей Клиент 2 года назад

      добрый вечер! Спасибо за ответ. Интересует какой знак нужно регистрировать, если мы хотим сделать новый блокчейн

    Карпенко Андрей Владимирович
    20%

    Определение блокчейна: блокчейн — это совместно используемый, неизменный реестр, который упрощает процесс записи транзакций и учета активов в бизнес-сети. Актив может быть материальным (дом, автомобиль, деньги, земля) или нематериальным (интеллектуальная собственность, патенты, авторские права, брендинг). Отслеживать и продавать с помощью блокчейна можно почти все, что имеет какую-либо ценность. Эта технология снижает риски и расходы для всех задействованных сторон.

    В чем заключается важность блокчейна: бизнес зависит от данных. Скорость получения и точность данных играют решающую роль. Блокчейн идеально подходит для предоставления такой информации, поскольку он предлагает уполномоченным участникам сети мгновенный, общий и полностью прозрачный доступ к информации в неизменном реестре. Сеть блокчейна позволяет отслеживать заказы, платежи, учетные записи, товары и многое другое. И поскольку все участники обладают общим доступом к единому источнику достоверных данных, вы можете в любой момент просмотреть все сведения о транзакциях, чтобы работать с большей уверенностью и получить новые преимущества и возможности.

    Существует несколько подходов к созданию блокчейн-сети. Это может быть общедоступная или частная сеть, эксклюзивный блокчейн или блокчейн-консорциум.

    К общедоступной блокчейн-сети (например, Bitcoin) может присоединиться любой пользователь. К недостаткам такой сети относятся высокие требования к вычислительной мощности, низкий уровень конфиденциальности транзакций и слабая защита. Это критерии важны при использовании блокчейна в корпоративных средах.

    Частная блокчейн-сеть, так же как и общедоступная блокчейн-сеть, представляет собой децентрализованную одноранговую сеть. Однако, управление такой сетью осуществляется одной организацией, которая отвечает за управление участниками, выполнение протокола консенсуса и поддержку общего реестра. В зависимости от сценария использования, такой подход позволяет существенно повысить достоверность и надежность информации, передаваемой между участниками. Частная блокчейн-сеть может находиться за корпоративным брандмауэром или даже в локальной среде.

    Компании, выбирающие частный блокчейн, как правило, настраивают эксклюзивную сеть. Важно отметить, что общедоступные блокчейн-сети также могут являться эксклюзивными. Это накладывает определенные ограничения на круг лиц, которым разрешено участвовать в сети или только в отдельных транзакциях. Участникам необходимо получить приглашение или разрешение на присоединение.

    Ответственность за администрирование блокчейна может лежать на нескольких организациях. Эти заранее выбранные организации устанавливают права доступа для выполнения транзакций или доступа к данным. Блокчейн-консорциум является идеальным решением для компаний, когда все участники имеют разрешения и несут коллективную ответственность за блокчейн.

    Рекомендация:

    Вам необходимо определить в какой сфере Ваша сеть будет отслеживать заказы, платежи, учетные записи, товары и правильно это описать при регистрации ТМ.

    Вам необходимо обратиться к специалисту - патентному поверенному.

    Рибінцев Сергій Сергійович

    Добрый день, Сергей!

    Я бы здесь рассматривал не только саму регистрацию ТМ (и обратите внимание по правилам WIPO), но и в комплексе иной объект интелектуальных прав.

    В том числе, возможно модель? Очень важно суть продукта в который вы инвестируете.

    Набирайте для уточнения деталей.

    Марусяк Андрій Романович
    25%

    Доброго дня! ваше питання потребує комплексної та обширної відповіді. Рекомендую звернутись очно де спеціаліста.

    1) Однозначно вам необхідно визначити юрисдикцію вашої діяльності, саме в тих країнах і доведеться реєструвати ТМ. Дослідіть топів криторинку, це Україна, РФ, Білорусь, ЄС, Індія. Використовуйте дані Chainalysis;

    2) Вам треба обрати юрисдикцію для реєстрації платформи, наприклад країни Балтії. Саме там необхідно реєструвати першу ТМ;

    3) Реєстрація ТМ займає до 1 року і 6 місяців, тому заявку треба "виграти" з першої спроби;

    4) Реєструвати треба логотип, назву, яка виділятиме вас серед конкурентів і не буде схожа на логотипи інших компаній, тобто ваша ТМ буде проходити експертизу;

    5) Інтернет домен не є ТМ, однак першочергово, його теж треба забронювати. Для вашої сфери треба купувати і суміжні домени, які мають трішки інше написання. Це допоможе вашим користувачам уникнути фішингових сайтів, а ви отримаєте додаткові бали в очах клієнта.

    Висновок: звертайтесь до спеціаліста.

    Гончаренко Константин
    27.5%

    Доброго дня!

    По Вашому питанню повідомляю наступне:

    Право інтелектуальної власності на комерційне найменування виникає з моменту першого використання та охороняється без обов’язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки (ст.489 ЦКУ). Першим використанням можуть бути: держреєстрація ЮО або ФОП; згадки в рахунках, накладних, технічних умовах, рекламі, патентах, при реєстрації доменного імені тощо.

    Частина 2 ст.159 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV (далі - ГКУ) передбачає, що відомості про комерційне найменування суб’єкта господарювання вносяться за його поданням до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.Суб’єкт господарювання, комерційне найменування якого було включено до реєстру раніше, має пріоритетне право захисту перед будь-яким іншим суб’єктом, тотожне комерційне найменування якого включено до реєстру пізніше.

    Однак не поспішайте шукати у пошуковій системі такі реєстри, оскільки в Україні вони не функціонують. А тому право інтелектуальної власності виникає з моменту першого використання.

    Згідно зі ст.490 ЦКУ майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:

    1) право на використання комерційного найменування;

    2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;

    3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

    Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною. Їх чинність припиняється у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом (ст.491 ЦКУ).

    То хто ж може мати КФН? Юридична особа, що є підприємницьким товариством, тобто господарські товариства (повне, командитне, з обмеженою чи додатковою відповідальністю, акціонерне) або виробничі кооперативи. Це закріплено у ст.90 ЦКУ.

    Однак ст.489 ЦКУ говорить ще й про можливість вирізнення однієї особи з-поміж інших, тобто йдеться не лише про юросіб. Черговим підтвердженням цього є припинення чинності майнових прав не тільки у разі ліквідації ЮО, а й з інших підстав, встановлених законом.

    В ГКУ вказано, що суб’єкт господарювання — юридична особа або громадянин-підприємець може мати комерційне найменування. Громадянин-підприємець має право заявити як комерційне найменування своє прізвище або ім’я. У разі якщо комерційне найменування суб’єкта господарювання є елементом його торговельної марки, то здійснюється правова охорона і комерційного найменування, і торговельної марки (ст.159).

    право на комерційне найменування мають комерційні організації, некомерційні організації (в частині здійснення комерційної діяльності) та ФОПи. З такою позицією фактично погодився і ВГСУ в Оглядовому листі.

    ст.489 ЦКУ дозволяє особам мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізують, та послуг, які ними надаються.

    З цього приводу пленум ВГСУ ще у п.80 постанови від 17.10.2012 р. № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності» відзначив, що відповідна ситуація можлива, коли виробництво та/або реалізація товарів, надання послуг здійснюються на територіально розмежованих ринках або особи з однаковими комерційними (фірмовими) найменуваннями спеціалізуються на виробництві (наданні) різних товарів (послуг). При цьому тотожність окремих елементів комерційних (фірмових) найменувань не свідчить про тотожність таких найменувань у цілому.

    Вам треба реєструвати все, а краще як новий бренд : логотип, назва , торгова марка , щоб Ваш продукт охїоронявся за законами тієї країни де його винайдено і навіть міжнародним правом , для цього необхідно знайти регіонального адвоката, який має співпрацю з бажаною країною.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Савченко Олександр
    27.5%
    Савченко Олександр 2 года назад

    Юрист, г. Чернигов, 9 лет опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Сергій!

    Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р., торговельна марка - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб;

    Відповідно до статті 492 Цивільного кодексу України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами.

    Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори, форма товарів або їх пакування, звуки, за умови що такі позначення придатні для відрізнення товарів або послуг одних осіб від товарів або послуг інших осіб, придатні для відображення їх у Реєстрі таким чином, що дає змогу визначити чіткий і точний обсяг правової охорони, що надається.

    Види торговельних марок:

    - Словесні марки - це марки у вигляді сполучень літер, слів чи фраз;

    - Зображувальні марки- це позначення у вигляді графічних композицій будь-яких форм на площині.

    - Об'ємні марки — це марки у вигляді фігур або їх композицій у трьох вимірах довжині, висоті і ширині.

    - Комбіновані торговельні - марки, які поєднують кілька із вищезазначених позначень.

    - Колективна торговельна марка - позначення, за яким товари і послуги учасників об’єднання осіб, під яким розуміють будь-яку сукупність осіб незалежно від її організаційно-правової форми та складу та існування якого не суперечить законодавству держави, в якій воно створено, відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

    Засвідчення набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку:

    Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом ( ст.494 ЦКУ).

    Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до НОІВ і продовжується НОІВ за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 цього Закону. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

    Набуття права на торговельну марку, що має міжнародну реєстрацію або визнана добре відомою в Україні, не вимагає засвідчення свідоцтвом.Право на одержання свідоцтва має заявник, заявка якого має більш ранню дату подання до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею НОІВ не прийнято рішення про відмову в реєстрації торговельної марки, можливості оскарження якого вичерпані. Одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва НОІВ здійснює державну реєстрацію торговельної марки, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. Порядок ведення Реєстру і склад відомостей, що містяться в Реєстрі, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності (ст. 13 ЗУ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").

    Видача свідоцтва здійснюється НОІВ у місячний строк після державної реєстрації торговельної марки. Свідоцтво видається особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання свідоцтва мають кілька осіб, їм видається одне свідоцтво.

    Міжнародна реєстрація торгової марки:

    Як відомо, правова охорона торгової марки (знаку для товарів і послуг) поширюється лише на територію реєстрації ТМ. Звичайно, використання торгової марки можливе й за кордоном, але це до моменту зацікавленості іноземних конкурентів та їх реєстрації у відповідних реєстрах. Також можуть виникнути проблеми при експорті продукції, адже торгова марка повинна бути внесена у митний реєстр.

    Тому, перед тим, як починати міжнародну реєстрацію ТМ, її необхідно зареєструвати в тій країні, в якій здійснюється господарська діяльність, оскільки відмова у реєстрації у країні перебування тягне за собою відмову в міжнародній реєстрації.

    Для розуміння механізму міжнародної реєстрації торгової марки розглянемо два варіанти реєстрації торгових марок в інших державах.

    1. Безпосереднє звернення до органу інтелектуальної власності кожної окремої держави (національна процедура);
    2. Подання заяви до органу інтелектуальної власності своєї країни на реєстрацію за Мадридською угодою та Протоколом до неї (міжнародна процедура).

    Перший варіант вважається складним, оскільки необхідно звернутися безпосередньо до органу інтелектуальної власності кожної окремої держави. Для подачі заявки на реєстрацію торгової марки необхідно дотримуватися вимог встановлених національним законодавством кожної країни.

    Приклад – Федеративна Республіка Німеччина:

    • Оформлення заявки на національній мові зі всіма додатками та відомостями;
    • Звернення до офіційного зареєстрованого патентного повіреного;
    • Збори і мита повинні оплачуватися в національній валюті, якщо інше не передбачено вимогами патентного повіреного;
    • Діловодство з патентним повіреним повинно здійснюватися на мові подачі заявки, тобто, німецькій.
    • Строк розгляду заявки на реєстрацію торгової марки до 24 місяців

    Згідно вище зазначено, бачимо, що реєстрація у кожній країні займе масу часу і зусиль, оскільки строк у кожній країні може бути різним, а також бюджет на реєстрацію ТМ може виявитись значним.

    З метою зменшення витрат коштів та часу була створена спрощена процедура отримання правової охорони при реєстрації торгової марки за Мадридською угодою та Протоколом до Мадридської угоди.

    Другий варіант, реєстрація торгової марки згідно Мадридською угодою та Протоколом до Мадридської угоди, здійснюється Міжнародним бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ). Міжнародна реєстрація торговельної марки має таку ж силу, що й заява про її реєстрацію, подана у кожній з вказаних країн за національною процедурою. У випадку необхідності збільшення числа країн, у котрих забезпечується охорона знаку, заявник може зробити заяву про територіальне розширення.

    Процедура реєстрації торгової марки за Мадридською угодою та Протоколом до Мадридської угоди включає наступні кроки:

    • Заявка на реєстрацію подається однією мовою (англійскою або французькою). Зміст та склад заявки про міжнародну реєстрацію наведений у Інструкції до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків. Заявка на міжнародну реєстрацію знаку для товарів і / або послуг подається до Міжнародного бюро ВОІВ через Державне підприємство “Український інститут промислової власності (Укрпатент)” як патентне відомство країни походження.

    До заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки додається документ про сплату відповідної міжнародної мита, сплаченої в швейцарських франках, як передбачено правилом 34 Інструкції до Мадридської угоди і Протоколу і так само додається документ про оплату національного збору в розмірі 600 грн.

    • Після отримання заявки Міжнародне бюро (ВОІВ) проводить формальну експертизу правильності оформлення заявки на міжнародну реєстрацію товарного знаку і відповідності переліку товарів і послуг Міжнародної класифікації; реєструє товарний знак (торгову марку) і направляє заявнику торгової марки сертифікат, в якому містяться відомості , внесені в Міжнародний реєстр при реєстрації заявки на торговельну марку.
    • Після проведення формальної експертизи заявки Міжнародне бюро (ВОІВ) передає заявку в національні відомства країн, в яких запрошується реєстрація торгової марки.
    • Національні відомства країн проводять експертизу заявки на реєстрацію торгової марки відповідно до чинного національного законодавства кожної із країн в галузі охорони торговельних марок та знаків для послуг.
    • Після проведення експертизи стосовно торгової марки, національне відомство кожної країни повідомляє Міжнародному бюро (ВОІВ) рішення про можливість надання правової охорони торговельної марки на її території або попередню відмову в реєстрації торгової марки на підставі діючого законодавства цієї країни; на попередню відмову в реєстрації заявник торгової марки має право надати аргументовану відповідь на користь реєстрації торгової марки.
    • Міжнародне бюро (ВОІВ) направляє власнику знаку повідомлення про внесені в Міжнародний реєстр записи про попередні і остаточні відмови в наданні охорони, завершальних рішеннях, наступних за відмовою, і повідомлення про внесені в Міжнародний реєстр записи про визнання реєстрації недійсною, а також копію внесених у Міжнародний реєстр записів про зміни.

    Листування щодо міжнародної реєстрації знаків Міжнародне бюро ВОІВ веде із заявником торгової марки та Укрпатентом.

    Проаналізувавши два варіанти реєстрації торгової марки, можна виділити переваги другого варіанту:

    • подається лише одна заява на реєстрацію торгової марки через орган інтелектуальної власності своєї держави (наприклад, в Україні – Укрпатент).
    • немає прив’язки до національної реєстрації, тобто реєстрація здійснюється відповідно до уніфікованих міжнародних процедур;
    • єдина мова реєстрації;
    • вартість міжнародної реєстрації торговельної марки за Мадридською угодою значно нижча;
    • за Мадридською системою можна розраховувати на отримання відповіді від відомства протягом 12-18 місяців.

    Строк охорони торговельної марки за Угодою та Протоколом становить 10 років (так само як і в Україні), та може бути продовжений на необмежену кількість наступних періодів по 10 років, за умови сплати відповідних зборів.

    Для довідки: моніторити стан власної заявки та переглянути вже зареєстровані ТМ можна на сайті ВОІВ за наступним посиланям: ПОШУК ТМ. А всі міжнародні зареєстровані знаки щомісячно публікуються французькою мовою у журналі «Les Marques Internationales».

    Оцініть консультацію юриста, яка Вам найбільше допомогла.

    Якщо виникнуть питання, звертайтеся через кнопку "Звернутися" біля фото (при зверненні вказуйте свою e-пошту).

    Всього доброго!

    Щасти Вам!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України