Чи можуть притягнути до кримінальної відповідальності за співпрацю з наступними ресурсами?

Добрий вечір, Василь!

"В цей непростий час хотілося б почати продаж облікових записів gmail на сайті "hstock.org", закупляючи їх на сайті "aviso.bz", користуючись платіжною системою "Payeer" для отримання прибутку. В звязку з новим законом про колабораціонізм та введенням статті 111-1 ККУ хочу дізнатися, чи не буде розглядатися використання данних ресурсів як кримінальний злочин. Мені вдалось дізнатись з відкритих джерел тільки про компанію payeer, вона зареєстрована в Грузії, в тех.підтримці "hstock.org" вказали, що компанія зареєстрована в ОАЕ, але ця інформація неперевірена. Про "aviso.bz" взагалі нічого невідомо"?

"Закон про колабораціонізм підписаний вже президентом, за моєю інформацією, буде опублікований", - заявив Корнієнко.

Йдеться про два закони, що стосуються колабораційної діяльності, а саме №5143 та №5144.

Згідно з законом №5144, до Кримінального кодексу додають статтю 111-1 "Колабораційна діяльність", що передбачає кримінальну відповідальність за співпрацю з державою-агресором, її окупаційною адміністрацією або її збройними чи воєнізованими формуваннями у військовій, політичній, інформаційній, адміністративній, господарській та трудовій сферах.

За це каратимуть ув'язненням терміном на 15 років. Також передбачається обмеження доступу до зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування.

Закон №5143 дозволяє ліквідувати політичні партії, уповноважені особи яких були засуджені за колабораціонізм. Це також стосується юридичних осіб.

Лише після опублікування та набрання законної сили Законом про колабораціонізм, можна вести мова про наявність чи відсутність порушення закону, ознак складу злочину (суб"єктивної сторони, обєктивної сторони, об"єкту) чи їх відсутності.

Перелік компаній повинен бути офіційно оприлюднений.

У всякому випадку, вам не слід турбуватися, якщо Ви не займалися протиправною діяльністю, не мали умислу на скоєнння злочину тощо.

При наявності запитань звертайтеся через "Звернутися".

Всього доброго!

Вітаю!

Законопроєкт №5144 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність» зареєстрували у Верховній Раді у день повномасштабного вторгнення Росії в Україну — 24 лютого. Третього березня законопроєкт підтримали депутати, а 4 березня — скерували на підпис президенту. Закон передбачає доповнення Кримінального кодексу новою статтею 111-1 — колабораційна діяльність. Згідно з нею, колаборантами називатимуть тих громадян України, які:

1. публічно заперечують збройну агресію проти України;
2. підтримують рішення або дії держави-агресора, збройних формувань або окупаційної адміністрації держави-агресора;
3. співпрацюють з державою-агресором, збройними формуваннями тощо;
4. не визнають поширення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями.

За такі дії порушника можуть позбавити права обіймати певні посади або працювати в певній сфері на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

Також покарання чекатиме на людей, які:

1. добровільно займають посади у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора;
2. займаються пропагандою у навчальних закладах, незалежно від типів та форм власності, щоби сприяти збройній агресії проти України;
3. передають матеріальні ресурси незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території;
4. організовують та проводять політичні заходи та інформаційну діяльність у співпраці з державою-агресором;
5. займають посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території;
6. ; беруть участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях тощо.

У описаних вами діях немає ознак цього злочину. Окрім того, зазначений закон ще не набрав законної сили, тому вам не має про що хвилюватись!

Доброго дня Василь. Зконопроекти № 5143 про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо забезпечення відповідальності осіб, які здійснювали колабораційну діяльність) та № 5144 про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність) підписані Президентом України 14.03.2022 року тобто стали законами, але ще не опубліковані і не набули чинності. Пропонується доповнити кримінальний кодекс статтею 111-1. Колабораційна діяльність.

1. Публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України або публічні заклики громадянином України до:

1) підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора;

2) співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора;

3) невизнання поширення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями України, -

карається позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

2. Добровільне зайняття громадянином України посади, не пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, -

карається позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

3. Здійснення громадянином України пропаганди у навчальних закладах, незалежно від типів та форм власності, з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також дії громадян України, спрямовані на впровадження освітніх стандартів держави-агресора у таких навчальних закладах , -

караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

4. Передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, в тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора -

карається штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна.

5. Добровільне зайняття громадянином України посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно- господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, в тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, або добровільне обрання до таких органів, а також участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території, або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

6. Організація та проведення заходів політичного характеру та/або здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради, активна участь у таких заходах, -

карається позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

7. Добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, -

карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

8. Вчинення особами, зазначеними у частинах п’ятій - сьомій цієї статті, дій або прийняття рішень, які призвели до загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, -

карається позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Примітка. 1. У частині першій цієї статті публічним вважається поширення закликів або висловлення заперечення до невизначеного кола осіб, зокрема у мережі Інтернет або за допомогою засобів масової інформації.

2. У частині шостій цієї статті під заходами політичного характеру розуміються з’їзди, збори, мітинги, походи, демонстрації, конференції, круглі столи тощо.

3. У частині шостій цієї статті під здійсненням інформаційної діяльності розуміється створення, збирання, одержання, зберігання, використання та поширення відповідної інформації.

4. Тяжкими наслідками у частині восьмій цієї статті вважається шкода, яка у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.”

Виходячи зі змісту цієї статті діяльність якою Ви плануєте займатися не містить складу кримінального правопорушення.

Василь!

"Підкажіть будь ласка, де саме буде оприлюднений повний текст і тлумачення даного закону, а також перелік компаній"?

- Будь ласка!

Це треба відстежувати офіційні видання такі як:

- "Голос України (видання Верховної Ради України):

Голос України - газета Верховної Ради України (golos.com.ua)

- "Урядовий кур"єр" (видання Кабінету Міністрів України):

Офіційно - Урядовий Кур’єр - газета центральних органів влади України онлайн (ukurier.gov.ua)

Також, можете продивлятися Кримінальний кодекс України:

Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)

При наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Всього доброго!

Доброго дня!

Вказаний законопроект ,ще не набув статусу закону, адже не оприлюднений в офіційному виданні Вісник Верховної Ради України , Урядовий кур'єр та на порталі ВР України.

Як тільки закон вступить в силу з текстом можна ознайомитись на порталі ВР України

З повагою

Костянтин Гончаренко

Василь!

"Підкажіть будь ласка, де саме буде оприлюднений повний текст і тлумачення даного закону, а також перелік компаній"?

- Будь ласка!

Це треба відстежувати офіційні видання такі як:

- "Голос України (видання Верховної Ради України):

Голос України - газета Верховної Ради України (golos.com.ua)

- "Урядовий кур"єр" (видання Кабінету Міністрів України):

Офіційно - Урядовий Кур’єр - газета центральних органів влади України онлайн (ukurier.gov.ua)

Також, можете продивлятися Кримінальний кодекс України:

Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)

При наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Якщо консультація була для Вас корисною будь ласка закривайте її і залшайте відзив.

Всього доброго!

Доброго Дня

Згодна з колегами, що закон ще не оприлюднено, та оцінити ризики співпраці по зазначеними вами ресурсах складно, без ознайомлення з законодавчими приписами, проте:

На даний час рекомендую ознайомитися для вас для можливості подальшої роботи з ЗУ "Про електронні комунікації" , особливо про наявність прав, а саме

Стаття 12. Права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання та користувачів радіочастотного спектра

1. Суб’єкт господарювання, що здійснює діяльність у сфері електронних комунікацій та/або радіочастотного спектра, користувач радіочастотного спектра під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) має право:

1) бути поінформованим про свої права та обов’язки;

2) вимагати від уповноважених посадових осіб регуляторного органу додержання вимог законодавства;

3) перевіряти наявність в уповноважених посадових осіб регуляторного органу та осіб, залучених до проведення перевірки, службового посвідчення та посвідчення на проведення позапланової перевірки і одержувати копію посвідчення на проведення позапланової перевірки;

4) не допускати уповноважених посадових осіб регуляторного органу до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

а) уповноважена посадова особа регуляторного органу до початку перевірки не ознайомила суб’єкта господарювання з документами, передбаченими частиною сьомою статті 10 цього Закону, та не надала їх копії, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

б) уповноважена посадова особа регуляторного органу не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб’єкта, що перевіряється);

в) тривалість позапланової перевірки перевищує строк, зазначений у документах, передбачених частиною сьомою статті 10 цього Закону;

г) уповноважені посадові особи регуляторного органу здійснюють повторну позапланову перевірку за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведення позапланової перевірки, крім випадків, передбачених пунктами 5, 6, 10 частини восьмої статті 10 цього Закону;

5) бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;

6) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб’єкта господарювання;

7) одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);

8) надавати регуляторному органу в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;

9) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії регуляторного органу та його посадових осіб;

10) отримувати консультативну допомогу від регуляторного органу з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

11) вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від уповноважених посадових осіб регуляторного органу внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення;

12) вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) в разі:

а) перевищення уповноваженою посадовою особою регуляторного органу визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу;

б) з’ясування уповноваженими посадовими особами регуляторного органу під час проведення позапланової перевірки питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу;

13) фіксувати процес здійснення заходу чи кожної окремої дії засобами аудіо- та відеотехніки.

2. Суб’єкт господарювання, що здійснює діяльність у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, користувач радіочастотного спектра під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов’язаний:

1) допускати уповноважених посадових осіб регуляторного органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

2) виконувати вимоги регуляторного органу, його уповноважених посадових осіб щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

3) надавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного нагляду (контролю), відповідно до закону, у тому числі інформацію щодо тактико-технічних характеристик, застосування, розміщення радіообладнання;

4) одержувати примірник акта та/або припису, розпорядження регуляторного органу, його уповноважених посадових осіб за результатами здійсненого позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Стаття 26. Спільне розташування і використання елементів інфраструктури електронних комунікаційних мереж

1. Оператор має право пропонувати іншим операторам, постачальникам електронних комунікаційних мереж доступ до фізичної інфраструктури своєї електронної комунікаційної мережі, спільне встановлення та/або використання елементів мережі та інфраструктури з метою розміщення елементів їх електронних комунікаційних мереж.

2. Технічні, організаційні та фінансові умови доступу та спільного розташування і використання операторами елементів мереж та/або фізичної інфраструктури для розгортання (створення) електронних комунікаційних мереж визначаються відповідно до законодавства на договірних засадах, крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті та статтею 27 цього Закону.

3. Якщо оператор відповідно до закону отримав право встановлювати об’єкти фізичної інфраструктури електронних комунікацій, використовуючи державну, комунальну або приватну власність, регуляторний орган з метою захисту навколишнього природного середовища, охорони здоров’я, громадської безпеки або виконання цілей планування територій може прийняти згідно із затвердженим порядком та після консультацій відповідно до статті 22 цього Закону такі рішення:

1) про зобов’язання здійснення спільного розміщення та/або спільного використання встановлених з використанням таких прав елементів електронної комунікаційної мережі та фізичної інфраструктури електронних комунікацій;

2) про заходи з координації робіт, пов’язаних із розгортанням елементів мереж електронних комунікацій на відповідних територіях, згідно з цією частиною.

Рішення регуляторного органу, передбачені цією частиною, приймаються відповідно до законодавства на підставі звернення зацікавленого оператора, постачальника електронних комунікаційних мереж після проведення консультацій та з урахуванням принципів об’єктивності, прозорості, недискримінації та пропорційності.

4. У випадках, передбачених частиною третьою цієї статті, регуляторний орган здійснює у встановленому ним порядку такі заходи:

1) координація процесу спільного розташування і використання елементів мереж та пов’язаних з ними об’єктів операторами, постачальниками електронних комунікаційних мереж;

2) забезпечення створення і функціонування із застосуванням електронної регуляторної платформи єдиного інформаційного пункту з питань спільного розташування і використання елементів електронних комунікаційних мереж та їх фізичної інфраструктури;

3) встановлення методики розподілу витрат, пов’язаних із спільним користуванням об’єктами та координацією робіт з розгортання (створення) електронних комунікаційних мереж.

Стаття 27. Особливості доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікаційних мереж для розгортання високошвидкісних мереж

1. Оператор зобов’язаний в установленому регуляторним органом порядку задовольняти обґрунтовані письмові запити інших операторів на надання доступу до елементів фізичної інфраструктури своєї електронної комунікаційної мережі з метою розміщення елементів високошвидкісних мереж.

Доступ до фізичної інфраструктури електронних комунікацій має надаватися на справедливих та обґрунтованих умовах, у тому числі щодо плати за доступ.

2. Регуляторний орган затверджує порядок надання доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій для розгортання високошвидкісних мереж, який повинен зокрема, містити:

1) вимоги до оформлення запиту на надання доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій;

2) вимоги та строки для надання відповіді на запит на надання доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій;

3) критерії наявності чи відсутності підстав для відмови в доступі до фізичної інфраструктури електронних комунікацій, у тому числі щодо придатності фізичної інфраструктури для розміщення високошвидкісних мереж;

4) строки розроблення, видачі та дії технічних умов з доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій;

5) порядок та строки розроблення і погодження проектної документації з доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій;

6) порядок та строки укладення договору з доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій;

7) методику визначення плати за доступ до фізичної інфраструктури електронних комунікацій;

8) порядок та умови припинення користування елементами інфраструктури об’єкта доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій;

9) порядок розміщення інформації, передбаченої статтями 28, 30 цього Закону, в єдиному пункті доступу до інформації про фізичну інфраструктуру електронних комунікацій на електронній регуляторній платформі.

3. У разі отримання запиту про надання доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій, оформленого з порушенням законодавства, оператор повинен протягом десяти робочих днів з моменту його отримання повідомити про це оператора, постачальника електронних комунікаційних мереж, що надіслав запит, зазначивши суть порушень.

У разі отримання оформленого відповідно до законодавства запиту про надання доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій оператор повинен розглянути запит та надати відповідь у строк, що не перевищує двох місяців з дати його отримання.

4. Оператор має право відмовити у доступі до фізичної інфраструктури своєї мережі, в тому числі у видачі технічних умов, погодженні проекту технічної документації, з таких підстав:

1) фізична інфраструктура, доступ до якої запитується, технічно не придатна для розміщення елементів високошвидкісних мереж;

2) відсутності місця для розміщення елементів високошвидкісної мережі з урахуванням запланованих потреб оператора, постачальника електронних комунікаційних мереж, які він повинен обґрунтувати;

3) документально підтвердженої компетентними органами загрози громадській безпеці та здоров’ю населення у разі надання доступу, що запитується;

4) документально підтвердженої загрози цілісності і безпеці мереж електронних комунікацій, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури;

5) наявності ризику суттєвих перешкод для запланованого оператором надання електронних комунікаційних послуг, а також послуг, що надаються з використанням фізичної інфраструктури, доступ до якої запитується, ризику суттєвого зниження якості таких послуг;

6) наявності інших засобів фізичного доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій, придатних для розміщення елементів високошвидкісних мереж, за умови надання такого доступу на справедливих і обґрунтованих умовах.

Відмова в наданні доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій повинна містити підстави та обґрунтування причин відмови.

Забороняється відмова у наданні доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій, передбаченого частиною першою цієї статті, з інших підстав, ніж визначені цією частиною.

5. У разі відмови у наданні доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій або ненадання відповіді протягом двох місяців з дати отримання запиту на доступ, або недосягнення згоди щодо умов доступу, в тому числі щодо ціни, будь-яка із сторін має право звернутися до регуляторного органу щодо позасудового врегулювання спору відповідно до цього Закону.

Рішення регуляторного органу з врегулювання спору щодо ціни доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій має враховувати:

завдання, визначені статтею 4 цього Закону;

необхідність відшкодування витрат оператора на надання доступу до його інфраструктури;

вплив запитуваного доступу на бізнес-плани оператора, в тому числі інвестиції у фізичну інфраструктуру для високошвидкісних мереж.

Успіхів

Василь!

"Наскільки я бачив, тепер ККУ вже доповнили данною статтею, підкажіть будь ласка, зараз можна з точністю сказати, чи підпадає така діяльність під данну статтю? (111-1)"?

- ПІДСТАВ ДЛЯ ТУРБУВАННЯ НЕ МАЄ.

ТАКА ДІЯЛЬНІСТЬ НЕ ПІДПАДАЄ, ПІД ДІЮ СТ.111-1 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ.

ЩО ВИДНО ЗІ СКЛАДОВИХ ТАКОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЯК СТ.111-1 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ:

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)

"Стаття 111-1. Колабораційна діяльність

1. Публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України або публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України -

караються позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

2. Добровільне зайняття громадянином України посади, не пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, -

карається позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

3. Здійснення громадянином України пропаганди у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також дії громадян України, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, -

караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

4. Передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, -

караються штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна.

5. Добровільне зайняття громадянином України посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, або добровільне обрання до таких органів, а також участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

6. Організація та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради, активна участь у таких заходах -

караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

7. Добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, -

караються позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

8. Вчинення особами, зазначеними у частинах п’ятій - сьомій цієї статті, дій або прийняття рішень, що призвели до загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, -

карається позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Примітка. 1. У частині першій цієї статті публічним вважається поширення закликів або висловлення заперечення до невизначеного кола осіб, зокрема у мережі Інтернет або за допомогою засобів масової інформації.

2. У частині шостій цієї статті під заходами політичного характеру розуміються з’їзди, збори, мітинги, походи, демонстрації, конференції, круглі столи тощо.

3. У частині шостій цієї статті під здійсненням інформаційної діяльності розуміється створення, збирання, одержання, зберігання, використання та поширення відповідної інформації.

4. Тяжкими наслідками у частині восьмій цієї статті вважається шкода, що в одну тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян".