Задайте вопрос юристу

915 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Гражданское право, 25 марта 2022, вопрос №59857 150₴

На якій підставті можно отримати рішення від МСЕК для інваліда II-гої групи, що вона обмежено дієздатна та потребує сторонньої допомоги?

Мати інвалід II-гої групи і хоча вона частвоко може про себе подбати, відпускати її одну за кордон я не можу, тому потрібно її супроводжувати. Для того, щоб я міг її супроводжувати мені потрібно рішеня від МСЕК, що вона обмежено дієздатна та потребує сторонньої допомоги. Тому мене цікавить на якій підставі вона може отримати таке рішення.

Дякую.

Ответы юристов (8)

    Промський Євгеній Сергійович
    Промський Євгеній Сергійович 3 года назад

    Адвокат, г. Киев, 5 лет опыта

    Вітаю!

    Визнання особи такою, що потребує сторонньої допомоги здійснюється лікарсько-консультативною комісією!

    Потрібно у будь-якій лікарні отримати висновок лікарсько-консультативної комісії про те, що особа потребує постійного стороннього догляду. Лікар, враховуючи стан здоров'я та наявні захворювання самостійно визначає, чи потребує людина постійного стороннього догляду чи ні.

    Перелік осіб, які можуть бути визнані такими, що потребують постійного стороннього догляду

    1) особами з інвалідністю I групи;

    2) дітьми з інвалідністю;

    3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;

    4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;

    5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.

    Визнання особи обмежено дієздатною здійснюється виключно через суд та за наявності підстав, зазначених у законі!

    Цивільний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

    Стаття 36. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи

    1. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

    2. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

    3. Порядок обмеження цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

    4. Цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

    Якщо залишились питання - звертайтесь! буду радий допомогти.

    Адвокат  Євген Олександрович
    66.7%
    Адвокат Євген Олександрович 3 года назад

    Адвокат, г. Киев, 31 год опыта

    Добрий день, Сергій!

    ТАК, ВИ МАЄТЕ ПРАВО НА ОТРИМАННЯ ВІДСТРОЧКИ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ ТА НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ, ТАК ЯК У ВАС НА УТРИМАННІ ПЕРЕБУВАЄ МАТІР 2 ГРУПИ.

    Звертаю Вашу увагу на те, що НАБРАВ ЗАКОННОЇ СИЛИ ПРИЙНЯТИЙ 15 березня 2022 року Верховною Радою України Закон України № 7140-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за такими особами з інвалідністю і тяжкохворими дітьми».

    Відповідних змін зазнали статті 17, 18 та 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII та стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII.

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми:

    Про внесення змін до деяких ... | від 15.03.2022 № 2122-IX (rada.gov.ua)

    "2. У статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 16, ст. 255 із наступними змінами):

    1) абзаци третій - тринадцятий частини першої замінити тринадцятьма новими абзацами такого змісту

    "визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

    жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

    жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

    жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

    жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

    жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

    усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;

    зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

    які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

    опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

    народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

    працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;

    інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках";

    після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

    "Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання".

    У зв’язку з цим частини другу - четверту вважати відповідно частинами третьою - п’ятою.

    II. Прикінцеві положення

    1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування".

    "Чи потрібна якась спеціальна категорія II-гої групи інвалідності, чи підходить будь-яка"?

    - БУДЬ-ЯКА!

    "Чи потрібні мені документи опіки чи достатньо того, що я родич першого ступіня рідності"?

    - ДОВІДКИ МСЕК ПРО ІНВАЛІДНІСТЬ МАТЕРІ 2 ГРУПИ.

    ВАМ ТРЕБА ЗВЕРНУТИСЯ ДО ТЦКСП (ВІЙСЬККОМАТУ), РАЗОМ З ТАКИМИ ДОКУМЕНТАМИ:

    - ПАСПОРТОМ ГР.УКРАЇНИ, ІДЕНТИФІКАЦІЙНИМ КОДОМ (ОРИГІНАЛИ І КОПІЇ), ВІЙСЬКОВИМ КВИТКОМ, КОПІЯМИ: СВІДОЦТВА ПРО ВАШЕ НАРОДЖЕННЯ, ДЕ Є ЗАПИС ПРО МАТІР, ПАСПОРТА ГР.УКРАЇНИ БАТЬКА, ІДЕНТИФІКАЦІЙНОГО КОДУ МАТЕРІ, ДОВІДКИ МСЕК ПРО ІНВАЛІДНІСТЬ МАТЕРІ 2 ГРУПИ,

    - ДЕ:

    1) СТАТИ НА ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК;

    2) ПРОЙТИ ВЛК;

    3) ОТРИМАТИ ВІДСТРОЧКУ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ;

    4) ДОВІДКУ ТЦКСП (ВІЙСЬККОМАТУ) ПРО ТЕ, ЩО ВИ МАЄТЕ ВІДСТРОЧКУ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ ТА НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ (ДЛЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ).

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    Всього доброго!

    Карпенко Андрій Володимирович
    Карпенко Андрій Володимирович 3 года назад

    Адвокат, г. Киев, 26 лет опыта

    В группах инвалидности в Украине также существует разграничение по сроку ее действия. Такое разделение применимо только к 2 и 3 группе, так как первая группа относится к пожизненной инвалидности.

    • Бессрочная инвалидность или без переосвидетельствования устанавливается тем категориям инвалидов, которые испробовали все методы реабилитации, но не смогли вылечить заболевание. Так же это относится к тем, кому реабилитация не может в принципе помочь. К примеру, культя конечности, поскольку протезирование не устраняет само заболевание, а лишь обеспечивает возможность выполнения функций по самообслуживанию.
    • Инвалидность с переосвидетельствованием действует 1-3 года в зависимости от решения медико-социальной экспертизы. В течение срока необходимо провести все процедуры по реабилитации, после чего проводится проверка и оценка влияния процедур на улучшение состояния инвалида, после чего может быть принято решение о продлении инвалидности на определенный срок или бессрочно. Также может быть принято решение о снятии инвалидности или переоформление в другую группу.

    Полный список заболеваний, при которых устанавливается инвалидность той или иной группы, указан в соответствующих приказах Министерства здравоохранения Украины и постановлениях Кабинета министров, а также в законе про инвалидность. Особое внимание уделено перечню заболеваний для установления 2 группы инвалидности в Украине, а также третьей группе.

    Ко второй группе инвалидности в Украине относят такие заболевания как:

    • Цирроз печени с осложнениями;
    • Отсутствие легкого при нарушениях в дыхательной работе второго;
    • Необратимое ухудшение зрение и опущение верхнего века на оба глаза, при соответствии определенным критериям слепоты, поскольку инвалиды по зрению есть в каждой группе. В том числе и 1А;
    • Паралич нижних конечностей;
    • Дефекты черепа;
    • Культя бедра при невозможности протезирования, культя обеих ног в районе голени или ложная культя нижних конечностей, а также культя одной конечности в сочетании с другим заболеванием, подходящим по критериям 3 группы инвалидности;
    • Психическое заболевание, которое относится к перечню заболеваний 3 группы инвалидности в Украине, но длится более 10 лет.

    Также в эту группу входят и некоторые другие заболевания, которые делают невозможным полное самообслуживание без использования дополнительных приспособлений или помощи посторонних лиц. Инвалиды 2 группы не требуют постоянного ухода, однако болезнь или врожденный порок очень ограничивают их в обыденной жизни.

    После того, как комиссия вынесет решение о признании вас инвалидом, вы получите справку об инвалидности и программу реабилитации.

    Условия при определении необходимости посторонней помощи:

    · необходимость посторонней помощи при передвижении;

    · незначительные сложности в передаче и получении информации, установлении контактов или в общении;

    · ряд нарушений, которые создают сложности при определении времени и собственного местонахождения в нем;

    · проблемы с адекватным восприятием действительности;

    · ограничения к труду, при которых гражданин может исполнять трудовые обязанности при помощи специальных механизмов или с посторонней помощью;

    · необходимость в специальной образовательной среде.

    Вам необходимо обратиться в МСЕК для получения заключения.

    В случае не согласия с решением комиссии в течение 1 месяца можно подать заявление на обжалование решения.

    Айвазян Юрій Климентійович

    Добрий день, Сергію!

    Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми" від 22.03.22 року, як раз дає Вам підстави виїхати разом із мамою за кордон. Зокрема у ст. 23 Закону Україні Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію внесено категорію осіб:

    "...які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи".

    Вам потрібно отримати від МСЕК висновок про інвалідність матері та необхідність постійного догляду за нею, а потім з нею звернутись до ТЦКСП (військомату), додавши до цього паспорт, ІК, військовий квиток та документи, які підтверджують Ваші родинні зв'зки (свідоцтво про народження тощо).

    На підставі цих документів ТЦК мусить надати Вам відсрочку. Після чого можно перетинати кордон разом з мамою.

    Вдачи Вам!

    Мєньков Андрій Васильович

    Доброго дня Сергію.

    Якщо у матері встановлена ІІ група інвалідності, то відповідно до статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" Ви не підлягаєте призову по мобілізації і маєте право перетнути кордон разом з нею.

    Зокрема законом передбачено наступне

    Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

    Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

    заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

    визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

    {Абзац третій частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

    {Абзац четвертий частини першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Законів № 2226-VIII від 06.12.2017, № 2122-IX від 15.03.2022}

    жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

    {Абзац п’ятий частини першої статті 23 в редакції Законів № 1614-VII від 25.07.2014, № 2122-IX від 15.03.2022}

    жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

    {Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 339-VIII від 21.04.2015; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

    {Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2226-VIII від 06.12.2017; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

    {Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;

    {Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

    {Абзац десятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

    {Абзац одинадцятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

    {Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

    {Абзац тринадцятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;

    {Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

    {Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.

    {Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2122-IX від 15.03.2022}

    Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

    здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

    {Абзац другий частини статті 23 в редакції Закону № 2745-VIII від 06.06.2019}

    наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

    {Абзац третій частини статті 23 в редакції Закону № 2745-VIII від 06.06.2019}

    жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

    {Частину доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

    військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

    {Частину доповнено абзацом п’ятим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

    працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

    {Частину доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

    осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

    {Частину доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

    осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

    {Частину доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

    {Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1575-VII від 03.07.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 277-VIII від 07.04.2015; в редакції Закону № 570-VIII від 01.07.2015}

    Особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.

    {Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

    Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

    {Статтю 23 доповнено частиною згідно із Законом № 259-VIII від 18.03.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 413-VIII від 14.05.2015}

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

    Вам необхідно звернутись до Центру комплектування (військомату) для отримання відстрочки, надавши оригінал та копію довідки МСЕК про встановлення матері ІІ групи інвалідності. Документ з військкомату (довідку, посвідчення) про відстрочку з підписом військового комісара (керівника Центру комплектування) з печаткою надасте при перетині кордону.

    Якщо військкомат не надає довідку, звертайтеся до вищого їхнього керівництва або на гарячі лінії Міноборони.

    Якщо виникнуть труднощі при перетині кордону звертайтеся до керівництва прикордонного загону і вимагайте письмових роз"яснень на якій підставі відмовляють у перетині кордону. Також звертайтеся на гарячі телефонні лінії Держприкордонслужби та Міноборони України.

    Рибінцев Сергій Сергійович
    33.3%
    Рибінцев Сергій Сергійович 3 года назад

    Адвокат, г. Киев, 16 лет опыта

    Доброго дня, Сергій!

    ЛКК видають такі довідки, про необхідність догляду. Але у вашому випадку (з огляду на зміни до чинного законодавства по мобілізації) достатньо висновку МСЕК та підтвердження родинни відносин.

    Далі ви отримуєте відстрочку на підставі цих документів і це і буде підставою для залишення країни.

    Але перед самим виїздом порадив би показати кожен з документів що ви маєте, для уникнення непорозуміння.

    Звертайтесь.

    Пуха Наталія ТендерОк

    Доброго Дня

    Щодо Вашого питання

    Постановами Кабінету Міністрів України від 29 березня 2022 р. № 383 та від 01 квітня 2022 р. № 399.

    Згідно з цими Постановами, особи з інвалідністю мають право перетинати державний кордон за наявності таких документів:

    довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о) або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі — документи, що підтверджують інвалідність).

    Перетин державного кордону може здійснюватися:

    особою з інвалідністю І чи ІІ групи — у супроводі одного або обох батьків, на утриманні яких перебуває така особа з інвалідністю, дружини /чоловіка, повнолітніх сина/ доньки, їх дружини/ чоловіка (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

    особою з інвалідністю І чи II групи або іншою особою, яка потребує постійного догляду,— у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи з інвалідністю І чи ІІ групи — додатково документів, що підтверджують інвалідність);

    особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною, — у супроводі її опікуна (за наявності рішення про призначення опікуном над такою недієздатною особою), а у разі коли опікуна такій особі не призначено, — у супроводі одного з повнолітніх членів сім’ї (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

    особами з інвалідністю або іншими особами, які потребують постійного догляду, які проживають/перебувають у закладах/установах різних форм власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання крім певних, визначений постановою КМУ категорій осіб з інвалідністю, — у супроводі осіб, у тому числі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду/ особою, яка його заміщує (за наявності наказу директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документів, що підтверджують інвалідність). При цьому осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, можуть супроводжувати особи, у тому числі працівники закладу догляду, які не перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, або працівники закладу догляду, які перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, з розрахунку одна особа на 50 осіб з інвалідністю та інших осіб, які потребують постійного догляду.

    Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України може здійснюватися матір’ю та / або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, в якому зазначено категорію “дитина з інвалідністю”, або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та/або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями). Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України також може здійснюватися бабою, дідом, повнолітнім братом, сестрою, мачухою, вітчимом з урахуванням їх приналежності до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки.

    При цьому виїзд за межі України визначених постановою КМУ категорій осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю чи інших осіб, які потребують постійного догляду, разом із супроводжуючою особою може здійснюватися не більше ніж один раз із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування.

    Супровід дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, здійснюється матір’ю та / або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності довідки про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або документа, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями)”.

    Уряд також визначив, що особи з інвалідністю І групи та діти з інвалідністю мають першочергове право на проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон. Разом із зазначеними особами у пріоритетному порядку можуть слідувати особи, які їх супроводжують (не більше ніж дві особи). У пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення пріоритет може надаватися під час слідування в пішому порядку або на легковому автомобілі за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб.

    Право на першочергове проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення також мають організовані групи осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, які слідують автобусом (за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб, крім осіб з інвалідністю, інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, та наявності не більше ніж двох осіб, що супроводжують кожну особу з інвалідністю).

    Успіхів

    Савченко Олександр
    Савченко Олександр 3 года назад

    Юрист, г. Чернигов, 10 лет опыта

    Доброго дня, Сергій!

    У даному випадку для виїзду за кордон рішення від МСЕК, що ваша мама обмежено дієздатна та потребує сторонньої допомоги, - взагалі НЕПОТРІБНЕ.

    ЗАКОН УКРАЇНИ "Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2122-20#Text

    2. У статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 16, ст. 255 із наступними змінами):

    1) абзаци третій - тринадцятий частини першої замінити тринадцятьма новими абзацами такого змісту

    Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

    наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

    Для виїзду за кордон на цій підставі звертатися до військкомату та отримувати довідку про відстрочку від призову на військову службу по мобілізації - також НЕПОТРІБНО!

    Адже це є окремою підставою для виїзду за кордон, про що також зазначено в офіційних роз'ясненнях Державної прикордонної служби України (https://dpsu.gov.ua/ua/news/Do-kogo-z-cholovikiv-g...):

    " Згідно з вимогами законодавства обмеження щодо перетину кордону на виїзд з України не застосовуються до окремих осіб цієї категорії, зокрема:

    - які мають посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік (відповідно до рішення Уряду про затвердження переліку посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час);

    - люди з інвалідністю та особи, що їх супроводжують https://www.facebook.com/DPSUkraine/posts/29603762...

    Держприкордонслужба: Внесено зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України (https://www.kmu.gov.ua/news/derzhprikordonsluzhba-...):

    Перетин державного кордону може здійснюватися:

    особою з інвалідністю І чи ІІ групи — у супроводі одного або обох батьків, на утриманні яких перебуває така особа з інвалідністю, дружини /чоловіка, повнолітніх сина/ доньки, їх дружини/ чоловіка (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

    Однак, виїжджати потрібно разом із мамою, інакше Вас не пропустять.

    ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2022 р. № 383

    ЗМІНИ, що вносяться до Правил перетинання державного кордону громадянами України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/383-2022-%D0%B...):

    1. Пункти 21 , 22 викласти в такій редакції:

    “21. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану особи з інвалідністю мають право перетинати державний кордон за наявності довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о) або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі — документи, що підтверджують інвалідність).

    Перетин державного кордону може здійснюватися:

    особою з інвалідністю І чи ІІ групи — у супроводі одного або обох батьків, на утриманні яких перебуває така особа з інвалідністю, дружини /чоловіка, повнолітніх сина/ доньки, їх дружини/ чоловіка (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

    ДЛЯ ВИЇЗДУ ЗА КОРДОН БУДУТЬ ПОТРІБНІ НАСТУПНІ ДОКУМЕНТИ:

    1) паспорти, ваш та вашої мами (можна і внутрішні);

    2) свідоцтво про ваше народження (для підтвердження сімейного зв'язку з вашою мамою);

    3) документ про інвалідність вашої мами.

    У РАЗІ ВІДМОВИ В ПЕРЕТИНІ КОРДОНУ ПРИ СПІЛКУВАННІ З ПРИКОРДОННИКАМИ МОЖЕТЕ ПОСИЛАТИСЯ НА ОФІЦІЙНІ РОЗ'ЯСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ, Правила перетинання державного кордону громадянами України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#T...) ТА СТ. 19 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ.

    Так, згідно ст. 19 Конституції України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...):"Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

    Крім того, Ви маєте право вимагати письмову відмову у праві на перетин кордону, що оформляється у вигляді рішення і яку можна буде оскаржити начальнику загону Державної прикордонної служби України та до суду. Так як люди не вимагають фактичної юридично оформленої відмови, то вони відповідно не числяться по базі пункту пропуску і вважається те, що вони начебто і не перебували в пункті пропуску. Сама вимога про надання офіційного рішення про відмову в перетині кордону може "злякати" співробітників Державної прикордонної служби України та змусити їх дотримуватися норм законодавства.

    Закон України "Про прикордонний контроль" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1710-17#Text):

    Стаття 14. Порядок відмови у перетинанні державного кордону іноземцям, особам без громадянства та громадянам України

    1. Іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

    3. Особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити відповідне рішення згідно із Законом України "Про звернення громадян" або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом.

    РІШЕННЯ про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, затверджене Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України 14.12.2010 N 967(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-11#Text):

    "__" ___ 20__ року ___ (назва пункту пропуску через державний кордон ___ України або пункту контролю)

    Згідно з частиною першою статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль" мною, ___ (посада, найменування підрозділу охорони державного кордону, ___ органу охорони державного кордону, військове звання, прізвище, ім'я, по батькові)

    ___ ___, як уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону:

    1. ПРИЙНЯТО РІШЕННЯ ПРО ВІДМОВУ У ПЕРЕТИНАННІ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ НА ВИЇЗД З УКРАЇНИ ГРОМАДЯНИНУ(ЦІ) УКРАЇНИ прізвище ___ (українськими літерами) ім'я ___ (українськими літерами)

    дата, місяць, рік народження ___, паспортний документ: серія ___, N ___ у зв'язку з наявністю однієї з підстав, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", у тому числі у зв'язку з наявністю в базі даних Державної прикордонної служби України відомостей, що зазначену особу рішенням ___ ___ (посилання на рішення суду або прокурора)

    тимчасово обмежено у праві виїзду з України, або відповідно до статті 20 Закону України "Про державну прикордонну службу України" відсутні дійсні документи на право перетинання державного кордону.

    Інформацію про підстави внесення Вас до цієї бази даних Ви можете отримати у розпорядника інформації, що знаходиться ___ ___. (місто, вулиця, будинок, індекс).

    2. Рішення набирає чинності невідкладно.

    3. Про прийняті рішення доповів начальнику ___ ___. (назва органу охорони державного кордону).

    4. Згідно зі статтею 4 Закону України "Про звернення громадян", частиною третьою статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль" особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити це рішення за належністю до начальника ___, (назва органу охорони державного кордону) що знаходиться ___, або до суду. (місто, вулиця, будинок, індекс)

    Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником ___ ___ (назва органу охорони державного кордону) або скасовано та визнано судом нечинним.

    5. Рішення оформлено у двох примірниках, кожен з них має однакову юридичну силу.

    ___ ___ ___ (військове звання) (підпис) (прізвище, ім'я, по батькові особи, яка прийняла рішення)

    Другий примірник цього рішення отримав ___ ___ (дата) (підпис).

    Оцініть консультацію юриста, яка Вам найбільше допомогла.

    Якщо виникнуть додаткові питання, звертайтеся через кнопку "Звернутися".

    При зверненні вказуйте свою е-пошту.

    ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України