як лише налякати дружину розірванням шлюбу

Вітаю!

Спробую надати Вам інформацію щодо розлучення.

Оскільки у Вас є діти, то в даному випадку розлучення можливе тільки в судовому порядку.

Оскільки зрозуміло від Вас такої ініціативи не буде, то подати позовну заяву до суду про розірвання шлюбу може тільки дружина.

Розлучення в даному випадку регулюється Цивільним процесуальним кодексом України.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

Стаття 175. Позовна заява

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Стаття 176. Ціна позову

1. Ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;

4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;

5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки;

6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;

7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;

8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;

9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості;

10) у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

2. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

3. У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.

Стаття 177. Документи, що додаються до позовної заяви

1. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

{Частину першу статті 177 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1416-IX від 27.04.2021}

2. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

{Частина друга статті 177 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}

3. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

4. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

5. Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

6. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.

7. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Стаття 178. Відзив

1. У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

2. Відзив підписується відповідачем або його представником.

3. Відзив повинен містити:

1) найменування (ім’я) позивача і номер справи;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності;

3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;

4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується;

5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;

7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті;

8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.

4. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

5. До відзиву додаються:

1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;

2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

6. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

7. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

8. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ПОТРІБНО РОЗУМІТИ, ЩО У ВАС БУДЕ ЗАКОННЕ ПРАВО ПОДАТИ ВІДЗИВ НА ПОЗОВНУ ЗАЯВУ, У ЯКОМУ ВИ МАЄТЕ ПРАВО ОБҐРУНТУВАТИ СВОЮ ПОЗИЦІЮ.

ПОТРІБНО ВРАХОВУВАТИ НАСТУПНЕ:

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо судом буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

ОСКІЛЬКИ ВИ ПРОТИ РОЗЛУЧЕННЯ, ШАНСИ НА ТЕ, ЩО СУД ЗАДОВОЛЬНИТЬ ПОЗОВ ПРО РОЗЛУЧЕННЯ, ДУЖЕ МАЛІ.

Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною. Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши кнопку «Звернутися»!

Добрий день, Сергію!

Розірвання шлюбу офіційно оформляється в спеціалізованих державних структурах. Щоб не створювати собі додаткових труднощів, варто сформувати чітке уявлення про те, що являє собою процедура розлучення. Це допоможе уникнути зайвого нервування, зберегти почуття власної гідності, захистити особисті інтереси. І права дітей, якщо розлучається пара із загальним неповнолітнім потомством.

Процедура розлучення: як розірвати шлюб

Варіанти подачі заяви на розлучення передбачені статею 11 Сімейного кодексу:

• подружжя, що не мають в цьому шлюбі дітей, спільно подають до органу реєстрації актів цивільного стану;
• подає один з подружжя, якщо другий з поважних причин не може бути присутнім при цьому. Таку заяву повинен засвідчити нотаріус. Або знадобиться надати прирівняний до нотаріально посвідченою заявою документ;
• суду надається подружжям, які мають дітей, спільну заяву разом з попередньо складеним аліментних договором;
• позовну заяву розірвати шлюб подає один з подружжя;
• позовну заяву подає опікун чоловіка, якого визнали недієздатним.

Через РАГС розводять бездітні пари, через суд - ті, що спільно нажили неповнолітніх дітей.

Захищаючи інтереси сім'ї, дитинства та материнства, процедура розлучення передбачає:

• Відвести місячний термін на роздуми в РАЦСі або більш тривалий (до півроку) - в суді. Можливо, що заява була спонтанна або подружжя помирилися і вирішили продовжити і далі жити разом. Тоді вони відкличуть заяву.
• Що позов не буде прийнятий судом, якщо дружина носить дитину або йому ще виповнилося і року. Виняток з цього правила - доведене батьківство іншої особи.

Процедура розлучення через РАГС

Подружжя не нажили спільних дітей, спільно прийшли до рішення не продовжувати підтримувати відносини, значить, можуть швидше розлучитися через РАГС. Звернутися бажано особисто або записатися по телефону. Або подати спільну заяву онлайн через сайт Мін'юсту. Його повинні підтверджувати ЕЦП (електронно-цифрові підписи) подружжя.

Крім заяви процедура розлучення вимагає обов'язкового набору документів в складі:

• шлюбного свідоцтва;
• паспортів подружжя;
• квитанцію, що підтверджує сплату держмита.

Процедура розлучення в Україні не зобов'язує йти в РАГС, коли чоловік і жінка - заявники передумали розривати відносини. Якщо після закінчення місяця ніхто не прийде за свідченням, що засвідчує розірвання шлюбу, то це буде означати, що заявники передумали розлучатися.

Процедура розлучення через суд

Розривати подружні стосунки в суді доводиться, якщо:

• пара має спільних неповнолітніх дітей;
• одним з подружжя виражається незгоду розлучатися. Або він не може прибути в РАГС.

Процедура розлучення через суд має невелику перевагу - можна відправити документи поштою. Необхідно надання:

• позовної заяви. Щоб оформити правильно, зверніться за допомогою на сайт https://razvod-online.com.ua/;
• шлюбного свідоцтва;
• при наявності спільних неповнолітніх дітей - їх свідоцтв про народження;
• квитанції, яка підтверджує, що сплачено судовий збір.

Процедура розлучення в Україні через суд більш тривала. Це пов'язано з необхідністю:

• захистити права, інтереси дітей;
• вирішити суперечки, що виникають із-за наявності загального майна.

Тому до звернення в суд подружжю знадобиться підписання аліментного договору. Допомога юриста тут виявиться до речі і дозволить швидше пройти процедуру розірвання шлюбу.

Якщо будуть питання, зверніться персонально, натиснувши кнопку "звернутись".

Сергій!

Є ще таке поняття, як розлучення чере суд за спільною заявою подружжя. Процедура при цьому спрощена, і все відбувається буквально за 1 місяць.

У випадку, коли, і чоловік, і дружина розуміють, що їх сімейні стосунки себе вичерпали але ніхто з подружжя не хоче бути ініціатором припинення шлюбу, можливий варіант розлучення через суд за спільним рішенням. Таке рішення дозволить захистити сторони від майбутніх непорозумінь, які можуть виникнути після припинення шлюбу.

Однак разом зі спільною заявою до суду слід подати інші документи, а саме:

• договір щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини;
• нотаріально завірений договір щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини про розмір аліментів на дитину.

Обидва договори можна об’єднати в один, прописавши всі необхідні пункти – законодавство це не забороняє. Договір обов’язково має бути нотаріально засвідчений.

Порядок розгляду справи про розлучення за спільним рішенням подружжя

Судова справа, у випадку, коли подружня пара подає спільну заяву про розлучення разом з угодою про виховання та утримання дитини, розглядається в порядку окремого провадження.

Розглядаючи справу суд перевіряє зміст договору, та, якщо його умови не порушують прав дитини – виносить рішення про розлучення. Таке рішення виноситься судом не раніше, чим через 30 днів після подання заяви.

Справи окремого провадження, згідно з законодавством, розглядаються за участю заявника та усіх зацікавлених осіб. Суд зобов’язаний пояснити учасникам процесу їх права та обов’язки. Для захисту інтересів дитини суд має право залучити до процесу орган опіки та піклування, в якості зацікавленої особи.

Договір про утримання та виховання дитини – зміст та умови

Договір про здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, який подається разом з заявою про розлучення, має бути складений відповідно до вимог Сімейного кодексу України, інакше суд може відмовити в прийнятті заяви до розгляду в порядку окремого провадження.

В договорі обов’язково має бути вказано:

• з ким із батьків буде жити дитина після розлучення
• яку участь братиме у забезпеченні умов її життя, той з батьків, який буде проживати окремо;
• умови здійснення права на виховання дитини того з подружжя, який проживатиме окремо;

• аліменти на дитину у твердій грошовій сумі або у частці від доходу.

Спільна заява на розлучення – зразок та як подати

Заява про розірвання шлюбу за спільним рішенням подружжя подається у суд за зареєстрованим місцем проживання чоловіка або дружини.

Позовна заява про розірвання шлюбу за спільним рішенням подружжя має містити наступну інформацію:

• найменування суду, в який подається позов;
• персональні дані позивачів або їхніх представників (якщо заява подається через представників), а саме: прізвище, ім’я, по батькові, адреса проживання або перебування, номера телефонів, якщо такі відомі;
• інформацію про дату та час реєстрації шлюбу, наявність дітей, рішення про розірвання шлюбу (причини та мотиви рішення вказувати не обов’язково).

Перелік документів, що додаються до заяви:

• оригінал свідоцтво про шлюб;
• копія свідоцтва про народження;
• копія паспорту та ідентифікаційного коду заявників;
• довідка про склад сім’ї з місця прописки заявників;
• копія нотаріально-засвідченого договору про участь у вихованні та утриманні спільної дитини;
• доказ сплати судового збору у вигляді квитанції;
• копія заяви та всіх прикріплених до неї документів для зацікавленої особи.

ЦИМ НАЛЯКАТИ ДРУЖИНу БУДЕ ЕФЕКТИВНІШЕ, ОСКІЛЬКИ ВСЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ДОСИТЬ ШВИДКО, А ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТИСК ПОЧИНАЄТЬСЯ З МОМЕНТУ, ЯК ВИ ЗАПРОПОНУЄТЕ ЇЙ ПОДАТИ СПІЛЬНУ ЗАЯВУ.

Звертайтесь і вдачи!

Вітаю!

Так як у вас є 2 спільних дітей, розлучення можливе виключно через суд.

Розлучення через суд можливе як за спільною заявою подружжя разом з письмовим договором про виховання дітей (спрощена процедура), так і за заявою одного з подружжя (звичайна процедура).

Спрощена процедура

Сімейний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text

Стаття 109. Розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей

1. Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

2. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

3. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

4. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Звичайна процедура

Сімейний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text

Стаття 110. Право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу

1. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

2. Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.

{Частина друга статті 110 із змінами, внесеними згідно із Законом № 245-VII від 16.05.2013}

3. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою.

4. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.

5. Опікун має право пред'явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.

Стаття 111. Заходи суду щодо примирення подружжя

1. Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Стаття 112. Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя

1. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

2. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позов має бути оформлений відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України

Цивільний процесуальний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

Стаття 175. Позовна заява

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Стаття 177. Документи, що додаються до позовної заяви

1. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

{Частину першу статті 177 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1416-IX від 27.04.2021}

2. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

{Частина друга статті 177 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}

3. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

4. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

5. Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

6. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.

7. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Слід розуміти, що неможливо змусити когось залишитись у шлюбі. Якщо один з подружжя дійсно бажає розлучитись, суд задовольнить такий позов.

Сімейний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text

Стаття 24. Добровільність шлюбу

1. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Як тільки виникнуть питання - звертайтесь! Буду радий допомогти.

Здравствуйте, Сергей!

МОЖЕТЕ НАПУГАТЬ, ЕСЛИ ПОДАДИТЕ ИСК В СУД О РАЗВОДЕ И ЕЙ ПРИЙДЕТ ПОВЕСТКА В СУД, ЧТО ЕЕ ВЫЗЫВАЮТ ДЛЯ РАССМОТРЕНИЯ ДЕЛА О РАЗВОДЕ.

Вы имеете право на подачу иска в суд о разводе, не смотря на военное положение в Украине, тем более если это вызвано интересами ребенка.

В Семейном кодексе Украины предусмотрены следующие основания для того, чтобы состоялся развод через суд.

-Наличие у супругов общих детей, которым еще не исполнилось 18 лет.

-Отсутствие согласия супруга на расторжение семейного союза.

Кроме того, расторжение брака через суд требуется в тех случаях, когда одна из сторон не возражает против развода, но уклоняется от выполнения соответствующей процедуры в органах ДРАЦС.

Чтобы сделать развод через суд, необходимо обращаться:в районный (городской) суд, если одновременно подается требование осуществить раздел общего имущества супругов;в районный (городской) суд, если есть спор о детях (о лишении родительских прав одного из родителей, об определении их места жительства, взыскании алиментов и т.п.).

Также важно определить, в какой именно суд необходимо обращаться.

В большинстве случаев подавать иск следует в суд по месту жительства ответчика.

По месту своего проживания можно подавать иски только тем истцам, у которых есть несовершеннолетние дети, или тем, кто болен и физически не может, например, ехать в другой район или город.

Если место жительства ответчика истцу неизвестно, подавать заявление нужно по последнему известному его местожительству.

Документы для расторжения брака в суде:

Главным документом, который подается для развода в суде, является исковое заявление, которое должно быть составлено в трех экземплярах (для истца, для ответчика и непосредственно для судебного органа).

Среди прочих для развода через суд нужно подготовить такие документы, как:-оригинал свидетельства о браке;-копию паспорта и кода налогоплательщика истца;-копию свидетельства рождения ребенка (детей);-документ, подтверждающий оплату судебного сбора.

При наличии вопросов, обращайтесь индивидуально через кнопку "Звернутися".

Всего доброго!

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Згідно ст. 180 СК України обовязок батьків є утримувати дитину , навіть коли один з батьків проживає окремо, або позбавлений батьківських прав за рішенням суду.

Тому сплата аліментів на утримання дитини це обов язок , а не право , порядок їх сплати встановлюється судом згідно ст.181 СК України у визначеному вигляді, як:

відсоткове відношення з доходу боржника.(,батька)

або чітка сума щомісячного платежу.

Виплачується у строк до 18 років або до 23 років, якщо дитина вступає на навчанння.

Також якщо дитина має обмежені можливості підтверджені медично, аліменти встановлюються на постійній основі незалежно від батьківських прав.

В соответствии с Семейным кодексом (ч. 2 ст. 182) на одного ребенка не может быть меньше, чем 50 % прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста.

-

від 1.01.2022 року - 2100 грн

• від 1 липня 2022 року — 2 201 гривня для дітей віком до 6 років та 2 744 гривні для дітей віком 6-18 років відповідно;
• від 1 грудня 2022 року — 2 272 гривні та 2 833 гривні.

Проект № 3881 от 26.01.22 Законопроект предусматривает увеличение алиментов для детей до 6 лет – 1050 гривен и для детей 6-18 лет – 1309 гривен.

Речь идет о дополнительных алиментных обязанностях, которые возлагаются на других членов семьи и родственников детей в том случае, если родители не могут их выплачивать. Таким образом установлен единый минимальный размер алиментов независимо от вида алиментных обязательств.

Максимальный размер алиментов составляет 10 прожиточных минимумов на ребенка соответствующего возраста (согласно ч. 5 ст. 183 Семейного кодекса тот из родителей или других законных представителей ребенка, вместе с которым проживает ребенок, имеет право обратиться в суд с о взыскании алиментов в размере на одного ребенка - одной четверти (25 %) заработка (дохода) плательщика алиментов, но не больше десяти прожиточных минимумов на ребенка соответствующего возраста. . Соответственно, в таком случае будет составлять:

для детей в возрасте до 6 лет - 17 790 грн.;

Для детей, у которых проблемы со здороьем, родитель должен принимать участие в лечении, развитии и т..д.

Родители могут составить договор (соглашение в котором указать определенную сумму, такой договор можно составить в любое время, до развода, при разводе, после развода.

Почти все о соглашении на содержание ребенка смотрите ниже

Об этом можно прочесть в статье 189 Семейного кодекса Украины, где и затрагивается вопрос договора об уплате алиментов, оговаривающий размер, сроки выплат.

В этой же статье упоминается также и об условиях договора, которые нарушать непозволительно.

Подобное соглашение заключается в письменном виде, после чего заверяется нотариусом.

В случае, когда одна из сторон не соблюдает условия и обязанности соглашения, алименты с нее будут взиматься, основываясь на исполнительной надписи нотариуса.

Составление данного договора возможно не смотря на то, планировали ли вы расторгнуть брак или нет.

Мировое регулирование данного вопроса имеет ряд преимуществ – возможность избегания судебной волокиты и дополнительной траты средств, если придется обращаться за помощью к юристам, сохранение нерв и времени в целостности и сохранности.

Стоит не забывать о том, что составление соглашения об уплате алиментов осуществляется в письменном виде.

После чего последует обращение к нотариусу, чтобы тот заверил документ. Это закреплено частью 1 статьи 189 СК Украины.

Если будет не выполнено хотя бы одно правило, это может привести к тому, что договор будет признан недействительным, что приведет к неприятным последствиям для обеих сторон.

Если вы не хотите, чтобы права вашего ребенка нарушались, необходимо внимательно подойти к составлению соглашения об уплате алиментов.

Перед тем как обратиться к нотариусу, обязательно обратите внимание на моменты, которые необходимо будет оговорить с супругом касательно того, какие подводные камни этого соглашения достойны вашего внимания.

Также побеспокойтесь о том, какие документы вам понадобятся, чтобы заключить договор на содержание ребенка.

В договоре должны будут указаны следующие моменты:

1) Масштаб алиментов. Перед тем как определиться с размером алиментов, необходимо не забывать о минимальном размере, который был установлен законодательством.

В случае, когда алименты устанавливаются в денежной сумме, обязательным будет добавление пункта об их индексации.

Когда сторонами был установлен размер алиментов в процентах от дохода, в таком случае обязательно добавьте пункт, где будет определено, с которых именно доходов будет осуществляться выплата алиментов, а с каких нет.

2) Порядок оплаты. Решите между собой и определитесь, какой способ осуществления платежей для вас является наиболее оптимальным.

Необходимо определиться с методом совершения выплаты алиментов, чтобы тот предотвратил возникновение конфликтных моментов между обеими сторонами.

Среди них присутствуют следующие:

наличный расчет;

почтовый перевод.

3) Сроки. В данном случае стороны договариваются друг с другом по срокам, в которые одна из сторон принимает на себя обязательство по выплате алиментов.

Выплаты могут осуществляться ежегодно, ежемесячно, ежеквартально. В этом случае также должна быть оговорена периодичность выплат, к примеру, оплата должна производиться до какого-то определенного числа месяца.

4) Способы обеспечения выполнения обязательств касательно алиментов. В данном случае указываются сведения о неустойке, если имеет место быть просрочка в выплате алиментов.

5) Определение сроков договора. В данном документе должен быть указан срок, не нарушающий прав ребенка. К примеру, по достижению восемнадцати лет.

Составляя договор на содержание ребенка, кроме вышеперечисленных условий, можно прописать также и порядок, согласно которому будет осуществляться плата по дополнительным расходам (лечение ребенка, какие-либо образовательные курсы и так далее). Однако если такого пункта не будет в договоре, это не значит, что кто-то из родителей освобождается от участия в расходах на содержание ребенка.

Для грамотного составления договора по уплате алиментов понадобятся следующие документы, которые вы предоставите нотариусу:

Свидетельство о рождении ребенка;

Паспорта обоих родителей;

Идентификационные коды родителей.

После того как были оговорены все условия предстоящего соглашения, после того как были собраны нужные документы – можно смело обращаться к нотариусу для составления договора.

Когда договор об оплате алиментов будет заключен, стороны договора будут обязаны выполнять все условия, прописанные в данном документе.

Правда, случается и такое, что одна из сторон прекращает выполнять условия, прописанные в договоре.

Тогда вторая сторона в праве вновь обратиться к нотариусу, чтобы тот предоставил исполнительную надпись, которая будет служить основанием к принудительному взысканию алиментов.

Это означает, что получатель алиментов может не обращаться в суд ради того, чтобы взыскать алименты с недобросовестного неплательщика.

Семейный кодекс не располагает порядком изменения или прекращения договора об оплате алиментов. Это значит, что чтобы урегулировать подобный вопрос, необходимо ссылаться на статьи 651 ГКУ (по аналогии закона).

Договор на содержание ребенка, соглашение по уплате алиментов можно изменить или прекратить его действие исключительно по взаимному согласию сторон или согласно решению суда, имеется в виду гражданское законодательство Украины.

Договор может быть прекращен на основании следующих условий:

если договор расторгается по обоюдному согласию сторон;

когда один из участников договора умирает;

если договор признают недействительным;

когда наступают условия, что были предусмотрены обеими сторонами в соглашении. К примеру, срок действия договора заканчивается или ребенок достиг определенного, ранее оговоренного в договоре возраста.

Изменить договор на содержание ребенка или прекратить действие данного соглашения об оплате алиментов возможно исключительно в письменной форме с обязательным нотариальным заверением.

Если плательщик алиментов безработный:

Необходимо оплачивать

• 50% прожиточного минимума на ребенка•

В соответствии с Закона Украины «О государственном бюджете Украины на 2022 год»

Также будет учитываться средняя заработная плата этого региона где Вы зарегистрированы (прописаны) в Украине.

2. ПРІЗВИЩЕ ДИТИНИ: залишається те, що дано при народженні, змінити можливо з 14 -ти років. Обо за заявою матері.

3. Поки батько належним чином виконує обов язки позбавити його прав на дитину неможливо.

Це робиться через суд рішенням за письмового погодження органу опіки.

Аліменти нараховують з моменту реєстрації позову у суді , раніше неможливо.

---

після отримання позитивного рішення українського суду на вашу користь про стягнення аліментів на користь вашої дитини Вам необхідно буду звернутись до Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, у ст. 13 якого зазаначається, що:

"1.Установи юстиції Договірних Сторін надають за клопотанням допомогу при встановленні адреси осіб, які перебувають на їх території.2. Якщо в суді однієї з Договірних Сторін буде порушена справа про отримання аліментів від особи, яка перебуває на території іншої Договірної Сторони, установа юстиції тієї Договірної Сторони надає за заявою допомогу по встановленню місця праці і розміру заробітної плати особи, зобов'язаної до сплати аліментів".

А відповідно до ст. 28 Договору: " в правових стосунках між батьками і дітьми, в тому числі аліментних обов'язках батьків застосовується законодавство тієї Договірної Сторони, громадянином якої є дитина. В таких справах компетентними є органи тієї Договірної Сторони, громадянином якої є дитина, а також органи тієї Договірної Сторони, на території якої дитина має місце проживання".

В такому разі дружина подає позовну заяву про стягнення аліментів до суду в Україні за місцем свого проживання. Часто під час розгляду справи виявляється, що позивач не може надати відомостей про місце проживання та/або розмір заробітної відповідача. Згідно положень вищевказаного договору між Україною та Республікою Польща, установа юстиції Республіки Польща надає допомогу у отриманні таких даних.

Отож, коли український суд прийме рішення про стягнення аліментів, дружина повинна вчинити всі необхідні дії для його визнання та виконання на території іноземної держави.

У Вашому випадку, коли наявне рішення суду про стягнення аліментів та виконавчий лист, Вам необхідно надати через територіальне управління юстиції до Міністерства юстиції України клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном. Зазначене клопотання повинно бути оформлено згідно з додатком 2 до цієї Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, та містити таку інформації

До клопотання додаються належним чином оформлені судом, що виніс рішення, такі документи:

Клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів надсилається Міністерством юстиції України Органу, що приймає, відповідної Договірної Сторони протягом одного місяця від дня його надходження.

Отже, стягнення аліментних платежів за кордоном здійснюється через Міністерство юстиції України безпосередньо стягувачем, тобто Вами.

Про місце роботи та всю додаткову інформацію стосовно боржника Ви також можете отримати через управління юстиції, яке зробить офіційний запит в органи юстиції іноземної держави.

повне ім'я відповідача (боржника), дата народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачу (стягувачу), його адреси протягом останніх п'яти років, рід занять і місце роботи і, по можливості, фотокартка;

наявні відомості про фінансові та сімейні обставини боржника, у тому числі інформація про належне йому майно;

будь-яка інша інформація, що може сприяти встановленню місцезнаходження боржника чи виконанню клопотання або яка визначена відповідною Договірною Стороною як необхідна.

копія судового рішення;

довідка про те, що рішення набрало законної сили;

довідка про часткове виконання або невиконання рішення на території України;

довідка про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день судового засідання, та копії документів, що це підтверджують, якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні;

копія протоколу судового засідання (або журналу судового засідання), під час якого справ про стягнення аліментів було розглянуто по суті;

фотокартка стягувача.

Рішення суду і всі документи, що подаються до іноземної держави для стягнення аліментів, подаються української мовою з перекладом (в даному випадку) на польську. Всі подані документи через Територіальний підрозділ пересилаються Міністерству юстиції України, яке в свою чергу надсилає їх до відповідного компетентного органу на території Польщі, і в подальшому інформує заявника про хід справи про стягнення аліментів.

Крім наведеного вище, у самій Польщі можно встановити де працює батько дитини за допомогою місцевого польського юриста Польщі, якому буде легче це зробити, якщо переконаєте його взятись за справу за винагороду (%) від отриманих коштів буде зацікавлений це робити.

---

Ви , як батько можете звернутися до органу опыки та повыдомити , що мати дитини неналежно виконує батьківські обов язки , погано впливає на ємоційний стан дитини , не забезпечує належний емоційний стан для дитини, забагато проводить часу з третіми особами , які погано впливають на дитину , підриваючи авторитет батька у сім ї.

Після заяви маму викличуть для пояснень до рогану опіки, якщо це не принесе результатів призначать комісійне відвідування сім ї дитину , оцінку побутових умов з виходом спеціаліста чи комісії за місцем проживання.

Після цих процедур , я думаю мама змінить своє ставлення до сім ї бо інакше Вас візьмуть на облік , як сім ю , яка опинилася в складній життєвій ситуації, а це не дуже приємна процедура для всіх сторін , наголосіть про це дружині під час переговорів з приводу ситуації , що може скластися , через її необдуману позицію.

На розлучення може подати як мати так і батько також у позові вирішується питання аліментів для дитини та місця проживання дитини, а також порядок і графік зустрічей з дитиною , для того з батьків хто буде жити окремо, також окремим позовом розпочинається процедура поділу майна за час шлюбу.

С уважением,

Константин Гончаренко

Доброго дня, Сергій!

Найпростішим варіантом визначення питання місця проживання дитини є досягнення домовленостей між батьком та матір’ю про місце її проживання. Вказана домовленість може бути досягнута усно, або закріплена письмово –шляхом укладення відповідного договору.

Договір про визначення місця проживання дитини має містити:

• з ким з батьків буде проживати дитина;
• порядок здійснення одним з батьків, який проживатиме окремо, виховання дитини (наприклад, як батьки проводять вихідні з дитиною, визначати дні побачення з дитиною тощо);
• участь того, хто проживає окремо від дитини, в її утриманні (виконання аліментних зобов’язань).

Законодавство передбачає обов’язкове нотаріальне посвідчення таких договорів. Тому договір про визначення місця проживання дитини має бути укладений шляхом підписання кожним з батьків двох примірників договору (для кожної із сторін) з подальшим посвідченням його тексту нотаріусом.

Якщо сторони не можуть між собою дійти згоди щодо місця проживання дитини, допомогти у вирішенні зазначеного питання можуть органи опіки та піклування. Сімейний кодекс України надає можливість одному з батьків звернутись із цим питанням.

Якщо жоден із наведених вище варіантів не виявився ефективним, батьки не змогли знайти спільну позицію по цих питаннях, залишається єдиний варіант – звернутися до суду.

ПІДГОТОВКА ДО СУДОВОГО ПРОЦЕСУ:

Не можна недооцінювати підготовчий етап, який передбачає вибір і обґрунтування правової позиції. Батько повинен обгрунтувати, чому виникла необхідність зміни місця проживання дітей і переконати суд, що проживання з батьком підходить дітям більше, ніж проживання з матір'ю.

Нижче ми докладніше розглянемо, які причини суд може вважати гідними уваги, але, якщо говорити коротко, це може бути: аморальна поведінка матері, психічний розлад або захворювання, за якого вона не може належним чином подбати про дітей, погані житлові умови і вкрай важке матеріальне становище, надмірна зайнятість і завантаженість роботою, а також бажання дітей жити залишитися з батьком.

Зовсім незайвим буде заручитися підтримкою органу опіки, який обов'язково буде залучений до судового розгляду по даній справі. Не можна недооцінювати підтримку друзів, родичів, дитячих вихователів, вчителів, тренерів, репетиторів – кожне свідчення буде розглянуто в суді і прийнято як доказ.

ПІДГОТОВКА, ПОДАЧА ПОЗОВУ З ДОДАТКАМИ:

Один з найвідповідальніших кроків - складання позову і збір документальних доказів того, що проживання дітей з матір'ю суперечить інтересам дітей. Ініціювати судовий розгляд про місце проживання дітей можна як під час шлюборозлучного процесу (для цього позивач повинен вказати в позові відповідні вимоги, або відповідач – подати зустрічний позов), так і в окремому судовому процесі.

ПОЗОВНА ЗАЯВА СКЛАДАЄТЬСЯ ЗА ПРАВИЛАМИ ЦИВІЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ (СТ. 175 ЦПК УКРАЇНИ) І СКЛАДАЄТЬСЯ З ОСНОВНИХ ВІДОМОСТЕЙ:

• найменування та адреса суду;
• П. І. Б. і адреса батька і матері;
• дата народження і адреса дітей;

а також — після заголовка "позовна заява" — з детального і чіткого викладу обставини справи:

• коли був зареєстрований і розірваний шлюб;
• коли були народжені діти;
• як вирішено питання місця проживання дітей на момент подачі позову;
• чому проживання дітей з матір'ю суперечить інтересам дітей;
• де повинні проживати діти;
• чим підтверджується позиція батька;
• після чого зазначаються позовні вимоги: визначити місце проживання дітей з батьком, а також дата подання позову і підпис позивача.

Також потрібно перерахувати додатки до позову: кожна обставина, на яку посилається батько, має бути документально підтверджена.

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, ЩО ДОДАЮТЬСЯ ДО ПОЗОВУ, ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ОСОБЛИВОСТЕЙ СПРАВИ. ЦЕ МОЖУТЬ БУТИ:

• довідки про доходи;
• медичні довідки та виписки з історії хвороби (наприклад, якщо мати страждає захворюваннями, якщо здоров'я дітей вимагає додаткового догляду і лікування);
• адміністративні протоколи та судові рішення (наприклад, якщо мати притягувалася до відповідальності за правопорушення);
• довідка про склад сім'ї за місцем проживання;
• акт перевірки житлових умов за місцем проживання матері та батька органом опіки;
• чеки та квитанції, що підтверджують витрати батька на потреби дітей (наприклад, купівля меблів, електроніки, одягу та взуття, оплата путівок);
• договору (наприклад, з нянею або репетитором);
• інші документи.

Допускається також підкріплювати позицію такими доказами, як фотографії, відео - і аудіозаписи, листи, свідчення родичів, сусідів, співробітників навчальних та медичних закладів.

Також до позову обов'язково потрібно додати квитанцію про оплату судового збору.

ДИТИНА З БАТЬКОМ: СУДОВИЙ ПРОЦЕС І ВИНЕСЕННЯ РІШЕННЯ

У судовому засіданні суд розглядає позов і всі документи, які до нього додані, після чого вислуховує сторони – батька і матір. Завдання суду-всебічне вивчення справи та винесення справедливого рішення в інтересах дітей. До розгляду справ, що зачіпають права неповнолітніх дітей, обов'язково залучається орган опіки. Якщо дитина вже досягла 10-річного віку, суд вислуховує і обов'язково враховує його бажання. Однак навіть якщо дитина хоче залишитися з батьком після розлучення, бажання дитини не є для суду вирішальним – суд приймає остаточне рішення з урахуванням всіх обставин.

Наприклад, в судовому засіданні дитина висловила бажання залишитися жити з матір'ю, оскільки скучила за нею після розлуки. Однак проживання з матір'ю, що зловживає алкоголем і ухиляється від лікування, явно суперечило інтересам дитини, в той час як батько дбав про дитину, виховував і забезпечував всі його потреби.

Якщо у суду виникають сумніви з приводу того, наскільки свідоме бажання дитини і зважене, він може призначити психологічну експертизу для встановлення дійсної прихильності дитини до матері або батька.

В ЯКОМУ ВИПАДКУ СУД ЗАЛИШИТЬ ДИТИНУ З БАТЬКОМ? ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ РІШЕННЯ СУДУ?

Якщо батько зможе довести, що мати з якихось причин не може виконувати батьківські обов'язки належним чином, і в інтересах дітей –проживання з батьком, суд прийме його сторону в суперечці.

З КИМ БУДЕ ЖИТИ ДИТИНА: ЯКІ ФАКТОРИ СУД БЕРЕ ДО УВАГИ?

МАТИ СТРАЖДАЄ ВІД АЛКОГОЛІЗМУ, НАРКОТИЧНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ

Не можна голослівно заявити, що мати – алкоголічка і пред'явити як доказ фотографію з келихом в руці. Навіть показання свідків будуть враховані судом тільки в якості додаткових доказів. Залежність матері від алкоголю або наркотиків повинна бути доведена медичними документами. Якщо таких документів у батька немає, суд може призначити проведення медичної експертизи, якщо є вагомі підстави припускати, що мати дійсно зловживає алкоголем або наркотиками.

МАТИ СТРАЖДАЄ ПСИХІЧНИМИ РОЗЛАДАМИ

Доводити психічну неповноцінність матері потрібно так само, як і фізичну залежність – документальним способом. Показання свідків в даному випадку мало корисні-факт психічного розладу може встановити тільки лікар. Якщо жінка проходила лікування або перебувала на обліку в спеціалізованому медичному закладі, потрібно запитати виписки з історії хвороби або медичні довідки. В крайньому випадку – потрібно просити суд про призначення судово-психіатричної експертизи.

МАТИ ЗДІЙСНЮЄ НАСИЛЬСТВО НАД ДИТИНОЮ

Будь-яка насильницька дія (або бездіяльність) матері, яка шкодить фізичному або психічному розвитку дитини, служить підставою для передачі дітей батьку, а в деяких випадках мати може бути навіть позбавлена батьківських прав. Але довести це не просто, тому батькові варто заручитися підтримкою професійного юриста і представника органу опіки та піклування. Згодяться будь-які докази: відео, фото, аудіо, медичні довідки, показання свідків.

МАТИ НЕ ПРАЦЮЄ АБО ЗНАХОДИТЬСЯ В СКРУТНОМУ МАТЕРІАЛЬНОМУ СТАНОВИЩІ

Безробіття матері не є підставою для розлуки з дитиною, особливо, якщо її причина–поважна (наприклад, декретна відпустка, інвалідність). Як правило, в цьому випадку суд стягує з батька аліменти на дитину і, в разі необхідності, на матір. Але якщо мати не працює давно і без поважної причини, у сукупності з іншими обставинами, це може бути враховано судом — на користь батька.

У МАТЕРІ НЕМАЄ ВЛАСНОГО ЖИТЛА

Суд може віддати перевагу батькові, якщо саме він після розлучення залишився жити на колишньому місці, а мати з'їхала з спільного житлового приміщення, оскільки звичні умови проживання для дитини краще. В особливо виграшному становищі буде перебувати батько, якщо на момент судового розгляду мати не знайшла відповідне житло для проживання з дитиною. Перевірка житлових і побутових умов за місцем проживання матері та батька покладається на орган опіки та піклування, і суд обов'язково бере до уваги цю обставину.

ДИТИНА ХОЧЕ ЗАЛИШИТИСЯ З БАТЬКОМ

Маленькі діти ще не можуть мислити раціонально і приймати рішення, які не порушують їх власних прав та інтересів. Тому бажання маленької дитини не є для суду вирішальним – суд враховує сукупність всіх обставин. Але якщо дитині вже виповнилося 10 років, суд запитує і обов'язково бере до уваги бажання дитини.

Якщо в суду є сумніви в тому, що дитина говорить правду, він може призначити проведення судово-психологічної експертизи для встановлення прихильності дитини до матері та батька. Після розлучення батьків діти теж можуть переживати стрес, і розлука з матір'ю або батьком може чинити сильний вплив на емоційний стан дитини.

Якщо дитині вже виповнилося 14 років, вона може сама вирішувати, з ким їй жити-з матір'ю або батьком.

МАТИ НЕ МОЖЕ ЗАЙМАТИСЯ ВИХОВАННЯМ ДИТИНИ, ПОЗБАВЛЯЄ ЇЇ ТУРБОТИ АБО ЗАЛИШАЄ БЕЗ НАГЛЯДУ

Неможливо передбачити всі можливі ситуації. Але трапляється і так, що мати в силу яких-небудь причин (робота з ненормованим робочим графіком, часті поїздки й відрядження, «нічний» спосіб життя) не виконує батьківські обов'язки, позбавляє дитину належної турботи, догляду, виховання. Все це може стати однією з підстав для передачі дитини батькові.

Наприклад Після розлучення з чоловіком дружина разом з 5-річною дитиною переїхала жити до подруги - на час пошуку постійного житла і роботи. Коли батько дізнався, що дитина часто залишається одна або під наглядом сторонніх людей, в той час як мати проводить час в розважальних закладах у пошуку нових знайомств, він спробував повернути дитину собі. Але мати відмовила батькові, пославшись на майбутній переїзд в інше місто, де їй запропонували робоче місце та житло. Батько був змушений звернутися в суд і виграв справу.

ПОРАДИ БАТЬКОВІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ ДИТИНИ З НИМ:

Відповідно до закону, права батьків рівні. Але, на жаль, судова практика в нашій країні склалася так, що у батьків мало шансів залишити дитину собі — суд частіше залишає дітей з матерями. Але це не означає, що батько не зможе домогтися судового рішення на свою користь, це означає, що батькові доведеться докласти багато зусиль для підготовки і ведення судового процесу.

1. Перш за все, потрібно спробувати домовитися з матір'ю мирним шляхом, і тільки після цього — робити процесуальні заходи. Йти на конфронтацію з колишньою дружиною однозначно не варто – намір залишити дитину собі може бути розцінено судом як маніпуляція;
2. Зовсім не зайве – налагодити психологічний контакт з дітьми. Однак і тут важлива обережність – суд легко виявляє спроби задобрити дитину подарунками та пригодами, особливо в поєднанні з підбурюванням проти мами;
3. Подбати про створення комфортних житлових і побутових умов для дитини;
4. По можливості зберегти зв'язок з родичами, в тому числі, по материнській лінії дитини, не перешкоджати спілкуванню з ними сина або дочки.
5. Продемонструвати суду щирий інтерес і залученість в життя дитини, готовність піклуватися про нього найкращим чином.

Якщо виникнуть додаткові питання, звертайтеся через кнопку "Звернутися" і я відповім на них в індивідуальному порядку.

При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!

Доброго дня, Сергій!

Розлучення через Суд, оскільки у вас неповнолітні діти. Оскільки ви вказуєте, що дітям більше року, ви можете це зробити або ваша дружина.

Так, якщо б дітям не було року, це не можливо б зробити.

Налякати зараз можливо, з урахуванням роботи Суду у воєнний час. Ви можете подати заяву (позовну) до Суду і бути певним, що швидко її не розглянуть.

А до початку розгляду ви завжди можете залишити заяву без розгляду або без руху.

Якщо ви певні що це зробить корисним для родини та її укріплення, певно скористайтесь. Або ж шукайте інші важелі впливу.

Звертайтесь.

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

Залякування, погрози є формою об юзу, психологічного насилля.

Психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

Особа, яка страждає від насильства, повинна спочатку усвідомити, що вона жертва, адже не переконавши себе – не переконаєш інших. Наступним логічним кроком будуть дії, спрямовані на припинення насильства та покарання кривдника.

Стаття 6 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає коло суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, які взаємодіють між собою:

спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству: Міністерство соціальної політики; Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради;

інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству: служби у справах дітей; уповноважені підрозділи органів Національної поліції України; органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти; органи, установи та заклади охорони здоров’я; центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; суди; прокуратура; уповноважені органи з питань пробації;

загальні служби підтримки постраждалих осіб: центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам;

спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб: притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги заклади та установи, призначені виключно для постраждалих;

Кожен суб’єкт має свої функції та повноваження, але будьте впевнені, що куди б ви не звернулися, вам нададуть допомогу, а в разі необхідності – перенаправлять до іншого суб’єкта в залежності від потреб та ситуації.

Успіхів