Задайте вопрос юристу

833 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Уголовное право, 12 мая 2022, вопрос №64167 150₴

Мені погрожують та цькують

Одна жінка мені пише повідомлення з погрозами фізичної розправи, а також принижує, проклинає ну і таке інше. Чи є за це відповідальність? Чи маю чекати, доки вона виконає свої погрози і тільки тоді можу звернутися в поліцію?

Ответы юристов (9)

    Адвокат Евгений Александрович
    33.3%

    Добрий день, Тетяна!

    Як випливає зі ст.32 Конституції України, право на захист від втручання в особисте і сімейне життя гарантується конституційними нормами, згідно з якими:

    1) не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. Винятком є випадки, передбачені законом, але вони обмежуються лише інтересами національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Окремі обмеження цього права можуть встановлюватися в умовах воєнного або надзвичайного стану. Зазначимо, що за порушення зазначених вимог Конституції України передбачено юридичну відповідальність. Так, ст. 182 КК України прямо передбачає кримінальну відповідальність за порушення недоторканності приватного життя, зокрема за збирання, зберігання, використання або поширення інформації про особу без ІЗ згоди. Крім того, певними гарантіями зазначеного права є статті 163,168, 359 та інші КК України;

    Ви маєте право подати заяву в кіберполіцію ля проведення перевірки та вжиття заходів реагування: Контакти — Департамент Кіберполіції (cyberpolice.gov.ua)

    Ви маєте право подати заяву до поліції або прокуратури про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкриття кримінального провадження (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).

    Після цього, протягом 24 годин, вказані відомості про вчинене кримінальне правопорушення, повинні бути невідкладно але не пізніше 24 годин, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з відкриттям кримінального провадження, про що заявник має право отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).

    У разі невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин, заявник має право на протязі 10 днів, подати скаргу слідчому судді місцевого суду (на підставі статей 303-307 Кримінального процесуального кодексу України) та до місцевої прокуратури (стаття 36 Кримінального процесуального кодексу України).

    КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

    Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)

    "Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя

    1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -

    караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

    2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -

    караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

    Примітка. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

    Публічне, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки, повідомлення особою інформації про вчинення кримінального або іншого правопорушення, здійснене з дотриманням вимог закону, не є діями, передбаченими цією статтею, і не тягне за собою кримінальну відповідальність".

    КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

    Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)

    "Стаття 60. Заявник

    1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

    2. Заявник має право:

    1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

    1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;

    2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;

    3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

    3. Заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції", отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням.

    Інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше п’яти днів з моменту подання заяви.

    "Стаття 214. Початок досудового розслідування

    1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. ...".

    "Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

    1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

    1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;...".

    "Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження

    1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. ...".

    2) кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе. Виняток становлять випадки, коли такі відомості є державною або іншою захищеною законом таємницею. Окремі обмеження зазначеного права можуть також встановлюватися в умовах воєнного або надзвичайного стану;

    3) кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації (ст.ст. 3,16, 277, 278 ЦК України). Винятків щодо цього положення Конституція України не передбачає навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану;

    4) кожному гарантується право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням недостовірної інформації про себе і членів своєї сім'ї (статей 1166-1168 ЦК України). Винятків щодо цього положення, як випливає із статей 56 і 64 Конституції України, не існує.

    Винятки щодо права на заборону втручання в особисте і сімейне життя встановлюються Конституцією України.

    Проте зрозуміло, що таке втручання здійснюється завжди, коли застосовуються передбачені Основним Законом винятки із права людини на свободу та особисту недоторканність, недоторканність житла, таємницю листування, телефонних розмов та кореспонденції тощо. Тому до вказаних винятків слід віднести випадки, передбачені статтями 23, 29-32, 34-35, 37,41, 43-44, 50-52, 54-56 Конституції України, коли втручання в особисте чи сімейне життя пов'язане із: запобіганням чи перепиненням зломи нові, безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, з'ясуванням істини під час розслідування кримінальної справи; інтересами незалежності України, її суверенітету, національної безпеки, територіальної цілісності, економічного добробуту, безпечного довкілля, громадського порядку, здоров'я і моральності населення; захистом репутації інших людей, інтересами моральності населення, запобіганням розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, підтриманням авторитету і неупередженості правосуддя; попередженням та протидією пропаганди війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі; забороною використання примусової праці; захистом власності, в тому числі інтелектуальної, авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності; запобіганням інших, крім зазначених вище, порушень прав і свобод інших людей.

    Згідно зі ст. 301 ЦК України, обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду.

    Громадянин має право вимагати у судовому порядку спростування відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, які порочать його честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди його інтересам, якщо той, хто поширив такі відомості, не доведе, що вони відповідають дійсності. Це передбачено, зокрема ст. 277 ЦК України і гл. 16 ЦПК України.

    Громадянин, відносно якого поширені відомості, що не відповідають дійсності і завдають шкоди його інтересам, честі, гідності або діловій репутації, поряд із спростуванням таких відомостей, згідно зі статтями 1166-1168 ЦК України, має право вимагати відшкодування майнової і моральної (немайнової) шкоди, завданої їх поширенням. За загальним правилом, відомості, що ганьблять людину, повинні спростовуватися у спосіб, найбільш близький до способу їх поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на сході громадян, заміни документа тощо). Більш детально порядок спростування певних відомостей регулюється законами України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" і "Про телебачення і радіомовлення".

    Ви маєте право подати позовну заяву до суду про захист честі, гідності, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

    ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356):

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

    "Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

    1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

    2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства".

    "Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

    1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

    2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

    1) визнання права;

    2) визнання правочину недійсним;

    3) припинення дії, яка порушує право;

    4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

    5) примусове виконання обов'язку в натурі;

    6) зміна правовідношення;

    7) припинення правовідношення;

    8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

    9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

    10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

    Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

    3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу".

    ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

    "Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом

    1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

    2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

    3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

    4. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

    5. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку".

    "Стаття 175. Позовна заява

    1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

    2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

    3. Позовна заява повинна містити:

    1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

    2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

    3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

    4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

    5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

    6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

    7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

    8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

    9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

    10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

    4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

    5. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

    6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору".

    При наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    Всього доброго!

    Мєньков Андрій Васильович
    23.3%

    Доброго дня Тетяна. Якщо Вам погрожують вбивством і у Вас є підстави вважати ці погрози реальними, то за ці погрози передбачено кримінальну відповідальність. Необхідно звернутися в поліцію із заявою про кримінальне правопорушення. В заяві вкажіть свідків які можуть підтвердити факти погроз вбивством. Відомості в реєстр досудових розслідувань мають внести протягом доби про що Вас повідомити і надати витяг з реєстру же мають бути вказані слідчі і прокурори, які займатимуться вашою справою. Якщо поліція безпідставно цього не зробить, то бездіяльність необхідно оскаржити до суду. В більшості випадків ці скарги суд задовольняє. Далі слідчий має викликати Вас та кривдницю на допит. Якщо вона проігнорує її можуть доставити до слідчого приводом у супроводі поліції. Це має вплинути на її подальше відношення до Вас.

    Айвазян Юрий Климентьевич
    Айвазян Юрий Климентьевич год назад

    Адвокат, г. Николаев, 32 года опыта

    Общаться в чате

    Добрий день Тетяна!

    В нащому кримінальному законодавстві передбачена стаття про погрозу вбивства.

    Стаття 129. Погроза вбивством

    1. Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, -

    карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.

    2. Те саме діяння, вчинене членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, -

    карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

    {Стаття 129 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1707-VI від 05.11.2009 }

    Крім того, Вам може бути при нагоді ще одна стаття КК України.

    "Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя

    1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -

    караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

    2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -

    караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

    Для того, щоби поставити на місце жінку, яка погрожує Вам, треба звернутись у поліцію із заявою про скоєння злочину за однією з цих статей. Згідно ст. 214 КПК України слідчий мусить протягом 48 годин внести відомості про злочин Єдиного реєстру досудового розслідування та надати Вам витяг з ЄРДР.

    Якщо слідчий не виконує вимоги закону, Ви маєте право у відповідногсті до ст. 304 КПКУ оскаржити його дії до слідчого судді.

    Кирда Вячеслав Володимирович
    23.3%

    Вітаю, Тетяно!

    Звичайно, Ви не повинні такого терпіти!

    Конституція України:

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...

    Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

    Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

    ...

    Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності.

    Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

    Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

    Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

    Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

    У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.

    Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правничою допомогою захисника.

    {Частина четверта статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1401-VIII від 02.06.2016}

    Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

    Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.

    В ДАНОМУ ВИПАДКУ ПОГРОЗИ ОСОБИ ПІДПАДАЮТЬ ПІД ДІЮ КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ.

    Кримінальний кодекс України:

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text

    Стаття 129. Погроза вбивством

    1. Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, -

    карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.

    2. Те саме діяння, вчинене членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, -

    карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

    {Стаття 129 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1707-VI від 05.11.2009}

    ...

    Стаття 1. Завдання Кримінального кодексу України

    1. Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.

    2. Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

    НАРАЗІ ВБАЧАЮ ДЛЯ ВАС ЄДИНО ВІРНЕ РІШЕННЯ - ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ЗА ДАНИМ ФАКТОМ З ДОДАВАННЯМ ДОКАЗІВ.

    ПОЛІЦІЯ МАЄ РОЗПОЧАТИ КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ, ЯКЕ НАЗАВЖДИ "ВІДІБ'Є" У ОСОБИ БАЖАННЯ ЗАЙМАТИСЬ ТАКИМ.

    Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною. Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши кнопку «Звернутися»!

    Гончаренко Константин
    20%

    Добрый день!

    Согласно ч. 1 ст. 3 Конституции Украины, человек, его жизнь и здоровье, честь и достоинство, неприкосновенность и безопасность признаются в Украине наивысшей социальной ценностью. По ст. 28 ГК Украины, каждый имеет право на уважение его достоинства.

    Согласно ст. 277 ГК Украины, ч. 4 ст. 32 Конституции Украины, ст. 10 Конвенции о защите прав человека и основных свобод, каждому гарантируется право на защиту деловой репутации и опровержении недостоверной информации лицом, которое распространяет такую информацию.

    Если эта публикация неправдива и порочит Вашу честь, достоинство или деловую репутацию, Вы имеете право обратиться в суд с исковым заявлением, кроме того можно требовать возмещение морального вреда.

    Доказательствами в таком случае будет переписка, которою Вы предоставите и скриншоты публикации.заверенные нотариально.

    Если судом признанно, что распространенная информация недостоверная, то она должна быть опровергнута, по решению суда может быть взыскана компенсация морального вреда.

    Цим порушується право на недоторканість приватного життя, право на таємницю особистого життя. Дане правопорушення підпадає під дію ст.182 Кримінального кодексу України (до трьох років обмеження волі), Попередьте, що в разі ігнорування Ваших вимог будете звертатися за захистом своїх прав в поліцію і до суду. В суді можна сформулювати позовні вимоги не лише в плані видалення незаконного контенту, а й відшкодування моральної шкоди.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Карпенко Андрей Владимирович

    Здравствуйте!

    Многие люди хотя бы раз в жизни сталкивались с таким понятием, как угрозы. Только одни из них бывают абсолютно безобидными, безопасными, сказанными человеком сгоряча, в эмоциональном порыве, а другие – действительно представляют опасность.

    Если вы беспокоитесь о своем здоровье и жизни, считаете, что вашим чести и достоинству может быть нанесен существенный ущерб, или есть иные основания предполагать, что это поистине реальная угроза, обратитесь с Заявлением в полицию.

    Не каждую угрозу можно квалифицировать, как уголовно наказуемое деяние. Чтобы такое действие имело действительно противоправный характер, оно должно быть реальным, т.е. человек испытывает от угроз душевные волнения, переживания, нарушение спокойствия. Давайте на примере рассмотрим, какую угрозу можно считать реальной.

    Если на телефон или по социальным сетям вам поступило сообщение , в ходе которого неизвестное лицо говорит, что придет вас убивать или избивать, это нельзя расценить, как реальную опасность. Конечно, сотрудники правоохранительных органов могут провести доследственную проверку, но состава преступления в этом нет. Совершенно иное дело, когда вас встретили на улице и стали угрожать ножом или другим оружием. Это уже можно квалифицировать, как угрозу.

    Статьей 129 УК Украины предусмотрена ответственность за угрозу убийством. Если противоправное деяние квалифицировано по этой статье, то обвиняемому грозит арест до 6 месяцев, ограничение свободы до 2 лет или лишение свободы на срок от 3 до 5 лет.

    Угрозы могут быть выражены различными способами, например:

    • письменно (посредством письма, телеграммы, смс-сообщения);
    • устно при встрече;
    • в телефонном режиме;
    • через третьих лиц.

    Главным признаком состава такого уголовного правонарушения является реальность намерения совершить преступление. Если потерпевший, которому угрожали, сомневается в возможности совершения тех или иных действий, то состава преступления нет.

    Существенное значение для органов досудебного расследования и суда будут иметь только вещественные доказательства, поэтому потерпевшему нужно предпринять все необходимые меры для сбора и сохранности таковых.

    Доказательствами будут выступать:

    • письма, телеграммы, смс-сообщения, содержащие угрозы;
    • запись телефонных звонков или диктофонные записи разговоров;
    • показания свидетелей;
    • оружие, с помощью которого угрожали.

    Как уже было сказано, уголовным законом предусмотрена ответственность за угрозу убийством. А вот высказывания о физической расправе или повреждении (уничтожении) личного имущества можно квалифицировать, как мелкое хулиганство. В таком случае в отношении лица, при наличии состава правонарушения, будет составлен административный протокол по ст. 173 КУоАП.

    Вам необходимо в заявлении в полицию предоставить максимум информации о:

    • времени и дате угроз;
    • личности лица, который угрожал;
    • детальном содержании угроз.
    Пуха Наталія ТендерОк

    Доброго Дня

    Щодо Вашого питання

    Не втрачайте часу зверніться до поліції, погроз не варто ігнорувати, адже людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

    Головне, що вам необхідно, це докази або свідків, що Вам погрожують.

    Якщо, особа в усній чи письмовій формі висловила погрозу позбавити життя іншу людину може понести за це кримінальну відповідальність.

    Розділ ІІ Особливої частини Кримінального кодексу України передбачає погрозу вбивством як злочин проти життя і здоров’я особи. Кримінально каранним діянням є не будь-яка погроза, а лише та, здійснення якої були реальні підстави побоюватися.

    Погроза має бути реальною, тобто сприйматися потерпілим як така, що може здійснитися. Ця ознака встановлюється у кожному окремому випадку, виходячи з обставин справи. При визначенні реальності погрози значення має форма, характер, місце, час, обстановка її висловлення, характер попередніх відносин між винним і потерпілим та інші подібні обставини, які можуть викликати у потерпілого почуття страху. Важливе значення при вирішенні питання щодо наявності складу цього злочину має сприйняття погрози самим потерпілим, а також присутніми при цьому іншими особами, яка має сприйматися як така, що цілком і безперешкодно може бути втілена в життя.

    Суспільно – небезпечні наслідки цього злочину, проявляються у вигляді шкоди на рівні порушень психічних і психологічних процесів адресата погрози, викликаючи відчуття неспокою, тривоги, стрес, депресію і т. п.

    Наявність цих станів є підтвердженням того, що погроза сприйнята такою, яка могла бути здійснена.

    Відповідно до ч 1 ст. 129 Кримінального кодексу України погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.

    Успіхів

    Рибінцев Сергій Сергійович

    Доброго дня, Тетяна!

    Погрози- це вже порушення та посягання на ваші права.

    То звісно ви можете не чекати, коли ці погрози зазнають фізичної реалізації, а вже зараз можете звернутись з заявою до поліції.

    Звертайтесь, якщо залишились питання.

    Савченко Олександр
    Савченко Олександр год назад

    Юрист, г. Чернигов, 9 лет опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Тетяно!

    Доповню відповіді колег, враховуючи, що ваше питання досі не було вирішено. Кримінальна відповідальність цій жінці точно не загрожує, так як в її діях немає складу злочину за ст. 129 Кримінального кодексу України "Погроза вбивством". Однак, щоб припинити такі повідомлення у вашу адресу, раджу все одно звернутися до органів Національної поліції України, щоб вони провели превентивно-профілактичні заходи щодо неї.

    Закон України "Про Національну поліцію" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text):

    Стаття 2. Завдання поліції

    1. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

    3) протидії злочинності;

    Стаття 23. Основні повноваження поліції

    1. Поліція відповідно до покладених на неї завдань:

    1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень;

    2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення;

    3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;

    4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров’ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення;

    5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події;

    Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

    ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України