Арендатель тянет с выплатой за пользование землей для сельхоз.нужд.

Добрый день!

Рекомендую следующий алгоритм:

1. Досудебная претензия, отправленная заказным письмом на юридический адрес ТОВ и на адреса директора и учредителей. В претензии следует указать, что в случае отказа в добровольном порядке погасить задолженность вы будете обращаться в суд с требованием разорвать договор аренды и погасить долг по арендным платежам, и им будет необходимо не только выплатить задолженность с учетом индекса инфляции, но также компенсировать вам расходы на адвоката, судебный сбор и так далее.

2. Если претензия будет проигнорирована, нужно будет обращаться в суд.

Законодательную базу приобщаю:

Закон України "Про оренду землі" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text

Стаття 25. Права та обов’язки орендаря

Орендар земельної ділянки зобов’язаний:

своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також і орендну плату за водний об’єкт.

Стаття 32. Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка передається в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), не може містити положень про зміну його умов або припинення договору у зв’язку з переходом права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізацією юридичної особи.

Стаття 36. Відповідальність сторін за невиконання зобов’язань за договором оренди землі

У разі невиконання зобов’язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Цивільний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання

1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Цивільний процесуальний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15

Стаття 175. Позовна заява

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Стаття 176. Ціна позову

1. Ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;

4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;

5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки;

6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;

7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;

8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;

9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості;

10) у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

2. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

3. У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.

Стаття 177. Документи, що додаються до позовної заяви

1. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

{Частину першу статті 177 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1416-IX від 27.04.2021}

2. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

{Частина друга статті 177 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}

3. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

4. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

5. Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

6. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.

7. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Как только возникнут вопросы или необходимость в составлении документов - обращайтесь! Буду рад помочь.

Добрый вечер! В вашем случае первоначально стоит написать претензию, на подобие ниженаписанной с ссылками на нормы, которые прописаны в вашем действующем Договоре с этим ООО:

___(назва підприємства – орендаря)

Згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ___ № ___ від ___, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № ___, я, ___ є власником земельної ділянки загальною площею ___ га з кадастровим номером ___, яка розташована на території ___ ради ___ району ___ області (далі – земельна ділянка).Згідно із договором оренди землі від «___» ___ ___ року, зареєстрованим ___ (назва органу. що здійснив державну реєстрацію договору) «___» ___ ___ року (дата реєстрації) за № ___ (далі – договір оренди землі), земельна ділянка була передана мною в оренду Вашому підприємству.Пунктом ___ договору оренди землі за користування земельною ділянкою була установлена орендна плата у розмірі ___ гривень на ___.Згідно з пунктом ___ договору орендна плата має сплачуватись орендарем орендодавцю ___ (вказати строки сплати згідно з договором, наприклад, щорічно, не пізніше 1 листопада).Проте орендна плата за ___ рік мені не виплачена.Відповідно до пункту «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України: «землекористувачі зобов'язані: … своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату».Згідно із статтею 24 Закону України «Про оренду землі»: «орендодавець має право вимагати від орендаря: … своєчасного внесення орендної плати».Зважаючи на викладене, прошу негайно виплатити мені орендну плату у розмірі ___.«___» ___ ___ року ___ ___ (підпис) (ПІБ)

И отправить Укрпочтой ценным письмом на имя директора с описью вложения и с уведомлением о вручении по юридическому адресу этого ООО.

Далее в случае не удовлетворения вашей претензии стоит обращаться в суд и никак иначе.

Добрий вечір!

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Одночасно однією із таких підстав є підстава, визначена п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України, а саме систематична несплата орендної плати.

Положеннями ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ст. 141 ЗК України та ч. 1 ст. 782 ЦК України передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У даній справі заборгованість з орендної плати було погашено із порушенням строків, визначених договором.

Отже систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість. Той факт, що відповідач сплатив усю суму заборгованості з орендної плати за землю, не має правового значення для вирішення цього спору, оскільки судами встановлений факт її систематичної несплати протягом періоду дії договору оренди землі.

Заборгованість за договором, як правило, виникає внаслідок невиконання умов договору. Деліктна відповідальність, наступає у разі завдання будь-кому шкоди, за відсутності договірних відносин між потерпілим та особою, що завдала шкоду. Перед зверненням до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, необхідно провести аналіз ситуації та отримати відповіді на наступні питання:

• Чи є реальна можливість виконання рішення суду про стягнення заборгованості;
• Чи настав строк виконання зобов’язання;
• Чи можливо довести існування заборгованості у боржника наявними у кредитора доказами;
• Які додаткові докази слід отримати перед зверненням до суду.

Для початку необхідно з’ясувати, чи настав строк виконання зобов’язання боржником, якщо настав, а боржник не бажає розраховуватись, то відкривається можливість для звернення до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості. Необхідно також сплатити судовий збір, та направити з описом вкладення чи додати до позову копії позовної заяви з додатками для сторін, в залежності від судочинства.

Також слід з’ясувати, чи не пропущено строк позовної давності, загальна тривалість якого складає 3 роки. Відлік строку позовної давності починається у даному випадку з моменту прострочення виконання боржником грошового зобов’язання. Якщо такий строк пройшов, і в судовому засіданні боржник подасть клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності, то в задоволенні позову з великою вірогідністю буде відмовлено.

Якщо у договорі не встановлено строк виконання зобов’язання, то за приписами діючого законодавства вважається, що заборгованість не виникла. В такому випадку на адресу боржника слід направити поштою претензію з описом вкладення. Якщо боржник не сплатить заборгованість у строк вказаний у претензії, то вважатиметься, що строк виконання зобов’язання настав. Доказом прострочення виконання зобов’язання будуть претензія, чек про надання послуги поштового зв’язку та опис вкладення.

СПОЧАТУ ТРЕБА ПОДАТИ ПРЕТЕНЗІЮ, А ЯКЩО НЕ БУДЕ РЕЗУЛЬТАТУ У ВИГЛЯДІ ОПЛАТИ ЗАБОРГОВАНОСТІ, ТРЕБА ПОДАВАТИ ПОЗОВНУ ЗАЯВУ ДО СУДУ.

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

"Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства".

"Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу".

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

"Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом

1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

4. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

5. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку".

"Стаття 175. Позовна заява

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

5. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору".

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "ЗВЕРНУТИСЯ".

Всього доброго!

Доброго дня!

Направте схожу претензію орендарю ,рекомендованим листом з врученням, якщо за 30 днів реакції не буде.

Зверніться до суду з Позовом про стягнення боргу з вимогою про забезпечення виконання рішення суду, шляхом видачі виконавчого документа до органу ДВС.

Зараз в Україні форс-мажор визнаний торгово- промисловою палатою та продовжений до 23.08.22 згідно Указу Президента України 64/2022 зі змінами

Суди працюють не у звичному режимі ,заяви подавати краще через систему електронний суд

Зразок претензії -вимоги:

Назва орендодавця - власника

Контакти

___(назва підприємства – орендаря)

Контакти

Згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ___ № ___ від ___, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № ___, я, ___ є власником земельної ділянки загальною площею ___ га з кадастровим номером ___, яка розташована на території ___ ради ___ району ___ області (далі – земельна ділянка).Згідно із договором оренди землі від «___» ___ ___ року, зареєстрованим ___ (назва органу. що здійснив державну реєстрацію договору) «___» ___ ___ року (дата реєстрації) за № ___ (далі – договір оренди землі), земельна ділянка була передана мною в оренду Вашому підприємству.Пунктом ___ договору оренди землі за користування земельною ділянкою була установлена орендна плата у розмірі ___ гривень на ___.Згідно з пунктом ___ договору орендна плата має сплачуватись орендарем орендодавцю ___ (вказати строки сплати згідно з договором, наприклад, щорічно, не пізніше 1 листопада).Проте орендна плата за ___ рік мені не виплачена.Відповідно до пункту «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України: «землекористувачі зобов'язані: … своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату».Згідно із статтею 24 Закону України «Про оренду землі»: «орендодавець має право вимагати від орендаря: … своєчасного внесення орендної плати».Зважаючи на викладене, прошу негайно виплатити мені орендну плату у розмірі ___.«___» ___ ___ року ___ ___ (підпис) (ПІБ)

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня!

В таких випадках законодавством передбачений певний алгоритм дій, в якому основним постулатом є те, що всі землекористувачі, звичайно, зобов’язані своєчасно сплачувати орендну плату. Це перебачено пунктом «в» частини 1 ст.96 Земельного кодексу України. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що, як правило, ставляться (ст.526 ЦК України).

У разі систематичної несплати орендної плати за користування ділянкою відбувається систематичне порушення договору оренди, що може бути підставою для розірвання такого договору.

Увага! Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 4 ст. 31 Закону). Отже, якщо в договорі оренди земельної ділянки чітко не прописано право сторін розірвати договір в односторонньому порядку та не визначено підстави і умови такого розірвання, даний договір може бути розірваний тільки з визначених Законом підстав.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду (ст.ст. 31, 32 Закону).

Але давайте по порядку...

Найпоширенішою підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати (ст. 141 ЗК України).

При цьому підставою для дострокового розірвання договору оренди в таких справах суди визнають саме систематичну, тобто неодноразову (два та більше разів), несплату орендної плати у строки, встановлені договором. Одноразова несплата орендної плати, передбаченої договором, не є підставою для розірвання договору оренди.

Факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо не сплати орендної плати є вагомою підставою для розірвання такого договору про що й свідчить усталена судова практика Верховного Суду і застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Так, у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 викладено висновок про застосування норм права згідно якого «систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.»

В пункті 10.1. постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) зазначено, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) вказано, що «зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, якщо договором оренди передбачена сплата орендної плати щорічно, то систематичною може бути визнана несплата протягом 2 і більше років. Якщо сплата орендної плати передбачена щомісячно, то, відповідно, несплата протягом 2 і більше місяців може бути визнана систематичною. Якщо ж має місце лише затримка виплати орендної плати – це не є підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку.

Що стосується несплати аренди за минулі часи, то після виконання претензійного порядку повідомлення про це орендаря, Вам треба звернутись за цим стягненням до суду.

Вам також варто пам'ятати, що З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX, відповідно до якого Податковий кодекс України у розділі XX "Перехідні положення" доповнено підпунктом

Відповідно пункту 69.14: "Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України".

Будуть питання, зверніться до мене особисто, натиснувши кнопку "звернутись".

Вітаю!

1. ТАК, ВИ ПРАВИЛЬНО ВИЗНАЧИЛИ СВІЙ ПЕРШИЙ КРОК - ПРЕТЕНЗІЯ НА ІМ'Я ДИРЕКТОРА ТА ЗАСНОВНИКІВ ТОВ.

НЕЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ, ЩО У ВАШОМУ ВИПАДКУ МОВА ЙДЕ ПРО ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, РАДЖУ ОЗНАЙОМИТИСЬ ІЗ НОРМАМИ ЩОДО ПРЕТЕНЗІЇ, ЯКІ ВИЗНАЧЕНІ ГОСПОДАРСЬКИЙ ЗАКОНОДАВСТВОМ.

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text

Стаття 222. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності

1. Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

2. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

3. У претензії зазначаються:

повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та особи (осіб), якій претензія пред'являється;

дата пред'явлення і номер претензії;

обставини, на підставі яких пред'явлено претензію;

докази, що підтверджують ці обставини;

вимоги заявника з посиланням на нормативні акти;

сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці;

платіжні реквізити заявника претензії;

перелік документів, що додаються до претензії.

4. Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватися до претензії.

5. Претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.

6. Претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено цим Кодексом або іншими законодавчими актами. Обгрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов'язаний задовольнити.

{Частина шоста статті 222 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2705-IV від 23.06.2005}

7. При розгляді претензії сторони у разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору.

8. Про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово. Відповідь на претензію підписується повноважною особою або представником одержувача претензії та надсилається заявникові рекомендованим або цінним листом або вручається йому під розписку.

{Частину дев'яту статті 222 виключено на підставі Закону № 2705-IV від 23.06.2005}

Стаття 223. Строки реалізації господарсько-правової відповідальності

1. При реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

2. Строки застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання встановлюються цим Кодексом.

ЗАСТОСОВУЙТЕ ЗА АНАЛОГІЄЮ ДАНІ НОРМИ У СВОЄМУ ВИПАДКУ.

ОТЖЕ, ПЕРШИЙ КРОК - ПРЕТЕНЗІЯ.

2. У ВИПАДКУ ВІДСУТНОСТІ РЕАГУВАННЯ НАСТУПНИМ ЛОГІЧНИМ КРОКОМ Є ПОДАННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ ДО СУДУ ПРО СТЯГНЕННЯ НЕВИПЛАЧЕЧНОЇ СУМИ ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ.

ОБОВ'ЯЗКОВИМ ДОКУМЕНТОМ ПРИ ПОДАННІ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БУДЕ САМ ДОГОВІР ОРЕНДИ І РОЗРАХУНКИ СУМИ, ЯКУ ОРЕНДАР НЕ ВИПЛАТИВ ОРЕНДОДАВЦЮ.

3. ПОЗОВНУ ЗАЯВУ РАДЖУ ГОТУВАТИ У ДОПОМОЗІ ЮРИСТА АБО АДВОКАТА!

Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною.Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши кнопку «Звернутися»!

Закон України " Про оренду землі" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n2):

" Стаття 16. Порядок укладення договору оренди землі...

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування..."

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

"Стаття 1297. Обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину

1. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

2. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.".

Закон України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n43):

"Стаття 4. Речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації

1. Державній реєстрації прав підлягають:

1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язання на нерухоме майно...

2) речові права на нерухоме майно, похідні від права власності:...

право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;...

Стаття 5. Нерухоме майно, щодо якого проводиться державна реєстрація прав

1. У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки,...

Стаття 6. Система органів та суб’єкти, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав

1. Організаційну систему державної реєстрації прав становлять:...

2) суб’єкти державної реєстрації прав:

виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори)...

Стаття 10. Державний реєстратор

1. Державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав;

2) нотаріус;...

Стаття 27. Підстави для державної реєстрації прав

1. Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:...

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;..

Стаття 31-2. Особливості державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва

1. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно із вчиненням такої нотаріальної дії, проводиться нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію, крім випадків, передбачених цією статтею...

6. Нотаріус у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно зі вчиненням такої нотаріальної дії, самостійно формує та реєструє заяву про державну реєстрацію прав та проводить державну реєстрацію прав у порядку, передбаченому цим Законом...

Стаття 32. Надання інформації з Державного реєстру прав

1. Інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом.

2. Для фізичних та юридичних осіб інформація за об’єктом нерухомого майна та суб’єктом речового права надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовій формі.

Інформація про зареєстровані права та їх обтяження, отримана в електронній чи паперовій формі за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав, має однакову юридичну силу та використовується відповідно до законодавства.

Інформація з Державного реєстру прав не надається фізичним та юридичним особам у разі невнесення плати за надання інформації або внесення її не в повному обсязі.

Порядок надання інформації з Державного реєстру прав визначається Кабінетом Міністрів України.".

---

Доброго дня! Нотаріус у ході оформлення та видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку одночасно, автоматично мав зареєструвати в Реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності спадкоємця на дану земельну ділянку. Тобто з моменту оформлення свідоцтва та реєстрації речового права спадкоємця на земельну ділянку в Реєстрі спадкоємець набув повноважень орендодавця за цим договором оренди земельної ділянки. Маєте право звернутись до нотаріуса (будь-якого незалежно від місцезнаходження земельної ділянки чи місця проживання спадкоємця) про надання інформації з Реєстру. Крім того, в Реєстрі має бути зареєстроване право оренди орендаря цієї земельної ділянки.

Мною викладено іншу сторону питання, не висвітлену колегами. Щодо вжиття заходів та способів стягнення боргу вважаю за належне направити орендарю заяву-претензію через нотаріуса з вимогою виплати орендної плати невідкладно (7 днів) з нарахуванням штрафних санкцій та збитків (збору за отримання інформації з Реєстру) під страхом відступлення права вимоги колекторській компанії. До заяви додати копію інформації з Реєстру.

Добрый день!

Вы выбрали абсолютно верную тактику написания обращений (претензионного характера) первоочередно.

В основе вашего требования про произведение оплаты должны лежать прежде всего нормы вашего договора аренды, и уже после закона.

Поскольку именно договор содержит и сроки, и обязательства к выполнению, и даже штраф.санкции (предположительно). И только после договора используются нормы закона.

Будут вопросы, обращайтесь.

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов’язковим для виконання сторонами;

стаття 96 Земельного кодексу України встановлює, що землекористувачі зобов’язані своєчасно сплачувати орендну плату;

стаття 24 Закону України “Про оренду землі” встановлює, що орендодавець має право вимагати від орендаря: своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку;

стаття 32 Закону України “Про оренду землі” встановлює, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України;

стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До того ж, договором встановлено обов’язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату. Невиплата орендної плати за всі роки є невиконанням обов’язків, передбачених договором, що відповідно є підставою для розірвання договору.

Успіхів