Что я можу взыскать с гражданского мужа?

Вітаю.

Згідно Сімейного кодексу України, а саме:

Статті 74. Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі

{Назва статті 74 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-V від 22.12.2006}

1. Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

2. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу (ПРАВО СПІЛЬНОЇ СУМІСНОЇ ВЛАСНОСТІ ПОДРУЖЖЯ). У разі спору щодо спільно набутого майна Вам доведеться доказувати своє право в суді.

Ознаки «фактичного шлюбу»

• особи проживають на одній території
• особи ведуть спільне господарство
• особи не реєструють свої відносини в органах державної влади

Спільна сумісна власність - спільна власність двох чи більше осіб, у яких завідомо не визначені частки кожної з них (частина перша статті 368 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Отже для застосування до майнових відносин осіб, які перебувають у фактичному шлюбі статті 74 СК України, ці стосунки мають мати такі ознаки:

• відбуваються між чоловіком та жінкою;
• ці чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі;
• між ними склалися усталені відносини характерні для подружжя.

На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 СК України.

Фактично подружжя вправі закріпити режим майна, набутого під час спільного проживання, порядок користування роздільним майном жінки та чоловіка, правила, що стосуються витрат на утримання майна.

Чоловік і жінка мають право поділити майно:

1. за взаємною згодою;
2. шляхом укладення нотаріально посвідченого договору;
3. шляхом звернення до суду з позовом про визнання факту проживання однією сім’єю, визнання майна спільною сумісною власністю і поділ такого майна.

Вирішуючи спір про поділ майна, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна і з’ясувати час та джерела його придбання, а вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, суд має встановити факти: спільного проживання однією сім’єю; спільний побут; взаємні права та обов’язки (статті 3, 74 СК України).

Стаття 74 СК України не обмежує і не встановлює часу спільного проживання чоловіка та жінки без шлюбу для поділу спільно набутого майна - вони повинні довести суду початок і кінець такого проживання і набуття в цей період спірного майна.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при застосуванні статті 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності осіб що проживали в цивільному шлюбі, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При зверненні до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім’єю та позовом про поділ майна слід зважати на одну з головних обставин - особи, які перебувають у цивільному шлюбі, не можуть одночасно перебувати в будь-якому іншому шлюбі.

Заява про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу в порядку окремого провадження подається до суду за місцем проживання заявника. Предметом доказування в заяві має бути:

1. спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю;
2. термін спільного проживання не менше п’яти років;
3. мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна);
4. відсутність спору.

Позовна заява про поділ майна, набутого за час спільного проживання, пред’являється в суд за місцем проживання відповідача, а у разі, якщо спір виник з приводу нерухомого майна – за місцем знаходження майна або основної його частини.

Розмір судового збору за подання заяви в порядку окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір судового збору за подання позовної заяви становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Щодо аліментів.

Згідно зі ст. 141 Сімейного кодексу України, батьки мають рівні права та обов'язки по догляду за дитиною, незалежно від того були вони у шлюбі між собою чи ні. Тобто, не дивлячись на те, що чинним законодавством не передбачено поняття «цивільний шлюб», стягнути аліменти без шлюбу - можна.

Безперечно, процедура стягнення аліментів, якщо шлюб не був зареєстрованим, буде трохи складнішою, ніж стягнення аліментів будучи в офіційному шлюбі.

Для стягнення аліментів через суд може звернутися той з батьків, з ким на даний момент проживає дитина.

Тут треба пам'ятати, що для подачі на аліменти не потрібно чекати, коли ваша фактична сім'я розпадеться. Ви можете подати на аліменти, проживаючи однією сім'єю. Адже бувають випадки, коли батьки дитини живуть разом, але при цьому батько взагалі не забезпечує дитя, і всі витрати бере на себе мати. В цьому випадку потрібно не зволікати, а відразу звертайтеся в суд.

Отже, згідно зі ст. 125 Кодексу, походження дитини від батька визначається:

• за згодою сторін (заява матері та батька);
• за рішенням суду.

Тобто, для того щоб стягнути аліменти на дитину поза шлюбом, є два шляхи в залежності від того, як записаний батько в свідоцтві про народження дитини:

• за згодою сторін (заява матері та батька);
• зі слів матері (згідно зі ст. 135 Кодексу).

У першому варіанті подається позовна заява про стягнення аліментів, а в другому - спочатку заяву про визнання батьківства, і тільки потім на підставі рішення суду про визнання батьківства, подаємо позовну заяву про стягнення аліментів.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору.

Вітаю!

ЧИ БУЛО НАБУТЕ ЗА ЧАС СПІЛЬНОГО ПРОЖИВАННЯ МАЙНО?

СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text

Стаття 74. Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі

{Назва статті 74 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-V від 22.12.2006}

1. Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

2. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

{Стаття 74 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-V від 22.12.2006}

ТЕПЕР ПОВЕРТАЄМОСЬ ДО ПЕРШОГО ПИТАННЯ: ЧИ НАБУВАЛОСЬ ЗА ЧАС СПІЛЬНОГО ПРОЖИВАННЯ МАЙНО, ЧИ МОЖЛИВО МОВА ЙДЕ ПРО СПІЛЬНЕ ПОКРАЩЕННЯ ЙОГО ВЛАСТИВОСТЕЙ (РЕМОНТ, ОБЛАШТУВАННЯ БУДИНКУ ТОЩО)?

ЯКЩО НАБУВАЛОСЬ, ТОДІ ВИ ДІЙСНО МАЄТЕ ПОВНЕ ПРАВО НА ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ НА ТАКЕ МАЙНО РЕЖИМУ СПІЛЬНОЇ СУМІСНОЇ ВЛАСНОСТІ.

ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЖИМУ СПІЛЬНОГО СУМІСНОГО МАЙНА - ЦЕ ВІДПОВІДНО НАСТАННЯ НАСЛІДКІВ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ ГЛАВОЮ 8 СІМЕЙНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ.

Глава 8ПРАВО СПІЛЬНОЇ СУМІСНОЇ ВЛАСНОСТІ ПОДРУЖЖЯ

Стаття 60. Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя

1. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

2. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Стаття 61. Об'єкти права спільної сумісної власності

1. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

{Частина перша статті 61 в редакції Закону № 524-V від 22.12.2006}

{Офіційне тлумачення положення частини першої статті 61 див. в Рішенні Конституційного Суду № 17-рп/2012 від 19.09.2012}

2. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

{Частина друга статті 61 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-V від 22.12.2006}

3. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

4. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

{Частину п'яту статті 61 виключено на підставі Закону № 4766-VI від 17.05.2012}

Стаття 62. Виникнення права спільної сумісної власності подружжя на майно, що належало дружині, чоловікові

1. Якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

2. Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

{Статтю 62 доповнено частиною другою згідно із Законом № 524-V від 22.12.2006}

Стаття 63. Здійснення подружжям права спільної сумісної власності

1. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Стаття 64. Право подружжя на укладення договорів між собою

1. Дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

2. Договір про відчуження одним із подружжя на користь другого з подружжя своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя може бути укладений без виділу цієї частки.

Стаття 65. Право подружжя на розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

2. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

3. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

4. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Стаття 66. Право подружжя на визначення порядку користування майном

1. Подружжя має право домовитися між собою про порядок користування майном, що йому належить на праві спільної сумісної власності.

2. Договір про порядок користування житловим будинком, квартирою, іншою будівлею чи спорудою, земельною ділянкою, якщо він нотаріально посвідчений, зобов'язує правонаступника дружини та чоловіка.

Стаття 67. Право на розпоряджання часткою у майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1. Дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном.

2. Дружина, чоловік мають право скласти заповіт на свою частку у праві спільної сумісної власності подружжя до її визначення та виділу в натурі.

Стаття 68. Здійснення права спільної сумісної власності після розірвання шлюбу

1. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

2. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Стаття 69. Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

2. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Стаття 70. Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

2. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

{Частина друга статті 70 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2037-VIII від 17.05.2017}

3. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Стаття 71. Способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

2. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

3. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.

4. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

5. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Стаття 72. Застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1. Позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано.

2. До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.

Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Стаття 73. Накладення стягнення на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1. За зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

2. Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

3. При відшкодуванні шкоди, завданої кримінальним правопорушенням одного з подружжя, стягнення може бути накладено на майно, набуте за час шлюбу, якщо рішенням суду встановлено, що це майно було придбане на кошти, здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною.Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши зелену кнопку «Звернутися»!

Добрый день, Виктория!

Вот Вам короткая памятка о том, что и как происходит при разделе имущества во время развода:

В соответствии со статьей 70 Семейного кодекса Украины, деление супругами нажитого в браке совместного имущества осуществляется в равных частях (поровну), однако при наличии спора о разделе суд может не признать имущество совместным и уменьшить либо увеличить долю мужа или жены. Согласно ч. 2, 3 ст. 70 СК, при разводе и делении ценного имущества супругов учитывается вклад каждого из них в материальное обеспечение семьи, роль жены и мужа в воспитании общего несовершеннолетнего ребенка (при наличии детей), сумма алиментов и стоимость 50 % доли купленной в браке квартиры, машины и других видов имущества, которые подлежат разделу.

Чаще всего при расторжении брака в Украине супруги делят коммерческую и жилую недвижимость, автомобили, личные сбережения мужа либо жены (депозиты в банке и вклады на счетах), а также бизнес и доходы от него. Однако мало кто из супругов знает, что кроме денег, ценных вещей, движимого и недвижимого имущества, при разводе поровну делятся все долги и кредитные обязательства, которые были взяты (оформлены) женой или мужем на нужды и в интересах семьи.Как делится имущество, нажитое в гражданском браке? Имеет ли значение, на кого оформлена и на чьи деньги куплена квартира? Как оценить и поделить авто при разводе (можно ли оставить его себе)? Учитывают ли наличие несовершеннолетних детей, если ребенок остается с матерью? Как делятся инвестиции, деньги и кредиты (в т.ч. потребительские) при расторжении брака? Что делать, если муж или жена не хочет делить имущество?Семейный адвокат «Юридического портала Украины» (LawPortal.com.ua) разъяснил правовые нюансы и рассказал про хитрости, которые используют супруги, чтобы оставить ни с чем жену или мужа, скрыть деньги и увеличить либо уменьшить алименты после бракоразводного процесса (в случае необходимости предоставляется онлайн-консультация семейного юриста).

Как делится имущество при разводе?

Согласно действующего законодательства Украины, процедура раздела имущества возможна как при разводе, так и в период брака. При этом следует понимать, что не всякое имущество супругов может быть поделено. Так, исходя из норм статьи 69 Семейного кодекса, разделу подлежит лишь имущество, принадлежащее мужу и жене на праве общей совместной собственности, т.е. приобретенное в браке.

В соответствии со статьей 61 СК, в общей совместной собственности супругов может быть любое недвижимое и движимое имущество, а также денежные средства, полученные во время пребывания в браке: доход от предпринимательской деятельности, заработная плата, пенсия и прочие сбережения. При заключении финансового договора в интересах семьи, деньги и другое имущество (кредит, гонорар, а в случае инвестирования — квартира) тоже являются общей совместной собственностью мужа и жены.

В законодательстве не указан конкретный перечень всех материальных ценностей, которые могут принадлежать супругам на праве общей совместной собственности, однако п. 23 постановления Верховного Суда Украины № 11 от 21 декабря 2007 года «О практике применения судами законодательства при рассмотрении дел о праве на брак, расторжение брака, признание его недействительным и разделе общего имущества супругов» содержит список имущества, которое делится при разводе:

приватизированная квартира

земельный участок и частный дом

транспортные средства (автомобиль, мотоцикл)

ипотечные квартиры (купленные по инвестиционному договору, ипотеке)

денежные средства, акции и другие ценные бумаги, депозитные вклады в банке

страховая сумма, страховое возмещение, уплаченные за счет общих средств супругов

паенакопления в жилищно-строительном, дачно-строительном, гаражном кооперативе

денежные суммы и имущество, принадлежащие по обязательственным правоотношениям

взносы, оплаченные женой либо мужем при инвестировании на этапе строительства жилья

страховые платежи, которые были возвращены при досрочном расторжении договора страхования или которые мог бы получить один из супругов в случае досрочного расторжения такого договора на время фактического прекращения брака

Согласно судебной практики рассмотрения споров о разделе имущества, к совместной (общей) нажитой собственности супругов, подлежащей делению после развода, также относится: мебель и бытовая техника, приобретенная мужем или женой за время брака (холодильник, телевизор, стиральная и посудомоечная машина, пылесос, СВЧ и т.п.); вещи для профессиональных занятий (компьютеры, музыкальные инструменты, врачебное оборудование и прочее); предметы духовного развития (книги, картины и т.д.); украшения (золото, ювелирные изделия и драгоценные камни).В отличии от транспорта и недвижимости, при расторжении брака обычно не делят предметы мебели, компьютерную и бытовую технику, однако высокая остаточная стоимость этих вещей может повлиять на распределение долей и «равный» (по закону) раздел между женой и мужем денег на счетах, а также купленного во время брака жилья, авто, паркоместа и прочих дорогостоящих объектов.

Какое имущество не делится при разводе?

Имущество, принадлежащее одному из супругов на праве личной частной собственности, делению не подлежит. В соответствии со ст. 57 СКУ частной собственностью жены или мужа являются:

имущество, приобретенное до заключения брака

имущество, купленное за время брака, но за личные средства

имущество, полученное на основании договора дарения или в порядке наследования

Кроме того, личной частной собственностью жены и мужа являются вещи индивидуального пользования (даже если они были приобретены за счет общих средств); премии, награды за личные заслуги; денежные средства, полученные как возмещение за потерю (повреждение) личных вещей, а также компенсация морального вреда; страховые суммы, полученные по обязательному личному страхованию, а также по добровольному личному страхованию (при использовании личных средств).

В связи с фактическим прекращением брачных отношений, суд может признать личной частной собственностью жены, мужа имущество, приобретенное ими за время их отдельного проживания. Также, при приобретении супругами имущества не только за общие, но и личные средства, доля в этом имуществе, в соответствии с размером личного взноса, является частной собственностью мужа, жены.

Существует два варианта деления имущества после расторжения брака: добровольный и принудительный.

В добровольном порядке раздел имущества между супругами осуществляется по договоренности между женой и мужем, путем заключения договора о разделе имущества или в соответствии с пунктами брачного контракта, если такое соглашение было подписано.

Принудительный порядок деления имущества подразумевает обращение в суд с исковым заявлением о разделе имущества. Продолжительность рассмотрения дела обычно составляет от одного года до трех лет, поскольку решение первой инстанции может быть обжаловано в апелляционном и кассационном порядке.

Из-за длительности судебного процесса в Украине при разрешении имущественных споров между бывшими супругами может применяться альтернативный метод урегулирования конфликта — медиация (досудебные переговоры с привлечением третьего лица). Однако, в случае нежелания любой из сторон применять процедуру медиации, либо же неэффективности досудебного порядка урегулирования спора, единственном возможным способом справедливо поделить нажитые материальные ценности является подача иска в судебные инстанции.

Как оформить договор о разделе имущества?

В соответствии с семейным законодательством и Гражданским кодексом Украины, муж и жена вправе заключать между собой договор о разделе жилья и другого недвижимого имущества. Подобная сделка дает супругам возможность во внесудебном порядке решить спорные вопросы с домом (квартирой), а также самостоятельно определить доли в недвижимости.

Оформление соглашения о добровольном делении имущества должно осуществляться с учетом законодательства, регулирующего порядок регистрации недвижимости. Договор о разделе недвижимого имущества, находящегося в общей долевой собственности, заключается в письменной форме и подлежит нотариальному удостоверению (ст. 367 ГК).

Как определяется размер доли мужа и жены при разводе?

При разделе совместно нажитого имущества доли супругов считаются равными, если иное не было определено договоренностью между ними или брачным контрактом (ст. 70 СКУ). Тем не мене, принцип равенства долей мужа и жены может быть пересмотрен в судебном порядке, вследствие чего стоимость имущества супругов может быть уменьшена или увеличена. Основанием для вынесения судебного решения об изменении доли в имуществе являются обстоятельства, имеющие существенное значение (к примеру, если один из супругов не заботился о материальном обеспечении семьи либо скрыл, уничтожил или повредил общее имущество).

Также доля имущества жены может быть увеличена в случаях, когда после расторжения брака несовершеннолетний ребенок остается проживать вместе с матерью, если размер алиментов, которые выплачиваются отцом на содержание детей, является недостаточным. При этом лишить бывшего мужа части положенного ему имущества можно только при наличии большой суммы задолженности по уплате алиментов и при условии соблюдения сроков давности обращения в суд.

Какой срок исковой давности при делении имущества?

Раздел имущества между супругами, не расторгшими брак, не ограничен сроками давности и может осуществляться в любое время.

В случае подачи в суд иска о разделе общей совместной собственности после развода, применяется исковая давность в три года и этот срок исчисляется со дня, когда один из совладельцев узнал или мог узнать о нарушении своего права собственности.

Трёхлетний период, установленный украинским законодательством в качестве ограничения срока исковой давности, означает, что уже через 3 года (и по прошествии большего количества лет) с момента завершения бракоразводного процесса бывшие супруги не смогут поделить купленное жильё, землю, машину и другие ценные вещи. Исключение составляют менее 5 % случаев, когда жена или муж не знали о дорогостоящей покупке и не подозревали о трате денежных средств вторым супругом.

Как при разводе делится квартира (дом)?

Процедура раздела совместной квартиры или дома довольно хлопотная и имеет множество нюансов, влияющих на исход судебного разбирательства. При этом следует помнить, что несовершеннолетние дети не могут претендовать на квартиру при ее разделе, если она находится в собственности одного или обоих родителей. Это обусловлено статьей 173 Семейного кодекса, согласно которой имущество детей и родителей является раздельным. Иными словами, доля ребенка в имуществе отсутствует.

Раздел квартиры или дома, приобретенного в кредит (ипотеку) осуществляется в равных частях между мужем и женой. Однако, следует помнить, что кредитный договор, подписанный с согласия второго супруга, считается заключенным в интересах семьи, и влечет за собой солидарную ответственность обоих супругов по его исполнению, в том числе по возврату кредитных средств.

Как разделить земельный участок при разводе?

Раздел земли между бывшими супругами во многом зависит от размера участка, количества владельцев и порядка оформления прав собственности на имущество, а также технико-юридических условий. Если нет возможности поделить земельный участок в натуре (т.е. путем выделения доли), муж и жена могут решить вопрос самостоятельно (заключить договор) или обратиться в суд. Также способом решения проблемы является продажа земельного участка с последующим разделом полученных денег. Кроме того, один из супругов может отказаться от своей доли в праве общей совместной собственности на землю и получить денежную компенсацию.

Можно ли разделить автомобиль при разводе?

В соответствии с ч. 2 ст. 71 СК Украины машина является неделимой вещью при разделе имущества, поэтому после развода она присуждается только одному из супругов (при этом автомобиль оценивается и жене/мужу выплачивается 50 % компенсация стоимости авто). Как правило суд принимает решение в пользу того из супругов, на кого зарегистрирован автомобиль, кто им управляет и осуществляет техническое обслуживание.

Регистрация машины на мужа или жену не дает им преимущественного права на авто, так как они обладают равными правами на владение, пользование и распоряжение совместным имуществом. В судебной практике есть случаи передачи автомобиля другому супругу, исходя из его интересов или при наличии детей.

Если машина была куплена в браке, но по документам оформлена на мужа, он может продать или переписать её перед разводом, однако жена имеет право на получение частичного возмещения стоимости авто.

Делятся ли кредиты и долги при разводе?

Кредиты являются неотъемлемой частью современной жизни и нередко к моменту расторжения брака супруги обрастают не только совместным имуществом, но и долгами. Законодательство относит долговые обязательства, взятые в период брака, к общему имуществу супругов и, как следствие, производит их раздел по тем же правилам, что действуют при делении остального имущества.

Договориться о разделе долгов — самый простой и недорогой способ. К сожалению, он не всегда возможен и тогда возникает необходимость судебного решения спора. При рассмотрении подобных дел, суд, в первую очередь, должен установить, на какие цели пошли кредитные средства. Таким образом, супруг, который не желает в одиночку выплачивать долг, взятый на семейные нужды, должен доказать, что полученные в кредит деньги были потрачены не на личные цели.

Как разделить бизнес при разводе?

Частное предприятие (или его часть), основанное мужем либо женой является отдельным объектом права общей совместной собственности супругов, в который входят все виды имущества, включая вклад в уставной капитал и имущество, выделенное из их общей совместной собственности. Таким образом, уставной капитал и имущество частного предприятия, которые были сформированы за счет общей собственности супругов, согласно Решения Конституционного Суда Украины № 17-рп/2012 от 19.09.2012 года, являются объектом их общей совместной собственности.

Будут вопросы, обратитесь ко мне персонально, нажавши кнопку "звернутись".

Доброго дня Вікторія.

Щоб поділити спільно нажите майно Вам потрібно буде доводити в судовому порядку, що між вами склалися усталені відносини притаманні подружжю.

Більш детально у статті https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%8...

Фактичні шлюбні відносини (цивільний шлюб) — це відносини жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю та при цьому не є одруженими.

Ознаки «фактичного шлюбу»

• особи проживають на одній території
• особи ведуть спільне господарство
• особи не реєструють свої відносини в органах державної влади

Спільна сумісна власність - спільна власність двох чи більше осіб, у яких завідомо не визначені частки кожної з них (частина перша статті 368 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Отже для застосування до майнових відносин осіб, які перебувають у фактичному шлюбі статті 74 СК України, ці стосунки мають мати такі ознаки:

• відбуваються між чоловіком та жінкою;
• ці чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі;
• між ними склалися усталені відносини характерні для подружжя.

На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 СК України.

Фактично подружжя вправі закріпити режим майна, набутого під час спільного проживання, порядок користування роздільним майном жінки та чоловіка, правила, що стосуються витрат на утримання майна.

Чоловік і жінка мають право поділити майно:

1. за взаємною згодою;
2. шляхом укладення нотаріально посвідченого договору;
3. шляхом звернення до суду з позовом про визнання факту проживання однією сім’єю, визнання майна спільною сумісною власністю і поділ такого майна.

Вирішуючи спір про поділ майна, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна і з’ясувати час та джерела його придбання, а вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, суд має встановити факти: спільного проживання однією сім’єю; спільний побут; взаємні права та обов’язки (статті 3, 74 СК України).

Стаття 74 СК України не обмежує і не встановлює часу спільного проживання чоловіка та жінки без шлюбу для поділу спільно набутого майна - вони повинні довести суду початок і кінець такого проживання і набуття в цей період спірного майна.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при застосуванні статті 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності осіб що проживали в цивільному шлюбі, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При зверненні до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім’єю та позовом про поділ майна слід зважати на одну з головних обставин - особи, які перебувають у цивільному шлюбі, не можуть одночасно перебувати в будь-якому іншому шлюбі.

Заява про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу в порядку окремого провадження подається до суду за місцем проживання заявника. Предметом доказування в заяві має бути:

1. спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю;
2. термін спільного проживання не менше п’яти років;
3. мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна);
4. відсутність спору.

Позовна заява про поділ майна, набутого за час спільного проживання, пред’являється в суд за місцем проживання відповідача, а у разі, якщо спір виник з приводу нерухомого майна – за місцем знаходження майна або основної його частини.

Розмір судового збору за подання заяви в порядку окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (496,2 грн).

Розмір судового збору за подання позовної заяви становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). (мінімум 992,4 грн).

Також Ви маєте право стягнути аліменти на утримання дітей.

Згідно зі ст. 141 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс), батьки мають рівні права та обов’язки по догляду за дитиною, незалежно від того, були вони у шлюбі між собою чи ні. Тобто, не зважаючи на те, що чинним законодавством не передбачено поняття «цивільний шлюб», стягнути аліменти без шлюбу можна.

Щоби стягнути аліменти з батька, який був записаний у свідоцтві про народження дитини на підставі заяви матері та батька, необхідно зробити наступне:

1. Скласти позовну заяву на аліменти поза шлюбом 2. Зібрати всі необхідні додатки до позову, а це:• копія паспорта позивача;• копія ідентифікаційного коду позивача;• копія паспорта та ідентифікаційного коду відповідача (по можливості);• копія свідоцтва про народження дитини;• копія довідки про місце реєстрації дитини;• довідки, квитанції, чеки, які можуть вплинути на розмір аліментів; • копія позовної заяви для відповідача.

3. Підписати позовну заяву + додати додатки та відправити в суд рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або занести до канцелярії суду особисто.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору.

Доброго дня!

Майнові права у фактичних шлюбних відносинах.

Відповідно до частини 1 статті 74 Сімейного кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Якщо перед чоловіком та жінкою постає питання поділу майна, що було набуте ними під час проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, то є певні юридичні проблеми, перед тим, як взятися за розподіл спільно нажитого майна, прийдеться довести свої сімейні відносини у суді про встановлення факту проживання однією сім’єю як чоловік та дружина і надавати докази спільного проживання, а встановити факт, з якого моменту почалися «фактичні шлюбні відносини» буде досить проблемним питанням.

Необхідно довести факт придбання даного конкретного майна за кошти або внаслідок трудової участі обох фактичних чоловіка й дружини і переконати суд, що це майно є спільним.

Майно, придбане фактичним подружжям за спільні кошти, оформлюється на когось одного з них. Якщо при зареєстрованому шлюбі це не має юридичного значення, то за умов «фактичних шлюбних відносин» має, і досить велике. Так, майно, оформлене на одного з учасників вільних відносин, є виключно його майном. Друга сторона права на таке майно не має, доки не доведе, що воно є спільним.

При фактичних шлюбних відносинах, законодавство не передбачає, отримання згоди другого з фактичного подружжя. Норми про розпорядження спільною сумісною власністю подружжя будуть спрацьовувати лише тоді, якщо права на майно були оформлені на обох осіб, тоді як для подружжя немає різниці на кого буде оформлено майно.

При зареєстрованому шлюбі така згода не тільки вимагається, а й має бути належним чином оформлена нотаріально засвідчена (частина третя статті 65 Сімейного кодексу України).

Здравствуйте!

Согласно ст. 74 Семейного кодекса Украины, женщина и мужчина, проживающие одной семьей, но не состоящие официально в браке, могут претендовать на имущество, нажитое ими на правах общей совместной собственности.Статья 74 Семейного кодекса Украины "Право на имущество женщины и мужчины, которые проживают одной симъей, но не находятся в браке между собой или в любом другом браке1. Если женщина и мужчина проживают одной симъей, но не находятся в браке между собой или в любом другом браке, имущество, приобретенное ими за время общего обитания, принадлежит им на праве общей совместной собственности, если другое не установлено письменным договором между ними. 2. На имущество, которое есть объектом права общей совместной собственности женщины и мужчины, которые не находятся в браке между собой или в любом другом браке, распространяются положения главы 8 этого Кодекса."

На имущество, являющееся объектом права общей совместной собственности женщины и мужчины, которые не находятся в браке между собой или в любом другом браке, распространяются правила, установленные для имущества супругов.

То есть в случае раздела имущества супругов, проживающих в гражданском браке применяются положения ст.60-71 Семейного кодекса .Часть 1. ст.70 Семейного Кодекса Украины «в случае раздела имущества, являющегося объектом права общей совместной собственности, доли имущества жены и мужа являются равными».

СОВМЕСТНОЙ СОБСТВЕННОСТЬЮ У ВАШЕЙ ПАРЫ ТОЛЬКО ТО, ЧТО ВЫ НАЗЫВАЕТЕ СОВМЕСТНО "ОБУСТРАИВАЛИ".

Имущество, приобретенное в браке, является совместной собственностью супругов и подлежат разделу в равных в случае развода.

Доброго дня! У Вашому випадку необхідно довести факт проживання протягом періоду без реєстрації шлюбу як чоловіка та дружини та византи майно таким, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до вимог ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

В рішенні Конституційного Суду України у справі №5-рп/99 від 03.06.1999 року зазначено що, до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю. Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 15 серпня 2019 року по справі № 588/350/15.

На практиці дуже непросто довести саме спільні витрати на поліпшення майна, участь у ремонтах тощо, проте якщо у Вас збереглися документи на придбання речей, акти, рахунки на придбання будівельних матеріалів, договори, це може стати підставою щоб визнати його спільним сумісним майном. Важливо також враховувати майновий стан Ваш та цивільного чоловіка, чи працював Ваш чоловік офіційно и т.д. Все це може в сукупності вплинути на позитивний результат доведення обставин спільного проживання та набуття майна в судовому порядку.

Бажаю успіхів! За необхідності, можете зертатися додатково, нажавши кнопку "Звернутися"

З повагою, Олександр Комаса!

Добрый день!

По Вашему вопросу сообщаю следующее:

В Семейном кодексе Украины вопрос имущества при фактическом браке регулируется в статье 74, согласно которой: если женщина и мужчина проживают одной семьей, но не находятся в браке между собой или в любом другом браке, имущество, приобретенное ими за время совместного проживания, принадлежит им на праве общей совместной собственности, если иное не установлено письменным договором между ними. Также, все положения СК, применимые к зарегистрированному браку (за исключением некоторых аспектов в праве наследования и алиментов) применимы к браку фактическому (он же гражданский).

Какое имущество подлежит разделению:

• Приобретенное за время совместного проживания имущество (даже если один из супругов не имел дохода);
• любая вещь, кроме вещей индивидуального пользования;
• заработная плата, пенсия, стипендия и другие доходы, полученные супругами во время брака;
• имущество и деньги, полученные в результате договора, заключенного в интересах семьи (гонорар или выигрыш);
• инструменты для проф.направления (оргтехника, электроника, музыкальные и медицинские инструменты);
• недвижимость и земельный участок приобретенные во время брака в результате приватизации.

Супруги, в том числе фактические, имеют равные права на владение, распоряжение и пользование общим имуществом, если между ними не заключен договор, в котором прописаны другие условия пользования собственностью.

Собственность, приобретенная до брака, драгоценности, премии и награды за личные заслуги, страховые выплаты являются личной собственностью жены/мужа. Личной собственностью также может стать имущество, приобретенное за время раздельного жительства супругов в связи с прекращением гражданского брака. Разделить имущество можно по взаимному согласию либо в судебном порядке. Чтобы на гражданский брак распространялись юридические права зарегистрированного, необходимо факт брака доказать.

Доказательством брака для суда могут стать показания свидетелей - соседей, родителей, совместных детей. Фотографии являются сомнительной уликой, и судом могут не приниматься. Лучшим доказательством является договор аренды жилья. Гражданские супруги должны вписать обе фамилии в графу "арендатор". Туристические путевки и гостиничные счета, авиабилеты, чеки (о медобслуживании, автосервисе, химчистке и т.д.) свидетельствуют о фактическом браке. Таким образом, если супруги предусмотрительны - долгой судебной волокиты можно избежать.

Гарантом правомерного раздела имущества в гражданском браке является соглашение. Есть несколько видов таких соглашений:

• О порядке пользования имуществом, которое принадлежит супругам на праве общей совместной собственности;
• О разделе имущества, которое является объектом права общей совместной собственности;
• О выделении в натуре части из имущества, которое находится в общей совместной собственности;
• О совместном проживании и ведении совместного хозяйства.

Относительно выселения мужа/жены из квартиры- только в судебном порядке( путем подачи Вами иска в суд: " Про визнання особи такою, що втратила право користування жилим примміщенням") Подается по месту расположения жилья.

---

Дополнительно сообщаю относительно компенсации:

Вам необходимо компенсировать, только те затраты мужа/жены которые он /она действительно понес и может подтвердить документально(чеками)., договорами, накладными

Все прочее есть исключительно Вашей частной(личной) собственностью.

только через суд, необходимо будет установить факт совместного проживания , если одна из сторон прекратит признавать этот факт , алименты детям тоже по решению суда.

С уважением,

Константин Гончаренко

Добрий день, Віктория!

Особи, які перебувають в офіційно зареєстрованому шлюбі, мають рівні права на все майно, які перебували у власності подружжя на момент розлучення. Якщо ж розглядати співжиття, то для підтвердження права власності на майно, нажите в цивільному шлюбі, необхідно надати відповідну доказову базу. У такій якості можуть виступити:Показання свідків - родичів, дітей, а також спільних знайомих громадянської сім'ї.Будь-які фінансові документи (чеки, квитанції і т.д.), які будуть підтверджувати оплату придбання майна або факт внесення обов'язкових щомісячних платежів в рахунок погашення кредиту, який був узятий в фінансовій установі для придбання майна.

З точки зору букви закону, першочерговим спадкоємцем на майно чоловіка є його дружина. У разі смерті цивільного чоловіка, його співмешканка не має ніяких прав на спадкування майна.Законодавство України визнає право цивільної дружини на успадковане майно її чоловіка, проте, визначає її як спадкоємця четвертої черги. Для цього цивільна дружина повинна зуміти довести той факт, що вона спільно проживала з померлим цивільним чоловіком в останні 5 років.

• квитанції про оплату і чеки, що підтверджують придбання спільного майна;
• позначки про місце проживання в паспортному документі, що підтверджують факт спільного проживання з померлим чоловіком;
• показання можливих свідків (дітей, родичів, близьких друзів).

Законодавство суворо регламентує порядок черговості отримання майна у спадок. Кожна наступна сторона може пред'явити свої права в тому випадку, якщо попередня чергу відсутній або пред'являє письмову відмову від прийняття спадщини.Тому, при наявності спадкоємців першої черги, цивільна дружина практично не має шансів на вступ у спадок. Якщо ж судовий процес підтвердить спільне проживання цивільного подружжя протягом 5-ти останніх років, то дружина зможе отримати половину від спільного майна. При доказі факту хвороби померлого цивільного чоловіка і його матеріальної залежності від цивільної дружини, вона має право отримати всю частину померлого, перейшовши в категорію спадкоємців першої черги.

При наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Всього доброго!

Добрый день, Виктория!

Без приложения усилий - на все приобретенное в браке, в равной доле между супругами делится.

С усилиями - вложенные силы и средства в улучшения дома. Но здесь и экспертиза, и судебные тяжды, и расходы, к которым вам необходимо быть готовой.

В случае вопросов, обращайтесь.

Пост. ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Te...):

"..20. При застосуванні ст. 74 СК ( 2947-14 ), що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю...

23. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК ( 2947-14 ), ч. 3 ст. 368 ЦК) ( 435-15 ), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

24. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК) ( 2947-14 ).

Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них...

30. Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК ( 2947-14 ).

У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Якщо за час окремого проживання подружжя після фактичного припинення шлюбних відносин спільне майно його членами не придбавалося, суд відповідно до ч. 6 ст. 57 СК ( 2947-14 ) може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте кожним з них за цей період та за вказаних обставин, і провести поділ тільки того майна, що було їхньою спільною власністю до настання таких обставин.

При вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2, 3 ст. 70 СК ( 2947-14 ) в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (ч. 1 ст. 60 СК).

Рішення суду повинно містити мотиви та обґрунтування відступу від засади рівності часток подружжя у їхньому спільному майні.

Інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дочки, сина або другого з подружжя, що заслуговують на увагу, можуть враховуватися судом при визначенні способу поділу спільного майна в натурі й у тому разі, коли суд не відступив від засади рівності часток.

---

Доброго дня, Вікторіє! При поділі майна слід викладати у позові або у відзиві на позов клопотання про визнання майна чоловіка спільною сумісною власністю, а також про відступлення від засади рівності часток з підстав інтересів неповнолітніх дітей, а також інших наявних поважних причин, обставин, що мають істотне значення.

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

На половину спільного майна, або більше як домовитесь

Фактичні шлюбні відносини (цивільний шлюб) — це відносини жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю та при цьому не є одруженими.

Ознаки «фактичного шлюбу»

особи проживають на одній території

особи ведуть спільне господарство

особи не реєструють свої відносини в органах державної влади

Спільна сумісна власність - спільна власність двох чи більше осіб, у яких завідомо не визначені частки кожної з них (частина перша статті 368 ЦК України).Відповідно до вимог статті 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Отже для застосування до майнових відносин осіб, які перебувають у фактичному шлюбі статті 74 СК України, ці стосунки мають мати такі ознаки:

відбуваються між чоловіком та жінкою;

ці чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі;

між ними склалися усталені відносини характерні для подружжя.

На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 СК України.

Фактично подружжя вправі закріпити режим майна, набутого під час спільного проживання, порядок користування роздільним майном жінки та чоловіка, правила, що стосуються витрат на утримання майна.Чоловік і жінка мають право поділити майно:

за взаємною згодою;

шляхом укладення нотаріально посвідченого договору;

шляхом звернення до суду з позовом про визнання факту проживання однією сім’єю, визнання майна спільною сумісною власністю і поділ такого майна.

Вирішуючи спір про поділ майна, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна і з’ясувати час та джерела його придбання, а вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, суд має встановити факти: спільного проживання однією сім’єю; спільний побут; взаємні права та обов’язки (статті 3, 74 СК України).

Стаття 74 СК України не обмежує і не встановлює часу спільного проживання чоловіка та жінки без шлюбу для поділу спільно набутого майна - вони повинні довести суду початок і кінець такого проживання і набуття в цей період спірного майна.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при застосуванні статті 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності осіб що проживали в цивільному шлюбі, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором

Успіхів

Добрий день, Шановна Вікторія на ваше запитання доповідаю наступне:Ви можете притендувати на половину нажитого майна з чоловіком, але те що ви нажили його разом потрібно буде доказити в суді. Вам потрібен гарний адвокат або мирна угода зі своїм цивільним чоловіком.

1. установивши факт совместного проживания - вы можете претендовать на половину совместного имущества приобретенного за совместные деньги

2. на алименты можете подать

для полной , детальной консультация - необходима дополнительная информация

обращайтесь через сайт или найдите мои контакты- проконсультирую и помогу подготовить документы, с ув. Виктория Костромина