Арбітраж валюти, та відповідальність

Добрий ранок, Василь!

Кримінальна або адміністративна відповідальність за вказані Вами дії не передбачена.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Всього доброго!

Доброго дня, Василь!

Валютний арбитраж може бути законним лише за тих умов, якщо його буде здійснювати банк або небанківська фінансова установа, яка має ліцензію від НБУ на проведення валютних операцій.

Національний банк видає небанківським фінансовим установам ліцензії на такі валютні операції:

• переказ коштів;
• здійснення розрахунків у іноземній валюті на території України за договорами страхування життя;
• факторинг (у частині здійснення розрахунків на території України в іноземній валюті між факторами та клієнтами за операціями з міжнародного факторингу щодо відступлення права грошової вимоги до боржника-нерезидента);
• інші фінансові послуги, якщо вони є валютними операціями.

Оператори поштового зв’язку мають право отримати ліцензію на здійснення валютних операцій з переказу коштів.

Валютні операції, що не ліцензуються:

• надання послуг професійної діяльності на ринку цінних паперів;
• страхування (крім розрахунків за договорами страхування життя);
• факторингу (крім розрахунків за операціями з міжнародного факторингу);
• переходу права вимоги і пов’язаних із цим зобов’язань.

Розрахунки за такими операціями повинні проводитися відповідно до статті 5 Закону України "Про валюту і валютні операції", тобто виключно в гривні на території України.

Бізнес по купівлі продажу валютних цінностей, яким зараз в інтернеті активно займаються різні люди, називаючи його "валютним арбітражем" чи "р2р", важко вважати законним, бо він вступає у протиріччя із Законом України Про валюту і валютні операції в редакції від 27.05.2022 та постановою правління НБУ № 26 від 26.03.21 року Про затвердження Положення про порядок видачі ліцензії на торгівлю валютними цінностями. Хоча багато хто заспокоює себе тою думкою, що такі оборутки нічим не відрізняються від грошових переказів. Очевидно, що це не так! Бо це в чистому вигляді - обмін валют, який по закону має ліцензуватися.

При тому не забуваймо про фінансовий моніторинг, який постійно здійснються банками в процесі користування рахунками фізособами. Саме він може бути причиною виникнення проблем у людини, яка збирається займатися таким бізнесом.

Законодавчою основою фінансового моніторингу є Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 р. № 361.

Важливо знати, що пороговими цифрами обсягу готівкових і безготівкових операцій у фінансовому моніторингу є 5 тис. грн, 30 тис. грн, 55 тис. грн, 400 тис. грн, а також значна сума при операції з готівкою. Вони впливають на обрання тих чи інших заходів фінансового моніторингу. Однак банк за своїми внутрішніми правилами визнати підозрілою будь-яку операцію незалежно від суми, а також визначати значимість суми тих чи інших операцій з готівкою.

Увага: обсяг платіжної операції впливає, але не є вирішальним.

Під фінансовий моніторинг, у першу чергу, потрапляють видаткові операції (перекази коштів) у безготівковій формі, готівкою в залежності від суми платежу. Ідентифікація клієнта здійснюється зокрема за допомогою банківської картки чи кваліфікованого електронного підпису. Верифікація операції потребує додаткових підтверджень, зокрема можливий дзвінок з банку, сканування обличчя, перевірка даних платежу, підтвердження особи платника, чи дійсно саме власник картки її використовує, з’ясування мети операції та походження коштів тощо.

Вартісні межі фінансового моніторингу 2022 такі:

1. Для переказу безготівкових коштів для зарахування на рахунок отримувача в оплату вартості товарів, робіт, послуг, погашення зобов’язання за кредитом (пп «5» ч. 18 ст. 14 Закону № 361)

Коли банки не зобов'язані реагувати - менше 3000 грн.

Коли можлива перевірка - від 30 тис. грн до 400 тис. грн.

Повідомлення до органу фінмоніторингу - більше 400 тис. грн.

2. Для переказу готівкових коштів (пп. «8» ч. 18 ст. 14 Закону № 361) - 5 тис. грн та менше (можна без ідентифікації особи платника, у т.ч. при переказі без відкриття рахунка).

Коли банки не зобов'язані реагувати - 5000 грн. та менше.*

Коли можлива перевірка - більше 5 тис. грн до 400 тис. грн.

Повідомлення до органу фінмоніторингу - більше 400 тис. грн.

*(можна без ідентифікації особи платника, у т.ч. при переказі без відкриття рахунка).

Ну і насамкінець, про відповідальність за порушення правил валютних операцій.

Валютними операціями визнаються дії, які мають хоча б одну з таких ознак:

• операція, пов’язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов’язаних з цим зобов’язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта;
• торгівля валютними цінностями;
• транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.
• Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції». Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України. Валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов'язань за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Адміністративну відповідальність за незаконні валютні операції передбачено статтею 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У ній визначено, що незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави -

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей..

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері обігу валютних цінностей. Об'єктивна сторона правопорушення виражається в здійсненні незаконних скуповування, продажу, обміну, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави.

Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Суб'єктами правопорушення можуть бути особи, яким виповнилося 16 років.

Якщо після накладення адміністративного штрафу тією ж особою протягом року будуть повторно вчинені незаконні валютні операції, то за їх здійснення передбачається вже кримінальна відповідальність, передбачена ст. 80 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає застосування до порушників таких карних покарань:

– позбавлення волі на термін до п'яти років з конфіскацією валютних цінностей;

– виправні роботи терміном до двох років;

– штраф до 100 мінімальних розмірів заробітної плати (9000 грн.) із конфіскацією валютних цінностей.

Виникнуть питання, звертайтесь до мене персонально, натиснувши зелену кнопку "звернутись" біля мого профілю. Радий буду допомогти.

Василь!

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВКАЗАНІ ВАМИ ДІЇ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА.

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text

БУДЬ-ЯКА СТАТТЯ З ЦЬОГО ПРИВОДУ ВІДСУТНЯ.

Всього доброго!

Вітаю, Василь!

МАКСИМУМ, ЩО МОЖЛИВО, ЦЕ АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ВІДПОВІДНО ДО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ.

ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ВАЛЮТУ І ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ":

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#Text

Стаття 14. Види відповідальності за порушення вимог валютного законодавства

1. За порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно із статтею 13 цього Закону) можуть бути застосовані:

1) до банків - заходи впливу згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність";

2) до уповноважених установ (крім банків) - такі заходи впливу:

а) письмове застереження;

б) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів валютних операцій;

в) штрафні санкції;

г) зупинення або відкликання (анулювання) ліцензії на здійснення валютних операцій;

3) до юридичних осіб (крім уповноважених установ) - заходи впливу у вигляді штрафних санкцій;

4) до фізичних осіб, посадових осіб уповноважених установ, посадових осіб юридичних осіб - заходи впливу у вигляді штрафів, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

2. Національний банк України має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до уповноважених установ передбачені пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті заходи впливу.

3. Національний банк України має право застосувати до уповноважених установ (крім банків) заходи впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі не більш як 20 відсотків суми власного капіталу відповідної уповноваженої установи.

4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

{Частина четверта статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020}

Стаття 15. Порядок застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства

1. Порядок застосування заходів впливу, передбачених статтею 14 цього Закону, у тому числі розмір штрафних санкцій, встановлюється:

до уповноважених установ - Національним банком України;

до юридичних осіб (крім уповноважених установ) - Кабінетом Міністрів України.

{Абзац третій частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020}

Порядок застосування заходів впливу до фізичних осіб, посадових осіб уповноважених установ, посадових осіб юридичних осіб визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення.

2. Заходи впливу можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

3. За кожне порушення вимог валютного законодавства може бути застосований тільки один із заходів впливу, передбачений законом.

4. Рішення Національного банку України про застосування заходу впливу у вигляді штрафних санкцій є виконавчим документом та набирає законної сили з дня його прийняття.

5. Суми стягнених штрафних санкцій спрямовуються до державного бюджету.

ТАКИМ ЧИНОМ, МОЖЕТЕ ПЕРЕСВІДЧИТИСЬ, ЩО ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ОБІГУ ВАЛЮТИ ДЛЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ МОЖЛИВА ВИКЛЮЧНО АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.

КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text

Стаття 162. Порушення правил про валютні операції

Незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави -

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей.

{Стаття 162 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 4134-11 від 12.06.87; Законами № 2468-12 від 17.06.92, № 3890-12 від 28.01.94, № 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Закону № 1744-III від 18.05.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2473-VIII від 21.06.2018}

...

Стаття 162-1. Порушення порядку здійснення валютних операцій

Порушення порядку здійснення валютних операцій -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичних осіб (крім уповноважених установ), громадян - суб’єктів підприємницької діяльності від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Термін "уповноважені установи" вживається у значенні, визначеному Законом України "Про валюту і валютні операції";

{Кодекс доповнено статтею 162-1 згідно із Законом № 4025-VI від 15.11.2011; в редакції Закону № 2473-VIII від 21.06.2018}

...

Стаття 166-5. Порушення банківського законодавства, законодавства у сфері державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг, валютного законодавства, законодавства, яке регулює переказ коштів в Україні, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку

Порушення пов’язаними з банком особами або іншими особами, які відповідно до закону можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, крім порушень, зазначених у статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність", у тому числі подання недостовірної (неповної) звітності, зокрема, щодо якості активів, проведення операцій із пов’язаними з банком особами, суті операцій, або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, -

тягне за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони призвели до віднесення банку до категорії проблемних, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення нормативно-правових актів Національного банку України, які регулюють діяльність у сфері державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб небанківських фінансових установ або юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення законів України та нормативно-правових актів Національного банку України, які регулюють переказ коштів в Україні, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб платіжної організації, члена/учасника платіжної системи від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановлених Національним банком України загальних параметрів моніторингу з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів із застосуванням електронних платіжних засобів -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб еквайра та/або емітента від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неповідомлення про помилкові/неналежні перекази та суб'єктів цих переказів інших членів/учасників платіжної системи -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб члена/учасника платіжної системи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення вимог валютного законодавства -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб уповноважених установ від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Терміни "еквайр", "емітент", "платіжна організація", "член/учасник платіжної системи" вживаються у значеннях, визначених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Термін "пов’язана з банком особа" вживається у значенні, визначеному Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Термін "уповноважені установи" вживається у значенні, визначеному Законом України "Про валюту і валютні операції".

Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною.Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши зелену кнопку «Звернутися»!

Кримінальний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1490):

"Стаття 222-1. Маніпулювання на організованих ринках

1. Умисні дії фізичної особи, що мають ознаки маніпулювання на організованих ринках, визначені законом, що призвели до отримання такою особою або третіми особами прибутку у значних розмірах, або уникнення такими особами збитків у значних розмірах, або якщо це заподіяло значну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, -

караються штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються штрафом від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка. 1. Значним розміром у цій статті вважається розмір, який у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2. Значною шкодою у цій статті вважається шкода, яка у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

3. Тяжкими наслідками у цій статті вважається шкода, яка у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.".

Закон України " Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15#n4600):

"Стаття 148. Маніпулювання на організованих ринках

1. Маніпулюванням на організованих ринках є:

1) здійснення або намагання здійснити операції чи надсилання заявки або котирування щодо укладення деривативних контрактів, купівлю або продаж фінансових інструментів та/або інших активів, допущених до торгів на організованих ринках, які надають або можуть надавати уявлення щодо поставки, придбання або ціни деривативного контракту, фінансового інструменту та/або активу, допущеного до торгів на організованих ринках, що не відповідають дійсності, та вчиняються одноосібно або за попередньою змовою групою осіб і призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок;

2) здійснення або намагання здійснити операції чи надсилання заявки або котирування щодо укладення деривативних контрактів, купівлю або продаж фінансових інструментів та/або інших активів, допущених до торгів на організованих ринках, шляхом вчинення умисних протиправних дій;

3) поширення через засоби масової інформації, у тому числі електронні засоби масової інформації, або будь-яким іншим способом інформації, що не відповідає дійсності, зокрема недостовірної інформації, у разі коли особа, яка поширила таку інформацію, знала або повинна була знати про недостовірність такої інформації, що призводить або може призвести до введення в оману учасників ринку щодо:

а) ціни, попиту, пропозиції або обсягів укладених на організованих ринках фінансових інструментів та правочинів щодо них;

б) ціни, попиту, пропозиції або обсягів торгів іншими, ніж зазначено у пункті "а", активами, допущеними до торгів на організованих ринках;

в) ціни, попиту, пропозиції або обсягів торгів на організованих ринках базовим активом фінансових інструментів;

г) значення базового показника деривативного контракту;

4) укладання деривативних контрактів, купівля або продаж фінансових інструментів та/або інших активів, допущених до торгів на організованому ринку, перед закриттям торговельної сесії організованого ринку з метою введення в оману учасників ринку щодо цін, що склалися наприкінці торговельної сесії;

5) неодноразове протягом торговельного дня укладання двома або більше учасниками торгів деривативних контрактів, договорів купівлі-продажу фінансових інструментів та/або інших активів, допущених до торгів на організованому ринку, у власних інтересах чи за рахунок одного і того самого клієнта, за якими кожен з учасників торгів виступає як сторона деривативного контракту, продавець та покупець одного і того самого фінансового інструменту та/або іншого активу, допущеного до торгів на організованому ринку, за однаковою ціною в однаковій кількості або які не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети хоча б для одного з учасників торгів або їх клієнтів, а також надання клієнтом кільком учасникам торгів доручення на укладення в його інтересах одного або більше деривативних контрактів, договорів з одним і тим самим фінансовим інструментом та/або іншим активом, допущеним до торгів на організованому ринку, під час яких покупець та продавець діють в інтересах клієнта;

6) здійснення протягом торговельного дня або намагання здійснити операції чи надсилання заявки або котирування щодо укладення деривативних контрактів, купівлю або продаж фінансових інструментів та/або інших активів, допущених до торгів на організованому ринку, а також фінансових інструментів та/або продукції, що є базовим активом фінансових інструментів, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети, якщо за результатами таких торгів власник таких активів, фінансових інструментів та/або продукції не змінюється;

7) неодноразове невиконання учасником організованого ринку зобов’язань за контрактами, укладеними протягом торговельного дня у власних інтересах або за рахунок клієнтів, якщо укладення зазначених контрактів призвело до істотного збільшення або зниження ціни деривативного контракту, іншого фінансового інструменту та/або іншого активу, допущеного до торгів на організованому ринку, за умови що такі контракти мали вагомий істотний вплив на ціну такого активу;

8) укладення на організованому ринку деривативних контрактів та договорів щодо фінансових інструментів та/або інших активів, допущених до торгів на організованому ринку, за ціною, що суттєво відхиляється від ціни відповідного деривативного контракту, фінансового інструменту та/або активу, що склалася на такому організованому ринку тієї самої торговельної сесії (поточна ціна) шляхом подання безадресних заявок або котирувань, за умови укладення договорів від імені та/або за рахунок осіб, між якими (працівниками яких) існувала попередня домовленість про укладення деривативного контракту, придбання або продаж фінансового інструменту та/або іншого активу, допущеного до торгів на організованому ринку, за ціною, що суттєво відхиляється від поточної ціни.

2. Не є маніпулюванням на організованих ринках дії, що мають на меті:

1) підтримання цін на емісійні цінні папери у зв’язку з їх публічним розміщенням або обігом, за умови вчинення учасником організованого ринку капіталу таких дій на підставі договору про виконання функцій маркет-мейкера, укладеного з оператором такого ринку;

2) підтримання цін на цінні папери відкритих або інтервальних інститутів спільного інвестування у зв’язку з їх викупом у випадках, передбачених законом;

3) підтримання цін, попиту, пропозиції або обсягів укладення деривативних контрактів, торгів фінансовими інструментами та/або іншими активами, допущеними до торгів на організованому ринку, за умови, що такі дії вчиняються учасником організованого ринку капіталу на підставі договору про виконання функцій маркет-мейкера, укладеного з оператором такого ринку.

Не є маніпулюванням на організованих ринках дії, що вчиняються Національним банком України, органами державної влади з метою реалізації грошово-кредитної політики або політики управління державним боргом.

Положення цієї статті поширюються на товарні біржі, що мають ліцензію на провадження професійної діяльності з організації торгівлі продукцією, отриману відповідно до вимог Закону України "Про товарні біржі".