Чи має право самостійно знімати кошти ,кридитна установа онлайн?

Доброго дня. Для того щоб відповісти на це питання, потрібно знати умови Вашого кредитного договору, або, якщо у Вас був так званий "телефонний" кредит, знати загальні умови кредитної установи.

Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

Після початку війни та запровадження воєнного стану законодавець змінив правове регулювання сфери кредитування шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 р. №2120-IX. Цим законом були внесені зміни до Цивільного кодексу України та Закону «Про споживче кредитування». А Національним банком України прийнято «Правила роботи банків у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану», затверджені постановою правління НБУ від 25.03.2022 р. №23 «Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп».

Зазначеними нормативно-правовими актами запроваджено такі умови виконання позичальниками зобов’язань за кредитними договорами:

• у разі прострочення виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит позичальник звільняється від відповідальності перед кредитодавцем, тобто до позичальника не можуть застосовуватись будь-які санкції за невиконання умов кредитного договору;
• якщо позичальником прострочено внесення щомісячних обов’язкових платежів за кредитним договором, він звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов’язань за таким договором;
• щодо споживчих кредитів — забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом у разі невиконання зобов’язань за договором.

Проте зверніть увагу, що ці положення не застосовуються, якщо у кредитному договорі визначено змінювану процентну ставку. У такому разі банк самостійно з визначеною у кредитному договорі періодичністю має право збільшувати та зобов’язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором;

Ані самого кредиту, ані процентів за користування ним, можете не сплачувати до закінчення війни, але у разі звернення кредитора до суду під час війни маєте довести, що несплата сталася ВНАСЛІДОК непереборної сили - воєнного стану (див. ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу).

У разі прострочення виконання зобов’язання, позичальники звільнені від сплати пені, а також індексу інфляції, 3 % річних на час війни, 30 днів після її завершення (див. докладніше п. 18 Прикінцевих положень Цивільного кодексу).

Доброго дня Романе.

Кредитна установа самостійно не може знати гроші з картки для того має бути підстави. Наприклад якщо у Вас наявна заборгованість стягнута за рішенням суду, яке набрало законної сили, то після відкриття виконавчого провадження кошти можуть бути списані з вашого рахунку на погашення заборгованості, стягнутої за рішенням суду.

Форс мажорні обставини не звільняють Вас від обов"язку не сплачувати по кредиту. Ці обставини можуть тільки відтерміновувати цю сплату до закінчення форс-мажору, а також звільняють Вас від відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату по кредиту. Тобто до Вас не можуть бути застосовані штрафні санкції, але заборгованість Ви повинні сплатити. Вам необхідно написати заяву до кредитної установи, що у зв"язку з війною Ви не мате можливості сплачувати зараз кредит. До цієї заяви додайте лист Торгово-промислової палати України, який Ви можете скачати за посиланням https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsed...

Заяву відправляйте на юридичну адресу кредитної установи через пошту цінним листом з описом вкладення у конверт та повідомленням про отримання. Це буде підтвердженням щоб не платити штрафи.

Доброго дня, Романе!

Вам, очевидно, треба було уважно вивчити свою кредитну угоду!

Читайте з цього приводу роз'яснення Міністерства юстиції України:

"Недостатній рівень фінансової грамотності споживачів може призвести до недобросовісної діяльності надавачів фінансових послуг, які користуються неуважністю таких споживачів. Однією з таких ситуацій може стати договірне (автоматичне) списання коштів на погашення простроченої заборгованості за кредитним договором.

Останнім часом трапляються ситуації, коли споживач, звернувшись до банку з метою отримати певні фінансові послуги, у тому числі відкрити кредитний рахунок, підписує анкету-заяву про приєднання до певних умов та правил надання банківських послуг. Зазначені умови та правила надання банківських послуг, як правило, не надаються споживачу співробітником банку у паперовому вигляді під час підписання анкети-заяви, а лише зазначається, що такі документи є типовими і з ними можна ознайомитися на офіційному вебсайті банку у певному розділі.

Згодом виявляється, що підписавши анкету-заяву, споживач автоматично доручив банку списувати кошти з його рахунків, відкритих у валюті кредитного ліміту, в межах сум, що підлягають сплаті банку за договором, у разі настання термінів платежів, а також списувати кошти з карткового рахунка у разі настання термінів платежів за іншими договорами клієнта.

Вказана ситуація й стала предметом розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 285/3013/16. Водночас, Верховним Судом у постанові від 11 вересня 2019 року зроблено висновок про те, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані позивачу Умови надання споживчого кредиту фізичним особам та Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заявах особи умов щодо права Банку, в тому числі на договірне списання, надані банком витяги з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Простими словами – можливість автоматичного списання банком коштів з рахунку клієнта буде законне лише в тому випадку, коли такі умови прямо передбачені в кредитному договорі, який клієнт підписав. У випадку зазначення такого списання тільки в правилах банківських послуг конкретного банку, таке автоматичне відрахування є незаконним.

Що потрібно робити, якщо банк все ж таки незаконно списує кошти на погашення заборгованості?

Найперше – варто звернутися до фінансової установи, наприклад, безпосередньо до працівника банку, або зателефонувати на «гарячу лінію», або надіслати письмову скаргу на ім’я керівника установи щодо умов надання фінансових послуг. Інколи споживачам вдається швидко вирішити ситуацію або отримати роз’яснення вже на цьому рівні.

Якщо питання не вдалося вирішити, споживач має право звернутися до Національного банку України, який здійснює нагляд за додержанням законодавства про захист споживачів фінансових послуг:

заповнити онлайн-форму на вебсайті: https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection/citizens-appeals;

направити звернення на адресу електронної пошти: nbu@bank.gov.ua;

направити звернення на адресу: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9;

зателефонувати до контакт-центру − 0 800 505 240.

У зверненні необхідно вказати суть питання, найменування та реквізити (за наявності) установи, якої стосується звернення, прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання та адресу електронну пошту заявника.

Якщо вищевказані дії не дали бажаного результату, споживач має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів".

Щоб в подальшому попередити порушення прав на ринку фінансових послуг, Вам необхідно з’ясовувати всі умови отримання послуги та уважно ознайомлюватись з умовами договору до підписання, адже це документ, якого клієнт зобов’язується дотримуватися.

Будуть питання, зверніться до мене персонально, натиснувши кнопку "звернутись" біля мого профілю.

Закон України " Про споживче кредитування" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text):

"Розділ IVПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ...

6. У разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов’язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов’язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов’язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.".

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1753):

"Стаття 321. Непорушність права власності

1. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

2. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

3. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу...

Стаття 652. Зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин

1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

3. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору...".

---

Доброго дня, Романе! По-перше, самостійне списання коштів з Вашого рахунку є незаконним - порушує ваше право власності. З моменту надання кредиту кошти, що обраховуються на Вашому рахунку у "Кредит плюс", є Вашою приватною власністю і не можуть бути списані кредитором самостійно без Вашої згоди або звернені до стягнення на підставі рішення суду. По-друге, нарахування відсотків є незаконним і не тягне правових наслідків. По-третє, Ви маєте право подати на ім'я керівника "Кредит плюс" заяву (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, під реєстрацію вручення на Вашому екземплярі) про розірвання договору в порядку наведеної ст.652 ЦК, а саме, у зв'язку з війною в Україні як істотною зміною обставин. Після розірвання договору отримані кошти з категорії кредиту переходять в категорію заборгованості, тобто припиняється нарахування відсотків.

У випадку особистого звернення (у форматі “Звернутись”) дивіться попередньо мій профіль, вказуйте свою e-mail адресу.

Скоріш за все право погашення заборгованості за рахунок Ваших коштів, що знаходяться на рахунку, надано укладеним з Вами кредитним договором. Тому не тримайте гроші на картці, яка підвязана до кредитного договору.

Звертаю увагу, що нараховувати проценти МФО має право тільки в межах строку, на який брався кредит. Зазвичай це 30 днів. Нарахування процентів поза цим строком незаконно, якщо тільки Ви не пролонгували строк дії договору.

В жодному разі не робіть проплат, якщо вже вийшли на прострочку і не можете погасити відразу весь борг з процентами. Такою оплатою Ви не тільки не погасите борг навіть частково, а ще й збільшите строк дії договору , а значить і строк нарахування Вам процентів!

Доброго дня.

на час военного стану і 30 днів після завершення чи скасування штрафи і пені не мають нараховувати, розпочніть листування з кредитором , потім письмова скарга до НБУ , ПОТІМ У СУДІ СПИСУВАТИ ПРОЦЕНТИ І ПЕНІ.

У Вас є 3 шляхи:

1. домовленності про відтермінування виплат по кредитах (НБУ дає таку можливість своєю постановою №23 від 25.02.22р.);

2. Скористатися рішенням промислової палати про форс-мажорні обставини згідно з Указом Президента №64/2022 Про воєнний стан в Україні , який продовжено до 23.08.22 , аргументуйте у листах до банків так:

Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14¹ Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”.

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Враховуючи вищезазначене та надзвичайну, важку ситуацію з якою зіткнулась наша країна, ТПП України з метою спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), розмістить з 28 лютого 2022 року на сайті ТПП України (www.ucci.org.ua) загальний офіційний Лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажору, який можна буде роздруковувати всім кого це стосується.

• Визнати себе банкрутом процедура нижче

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text

Стаття 115. Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

1. Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
2. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

1) розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;

3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;

4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Стаття 116. Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

1. Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

1. До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:

2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;

3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;

6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;

9) копія трудової книжки (за наявності);

10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;

11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;

12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;

(треба сплатити винагороду арбітражного керуючого за 3 місяці. Це не менше 3-х мінімальних зарплат (14169 грн у 2020 році, ч. 4 ст. 30 КБ). Дана сума перераховуються не керуючому, який ще не призначений, а на депозитний рахунок суду.)

Стаття 113. Особливості провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб

1. Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою

Суд не одразу визнає банкрутство. Спочатку буде розпочата процедура відновлення платоспроможності через спробу реструктурувати борги. Цим буде займатися арбітражний керуючий.

Суд затверджує майно, за рахунок якого відбуватиметься погашення боргів (так звана ліквідаційна маса). Сюди входить і частина в загальному майні подружжя. На борги, які не можна погасити та реструктурувати, суд прийме рішення про звільнення від їх сплати.

Що втратить особа-банкрут

Фізособа втратить частину свого майна, якщо таке є. Цим буде займатися арбітражний керуючий: він проведе інвентарізацію, прийме вимоги кредиторів, проведе з ними збори, відкриє спецрахунок у банку, на який будуть зараховуватися кошти від продажу майна.

Що залишиться у банкрута (ч. 6 ст. 131 КБ, ч. 3 ст. 132 КБ)

залишаться й не будуть включені до ліквідаційної маси:

житло, якщо воно є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (за умови, що квартира до 60 кв. м загальною площею;

або якщо житлова площа не більше 13,65 кв. м на кожного члена сім’ї;

житловий будинок – до 120 кв. м). Виняток – житло є предметом забезпечення (іпотека, застава);

рахунки в пенсійних фондах і фондах соцстрахування;

суд може виключити майно загальною вартістю до 30 мінзарплат (141690 грн у 2020 р.), якщо воно є неліквідним, а також майно яке є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника-банкрута та членів його сім’ї;

інше майно, на яке заборонено накладати стягнення (перелік є у Законі “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 р. № 1404).

Скарга до НБУ онлайн https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection/citizen...

З повагою,

Костянтин Гончаренко

в некоторых договорах такое прописано - так что такое возможно

нужно смотреть Ваш договор .

Доброго дня, Роман!

Якщо у вас мова йде про зняття в межах однієї кредитної установи - так, можуть, та навіть передбачили це для себе в формі положення в договорі.

Оскільки так роблять зазвичай.

Для військового часу відбулись зміни по стягненню у виконавчому провадженні, але у вас не виконавче, з огляду на ваш запит.

Звертайтесь.