Задайте питання юристу

916 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Сімейне право, 01 липня 2022, питання №68172 500₴

Усиновлення дитини повноцінною сім'єю де вже є одна дитина

Доброго дня, скажіть будь-ласка:
1)як відбувається усиновлення в сім'ю,де є і чоловік і дружина, обидва працюють?
2)Усиновлювачем може бути одна людина чи обидва, і чоловік і дружина?
3)якщо сім'я усиновлює дитину-сироту, то згідно зі статтею 23, пункт "усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років", ЗАКОНУ УКРАЇНИ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", сім'я може разом з цією дитиною виїхати за кордони України,вірно?
Дякую.

Відповіді юристів (16)

    Гіммельфарб Станіслав  Олегович
    7%

    Відповідно до статті 207 Сімейного Кодексу України усиновленням є прийняття у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадків, коли усиновлення здійснюється громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, або якщо усиновлювач не є громадянином України чи усиновлення дитини, яка є громадянином України здійснюється іноземцем.

    Згідно статті 211 Сімейногоусиновлювачем дитини може бути подружжя.

    Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання дитини. Заяву повинно бути написано в присутності працівника служби у справах дітей та засвідчено ним.

    Після проходження попередньої процедури через орган опіки та піклування та отримавши позитивний відгук, усиновлювач повинен звернутися до суду з відповідною заявою.

    Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

    Мєньков Андрій Васильович
    13%

    Доброго дня Катерино.

    Так усиновлювач який супроводжує дитину має право перетнути кордон України.

    Для цього надаються Держприкордонслужбі свідоцтво про народження дитини та Рішення суду про усиновлення.

    Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання дитини. Заяву повинно бути написано в присутності працівника служби у справах дітей та засвідчено ним.

    До заяви додаються такі документи:

    1. копія паспорта;
    2. довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом Державної Фіскальної Служби.У разі коли усиновлювачами є сімейна пара, довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами ДФС, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід;
    3. копія свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);
    4. висновок про стан здоров'я кожного заявника;
    5. засвідчена нотаріально письмова згода 2-го з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
    6. довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органом внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
    7. копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
    8. довідка про проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров'я дітей, яких може усиновити заявник, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У разі коли громадяни України, які бажають усиновити дитину, є її родичами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками чи батьками-вихователями, така довідка не подається.

    Після одержання заяви та вище вказаними документами служба у справах дітей протягом 10-ти робочих днів:

    1. Перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства;
    2. Проводить бесіду із заявниками;
    3. Складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників;
    4. Розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок і в разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі. Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі документи, зазначені в цьому пункті. Витребування у заявників документів, не зазначених у цьому пункті, не допускається. Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.

    Відповідно до ст. 310 ЦПК України, заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.

    Після отримання висновку заявники звертаються до місцевого суду із позовною заявою про усиновлення із доданими до неї документами:
    • копії паспорту;
    • копії свідоцтва про одруження;
    • копії свідоцтва про народження дитини;
    • характеристика на заявника з місця роботи;
    • довідка про доходи;
    • характеристика на дитину з навчального закладу;
    • висновок служби у справах дітей про можливість бути усиновлювачем;
    • довідка про відсутність судимостей;
    • довідка про стан здоров'я;
    • довідка про реєстрацію за місцем проживання;
    • квитанція про сплату судового збору 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на 07.12.2018 рік це складає 384 грн 20 коп. ;
    • копії заяв.

    Заява про усиновлення дитини повинна містити:

    • найменування суду, до якого подається заява,
    • ім’я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік усиновлюваної дитини,
    • місце проживання дитини,
    • відомості про стан здоров’я дитини.

    Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір’ю або батьком дитини.

    Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:

    1. стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;
    2. мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;
    3. мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;
    4. взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;
    5. особу дитини та стан її здоров'я;
    6. ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
    Зміна прізвища, імені, по батькові при усиновленні:
    • якщо усиновлювачами є одночасно жінка та чоловік і якщо вони записуються батьками дитини, відповідно змінюються прізвище та по батькові дитини.
    • за заявою усиновлювачів може бути змінено ім'я дитини. Для такої зміни потрібна згода дитини. Така згода не вимагається, якщо дитина живе в сім'ї усиновлювачів і звикла до нового імені.
    • якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини.
    • якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім'я та по батькові можуть бути змінені у зв'язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи.

    Про перелічені зміни суд зазначає у рішенні про усиновлення.

    На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін. При цьому Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

    Айвазян Юрій Климентійович
    10%

    Доброго дня!

    Усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах сина або дочки, що здійснене на підставі рішення суду.

    Шлях усиновлювача:

    1. Одержання консультації про усиновлення в службі (управлінні) у справах дітей.
    2. Збір документів.
    3. Подання до служби (управління) у справах дітей заяви про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі та відповідних документів.
    4. Обстеження представником служби (управління) у справах дітей умов проживання майбутніх кандидатів в усиновлювачі.
    5. Отримання висновку про можливість бути усиновлювачем.
    6. Ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені.
    7. Отримання направлення для знайомства та встановлення контакту з дитиною.
    8. Знайомство та встановлення контакту з дитиною.
    9. Подання заяви про усиновлення дитини до служби (управління) у справах дітей.
    10. Отримання висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.
    11. Подання заяви та документів до суду, судове засідання щодо розгляду питання усиновлення.
    12. Отримання рішення суду про усиновлення дитини.
    13. Оформлення нового свідоцтва про народження дитини в органах РАЦСу за місцем реєстрації народження дитини.
    14. Передача дитини усиновлювачам.
    15. Здійснення працівниками служби (управління) у справах дітей контролю за умовами проживання і виховання усиновленої дитини (щорічно протягом перших трьох років, в подальшому – один раз на три роки).

    Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік в кандидати в усиновлювачі до служби (управління) у справах дітей за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелінського, 3, каб. 179, (прийомний день – середа з 14.00 до 17.00), тел. 236-30-35. У разі, коли одне з подружжя не може особисто з’явитись до служби у справах дітей для написання заяви, його заяву, засвідчену нотаріально, може подати дружина (чоловік).

    До заяви додаються такі документи:

    1. Копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу (2 копії на кожного заявника + оригінал);
    2. Копія свідоцтва про шлюб (2 копії + оригінал);
    3. Довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами державної фіскальної служби (1 копія на кожного заявника + оригінал);
    4. Висновок про стан здоров’я кожного заявника, складений за встановленою формою (1 копія на кожного заявника + оригінал);
    5. Засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя) - 1 копія + оригінал;
    6. Повна довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання (1 копія + оригінал);
    7. Копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням (2 копії + оригінал);
    8. Довідка про проходження курсу підготовки з питань усиновлення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров'я дітей, яких може усиновити заявник, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У разі, коли громадяни України, які бажають усиновити дитину, є її родичами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками чи батьками-вихователями, така довідка не подається. (1 копія + оригінал).

    У разі усиновлення дитини одним з подружжя висновок про стан здоров’я та довідка про наявність чи відсутність судимості подаються кожним з подружжя.

    Заява вважається поданою, якщо до неї додані усі зазначені документи. Витребування інших документів у заявника не допускається.

    Усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя

    Усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя здійснюється за місцем проживання дитини, для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

    До заяви додаються такі документи:

    1. Копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу (2 копії на кожного заявника + оригінал);
    2. Копія свідоцтва про шлюб (2 копії + оригінал);
    3. Довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами державної фіскальної служби (1 копія на кожного заявника + оригінал) - за вимогою суду;
    4. Висновок про стан здоров’я кожного заявника, складений за встановленою формою (1 копія на кожного заявника + оригінал);
    5. Повна довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання (1 копія + оригінал);
    6. Копія свідоцтва про народження дитини (2 копії + оригінал);
    7. Письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя (1 копія + оригінал);
    8. Документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть, або довідка про смерть, видана органомо РАЦС, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвістно відсутнім, довідка з органу РАЦС щодо запису відомостей про батька дитини тощо) - 2 копії + оригінал;
    9. Довідка (висновок) про стан здоров'я дитини (1 копія + оригінал) - за вимогою суду.

    Заява вважається поданою, якщо до неї додані усі зазначені документи. Витребування інших документів у заявника не допускається.

    Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством

    Після подання документів служба (управління) у справах дітей протягом 10 днів:

    • перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства;
    • проводить бесіду з заявниками, роз’яснює їм права та обов’язки кандидатів в усиновлювачі, усиновлювачів, правові наслідки усиновленення, порядок здійснення контролю за умовами проживання усиновлених дітей;
    • відвідує заявників за місцем їх проживання та складає акт обстеження житлово-побутових умов;
    • розглядає можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок;
    • у разі позитивного рішення ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі та видає їм висновок про можливість бути усиновлювачами.

    Дитина чекає на Вас!

    Інформацію про дітей, які можуть бути усиновлені, можна отримати у службі (управлінні) у справах дітей та на сайті Міністерства соціальної політики України.

    Кандидатам в усиновлювачі надаються такі відомості про дитину:

    • ім’я, вік, стать;
    • стан здоров’я;
    • правові підстави для усиновлення;
    • форма влаштування;
    • відомості про наявність або відсутність братів, сестер;
    • демонструється фотокартка дитини.

    Знайомство та встановлення контакту з дитиною здійснюється за направленням служби (управління) у справах дітей. Якщо протягом строку дії направлення кандидат не подав до служби у справах дітей заяву про усиновлення дитини вважається, що він відмовився від її усиновлення.

    Строк дії направлення 10 робочих днів, у разі необхідності він може бути продовжений за заявою кандидата, але не більше ніж на 10 робочих днів.

    Кандидат в усиновлювачі має право:

    • ознайомитися з особовою справою медичною карткою дитини в закладі, де вона перебуває;
    • провести додаткове медичне обстеження дитини у державному або комунальному закладі охорони здоров’я;
    • відвідувати дитину за місцем її перебування щодня протягом строку дії направлення та спілкуватися з нею у час, визначений керівником закладу, прийомними-батьками, батьками-вихователями, опікунами, піклувальниками дитини, але не менш як три години на день;
    • продовжувати щоденне спілкування з дитиною після встановлення контакту та подання до служби (управління) у справах дітей заяви про бажання її усиновити.

    Усиновлювач зобов’язаний:

    • особисто забрати дитину із закладу чи сім’ї, в якій вона виховується, в присутності представника служби у справах дітей після пред’явлення копії рішення суду про усиновлення;
    • надавати можливість представникам служби (управління) у справах дітей здійснювати нагляд за умовами проживання і виховання дитини;
    • повідомляти службу (управління) у справах дітей, яка здійснює нагляд за умовами проживання і виховання усиновленої дитини про зміну місця проживання.

    Підготовка документів для подання до суду

    Після встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби (управління) у справах дітей за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелінського, 3, каб. 179, (прийомний день – середа з 14.00 до 17.00), тел. 236-30-35 із заявою про бажання її усиновити.

    Служба (управління) у справах дітей на підставі заяви кандидатів в усиновлювачі та пакету документів протягом 10 робочих днів готує висновок органу опіки та піклування про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.Якщо кандидати в усиновлювачі протягом місяця не забрали висновок, або протягом 30 діб після його отримання, не подали заяву до суду про усиновлення дитини, вважається, що вони відмовились від її усиновлення.

    Державні гарантії при усиновленні дитини

    Усиновлена дитина зберігає право на пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника, які вона мала до усиновлення.

    Особа, яка усиновила дитину, має право:

    • на грошову допомогу при усиновленні дитини у розмірі як при народженні першої дитини. При усиновленні двох і більше дітей розмір допомоги не змінюється;
    • на отримання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
    • на отримання одноразової оплачуваної відпустки тривалістю 56 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (при усиновленні дитини віком старше трьох років);
    • на отримання щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 10 календарних днів.

    Що стосується підстав для виїзду за кордон, то цей пункт був включений до роз'яснень ДПСУ від 1.04.22 року, а з останніх роз'яснень від 3.05.22 року він вже на жаль виключений.

    Будуть питання, зверніться до мене персонально, натиснувши кнопку "звернутись" біля мого профілю.

    Комаса Александр Владимирович
    13%
    Комаса Александр Владимирович 2 роки тому

    Адвокат, м. Чернігів, 12 років досвіду

    Доброго дня.

    Відповідно до 211 Сімейного кодексу України усиновлювачем дитини може бути:

    • дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;
    • усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.
    • подружжя;
    • особи, які проживають однією сім'єю за рішенням суду щодо усиновлення ними дитини;
    • якщо дитина має лише матір, вона може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати перебуває у шлюбі;
    • якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він перебуває у шлюбі;
    • якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

    Відповідно до ст. 213 Сімейного кодксу України, за наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:

    • в сім'ї якого виховується дитина;
    • який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;
    • який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;
    • який є родичем дитини.

    2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, переважне право на усиновлення дитини має подружжя.

    Дісйсно, відповідно до ст. 23 ЗУ "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку", Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані: усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;

    Відповідно до роз'яснень держррикордонслужби від 03 травня 2022 року

    Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57.

    З метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Однак, така заборона не є абсолютною.

    Так, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років можуть виїхати за кордон:

    6. Для супроводу:

    7) дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування (далі – діти),– законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності:

    паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів,що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;

    наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;

    письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з Нацслужбою. Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв’язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;

    запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.

    Як на мене, то якщо Ваша кінцева мета, виїзд за кордон, то усиновленій дитині-сироті краще виїжджати з батьком після усиновлення окремо, менше буде питань.

    Якщо необхідно додаткові пояснення та допомога в процедурі усиновлення, звертайтесь. Буду радий допомогти.

    Бажаю успіхів.

    • Катерина Клієнт 2 роки тому

      Вітаю, скажіть будь-ласка, а чи у Вас інформація як довго зараз, у воєнний час,суд розглядає справи усиновлення? І взагалі скільки триває весь процес?

      • Кирда Вячеслав Володимирович

        це може зайняти і до півроку, в залежності від завантаження суду справами.Однак згідно із законодавством це має бути не пізніше 60 календарних днів з дня відкриття провадження.

      • Комаса Александр Владимирович
        Комаса Александр Владимирович 2 роки тому

        Адвокат, м. Чернігів, 12 років досвіду

        Процес досить тривалий, від дня вікриття провадження повинно пройти не більше 60 днів, проте на практиці цей строк недотримується на жаль.

      • Айвазян Юрій Климентійович

        Катерина!

        На жаль станом на зараз процес усиновлення в Україні поки що призупинено.

        У зв’язку із повномасштабним вторгненням, яке росія розпочала 24 лютого і яке досі триває, про усиновлення дітей почали говорити більше. З одного боку, у нас, на жаль, з’являтиметься все більше дітей, яких можна буде усиновити. З іншого боку, законодавці зазначають, що процедура усиновлення не може бути спрощена. Адже спочатку слід переконатись, що усиновлення здійснюється з дотриманням найкращих інтересів дитини. Разом із цим з’являються нові виклики і нові обставини, які слід враховувати під час усиновлення. Відтак Кабінет Міністрів України вже вніс деякі зміни до процедури усиновлення, які пов’язані із порядком передання усиновлювачам дитини, яка була евакуйована за межі України та з можливістю подавати документи для отримання консультації щодо усиновлення в режимі онлайн. Разом з тим ще до початку повномасштабного вторгнення процедура усиновлення потребувала деяких змін. І деякі проблеми, що існували раніше, залишаються невирішеними дотепер. Перша проблема, яка є поширеною не лише в справах про усиновлення, але і в багатьох інших судових справах – це порушення строків розгляду. Якби розгляд справ про усиновлення в суді відбувався із дотриманням встановлених в процесуальному законі строків, такі справи мали би бути розглянуті орієнтовно за три місяці. В реальності справи про усиновлення суди можуть розглядати протягом року або навіть двох.

        Іншою проблемою розгляду справ про усиновлення є те, що в Україні такі справи розглядаються за участю присяжних суддів. Ця модель більше схожа на радянських народних засідателів, де поруч із професійним суддею справу вирішували народні засідателі. Практика показує, що за таких обставин присяжні судді найчастіше прислухаються до думки професійного судді. Участь присяжних у справах про усиновлення породжує низку проблем, які призводять, зокрема, до затягування розгляду справ про усиновлення. Зокрема, коли присяжні не з’являються у процес, суд має шукати інших присяжних, що призводить до перенесення судових засідань. Іншою проблемою участі присяжних суддів у справах про усиновлення є загроза порушення ними таємниці усиновлення. Тому пропозиція виключити присяжних із розгляду справ про усиновлення цілком не позбавлена здорового глузду, але для цього також потрібні зміни до закону. Ще однією проблемою розгляду справ про усиновлення дітей є положення закону, яке захищає сімейні групи (братів і сестер) від роз’єднання. Відтак, якщо людина хоче усиновити дитину, в якої є брат чи сестра, з великою імовірністю таке усиновлення не відбудеться, оскільки органи опіки не надаватимуть згоду на роз’єднання сімейної групи, адже в такому випадку потрібно обґрунтувати, які обставини мають істотне значення і чому конкретне усиновлення є в інтересах дитини. Натомість на обліку для можливого усиновлення перебуває чимало дітей, що мають братів і сестер, яких так само можна усиновити. Відповідно наявна в законі норма про захист сімейних груп насправді позбавляє багатьох дітей можливості якнайшвидше опинитись в сім’ї. Тому для надання таким дітям шансу бути усиновленими потрібно вносити зміни до закону. Під час воєнного стану усиновлення не здійснюється з огляду на те, що не працює низка реєстрів, з яких потрібно отримувати інформацію. Однак вкрай важливо, щоб після завершення воєнного стану справи про усиновлення почали розглядати більш ефективно, ніж це було до того. А це означає, що законодавець має вже зараз почати готувати відповідні зміни до процедури усиновлення. Адже права дітей мають бути в пріоритеті, і не лише в червня.

      • Савченко Олександр
        12%
        Савченко Олександр 2 роки тому

        Юрист, м. Чернігів, 10 років досвіду

        ПОРЯДОК провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%B...):

        Особливості провадження діяльності з усиновлення під час воєнного стану

        Особливості обліку і провадження діяльності з усиновлення дітей, які є тимчасово переміщеними (евакуйованими)

        114. Якщо під час воєнного стану служба у справах дітей районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради здійснює свої повноваження, то облік дітей, які можуть бути усиновлені, облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, провадження діяльності з усиновлення здійснюються відповідно до пунктів 3-30, 45-52, 55-58, 60-67, 70-76, 79-82, 91, 92, 95 і 96 цього Порядку.

        115. Діти, які проживають (перебувають) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території, України (далі - тимчасово окупована територія), беруться на місцевий, регіональний та централізований облік з усиновлення після відновлення діяльності місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад на відповідних територіях у строки, передбачені статтею 214 Сімейного кодексу України, за наявності підстав для їх постановки на такий облік.

        У разі коли такі діти вже перебувають на обліку з усиновлення, діяльність з їх усиновлення провадиться після відновлення роботи місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад на відповідних територіях.

        116. Діти, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України, під час перебування за кордоном набули права бути усиновленими, беруться на місцевий облік після їх повернення в Україну.

        У разі коли такі діти вже перебувають на місцевому обліку, їх постановка на регіональний та централізований облік здійснюється з урахуванням вимог пунктів 121-123 цього Порядку.

        На дітей, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України, а також на дітей - громадян України, виявлених на території інших держав, які підлягають поверненню в Україну, не поширюється дія пунктів 83-90 цього Порядку. Усиновлення таких дітей здійснюється після їх повернення в Україну.

        117. Під час воєнного стану діти, які тимчасово переміститися (евакуювалися) до іншої адміністративно-територіальної одиниці України і не перебували на місцевому обліку, але набули права бути усиновленими, беруться на місцевий облік службою у справах дітей за місцем їх тимчасового переміщення (евакуації) з урахуванням вимог пунктів 5 і 6 цього Порядку.

        118. У разі тимчасового переміщення (евакуації) дитини, яка може бути усиновленою, до іншої адміністративно-територіальної одиниці України служба у справах дітей обласної, Київської міської, районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дитини провадить діяльність щодо усиновлення дитини, передбачену цим Порядком для служб у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини.

        Якщо дитина, яка тимчасово перемістилася (евакуювалася) та може бути усиновленою, має братів і сестер, які перебувають на обліку дітей, які можуть бути усиновлені, а районна, районна у м. Києві державна (військова) адміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради за місцем перебування дитини на місцевому обліку не здійснюють своїх повноважень у зв’язку з проведенням воєнних (бойових) дій або перебуванням в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), згоду на роз’єднання братів і сестер під час усиновлення дитини надає районна, районна у м. Києві державна (військова) адміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради за місцем тимчасового переміщення (евакуації) на підставі інформації, наданої службою у справах дітей облдержадміністрації за місцем обліку дитини на підставі умов, визначених пунктом 74 цього Порядку.

        119. Надання інформації про дітей, які можуть бути усиновленими, видача направлення на знайомство з дитиною, встановлення з нею контакту проводиться лише за умови наявності документів, передбачених пунктами 5-7 та 22 цього Порядку, а також за умови, що строк дії висновку про можливість бути усиновлювачами не закінчився. У разі втрати цих документів діяльність з усиновлення дитини відновлюється після їх поновлення.

        Служба у справах дітей обласної, Київської міської державної (військової) адміністрації за місцем обліку дитини та за місцем переміщення (евакуації) дитини ознайомлює кандидатів в усиновлювачі з інформацією про тимчасово переміщених (евакуйованих) дітей, які можуть бути усиновлені, та видає їм направлення для знайомства з дитиною з урахуванням вимог пунктів 48, 50, 51, 57, 58, 67 цього Порядку до служби у справах дітей за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дитини.

        Служба у справах дітей районної державної (військової) адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дитини, куди видане направлення, провадить діяльність з усиновлення відповідно до пунктів 60, 66, 70-73, 75-76.

        Дії, передбачені пунктами 58, 60, 61, 72 цього Порядку, здійснюються лише за умови особистої участі кандидатів (кандидата) в усиновлювачі.

        120. У разі коли до тимчасового переміщення (евакуації) дитини відбулося її знайомство з кандидатами в усиновлювачі, про що складено акт за формою згідно з додатком 8, кандидати в усиновлювачі подають до служби у справах дітей за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дитини заяву про бажання її усиновити.

        121. Якщо служба у справах дітей, яка поставила дитину на місцевий облік, відключена від Єдиного банку даних у зв’язку з воєнними діями, обліково-статистичну картку, анкету дитини створює служба у справах дітей обласної, Київської міської державної (військової) адміністрації під час постановки дитини на регіональний облік.

        У разі коли служба у справах дітей обласної, Київської міської державної (військової) адміністрації також відключена від Єдиного банку даних у зв’язку з воєнними діями, обліково-статистичну картку, анкету дитини створює Нацсоцслужба під час взяття дитини на централізований облік або за повідомленням служби у справах дітей про виявлення такої дитини за місцем її переміщення (евакуації).

        За відсутності поштового зв’язку документи та інша інформація, передбачені пунктами 5, 6, 9, 12, 15-17, 19 цього Порядку, можуть передаватися до служби у справах дітей обласної, Київської міської державної (військової) адміністрації та Нацсоцслужби за допомогою засобів електронної комунікації, а після відновлення поштового зв’язку - надсилаються поштою з повідомленням про вручення.

        122. Якщо дитина перебуває на місцевому обліку, але її анкета в установленому порядку не передана для постановки на регіональний облік у зв’язку з проведенням воєнних (бойових) дій або перебуванням в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), служба у справах дітей обласної, Київської міської державної (військової) адміністрації друкує два примірники анкети з Єдиного банку даних, ставить дитину на регіональний облік та надсилає анкету дитини Нацсоцслужбі з урахуванням строку перебування дитини на місцевому та регіональному обліку.

        Дитина, яка перебуває на місцевому обліку, може бути поставлена на централізований облік без перебування на регіональному обліку, якщо служба у справах дітей обласної, Київської міської державної (військової) адміністрації не може здійснювати свої повноваження у зв’язку з проведенням воєнних (бойових) дій або перебуванням в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). У такому разі служба у справах дітей, яка взяла дитину на місцевий облік, друкує три примірники анкети з Єдиного банку даних, один з яких надсилає Нацсоцслужбі, а другий - службі у справах дітей обласної, Київської міської державної (військової) адміністрації після відновлення нею виконання своїх повноважень.

        Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 р. № 562 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 41, ст. 2217), а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

        123. Якщо у зв’язку з тимчасовим переміщенням (евакуацією) дитини відсутня можливість оформити або поновити висновок про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини, витяг з історії розвитку дитини, фото дитини, вона ставиться на регіональний та централізований облік без наявності зазначених документів.

        Служба у справах дітей за місцем переміщення (евакуації) дитини протягом місяця після постановки дитини на регіональний облік вживає заходів до проведення медичного обстеження дитини та надсилає висновок про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини і фото дитини до Нацсоцслужби.

        124. Якщо у зв’язку з проведенням воєнних (бойових) дій або перебуванням в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) служба у справах дітей за місцем перебування дитини на місцевому обліку не може здійснювати своїх повноважень або відключена від Єдиного банку даних, інформацію, передбачену пунктом 15 цього Порядку, вносить до Єдиного банку даних служба у справах дітей обласної, Київської міської державної (військової) адміністрації регіону за місцем постановки дитини на місцевий облік.

        У разі коли служба у справах дітей обласної, Київської міської державної (військової) адміністрації регіону за місцем постановки дитини на місцевий облік також не може здійснювати своїх повноважень або відключена від Єдиного банку даних, відповідна інформація вноситься до Єдиного банку даних Нацсоцслужбою.

        Відповідна інформація надсилається Нацсоцслужбі службою у справах дітей за місцем переміщення (евакуації) дитини протягом трьох днів після отримання відповідного повідомлення/документа чи настання обставин.

        125. Якщо служби у справах дітей, де дитина перебуває на місцевому та/або регіональному обліку, не здійснюють своїх повноважень у зв’язку з проведенням воєнних (бойових) дій або перебуванням в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), зняття дитини з місцевого та регіонального обліку відповідно до пункту 17 цього Порядку здійснюється Нацсоцслужбою.

        Якщо служба у справах дітей, яка зняла дитину з місцевого обліку, відключена від Єдиного банку даних у зв’язку з воєнними діями, інформацію про зняття дитини з місцевого обліку вносить до Єдиного банку даних служба у справах дітей обласної, Київської міської державної (військової) адміністрації.

        У разі коли у служба у справах дітей обласної, Київської міської державної (військової) адміністрації також відключена від Єдиного банку даних у зв’язку з воєнними діями, інформацію про зняття дитини з місцевого та/або регіонального обліку вносить до Єдиного банку даних Нацсоцслужба.

        Відповідна інформація надсилається Нацсоцслужбі службою у справах дітей за місцем переміщення (евакуації) дитини протягом трьох днів після отримання відповідного повідомлення/документа чи настання обставин.

        126. Якщо служби у справах дітей, де дитина перебуває на місцевому та/або регіональному обліку, не здійснюють своїх повноважень у зв’язку з проведенням воєнних (бойових) дій або перебуванням в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), поновлення дитини на місцевому та регіональному обліку здійснюється Нацсоцслужбою з урахуванням вимог пунктів 18 і 19 цього Порядку щодо строків перебування дитини на місцевому та регіональному обліку.

        Відповідна інформація надсилається Нацсоцслужбі службою у справах дітей за місцем переміщення (евакуації) дитини протягом трьох днів після отримання відповідного повідомлення/документа чи настання обставин.

        Особливості обліку кандидатів в усиновлювачі

        127. Під час воєнного стану облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, ведеться службами у справах дітей районних, районних у м. Києві державних (військових) адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання таких громадян відповідно до вимог пунктів 21-29 цього Порядку.

        128. Громадяни України, які проживають (перебувають) на тимчасово окупованій території України, беруться на облік кандидатів в усиновлювачі після відновлення роботи на таких територіях органів влади України, зокрема служб у справах дітей.

        129. Громадяни України, які під час воєнного стану тимчасово перемістилися (евакуювалися) за межі України, беруться на облік кандидатів в усиновлювачі після їх повернення на постійне місце проживання в Україну.

        До громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном внаслідок введення воєнного стану, норми пунктів 21-44 цього Порядку не застосовуються.

        130. Громадяни України, які під час воєнного стану перемістилися для тимчасового проживання (перебування) до іншої адміністративно-територіальної одиниці України і не перебували на обліку кандидатів в усиновлювачі, можуть бути взяті на цей облік за місцем тимчасового переміщення (евакуації) з урахуванням вимог пунктів 22, 25 і 26 цього Порядку.

        Громадяни України, які під час воєнного стану перемістилися для тимчасового проживання (перебування) до іншої адміністративно-територіальної одиниці України і перебували на обліку кандидатів в усиновлювачі, можуть звернутись до служби у справах дітей обласної, Київської міської державної (військової) адміністрації за місцем тимчасового переміщення (евакуації) для ознайомлення з інформацією про дітей, які перебувають на регіональному обліку, надавши пакет документів та висновок про можливість бути усиновлювачами. Такі кандидати в усиновлювачі ознайомлюються із інформацією про дітей в порядку черговості з урахуванням дати взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі за місцем свого постійного проживання.

        Ознайомлення кандидатів в усиновлювачі з інформацією про дітей, які перебувають на місцевому та регіональному обліку, проводиться з урахуванням вимог пунктів 49-51 цього Порядку.

        131. Під час воєнного стану громадяни України, які бажають усиновити дитину, можуть бути взяті на облік кандидатів в усиновлювачі без проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, передбаченого пунктом 25 цього Порядку, якщо за рішенням обласної, Київської міської державної (військової) адміністрацій у період воєнного стану в регіоні припинено проведення підготовки кандидатів в усиновлювачі.

        Такі кандидати в усиновлювачі зобов’язані пройти відповідний курс підготовки після відновлення такого навчання, про що їх інформує служба у справах дітей за місцем обліку.

        132. Під час воєнного стану строк дії документів кандидатів в усиновлювачі та висновку про можливість бути усиновлювачами становить 18 місяців від дати видачі.

        Якщо протягом дії висновку про можливість бути усиновлювачами закінчився строк дії документів, зазначених у підпунктах 4, 6-8 пункту 22 цього Порядку, кандидати в усиновлювачі, які перебувають в Україні, поновлюють їх і подають оригінали та копії документів до служби у справах дітей за місцем свого обліку або до служби у справах дітей за місцем свого тимчасового переміщення (евакуації) для внесення інформації до Єдиного банку даних.

        Служба у справах дітей, до якої звернувся кандидат в усиновлювачі, перевіряє правильність оформлення документів та протягом п’яти робочих днів вносить оновлену інформацію до Єдиного банку даних.

        Копії документів кандидата в усиновлювачі зберігаються у службі у справах дітей, яка поновила інформацію в Єдиному банку даних, а оригінали повертаються кандидату в усиновлювачі.

        Кандидати в усиновлювачі, які перемістилися за межі України або з інших причин не можуть поновити документи, строк дії яких закінчився, з обліку кандидатів в усиновлювачі не знімаються. Такі кандидати в усиновлювачі мають право не пізніше ніж протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану поновити документи та здійснити усиновлення дитини відповідно до законодавства України.

        133. Якщо під час воєнного стану закінчився строк дії висновку про можливість бути усиновлювачами, кандидати в усиновлювачі, які перебувають на території Україні, можуть звернутися до служби у справах дітей за місцем свого обліку або до служби у справах за місцем свого переміщення (евакуації) із заявою про продовження дії висновку та подати документи, зазначені у пункті 22 цього Порядку.

        Служба у справах дітей за місцем обліку кандидатів в усиновлювачі перевіряє подані документи, складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників та протягом десяти робочих днів готує довідку про продовження строку дії висновку про можливість бути усиновлювачами або в разі виявлення обставин, що унеможливлюють усиновлення, письмово повідомляє заявникам про відмову у продовженні зазначеного строку.

        У разі коли кандидати в усиновлювачі подали заяву до служби у справах дітей за місцем свого переміщення (евакуації), служба у справах дітей надсилає запит, у тому числі засобами електронного зв’язку, до служби у справах дітей за місцем обліку кандидатів в усиновлювачі щодо доцільності продовження дії висновку про можливість бути усиновлювачами, до якого додаються копії заяви та документів, наданих кандидатами в усиновлювачі.

        Якщо житло кандидатів в усиновлювачі, де вони проживали до взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, зруйновано, такі кандидати в усиновлювачі повинні надати документи, що підтверджують можливість їх проживання разом з усиновленою дитиною в іншому житловому приміщенні, що належить їм на праві власності або користування. У такому разі складається акт обстеження житлово-побутових умов за новою адресою проживання, про що зазначається у довідці про продовження дії висновку про можливість бути усиновлювачем.

        У разі коли місцем обліку кандидатів в усиновлювачі є тимчасово окупована територія, висновок про можливість бути усиновлювачем не продовжується. У такому разі кандидати в усиновлювачі мають право звернутись із заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем свого переміщення (евакуації) та подати документи, передбачені пунктом 22 цього Порядку.

        Кандидати в усиновлювачі, які перемістилися за межі України або з інших причин не можуть подати заяву про продовження дії висновку про можливість бути усиновлювачами, з обліку кандидатів в усиновлювачі не знімаються. Такі кандидати в усиновлювачі мають право не пізніше ніж протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану поновити документи, зазначені у пункті 22 цього Порядку, та подати до служби у справах дітей за місцем свого обліку або до служби у справах дітей за місцем свого тимчасового переміщення (евакуації) заяву про продовження дії висновку про можливість бути усиновлювачами.

        Під час воєнного стану строк дії висновку про можливість бути усиновлювачем може бути продовжений не більш як на 18 місяців. Інформація про продовження дії висновку про можливість бути усиновлювачами вноситься до Єдиного банку даних.

        Заява та документи/відомості, передбачені абзацами першим, п’ятим - шостим цього пункту, можуть бути подані в паперовій формі безпосередньо під час особистого прийому в службі у справах дітей або в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Мінсоцполітики, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до пункту 22-1 цього Порядку.

        134. Під час воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування діяльність з усиновлення дітей громадянами України, які тимчасово або постійно проживають (перебувають) за межами України, та іноземцями, у тому числі взяття таких осіб на облік кандидатів в усиновлювачі, видача їм направлень для знайомства та встановлення контакту з дитиною не здійснюється, крім випадків, коли усиновлювач є родичем дитини, або вирішується питання про усиновлення дитини, яка є рідним братом/сестрою раніше усиновленої ними дитини.

        У разі коли громадяни України, які тимчасово або постійно проживають (перебувають) за межами України, та іноземці познайомилися та встановили контакт з дитиною за направленням Нацсоцслужби, яке було видано до введення в Україні воєнного стану, такі кандидати в усиновлювачі можуть завершити усиновлення дитини відповідно до законодавства України.

        135. Усиновлювачі, які під час воєнного стану тимчасово перемістилися (евакуювалися) до іншої адміністративно-територіальної одиниці України, зобов’язані повідомляти про це службі у справах дітей за місцем свого тимчасового переміщення (евакуації) для здійснення нею нагляду за умовами проживання і виховання усиновленої дитини.

        Усиновлювачі, які тимчасово перемістилися (евакуювалися) за межі України, зобов’язані повідомляти про це консульській установі для забезпечення нею:

        інформування про такі випадки Нацсоцслужби протягом трьох робочих днів після отримання відповідного повідомлення від усиновлювача;

        здійснення нагляду за умовами проживання і виховання усиновленої дитини.

        {Порядок доповнено розділом згідно з Постановою КМ № 907 від 16.08.2022}

    Промський Євгеній Сергійович
    11%
    Промський Євгеній Сергійович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 5 років досвіду

    Добрий день!

    1)як відбувається усиновлення в сім'ю,де є і чоловік і дружина, обидва працюють?

    Процедура усиновлення відбувається виключно в судовому порядку за особистою заявою.

    Сімейний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1045

    Стаття 223. Заява про усиновлення дитини

    1. Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається.

    2. Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

    Стаття 224. Рішення суду про усиновлення

    1. Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:

    1) стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;

    2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;

    3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;

    4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;

    5) особу дитини та стан її здоров'я;

    6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

    2. При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.

    3. Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину.

    2)Усиновлювачем може бути одна людина чи обидва, і чоловік і дружина?

    Може бути і одна людина, і подружжя. У тому випадку, якщо уснивлювачем виступатиме один з подружжя, другий з подружжя має надати свою згоду на це.

    Сімейний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1045

    Стаття 211. Особи, які можуть бути усиновлювачами

    1. Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.

    {Частина перша статті 211 в редакції Закону № 257-VI від 10.04.2008}

    2. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років.

    {Абзац перший частини другої статті 211 із змінами, внесеними згідно із Законами № 257-VI від 10.04.2008, № 3738-VI від 09.09.2011}

    У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.

    3. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах п'ятій та шостій цієї статті.

    Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі.

    4. Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину.

    Якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

    Стаття 220. Згода другого з подружжя на усиновлення дитини

    1. На усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.

    2. Усиновлення дитини може бути проведене без згоди другого з подружжя, якщо він визнаний безвісно відсутнім, недієздатним, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

    3)якщо сім'я усиновлює дитину-сироту, то згідно зі статтею 23, пункт "усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років", ЗАКОНУ УКРАЇНИ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", сім'я може разом з цією дитиною виїхати за кордони України,вірно?

    Описана вами стаття дає право на відстрочку від мобілізації.

    Підстави для отримання відстрочки від призову по мобілізації зазначені у ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text)

    Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

    Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

    усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років.

    З перетином кордону дещо інша ситуація. У роз'ясненні Держприкордонслужби зазначені усі актуальні підстави для перетину кордону. На жаль, усиновлювачі дитини у даному роз'ясненні не зазначені https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-ko... .

    Однак, якщо посилатись на пункт 2-6 правил перетинання державного кордону (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#T...) є шанс на виїзд за кордон. Слід звертатись з офіційним зверненням до Держприкордонслужби з приводу права на перетин кордону.

    Правила перетинання державного кордону громадянами України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#T...)

    2-6. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" ( 3543-12 ).

    Як тільки виникнуть питання - звертайтесь! Буду радий допомогти.

    Кирда Вячеслав Володимирович
    10%

    Вітаю, Катерино!

    Надаю вичерпні відповіді на Ваші питання:

    1)як відбувається усиновлення в сім'ю,де є і чоловік і дружина, обидва працюють?

    ЗАГАЛОМ ЦЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ДУЖЕ ДОВГО ТА СКЛАДНО. РІШЕННЯ ПРО УСИНОВЛЕННЯ ПОТРІБНО ОТРИМУВАТИ ЧЕРЕЗ СУД.

    ВСЕ, ЩО ВАМ ЗАРАЗ ПОТРІБНО ЗНАТИ, ЦЕ ТЕ, ЩО ЗАРАЗ В УКРАЇНІ ЗАПРАЦЮВАЛА СПРОЩЕНА СИСТЕМА УСИНОВЛЕННЯ.

    ДЕТАЛЬНІШЕ:

    https://espreso.tv/v-ukraini-zapratsyuvala-sproshc...

    2 )Усиновлювачем може бути одна людина чи обидва, і чоловік і дружина?

    УСИНОВЛЮВАЧАМИ Є ПОДРУЖЖЯ, ТОБТО І ДРУЖИНА, І ЧОЛОВІК, АДЖЕ ДИТИНИ ПРИЙМАЄТЬСЯ ДО СІМ'Ї, А НЕ КОНКРЕТНО ДО КОГОСЬ ОДНОГО!

    3) якщо сім'я усиновлює дитину-сироту, то згідно зі статтею 23, пункт "усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років", ЗАКОНУ УКРАЇНИ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", сім'я може разом з цією дитиною виїхати за кордони України,вірно?

    З ВИЇЗДОМ ЗА КОРДОН НЕ ВСЕ ТАК ОДНОЗНАЧНО!

    ДАВАЙТЕ РОЗБЕРЕМОСЬ ПО ПОРЯДКУ.

    1. ЧОЛОВІК НЕ ПІДЛЯГАТИМЕТЕ ПРИЗОВУ У ВИПАДКУ УСИНОВЛЕННЯ.

    Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію":

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

    Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

    Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

    ...

    усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років

    {Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    ПОСТАНОВА № 57 ЩОДО ПРАВИЛ ПЕРЕТИНАННЯ КОРДОНУ УКРАЇНИ МІСТИТЬ НАСТУПНУ НОРМУ:

    "...

    3. Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) (далі - батьки) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку, у тому числі в супроводі членів екіпажу повітряного судна, на якому вони прямують".

    ОДНАК ДАНА НОРМА НЕ ПОШИРЮЄТЬСЯ НА ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ВОЄННОГО СТАНУ.

    І ВАМ ДОЦІЛЬНО КЕРУВАТИСЬ НАСТУПНОЮ НОРМОЮ:

    "...

    2-6. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

    НА ЦІЙ ПІДСТАВІ ВИ МОЖЕТЕ ПРЕТЕНДУВАТИ НА ВИЇЗД ЗА КОРДОН.

    ОДНАК ДЛЯ ТОЧНОЇ ВПЕВНЕНОСТІ, Я Б РАДИВ ВАМ ЗВЕРНУТИСЬ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ДО ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ:

    "Звернутися до Адміністрації Державної прикордонної служби України з письмовим зверненням можливо:

    поштою (на адресу Адміністрації Державної прикордонної служби України: м. Київ, 01601, вул. Володимирська, 26);

    на електронну пошту: zvernennia@dpsu.gov.ua.

    на телефон гарячої лінії (служба «ДОВІРА») +38 (044) 527-63-63 (для дзвінків із-за кордону), 0-800-218-808, 1598."

    Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною.Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши зелену кнопку «Звернутися»!

    Адвокат  Євген Олександрович
    12%
    Адвокат Євген Олександрович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду

    Добрий вечір, Катерина!

    „Процедура усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування громадянами України”

    Усиновлення є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду.

    Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.

    Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п’ятнадцять років.

    Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також, особи, які не перебувають у шлюбі, за умови, що вони є громадянами України.

    Усиновлювачами не можуть бути особи, які:

    • обмежені у дієздатності;

    • визнані недієздатними;

    • позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;

    • були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;

    • перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

    • зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

    • не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);

    • страждають на хвороби, перелік яких затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20.08.2008 р. № 479 „Про затвердження Переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем”, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.10.2008 р. за № 1022/15713;

    • є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;

    • були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.

    • не можуть бути усиновлювачами особи однієї статі, а також інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

    Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою до служби у справах дітей за місцем свого проживання.

    Заява може бути написана в присутності працівника служби у справах дітей та засвідчена ним.

    У разі коли одне з подружжя не може особисто з’явитись до служби у справах дітей для написання заяви, його заяву, засвідчену нотаріально, може подати дружина (чоловік).

    Заява складається у довільній формі.

    До заяви додаються такі документи:

    1) копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;

    2) довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС;

    У разі коли усиновлювачами є сімейна пара, довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами ДФС, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід;

    3) копія свідоцтва про шлюб, укладений в органах реєстрації актів цивільного стану, якщо заявники перебувають у шлюбі;

    4) висновок про стан здоров’я кожного заявника, складений за такою формою:

    5) засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;

    6) довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;

    7) копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;

    8) довідка про проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров’я дітей, яких може усиновити заявник, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У разі коли громадяни України, які бажають усиновити дитину, є її родичами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками чи батьками-вихователями, така довідка не подається.

    Копії документів, зазначених у підпунктах 1, 3 і 7, засвідчуються працівником служби у справах дітей, який здійснює приймання документів.

    У разі усиновлення дитини одним із подружжя висновок про стан здоров’я та довідка про наявність чи відсутність судимості подаються кожним з подружжя.

    Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі документи, зазначені у переліку.

    Витребування у заявників документів, не зазначених у переліку, не допускається.

    Строк дії документів становить один рік з дня видачі, якщо інше не передбачено законодавством

    Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після отримання від громадян України заяви перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства, складає акт обстеження їх житлово-побутових умов, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами і готує відповідний висновок.

    У разі прийняття позитивного рішення ставить заявників на облік як кандидатів в усиновлювачі. Заявникам видається висновок разом з прошнурованими, пронумерованими, скріпленими печаткою, завіреними підписом керівника(заступника керівника) служби у справах дітей документам.

    Строк дії висновку про можливість бути усиновлювачами становить один рік від дати видачі. Строк дії висновку може бути продовжений, але не більш як на один рік.

    Довідка про продовження строку дії висновку про можливість бути усиновлювачами або повідомлення про відмову у продовженні зазначеного строку оформляється на бланку служби у справах дітей, підписується її керівником та засвідчується печаткою.

    У разі коли протягом дії висновку закінчився строк дії документів (одного з них), кандидати в усиновлювачі поновлюють їх та додають до документів, повернутих службою у справах дітей.

    Заявники не беруться на облік кандидатів в усиновлювачі, якщо:

    • подані документи не відповідають вимогам, визначеним у Порядку;

    • у поданих документах є виправлення або дописки, не завірені в установленному порядку;

    • заявники (один з них) не можуть бути усиновлювачами відповідно до статті 212 Сімейного кодексу України;

    • різниця у віці між дитиною, яку бажають усиновити, та заявниками становить менш як п’ятнадцять років;

    • сума сукупного доходу на кожного члена сім’ї менша, ніж установлений законодавством прожитковий мінімум;

    • житлове приміщення заявників перебуває в незадовільному санітарно-гігієнічному стані;

    • у житловому приміщенні заявників неможливо влаштувати місце для занять і окреме спальне місце для дитини;

    • під час обстеження житлово-побутових умов заявників та бесіди з ними або при вивченні їх документів виявлені обставини чи умови, які можуть мати негативні наслідки для виховання і розвитку дитини;

    • вони відмовилися від підписання акта, передбаченого Порядком.

    Кандидати в усиновлювачі, які за результатами ознайомлення з інформацією про дітей, які перебувають на місцевому обліку, не виявили бажання отримати направлення для знайомства з дитиною, можуть звернутися до служб у справах дітей обласних, Київської міської держадміністрацій для ознайомлення з інформацією про дітей, які перебувають на регіональному обліку, або за їх бажанням до Мінсоцполітики для ознайомлення з інформацією про дітей, які перебувають на централізованому обліку.

    Після ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, кандидатам в усиновлювачі, які виявили намір особисто познайомитись з дитиною, видається направлення до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини для організації знайомства з нею. Строк дії направлення становить 10 робочих днів від дати видачі. У разі потреби строк дії направлення може бути продовжений органом, який його видав, але не більше як на 10 робочих днів. Направлення видається особисто кандидатам в усиновлювачі.

    Знайомство з дитиною відбувається у присутності працівників закладу та служби у справах дітей за місцем проживання дитини, про що складається акт. Після встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей за місцем проживання дитини із заявою про бажання усиновити її.

    Заява складається у довільній формі.

    Служба у справах дітей місцем проживання дитини протягом 10 робочих днів від дня надходження заяви кандидатів в усиновлювачі готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.

    Усиновлення дітей проводиться на підставі рішення суду.

    Для прийняття рішення про усиновлення кандидати в усиновлювачі звертаються із заявою про усиновлення до суду за місцем проживання (перебування) дитини.

    Права і обов’язки кандидатів в усиновлювачі та усиновлювачів

    Кандидати в усиновлювачі мають право:

    • ознайомитися з особовою справою, медичною карткою дитини та отримати про дитину інформацію згідно з пунктами 57 і 62 Порядку;

    • провести додаткове медичне обстеження дитини виключно у державному або комунальному закладі охорони здоров’я в присутності представника служби у справах дітей та дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина, чи прийомних батьків, батьків-вихователів, опікуна, піклувальника.

    Кандидати в усиновлювачі зобов’язані виконувати:

    • вимоги законодавства України з питань усиновлення;

    • рекомендації фахівців (психолога, педагога, соціального працівника) під час встановлення контакту з дитиною.

    Усиновлювачі зобов’язані:

    • особисто забрати дитину із закладу чи сім’ї, в якій вона виховується, в присутності представника служби у справах дітей після пред’явлення копії рішення суду про усиновлення;

    • протягом місяця після усиновлення дитини поставити її на консульський облік в консульській установі чи дипломатичному представництві України в країні свого проживання (для громадян України, які проживають за межами України);

    • надавати можливість представникам служби у справах дітей за місцем свого проживання, консульської установи чи дипломатичного представництва України в країні свого проживання спілкуватися з дитиною та здійснювати нагляд за умовами її проживання і виховання;

    • подавати консульській установі чи дипломатичному представництву України звіти про умови проживання та стан здоров’я дитини щороку протягом перших трьох років після усиновлення дитини та в подальшому до досягнення дитиною вісімнадцяти років один раз на три роки (для громадян України, які проживають за межами України);

    • повідомляти про зміну місця проживання усиновленої дитини службу у справах дітей, консульську установу чи дипломатичне представництво України, які здійснюють нагляд за умовами проживання і виховання усиновленої дитини;

    • протягом 20 робочих днів повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про передачу на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також відібрання дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки;

    • негайно, але не пізніше ніж через три дні, повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про випадки порушення прав та законних інтересів усиновленої дитини, а також про нещасні випадки з усиновленою дитиною та її смерть.

    Усиновлювачі мають право:

    на першочергове влаштування в сім’ю дитини, яка є рідним братом або сестрою раніше усиновленої ними дитини;

    в інтересах усиновленої дитини, для підтримання родинних стосунків між братами та сестрами після усиновлення, якщо усиновлення для дитини не є таємним, отримати інформацію про наявність у неї братів, сестер та місце їх проживання.

    „Усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя”

    Усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя здійснюється без перебування дитини на обліку.

    Усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя здійснюється за місцем проживання дитини.

    Для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

    До заяви додаються:

    копія паспорта або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);

    копія свідоцтва про шлюб;

    висновок про стан здоров’я заявника складений за такою формою:

    довідка про наявність чи відсутність судимості;

    копія свідоцтва про народження дитини;

    письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);

    засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).

    висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем (подається у разі, коли усиновлювач проживає за межами України). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім’ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням.

    Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов дитини, з’ясовує чи згодна дитина на усиновлення, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку.

    Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини оформляється на бланку районної, районної у мм. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, підписується головою (заступником голови), скріплюється печаткою та видається заявнику під розписку.

    Разом з висновком заявнику повертаються пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою та завірені підписом керівника (заступника керівника) служби у справах дітей документи, подані кандидатом в усиновлювачі

    Усиновлення на території України дитини іншого з подружжя іноземцем, який перебуває у шлюбі з громадянином України, здійснюється відповідно вищезазначених вимог.

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    Всього доброго!

    Адвокат  Євген Олександрович
    Адвокат Євген Олександрович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду

    Добрий день!

    БУДУТЬ ПІДСТАВИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ВІДСТРОЧКИ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ:

    "Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:...усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;...".

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 44, ст.416):

    Про мобілізаційну підготовк... | від 21.10.1993 № 3543-XII (rada.gov.ua)

    "Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

    Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:...

    усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;...".

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    Всього доброго!

    Гончаренко Константин
    8%
    Гончаренко Константин 2 роки тому

    Юрист, м. Суми, 6 років досвіду

    Доброго дня!

    Процес усиновлення закінчується прийняттям судового рішення, з набранням чинності якого дитина та біологічні батьки (або одних із них) та інші біологічні родичі втрачають будь-який правовий зв`язок між собою.

    Тобто після усиновлення у дитини з`являються нові батьки, які приймають дитину у свою сім`ю та отримують всі обов`язки щодо виховання дитини та, відповідно, права щодо такої дитини.

    У свою чергу, дитина більше не має жодних особистих та майнових прав щодо біологічних батьків, і отримує такі права щодо усиновлювачів.

    Це означає, що дитина та біологічні батьки один щодо одного:

    • втрачають право на аліменти;
    • перестають бути спадкоємцями;
    • більше не мають обов`язку виховувати та утримувати (для батьків) та утримувати непрацездатних батьків у майбутньому (для дитини).

    При цьому, неможливо відмовитись від усиновлення або скасувати його за власним бажанням.

    процес по часу залежить від повноти матеріалів справи , доказів, завантаженості суду , справа має бути розглянута та прийнятте рішення судом у розумні строки , але не раніше 60 -ти днів.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Костромина Виктория
    4%
    Костромина Виктория 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 20 років досвіду

    1)як відбувається усиновлення в сім'ю,де є і чоловік і дружина, обидва працюють? изначальо подаете заяву в орган опеки и попечительства а потом в суд

    2)Усиновлювачем може бути одна людина чи обидва, і чоловік і дружина? могут быть оба

    3)якщо сім'я усиновлює дитину-сироту, то згідно зі статтею 23, пункт"усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки,батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти,позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років", ЗАКОНУ УКРАЇНИ"Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", сім'я може разом з цією дитиною виїхати за кордони України,вірно? да

    Вітаю, скажіть будь-ласка, а чи у Вас інформація як довго зараз, у воєнний час,суд розглядає справи усиновлення? І взагалі скільки триває весь процес? может быть и месяц а может и год - зависит от загруенности судьи и других факторов

    Савченко Олександр
    Савченко Олександр 2 роки тому

    Юрист, м. Чернігів, 10 років досвіду

    Доброго дня, Катерино!

    1) як відбувається усиновлення в сім'ю,де є і чоловік і дружина, обидва працюють? - у загальному порядку. При цьому, працевлаштування обох батьків є гарним фактором, так як при усиновленні враховується дохід.

    Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання дитини. Заяву повинно бути написано в присутності працівника служби у справах дітей та засвідчено ним.

    До заяви додаються такі документи:

    1. копія паспорта;
    2. довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом Державної Фіскальної Служби.У разі коли усиновлювачами є сімейна пара, довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами ДФС, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід;
    3. копія свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);
    4. висновок про стан здоров'я кожного заявника;
    5. засвідчена нотаріально письмова згода 2-го з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
    6. довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органом внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
    7. копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
    8. довідка про проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров'я дітей, яких може усиновити заявник, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У разі коли громадяни України, які бажають усиновити дитину, є її родичами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками чи батьками-вихователями, така довідка не подається.

    Після одержання заяви та вище вказаними документами служба у справах дітей протягом 10-ти робочих днів:

    1. Перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства;
    2. Проводить бесіду із заявниками;
    3. Складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників;
    4. Розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок і в разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі. Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі документи, зазначені в цьому пункті. Витребування у заявників документів, не зазначених у цьому пункті, не допускається. Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.

    ХХХ

    2) Усиновлювачем може бути одна людина чи обидва, і чоловік і дружина? - можуть бути обидва, тобто подружжя.

    Сімейний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1045):

    Стаття 211. Особи, які можуть бути усиновлювачами

    1. Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.

    2. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років.

    У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.

    3. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах п'ятій та шостій цієї статті.

    Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі.

    4. Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину.

    Якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

    5. Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі.

    Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі.

    Якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

    6. Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

    7. Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.

    Стаття 220. Згода другого з подружжя на усиновлення дитини

    1. На усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.

    2. Усиновлення дитини може бути проведене без згоди другого з подружжя, якщо він визнаний безвісно відсутнім, недієздатним, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

    ХХХ

    3) якщо сім'я усиновлює дитину-сироту, то згідно зі статтею 23, пункт "усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років", ЗАКОНУ УКРАЇНИ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", сім'я може разом з цією дитиною виїхати за кордони України,вірно? - так, все вірно. Відповідно до пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" ( 3543-12 ):

    Закону Україн "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12/ed2022...):

    Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

    Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

    усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;

    {Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    Зверніть увагу, що прикордонники надають консультації в телефонному режимі:

    • (033) 272 09 20 – Волинський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Волинської області – пункти пропуску Ягодин, Устилуг);
    • (032) 239 01 23 – Львівський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Львівської області – пункти пропуску Угринів, Рава-Руська, Грушів, Краківець, Шегині, Смільниця );
    • (067) 181 42 67 – Чопський прикордонний загін (кордон зі Словаччиною, Угорщиною – пункти пропуску Малий Березний, Ужгород, Малі Селменці, Тиса);
    • (031) 313 82 61 – Мукачівський прикордонний загін (кордон з Угорщиною, Румунією – Лужанка, Вилок, Косино, Дзвінкове, Дякове, Солотвино);
    • (037) 259 19 49 – Чернівецький прикордонний загін (кордон з Румунією, Молдовою у межах Чернівецької області – пункти пропуску Порубне, Мамалига, Росошани, Кельменці, Сокиряни);
    • (043) 376 01 41 – Могилів-Подільський прикордонний загін – (кордон з Молдовою у межах Вінницької області);
    • (032) 275 62 90 – Західне регіональне управління.Якщо для перетину кордону обрано якийсь конкретний пункт пропуску, то перед поїздкою рекомендую Вам зв’язуватись з тим підрозділом, в зоні відповідальності якого він знаходиться.

    Якщо для перетину кордону обрано якийсь конкретний пункт пропуску, то перед поїздкою рекомендую Вам зв’язуватись з тим підрозділом, в зоні відповідальності якого він знаходиться.

    Також можете телефонувати до Адміністрації ДПС України на телефон гарячої лінії (служба «ДОВІРА») +38 (044) 527-63-63 (для дзвінків із-за кордону), 0-800-218-808, 1598.

    Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

    ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України