Задайте вопрос юристу

885 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

08 июля 2022, вопрос №68808 250₴

Як отримати кошти від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

1) Фонд гарантування вкладів відмовився компенсувати гроші збанкрутілого банку.
2) Є рішення суду про включення до переліку осіб, які потребують відшкодування коштів, але поки тривали судові оскарження банк ліквідувався, у зв’язку з чим Фонд гарантування вкладів відмовився виконувати судове рішення про включення до реєстру осіб, які потребують відшкодування.
3) Повторно звернулися до суду з вимогою про безпосереднє стягнення суми депозиту з Фонду гарантування вкладів
4) Рішенням суду стягнуто безпосередньо з Фонду гарантування вкладів суму депозиту.
5) На виконання рішення суду було видано виконавчий лист, а згодом і відкрито виконавче провадження, але ДВС не стягує кошти посилаючись на те, що законом заборонено в примусовому порядку стягувати кошти з Фонд гарантування вкладів.
6) Зверталися напряму до Фонду гарантування вкладів про добровільне виконання рішення суду, кошти відмовляються виплачувати.
Допоможіть, якась патова ситуація, як захистити свої права та змусити виконати рішення суду щодо відшкодування депозиту за рахунок Фонду Гарантування вкладів.

Ответы юристов (20)

    Гіммельфарб Станіслав  Олегович
    28%

    Доброго дня!

    Вам можно допомогти, але для того щоб реально надати допомогу, потрібно бачити рішення суду. Одним, з дієвих шляхів заставити Фонд виконати судове рішення - встановлення судового контролю за виконанням судовго рішення.

    Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

    Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

    За потреби може бути надана письмова консультація

    • Олександр Клиент 2 года назад

      Ось рішення суду https://reyestr.court.gov.ua/Review/99308918

      • Гіммельфарб Станіслав  Олегович

        Ви звертались за примусовим виконанням? Як що так, то які дії було виконано виконавцем? Чи були направлені платіжні вимоги до НБУ?

        • Олександр Клиент 2 года назад

          Так були направлені вимоги, є листи від НБУ що законом заборонено стягувати кошти. Фонд і НБУ і ДВС посилаються на цю норму

          Відповідно до статті 20 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності. Кошти фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню. На майно, у тому числі кошти Фонду не може бути накладений арешт, а також застосовані способи забезпечення позову.

          • Гіммельфарб Станіслав  Олегович

            Зрозуміло, стандартна відписка, але вона дає Вам право говорити про те що, загальний порядок виконання судового рішення не дає очікуваного результату, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.

            Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

            За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

            Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

            Тобто найбільш дієвим засобом для Вас є встановлення судового контролю

            • Олександр Клиент 2 года назад

              У Вас є ефективний зразок такої заяви і яка Вартість?

    Промський Євгеній Сергійович
    28%
    Промський Євгеній Сергійович 2 года назад

    Адвокат, г. Киев, 5 лет опыта

    Добрий день!

    Рекомендую подати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

    Кодекс адміністративного судочинства України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text

    Стаття 383. Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду

    1. Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

    2. У такій заяві зазначаються:

    1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

    2) ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

    3) ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

    4) ім’я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

    5) номер адміністративної справи;

    6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

    7) інформація про день пред’явлення виконавчого листа до виконання;

    8) інформація про хід виконавчого провадження;

    9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

    10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

    3. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

    До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

    4. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред’явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

    5. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

    У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

    6. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

    Другий варіант, звертатись з новим позовом про визнання протиправною бездіяльності фонду та стягнення суми депозиту.

    Як тільки виникнуть питання - звертайтесь! Буду радий допомогти.

    • Олександр Клиент 2 года назад

      Так, другий варіант є. Є рішення суду про бездіяльність і стягнення коштів, але воно не виконується ні в примусовому порядку ні в добровільному.

      Ось посилання на рішення

      https://reyestr.court.gov.ua/Review/99308918

      • Промський Євгеній Сергійович
        Промський Євгеній Сергійович 2 года назад

        Адвокат, г. Киев, 5 лет опыта

        Чудове рішення!

        Тоді тільки перший варіант або скарга в ЄСПЛ за статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

    Олександр Клиент 2 года назад

    У Вас є актуальний зразок на перший варіант?

    • Промський Євгеній Сергійович
      Промський Євгеній Сергійович 2 года назад

      Адвокат, г. Киев, 5 лет опыта

      Зможу підготувати для вас. Натискайте кнопку "Звернутися".

    Айвазян Юрій Климентійович
    24%

    Доброго дня, Олександре!

    Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

    Максимальна сума відшкодування коштів за вкладами становить 200 тисяч гривень – це граничний розмір на одну фізичну особу, незалежно від того, чи має вона один або більше вкладів у одному банку. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів у розмірі його вкладу разом з відсотками, нарахованими на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Отримання коштів вкладниками понад гарантовану суму (200 тисяч гривень) здійснюється в порядку черговості за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, визначеній статтею 52 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» № 2180-IX,.

    Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 Закону.

    Фондом не відшкодовуються кошти за вкладами:

    • передані банку в довірче управління;
    • за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
    • за ощадними та депозитними сертифікатами банків;
    • розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних;
    • розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік ;
    • розміщені на вклад власником істотної участі банку;
    • за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку;
    • за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань;
    • за вкладами у філіях іноземних банків;
    • за вкладами у банківських металах;
    • розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

    Виплата коштів за вкладом

    Виплата коштів за вкладами здійснюються через банки-агенти на підставі укладених з ними договорів (пункт 6 розділу III рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами" (далі - Положення).

    Документи, які необхідно надати:

    1. паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
    2. реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
    3. довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для внутрішньо переміщених осіб);
    4. довіреність (якщо виплату отримує прдеставник вкладника);
    5. свідоцтва про народження вкладника або інший документ, що посвідчує особу вкладника (якщо виплату отримує законний представник вкладника).

    Виплата коштів за вкладом спадкоємцям померлого вкладника

    Виплата коштів за вкладами спадкоємцям здійснюється за результатами розгляду їх індивідуальних звернень - заяви про виплату гарантованої суми відшкодування.Розрахунок суми відшкодування, що сплачується спадкоємцям вкладника, здійснюється на основі, пропорційній успадкованим ними частинам вкладу(ів), в межах суми відшкодування, що належала цьому вкладнику (пункт 8 розділу III Положення).

    До заяви додаються:

    1. засвідчена особистим підписом спадкоємця вкладника копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу спадкоємця вкладника, з інформацією про прізвище, ім’я, по батькові, серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі;
    2. реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) (пункт 9 розділу III Положення).

    Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування, надіслані (подані) не пізніше дня подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію банку як юридичної особи, розглядаються у строк, що не перевищує 3 місяців. Заявник повідомляється про результат розгляду індивідуального звернення.

    Олександр Клиент 2 года назад

    Доброго, та я це все знаю.

    Є рішення, які не виконуються, зокрема, ось це https://reyestr.court.gov.ua/Review/99308918

    • Айвазян Юрій Климентійович

      Добре, що Ви це все знаєте, але чи Ви пробували порушити проти посадових осіб Фонду кримінальну справу?

      Підстава - стаття 382 КК України (невиконання судового рішення)!

      1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню -

      карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

      2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, -

      караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

      3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, -

      караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

      4. Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України -

      карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

      Об'єктом злочину є порядок діяльності суду як органу правосуддя, що передбачає точне і своєчасне виконання його рішень.

      Суб’єктом злочину з урахуванням спеціальних вимог відповідною частиною статті до суб’єкту злочину виступає:

      - Фізична особа, проти якої прийнято та винесено судове рішення та зобов’язано вчинити певні дії або утриматись від таких;

      - Юридична особа в особі посадової особи – керівника, який виступає від імені та в інтересах такої (достатнім доказом чого буде запис із ЄДРПОУ);

      - Службова особа відповідного державного органу як спеціальний суб’єкт злочину, яка відповідно до повноважень повинна була вчинити дії по виконанню судового рішення або завдяки своїм повноваженням мала можливість перешкодити останньому.

      Предметом злочину за частинами 1-3 ст. 382 КК є судовий акт органів правосуддя (рішення, вирок, ухвала, постанова), який постановлений:

      а) судом будь-якої юрисдикції (загальної чи спеціалізованої);

      б) судом будь-якої інстанції (першої, апеляційної чи касаційної);

      в) судом із будь-якої категорії судових справ (цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних) і

      г) набрав законної сили.

      За частиною 4 ст. 382 КК – судовий акт не органів правосуддя України, а рішення Європейського суду з прав людини.

      Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Психічне ставлення до наслідків, зазначених у ч. 3 ст. 382 КК, може полягати як в умисній, так і в необережній формі вини. Мотиви злочину можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають. У цілому розглядає мий злочин є умисним.

      Об’єктивна сторона злочину полягає в одному із таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як: а) невиконання (ухилення від виконання) вироку, рішення ухвали, постанови суду або б) перешкоджання їх виконанню.

      За частиною 1 ст. 382 КК склад злочину є формальним, бо його об’єктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь – дії (перешкоджання) чи бездіяльності (невиконання), і саме з цього моменту злочин визнається закінченим та набуває триваючого характеру.

      Невиконання судового акта – це бездіяльність, що полягає у незастосуванні передбачених законом і судовим актом заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб’єкт був зобов’язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт. Форми (способи) невиконання судового акта можуть бути різними, наприклад, пряма і відкрита відмова від його виконання, тобто висловлене в усній чи письмовій формі небажання його виконати. Невиконання може мати і завуальований характер, коли зобов’язана особа хоча відкрито і не відмовляється від виконання судового акта, але вживає певних зусиль, які фактично роблять неможливим його виконання (умисно не розпечатує пошту, не приймає державного виконавця, направляє документ не за адресою тощо).

      Перешкоджання виконанню судового акта – це активні дії, які становлять про­тидію реалізації вимог, що містяться в цьому акті, вчинювану з метою недопущення його виконання, наприклад, підкуп або обман державного виконавця, погрози або насильство щодо нього тощо. Якщо перешкоджання виконанню судового акта пов’язане із вчиненням інших злочинів (наприклад, даванням хабара, застосуванням насильства, знищенням документів), дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів.

      За частиною 2 ст. 382 КК карається злочин із формальним складом, бо встановлюється відповідальність за ті самі діяння, але вчинені спеціальним суб’єктом – службовою особою.

      За частиною 3 ст. 382 КК склад злочину може бути як формальним, – коли зазначені у ч. 1 або 2 цієї статті діяння вчиняються: а) службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище (див. п. 2 примітки до ст. 368 КК), або б) особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею (спеціальний рецидив – див. коментар до ст. 34 КК), так із матеріальним, — коли ці діяння в) заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб (про характеристику цих ознак див. пп. 3 та 4 примітки до ст. 364 КК). У останньому випадку обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є причинний зв ’язок між діянням та передбаченими у ч. 3 ст. 382 КК наслідками, з моменту настання яких злочин і визнається закінченим.

      За частиною 4 ст. 382 КК карається злочин із формальним складом, об’єктивна сторона якого вичерпується вчиненням такого діяння, як невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, обов’язковість виконання якого зумовлена Законом України від 17 липня 1997 р., яким ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та Протокол № 11 до цієї Конвенції, де зазначено (ч. 1 ст. 46 Конвенції), що Високі Договірні Сторони зобов’язуються виконувати остаточне рішення Суду у будь-якій справі, в якій вони є сторонами. Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» до виконавчих документів, які підлягають виконанню Державною виконавчою службою України, належать і рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р., у ч. 1 ст. 2 якого проголошується, що рішення цього суду є обов’язковими для виконання Україною відповідно до ст. 46 зазначеної Конвенції.

      Виходячи із формального складу злочину, останній вважається закінченим при невиконанні вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, з моменту закінчення строку, відведеного на виконання відповідного удового акта, а при перешкоджанні виконанню таких – з моменту вчинення дій, що перешкоджають державному виконавцю або іншим особам, уповноваженим на виконання відповідного судового акту, виконати дію.

      Аналізуючи судову практику кримінальних справ, то в більшості випадків суд приходить до висновку про винуватість осіб, стосовно яких порушувались кримінальні провадження по факту скоєння злочинного діяння, передбаченого статтею 382 КК України.

      Так, статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

      У випадку невиконання законних вимог державного виконавця без поважних причин, останній зобов’язаний вчинити передбачені Законом виконавчі дії, як от накладення штрафу, накладення арешту на майно та кошти, розшук майна тощо. Невиконання вимог державного виконавця може проявлятись або у вигляді ухилення від виконання, або шляхом перешкоджання.

      Тому, головне, що необхідно буде довести для притягнення особи до кримінальної відповідальності – це умисел вчинюваних дій (бездіяльності), направлених на ухилення або протидію (перешкоджання) виконання судового рішення та, відповідно, законних вимог державного виконавця. А також, що немало важливо, наявність реальної можливості виконати судове рішення, яку необхідно встановлювати та доводити. Саме такої позиції судові інстанції…

    Гіммельфарб Станіслав  Олегович

    Є зразок, можливе складання повного тексту, якщо є бажання то нажміть на зелену кноку рядом з моїм профілем, щоб перейти до приватного каналу

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин 2 года назад

    Юрист, г. Сумы, 6 лет опыта

    Доброго дня!

    Опис суттєвих аспектів вирішення проблеми

    Суд допускає негайне виконання рішень у справах про:

    стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць;

    присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;

    відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць;

    поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника;

    відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;

    розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб;

    примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу;

    встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України;

    надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку;

    видачу або продовження обмежувального припису.

    За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом, або зазначити, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

    Кримінальна відповідальність

    Відповідальність за невиконання судового рішення:

    1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

    2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, - караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    4. Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    Відповідальність у виконавчому провадженні

    Відповідальність за невиконання рішення, що зобов’язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі

    У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

    За невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог даного Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

    Судовий контроль за виконанням судових рішень

    Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи.

    Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

    Строки для звернення із скаргою

    Виконання ухвали суду

    Про виконання ухвали відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Крикун Сергій  Павлович
    20%
    Крикун Сергій Павлович 2 года назад

    Юрист, г. Днепр, 31 год опыта

    Закон України " Про судоустрій і статус суддів" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text):

    "Стаття 13. Обов’язковість судових рішень

    1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

    2. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

    3. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

    4. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

    5. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

    6. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

    7. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

    Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання..."

    Закон України " Про виконавче провадження" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text):

    " Стаття 37. Повернення виконавчого документа стягувачу...

    Стаття 39. Закінчення виконавчого провадження...

    Стаття 74. Оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби

    1. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом...".

    Закон України " Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#Text):

    "Стаття 20. Розпорядження коштами Фонду

    1. Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності.

    2. Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися Фондом виключно для:

    1) виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам коштів за вкладами відповідно до цього Закону;

    2) покриття витрат, пов’язаних з виконанням покладених на Фонд функцій та повноважень, ...";

    "Стаття 19. Джерела формування коштів Фонду

    1. Джерелами формування коштів Фонду є:

    1) початкові збори з учасників Фонду;

    2) регулярні збори з учасників Фонду;..".

    Кримінальний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text):

    "Стаття 382. Невиконання судового рішення

    1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню -

    карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

    2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, -

    караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, -

    караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років...".

    --- Доброго дня, Олександре! По-перше, я не розумію, не вважаю доцільність подання другого позову та вирішення суду про безпосереднє стягнення коштів з Фонду гарантування - за першим позовом та рішенням суду кошти підлягали до стягнення за рахунок коштів Фонду. По-друге, є перше рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає до обов'язкового виконання всіма громадянами, посадовими та службовими особами, органами влади, юридичними особами. Справа виконавця виконувати рішення суду, а не посилатись на якийсь закон про неможливість виконання рішення суду - для цього у відповідача є, було право оскаржити рішення суду. По-третє, ст.20 Закону про систему гарантування вкладів прямо передбачає використання коштів Фонду для виплати гарантованої суми відшкодування, покриття витрат, пов'язаних з виконанням Фондом функцій та повноважень - тобто витрат по виконанню рішення суду. Належним було звернення до суду в порядку ст.74 Закону про виконавче провадження про оскарження дій виконавця та примусу виконання рішення суду, а також звернення до поліції про невиконання рішення суду виконавцем за ознаками ч.3 ст.382 КК.

    Рибінцев Сергій Сергійович
    Рибінцев Сергій Сергійович 2 года назад

    Адвокат, г. Киев, 16 лет опыта

    Олександр, доброго дня!

    Олександр Ви за весь час вашої судової боротьби певно знаєте більше з усіх правові шляхи вирішення.

    І рішення суду у вас є на всі випадки.

    Наразі це позасудовий шлях вирішення - це звернення та звернення, увага до вашого питання ( до державних органів/НБУ).

    Змініть виконавця, працюйте з виконавчою службою тісно.

    Другий варіант- це рішення ЄСПЛ, який довгий, але також вихід.

    Савченко Олександр
    Савченко Олександр 2 года назад

    Юрист, г. Чернигов, 10 лет опыта

    Доброго дня, Олександре!

    У даному випадку потрібно вже оскаржувати бездіяльність ДВС України. Далі пояснюю чому.

    Частиною другою статті 19 Конституції України закріплений обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Судове рішення, яке набрало законної сили, або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

    Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

    Водночас, згідно з частиною другою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

    Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», згідно частини першої статті 1, встановлюються гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

    Особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду, відповідно до частини першої статті 2 Закону № 4901-VI полягає в тому, що Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:

    - державний орган;

    - державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство);

    - юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

    Частинами першою і другою статті 3 Закону встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

    Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

    Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

    Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (надалі - Порядок № 845, у відповідній редакції).

    Пунктом 3 Порядку № 845 передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

    Відповідно до пп. 3 п. 9 Порядку №845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”.

    Згідно з пунктом 26 Порядку № 845, безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

    Безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку за визначеним кодом економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 28 цього Порядку.

    Судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування (залишки коштів на рахунках), безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.

    Безспірне списання коштів з рахунків підприємств, установ, організацій здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку коштів на рахунку.

    Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку.

    З наведеного вбачається, що рішення про стягнення коштів з державних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, тобто органом Державної казначейської служби України. При цьому таке списання можливо лише в разі наявності у державної установи відповідних бюджетних призначень, рахунків у Державній казначейській службі України, тобто наявність у такої установи статусу бюджетної установи.

    Відповідно до частин 1-3 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, яка виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

    Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності та перебуває в його господарському віданні. Фонд є суб`єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (в тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

    Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, у тому числі рахунки умовного зберігання (ескроу), а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - банках України.

    Фонд є установою, що не має на меті отримання прибутку.

    За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що Фонд має статус державної організації (установи, закладу).

    Таким чином, за змістом наведених правових норм Фонд є державною спеціалізованою установою, юридичною особою публічного права, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

    Разом з тим, за даними публічно доступної інформації з офіційного сайту Державної казначейської служби України встановлено, що юридична особа із кодом ЄДРПОУ 21708016 (Фонд) не має статусу розпорядника чи одержувача бюджетних коштів, відповідно не має відкритих рахунків у Державній казначейській службі України.

    Тому потрібно вимагати, щоб державний виконавець вчиненив запит до Державної податкової служби щодо наявності у Фонду рахунків. Упевнений буде отримано відповідь про наявність у Фонду рахунків виключно в Національному банку України.

    За приписами п.п. 7, 8 Порядку №845 у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

    Органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку:

    1) приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;

    2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;

    3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

    Відповідно до п. п. 47, 48 Порядку № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих:

    1) органом Казначейства:

    документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником;

    інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;

    2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

    Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

    Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.

    У разі відсутності таких документів та відомостей, якщо боржником є державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, перерахування коштів здійснюється на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

    Враховуючи вищенаведене суд, Фонд має статус державної установи, яка не має рахунків у Державній казначейській службі України, а відтак на виконавчі документи, за якими боржником виступає Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, поширюється дія Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, якою затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державних та місцевих бюджетів або боржників.

    Оскільки Порядком №845 передбачена певна послідовність дій державної виконавчої служби для стягнення на користь третьої особи присуджених коштів, і ці дії не можуть бути вчинені поза процедурою виконавчого провадження.

    Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

    ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!

    Савченко Олександр
    Савченко Олександр 2 года назад

    Юрист, г. Чернигов, 10 лет опыта

    Олександре!

    Звернутися з метою оскарження бездіяльності державного виконавця можна до:

    1. до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (крім боржника);
    2. до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня, якщо оскаржуються дії, рішення, бездіяльність начальника відділу;
    3. до суду, який видав виконавчий документ (щодо виконання судового рішення);
    4. до відповідного адміністративного суду (щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів)(стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження").

    Засобом юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень (пункт 1 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах").

    Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, порушено їх права чи свободи.

    Справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.

    Начальник відділу при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії.

    Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова (стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження").

    Оскарження стягувачем рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу або керівника вищого в порядку підлеглості органу цієї служби в передбачених Законом про виконавче провадження випадках не може бути підставою для відмови у прийнятті скарги судом, оскільки на ці правовідносини поширюється юрисдикція суду. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після прийняття її судом.

    Форма звернення суб'єктів, які оскаржують дії, рішення, або бездіяльність державного виконавця:

    Скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб (стаття 3 Закону України "Про звернення громадян").

    Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:

    1. найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
    2. повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
    3. реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
    4. зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
    5. викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
    6. підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги (частина четверта статті 74 Закону України "Про виконавче провадження").

    Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

    Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (частина п'ята статті 74 Закону України "Про виконавче провадження").

    Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

    ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України

Новое в блогах Юристи.UA