Податки для українського ІТ ФОПа в Польщі

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Ви як громадянка України( маючи документ, що посвідчує особу - паспорт громадянина України), маєте повне право займатися підприємницькою діяльністю в Україні, сплачуючи обов язкові платежі в органи ДФС. Це можна робити з будь-якого місця використовуючи онлайн -кабінет підприємця. Доки у Вас є дійсний паспорт України - Ви вважаєтесь пріоритетно громадянкою України, незалежно від наявності інших документів про громадянство інших держав.(поки особисто не відмовились письмово від громадянства України)

Також можете виступати засновником іноземної компанії за законами тієї країни де вона відкрита.

В Україні з такого доходу від іноземної компанії де Ви є засновником необхідно сплатити податки ПОДАВШИ ДЕКЛАРАЦІЮ ПРО МАЙНОВИЙ СТАН ТА ДОХОДИ У ЯКІЙ СЕРЕД ІНШОГО ВКАЗАТИ ДОХОДИ ОТРИМАНІ ВІД КОМПАНІЇ ЗАКОРДОНОМ ( НЕЗАЛЕЖНО ВІД ЗВІТНОСТІ ПО ФОП)

Щодо сплати податків в Україні за контрольовану іноземну компанію(далі - КІК), ТОБТО ЗАСНОВНИКОМ ЯКОЇ Є ВИ ЗАКОРДОНОМ:

ЯКІ НЕРЕЗИДЕНТИ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО Контрольованої Іноземної Компанії?2.1. В першу чергу це нерезиденти, в статутному капіталі яких ваша частка становить понад 50% (при чому володіння може бути опосередкованим через інших осіб: в цьому випадку частка розраховується за формулою наведеною в 392.1.4 ПКУ).

2.2. Також вважається, що у вас є КІК, якщо ваша частка навіть трохи більше 10%, але є інші резиденти (фіз або юр), також володіють частками в цьому нерезиденті, і, при цьому, частка всіх разом резидентів перевищує 50%. Зверніть увагу, що ці інші резиденти не обов'язково повинні бути з вами пов'язаними.

2.3. Ви можете не мати офіційно частку в статутному капіталі нерезидента, але при цьому здійснюєте фактичний контроль над нерезидентом (самостійно або спільно з іншими пов'язаними особами). При цьому не важливо, який контроль - прямий або опосередкований через інших осіб. Що таке фактичний контроль докладно розписано в пунктах 392.1.3, 392.1.5.2, 392.1.6 ПКУ.

Слід звернути увагу, що до поняття юрособи потрапляють всі можливі форми співпраці, як зареєстровані, так і незареєстровані як юрособи (наприклад, трасти, фонди та партнерства). В якому випадку вважається відсутність фактичного контролю в таких утвореннях, детально зазначено в п.392.1.5.1 ПКУ.

Обов'язок доказування наявності фактичного контролю покладається на контролюючий орган. Але якщо податківці знайдуть доручення на управління банківським рахунком, на здійснення платежів, на підписання договорів або на прийняття рішень, то можна вважати, що податківці довели наявність фактичного контролю. Крім того, у податківців є можливість отримати докази фактичного контролю з відкритих реєстрів інших країн про зареєстровані компанії та їх бенефіціарів або за допомогою системи автоматичного обміну даними з іншими країнами.

ЯК РОЗРАХУВАТИ ПОДАТОК НА КІК?3.1. Беремо базу для розрахунку податку з річної фінансової звітності КІК (окремо по кожному нерезиденту): прибуток КІК до оподаткування за звітний рік.

3.2. Коригуємо на розрахункові значення так званих податкових різниць, якщо вони є (вказуємо основні):

- додаємо або зменшуємо базу оподаткування на результат від операцій з цінними паперами, іншими корпоративними правами, деривативами;

- витрати від уцінки необоротних активів включати виключно в момент їх реалізації;

- доходи і витрати слід корегувати за операціями із пов'язаними нерезидентами та нерезидентами зі Переліків КМУ із дотриманням принципу «витягнутої руки», як за українським трансфертним ціноутворенням (якщо дохід або витрати з таким нерезидентом перевищують 10 млн.грн, а загальний дохід окремого КІК перевищує 150 млн.грн). На такі операції потрібно заздалегідь підготувати окрему документацію з трансфертного ціноутворення, тому що її підготовка вимагає багато часу і коштує така документації не дешево. Причому надати її потрібно на вимогу податківців протягом 60 днів, а її підготовка може займати як мінімум 90 днів. Якщо документації не буде, або податківці прийдуть до висновку, що документація не підтверджує відповідність цін, то вони мають право збільшити базу оподаткування на 30% від вартості цих операцій;

- витрати на нарахування процентів враховувати виключно у сумі не більшої 30% суми EBITDA звітного періоду (сума фінрезультату до оподаткування плюс фінансові витрати плюс амортизаційні відрахування);

- не враховуються витрати на формування резервів за сумнівною заборгованістю;

- не враховуються витрати на списання безнадійної заборгованості, якщо не відповідає цьому терміну згідно п.14.1.11 ПКУ (зокрема, минув строк позовної давності, боржника визнано банкрутом або ліквідовано);

- база оподаткування зменшується на дохід, отриманий через постійне представництво в Україні;

- база оподаткування зменшується на дохід від участі в капіталі в українських юрособах, та на суму нарахованих дивідендів від таких юросіб;

3.3. Отриманий скоригований прибуток зменшуємо на суму нарахованих дивідендів, що підлягають отриманню резидентом - контролюючою особою в межах суми скоригованого прибутку. Зверніть увагу, що зменшення здійснюється не на отриману суму дивідендів від КІК, а на нараховану, тобто зменшення потрібно здійснювати навіть якщо дивіденди не отримані. Головне, щоб вони були нараховані та оподатковані податком на дивіденди:

- 9% + 1,5% при нарахуванні на користь фізособи безпосередньо від КІК;

- 5% + 1,5% при нарахуванні на користь фізособи через українську юрособу - платника податку на прибуток;

- 9% + 1,5% при нарахуванні на користь фізособи через українську юрособу - платника єдиного податку.

Слід звернути увагу, що іноді дивіденди не перераховуються на рахунок резидента в Україні, а йдуть на відритий за кордоном картковий рахунок резидента. Чи впливає це на розрахунок податку на КІК? На нашу думку, не впливає. Головне, щоб дивіденди були задекларовані і по ним було сплачено податок на дивіденди в Україні. Тут можливо виникає тільки порушення валютного законодавства.

3.4. Для юросіб - контролерів: розраховану суму скоригованого прибутку множимо на частку контролюючої особи в КІК і до отриманого результату застосовуємо ставку 18% податку на прибуток. Цей розрахунок відображається у річній декларації з податку на прибуток.

Для фізосіб - контролерів: розраховану суму скоригованого прибутку множимо на частку контролюючого особи в КІК і до отриманого результату застосовуємо ставку 18% ПДФО і 1,5% військового збору. Цей розрахунок відображається у річній декларації з ПДФО.

Звертаємо увагу на окремі нюанси, пов'язані з розрахунком податку компанії КІК.

• Якщо у компанії КІК річний період не збігається з календарним, то за поточний рік у резидента буде обкладатися річний період нерезидента КІК, який закінчується протягом річного періоду резидента.
• Якщо компанія КІК не складає фінзвітність, то резидент повинен забезпечити складання такої звітності відповідно до МСФЗ. Крім того, потрібно бути готовим на вимогу податківців надати аудиторський висновок за результатами аудиту фінансової звітності КІК, причому не українською аудиторською компанією, а тієї, яка має право проводити аудити в країні реєстрації КІК. З огляду на те, що таким правом податківці точно скористаються (оскільки навряд чи українські податківці добре розбираються в особливостях ведення обліку в інших країнах, щоб самостійно взятися за перевірку фінзвітності нерезидента), бажано про це потурбуватися заздалегідь.
• Якщо ваша компанія - резидент знаходиться на єдиному податку (не є платником податку на прибуток), то це не означає, що вам не потрібно робити розрахунок податку з компанії КІК, оскільки до платників податку на прибуток додали також платників єдиного податку, які мають компанії КІК.
• Оподатковується не весь нерозподілений прибуток КІК за попередні роки, а тільки за звітний рік. На нашу думку, з огляду на те, що ця норма вступає в силу з 2021 року, то і першим роком, за який буде обкладатися прибуток КІК є 2021 рік.
• У разі якщо скоригований прибуток окремої КІК має від'ємне значення, такий збиток не зменшує прибуток інших КІК, однак може буті врахованій у зменшення прибутку цієї самої КІК у майбутніх роках.
• Серед норм, які передбачають коригування прибутку компанії КІК, немає норми, що дозволяє зменшити прибуток до оподаткування на сплачений податок в країні реєстрації КІК (якщо такий є). Це було б логічно і обгрунтовано, адже сплачений податок за кордоном, це по суті витрати КІК. Зменшувати ж на підставі угоди про уникнення подвійного оподаткування з відповідною країною не обгрунтовано, оскільки в цьому випадку податок на КІК стягується не з нерезидента, а з резидента України (на нашу думку, на таке оподаткування ці угоди не поширюються). Скоріше, це одна з помилок, допущених при прийнятті цього закону, яку бажано було б надалі виправити, щоб не переплачувати податок.

ХТО НЕ ПЛАТИТЬ ПОДАТОК НА КІК?Податок розраховувати потрібно не з усіх КІК. Перелічимо основні умови, при яких податок не розраховується, але звіт однаково потрібно представляти.

4.1. Загальний сукупний дохід всіх КІК не більше 2 млн.євро. Що мається на увазі під сукупним доходом і де брати це значення? Оскільки в Законі немає окремого визначення, то потрібно керуватися стандартами з обліку ПСБО (або національними стандартами країни реєстрації КІК або стандартами МСФЗ). Так, згідно форми фінансової звітності «Звіт про фінансові результати (Звіт про Сукупний дохід)», затвердженої українськими стандартами ПСБО, сукупний дохід вказується в рядку 2465 і включає в себе прибуток після оподаткування збільшений на інший сукупний дохід (в тому числі дооцінка необоротних активів, курсові різниці). Іншими словами, сукупний дохід - це не дохід КІК (як часто пишуть в консультаціях на цю тему), а фінрезультат + інший сукупний дохід. Від правильності визначення цього показника залежить необхідність сплати податку на КІК.

4.2. КІК зареєстрована в країні, з якою укладено угоду про уникнення подвійного оподаткуваннята за умови, що виконується одна з наступних умов:

- компанія КІК фактично платить податок на прибуток за ефективною ставкою не нижче 13%. Тільки не потрібно плутати номінальну ставку з ефективною, яка фактично сплачується компанією КІК (визначається виходячи з фактичної суми сплаченого податку з прибутку). Наприклад, в Гонконзі номінальна ставка 16.5%, а фактичний податок може становити 0%, якщо немає доходів із джерелом з Гонконгу;

- або більше 50% всіх доходів КІК є активними, а не пасивними (тобто не є процентами, роялті, дивіденди). Якщо ж пасивні доходи перевищують 50%, то ще не все втрачено, якщо можна довести наявність у компанії «substance»: має необхідні ресурси (кваліфікований персонал, основні засоби, достатній власний капітал тощо), виконує суттєві функції і несе ризики для отримання активних доходів. Якщо ж активні доходи більше 50%, то доказувати наявність у КІК «substance» не потрібно.

4.3. КІК є публічною компанією, акції якої котуються на визнаній фондовій біржі. Звільнення поширюється на всі КІК, включені до консолідованої звітності публічної КІК та інші КІК, пов'язані з публічною КІК в частині дивідендів.

4.4. КІК веде благодійну діяльність і не розподіляє прибуток серед засновників.

ЧИ Є ЗАКОННІ ВАРІАНТИ УНИКНУТИ ПОДАТКУ НА КІК?5.1. Найпростіший спосіб - це направляти весь нерозподілений прибуток КІК за рік на виплату дивідендів своїй контрольованій особі в Україну. При цьому потрібно врахувати, що це не звільняє від необхідності подавати звіт про КІК, робити розрахунок скоригованого прибутку і навіть якщо КІК направив всю суму прибутку на дивіденди, але після розрахунків може виявитися, що все ж таки є податок за рахунок коригувань. Крім того, це не скасовує надати на вимогу податківців аудиторський висновок і за певних умов документацію про трансфертне ціноутворення (в яких випадках потрібно мати цю документацію зазначено вище).

5.2. Перевести компанію КІК в юрисдикцію, з якою є угода про уникнення подвійного оподаткування та при цьому забезпечити фактичну сплату податку на прибуток в країні реєстрації КІК не нижче 13% або якщо сплачується ставка податку за фактом нижче 13%, то порятунком буде наявність пасивних доходів менше 50% від всієї суми доходів. Це звільняє від необхідності здійснювати будь-які розрахунки скоригованого прибутку на відміну від попереднього пункту. Крім того, немає необхідності мати документацію про трансфертні ціни, але потурбуватися про наявність аудиторського висновку все ж доведеться, так як потрібно буде підтвердити фактичне дотримання зазначених тут відсотків. Також потрібно врахувати, що звіт про КІК все одно необхідно буде представити.

5.3. Якщо сукупний дохід ваших компаній КІК перевищує 2 млн.євро (наприклад, становить 2,4 млн євро), то перевести (продати) корпоративні права однієї з компаній КІК (наприклад, дохід становить 900 тис.євро) іншій вашій компанії-резиденту (наприклад, вашої дочірньої компанії в Україні). В цьому випадку контролюючою особою щодо такої КІК вже буде ваша дочірня компанія – резидент, хоча ви можете залишатися кінцевим берефіціаром. Таким чином, привести загальний сукупний дохід ваших компаній КІК до суми 1,5 млн.євро. При цьому ваша дочірня компанія теж буде контролюючою особою стосовно однієї з компаній КІК з сукупним доходом 900 тис.євро. В результаті ви і ваша дочірня компанія - резидент звільняєтесь від розрахунку податку на компанії КІК, а також від необхідності представлення документації про трансфертні ціни. Але при цьому потрібно буде мати аудиторські висновки по всім КІК для підтвердження того, що сукупний дохід за вашим КІК і вашої дочірньої компанії окремо не перевищує 2 млн.євро.

Описана в цьому пункті можливість законного відходу від сплати податку на КІК передбачена п.392.1.2 ПКУ: «Фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі - резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов'язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії».

Вище в цій консультації вже було зазначено, що сукупний дохід кожної з КІК визначається на підставі її фінзвітності і це не загальний валовий або операційний дохід, а прибуток збільшений на інший сукупний дохід. У підрахунок відповідності критерію 2 млн.євро потрібно включати всі компанії КІК, щодо яких ви є контролюючою особою, в тому числі, які відносяться до публічних, неприбутковим або які зареєстровані в країні з якої є угода про уникнення подвійного оподаткування та виконуються умови, що дозволяють не обкладати їх прибуток (але при розрахунку сукупного доходу їх потрібно враховувати).

5.4. Можна не обкладати дохід КІК, якщо КІК буде отримувати свій дохід через постійне представництво на території України. Але це не звільняє від необхідності подавати звіт про КІК, робити розрахунок скоригованого прибутку. Крім того, це не скасовує надання на вимогу податківців аудиторського висновку і за певних умов документацію про трансфертне ціноутворення (в яких випадках потрібно мати цю документацію зазначено вище). До того ж дохід, який отримується КІК з постійного представництва вже буде обкладений в Україні «по повній програмі». Тому такий варіант мало кого влаштує.

5.5. Якщо є «сплячі» КІК, у яких немає ніяких оборотів, нульова фінансова звітність, то незважаючи, що податку немає, але по ним все одно потрібно звітувати. Є два варіанти: або закрити, або згідно з п.133.1.5 ПКУ визнати таку компанію податковим резидентом України (подати відповідну заяву у податковий орган). Якщо є формальні труднощі з закриттям компанії, то краще зробити таку компанію податковим резидентом (по «сплячій» компанії податків в Україні все одно не буде) ніж кожного року звітувати по ній або отримувати великі штрафи за порушення, пов’язані із звітуванням. Але таке визнання податковим резидентом неможливо, якщо з країною реєстрації є угода про уникнення подвійного оподаткування згідно якої така компанія визнається податковим нерезидентом. Слід звернути увагу, що дохід такої іноземної компанії із джерел за межами України не буде об’єктом оподаткування в Україні.

5.6. Передбачена можливість (170.13 1 ПКУ) ліквідувати КІК без податкових наслідків для фізичної особи - резидента, яка отримає доходи від КІК в результаті ліквідації. Таке звільнення від оподаткування застосовуватиметься, якщо рішення про ліквідацію прийняте у період з 1 січня 2020 року до 30 червня 2020 року (включно), а ліквідацію завершено до 31 грудня 2020 року (або в окремих випадках до 31 грудня 2021 року).

5.7. Передати компанію КІК в дискреційний безвідкличний траст, щоб відповідати умовам згідно п.392.1.5.1 ПКУ. Але цей варіант мало кому підійде, тому що дискреційний траст надає необмежені права управління майном керуючому трастом. Головна особливість безвідкличного трасту полягає в наступному: після передачі активів в такий траст засновник більше не є їх власником і не може контролювати їх розподіл. Але якщо у засновника виникають будь-які сумніви щодо того, чи буде керуючий здійснювати діяльність на свій розсуд належним чином, засновник може вказати в акті про створення трасту, що розпорядчі повноваження керівника не можуть реалізовуватися без письмової згоди третьої особи, так званого піклувальника (протектора).

5.8. Змінити своє податкове резидентство, так щоб не потрапляти під визначення резидента України, зазначеного в п. 14.1.213 ПКУ, але на практиці це не завжди можливо.

ХТО ПОВИНЕН ПОДАВАТИ ЗВІТ ПРО КІК І ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ЗМІНИ В СКЛАДІ ВАШИХ КІК?При наявності у резидента компаній КІК за календарний рік до податкової потрібно подати звіт (тільки в електронній формі) разом з річною декларацією з податку на прибуток (для юросіб) або разом з річною декларацією з ПДФО (для фізосіб). Причому в звіті зазначаються дані по всіх компаніях КІК, навіть тим, за якими не потрібно платити податок (зокрема по всім компаніям КІК, які перераховані в 4 розділі даної консультації).

Якщо у нерезидента КІК річний період не збігається з календарним, то в звіті за поточний рік повинні бути приведені дані за звітний рік нерезидента, який закінчується протягом цього звітного року.

Дані, які повинні бути вказані в звіті, перераховані в п.392.5.3 ПКУ. Якщо у строк здачі декларації ще не буде готова фінзвітність КІК, то разом з декларацією здається звіт в скороченому вигляді і без фінзвітності КІК, а вже до кінця наступного календарного року, після звітного року потрібно в будь-якому випадку подати повний звіт з додатком фінзвітності КІК.

Звертаємо увагу, що якщо ви не встигли або не змогли закрити «сплячу» компанію КІК, то її теж обов'язково потрібно відобразити в звіті. Також рекомендується перевірити компанії, які ви вважаєте вже давно закритими, чи дійсно вони виключені з реєстру компаній відповідної країни, оскільки на практиці зустрічаються випадки, коли такі компанії продовжують «висіти» в реєстрі. Якщо вони будуть продовжувати значитися в реєстрі, то їх обов'язково доведеться показати в звіті інакше «на порожньому місці» можна нарватися на величезний штраф.

До звіту потрібно докласти фінзвітність по кожній компанії КІК, зазначеної в звіті. Всі інші документи потрібно бути готовим пред'явити податківцям при перевірці (первинні документи, аудиторські висновки, документації за трансфертним ціноутворенням).

В Законі немає чіткої норми коли ж подавати перший звіт з КІК в 2021 за 2020 або в 2022 за 2021. На нашу думку, перша подача звіту повинна бути у 2022 році за результатами 2021.

Крім звіту, потрібно буде обов'язково направляти до податкової повідомлення про будь-які зміни у складі ваших КІК (придбання нових КІК, зміна частки в існуючих, ліквідації, продажу КІК, отримання або припинення контролю над КІК). Повідомлення потрібно надсилати протягом 60 днів після зазначених змін. Виняток зроблено тільки для публічних КІК - по ним повідомлення не потрібно направляти. Слід звернути увагу, що норма про повідомлення так прописана, що можна зробити висновок про необхідність надання повідомлення не тільки про зміни КІК, а також про всі інші (але сподіваємося, що до цього не дійде).

ЯКІ ШТРАФИ?Штрафи за порушення, пов’язані з компаніями КІК розраховуються з прожиткового мінімуму (ПМ), який, наприклад, на початок 2020 року становить 2102 гривні:

- неподання звіту: штраф в розмірі 100 ПМ за кожен факт неподання;

- несвоєчасне подання звіту: штраф в розмірі 1 ПМ за кожен день неподання, але не більше 50 ПМ;

- невідображення в звіті операцій / інформації: штраф в розмірі 3% суми доходу КІК або 25% скоригованого прибутку КІК за відповідний рік, які не відображені в звіті про КІК, в залежності від того, яке значення більше, але не більш як 1000 ПМ, за кожен факт не відображення КІК і / або за всі невідображені суми;

- неподання повідомлення про будь-які зміни в складі КІК: штраф в розмірі 300 розмірів ПМ за кожен факт неподання;

Як бачимо, санкції дуже великі і можуть досягати 630 тис.грн. за ненадання повідомлення, 2 млн.грн за невідображення окремих операцій у звіті, 210 тис.грн. за ненадання звіту.

Розмір штрафів говорить про те, що приховувати наявність КІК досить небезпечно, особливо з урахуванням того, що реєстри компаній і їх бенефіціари багатьох країн будуть у відкритому доступі, буде працювати автоматичний обмін даними між податковими органами, а також з урахуванням збільшеного терміну давності для податкових перевірок до 7 років і того, що перевірка по суті може тривати 12 місяців (6 місяців на перевірку + на 6 місяців можливе продовження).

У перші два роки зроблено послаблення: за результатами 2021-2022 років санкції не будуть застосовуватися під час визначення та обчислення прибутку, і не буде кримінальної та адміністративної відповідальності за будь-які порушення, пов'язані із застосуванням норм статті 39 2 ПКУ.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрый день!

Если вы за границей уже более 183 или близки к этому сроку и боитесь потерять налоговое резидентство в Украине — не беспокойтесь, украинская налоговая вряд-ли его вас лишит. Для этого есть пара причин, простыми словами:

• во-первых — налоговой этим не слишком интересно заниматься, нет практической процедуры как это сделать;
• во-вторых — это означает, что Украина теряет налоги и как следствие — бюджет недополучает доход, а налоговая такое очень не любит.

Двойное налоговое резидентство для украинских ФОП фактически означает двойное налогообложение, так как надо будет уплатить единый налог в Украине и налоги в стране пребывания.

Налоги уплаченные за границей не засчитываются в счет уплаты единого налога, а вы как ФЛП 3 группы платите только единый налог. Взаимозачет касается только налога на доходы физических лиц в Украине (тогда можно взять справку в иностранной налоговой об уплаченных там налогов и приложить к декларации об имущественном состоянии и доходах).

Вы можете подать запрос в местную налоговую с просьбой предоставить разъяснение по этому вопросу (если местным налоговым предоставлены такие полномочия) и попытаться избежать двойного налогового резидентства основываясь на том, что вы налоговый резидент Украины и у вас в Украине центр жизненных и экономических интересов в Украине.

Также, вы можете выезжать за границу страны пребывания (с подтверждением выезда) — чтобы избежать срок нахождения в стране более 183 дней.

Министерство финансов Польши в своем письме отметило, украинцы могут сохранить налоговое резидентство Украины и не платить налоги в стране пребывания (если источник доходов не в Польше), даже если находятся в Польше более 183 дней.

Вы, кстати, можете зарегистрировать ФОП за границей и оставаться при этом ФОП в Украине. Регистрация за границей естественно регулируется местными налогами (например в Украине иностранцу для регистрации ФОП надо получить идентификационный номер, подтвердить адрес в Украине). Но, тогда двойному налогообложению точно быть.

Доброго дня.

Якщо ви керуєте ФОП, то ви є платником податку на доходи фізичних осіб, тобто податку на прибуток.

Ви можете вибрати одну з трьох форм оподаткування прибутку бізнесу:

• на загальних умовах, згідно зі шкалою податку (ставка податку 17% і 32%)
• за фіксованою ставкою (ставка податку 19%)
• одноразову виплату за зареєстрованими доходами.

Податкова шкала є основною формою оподаткування прибутку від підприємницької діяльності. Це означає, що ви будете оподатковуватись за загальними правилами, якщо не виберете іншу форму оподаткування.

За шкалою єдиної ставки оподаткування предметом оподаткування є дохід, а в разі одноразової суми на облікові доходи предметом оподаткування є отриманий прибуток

Крім того, Вам, можливо буде потрібно сплачувати ПДВ

Вам не потрібно реєструватися, коли:

• ваші продажі не перевищують ліміт у 200 000 PLN щорічно – ви маєте право на суб’єктивне звільнення
• ви продаєте лише товари та послуги, звільнені від ПДВ – ви маєте право на об’єктивне звільнення.

Підприємці повинні вести бухгалтерський облік, до якого входять: рахунки, накладні й записи.

Інші підприємці можуть вести бухгалтерський облік у формі:

• спрощена - у книзі податкових доходів і витрат або в обліку доходів у випадку одноразових платежів
• повні - в книгах рахунків.

Як підприємець, ви повинні сплачувати внески до Управління соціального страхування ZUS за:

• соціальні страхування, з яких обов'язковими є: пенсійне страхування, страхування по інвалідності та від нещасних випадків. Натомість страхування на випадок хвороби не є обов'язковим
• фонди праці та солідарності
• медичне страхування.

Соціальне страхування та Фонди праці та солідарностіy

Люди, які тільки розпочинають власний бізнес можуть користуватися Пільгою на старт.Вона звільняє вас від сплати внесків за:

• cоціальне страхування, тобто: пенсійне страхування та страхування на випадок інвалідності та від нещасних випадків
• фонд праці
• фонд солідарності.

Якщо є потреба в допомозі, то я спеціалізуюсь на податковому праві та знаходжусь в Польщі

Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

Вітаю!

Українці в Польщі зможуть зберегти українське податкове резидентство без сплати податків у країні перебування з отриманих в Україні доходів, повідомив Офіс ефективного регулювання (BRDO) з посиланням на офіційний лист Мінфіну Польщі у відповідь на запит BRDO та ІТ-асоціації України.

Ризик подвійного оподаткування виникає для тих, хто перебуває в країнах ЄС понад 183 днів – відтоді громадяни іноземних країн згідно з правилами отримують статус податкового резидента країни, в якій вони перебувають, та змушені сплачувати там податки з усіх своїх доходів.

"У травні BRDO та IT-асоціація України звернулися до уряду нашої держави та Міністерства фінансів Болгарії, Німеччини, Чехії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини з проханням не змінювати податкове резидентство біженців-підприємців, які опинилися в цих країнах. Про успішність нашої адвокації свідчить роз'яснення, яке ми отримали днями від центрального органу виконавчої влади Польщі", – зазначив Офіс у релізі.

Згідно з оприлюдненим ним листом польського Мінфіну, українці зможуть зберегти податкове резидентство України і не сплачувати податків у країні перебування, якщо не йдеться про доходи з джерел у Польщі.

Як повідомлялося, Європейська бізнес-асоціація закликала уряд вирішити питання податкового резидентства українських громадян за кордоном, оскільки, перебуваючи за межами країни понад 183 дні, вони можуть бути визнані резидентами країни перебування та виникне ризик подвійного оподаткування отриманих в Україні доходів

Доброго дня, Тетяна!

Тут для Вас важливо розібратися з двома питаннями: питання резидентства та питання уникнення подвійного оподаткування!

Тривале перебування в іноземній країні (в тому числі, у Польщі) може зробити Вас її податковим резидентом. У більшості випадків це означає, що ця країна захоче оподаткувати весь ваш дохід, де б ви його не отримали: в цій країні або в будь-якій іншій (зокрема в Україні).

Але давайте по порядку:

Питання перше: хто такий податковий резиден?

Податковий кодекс України надає наступне визначення цьому терміну: фізична особа-резидент — це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Також ПКУ передбачено, що фізична особа вважається податковим резидентом України, якщо вона:

має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні;

має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні;

якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року, у разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав;

якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Питання друге: після якого терміну перебування у країні можна стати її резидентом?

Багато країн орієнтуються на термін 183 дні. Тобто, якщо особа перебуває в країні більше 183 днів, вона стаєте її податковим резидентом. Однак деякі країни застосовують більш складні тести. У Польщі враховується кількість зв’язків з країною (житло, сім'я, робота тощо). Чим більше їх, тим менше днів потрібно перебувати в країні, щоб стати її резидентом.

Наразі немає офіційної інформації чи буде братися до уваги вимушеність перебування українців у інших країнах унаслідок війни в Україні. Два роки тому світ стикався з подібною проблемою, коли багато людей були змушені залишатись за кордоном у зв’язку з пандемією COVID-19. Тоді деякі країни визнали, що час вимушеного перебування не повинен враховуватися при обчисленні строків, достатніх для набуття статусу податкового резидента. Тому, ймовірно, цей чинник може бути взято до уваги.

Питання третє: як залишитися податковим резидентом України, проживаючи у іншій країні?

Щоб продовжувати платити податки в Україну, перебуваючи за кордоном, потрібно залишатися податковим резидентом України.

Визначення статусу податкового резидента регулюється не тільки ПКУ, але і чинними в Україні міжнародними конвенціями про уникнення подвійного оподаткування. Згідно з п. 3.2 ПКУ, міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають перевагу над чинним законодавством України. Отже, спочатку треба ознайомитися з правилами, які визначені у відповідній конвенції про уникнення подвійного оподаткування з тією країною, де ви зупинилися та отримали право на тимчасовий захист.

У Вашому випадку це Конвенція між Урядом України і Урядом Польщі про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовноподатків на доход і на приріст вартості майна, і з нею можна ознайомитись тут:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/616_168#Text

Більшість конвенцій про уникнення подвійного оподаткування розроблені за модельною конвенцією ОЕСР та мають подібні правила. Статтею 4 «Резиденція» конвенцій передбачено:

«…якщо фізична особа звичайно проживає в обох державах, вона вважається резидентом тієї держави, громадянином якої вона є…»

(порівняйте з подібним дописом в угоді з ВБ: «(a) особа вважається резидентом Договірної Держави,девона має усвоємурозпорядженніпостійнежитло;якщовонамаєу своєму розпорядженні постійне житло в обох Договірних Державах, вона вважається резидентом тієї ДоговірноїД ержави,де вона має найбільштісніособистійекономічнізв'язки(центр життєвих інтересів);»)

Але є і різниці!

В більшості випадків «якщо неможливо чітко визначити, податковим резидентом якої країни є фізична особа, компетентні органи обох держав вирішують питання оподаткування такого резидента за взаємною згодою (це вирішується між ДПС України та податковим органом країни перебування особи);»

В угоді з ВБ цей же самий пункт записаний інакше:

«(b) у разі,коли Договірна Держава,в якій особа маєцентр

життєвихінтересів,неможе бути визначена або коли вона не має

постійного житла в жодній зДоговірних Держав,вонавважається

резидентом тієї Договірної Держави, де вона звичайно проживає;»

Україні недостатньо перебувати за межами країни понад 183 дні, щоб втратити податкове резидентство. Більшість людей, які вимушено виїхали за кордон внаслідок війни, не оформлювали виїзд на постійне місце проживання, а отже формально надалі проживають та вважаються резидентами в Україні.

З точки зору українського законодавства, українці мають право самостійно визначити основне місце проживання на території України та залишитися податковим резидентом України. Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Беззаперечно податковим резидентом України є фізична особа підприємець, яка:

зареєстрована приватним підприємцем в Україні;

отримує доходи від здійснення своєї підприємницької діяльності на відкриті рахунки в банківських установах України для ведення підприємницької діяльності;

декларує та сплачує податки в Україні.

При цьому, якщо особа зареєстрована як ФОП в Україні, це не заважає їй бути резидентом також і в іншій країні.

Щоб отримати підтвердження статусу податкового резидента України, українці мають право:

звернутися до ДПС України із запитом та протягом 10-ти робочих днів отримати довідку — підтвердження статусу податкового резидента України;

звернутися до податкових органів за місцем своєї реєстрації із запитом про надання довідки — підтвердження статусу податкового резидента фізичної особи — приватного підприємця. Станом на березень 2022 така довідка була доступна лише у паперовому форматі (для ФОП).

Тепер щодо ризику подвійного оподаткування українського ФОПу за кордоном:

Саме у такому випадку на допомогу можуть прийти угода про уникнення подвійного оподаткування (у тому числі з Польщею). Угоди з різними країнами можуть відрізнятися, а також вони застосовують досить суб'єктивні критерії, які можуть по-різному тлумачитись в різних державах. Застосування угоди — це завжди індивідуальний випадок, який залежить від конкретних обставин і того, наскільки розвиненою є юрисдикція.

Важливо те, що податкові обов’язки в новій країні можуть виникнути навіть якщо особа не стає резидентом. Наприклад, це можливо у наступних випадках:

Особа надає послуги як незалежний підрядник чи консультант або підприємець (зокрема, як ФОП) і продовжує отримувати дохід від замовників. Тобто, якщо людина надає послуги, фізично знаходячись в іншій країні, ця країна може оподатковувати її підприємницькі доходи. Правило «183 днів» у такому разі не діє. Окрім того, на особу може бути покладено обов’язок реєстрації для цілей ПДВ в тій країні та нарахування такого ПДВ та інших реєстрацій. У тому числі це стосується ФОПів, які за кордоном продовжили займатися консультаційною або IT-діяльністю. В Україні їм потрібно сплачувати єдиний податок, а за кордоном існують інші податки.

Особа є директором компанії. Якщо особа є директором компанії, яка є іноземною по відношенню до нової країни перебування, і продовжує виконувати свої функції, вона може утворити для цієї компанії постійне представництво чи то взагалі створити умови для визнання податковим резидентом країни перебування не лише себе, а й компанії. Це дасть змогу країні перебування оподаткувати прибуток компанії.

Особа працює у шоу-бізнесі, спорті або сфері розваг. Це специфічна сфера, яка має власні особливості з точки зору податкового структурування. Якщо особа виступає за межами України, то дохід від виступів може оподатковуватися в країні, де проводяться заходи. Особи, що працюють у цій сфері, можуть бути особисто зобов’язані задекларувати дохід і сплатити податок.

Якщо особа є власником бізнесу, до неї можуть застосовувати місцеві правила КІК (коли країна оподатковує нерозподілений прибуток іноземних компаній, власником яких є резидент цієї країни). Це стосується, у тому числі, осіб, які тимчасово не мають доходів, але володіють значними частками в юридичних особах, які є іноземними по відношенню до країни тимчасового перебування. Тож якщо ви є власником бізнесу, варто завчасно дізнатися, чи існують правила КІК у країні, в якій ви стаєте резидентом, та чи впливають вони на вас.

ВАЖЛИВЕ УТОЧНЕННЯ! Закордонні рахунки громадян України — це власні банківські рахунки фізичних осіб, а не приватних підприємців, тому отримання доходів на закордонні рахунки слід розглядати як іноземні доходи фізичної особи (не приватного підприємця) та оподатковуватимуться вони залежно від того, податковим резидентом якої країни ви є.

Також у деяких країнах (доречи, у ВБ також!), якщо у особи є великі активи, вони можуть оподатковуватися податком на статки. Податки на статки можуть застосовуватися як до резидентів (на вартість активів по всьому світу), так і до нерезидентів (на вартість активів, розташованих в цій країні). Переважно це стосується заможних громадян, вартість активів яких перевищує певну межу.

Якщо у Вас виникнуть до мене питання, тисніть кнопку «звернутись» біля мого профілю. Буду радий допомогти!