Задайте вопрос юристу

885 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Налоговое право, 24 августа 2022, вопрос №71877

Податковий борг, податковий компроміс

У 2015р були оформлені всі документи про застосування податкового компромісу(борг з ПДВ нарахований в ході перевірки), з цього моменту и по 23.08.2022р податкова не виводила борг з особового рахунка, а також не надсилала ППР. Спочатку керуючись технічними проблемами, а потім писали, що мають право отримати від мене ці кошти. Писала скарги, але нічого не змінювалось, борг не виводили.
23.08.2022р по пошті отримую рішення про опис майна у податкову заставу, акт опису майна, витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
ФОП закрила у 2021р.
Чи має право податкова через 7 років вимагати погашення боргу, який повинен був бути списаний за податковим компромісом(вся процедура була зроблена, всі документи надані податковій)? Чи має право податкова складати документи, які я отримала без надіслання ППР. Хто може допомогти у вирішенню цього питання? Дякую, чекаю.

Ответы юристов (2)

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня!

    У разі досягнення податкового компромісу платник податків має право подати до 16 квітня 2015 року (включно) уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань, у яких визначає суму завищених ним витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та/або суму завищеного ним податкового кредиту з податку на додану вартість.

    Податковий компроміс застосовується до неузгоджених сум податкових зобов'язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження. У такому разі платник податку подає письмову заяву до контролюючого органу для досягнення податкового компромісу.

    Дії які може вчинити в таких випадках податковий орган після ініціювання платником податку процедури податкового компромісу:

    1. Податковий орган може погодитися з сумою занижених податкових зобов’язань, у яких «зізнався» платник податку, і тоді сума задекларованих зобов'язань вважається узгодженою: платник податку сплачує 5% від податкових зобов’язань, у яких він «зізнався»;
    2. Податковий орган може ініціювати проведення документальної позапланової перевірки, якщо платник податків подасть уточнюючий розрахунок за періоди, щодо яких не була проведена документальна перевірка, за результатами якої податковий орган:
    • приймає податкове повідомлення-рішення у разі виявлення інших порушень податкового законодавства, ніж ті, які були зазначені платником податку в уточнюючому розрахунку. У такому разі, якщо платник податку погоджується з новими виявленими податковим органом порушеннями, він сплачує 5% від загальної суми: і несплачених податкових зобов’язань, у яких він «зізнався» самостійно, і тих, які були донараховані податковим органом.
    • складає довідку у разі відсутності інших порушень, ніж ті, про які зазначив платник податку в уточнюючому розрахунку. Тоді платник податку сплачує 5% лише від суми занижених податкових зобов’язань, у яких він «зізнався».

    Тут можуть бути наступні «підводні камені»:

    1. Контролюючі органи можуть без особливих на те підстав ініціювати позапланову перевірку платника податку, який подав уточнюючий розрахунок;
    2. Якщо платник податку не погодиться новими донарахованими податковими зобов’язаннями, які будуть встановлені податковим органом у результаті проведення перевірки, і оскаржить їх в суді чи податковому органі вищого рівня, податковий компроміс не застосовується, і платник податку (у разі завершення процедури оскарження не на його користь) заплатить не 5%, а всі 100% від загальної суми: і несплачених податкових зобов’язань, в яких він «зізнався», і тих, які були донараховані податковим органом.
    3. Досягнення податкового компромісу звільняє посадових осіб від відповідальності, яка передбачена статтею 212 Кримінального кодексу України, проте не гарантує звільнення від відповідальності за злочини, передбачені іншими статтями Кримінального кодексу України, як-от 205, 364 статті Кримінального кодексу України: фіктивне підприємництво, зловживання владою або службовим становищем тощо.
    4. Досягнення податкового компромісу не впливає на розмір податкових зобов'язань контрагентів платника податку. Проте немає жодних гарантій того, що податкові органи не використають інформацію від платників податків, що «зізналися», проти їхніх контрагентів.

    Для більше детальної консультації мушу мати більше деталей Вашої ситуації. Тож тисніть кнопку "звернутись" біля мого профілю

    • Елена Клиент 2 года назад

      Добре, дякую.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України

Новое в блогах Юристи.UA