Задайте вопрос юристу

835 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Для бизнеса, 09 сентября 2022, вопрос №72732

Виробництво в Україні, ФОП в відкритий в Німеччині. Сам ФОП громадянин України

Вітаю. Є бажання вийти на ринок Європи, але постають питання з налогами та оформленням документів. Як правильно це зробити на одну людину? Дякую за відповідь.

Ответы юристов (5)

    Гіммельфарб Станіслав  Олегович

    Доброго дня.

    Питання досить загальне, на яке неможливо дати вичерпну відповідь. Яку саме продукцію Ви маєте намір поставляти, чи є фоп власником виробництва та інше. Від цього залежать податки в Німеччині та митні платежі, можливі податки в Україні.

    Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

    Айвазян Юрий Климентьевич
    Айвазян Юрий Климентьевич год назад

    Адвокат, г. Николаев, 32 года опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Антоне!

    Тривале перебування в іноземній країні (в тому числі, у Німеччинії) може зробити Вас її податковим резидентом. У більшості випадків це означає, що ця країна захоче оподаткувати весь ваш дохід, де б ви його не отримали: в цій країні або в будь-якій іншій (зокрема в Україні).

    Але давайте по порядку...

    Питання перше: хто такий податковий резидент?

    Податковий кодекс України надає наступне визначення цьому терміну: фізична особа-резидент — це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

    Також ПКУ передбачено, що фізична особа вважається податковим резидентом України, якщо вона:

    має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні;

    має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні;

    якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року, у разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав;

    якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

    Питання друге: після якого терміну перебування у країні можна стати її резидентом?

    Багато країн орієнтуються на термін 183 дні. Тобто, якщо особа перебуває в країні більше 183 днів, вона стаєте її податковим резидентом. Однак деякі країни застосовують більш складні тести. У Великобританії враховується кількість зв’язків з країною (житло, сім'я, робота тощо). Чим більше їх, тим менше днів потрібно перебувати в країні, щоб стати її резидентом.

    Наразі немає офіційної інформації чи буде братися до уваги вимушеність перебування українців у інших країнах унаслідок війни в Україні. Два роки тому світ стикався з подібною проблемою, коли багато людей були змушені залишатись за кордоном у зв’язку з пандемією COVID-19. Тоді деякі країни визнали, що час вимушеного перебування не повинен враховуватися при обчисленні строків, достатніх для набуття статусу податкового резидента. Тому, ймовірно, цей чинник може бути взято до уваги.

    Питання третє: як залишитися податковим резидентом України, проживаючи у іншій країні?

    Щоб продовжувати платити податки в Україну, перебуваючи за кордоном, потрібно залишатися податковим резидентом України.

    Визначення статусу податкового резидента регулюється не тільки ПКУ, але і чинними в Україні міжнародними конвенціями про уникнення подвійного оподаткування. Згідно з п. 3.2 ПКУ, міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають перевагу над чинним законодавством України. Отже, спочатку треба ознайомитися з правилами, які визначені у відповідній конвенції про уникнення подвійного оподаткування з тією країною, де ви зупинилися та отримали право на тимчасовий захист.

    У Вашому випадку це Конвенція між Урядом України і Урядом Німеччини про усунення подвійногооподаткування та запобігання податковим ухиленнямстосовноподатків на доход і на приріст вартості майна.

    Більшість конвенцій про уникнення подвійного оподаткування розроблені за модельною конвенцією ОЕСР та мають подібні правила. Статтею 4 «Резиденція» конвенцій передбачено:

    «…якщо фізична особа звичайно проживає в обох державах, вона вважається резидентом тієї держави, громадянином якої вона є…»

    (порівняйте з подібним дописом в угоді з Німеччиною: «(a) особа вважається резидентом ДоговірноїДержави,девона має усвоємурозпорядженніпостійнежитло;якщовонамаєу своєму розпорядженні постійне житло в обох ДоговірнихДержавах, вона вважається резидентом тієї ДоговірноїДержави,де вонамає найбільштісніособистійекономічнізв'язки(центр життєвих інтересів);»)

    Але є і різниці!

    В більшості випадків «якщо неможливо чітко визначити, податковим резидентом якої країни є фізична особа, компетентні органи обох держав вирішують питання оподаткування такого резидента за взаємною згодою (це вирішується між ДПС України та податковим органом країни перебування особи);»

    В угоді з Німеччиною цей же самий пункт записаний інакше:

    «(b) у разі,коли Договірна Держава,в якій особа маєцентр

    життєвихінтересів,неможе бути визначена або коли вона не має

    постійного житла в жодній зДоговірнихДержав,вонавважається

    резидентом тієї Договірної Держави, де вона звичайно проживає;»

    Україні недостатньо перебувати за межами країни понад 183 дні, щоб втратити податкове резидентство. Більшість людей, які вимушено виїхали за кордон внаслідок війни, не оформлювали виїзд на постійне місце проживання, а отже формально надалі проживають та вважаються резидентами в Україні.

    З точки зору українського законодавства, українці мають право самостійно визначити основне місце проживання на території України та залишитися податковим резидентом України. Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

    Беззаперечно податковим резидентом України є фізична особа підприємець, яка:

    зареєстрована приватним підприємцем в Україні;

    отримує доходи від здійснення своєї підприємницької діяльності на відкриті рахунки в банківських установах України для ведення підприємницької діяльності;

    декларує та сплачує податки в Україні.

    При цьому, якщо особа зареєстрована як ФОП в Україні, це не заважає їй бути резидентом також і в іншій країні.

    Щоб отримати підтвердження статусу податкового резидента України, українці мають право:

    звернутися до ДПС України із запитом та протягом 10-ти робочих днів отримати довідку — підтвердження статусу податкового резидента України;

    звернутися до податкових органів за місцем своєї реєстрації із запитом про надання довідки — підтвердження статусу податкового резидента фізичної особи — приватного підприємця. Станом на березень 2022 така довідка була доступна лише у паперовому форматі (для ФОП).

    Тепер щодо ризику подвійного оподаткування українського ФОПу за кордоном:

    Саме у такому випадку на допомогу можуть прийти угода про уникнення подвійного оподаткування (у тому числі з Німеччиною). Угоди з різними країнами можуть відрізнятися, а також вони застосовують досить суб'єктивні критерії, які можуть по-різному тлумачитись в різних державах. Застосування угоди — це завжди індивідуальний випадок, який залежить від конкретних обставин і того, наскільки розвиненою є юрисдикція.

    Важливо те, що податкові обов’язки в новій країні можуть виникнути навіть якщо особа не стає резидентом. Наприклад, це можливо у наступних випадках:

    Особа надає послуги як незалежний підрядник чи консультант або підприємець (зокрема, як ФОП) і продовжує отримувати дохід від замовників. Тобто, якщо людина надає послуги, фізично знаходячись в іншій країні, ця країна може оподатковувати її підприємницькі доходи. Правило «183 днів» у такому разі не діє. Окрім того, на особу може бути покладено обов’язок реєстрації для цілей ПДВ в тій країні та нарахування такого ПДВ та інших реєстрацій. У тому числі це стосується ФОПів, які за кордоном продовжили займатися консультаційною або IT-діяльністю. В Україні їм потрібно сплачувати єдиний податок, а за кордоном існують інші податки.

    Особа є директором компанії. Якщо особа є директором компанії, яка є іноземною по відношенню до нової країни перебування, і продовжує виконувати свої функції, вона може утворити для цієї компанії постійне представництво чи то взагалі створити умови для визнання податковим резидентом країни перебування не лише себе, а й компанії. Це дасть змогу країні перебування оподаткувати прибуток компанії.

    Особа працює у шоу-бізнесі, спорті або сфері розваг. Це специфічна сфера, яка має власні особливості з точки зору податкового структурування. Якщо особа виступає за межами України, то дохід від виступів може оподатковуватися в країні, де проводяться заходи. Особи, що працюють у цій сфері, можуть бути особисто зобов’язані задекларувати дохід і сплатити податок.

    Якщо особа є власником бізнесу, до неї можуть застосовувати місцеві правила КІК (коли країна оподатковує нерозподілений прибуток іноземних компаній, власником яких є резидент цієї країни). Це стосується, у тому числі, осіб, які тимчасово не мають доходів, але володіють значними частками в юридичних особах, які є іноземними по відношенню до країни тимчасового перебування. Тож якщо ви є власником бізнесу, варто завчасно дізнатися, чи існують правила КІК у країні, в якій ви стаєте резидентом, та чи впливають вони на вас.

    ВАЖЛИВЕ УТОЧНЕННЯ! Закордонні рахунки громадян України — це власні банківські рахунки фізичних осіб, а не приватних підприємців, тому отримання доходів на закордонні рахунки слід розглядати як іноземні доходи фізичної особи (не приватного підприємця) та оподатковуватимуться вони залежно від того, податковим резидентом якої країни ви є.

    Також у деяких країнах (доречи, у Німеччині також!), якщо у особи є великі активи, вони можуть оподатковуватися податком на статки. Податки на статки можуть застосовуватися як до резидентів (на вартість активів по всьому світу), так і до нерезидентів (на вартість активів, розташованих в цій країні). Переважно це стосується заможних громадян, вартість активів яких перевищує певну межу.

    ВИСНОВОК, В ЯКОМУ ЗАЛИШАЄТЬСЯ НА ЖАЛЬ БАГАТО ПИТАНЬ:

    Щоби правильно звітувати про доходи ФОП перед українськими податковими органами, треба враховувати багато додаткових чинників, які у Вашому питанні не зазначені. Наприклад, багато що залежить від того, на якій території Ви плануєте проводити свій бізнес: це тільки Німеччина, Україна чи ця територія включає і першу, і другу країну? Не зрозуміло у зв’язку з цим же, нащо Вам переганяти гроші з рахунку LTD на рахунок ФОП? В такий спосіб Ви точно наражаєте себе на подвійне оподаткування: в перший раз, коли отримуєте їх на рахунок британського підприємства, в другий раз – коли робите транзакцію на ФОП (тому ще ФОП 3 групи сплачує єдиний податок з усіх без виключення надходжень на його рахунок)! Чи не краще тоді сплатити податки у Німеччині та пускати їх в оборот з рахунку німецької компанії або тримати їх далі на приватних рахунка? Або, якщо це надходження у гривні, отримувати їх лише на рахунок ФОПу і з нього вже сплачувати податки, залишаючись повноцінним резидентом України?

    Якщо у Вас виникнуть до мене питання, тисніть кнопку «звернутись» біля мого профілю. Буду радий допомогти!

    Антон Клиент год назад

    Цитата : " ВИСНОВОК, В ЯКОМУ ЗАЛИШАЄТЬСЯ НА ЖАЛЬ БАГАТО ПИТАНЬ:

    Щоби правильно звітувати про доходи ФОП перед українськими податковими органами, треба враховувати багато додаткових чинників, які у Вашому питанні не зазначені. Наприклад, багато що залежить від того, на якій території Ви плануєте проводити свій бізнес: це тільки Німеччина, Україна чи ця територія включає і першу, і другу країну? Не зрозуміло у зв’язку з цим же, нащо Вам переганяти гроші з рахунку LTD на рахунок ФОП? В такий спосіб Ви точно наражаєте себе на подвійне оподаткування: в перший раз, коли отримуєте їх на рахунок британського підприємства, в другий раз – коли робите транзакцію на ФОП (тому ще ФОП 3 групи сплачує єдиний податок з усіх без виключення надходжень на його рахунок)! Чи не краще тоді сплатити податки у Німеччині та пускати їх в оборот з рахунку німецької компанії або тримати їх далі на приватних рахунка? Або, якщо це надходження у гривні, отримувати їх лише на рахунок ФОПу і з нього вже сплачувати податки, залишаючись повноцінним резидентом України?"

    Моє бачення- Ідея така: виробляти в Україні, реалізацію проводити в Європі. Працювати через інтернет-магазини та офлайн склад-магазин, але виникають проблемки з реєстрацією на торгівельних майданчиках типу Алегро ( по українським документам мурижать вже місяць ), тому я задумуюсь над реестрацією ООО або ФОП в Польші, Німеччині , Естонії.

    Не зовсім зрозуміло, як на одну людину оформити виробнитцо в Україні, торгівлю в ЄС та в якій державі платити податки. Я так розумію, що в ЄС треба мати свій філіал, з прибутку якого платити податки в тій державі,де він знаходиться, а з виробництва в Україні.

    Продажі в Україні та закордоном. Чи треба мати два окремих рахунки в банківській установі?

    Є ще така думка- На окрему людину виробництво, на іншу торгівельну фірму чи ФОПа, ООО( мені здається краще ООО) та між цими двома проводити вже угоди. Але де-юре все це ...

    • Гіммельфарб Станіслав  Олегович

      Ще раз. Ваша схема дуже приблизна. Для надання практичної консультації необхідно з'ясування додаткових питань, що можливо в режимі індивідуальної консультації.

    Айвазян Юрий Климентьевич
    Айвазян Юрий Климентьевич год назад

    Адвокат, г. Николаев, 32 года опыта

    Общаться в чате

    Антоне!

    Я тільки що Вас набирав, але ви не відповідаєте. Наберіть мене, будь ласка, аби ми могли поспілкуватись більш предметно.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України