Вопрос по поводу действия 32 статьи конституции Украины во время военного положения

Вітаю!

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

СТАТТЯ 32.

Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

{Офіційне тлумачення положення частини першої статті 32 див. в Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}

"збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини."

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

{Офіційне тлумачення положення частини другої статті 32 див. в Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}

Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

ххх

Фотографирование, видеосъемка блокпостов, военных, техники запрещены. Во избежание лишних подозрений стоит не доставать телефон вблизи поста, а если вдруг раздался входящий звонок , то стоит не брать трубку.

Поскольку съемка любых военных объектов запрещена, полиция в случае подозрений, могут проверить фотографии и видео в гаджетах на предмет запрещенных объектов. При этом не урегулирован законом вопрос о проверки личных переписок. Порядок вмешательства в тайну переписки во время военного положения не определен на нормативном уровне. Во избежание ненужных конфликтных ситуаций лучше давать средства связи для осмотра, если такое требование корректно и обосновано.

Полицейский (военный) может забрать у вас телефон/камеру, если после проверки установит, что с них велась съемка запрещенного объекта. В связи с ограничением тайны переписки, требование о предоставлении телефона для осмотра может рассматриваться как законное.

Есть ряд прав и свобод человека, которые не могут быть ограничены даже в военное время. В частности, право на уважение к достоинству человека, право на жилье, судебную защиту, презумпция невиновности, право не выполнять явно преступные распоряжения или приказы.

Военное положение не может быть основанием для пыток, жестокого или унижающего достоинство обращения или наказания.

Доброго дня, Дмитре!

Одне з головних завдань працівників поліції – забезпечувати громадський порядок. Для цього українське законодавство наділило їх низкою повноважень. Тому правоохоронці можуть, серед іншого, перевіряти документи, зупиняти транспорт для огляду і, в разі потреби, застосовувати силу, спецзасоби чи вогнепальну зброю.

Разом із цим часто під час несення служби поліція нехтує визначеними законом процедурами, тим самим порушуючи права людей.

В умовах воєнного часу посилені заходи безпеки і взаємодія з працівниками поліції стає частішою. Тому важливо знати, як поводитися під час зустрічі з ними та захистити свої права.

Які найчастіші порушення з боку правоохоронців?

• Порушення порядку проведення поверхневої перевірки та огляду;
• Протиправне затримання та особистий обшук;
• Протиправний обшук приміщення, житла тощо;
• Протиправне застосування сили, зброї чи спецзасобів, а також погрози їх застосування.

Що передбачає поверхнева перевірка та огляд?

Поверхнева перевірка – це один із превентивних заходів, тобто дії, що мають не допустити злочин чи неправомірну поведінку.

Що це означає? Що у поліцейського є підстави вважати, що ви при собі маєте заборонений предмет, що загрожує життю чи здоров’ю (наприклад, зброя, наркотики, легкозаймисті речовини, саморобні піротехнічні засоби тощо).

Підстави мають бути реальними: наприклад, плями крові на одязі, неадекватна поведінка або ви у стані сп’янінні. Їх правоохоронець повинен чітко озвучити до початку перевірки.

Як її проводять? По поверхні вашого одягу проводять рукою або спеціальним приладом і візуально оглядають речі. Вміст наплічника чи сумочки ви маєте показати особисто, ритися там правоохоронці не мають права.

Під час поверхневої перевірки працівнику поліції заборонено:

• самостійно ритися у ваших кишенях та речах, в тому числі, перевіряти без Вашої згоди засоби зв'язку;
• використовувати силу (навіть якщо відмовляють показувати речі);
• погрожувати чи психологічно тиснути;
• робити будь-що інше, що принижує гідність людини.

Проводити поверхневу перевірку може поліцейський однієї з вами статі. Ця процедура не передбачає фіксації у протоколі та залучення понятих.

Поверхнева перевірка – це добровільна дія. Якщо ви відмовитеся, то оглянути ваші речі можна буде лише під час особистого огляду або обшуку. Підстава – фіксація конкретного адміністративного або кримінального правопорушення.

У чому особливість особистого огляду?

• Поліцейський може досліджувати вміст кишень, частин одягу, речей;
• Участь щонайменше двоє свідків (понятих);
• Фіксація процедури у протоколі;
• Обшук фіксується на камеру.

Чи правомірно затримувати людину?

Так. У випадку адміністративного правопорушення (адміністративне затримання) або за підозрою вчиненні злочину (у порядку кримінального провадження).

Адміністративне затримання можливе у разі:

• припинення адміністративних правопорушень (наприклад, дрібне хуліганство, непокора вимозі поліцейського тощо);
• коли вичерпано інші заходи впливу;
• встановлення особи;
• складення протоколу, якщо це обов'язково і неможливо зробити на місці.

На скільки можна затримувати людину?

• Адміністративне правопорушення – до 3-х годин;
• Встановлення особи, проведення медичного огляду, з’ясування обставин придбання вилучених наркотиків і психотропних речовин – до 3-х днів.

Затримання у порядку кримінального законодавства можливе якщо:

• людину застали під час вчинення злочину або спробі його скоєння;
• очевидець чи потерпілий, або ознаки на тілі, одязі чи місці події вказують, що саме ця людина щойно вчинила злочин;
• є підстави вважати, що підозрюваний у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, підслідного НАБУ, може втекти;
• є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний у вчиненні злочину, пов’язаною з участю у злочинних організаціях, може втекти.

Як надовго можуть затримувати?

До 9 днів під час дії воєнного стану, якщо немає ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури.

Протягом доби після затримання людині мають вручити письмове повідомлення про підозру. В умовах воєнного часу цей строк може бути продовжений до трьох днів (72 години). Якщо протягом цього часу підозру вручити неможливо — людину мають негайно звільнити.

За фактом затримання складають протокол, фіксують час, місце та підстави. Про це повідомляють родичам (знайомих чи роботодавця тощо), а також забезпечують правом на залучення адвоката.

Щодо проведення обшуку?

Обшук приміщень, житла чи іншої нерухомості можливий виключно на підставі ухвали суду або постанови керівника прокуратури (під час дії воєнного стану).

Інакше обшук можливий лише при необхідності врятувати життя людей та майна, чи переслідувати підозрюваних у кримінальному правопорушенні.

Слідчі дії фіксують на відео та у протоколі.

А що про застосування примусу?

Поліція під час виконання повноважень може застосовувати:

• силу;
• спеціальні засоби;
• вогнепальну зброю.

Про застосування одного з цих інструментів впливу правоохоронець повинен попередити заздалегідь і дати час для виконання вимог. Виняток — коли зволікання може призвести до тяжких наслідків або смерті.

Все залежить від ситуації, тому правоохоронці зобов'язані дотримуватися принципу співмірності у застосуванні.

Як потрібно поводитися у випадку протиправних дій поліції?

• Зберігати спокій та ввічливий тон.
• Зафіксувати собі особисті дані, посаду, спеціальне звання, номер жетону (працівник поліції зобов'язаний надати вам їх на підставі ст. 18 ЗУ "‎Про Національну поліцію"). Робити світлини працівник поліції може не дозволити вам зробити, тому можете занотувати дані зручним способом (у блокноті, замітки у телефоні, аудіо тощо).
• Попросити чітко назвати підставу та суть процедури, яку хоче провести поліцейський за вашої участі та ваші права до початку її проведення.
• Фіксувати процес на відео.
• За можливості залучити свідків (просити їх також фіксувати перебіг подій).
• Викликати ще один патруль, подати письмову заяву та пояснення щодо протиправних дій працівників поліції.
• Подзвонити на гарячу лінію Національної поліції 0 800 500 202 та залишити скаргу.
• Скористатися правом на правову допомогу та вимагати обов’язкової участі адвоката під час спілкування з працівниками поліції.
• Усі заяви/заперечення/доповнення детально викласти у протоколі (у разі його складання).
• Якщо ви постраждали від незаконної дії/бездіяльності (огляду, неналежного спілкування, ігнорування прохання допомоги, погрози тощо), скаргу можна подати до керівника структурного підрозділу поліції, де служить цей правоохоронець служби внутрішньої безпеки територіального органу або безпосередньо керівнику органу Національної поліції в порядку Закону України "Про звернення громадян".
• Залежно від характеру протиправних дій може бути подано заяву про ознаки кримінального правопорушення у діях правоохоронця (ст. 365 КК України – перевищення влади або службових повноважень); ст. 162 КК України – незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку; ст. 146 КК України – незаконне позбавлення волі особи.

ВАЖЛИВО ПАМ'ЯТАТИ, ЩО ВВЕДЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ Є ЛИШЕ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ МОЖЛИВОСТІ ПОСИЛЕННЯ ЗАХОДІВ БЕЗПЕКИ! РАЗОМ З ТИМ ЦЕ НЕ СВІДЧИТЬ ПРО ВІДМІНУ ВИЗНАЧЕНИХ ЗАКОНОМ ПРОЦЕДУР ТА ВІДСУТНОСТІ ОБОВ'ЯЗКУ ВИКОНУВАТИ ВИМОГИ ЗАКОНУ З БОКУ ПРАЦІВНИКІВ ПОЛІЦІЇ!

Тому знання власних прав та розуміння межі повноважень представника правоохоронного органу є основою захисту від можливих порушень.

Будуть додаткові питання чи уточнення, натискайте кнопку "звернутись" біля мого профілю. Постараюсь на них відповісти.

Шановний Дмитро Добрий день. Ви маєте право не надавати розблокований телефон. Телефон може бути вилучений тільки ухвалою суду.. (це можливо якщо відкрите кримінальне провадження).

Якщо поліцейський вимагає надати розблокований телефон, він забов'язаний ознайомити вас з підзаконних актом яким це передбачено.

Ви маєте право не виконувати дії які не передбачені законом.

Якщо у вас винекне дана ситуація викликайте 102 для захисту своїх прав і складання заяви на працівників поліції які перевищують свої повноваження.

Відповідно до Ст. 63 Конституції України. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

Якщо ви не надасте телефон і вас буде затримано, затримання буде не законне. При затриманні ви маєте право на безкоштовного адвоката.

Сподіваюсь моя консультація була корисною для вас. Якщо у вас є додаткові питання натискайте кнопку звернутися.

Вітаю, Дмитро.

ОДРАЗУ ВАРТО ЗАЗНАЧИТИ, ЩО ДАНЕ ПИТАННЯ У ПОВНІЙ МІРІ НЕ ВРЕГУЛЬОВАНО ЧИННИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ.

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1456

ПОРЯДОК перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1456-2021-%D0%...

1. Цей Порядок визначає механізм перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, крім обмежень, визначених Конституцією України.

...

4. Перевірка документів в осіб, огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян здійснюється лише після введення воєнного стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану, на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення).

ТАКИМ ЧИНОМ, МОВА ЙДЕ ПРО ПЕРЕВІРКУ ДОКУМЕНТІВ ТА ОГЛЯД РЕЧЕЙ.

...

КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text

Стаття 264. Особистий огляд і огляд речей

Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами Служби безпеки України, органів Національної поліції, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митного органу і органів прикордонної служби, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів.

Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.

...

Огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).

Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.

...

КОМЕНТАР ДО СТАТТІ 264 КУпАП.

https://legalexpert.in.ua/komkodeks/kuap/8550-264...

Огляд речей і особистий огляд належать до процесуальних заходів адміністративного припинення, що спрямовані на забезпечення можливості притягнення особи, яка скоїла адміністративний проступок, до адміністративної відповідальності. Порядок проведення особистого огляду і огляду речей регулюється цим Кодексом, Митним кодексом, законами України «Про міліцію», «Про Службу безпеки України», «Про боротьбу з корупцією», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про правовий режим надзвичайного стану» та іншими законами.

Огляд - це визначений законом чи іншими нормативно-правовими актами обов'язок громадян пред'явити певну річ, документи на вимогу уповноважених осіб. У випадку, коли особа добровільно не виконує вимогу посадової особи щодо огляду (відповідних речей або особистого), можливий примусовий огляд. Огляд провадиться у присутності двох понятих.

Особистий огляд здійснюється уповноваженою особою однієї статі з особою, яку оглядають, у присутності понятих тієї самої статі в приміщенні або в інших місцях, які виключають доступ сторонніх і відповідають вимогам санітарії і гігієни. Забороняється здійснювати в одному приміщенні одночасно особистий огляд кількох осіб. При проведенні особистого огляду не допускаються дії, які принижують гідність оглядуваної особи або небезпечні для її здоров'я.

Огляд речей здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) вони є. Однак, у невідкладних випадках можливий огляд речей за відсутності власника (володільця). Уповноважена особа має право здійснити огляд речей у випадку, якщо закінчився строк їх зберігання у камері схову, встановити власника речей не вдалося, є достатні дані вважати, що у речах є вибухові речовини, а також в прямо передбачених законом випадках. В такому разі, огляд здійснюється обов'язково за участю двох понятих. Огляд речей повинен бути обережним, не допускати їх пошкодження.

Огляд здійснюється у випадках:

- коли особа захоплена в момент здійснення крадіжки або безпосередньо після її здійснення;

- наявності ознак здійснення крадіжки у вигляді слідів на одязі і речах;

- коли очевидці прямо вкажуть на цю особу як на особу, що здійснила крадіжку;

- порушення пропускного режиму;

- коли є наявні показання технічних засобів.

ТАКИМ ЧИНОМ, ДМИТРО, СПИРАЮЧИСЬ НА ЗАКОНОДАВСТВО ТА КОМЕНТАРІ ДО НЬОГО ЗАЗНАЧАЮ, ЩО:

1. ОГЛЯД Є ПРОЦЕСУАЛЬНИМ ЗАХОДОМ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРИПИНЕННЯ.

2. ОГЛЯД МАЄ ПРОВОДИТИСЬ У ПРИСУТНОСТІ 2 СВІДКІВ.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ОГЛЯДУ МАЮТЬ ФІКСУВАТИСЬ В ПРОТОКОЛІ.

...

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...

Стаття 31. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

{Офіційне тлумачення положення частини першої статті 32 див. в Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

{Офіційне тлумачення положення частини другої статті 32 див. в Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}

Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

...

ВАШ ТЕЛЕФОН, ЯК Й ІНШІ ЗАСОБИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОГО ЗВ'ЯЗКУ, Є ЧАСТИНОЮ ВАШОГО ОСОБИСТОГО ЖИТТЯ. В УМОВАХ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ МОЖЛИВЕ ПЕВНЕ ОБМЕЖЕННЯ ЧИННИХ ПРАВ ТА ГАРАНТІЙ ОСІБ.

Однак Верховний Суд ще у постанові від 09.04.2020 у справі № 727/6578/17 виклав правову позицію, за якою зняття інформації з електронних інформаційних систем або їх частин можливе без дозволу слідчого судді, якщо доступ до них не обмежується їх власником, володільцем або утримувачем або не пов’язаний з подоланням системи логічного захисту.

ЯК НА МЕНЕ, ОГЛЯД ТЕЛЕФОНУ, ЯКЩО ВІН ВІДБУВАЄТЬСЯ, МАЄ ЗДІЙСНЮВАТИСЬ ІЗ ДОТРИМАННЯМ ВИЩЕЗАЗНАЧЕНИХ НОРМ, БЕЗ ВИКОНАННЯ ЯКИХ ТАКИЙ ОГЛЯД Є НЕЗАКОННИМ.

У той же час питання таємниці листування під час дії воєнного стану наразі не врегульоване. Проте варто бути реалістом, зважатиф на обставини конкретної ситуації та бути готовим надати телефон для перевірки. Якщо, скажімо, через необережний рух вас запідозрили у зніманні блокпосту та службовців на фото чи відео і після цього просять показати телефон, не рекомендую вступати у конфлікт. Якщо нічого такого Ви не робили, можете сміливо відстоювати свою позицію.

Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною.Якщо є додаткові питання або Вам потрібна індивідуальна консультація, натискайте зелену кнопку «Звернутися»!

Закон України "Про правовий режим воєнного стану" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text):

" Стаття 6. Указ Президента України про введення воєнного стану

1. В указі Президента України про введення воєнного стану зазначаються:...

5) вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;...

Стаття 8. Заходи правового режиму воєнного стану...

1. В Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану:...

4) примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, ...

7) перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України;...

12) у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян електронне комунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп’ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв’язку;".

Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text):

"3. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Конституція України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...):

"Стаття 31. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.";

"Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.".

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

"Стаття 1173. Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування

1. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів...

Стаття 1174. Відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування

1. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи."

---

Доброго дня, Дмитре! Відповідно до Закону про правовий режим воєного стану Указ Президента України має містити вичерпний перелік контитуційних прав та свобод громадян, які обмежуються, тобто конкретний та повний перелік таких прав та свобод - натомість Указ Президента України про введення воєнного стану передбачає, по-перше, перелік не прав та свобод. а перелік статтей Конституції України, по-друге - встановлює не обмеження, а можливість обмеження. Таким чином. фактично не обмежено, не припинено. як я вважаю, дію, зокрема, ст.31 Конституції України щодо тєаємниці розмов, листування та кореспонденції. Відповідно до ч.першої ст.19 Конституції України: "ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством" - не передбачено законом (Указом Президента України) надавати доступ військовим або поліцейським до свого телефону; з іншого боку, відповідно до ч.другої цієї ст.19 Конституції, про обов"язок військових та поліцейських як посадових осіб державних органів влади діяти виключнно на підставі, в межаж повноважень та у спосіб, визначені законодавством (діє спеціальний дозвільний принцип:"заборонено все, що прямо не дозволено законом") - прямо не дозволено доступу до телефону громадян. В той же час, у випадку порушення громадянами правового режиму воєнного стану (використання телефону) телефон може бути вилучений.

Доброго дня!

Вказана вами стаття обмежується , але не припиняє діяти, тому якщо працівник поліції має достатні підстави вважати , що у телефоні знаходяться дані про вчинення правопорушення, або інформація про готування до злочину він може вилучити телефон за ухвалою суду навіть заблокований передати його технічним експертам поліції для вчинення процедур з вилучення інформації з пристрою у рамках провадження.

Інші дії є незаконними і можуть бути оскаржені, вищестоящому органу , або до суду.

Активні дії (неналежне спілкування — образи, лайки; незаконний огляд, незаконна перевірка документів, проведення опитування неповнолітніх (статті Закон України "Про Національну поліцію");

Бездільність (ігнорування усної чи письмової заяви про правопорушення; відмова назвати прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення (частина третя стаття 18 Закону України "Про національну поліцію"; ненадання допомоги у небезпечній ситуації). Такі дії можуть бути суспільно небезпечними і містити склад злочину, передбаченого статтею 365 Кримінального кодексу України).

Види скарг.

Для оскарження незаконні дії/бездіяльність працівника поліції (незаконний огляд, неналежне спілкування, ігнорування) особа, щодо якої вчинено такі дії, має право в направити скаргу в порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі (Закон України "Про звернення громадян"); повідомити усно за номером "102" або "0-800-50-02-02" (call-центр); звернутися з позовною заявою до суду.

Скарги можна поділити на:

Процесуальні - якщо Ви є учасником адміністративного або кримінального провадження, то скарга (клопотання) на незаконні дії/бездіяльність працівників поліції подається відповідно до вимог процесуального законодавства (ст. 267 КУпАП та гл. 26 (ст. 303–313) КПК відповідно);

Загальні - щодо Вас вчинено незаконні дії/бездіяльність (але не злочин), незаконний огляд, неналежне спілкування, ігнорування прохання допомоги, погрози тощо, то скарга на них подається до керівника поліції або служби безпеки відповідного територіального органу в порядку Закону України «Про звернення громадян»; якщо щодо Вас скоєно злочин (катування, побиття, погрози розправою, незаконне тримання під вартою тощо) – подається заява про скоєння злочину відповідно до норм КПК до Державного бюро розслідувань.

Скарга може бути:

Усною - викладеною громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записаною (зареєстрованим) посадовою особою. Звернутись можна за телефонним номером «102» або «0-800-50-02-02» (call-центр, куди можна повідомити про неправомірні дії поліції).

Письмовою - надісланою поштою або переданою громадянином особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до законодавства України (у тому числі під час особистого прийому), із використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення) (пункт 14 розділу І Порядку).

У випадку, якщо дії/бездіяльність працівника поліції містять ознаки злочину, особа має право звернутися з відповідною заявою до Державного бюро розслідувань або його територіальних управлінь.

Скарга про незаконні дії/бездіяльність працівника поліції має містити інформацію про прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання (скарги).Анонімне звернення розгляду не підлягає (пункт 22 розділу ІІ Порядку).

Строки розгляду питання

Скарга розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів (пункт 6 розділу IV Порядку).

Порядок оскарження

Рішення вищого органу поліції за результатами розгляду скарги у разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в установлений законодавством України строк (частина четверта статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, стаття 304 Кримінального процесуального кодексу України).Судовий збір за подання позовної заяви про оскарження дій/бездіяльності працівника поліції не справляється (пункт 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір").

Безкоштовна телефонна «гаряча лінія» Національної поліції України - 0-800-50-0202 (щоденно, з 08:00 до 20:00)

За необхідності, громадяни можуть надіслати до Національної поліції України відповідні письмові звернення на електронну поштову адресу: pg.npu@police.gov.ua

© Офіційний сайт Національної поліції: https://www.npu.gov.ua/konataktu.html

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Здравствуйте, Дмитрий!

В виду введенного в Украине военного положения, срок действия которого продлен сотрудники полиции, имеют право проверять документы, которые удостоверяют личность и проводить поверхностный осмотр наявных вещей, что не запрещено законом.

Осмотр телефона допустим только визуальный, без его изучения и выписывания из него данных, иначе осмотр является следственным действием, которое может проводиться дознавателем, следователем, прокурором только исключительно при наличии признаком уголовного правонарушения, а обыск дознавателем, следователем, прокурором только исключительно в рамках открытого уголовного дела, на основанили или с последующим получением определения следственного судьи, которого соответственно открыто не было, что со стороны сотрудников полиции является незаконным.

Также, является незаконным процедура фотографирования Вас на мобильный телефон сотрудника полиции.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про правовий режим воєнного стану

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 28, ст.250):

Про правовий режим воєнного... | від 12.05.2015 № 389-VIII (rada.gov.ua)

"Стаття 8. Заходи правового режиму воєнного стану

В Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: 1) встановлювати (посилювати) охорону об’єктів державного значення, об’єктів державного значення національної транспортної системи України та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їх роботи. Порядок встановлення (посилення) охорони таких об’єктів та їх перелік, що із введенням воєнного стану підлягають охороні, а також порядок особливого режиму їх роботи затверджуються Кабінетом Міністрів України;… 6) встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів; 7) перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України;...".

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про Національну поліцію

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 40-41, ст.379):

Про Національну поліцію | від 02.07.2015 № 580-VIII (rada.gov.ua)

Стаття 18. Основні обов’язки поліцейського

1. Поліцейський зобов’язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров’я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

2. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов’язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

3. Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

4. Додаткові обов’язки, пов’язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.

Стаття 23. Основні повноваження поліції

1. Поліція відповідно до покладених на неї завдань:

1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень;

2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення;

3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;

4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров’ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення;

5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події;

6) здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності;

7) розшукує осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом;

8) у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання;

9) доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення;

10) вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях;

11) регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі;

12) здійснює супроводження транспортних засобів у випадках, визначених законом;

13) видає відповідно до закону дозволи на рух окремих категорій транспортних засобів; у випадках, визначених законом, видає та погоджує дозвільні документи у сфері безпеки дорожнього руху;

14) вживає всіх можливих заходів для надання невідкладної, зокрема домедичної і медичної, допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров’я;

15) вживає заходів для визначення осіб, які не здатні через стан здоров’я, вік або інші обставини повідомити інформацію про себе; встановлює особу за невпізнаним трупом;

16) забезпечує безпеку взятих під захист осіб на підставах та в порядку, визначених законом;

17) у межах своєї компетенції, визначеної законом, здійснює контроль за дотриманням вимог законів та інших нормативно-правових актів щодо опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, вживає заходів щодо запобігання дитячій бездоглядності, правопорушенням серед дітей, а також соціального патронажу щодо дітей, які відбували покарання у виді позбавлення волі;

18) вживає заходів для запобігання та протидії домашньому насильству або насильству за ознакою статі;

19) здійснює охорону об’єктів права державної власності у випадках та порядку, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також бере участь у здійсненні державної охорони;

20) здійснює на договірних засадах охорону фізичних осіб та об’єктів права приватної і комунальної власності;

21) здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ;

22) здійснює у визначеному законом порядку приймання, зберігання та знищення вилученої, добровільно зданої або знайденої вогнепальної, газової, холодної та іншої зброї, боєприпасів, набоїв, вибухових речовин та пристроїв, наркотичних засобів або психотропних речовин;

23) здійснює контроль у межах своєї компетенції, визначеної законом, за дотриманням вимог режиму радіаційної безпеки у спеціально визначеній зоні радіоактивного забруднення;

24) бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості;

25) виконує в межах компетенції запити органів правопорядку (правоохоронних органів) інших держав або міжнародних організацій поліції відповідно до закону та міжнародних договорів України;

26) здійснює оперативно-розшукову діяльність відповідно до закону;

27) вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), здійснює привід осіб за рішенням тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, а також вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров’ю державних виконавців, приватних виконавців та інших осіб, які беруть участь у вчиненні виконавчих дій, здійснює привід у виконавчому провадженні, здійснює розшук боржника чи дитини у виконавчому провадженні у випадках, передбачених законом або рішенням суду.

Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. Відмова у залученні поліції для проведення виконавчих дій допускається лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій;

28) забезпечує інформування Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, про хід досудового розслідування, вжиття заходів для розшуку осіб, зниклих безвісти, у тому числі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, для внесення даних до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

29) виявляє транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на 30 діб та не зареєстровані в Україні у встановлені законодавством строки;

30) вживає заходів для виявлення неправомірного керування транспортними засобами, щодо яких порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортні засоби використовуються для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортні засоби передано у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили їх на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, а також заходів для виявлення неправомірного розкомплектування таких транспортних засобів.

31) на підставі відповідної постанови Уповноваженого із захисту державної мови вживає заходів для забезпечення здійснення Уповноваженим із захисту державної мови своїх повноважень, у тому числі сприяє збору фактичних даних про наявність або відсутність у діях (бездіяльності) певних осіб ознак порушення вимог Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Залучення працівників поліції здійснюється за вмотивованим зверненням Уповноваженого із захисту державної мови, в якому має зазначатися, які саме дії пропонується вчинити працівникам поліції. Таке звернення надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем вчинення визначених у зверненні дій;

32) забезпечує проведення спільних з органом регулювання у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра заходів з метою встановлення та притягнення до відповідальності власників радіообладнання будь-якого призначення, експлуатація якого заборонена в Україні або яке експлуатується без визначеного законодавством радіочастотного присвоєння, припинення порушень законодавства у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, у порядку взаємодії, який затверджується спільними нормативно-правовими актами.

33) у межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням порядку вигулу домашніх тварин (собак) у громадських місцях, за дотриманням вимог у сфері захисту тварин від жорстокого поводження та вживають відповідних заходів у разі порушення законодавства у цій сфері;

34) здійснює у взаємодії зі Збройними Силами України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною спеціальною службою транспорту, Службою безпеки України боротьбу з диверсійно-розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями;

35) сприяє Державній прикордонній службі України у виявленні каналів незаконного перетинання державного кордону, переміщення зброї, боєприпасів, вибухових речовин та разом із відповідними правоохоронними органами ліквідовує такі канали.,

Стаття 24. Додаткові повноваження поліції

1. Виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом.

2. У разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Стаття 30. Види поліцейських заходів

1. Поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.

2. Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.

3. Поліція для виконання покладених на неї завдань може застосовувати інші заходи, визначені окремими законами.

4. Якщо поліцейського неможливо ідентифікувати за зовнішніми ознаками, він зобов’язаний пред’явити особі документ, що посвідчує його повноваження.

Стаття 31. Превентивні поліцейські заходи

1. Поліція може застосовувати такі превентивні заходи:

1) перевірка документів особи;

2) опитування особи;

3) поверхнева перевірка і огляд;

4) зупинення транспортного засобу;

5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території;

6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю;

7) проникнення до житла чи іншого володіння особи;

8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ;

9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;

10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб;

11) поліцейське піклування.

2. Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов’язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.

Стаття 32. Перевірка документів особи

1. Поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках:

{Абзац перший частини першої статті 32 в редакції Закону № 1231-IX від 16.02.2021}

1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

3) якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;

4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;

5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.

Стаття 33. Опитування особи

1. Поліцейський може опитати особу, якщо існує достатньо підстав вважати, що вона володіє інформацією, необхідною для виконання поліцейських повноважень.

Для опитування поліцейський може запросити особу до поліцейського приміщення.

2. Надання особою інформації є добровільним. Особа може відмовитися від надання інформації. Проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

3. Перед проведенням опитування особи поліцейський роз’яснює їй підстави та мету застосування поліцейського заходу, якщо це не перешкодить виконанню поліцією повноважень, покладених на неї цим Законом.

Стаття 34. Поверхнева перевірка

1. Поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу.

2. Поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб.

3. Поверхнева перевірка здійснюється поліцейським відповідної статі. У невідкладних випадках поверхневу перевірку може здійснити будь-який поліцейський лише з використанням спеціального приладу або засобу.

4. Поліцейський може здійснювати поверхневу перевірку речі або транспортного засобу:

1) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб;

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб;

3) якщо існує достатньо підстав вважати, що річ або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або знаходиться в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.

5. Поверхнева перевірка речі або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду речі та/або транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону.

6. Під час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу.

7. При виявленні в ході поверхневої перевірки будь-яких слідів правопорушення поліцейський забезпечує їх схоронність та огляд відповідно до вимог статті 237 Кримінального процесуального кодексу України.

Стаття 30. Види поліцейських заходів

1. Поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.

2. Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.

3. Поліція для виконання покладених на неї завдань може застосовувати інші заходи, визначені окремими законами.

4. Якщо поліцейського неможливо ідентифікувати за зовнішніми ознаками, він зобов’язаний пред’явити особі документ, що посвідчує його повноваження.

Стаття 31. Превентивні поліцейські заходи

1. Поліція може застосовувати такі превентивні заходи:

1) перевірка документів особи;

2) опитування особи;

3) поверхнева перевірка і огляд;

4) зупинення транспортного засобу;

5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території;

6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю;

7) проникнення до житла чи іншого володіння особи;

8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ;

9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;

10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб;

11) поліцейське піклування.

2. Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов’язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.

Стаття 32. Перевірка документів особи

1. Поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках:

1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

3) якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;

4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;

5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.

Стаття 33. Опитування особи

1. Поліцейський може опитати особу, якщо існує достатньо підстав вважати, що вона володіє інформацією, необхідною для виконання поліцейських повноважень.

Для опитування поліцейський може запросити особу до поліцейського приміщення.

2. Надання особою інформації є добровільним. Особа може відмовитися від надання інформації. Проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

3. Перед проведенням опитування особи поліцейський роз’яснює їй підстави та мету застосування поліцейського заходу, якщо це не перешкодить виконанню поліцією повноважень, покладених на неї цим Законом.

Стаття 34. Поверхнева перевірка

1. Поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу.

2. Поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб.

3. Поверхнева перевірка здійснюється поліцейським відповідної статі. У невідкладних випадках поверхневу перевірку може здійснити будь-який поліцейський лише з використанням спеціального приладу або засобу.

4. Поліцейський може здійснювати поверхневу перевірку речі або транспортного засобу:

1) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб;

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб;

3) якщо існує достатньо підстав вважати, що річ або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або знаходиться в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.

5. Поверхнева перевірка речі або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду речі та/або транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону.

6. Під час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу.

7. При виявленні в ході поверхневої перевірки будь-яких слідів правопорушення поліцейський забезпечує їх схоронність та огляд відповідно до вимог статті 237 Кримінального процесуального кодексу України".

Нужна полная консультация алгоритм действий обращайтесь индивидуально через кнопку "Звернутися".

Всего доброго!

Приветствую, Дмитрий.

• Относительно работоспособности перечисленных статей Конституции: приведенный Вами Указ президента не ограничивает данные статьи Конституции сам по себе – должен быть конкретный нормативно-правовой акт, в котором будет указано какая статья Конституции ограничивается и почему. Применительно к Вашему вопросу это означает, что данный Указ не является основанием для полицейского требовать у Вас телефон.
• Относительно предоставления телефона по требованию: если полицейский в качестве основания для требования у вас телефона называет «военное положение», то Вы имеете право телефон не предоставлять. Но практика показывает, что полицейские военное положение восприняли как карт-бланш и вседозволенность, вследствие чего отказ в предоставлении телефона скорее всего воспримут агрессивно, особенно если работают в связке с военными. Поэтому юридически – имеете право не предоставлять, фактически – лучше предоставить.
• Относительно юридического способа защиты переписки и данных: учитывая текущее самопозиционирование полицейских, на месте это будет сделать затруднительно. Это потом уже можно будет жаловаться и судиться, а пока лучше все важные данные копировать на компьютер, а на программы (особенно мессенджеры) ставить отдельный пароль, если они позволяют.