Задайте вопрос юристу

829 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Военное право, 04 октября 2022, вопрос №73957

Наличие отца Инвалида 1 группы освобождает от мобилизации?

Добрый вечер. У моего супруга отец инвалид 1 группы на основании заболевания - рак головного мозга. Он нуждается в постоянном уходе. Официально опекунство не оформлялось. Супруг работал и мы с ним поочередно ухаживали за отцом. Когда супруга призвали, он в военкомате сообщил о наличии больного отца, на что ему ответили, что их это не волнует. Правомерно ли его мобилизовали? И имеет ли он право на перевод внутри ведомства (из погран войск в полк нацгвардии) по месту проживания?

Ответы юристов (6)

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю, Кристино.

    ЙОГО МОБІЛІЗУВАЛИ НЕЗАКОННО. ВІН ЗВІЛЬНЯВСЯ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ У ЗВ'ЯЗКУ ІЗ НАЯВНІСТЮ БАТЬКА З ІНВАЛІДНІСТЮ 1 ГРУПИ.

    ЗАРАЗ ЙОМУ ПОТРІБНО ПОДАВАТИ РАПОРТ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

    Для більш детальної консультації натискайте зелену кнопку «Звернутися»!

    Айвазян Юрий Климентьевич
    Айвазян Юрий Климентьевич год назад

    Адвокат, г. Николаев, 32 года опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Кристина!

    Вашого чоловіка мобілізували незаконно!

    Проте він має право на звільнення з ЗСУ.

    Така підстава передбачена статтею 26 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про військовий обов'язок і військову службу», і я виділив жирним шрифтом.

    Зокрема про звільнення під час воєнного стану в ній зазначено наступне:

    «1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

    …2) під час воєнного стану:

    а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

    б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

    в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

    г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

    у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

    у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

    у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

    у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

    військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

    військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

    один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

    військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

    {Пункт 2 частини четвертої статті 26 доповнено підпунктом "г" згідно із Законом № 2122-IX від 15.03.2022; редакції Закону № 2169-IX від 01.04.2022}».

    Для звільнення рекомендую чоловік написати рапорт на ім'я командира частини і, додавши до нього документи, які підтверджують інвалідність батька, просити про звільнення з лав ЗСУ. Рапорт можна написати в довільній формі. Ось зразок.

    Командиру В/ч №___

    Рапорт

    Прошу Вас звільнити мене, ___

    (звання, ПІБ)

    ___,

    з лав Збройних сил України у зв’язку із сімейними обставинами, згідно пп. Г п.2 ч.5 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», та Постанови КМУ від 12 червня 2013 р. № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та зі служби осіб рядового і начальницького складу».

    Підтверджувальні документи додаю:

    ___

    ___

    ___

    ___

    ___

    Адреса:

    ___

    ___

    ___

    ___

    Тел. ___

    «___»___ ___ року___

    (дата) (звання, підпис, прізвище та ініціали)

    У разі виникнення уточнюючих питань, зверніться до мене персонально, натиснувши кнопку "звернутись" юіля мого фото. Вдачи Вам!

    Мамай Ірина Євгеніївна

    Стаття 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані: які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини(чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

    Але військовослужбовцю уже це не підходить.

    Звільнитися чоловік може на підставі пп. г) п. 2 ч. 4 стаття 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»

    4. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

    2) під час воєнного стану:

    г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

    - у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

    - у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи.

    Гіммельфарб Станіслав  Олегович

    Доброго дня.

    Згідно абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", звільняються від мобілізації особи які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи. Якщо Ваш чоловік надавав про це документи при мобілізації, то то мобілізація є незаконною однозначно.

    На цей час він має право звільнення зі служби на підставі н.п. "г" п.2 частини четвертої статті 26 Закону "Про військовий обов'язок та військову службу". Для цього йому потрібно подати рапорт на ім'я командира частини та додати копії свідоцтва про шлюб, Вашого свідоцтва про народження та документи про інвалідність Вашого батька.

    Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

    Адвокат Евгений Александрович

    Добрий вечір!

    Про внесення змін до Правил пер... | від 10.09.2022 № 1044 (rada.gov.ua)

    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИПОСТАНОВА

    від 10 вересня 2022 р. № 1044Київ

    Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України

    Кабінет Міністрів України постановляє:

    Внести до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (ЗП України, 1995 р., № 4, ст. 92; Офіційний вісник України, 2010 р., № 65, ст. 2239; 2022 р., № 25, ст. 1346, № 29, ст. 1566), зміни, що додаються.

    Прем'єр-міністр України

    Д. ШМИГАЛЬ

    Інд. 73


    ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів Українивід 10 вересня 2022 р. № 1044

    ЗМІНИ,що вносяться до Правил перетинання державного кордону громадянами України

    1. Пункт 2-1 викласти в такій редакції:

    “2-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

    особи з інвалідністю за наявності довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о) або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - документи, що підтверджують інвалідність);

    особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю і супроводжують таких дружину (чоловіка) для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність;

    особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд. Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;

    особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за особою з інвалідністю I чи II групи складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;

    батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, за наявності свідоцтва про народження дитини або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями), посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, в якому зазначено статус “дитина з інвалідністю”, або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років (їх нотаріально засвідчених копій);

    батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, за наявності свідоцтва про її народження та документів, що підтверджують інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій);

    баби, діди, повнолітні брати, сестри, мачухи, вітчими, які супроводжують дітей з інвалідністю для виїзду за межі України, у разі їх приналежності до категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки (їх нотаріально засвідчених копій);

    особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа, яка потребує постійного догляду, є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;

    опікуни осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними, які супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності рішення про призначення опікуна над такою особою, а у разі, коли опікуна такій особі не призначено, - один з повнолітніх членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій);

    особи з інвалідністю або інші особи, які потребують постійного догляду, які проживають (перебувають) у закладах/установах незалежно від форми власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги із стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання (далі - заклади догляду), - у супроводі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду або особою, яка його заміщує (за наявності наказу директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документів, що підтверджують інвалідність). При цьому осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, можуть супроводжувати працівники закладу догляду, які перебувають на військовому обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки, з розрахунку одна особа на 25 осіб з інвалідністю та інших осіб, які потребують постійного догляду.

    Виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, зазначених в абзацах третьому - сьомому, дев’ятому і десятому цього пункту та пункті 2-2 цих Правил, може здійснюватися самостійно без осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду, чи дітей, визначених пунктом 2-2 цих Правил, на підставі довідки про перебування таких осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду, чи дітей, визначених пунктом 2-2 цих Правил, на консульському обліку, документів (їх нотаріально засвідчених копій), що дають право на виїзд, які передбачені відповідно в абзацах третьому - сьомому, дев’ятому і десятому цього пункту та пункті 2-2 цих Правил, та документів, зазначених у пункті 2 цих Правил.

    Громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, зазначені в абзацах третьому - сьомому, дев’ятому і десятому цього пункту, які супроводжували осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду, чи дітей, визначених пунктом 2-2 цих Правил, для виїзду за межі України, зобов’язані повернутися в Україну не пізніше повернення на територію України осіб, яких вони супроводжували.

    Виїзд за межі України супроводжуючих осіб самостійно без осіб, зазначених в абзаці одинадцятому цього пункту, здійснюється за наявності наказу директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про ротацію супроводжуючих осіб з числа працівників закладу догляду з урахуванням вимог до таких осіб, визначених абзацом одинадцятим цього пункту.

    Нацсоцслужба протягом трьох робочих днів після перетину державного кордону організованими групами осіб з інвалідністю, зазначеними в абзаці одинадцятому цього пункту, повідомляє про це МЗС із зазначенням держави подальшого перебування таких осіб.

    Після прибуття осіб з інвалідністю, зазначених в абзаці одинадцятому цього пункту, на місце тимчасового перебування за межами України супроводжуючі особи зобов’язані протягом семи робочих днів звернутися до закордонної дипломатичної установи України в державі перебування для взяття таких осіб на консульський облік.

    Закордонна дипломатична установа України протягом семи робочих днів зобов’язана через МЗС поінформувати Мінсоцполітики та Нацсоцслужбу про взяття осіб з інвалідністю, зазначених в абзаці одинадцятому цього пункту, на консульський облік.”.

    2. Пункт 2-2 доповнити реченням такого змісту: “Виїзд за межі України супроводжуючих осіб самостійно без дітей, зазначених у цьому пункті, може здійснюватися на підставі документів, зазначених у цьому пункті та абзаці дванадцятому пункту 2-1.”.

    3. У пункті 2-3:

    1) в абзаці п’ятнадцятому слова “протягом одного робочого дня” і “консульської установи України” замінити відповідно словами “протягом семи робочих днів” і “закордонної дипломатичної установи України”;

    2) в абзаці шістнадцятому слова “Консульська установа” замінити словами “Закордонна дипломатична установа України”;

    3) абзац сімнадцятий викласти в такій редакції:

    “Мінсоцполітики через уповноважених представників Мінсоцполітики, Нацсоцслужби, інших центральних органів виконавчої влади, громадських об’єднань, зокрема міжнародних, та осіб, діяльність яких спрямована на захист прав дітей, може відповідно до міжурядових домовленостей проводити моніторинг умов перебування дітей за межами України, дотримання соціальних стандартів та прав у державі їх перебування та разом із закордонними дипломатичними установами України сприяти реалізації та захисту прав та інтересів дітей, які перебувають за межами України, їх батьками та іншими законними представниками.”

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

    Всього доброго!

    Савченко Олександр
    Савченко Олександр год назад

    Юрист, г. Чернигов, 9 лет опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Кристина!

    У даному випадку є два варіанти: оскаржувати мобілізацію в адміністративному суді або ж подавати рапорт про звільнення з військової служби за сімейними обставинами (наявність батька дружини з інвалідністю 1 групи).

    Якщо буде потрібна детальна консультація та зразок заяви/рапорту, пишіть на пошту mailmessage@ukr.net

    Всього найкращого!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України