Начните консультацию с юристом онлайн
Як оскаржити акт камеральної перевірки щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних на період воєнного стану?
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (2)
Юрист, г. Чернигов, 6 лет опыта
Общаться в чатеВітаю.
Форми оскарження результатів податкової перевіркиРезультати податкової перевірки можна оскаржити в адміністративному порядку (досудовому) та у судовому.
Адміністративне оскарженняПротягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується, платник податків, який не згодний із таким рішенням, може подати скаргу до контролюючого органу вищого рівня, тобто до Головного управління ДПС України або ж безпосередньо до ДПС України. У разі пропуску зазначеного строку є можливість його відновити, подавши протягом 6 місяців із дня закінчення класичного строку, скарги разом із клопотанням про поновлення строку із зазначенням поважних причин пропуску та документального підтвердження.
Для розгляду скарги контролюючому органу надається 20 календарних днів після її отримання або до 60 днів – у разі продовження строку розгляду, про яке повідомляється платник податків, адже у разі неповідомлення, рішення вважається прийнятим на користь платника податків.
Важливо, якщо контролюючий орган порушить вказані строки розгляду та не направить своє рішення вчасно, скарга також є повністю задоволеною на користь платника податків на наступний день після закінчення таких строків.
Тому варто звернути увагу на процедуру адміністративного оскарження та використовувати її, адже це не тільки надає додатковий час для підготовки захисту у суді, а й дозволяє платнику податків на період розгляду скарги не виконувати грошові зобов’язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями, адже їх суми є неузгодженими і не підлягають стягненню. Крім того, перевагою такою процедури є можливість скасування ППР без сплати судового збору та в конкретно встановлені строки.
Судове оскарженняЗа платником податків зберігається право оскаржити податкові повідомлення-рішення в суді, якщо йому було відмовлено у задоволенні його вимог після перегляду в адміністративному порядку. Також він може обійти досудовий порядок перегляду рішення та одразу звернутись за захистом до суду, але право на адміністративне оскарження вже втрачається.
Але важливо враховувати строки такого оскарження, які можуть відрізнятись. У загальному порядку, для оскарження податкового повідомлення-рішення встановлюється строк – 1095 днів, тобто 3 роки після отримання рішення. Однак у тому разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строки на судове оскарження скорочуються і платнику надається лише місяць після закінчення процедури адміністративного оскарження (постанова Верховного Суду України від 22 січня 2021 року по справі № 1640/2885/18).
Доступно обґрунтовує свою позицію із приводу цього ж питання Верховний Суд України у постанові від 15 червня 2021 року по справі № 260/253/20.
Верховний суд вказує на те, що «норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас, норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин – оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору. Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті».
Але тут же зазначено, що різна природа рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) може впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.
Тобто, якщо предметом позову є оскарження рішень контролюючого органу щодо грошових зобов’язань, після використання процедури адміністративного оскарження, строк звернення до суду складає один місяць.
Такого висновку дійшов також Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 по справі №500/2486/19.
Адвокат, г. Николаев, 33 года опыта
Общаться в чатеДоброго дня,Світлана!
Відповідно до ст. 86.7. Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 Податкового кодексу України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.
Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.
Відповідно до ст.44.6 Податкового кодексу України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Відповідно до ст.44.7 Податкового кодексу України, протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.
Тепер щодо можливості оскаржити акт податкової перевірки в суді.
Судова практика виходить з того, що АПП оскаржити до суду не можливо!
Таку правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України в своїй Ухвалі від 27 лютого 2014 року, справа № 805/14381/13-а ( К/800/682/14). «Відповідно до викладеного, діяльність із складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Дії посадових осіб контролюючого органу із складання цього акту не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акту перевірки.
Враховуючи викладене, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб із включення до такого акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків. З урахуванням цього, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не можуть порушувати права платника податків.
Таким чином, діяльність контролюючого органу із оформлення результатів перевірки, зокрема із складання акту перевірки та формування його змісту не може порушувати права та/або охоронювані законом інтереси особи в публічно-правових відносинах. В зв'язку з цим, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення позовів платників податків, якщо змістом позовних вимог є визнання протиправними актів перевірки та/або дій контролюючого органу зі складання таких актів чи включення до їх змісту певних висновків». Повний текст Ухвали можна знайти за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38238349.
Виникнуть додаткові питання, тисніть кнопку "звернутись" біля мого фото.