Начните консультацию с юристом онлайн
Усім доброго дня.
Хочу залишити скаргу на свою IT компанію публічним коментарем на DOU.UA
Хочу зрозуміти наступні аспекти:
1. Що буде якщо я публікую інформацію від себе та анонімно
2. Якщо публікую інформацію від себе, то яким фідбеком я можу ділитись, щоб мені зато не влетіло.
3. Чи впливає робочий контракт та NDA на відгук? якщо так, то нащо там краще звернути увагу.
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (7)
Адвокат, 24 года опыта
Доброго дня.
Загальна інформація. Право на публікацію відгуків та висловлення своєї думки встановлено ст. 34 Конституції України, «Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.».
Таким чином, Ви маєте право на публікацію інформації щодо юридичної особи, окрім тих що мають завідомо неправдивий характер.
1. Що буде якщо я публікую інформацію від себе та анонімно
Питання більш психологічне ніж юридичне. Анонімний відгук не може бути предметом правого розгляду.
2. Якщо публікую інформацію від себе, то яким фідбеком я можу ділитись, щоб мені зато не влетіло.
3. Чи впливає робочий контракт та NDA на відгук? якщо так, то нащо там краще звернути увагу.
У будь-якому разі Ви не можете публікувати конференційну та комерційну інформацію, перелік цієї інформації повинен бути вказаний в NDA. Також Ви не повинні розголошувати персональні дані працівників компанії, клієнтів та пов'язаних осіб, контрагентів. Для більш детальної відповіді необхідно ознайомитися з робочим контрактом та NDA.
Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.
Адвокат, г. Николаев, 33 года опыта
Общаться в чатеДоброго дня, Андрію!
Якщо інформація, яку Ви оприлюднюєте про ай-ті компанію, відповідає дійсності і у Вас є на те докази, то Ви маєте право на публічне звернення з нею - хоч персоніфіковано, хоч анонімно! Це Ваше Конституційне право на вільне поширення інформації будь-якого змісту і будь про кого!
1. Що буде якщо я публікую інформацію від себе та анонімно
Нічого не буде з урахування мого попереднього застереження.
2. Якщо публікую інформацію від себе, то яким фідбеком я можу ділитись, щоб мені зато не влетіло.
Аналогічно! За правдиву інформацію Вам не буде нічого! Якщо ж інформація недостовірна або Вами не до кінця неперевірена, то за це може наступити хіба шо цивільна відповідальність у вигляді компенсації за моральну чи репутаційну шкоду, в даному випадку - згаданій компанії. Кримінальної відповідальності за наклеп чи образу честі та гідності поки що не передбачено. У ВР лежить законопроект щодо наклепу, але без руху:
"Проект пропонує доповнити Кримінальний кодекс України (далі - Кодекс) статтею 151-1 "Наклеп". Наклеп, тобто поширення службовою особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище, завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять іншу особу, карається виправними роботами до одного року, або штрафом від 510 до 1360 гривень, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, на строк до трьох років. Наклеп у друкованому або іншим способом розмноженому творі, в анонімному листі, а так само вчинений особою, раніше судимою за наклеп, карається обмеженням волі на строк до двох років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від 850 до 2040 гривень. Наклеп, поєднаний з обвинуваченням у вчиненні державного або іншого тяжкого злочину, карається позбавленням волі на строк до двох років".
3. Чи впливає робочий контракт та NDA на відгук? якщо так, то нащо там краще звернути увагу.
Для того, аби відповісти на це питання, треба бачити сам контракт: подібні правочини зазвичай мають певні особливості в залежності від того, ким укладаються і щодо чого укладаються. Проте зазначені пункти про репутаційнй втрати там точно є!
Виникнуть додаткові питання, тисніть кнопку "звернутись" біля мого фото. Розмова наживо буде набагато еффективніша!
Адвокат, г. Киев, 5 лет опыта
Добрий день!
1. Що буде якщо я публікую інформацію від себе та анонімно
Вам особисто навряд чи щось може бути.
2. Якщо публікую інформацію від себе, то яким фідбеком я можу ділитись, щоб мені зато не влетіло.3. Чи впливає робочий контракт та NDA на відгук? якщо так, то нащо там краще звернути увагу.
Відповідь на ці питання залежать, у першу чергу, залежать від підписаного вами NDA та того, наскільки те, що ви хочете розмістити, відповідає дійсності та підпадає бути оціночне судження.
Для повноцінної відповіді потрібно ознайомитись з умовами вашого NDA та тією інформацією, яку ви хочете розмістити на сайті.
Якщо ця інформація є неправдивою, можуть подати на вас до суду про спростування недостовірної інформації.
Але якщо це є оціночні судження, то суд відмовить у такому позові.
Закон України "Про інформацію" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text
Стаття 30. Звільнення від відповідальності
1. Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
2. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Для аналізу вашого NDA або у разі виникнення додаткових питань натискайте кнопку "Звернутися". Буду радий допомогти.
Адвокат, г. Ровно, 6 лет опыта
Общаться в чатеНа мою думку є один вид відповідальності - це звернутися юридичної особи, про яку ви напишете щось нехороше, до суду з позовною заявою про захист ділової репутації, де з вас можуть попросити ще й моральну шкоду. Але це все дуже складно і довго. На мою думку зараз хто що хоче, те і пише.
Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта
Доброго дня!
власники сайтів несуть відповідальність за анонімні негативні коментарі до статей, але тільки в тому випадку якщо:
1) власник сайту сам створює контент;
2) існує можливість коментувати матеріали.
Дане рішення поширюється на всі сайти, окрім соціальних мереж, а також особистих блогів.
У тому випадку, коли особа, чия честь, гідність, ділова репутація, були спаплюжені коментарями невідомої особи на веб-сайті, звернулося з проханням до власника веб-порталу видалити дані відгуки, але відповідних дій власник не зробив, особа має повне право звертатися в суд.
рішення ЄСПЛ підлягають застосуванню на території України відповідно до с. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини": суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини можна виділити кілька рекомендацій для того, що б убезопасити себе від відвідувачів, які підривають репутацію веб-сторінки за допомогою негативних коментарів:
1. Створити правила користування сайтом і розміщення коментарів.Таким чином ви попередите користувачів про заборону на публікацію висловлювань негативного характеру.2. Редагувати коментарі.Коментарі повинні проходити якусь перевірку на вміст, то цю перевірку буде здійснювати певна програма, то чи модератор, це послужить тому, що неприпустимі слова, висловлювання просто не будуть опубліковані в своєму первісному вигляді або опубліковані взагалі.3. Створити систему "поскаржитися на коментар".Ця функція надає можливість іншим відвідувачам веб-сайту звернути увагу на вміст коментаря, що також допоможе уникнути можливих конфліктних ситуацій в подальшому.4. Тимчасово блокувати коментування.У той разі, коли новина або стаття містить провокаційну інформацію і власник сайту передбачає некоректні відгуки, краще тимчасово призупинити коментування такої статті.Європейський суду з прав людини підкреслює, що власник сайту повинен вжити всіх доступних йому кошти для захисту честі, гідності та ділової репутації кожної конкретної особи.
Використовуючи анонімні джерела, варто звернути увагу на наступне:
Стаття 7 Закону України «Про інформацію» вказує, що ніхто не може обмежити право особи у виборі форм і джерел отримання інформації, крім випадків, передбачених законом, в той же час увага акцентується на її достовірності та повноті.
Анонімні джерела. В деяких випадках, особа отримує інформацію з джерела, яке неможливо верифікувати, що значно ускладнює перевірку на достовірність. В таких випадках посилання на «анонімів» у публікаціях є сумнівними фактами підтвердження як достовірності, так і законності отримання подібних даних. Варто мати на увазі, що в Україні передбачена кримінальна відповідальність за незаконне поширення конфіденційної інформації про особу (стаття 182 ККУ). Тут також потрібно розмежовувати можливість поширення публічної чи приватної інформації та особу, якої вона стосується.
ДОПОКИ у вас і компанії існують трудові відносини пишіть анонімно, а краще зверніться до суду з позовом - Про захист честі, гідності та ділової репутації , де заявіть вимоги про спростування компанією інформації , що ставить під сумнів чи дискредитує Вашу діяльність , чи репутацію особи.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Юрист, г. Чернигов, 6 лет опыта
Общаться в чатеВітаю, Андрію.
Хочу зрозуміти наступні аспекти:
1. Що буде якщо я публікую інформацію від себе та анонімно
По великому рахунку якоїсь відповідальності бути не може. Але все залежить від того, чи зможуть вони все таки ідентифікувати Вашу особистість і чи не порушить Ваша скарга вимоги самого NDA.
Якщо NDA при оформленні та поданні скарги порушуватись не буде, жодної відповідальності, маю на увазі юридичної, очікувати не варто.
2. Якщо публікую інформацію від себе, то яким фідбеком я можу ділитись, щоб мені зато не влетіло.3. Чи впливає робочий контракт та NDA на відгук? якщо так, то нащо там краще звернути увагу.
Відповіді на ці питання надам однією думкою. Тут потрібно обов'язково вивчати умови NDA та зобов'язання, які на Вас покладаються щодо нерозголошення тієї чи іншої інформації.
Якщо Ваша скарга буде зачіпати таку інформацію, що визначена NDA як конфіденційна, у подальшому при ідентифікації можуть бути проблеми. Але ж не думаю, що Ви залишите ті, чи інші "сліди".
Але все ж не забувайте про умисел.
Раджу Вам, якщо Ви все таки волієте оформити скаргу, обійтись загальними речами, які жодним чином не мають відношення до NDA та Вашої особистості.
Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною. Буду радий відповісти на додаткові питання. Для цього тисніть зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.
Юрист, г. Днепр, 31 год опыта
Пост. Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Te...):
"1. Конституцією України ( 254к/96-ВР ) кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).
Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України ( 254к/96-ВР ) кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
У зв'язку з цим статтею 32 Конституції України ( 254к/96-ВР ) передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку...
12. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК) ( 1618-15 ).
Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК ( 1618-15 ) в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.
13. Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 277 ЦК ( 435-15 ) судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК ( 1618-15 ).
У разі доведеності обставин, на які посилається заявник, суд лише констатує факт, що поширена інформація є неправдивою, та спростовує її. При цьому тягар доказування недостовірності поширеної інформації покладається на заявника, який несе витрати, пов'язані з її спростуванням. Встановлення такого факту можливо лише у тому разі, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома.
Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження особа, яка поширила інформацію, щодо якої виник спір, стане відома, то відповідно до положень частини шостої статті 235 ЦПК ( 1618-15 ) суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах...
15. При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право...
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК ( 435-15 ) негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності)...
18. Згідно з положеннями статті 277 ЦК ( 435-15 ) і статті 10 ЦПК ( 1618-15 ) обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
19. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України "Про інформацію" ( 2657-12 ) оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК ( 435-15 ) не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати,...
20...Судам слід ураховувати положення частини одинадцятоїстатті 30 Закону України "Про інформацію" ( 2657-12 ), в якій зазначено, що інформацію з обмеженим доступом може бути поширено без згоди її власника, якщо ця інформація є суспільно значимою, тобто якщо вона є предметом громадського інтересу і якщо право громадськості знати цю інформацію переважає право її власника на її захист, що відповідає практиці застосування Європейським судом з прав людини статті 8 Конвенції ( 475/97-ВР )...".
Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):
" Стаття 228. Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства
1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним...".
---
Доброго вечора, Андрію! Приказка довга (та й то скорочена), а казка коротка: по-перше, за поширенню інформації, що відповідає дійсності, відповідальності не може бути; по-друге, договори NDA, як правило, узурпують право працівника на отримання. володіння та поширення інформації, тому у відповідній частині є такими, що порушують публічний порядок, конституційні права та свободи громадянина та людини, тому відповідно до ст.228 ЦК є нікчемними, не мають юридичної сили і правових наслідків, не підлягають захисту як конфіденційна інформація, не підлягають судовому захисту щодо поширення недостовірної інформації.