Отпуск матери, которая имеет 2 детей до 15 лет

Доброго дня, Галина!

Ні, такого права Ваше керівництво не має. Воно повинно або надати Вам відпустку, або компенсацію за неї.

Більш того, відповідно до ст. 19 Закону України «Про відпустки» жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Отже, право на таку відпустку мають:

• жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років;
• жінка, яка працює і має дитину з інвалідністю;
• жінка, яка усиновила дитину;
• мати інваліда з дитинства підгрупи А І групи;
• одинока мати (батько) дитини;
• батько інваліда з дитинства підгрупи А І групи, який виховує його без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
• особа, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А І групи, чи один із прийомних батьків.

Для надання відпустки працівникам, які мають дітей, як і будь-якої іншої відпустки потрібна заява від працівника та наказ від роботодавця. Разом з тим на цю відпустку поширюються умови ст. 11 Закону №504 щодо перенесення відпусток. Таким чином, у разі хвороби працівника частина відпустки, на яку припала тимчасова непрацездатність, має бути перенесена на інший період або надана відразу після зникнення підстави (тобто відпустка продовжується).

Така відпустка може надаватися в будь-який час, незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини.

Право на дану відпустку мають працівники, які працюють як за основним місцем роботи, та і за сумісництвом.

Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівникам, які мають дітей. Тому, якщо працівник з якихось причин не скористався цим правом і не використав цю відпустку за минулий рік або ж за кілька попередніх років, то він має право використати цю відпустку, а у разі звільнення (незалежно від підстав) йому має бути виплачена компенсація за всі не використані дні відпустки.

1. Жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років може використати відпустку надавши роботодавцю копії свідоцтв про народження дітей. Такою відпусткою може скористатися батько дітей, мати яких тривалий час перебуває в лікувальному закладі. Для цього необхідно пред’явити документ, який підтверджує перебування матері тривалий час у лікувальному закладі.
2. Жінка, яка працює і має дитину з інвалідністю має право на відпустку при умові, що дитина віком до 18 рокі в установленому законом порядку визнана дитиною з інвалідністю.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III та статтею 2 Закону № 2811 дитина — це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше. Тому жінка, яка працює і має дитину-інваліда; усиновлену дитину; одинока мати, яка виховує дитину без батька; батько, який виховує дитину без матері, мають право на цю відпустку до досягнення дитиною повноліття.

Законом «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» передбачено, що дитиною з інвалідністю є діти віком до 18 років.

Для реалізації права на таку відпустку необхідно надати роботодавцю копію висновку МСЕК про встановлення інвалідності, а також копію свідоцтва про народження дитини, або копію паспорту дитини.

1. Жінка, яка усиновила дитину повинна надати роботодавцю документи про усиновлення дитини.

1. Мати особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;

Для реалізації права на відпустку матері необхідно пред’явити роботодавцю документ, який підтверджує встановлення підгрупи А І групи. Таким документом є висновок МСЕК про встановлення групи інвалідності. Важливе значення має причина інвалідності. У висновку МСЕК повинно бути зазначено, що особа є з інвалідністю з дитинства.

1. Одинока мати (батько). Умовою надання такої відпустки за зазначеною підставою є факт виховання дитини без батька (матері);

Відповідно до пункту 5 частини тринадцятої статті 10 Закону України “Про відпустки”, постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами трудових спорів” від 06.11.92 р. N 9 одинокою матір’ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.

Укладення жінкою повторного шлюбу з чоловіком, який не усиновив дитину (дітей), не є підставою для зменшення тривалості соціальної додаткової відпустки чи її ненадання.

Оскільки пункт 5 частини тринадцятої статті 10 Закону України “Про відпустки” визначає одиноку матір як таку, яка виховує дитину без батька, факт утримання (аліменти) для надання відпустки значення не має.

Одинокою матір’ю , яка має право на соціальну відпустку на дітей є: жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, яка виховує дитину без батька).

Відповідно для підтвердження права на зазначену відпустку необхідно пред’явити документ, який підтверджує статус одинокої матері.

Для отримання додаткової соціальної відпустки жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої нема запису про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, має подати: копію свідоцтва про народження дитини й довідку органів реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги записів народжень відомостей про батька дитини; жінка, яка є вдовою, — копію свідоцтва про народження дитини та копії свідоцтва про укладення шлюбу і свідоцтва про смерть чоловіка.

Розлучена, що виховує дитину сама, якщо батько не проживає з дитиною повинна подати роботодавцю:

копію свідоцтва про народження дитини;

копію свідоцтва про розірвання шлюбу;

документ, що підтверджує відсутність участі батька у вихованні дитини

Для підтвердження факту виховання дитини без батька (без матері) можна подати наступні документи:

• рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав;
• рішення органів опіки та піклування або суду щодо участі батька у вихованні дитини;
• ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за • позовом про стягнення аліментів;
• акт дослідження комітетом самоорганізації населення, або ЖЕО, в якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини;
• довідка зі школи про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.

Пред’явлення лише копії свідоцтва про розірвання шлюбу та довідки з ЖЕО про реєстрацію місця проживання, не дає достатніх підстав стверджувати, що батько не бере участі у вихованні дитини.

Вдова повинна подати:

копію свідоцтва про народження дитини;

копію свідоцтва про шлюб;

копію свідоцтва про смерть чоловіка.

1. Батько особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, який виховує його без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі) повинен подати документи, які підтверджують інвалідність з дитинства і відповідну групу інвалідності, а також документ, який підтверджує виховання дитини без матері, або перебування матері тривалий час в лікувальному закладі.

1. Особа, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А І групи, чи один із прийомних батьків повинен подати документ з органу опіки і піклування, або рішення суду про встановлення опіки над дитиною. Також необхідно подати копію свідоцтва про народження дитини, або паспорту, а для особи з інвалідністю висновок МСЕК про встановлення групи інвалідності.

Право на додаткову соціальну відпустку залежить від віку дитини. Вік дитини-інваліда, усиновленої дитини, дитини під опікою, дитини одинокої матері (батька) Законом не встановлено. В цих випадках слід керуватися загальними нормами законодавства.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. №2402-III, дитина — це особа віком до 18 років, якщо вона не набуває прав повнолітньої раніше. Таким чином, жінка, яка працює і має дитину з інвалідністю, усиновлену дитину, одинока мати (батько) мають право на цю відпустку до досягнення їхньою дитиною повноліття, тобто до 18 років. Відповідно до ч. 2 ст. 243 Сімейного кодексу України опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла 14 років, а піклування — над дитиною у віці від 14 до 18 років. Отже, особа, яка взяла дитину під опіку, має право на додаткову соціальну відпустку до досягнення дитиною 14-річного віку, а особа, яка в установленому порядку визнана піклувальником, — з досягнення дитиною віку 14 років і до виповнення 18 років, оскільки згідно зі ст. 186-1 КЗпП гарантії, встановлені у ст. 182-1 КЗпПУ, поширюються також на піклувальників.

Тривалість відпусток:

• звичайний порядок – 10 календарних днів, без урахування святкових та неробочих днів;
• за наявності декількох підстав – не більше 17 календарних днів*.

Наприклад, наявність неповнолітніх дітей або ж повнолітньої дитини-інваліда є окремими підставами для надання такої відпустки. А поєднання цих двох підстав (наприклад, в працівниці є дві неповнолітні дитини, одна з яких є інвалідом) дає право на підвищений розмір такої відпустки.

Порядок надання відпустки на дітей.

Право на цю відпустку має лише особа, яка працює. Реалізувати своє право на використання цієї відпустки працівник може за умови, якщо на день початку відпустки має стаж роботи в рахунок року, за який просить надати їй відпустку, тривалістю хоча б один день.

Відпустка надається в будь-який час протягом календарного року.

Такі відпустки зазвичай не можуть бути поділені на частини. Але працівниця, яка має право на соціальну відпустку за двома підставами, може використати зазначену відпустку, наприклад, спочатку за однією підставою тривалістю 10 календарних днів, а через деякий час за іншою підставою тривалістю 7 календарних днів.

Якщо працівник з якихось причин не скористався правом на додаткову відпустку, така відпустка не «згорає» і він має право використати її у наступних роках. В разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні як щорічної відпустки, так і соціальної відпустки «на дітей».

Якщо в поточному році дитині виповнюється граничний вік, який дає право на соціальну відпустку, така відпустка надається протягом цього року в повному розмірі. Працівник також не втрачає право на неї в році смерті дитини.

Будуть питання, тисніть кнопку "звернутись" біля мого профілю. Охоче на них відповім!

Якщо ж консультація Вас задовільнила, активуйте зелену галочку та залиште відгук.

Вітаю.

Дана відпустка, якщо вона не була надана в конкретний рік, нікуди не зникає та залишається за Вами. Ви зможете її взяти або в будь-який інший рік, або отримати грошову компенсацію при звільненні.

Всього доброго! Для більш детальної консультації звертайтесь індивідуально, натиснувши зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.