Задайте питання юристу

836 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Підприємницьке право, 26 грудня 2022, питання №77542

Зняття готівки з валютної картки Монобанк (ФОП)

Підприємці, які мають відкриті бізнес-рухунки в «Монобанку», скориставшись віртуальною валютною карткою можуть зняти свою валютну виручку за кордоном.

Закон передбачає єдиний спосіб зняття доходу, отриманого на іноземний рахунок ФОП, - переведення коштів на рахунок українського банку та конвертація у гривні.

Витрачати отриманий дохід в іноземній валюті за кордоном підприємці можуть лише в якості витрат на відрядження.

І саме цю норму закону використовує «Монобанк», вказуючи «витрати у відрядженні» на всі витрати та розрахунки віртуальною корпоративною картою, що здійснює підприємець.

Навіть якщо по факту ФОП не перебуває у відрядженні, а його карткою користується довірена ним особа, то і в такому випадку можна не хвилюватися за наслідки. Все тому, що перед Нацбанком за користування карткою і використання коштів з неї несе відповідальність не сам підприємець, а «Монобанк», що надав цю можливість.

Крім того, ФОПи на спрощеній системі оподаткування податки сплачують за отриманий дохід на момент надходження коштів на рахунок. На практиці, податкова не перевіряє, яким чином ФОП в подальшому розпоряджається своїми коштами, головне, щоб він виконав свої податкові зобов’язання?

До того, Нацбанк надав роз’яснення, в якому роз’яснив, що корпоративна валютна картка підлягає під ті ж самі правила регулювання, що і платіжні системи, і жодні обмеження щодо зняття коштів з неї не передбачені.

Питання:
Чи законне зняття валютної виручки за кордоном (ФОП 3-ї групи)
Чи можуть винукнити проблеми з податковою і якщо так, то яка сума штрафу?

Відповіді юристів (2)

    Айвазян Юрий Климентьевич
    Айвазян Юрий Климентьевич рік тому

    Адвокат, м. Миколаїв, 32 роки досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Доброго дня, Максиме!

    ПЕРШЕ ПИТАННЯ:

    Чи законне зняття валютної виручки за кордоном (ФОП 3-ї групи)

    Тут проблема, яка прямо пов'язана з правилами отримання валютної виручки та сплатою податків. Ви не можете витрачати кошти з рахунку ФОП, не "очистивши" їх від податків, а податки в Україні сплачуються лише у гривні. тому відповідь на це питання буде - ні, незаконне.

    Згідно пункту 109 Постанови НБУ від 02.01.2019 № 5 Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті:

    "За поточними рахунками в іноземній валюті суб’єктів господарювання - резидентів (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) здійснюються операції, що не суперечать вимогам законодавства України, уключаючи:

    1) з готівковою іноземною валютою/чеками;

    2) за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами). Здійснення розрахунків за торговельним зовнішньоекономічним договором (контрактом) за допомогою електронного платіжного засобу забороняється, крім випадків здійснення таких розрахунків за одним зовнішньоекономічним договором (контрактом) в один операційний день, операція за яким не перевищує незначний розмір;

    3) з облігаціями зовнішньої державної позики;

    3-1) з борговими цінними паперами, розміщеними емітентами-резидентами за кордоном, а також інші операції, що здійснюються у зв'язку з розміщенням таких боргових цінних паперів;

    {Пункт 109 розділу X доповнено новим підпунктом 3-1 згідно з Постановою Національного банку № 34 від 23.04.2021}

    4) з надання нерезиденту, одержання від нерезидента поворотної фінансової допомоги та її повернення з використанням рахунку нерезидента, відкритого в Україні та/або за кордоном;

    {Підпункт 4 пункту 109 розділу X в редакції Постанови Національного банку № 35 від 06.02.2019}

    4-1) за кредитними договорами/договорами позики з нерезидентами [переказ коштів за межі України для надання нерезиденту кредиту/позики; зарахування коштів, що надійшли із-за кордону як кредит, позика від нерезидента; повернення кредиту/позики з використанням рахунку нерезидента, відкритого в Україні та/або за кордоном (уключаючи проценти та інші платежі з обслуговування кредиту/позики, установлені кредитним договором/договором позики)];

    {Пункт 109 розділу X доповнено новим підпунктом 4-1 згідно з Постановою Національного банку № 35 від 06.02.2019}

    5) з повернення коштів нерезидентом, на користь якого такі кошти були переказані раніше;

    6) на підставі договорів комісії, доручення, консигнації або агентських угод;

    7) з отримання, переказу коштів гуманітарної допомоги в порядку, визначеному законодавством України;

    8) із зарахування благодійних внесків від нерезидентів (уключаючи зарахування через їх представництва) та їх повернення, якщо це передбачено умовами договору;

    9) із зарахування згідно з міжурядовими угодами та проектами технічної допомоги від юридичних осіб-нерезидентів та їх повернення, якщо це передбачено умовами угод та проектами технічної допомоги;

    10) із зарахування від нерезидентів адвокатським та іншим компаніям-резидентам за справами, які перебувають у провадженні цих компаній згідно з їх статутною діяльністю та ліцензією на відповідну діяльність;

    11) з переказу платежів, що мають обов’язковий характер, іноземним судовим, слідчим, арбітражним, нотаріальним та іншим повноважним органам (уключаючи сплату податків, зборів та інших обов’язкових платежів) в іноземних державах, витрат іноземних адвокатів у разі порушення судових або кримінальних справ за кордоном;

    12) згідно з контрактом (договором, угодою) юридичній особі-резиденту, яка є агентом юридичної особи-нерезидента згідно з Кодексом торговельного мореплавства України, для виплати капітану судна, що належить судновласнику-нерезиденту, на експлуатаційні потреби;

    13) із здійснення іноземних інвестицій, повернення іноземних інвестицій, а також доходів, прибутків, інших коштів, одержаних від інвестиційної діяльності. Здійснення таких операцій з використанням електронного платіжного засобу забороняється;

    14) з переказу з рахунків постійних представництв-нерезидентів в Україні, якщо в призначенні платежу стосовно коштів, що надійшли з-за кордону, зазначено, що ці кошти згідно з договором (контрактом, угодою) належать цьому резиденту;

    15) з торгівлі валютними цінностями;

    16) із виплати/повернення коштів на відрядження за кордон;

    17) з отримання/повернення кредиту/позики (уключаючи проценти та інші платежі з обслуговування кредиту/позики) за кредитним договором/договором позики з банком/небанківською фінансовою установою;

    {Підпункт 17 пункту 109 розділу X в редакції Постанови Національного банку № 35 від 06.02.2019}

    18) з переказу/зарахування коштів з власного поточного/вкладного (депозитного) рахунку [уключаючи зарахування коштів у сумі процентів, нарахованих за залишком коштів на власному поточному та вкладному (депозитному) рахунках];

    19) із зарахування коштів, переказаних з рахунку отримувача гуманітарної допомоги на рахунок набувача гуманітарної допомоги (уключаючи зарахування коштів у сумі процентів, нарахованих за залишком коштів, що надійшли на рахунок як гуманітарна допомога);

    20) із переказу коштів на власний рахунок умовного зберігання (ескроу) та зарахування коштів, повернутих з власного рахунку умовного зберігання (ескроу);

    20-1) із зарахування коштів, переказаних з власного платіжного рахунку/із переказу коштів на власний платіжний рахунок;

    {Пункт 109 розділу X доповнено новим підпунктом 20-1 згідно з Постановою Національного банку № 234 від 25.11.2022}

    21) із переказу коштів, що стосуються ведення спільної інвестиційної діяльності за участю нерезидента-інвестора без створення юридичної особи (переказані з рахунку для ведення спільної інвестиційної діяльності в разі припинення спільної діяльності/переказу на такий рахунок);

    22) із переказу коштів за кордон за навчання, за участь у конференціях, виставках;

    23) із переказу фізичним особам коштів, які отримані адвокатськими компаніями-резидентами України з-за кордону за дорученням фізичних осіб за справами, що перебувають у провадженні цих компаній згідно з їх статутною діяльністю;

    24) із переказу коштів за кордон на ім’я фізичних осіб, які тимчасово перебувають за межами України в довгостроковому відрядженні або навчаються, як оплата праці (або як стипендія);

    25) із переказу коштів, що спрямовуються до державного та місцевих бюджетів відповідно до законодавства України;

    {Підпункт 25 пункту 109 розділу X в редакції Постанови Національного банку № 35 від 06.02.2019}

    26) із переказу за межі України іноземної валюти для сплати вступних або членських внесків, що сплачуються як разові або періодичні внески для забезпечення поточної діяльності юридичних осіб-нерезидентів;

    27) з розміщення в банках України коштів на умовах субординованого боргу/повернених цих коштів відповідно до договору;

    28) із зарахування коштів, переказаних фізичною особою-резидентом на рахунок інвестиційної фірми за операціями, визначеними в пункті 88-1 розділу IX цього Положення, а також переказу інвестиційною фірмою коштів на рахунок фізичної особи-резидента за цими операціями;

    {Пункт 109 розділу X доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 62 від 29.06.2021, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 63 від 29.06.2021}

    29) зі здійснення переказу коштів з рахунку інвестиційної фірми на рахунок центрального контрагента з метою здійснення операцій, визначених у підпунктах 2-4-2-6 пункту 27 розділу IV Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 2 (зі змінами) (далі - Положення № 2), а також інших валютних операцій, на здійснення яких центральний контрагент отримав ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій;

    {Пункт 109 розділу X доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 145 від 14.07.2022}

    30) зі здійснення переказу з рахунку центрального контрагента на рахунок інвестиційної фірми коштів, що були переказані відповідно до підпункту 29 пункту 109 розділу Х цього Положення, та/або за операціями, визначеними в підпунктах 2-4-2-6 пункту 27 розділу IV Положення № 2, а також за іншими валютними операціями, на здійснення яких центральний контрагент отримав ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій;

    {Пункт 109 розділу X доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 145 від 14.07.20}

    31) зі здійснення переказу коштів з рахунку клієнта інвестиційної фірми на рахунок інвестиційної фірми з метою здійснення операцій, визначених у підпунктах 2-2-2-6 пункту 27 розділу IV Положення № 2;

    {Пункт 109 розділу X доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 145 від 14.07.20 з}

    32) зі здійснення переказу з рахунку інвестиційної фірми на рахунок клієнта коштів, що були переказані відповідно до підпункту 31 пункту 109 розділу Х цього Положення, та/або за операціями, визначеними в підпунктах 2-2-2-6 пункту 27 розділу IV Положення № 2.

    {Пункт 109 розділу X доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 145 від 14.07.20}".

    Щодо зняття валютної готівки за кордоном може бути дві позиції: смілива й обережна.

    За сміливою позицією можна вважати, що зняття валютної готівки з рахунку ФОПа не суперечить законодавству України, а перелік операцій у п. 109 Положення №5 не є вичерпним. Тож з рахунку можна зняти валютну готівку в будь-якій сумі з будь-якою метою.

    За обережною позицією можна вважати, що перелік операцій у п. 109 Положення №5 є вичерпним і валютну готівку можна зняти лише на відрядження — див. пп. 16 п. 109 Положення №5. (Позаяк відрядження — це робочі поїздки найманих працівників, то для самого ФОПа поняття «відрядження» є досить умовним.) Тож у цьому разі постає питання про документальне підтвердження такого «відрядження». Знову ж таки, ФОП — платник єдиного податку не зобов’язаний вести облік своїх витрат і підтверджувати їх документально.

    Отже, якщо ФОП обирає обережну позицію, він може зняти частину готівки у валюті, яка може бути використана на оплату проживання, транспорту, харчування тощо, а решту валютних коштів продати у час, визначений банком для таких операцій, та почекати, коли зарахується гривня від продажу валюти, і лише тоді розпоряджатися цими коштами.

    ДРУГЕ ПИТАННЯ:

    Чи можуть винукнити проблеми з податковою і якщо так, то яка сума штрафу?

    Наслідки недотримання вимог

    Валютний нагляд та застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства здійснюються згідно з нормами, врегульованими ст. 11 та 15 Закону про валюту. Отже, за порушення вимог валютного законодавства можуть бути застосовані певні заходи впливу:

    — письмове застереження;

    — обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів валютних операцій;

    — штрафні санкції. До фізосіб-підприємців застосовуються заходи впливу у вигляді штрафів, передбачених ст. 162-1 КУпАП, — до 3000 н. м. д. г. (до 51000 грн).

    Будуть питання, тисніть кнопку "звернутись" біля мого профілю. Охоче на них відповім!

    Якщо ж консультація Вас задовільнила, активуйте зелену галочку та залиште відгук.

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня, безкоштовно це питання точно не вирішити.

    Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України