Задайте питання юристу

836 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Сімейне право, 08 січня 2023, питання №78129

Алименты с безработного папы

Папа ребёнка не платит алименты 5 месяцев в связи с безработностью, а также не принимает участвия в воспитании ребёнка и не приезжает для встречи с ребёнком (последний раз приезжал для встречи с ребёнком - в июне 2022 года). При подготовке к школе (пошли в первый класс 1 сентября 2022 года) и при лечении ребёнка (август-сентябрь 2022 года, заплатила 20 000 грн. частной поликлинике) не принимал ни какого участвия. У ребёнка обнаружена гиперактивность (август 2022год, я поставила в известность папу ребёнка), ИРЦ поставили третий уровень поддержки. Развелись в феврале 2019 года. Заявление на развод давала в сентябре 2018 года. Алименты получала начиная с сентября 2019 года и до июля 2022 года. Подскажите как действовать для получения алиментов за август 2022 г. -январь 2023 г., задолженности по алиментам, а также получения дополнительной поддержки в связи с тем, что ребёнок нуждается в ней (необходимо для гармоничного развития ребёнка, 3 уровень поддержки согласно комплексной оценке ИРЦ)? Где взять образец заявы? Дополнительная информация - у папы есть имущество (дом).

Відповіді юристів (3)

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю.

    Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. В окремих випадках, передбачених ст. 198 та ст.199 СК України, а саме у випадку непрацездатності, та у випадку продовження навчання дитиною, обов’язок утримувати дітей продовжується.

    Правовими підставами стягнення аліментів відповідно до положень Сімейного кодексу України є договір про утримання дитини, укладений між батьками, рішення суду про стягнення аліментів, а також заява платника аліментів, в якій він добровільно визначає розмір та строк відрахувань аліментів на дитину з його доходів.

    Якщо особа приховує свої доходи, офіційно не працює, на обліку у центрі зайнятості не перебуває, для стягнення з неї аліментів залишається єдиний шлях – подання позову до суду. Для цього необхідно зібрати якомога більше доказів стосовно матеріального стану такої особи. Наприклад, якщо особа працює неофіційно, тобто має неофіційні джерела доходу, необхідно залучити свідків, які змогли би підтвердити та довести існування такого стану речей.

    Варто зважати на те, що матеріальне становище особи оцінюється судом не лише виходячи із її заробітку чи іншого доходу, а й із наявності та, відповідно, вартості належного їй майна, розміру витрат на своє утримання та утримання своїх родичів тощо. Наприклад, якщо чоловік в суді скаржиться на скрутне матеріальне становище, відсутність роботи, а при цьому, нещодавно придбав нову машину/квартиру/побутову техніку або інші цінні речі, необхідно будь-якими способами довести суду факт приховування доходу такої особи. Якщо судом буде встановлено, що витрати особи явно не відповідають її доходу, судом буде зобов’язано таку особу сплачувати аліменти у відповідному розмірі.

    Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу та приписів п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при встановленні розміру аліментів судом враховуються наступні обставини: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

    При цьому незадовільний матеріальний стан платника аліментів (відсутність заробітку, перебування на утриманні непрацездатних батьків, які потребують догляду) або сімейні обставини (наявність іншої неповнолітньої дитини на утриманні) можуть стати підставою лише для зменшення розміру аліментів, а не повного звільнення від їх сплати.

    При цьому, звертаємо Вашу увагу, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (ст.196 СК України).

    Аналіз судової практики також дає змогу стверджувати, що розглядаючи справи про стягнення аліментів із безробітного, судді зазвичай беруть до уваги можливість та бажання особи працювати, враховують те, чи платник аліментів фізично здоровий, чи здатен працювати та забезпечувати належне утримування своєї дитини тощо.

    Втім, навіть в найгіршому випадку суди ухвалюють рішення про стягнення мінімального розміру аліментів, а саме відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    Стаття 190 СК України передбачає альтернативу аліментним виплатам: право на аліменти на дитину припиняється в разі набуття останньою права власності на нерухоме майно. Тобто, один із батьків, з ким проживає дитина, та той із батьків, який проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування укладають нотаріально посвідчений та зареєстрований в установленому законом порядку договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Проте необхідно враховувати те, що скористатися даною альтернативою можливо тільки тоді, коли у платника аліментів наявне інше житло. У випадку виключення з актового запису того з батьків, ким було передано у власність дитини вищезазначене майно, такий договір може бути визнано недійсним в судовому порядку, а майно, відповідно, повернуто попередньому власнику.

    Стосовно відповідальності за несплату аліментів, зазначимо, що відповідно до ч. 1 ст. 164 Кримінального кодексу України злісне ухилення від сплати аліментів караються виправними роботами на строк до одного року або обмеженням волі на той самий строк. Таким чином, таку особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності лише у разі доведення правоохоронними органами, що така особа злісно ухиляється від сплати аліментів: не працює та при цьому на обліку у центрі зайнятості не перебуває.

    Якщо ж використавши всі можливі правові методи для стягнення аліментів, в тому числі на стадії виконавчого провадження, стягнути аліменти все ж таки не виявилось можливим (встановити місце перебування боржника не вдалося, дохід чи будь-яке майно відсутні), це є підставою для призначення тимчасової державної допомоги для дітей.

    Відповідно до частини 8 статті 181 Сімейного кодексу України, якщо батьки ухиляються від сплати аліментів, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Детальна процедура отримання таких виплат регламентована Порядком призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 р. №189.

    ВИСНОВОК:

    1. Для того, щоб стягнути аліменти з Вашого чоловіка, необхідно звернутися до суду з позовною заявою, в якій має бути зазначено, що Ви не отримуєте або не регулярно отримуєте аліменти. Ви можете просити суд зобов’язати колишнього чоловіка виплачувати аліменти і навіть сплатити пеню за не виплачені вчасно суми.
    2. Ви можете звернутись в місцевий відділ поліції з заявою про те, що Ваш чоловік не виконує рішення суду і не сплачує аліменти. Тоді буде відкрито кримінальне провадження, потім – судовий розгляд і рішення.
    3. Якщо після судового розгляду колишній чоловік і надалі не буде сплачувати аліменти, то Ви можете звернутись з заявою до Департаменту соціальної політики міської ради з проханням призначити тимчасову державну допомогу для дітей.

    Матеріали: https://www.bitlex.ua/uk/blog/consultation/cholovi...

    Всього доброго. Якщо консультація була корисною, натискайте галочку внизу фотографії профіля та залишайте відгук!

    Айвазян Юрий Климентьевич
    Айвазян Юрий Климентьевич рік тому

    Адвокат, м. Миколаїв, 32 роки досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Доброго дня, Тетяна!

    Якщо чоловік не платить аліменти треба звернутись до суду шляхом подачи позову про стягнення аліментів. За несплату аліментів передбачена цивільна відповідальність, а саме неустойка (стаття 196 Сімейного кодексу України Для виникнення підстави для пред’явлення позову про стягнення пені, повинен бути присутнім фактор наявності вини з боку платника. Тобто, якщо заборгованість виникла з незалежних від останнього обставин (хвороба, помилка бухгалтера, фактична неможливість здійснювати виплати з інших поважних причин), пеню на неї нараховувати не можна. Якщо ж вина платника наявна, можна сміливо робити розрахунок неустойки за аліментами і подавати позов про її стягнення. При цьому для суду не має значення форма вини платника (умисел чи необережність).

    Крім того за несплату аліментів передбачена адміністративна відповідальність

    6 лютого 2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» від 7 грудня 2017 року № 2234-VIII.

    Обмеження боржника

    ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:

    Про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

    Про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

    Про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

    Про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

    Втім, є певні особливості, роз'яснює Мінюст. Верховна Рада прийняла Закон, яким передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

    припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

    визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

    Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

    Крім того, слід зазначити, що прийнятими вищевказаним Законом змінами не передбачено заборони нарахування та стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

    Статтею 196 Сімейного кодексу передбачена відповідальність за прострочення сплати аліментів, зокрема у вигляді стягнення за рішенням суду неустойки (пені) у розмірі 1 % суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

    Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

    Таким чином, у межах виконавчого провадження виконавці не здійснюють нарахування пені, натомість стягувач має право звернутися до суду із заявою про стягнення пені. У разі ухвалення судом рішення про стягнення пені та видачі судом виконавчого документа, виконавцем буде здійснено його виконання у встановленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

    Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості (частина друга статті 195 СК).

    У Мін'юсті також нагадали, що статтею 71 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, зокрема, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

    При цьому мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина друга статті 182 СК).

    .Виникнуть додаткові питання, тисніть кнопку "звернутись" біля мого фото. Охоче на них відповім.

    Якщо ж консультація задовільнила Вас, активуйте сіру галочку та залиште відгук на знак подяки.

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня, якщо батько безробітний, сума аліментів нараховується з середньої заробітної плати по регіону, нарахування боргу може здійснити ваш спеціаліст з виконавчої служби.

    Витрати на додаткові потреби можно стягнути у судовому порядку.

    Якщо ваше питання вирішино ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.

    Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України