Задайте вопрос юристу

719 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Семейное право, 20 января 2023, вопрос №78978 350 грн.

Питання по розірванню шлюбу

Добрий день

Дружина втікла з 2 неповнолітніми дітьми за кордон. Зараз у Франції. Пройшло 10 місяців. Нещодавно заявила по телефону, що знайшла іншого — це чоловік-француз. Ми ще по закону одружені.
Маю такі питання:
- Чи може дружина подати розлучитися дистанційно?
- Якщо вона бажає жити за кордоном, чи є в неї можливість залишити там дітей? Чи можу я їх повернути в Україну додому?
- Чи може продати квартиру без моєї згоди? Квартира записана на неї, але куплена, коли вже були одружені.
- Краще для мене, щоб дружина була ініціатором позову чи мені розпочати цей процес?

Дякую.

Ответы юристов (8)

    Промський Євгеній Сергійович
    Промський Євгеній Сергійович 19 дней назад

    Юрист, г. Киев, 3 года опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Добрий день.

    - Чи може дружина подати розлучитися дистанційно?

    Теоретично так, вона це може зробити через суд за допомогою адвоката або через систему "Електронний суд" самостійно.

    - Якщо вона бажає жити за кордоном, чи є в неї можливість залишити там дітей? Чи можу я їх повернути в Україну додому?

    Це питання має вирішуватись судом не у справі про розірвання шлюбі, а в окремій справи про визначення місця проживання дітей: з матір'ю чи з батьком.

    - Чи може продати квартиру без моєї згоди? Квартира записана на неї, але куплена, коли вже були одружені.

    У такому разі квартира вважається такою, що придбана у шлюбі, а тому продати її без вашої згоди дружина не зможе.

    - Краще для мене, щоб дружина була ініціатором позову чи мені розпочати цей процес?

    Принципового значення тут не має.

    При виникненні додаткових питань натискайте кнопку "Звернутися". Буду радий допомогти.

    0 / 0
    Корнійчук Євген Іванович
    Корнійчук Євген Іванович 19 дней назад

    Юрист, г. Днепр, 7 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго дня, надаю відповіді на ваші запитання:

    - Чи може дружина подати розлучитися дистанційно?

    Так вона може це зробити через електронний суд, або за допомогою адвоката.

    - Якщо вона бажає жити за кордоном, чи є в неї можливість залишити там дітей? Чи можу я їх повернути в Україну додому?

    ви маєте право подати позов до суду про місце визнання проживання дітей.

    - Чи може продати квартиру без моєї згоди? Квартира записана на неї, але куплена, коли вже були одружені.

    Продаж не рухомості яка булп придбана під час шлюбу лише за вашої згоди.

    - Краще для мене, щоб дружина була ініціатором позову чи мені розпочати цей процес?

    Це не має значення, але я рекомендую вам звернутися за допомогою місцевого адвоката, томущо тут багато роботи, розподіл майна, місце визначення дітей.

    Якщо я допоміг вирішити ваше питання ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.

    Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

    0 / 0
    Мамай Ірина Євгеніївна
    Мамай Ірина Євгеніївна 19 дней назад

    Адвокат, г. Ровно, 4 года опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Чи може дружина подати розлучитися дистанційно?

    Так може. Оскільки у вас діти, то розлучення відбуватиметься в судовому порядку. Дружина може звернутися дистанційно сама через електронний суд, може залучити адвоката

    Якщо вона бажає жити за кордоном, чи є в неї можливість залишити там дітей? Чи можу я їх повернути в Україну додому?

    На час війни дружина мала право вивести їх без вашого дозволу. При розлученні питання проживання дітей також може підійматися. Якщо погодження з цього питання не має, то можна звертатися з окремим позовом щодо визначення місця проживання дітей.

    - Чи може продати квартиру без моєї згоди? Квартира записана на неї, але куплена, коли вже були одружені.

    Не може. Протягом 3- х років ви можете звернутися до суду з позовом щодо визнання майна спільною сімейною власністю та щодо його поділу. Це можна й в шлюбі зробити, якщо добровільного погодження розділити майно не має.- Краще для мене, щоб дружина була ініціатором позову чи мені розпочати цей процес?

    Хто подає позов, той платить судовий збір 1030 грн. приблизно. Збирає документи - треба свідоцтво про шлюб обов'язково. Крім того позов подається за адресою проживання відповідача, тобто там, де зареєстрована дружина. Оскільки її не має і документи ніхто не отримає поштою - це тільки зробить процес довше, однак на результат не вплине. Але вирішувати вам.

    Можна подати спільний позов, але у вас є розбіжності щодо дітей, то мабуть спільний не вийде.

    0 / 0
    Айвазян Юрий Климентьевич
    100%
    Айвазян Юрий Климентьевич 19 дней назад

    Адвокат, г. Николаев, 31 год опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго дня, Григорію!

    ПЕРШЕ ВАШЕ ПИТАННЯ

    Чи може дружина подати розлучитися дистанційно?

    Може зробити це в електронному форматі через застосунок Електронний суд або надіслати документи поштою.

    ДРУГЕ ВАШЕ ПИТАННЯ

    Якщо вона бажає жити за кордоном, чи є в неї можливість залишити там дітей? Чи можу я їх повернути в Україну додому?

    В такому випадку, щоб не сталося те, чого Ви побоюваютесь, раджу разом із позовом про розлучення треба вирішувати питання про місце проживання дітей.

    Визначення місця проживання дитини

    Згідно зі статтею 160 Сімейного кодексу України (далі - СК України), місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років.

    Якщо ж дитині від 10 до 14 років, вона спільно з батьками бере участь у прийнятті рішення щодо свого місця проживання.

    В свою чергу, дитина, якій виповнилося 14 років та батьки якої проживають окремо, самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання.

    Укладення договору про визначення місця проживання дитини

    Відповідно до ч. 4 ст. 157 СК України батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.

    Предметом даного договору є визначення місця проживання та дії з виховання, навчання, догляду за дитиною або поєднаних цих елементів, спрямованих на забезпечення нормального фізичного, духовного та морального розвитку дитини. Договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

    Вирішення спору між батьками органом опіки та піклування

    Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування.

    Куди звернутися

    Для вирішення спору органом опіки та піклування необхідно звернутись до районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у містах, сільської, селищної ради. Місцевий орган опіки та піклування, який призначить засідання комісії, викличе обох батьків, проведе з ними бесіди, оцінить інші обставини та винесе відповідне рішення.

    Перелік та зразки необхідних документів

    Відповідно до пункту 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини:

    заяву;

    копію паспорта;

    довідку з місця реєстрації (проживання);

    копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);

    копію свідоцтва про народження дитини;

    довідку з місця навчання, виховання дитини;

    довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

    Строки розгляду питання

    Засідання спеціальних комісій у органах опіки та піклування проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.

    Визначення місця проживання дитини у судовому порядку

    Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами Позивачем (особа, яка звертається до суду з позовною заявою, тобто той з батьків, хто бажає, щоб з ним залишилася проживати дитина) до Відповідача (той з батьків, хто проживатиме окремо від дитини).

    З метою позитивного для Позивача вирішення даного спору, в суді необхідно доводити наступні обставини:

    відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків

    стан здоров’я як батьків, так і дитини

    матеріальне становище батьків

    можливість забезпечення належних житлових умов

    сімейний стан батьків

    сталість соціальних зв‘язків дитини, її психологічний стан, місце навчання

    інші обставини(шкідливі звички, графіки роботи, професія і т.д.)

    Куди звернутися

    Позовна заява про визначення місця проживання дитини подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування Відповідача.

    Вартість

    Порядок та підстави для сплати судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».

    Судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Станом на 01.01.2022 розмір судового збору складає 992,40 грн.

    Перелік та зразки необхідних документів

    До суду подається:

    Позовна заява

    Копія свідоцтва про розірвання шлюбу.

    Копія паспорта позивача.

    Копії рішення суду про розлучення.

    Характеристика з місця роботи позивача та її дві копії.

    Характеристика з місця проживання позивача та її дві копії.

    Довідка з місця проживання позивача та її дві копії.

    Дві копії декларації про дохід позивача.

    Довідка ЦМЛ про стан здоров'я позивача та її дві копії.

    Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання позивача та дві його копії.

    Дві копії свідоцтва про державну реєстрацію ФОП.

    Акт санітарно-епідеміологічного обстеження квартири позивача та дві його копії.

    Епікриз (ПІБ дитини).

    Квитанції про сплату судового збору.

    Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.

    Строки розгляду питання

    Відповідно до статті 210 Цивільного процесуального кодексу України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

    Підстави для відмови

    Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

    Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

    Крім цього, заява повертається у випадках, коли:

    заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

    порушено правила об’єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 ЦПК України);

    до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви;

    відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи;

    подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених СК України;

    позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;

    до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.

    Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

    Порядок оскарження

    Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

    Практичні аспекти вирішення питання про встановлення місця проживання дитини

    Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними, як вже зазначалося раніше, може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає алкогольними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

    Яблуком розбрату у подібних справах зазвичай стає наведена у Декларації з прав дитини 1959 року презумпція закріплення проживання дитини разом з матір’ю, відповідно до якої малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір’ю. Однак наразі вона не підтримується ані сучасним європейським законодавством, ані рішеннями Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

    Відповідно до Конвенції про права дитини 1989 року, яка була ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів, а також забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

    За практикою ЄСПЛ врахування того, що слугує найкращим інтересам дитини, має вирішальне значення в кожній справі такого типу («Ельшольц проти Німеччини»). Наразі існує широкий консенсус на підтримку ідеї того, що в усіх рішеннях щодо дітей мають переважати їхні найкращі інтереси («Нойлінґер і Шурук проти Швейцарії»). При визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два фактори: по-перше, збереження її зв’язків з сім’єю, окрім випадків, коли доведено, що сім’я непридатна або явно дисфункціональна; і по-друге, забезпечення її розвитку в безпечному, надійному і стабільному середовищі та в середовищі, що не є дисфункціональним («Мамчур проти України»).

    В окремій думці у справі «М.С. проти України» суддя Карло Ранзоні наголошує, що, згідно з позицією ЄСПЛ, батьки повинні мати рівні права в спорах про опіку («Зоммерфельд проти Німеччини») і що найкращі інтереси дитини, залежно від їхнього характеру і серйозності, можуть переважати інтереси батьків ( «Сахін проти Німеччини»).

    Слід зазначити і те, що Велика Палата Верховного Суду України змінила судову практику у спорах про визначення місця проживання дитини, відступивши від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16 та від 12 липня 2017 року у справі № 6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме ст. 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини про обов’язковість брати до уваги принцип 6 цієї Декларації стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір’ю. Судді Великої Палати ВС вважають, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини з огляду на вимоги ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.(постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц)

    Насамкінець, у Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи «Рівність та спільна батьківська відповідальність: роль батьків» (Equality and shared parental responsibility: the role of fathers) № 2079 від 02 жовтня 2015 року Асамблея твердо висловила позицію, що саме розвиток спільної батьківської відповідальності допомагає подолати гендерні стереотипи стосовно ролей жінок та чоловіків у сім’ї і є відображенням соціологічних змін, які відбулися протягом останніх 50 років. У зв’язку з цим, Парламентська Асамблея закликала всіх її членів, зокрема і Україну, забезпечити законодавчими нормами та адміністративною практикою рівність прав батьків щодо їх дітей

    ДАЛІ БУДЕ...

    0 / 0
    • Григорій Клиент 19 дней назад

      Здрастуйте, ЮріюДякую за розгорнуту відповідь. Галочка Ваша.

      Уточнення по першому питанню.

      ПЕРШЕ ВАШЕ ПИТАННЯ

      Чи може дружина подати розлучитися дистанційно?

      Може зробити це в електронному форматі через застосунок Електронний суд або надіслати документи поштою.

      Це означає може подати заяву на розлучення, чи повністю весь процес проходить дистанційно без участі сторін. Як я маю дізнатись, що вона подала заяву?

      ***

      Дітям 10 та 14 років. Це означає, що на суді при розлученні вони вирішують з ким із батьків бути чи це окремий суд?

      ***

      Укладення договору про визначення місця проживання дитини

      Відповідно до ч. 4 ст. 157 СК України батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.

      Ми самі складаємо цей договір чи разом з юристом?

      ***

      З метою позитивного для Позивача вирішення даного спору, в суді необхідно доводити наступні обставини:

      відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків

      стан здоров’я як батьків, так і дитини

      матеріальне становище батьків

      можливість забезпечення належних житлових умов

      сімейний стан батьків

      сталість соціальних зв‘язків дитини, її психологічний стан, місце навчання

      інші обставини(шкідливі звички, графіки роботи, професія і т.д.)

      Я можу посилатися на те, що куплене житло у шлюбі є можливістю забезпечення житлових умов? Чи мені потрібно мати окрему квартиру?

      ***

      Чи можлива ситуація, що дружина отримала довідку про розлучення і швидко вирішила знову виїхати за кордон з дітьми, бо суд ще не почав розглядати справу про те, з ким залишаються діти?

      Це не суттєве питання, бо для мене буде вирішальним бажання дітей. Але хотілось би знати.

      Я зараз вчу старшого сина, йому 20 років, зі мною виявила бажання залишитися середня дитина 14 років. З дружиною може залишитися дочка, 10 років. Чи може дружина подавати на аліменти?

      • Айвазян Юрий Климентьевич
        Айвазян Юрий Климентьевич 19 дней назад

        Адвокат, г. Николаев, 31 год опыта

        Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

        1. Це означає може подати заяву на розлучення, чи повністю весь процес проходить дистанційно без участі сторін. Як я маю дізнатись, що вона подала заяву?

        Ні, це означає тільки подачу документів. Далі такі варіанти:

        в судовому розгляді бере замість Вас участь законний представник;

        в судовому розгляді бере замість Вас участь адвокат;

        справа розглядається без Вашої участі за Вашим клопотанням без адвоката і заклонного представника (не дуже бажане).

        2. Дітям 10 та 14 років. Це означає, що на суді при розлученні вони вирішують з ким із батьків бути чи це окремий суд?

        Дитина має право вирішувати це самостійно з 14 років. З 10 років дитина має право викласти в суді свою думку, і суд часто приймає це до уваги.

        3. Укладення договору про визначення місця проживання дитини

        Відповідно до ч. 4 ст. 157 СК України батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.

        Якщo батьки дocягли згoди з питання визначення міcця прoживання дитини, мoжна заключити дoгoвір прo вихoвання дитини у відпoвіднocті дo п. 4 cт. 157 Cімейнoгo кoдекcу України. У дoгoвoрі пoвинні міcтитиcя такі умoви: міcце прoживання дитини; чіткo зазначенo учаcть тoгo з батьків, хтo буде прoживати абo прoживає oкремo від дитини, в її утриманні; здійcнення тим із батьків, хтo прoживає чи прoживатиме oкремo від дитини, права на ocoбиcте її вихoвання.

        Якщo питання щoдo визначення міcця прoживання дитини виникає під чаc рoзірвання шлюбу, для cпрoщення прoцедури рoзірвання шлюбу дoгoвір мoже бути cкладенo у прocтій пиcьмoвій фoрмі та пocвідчений нoтаріальнo (умoвами дoгoвoру не мoжна пoрушувати ocoбиcті та майнoві права дитини).

        Ocнoвними перевагами укладення дoгoвoру прo вихoвання дитини є:

        відcутніcть кoнфлікту між батьками (дає збереження дружніх віднocин між батьками та не завдає душевних хвилювань дитині у здійcненні вибoру міcця прoживання на кoриcть oднoгo з батьків);

        oперативніcть (дає мoжливіcть не хoдити пo різним уcтанoвам та oрганізаціям та збирати пакет дoкументів для вирішення питання визначення міcця прoживання дитини);

        екoнoмніcть (не витрачаєтьcя чаc для рoзгляду данoгo питання в oрганах oпіки та в cуді, які мoжуть тривати не oдин рік).

        4. Ми самі складаємо цей договір чи разом з юристом?

        Як я казав вище, це робиться у нотаріуса.

        5. З метою позитивного для Позивача вирішення даного спору, в суді необхідно доводити наступні обставини:

        відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків

        стан здоров’я як батьків, так і дитини

        матеріальне становище батьків

        можливість забезпечення належних житлових умов

        сімейний стан батьків

        сталість соціальних зв‘язків дитини, її психологічний стан, місце навчання

        інші обставини(шкідливі звички, графіки роботи, професія і т.д.)

        Я можу посилатися на те, що куплене житло у шлюбі є можливістю забезпечення житлових умов? Чи мені потрібно мати окрему квартиру?

        Чи можлива ситуація, що дружина отримала довідку про розлучення і швидко вирішила знову виїхати за кордон з дітьми, бо суд ще не почав розглядати справу про те, з ким залишаються діти?

        Це не суттєве питання, бо для мене буде вирішальним бажання дітей. Але хотілось би знати.

        Так цей фактор є помічним при розгляди питання.

        6. Я зараз вчу старшого сина, йому 20 років, зі мною виявила бажання залишитися середня дитина 14 років. З дружиною може залишитися дочка, 10 років. Чи може дружина подавати на аліменти?

        В такому випадку у Вас практично рівн7і обов'язки перед дітьми. Скорше Ви маєте право подати на аліменти!

        ЗАРАЗ НАМАГАЮСЬ ВАС НАБРАТИ. ВИ ПОЗА ЗОНОЮ. СПРОБУЮ В ДОДАТКАХ

        0 / 0
    Айвазян Юрий Климентьевич
    Айвазян Юрий Климентьевич 19 дней назад

    Адвокат, г. Николаев, 31 год опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    ПРОДОВЖЕННЯ ВІДПОВІДІ...

    ТРЕТЄ ВАШЕ ПИТАННЯ:

    Чи може продати квартиру без моєї згоди? Квартира записана на неї, але куплена, коли вже були одружені.

    Продати квартиру дружина може тільки з Вашої згоди.

    Поділ майна - це велике і проблемне питання, розгляд якого в суді в деяких випадках може тривати роками! Тому я надаю Вам повний алгоритм Ваших дій в цьому випадку.

    В Україні власність у родині існує в двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з них. Простіше кажучи, саме спільна власність подружжя підлягає поділу між подружжям зокрема при розлученні.

    Якщо звернутися до цивільного законодавства, а саме до статті 368 Цивільного кодексу України - спільна сумісна власність - це власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності, тоді як у спільній частковій власності частки кожного визначені.

    У свою чергу стаття 60 Сімейного кодексу України говорить, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить подружжю на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

    Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування та деяких інших винятків, описаних нижче, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Для розуміння чи є майно спільно набутим, ключевими є відповіді на питання: чи купувалося майно під час шлюбу, і чи купувалося за спільні кошти подружжя.

    Наприклад, якщо один з подружжя мав особисті заощадження до шлюбу, а в шлюбі придбав машину, то в разі спору він може визнати її особистою власністю. Звичайно, всі спірні моменти вирішуються в суді. У свою чергу юрист, допоможе знайти правові аргументи і вагомі докази.

    До спільної сумісної власності подружжя належать також доходи: заробітна плата, пенсія, стипендія тощо.

    Цікаво, що відповідно до статті 62 Сімейного кодексу України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових витрат або витрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Важливо! За загальним правилом розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою.

    Якщо відсутня згода одного із співвласників на розпорядження нерухомим майном, то така угода може бути визнана

    Що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка?

    майно, придбане до шлюбу;

    майно, набуте за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

    майно, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали їй/йому особисто;

    житло, набуте за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";

    земельна ділянка, набута під час шлюбу в порядку безоплатної приватизації;

    речі індивідуального користування, в тому ж числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;

    кошти, отримані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй/йому належала, а також кошти отримані як відшкодування завданої їй/йому моральної шкоди;

    страхові суми, одержані нею/ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, які були особистою приватною власністю кожного з них;

    премії, нагороди, які вона/він одержали за особисті заслуги. Важливо! Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він/вона своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв (ла) її одержанню.

    Крім того, відповідно до статті 62 Сімейного кодексу України якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, що належить другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), отриманий від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Розлучення та розподіл майна

    Розлучення не припиняє права спільної сумісної власності "автоматично". Розпорядження спільним майном, після розлучення, здійснюється за взаємною згодою "колишнього" подружжя.

    Поділ спільного майна подружжя може бути здійснено як під час існування шлюбу, так і в процесі його розірвання, а також після розірвання шлюбу. Таким чином, не обов'язково розлучатися, щоб розділити майно. І не обов'язково при розлученні ділити майно.

    Важливо! Термін позовної давності на подання позовної заяви про поділ спільно нажитого майна після розлучення встановлено у три роки.

    До розлучення позовна давність на подачу такого позову не застосовується.

    Нагадаємо, позовна давність це - термін, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

    Порядок розподілу майна подружжя

    Поділ майна подружжя може бути здійснено в добровільному або судовому порядку.

    Добровільний порядок застосовується, якщо подружжя домовились щодо визначення часток кожного з них у праві на майно, а також дійшли згоди щодо конкретного поділу майна відповідно до цих часток.

    Сімейне законодавство встановлює форму тільки для договору про поділ нерухомого майна подружжя.

    Так, згідно з частиною другою статті 69 Сімейного кодексу України договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя, повинен бути нотаріально посвідчений.

    Стаття 182 Цивільного кодексу України в свою чергу передбачає державну реєстрацію прав на нерухомість і угод з нерухомістю, які поширюються також на операції з участю подружжя.

    Щодо форми договору про поділ майна подружжя, об'єктом якого є рухомі речі, сімейне законодавство не встановлює спеціальних вимог.

    Це означає, що при з'ясуванні форми цього договору (усна, проста письмова) необхідно керуватися загальними правилами форми угоди, передбачених Цивільним кодексом України (статті 205-208).

    Нарешті, поділ майна через суд

    Якщо між подружжям виник спір щодо розміру належних їм часток, порядку або способу поділу спільного майна, то добровільний порядок поділу майна змінюється на судовий. Для звернення до суду з цим питанням необхідно скласти позов, де позивачем виступатиме один з подружжя, а відповідачем інший, або спільну заяву подружжя про поділ майна.

    При поділі майна суд в першу чергу визначає його предмет, тобто те майно подружжя, що підлягає розподілу.

    Поділ майна здійснюється з урахуванням вартості речей, що належать подружжю на праві спільної власності, а також розміру їх кредиторських вимог та боргових зобов'язань.

    Суд також визначає розмір часток подружжя в праві на майно, і тільки після цього здійснює безпосередньо поділ відповідно до встановлених часток.

    Що стосується часток, відзначимо, що відповідно до статті 70 Сімейного кодексу України частки майна дружини та чоловіка є рівними, навіть якщо другий з подружжя не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Поважними причинами зокрема вважаються - навчання, ведення домашнього господарства, виховання дітей, хвороба.

    Пам'ятайте, що, якщо існує ймовірність невиконання майбутнього судового рішення, в нашому випадку про поділ майна, сторона по справі має право подати заяву про забезпечення позову.

    Відповідно до частини першої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується зокрема шляхом:

    накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать чи які підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

    заборони вчиняти певні дії;

    встановлення обов'язку вчинити певні дії;

    заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі або передавати майно чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;

    передачі речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору.

    Способи поділу майна спільної власності подружжя

    Сімейне законодавство встановило кілька способів поділу майна подружжя.

    По-перше, суд може винести рішення про поділ майна в натурі. Такий спосіб застосовується якщо речі можна розділити без втрати їх цільового призначення.

    Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

    Відзначимо, що речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Але відзначимо, що вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна.

    По-друге, суд може прийняти рішення про присудження майна одному з подружжя з покладенням на нього обов'язку компенсувати другому з подружжя його вартість його частки у цьому майні.

    Присудження такої компенсації має кілька умов:

    згода сторін;

    попереднє внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

    При цьому, якщо поділ стосується неподільної речі, і жоден з подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між подружжям відповідно до їхніх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно в їх спільній частковій власності (абзац третій пункту 25 постанови Пленуму ВСУ “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя“).

    Хоча це прямо і не передбачено в Сімейному кодексі України, суди можуть застосувати і такий спосіб поділу майна, як поділ речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні. Такий спосіб поділу на сьогодні є найбільш поширеним. У процесі поділу майна суди можуть одночасно застосовувати не один спосіб, а їх комбінацію. Наприклад, одне майно розділити в натурі, інше передати одному з подружжя, з присудженням другому компенсації. Важливо відзначити, що вартість речей, які підлягають поділу, визначається на момент розгляду спору судом

    Розділ майна при розлученні подружжя, що має дітей

    Важливо пам'ятати, що діти не набувають право власності на нажите в родині майно, але інтереси дітей враховуються судом при розділі майна подружжя.

    Частина друга статті 70 Сімейного кодексу України встановила, що під час розгляду такої категорії справ суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, особливо якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

    За рішенням суду частка майна дружини чоловіка також може бути збільшена, якщо з нею/ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітній син або дочка за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

    Також відзначимо, що відповідно до абзацу п'ятого пункту 30 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дочки, сина або другого з подружжя, можуть враховуватися судом при визначенні способу поділу спільного майна в натурі і в тому випадку, якщо суд не відступив від принципу рівності часток.

    Таким чином, при здійсненні поділу майна суд враховує не тільки інтереси подружжя, а й дітей. Також, ключовими є обставини з ким проживає дитина (діти), і ступінь участі другого з подружжя в забезпеченні сім'ї.

    Кредити та борги

    Майже всі знають, що за загальним правилом набуте подружжям майно ділиться порівну між ними (якщо подружжя не домовилось про інше), але як говориться «в горі і в радості», а значить і борги діляться також порівну, що в повною мірою підтверджує закон. Розділ боргів здійснюється за тими самими правилами, що і майно.

    Також відзначимо, що, якщо спільно набута квартира знаходиться в іпотеці, це не перешкоджає її поділу між подружжям. Але на практиці поділ іпотечної квартири ускладнюється тим, що доводиться ділити не тільки майно, а й обов'язки. До того ж, крім інтересу подружжя присутній інтерес третьої особи - банківської установи.

    Як розділити бізнес при розлученні

    Якщо про прибутки отримані бізнесменом чи бізнесвумен все зрозуміло, адже те що, доходи отримані під час шлюбу є об'єктом спільної сумісної власності, прямо вказано у Сімейному кодексі України, то відповідь на питання чи є частка у статутному капіталі юридичної особи об’єктом права спільної сумісної власності подружжя не така однозначна.

    Так, відповідно до рішення від 19 вересня 2012 року № 17-рп/2012 Конституційного суду України статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя є об’єктом їх спільної сумісної власності.

    В свою чергу, ВСУ у своєму рішенні від 3 червня 2015 року по справі № 6-38цс15 вказав, що грошові кошти чи інше майно, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал за рахунок їх спільних коштів та майна, стають власністю товариства, а в іншого з подружжя право власності на майно трансформується в право вимоги на виплату половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

    Що стосується акцій акціонерного товариства, зазначимо, що вони однозначно можуть визнаватись об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а отже можуть бути поділені між ними.

    Найбільш проблемним в аспекті поділу майна подружжя є бізнес фізичної особи – підприємця. Так, тривалий час, судова практика була на стороні позиції, що поділу підлягають тільки одержані доходи від такої діяльності. В той же час, можна довіритись Верховному Суду, який в постанові від 25.04.2018 у справі №344/1770/14-ц, вказав на те, що майно фізичної особи-підприємця вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів.

    Таким чином, в цьому питанні ключовими є три аспекти. По-перше, форма ведення підприємницької діяльності. По-друге, джерело походження коштів або майна за рахунок яких сформована юридична особа. По-третє, період в який майно чи кошти, за рахунок яких сформована юридична особа, набуті.

    Що робити якщо шлюб не був офіційний

    Відповідно до статті 74 Сімейного кодексу України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

    Тобто, сімейне законодавство, по-перше, визнає спільне проживання «цивільним шлюбом» підставою для виникнення у такої пари права спільної сумісної власності на майно, придбане за час спільного проживання. По-друге, допускає укладення договору між чоловіком і жінкою, що проживають сім'єю без реєстрації шлюбу щодо майна. В той же час необхідно відзначити, що шлюбний договір такі особи укласти не можуть, так як таке право українським законодавством передбачено для осіб, що зареєстрували шлюб, або осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу.

    Звичайно факт спільного проживання сім'єю підлягає доведенню і визнанню в суді.

    В першу чергу, суду необхідно буде підтвердити такі обставини:

    відсутність інших зареєстрованих шлюбів;

    спільне проживання на постійній основі;

    ведення спільного господарства.

    Якщо вказане буде доведено, то суд визнає майно, придбане за час існування «цивільного» шлюбу, спільним сумісним, а також зможе здійснити його поділ.

    Проте, в справах про поділ майна потрібен діалог між подружжям або колишнім подружжям. Саме діалог допомагає вирішити питання конструктивно, з найменшими втратами нервів і часу обох сторін. Але незважаючи на те, що «поганий мир, краще за добру війну», домовлятися на шкоду власним інтересам або інтересам дітей також не варто. А коли справа стосується прав та інтересів, в тому числі при поділі майна при розлученні, незамінним буде юрист, який переведе конфлікт в правове русло і надасть йому цивілізований характер.

    ЧЕТВЕРТЕ ВАШЕ ПИТАННЯ:

    Краще для мене, щоб дружина була ініціатором позову чи мені розпочати цей процес?

    Якщо Ви хочете вирішити питання про місце проживання дитини та розділ майна, то краще проявити ініціативу першому, щоби уникнути несподіванок.

    вИНИКНУТЬ ПИТАННЯ, ТИСНІТЬ КНОПКУ "ЗВЕРНУТИСЬ" БІЛЯ МОГО ФОТО!

    0 / 0
    Мєньков Андрій Васильович
    Мєньков Андрій Васильович 19 дней назад

    Юрист, г. Херсон, 17 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации
    Доброго дня Григорій. Відповідаю на ваші запитання.Чи може дружина подати розлучитися дистанційно?Так може, звернувшись через електронний суд або ж надіславши позовну заяву поштою. У той же час Ви можете наполягати на її особистій присутності для пояснення суду мотивів розірвання шлюбу.
    - Якщо вона бажає жити за кордоном, чи є в неї можливість залишити там дітей? Чи можу я їх повернути в Україну додому? Спір щодо того з ким будуть проживати діти має вирішити суд. Це може бути одна справа щодо розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей або окремі дві справи.
    - Чи може продати квартиру без моєї згоди? Квартира записана на неї, але куплена, коли вже були одружені. Продати без вашої згоди вона не зможе, бо нотаріус буде її вимагати при посвідченні договору. Квартира є спільною сумісною власністю подружжя і Ви є співвласником. При розподілі квартира поділиться порівну.
    - Краще для мене, щоб дружина була ініціатором позову чи мені розпочати цей процес. Це не має принципового значення хто розпочне процес. Позивач сплачує судовий збір при зверненні до суду, а суд потім при винесенні рішення стягує з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір.
    0 / 0

Похожие вопросы