Задайте вопрос юристу

829 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Права человека, 25 января 2023, вопрос №79331 150₴

Как бороться со спортзалом, расположенным под нами. Необходимо написать письмо жалобу в райдержадминистрацию.

На первом этаже нашего дома работает спортивная секция на профессиональном уровне. И если в помещении ведется профессиональная деятельность, то почему помещение не оборудовано средствами звукоизоляции? Тренировки проходят с 7 30 до 21 +. Работают и во время воздушных тревог. Спортсмены в своих тренировках используют тяжелые штанги, бросают их на пол, в результате, дрожат стены, появляются и увеличиваются в размерах трещины на стенах. Есть вероятность того, что может быть повреждена электропроводка в стенах, а самое главное, между 1м и 2м этажами проходит канализационная чугунная труба, которая может треснуть из за сильных вибраций плиты на 1м этаже.

Ответы юристов (5)

    Айвазян Юрий Климентьевич
    100%
    Айвазян Юрий Климентьевич год назад

    Адвокат, г. Николаев, 32 года опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Вікторе!

    Боротися з такими порушниками можна і треба! У Вас є на те всі законні права!

    Згідно зі статтею 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані:

    здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;

    забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;

    вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти):

    жилих будинків і прибудинкових територіях;

    лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури;

    готелів і гуртожитків;

    розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;

    інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

    парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.

    Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.

    Варто пам’ятати: при написанні скарги до органів державної влади бажано зібрати якомога більше підписів мешканців будинку та направити лист зі скаргою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

    У разі якщо порушення продовжуються, викликайте співробітників поліції за телефоном 102.

    Працівник поліції повинен зафіксувати факт порушення та скласти протокол про адміністративне правопорушення, який буде правовою підставою до подальшого покарання порушника тиші.

    Стаття 182 КУпАП передбачає відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші або без такої і на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші.

    Куди звертатись у разі порушення режиму тиші?

    Для боротьби зі злісними порушниками закону існує два методи:

    за участю поліції і судовий.

    За участю поліції. Порушення законодавчих, а також інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях тягнуть за собою наслідки, передбачені ст. 182 Кодексу України про адміністративні порушення.

    Звернутись у такій ситуації до органів Національної поліції України у два способи — усно або письмо.

    Усно бажано звертатись у випадку, коли подія, тобто порушення режиму тиші, відбувається прямо зараз. Нагадаємо, що викликати поліцію слід за номером “102”. Як правило, за викликом прибуває наряд патрульної поліції, який фіксує правопорушення, збирає пояснення свідків тощо, однак, притягнути чи не притягнути до відповідальності галасливого сусіда все-таки вирішує суд.

    Письмово бажано звертатись до органів Національної поліції у випадку систематичного порушення режиму тиші. Для цього потрібно зібрати докази порушення перевищення сусідами допустимого рівня шуму (ними може може аудіозапис, колективна скарга мешканців усіх прилеглих квартир, протокол та акт Держспоживслужби тощо) і направити заяву з доказами на адресу поліції.

    Через суд. Іншим можливим способом захисту своїх прав є звернення з позовом до суду. Так, особа може подати позов про відшкодування моральної чи навіть матеріальної шкоди, заподіяної систематичним порушенням режиму тиші.

    Але для того, щоб рішення суду було винесено на користь позивача, необхідно мати досить переконливі докази. Доказами можуть виступати звернення до поліції, показання сусідів, медичні довідки про завдання шкоди здоров’ю (довідка від лікаря, лікарняний лист, інші докази нервових розладів, порушень сну, погіршення слуху).

    Також особа, право на тишу якої порушено, може звернутися до суду з негаторним позовом про усунення перешкод в користуванні своїм майном.

    Негаторний позов - це позов власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння.

    Наводжу приклади судових рішень, за якими порушників притягнуто до відповідальності за порушення режиму тиші: рішення суду, яким галасливого сусіда, який голосно кричав, чим заважав відпочивати сусідам, пртягнуто до адміністративної відповідальності та стягнуто штраф у розмірі 255 гривень без звуковідтворювальної апаратури - http://reyestr.court.gov.ua/Review/87438534 рішення суду, яким зобов`язано ТОВ “АТБ-маркет” усунути перешкоди у праві користування житловим приміщенням шляхом демонтажу всіх вентиляторів, кондиціонерів та холодильного обладнання, що знаходяться під квартирою та створюють постійний шум та вібрацію - http://reyestr.court.gov.ua/Review/75170944.

    Яким чином можна зафіксувати факт порушення режиму тиші?

    Зафіксувати порушення шуму можна декількома способами:

    - протокол про адміністративне порушення, складений органами Національної поліції;

    - аудіозапис і відеозапис;

    - екологічна експертиза, яка може бути ефективною, коли джерело шуму носить відносно постійний характер (наприклад, шум кондиціонера, холодильника або іншого обладнання);

    - протоколи і акти Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (адреси територіальних відділень Держспоживслужби - http://www.consumer.gov.ua/ContentPages/Kontakti_Terorganiv/139/)

    Будуть питання, тисніть кнопку "звернутись" біля мого профілю. Буду радий допомогти!

    • Лемеш Виктор Клиент год назад

      Доброго дня, Юрій Климентьевич. Дякую за вашу скору відповідь. Скажить, будь ласка, можно ли воздействовать на арендаторов спортзала с другой стороны(я имею ввиду, есть ли перечень документов, обязательных при открытии спортзала(например согласие жильцов) и то, что помещение не звукоизолировано, те не приспособлено для шумных занятий.

      Если с моей стороны необходима оплата за Ваш ответ, то я оплачу. Дякую.

      • Айвазян Юрий Климентьевич
        Айвазян Юрий Климентьевич год назад

        Адвокат, г. Николаев, 32 года опыта

        Общаться в чате

        Можна, звичайно! Для того треба звернутись до органів виконавчої влади (районних чи Київської міської адміністрації), а також органів місцевого самоврядування (рад відповідного рівня)Ю, які через свої структурні підрозділи дають дозволи на відкриття подібних закладів дозвілля з урахування всіх необхідних в таких випадках норм ДБН та в межах повноважень, встановлених законом, повинні забезпечувати контроль контроль за виконанням своїх приписів. Також можна звернутись до Державного архітектурно-будівельної інспекції України.

        Можете звернутись до мене персонально, натиснувши кнопку звернутись біля мого профілю Проконсультую більше детально.

    Адвокат Евгений Александрович

    Доброго дня, Віктор!

    Статтею 24 Закону "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", покладається обов'язок на всіх громадян, а також підприємства, установи, різні організації, державні та місцеві органи влади дотримуватися встановлених санітарними правилами норми допустимого шуму і звучання.

    Для оцінки рівня шуму в житлових приміщеннях сформульовані загальні норми допустимої гучності (наказ МОЗ від 22.02.2019 № 463). Вони визначаються за рівнем звукового тиску постійного шуму (дБА) і критеріям шуму (NC) .Так, згідно з цими санітарним нормам, рівень шуму:

    • вдень не повинен перевищувати 55 дБ, а вночі 45 дБ в квартирах і житлових будинках, пансіонатах, інтернатах і спальнях садів; для готелів і гуртожитків норми дещо вищий - до 50 і 60 дБ відповідно;
    • на прилеглих до житлових будинків територіях днем - до 70 дБ, а вночі - до 60 дБ;
    • на майданчиках відпочинку на території мікрорайонів і груп житлових будинків, будинків відпочинку, пансіонатів, будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, майданчиках дитячих дошкільних установ, шкіл та ін. навчальних закладів - до 60 дБ;
    • в залах кафе і ресторанів рівень не повинен перевищувати 70 дБ, а в торгових залах або в аеропорту або на вокзалі в пасажирських залах - 75 дБ.

    Для довідки: рівень звуку 30 дБА - це шепіт і цокання настінного годинника; 45 дБА - звук звичайного розмови; 65 дБА - звук голосної розмови, який чітко чутно стороннім.

    Потрібно звернути увагу на те, що крім загальних положень закону про правила дотримання тиші, в кожному місті, селі, селищі місцева рада приймає більш конкретизовані, враховуючи специфіку, традиції, географічне розташування певної території.

    Так, в Києві діють «Правила благоустрою міста Києва». Вони регламентують питання дотримання тиші в громадських місцях. У денний час забороняється перевищення рівня шуму в 40 дБ, у нічний - в 30 дБ: в офісах, закладах громадського харчування, торгівлі, при проведенні концертів, масових святкових і загальноміських заходів.

    Якщо не можете самі виміряти рівень шуму (в разі якщо занадто сильно шумить кондиціонер сусідів або пральна машинка), можна звернутися в органи державної податкової служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (зателефонувавши на номер її управління, до якого відноситься ваше місто - можна пробити номер на сайті цієї служби).

    Для початку потрібно спробувати мирним шляхом вирішити питання тиші, якщо сусіди шумлять вночі і далі, можна звертатися в поліцію.

    Варіанти такого звернення:

    - Звернення в поліцію за телефоном "102".

    - Також, необхідно звертатися до управління Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів, яка складає відповідний акт про перевищення встановленого санітарними нормами рівня шуму.

    - Письмове звернення в поліцію:

    Для цього потрібно зібрати докази порушення перевищення сусідами допустимого рівня шуму (ними може може аудіозапис, колективна скарга мешканців усіх прилеглих квартир, або що-небудь інше) і направити заяву з доказами на адресу поліції.

    Зафіксувати порушення шуму можна декількома способами:

    • Протокол про адміністративне порушення, складений поліцією (це ефективно, коли поліція відразу ж реагує на звернення, приїжджає на місце порушення і "ловить на гарячому" сусідів-порушників);
    • Аудіозапис і відеозапис. На практиці суд оцінює аудіозаписи та відеозаписи тільки в сукупності з іншими доказами (так як неможливо повністю точно по таких записах зрозуміти, хто саме шумить, в який точно час, і чи перевищує шум допустимий рівень);
    • Екологічна експертиза. Її проведення є ефективним тоді, коли джерело шуму носить відносно постійний характер (наприклад, шум кондиціонера, холодильника або іншого обладнання). За допомогою такої експертизи можна виміряти точний рівень шуму, звуку і вібрації (щоб знати які ще питання можна ставити експерту при її проведенні, ознайомтеся з ухвалою суду про призначення такої експертизи).
    • Протоколи і акти Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів - є на практиці найкращим і надійним доказом порушення перевищення допустимих норм шуму. Цей державний орган уповноважений стежити за дотриманням всіх санітарних норм, в тому числі і норм допустимого шуму.

    Ось 3 приклади судових рішень, де на підставі протоколів цієї служби з зафіксованими точними даними рівня шуму, який перевищує допустимий, суд задовольнив позов про припинення такого порушення та відшкодування моральної шкоди: рішення у справі №813/1351/18 (припинення діяльності ресторану з- невідповідність нормам закону "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"), рішення у справі №367/7327/18 (судом встановлено режим роботи закладу - щодня не пізніше, ніж 22.00, робота кальянної повинна бути припинена), рішення у справі №175/598/17 (відшкодування моральної шкоди).

    Більше судових рішень за цією тематикою ви можете знайти у системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Отримати тестовий доступ в VERDICTUM можна за посиланням.

    До порушників громадського порядку, органами поліції або судом можуть бути застосовані покарання, передбачені ст. 182 КУпАП.

    Кодекс України про адміністративні правопорушення:

    Кодекс України про адміністра... | від 07.12.1984 № 8073-X (rada.gov.ua)

    "Стаття 182. Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях

    Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях -

    тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

    тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші або без такої і на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші".

    При наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    Всього доброго!

    Адвокат Евгений Александрович

    Віктор!

    Стаття 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 року, зокрема ч. 1 п. 2, п. 6, визначає спільне майно багатоквартирного будинку - це приміщення загального користування, у тому числі допоміжні, несучі, огороджувальні та несуче- згороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

    Рішенням Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року № 4-рп\2004 (справа №1-2\2004) визначено, що відповідно до Конституції України всі суб'єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

    Відповідно до пункту 1.4.6. Наказу, власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів і протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

    Згідно ст. 4 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» громадяни мають право на: безпечні для здоров'я і життя харчові продукти, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побуту, відпочинку та навколишнє природне середовище; участь у розробці, обговоренні та громадській експертизі проектів програм і планів забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, внесення пропозицій з цих питань до відповідних органів; відшкодування шкоди, завданої їх здоров'ю внаслідок порушення підприємствами, установами, організаціями, громадянами санітарного законодавства; достовірну і своєчасну інформацію про стан свого здоров'я, здоров'я населення, а також про наявні та можливі фактори ризику для здоров'я та їх ступінь.

    У відповідності до ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані: здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами; забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами; вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти): 1) жилих будинків і прибудинкових територіях; 2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури; 3) готелів і гуртожитків; 4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу; 5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди; 6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків. Шум на захищених об'єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби. У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об'єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України