Задайте вопрос юристу

880 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Предпринимательское право, 21 марта 2023, вопрос №82614 250₴

Як звільнитися директору ТзОВ

Доброго дня.
Запитання - старшу особу, скориставшись її незнаннями законодавства, "запросили попрацювати директором ТзОВ".
Як тепер йому "звільнитися з посади директора", враховуючи:
- за юридичною адресою ТзОВ фірма відсутня, звязку немає
- бенефіціарний власник ТзОВ - помер, а в право спадщини - не оформлено і невідомо чи буде
- практично діяльність ТзОВ не здійснює, але має значну заборгованість (податки, контрагенти, працівники тощо).
Дякую за відповідь.
P.s. коментарі "як так можна було на таке погоджуватися / як можна бути таким дурнем??? - приймаються :), але потрібно з цим щось зробити, мінімізуючи наслідки)

Ответы юристов (4)

    Гіммельфарб Станіслав  Олегович

    Доброго дня.

    Вихід у Вас тільки один - припинення трудових відносин в судовому порядку. На сьогодні сформована судова практика з цього питання.

    Маю вдалий кейс з цього питання

    Для можливості такого припинення необхідно провести деякі попередні дії, але конкретно можливо буде визначитись тільки після персонального спілкування з Вами.

    Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

    Промський Євгеній Сергійович
    Промський Євгеній Сергійович год назад

    Адвокат, г. Киев, 5 лет опыта

    Добрий день!

    У такій ситуації звільнення можливе через суд. У нас були подібні справи з успішним результатом. Натискайте кнопку "Звернутися" для зв'язку.

    Карпенко Андрій Володимирович
    50%

    Вітаю!

    Директор Товариства є найманим працівником, а отже, на нього повною мірою поширюється трудове законодавство, у тому числі у частині, що регулює припинення трудових відносин, зокрема, і право на звільнення за власним бажанням. Однак, виникають такі ситуації, коли власники бізнесу не бажають звільняти директора і не дають згоди на це, відсутній кворум на Загальних зборах учасників, або Товариство взагалі своєї господарської діяльності давно не здійснює, а зв'язок з такими власниками втрачено.

    Як в такому випадку діяти директору, не порушуючи норми закону? Адже, відповідальність за господарську діяльність, порушення норм податкового законодавства, порядок надання звітності, покладається саме на директора.

    Згідно ЗУ «Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю» директор - одноосібний виконавчий орган товариства та підпорядковується загальним зборам учасників і його наглядовій раді (у разі утворення).

    Тому, призначення на посаду директора та його звільнення з такої посади належить до виключної компетенції Загальних зборів учасників. Рішення про звільнення директора оформлюється у формі протоколу (якщо у Товаристві один учасник – рішенням одноособового учасника). Протокол подається реєстратору разом з реєстраційною заявою № 2, затверджену наказом Міністерства юстиції від 19.05.2020 №1716/5 та є підставою для внесення змін до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. А також додатково видається наказ на підприємстві або розпорядження уповноваженого органу (роботодавця) про звільнення директора, з обов’язковим записом до трудової книжки.

    Постає питання, яких заходів вжити директору для свого звільнення?

    У випадку відсутності згоди Загальних зборів учасників про звільнення з займаної посади директора, або відсутності кворуму на таких зборах, єдиним шляхом вирішення цієї ситуації, є звернення директора до суду з позовом про визнання трудових відносин припиненими.

    Але перед тим, як позиватись до суду, директору необхідно виконати певний алгоритм дій:

    1. По-перше, директору необхідно написати заяву про своє звільнення за власним бажанням, тобто за ст. 38 Кодексу законів про працю. У заяві зазначити дату звільнення не менш ніж за 2 тижні до дати відправлення листа та надіслати Загальним зборам учасників та на адресу Товариства.

    Наполегливо рекомендую, надсилати таку заяву цінним листом з описом вкладення. Обов’язково зберегти усі докази відправлення такого листа: вхідний номер, опис та фіскальний чек про відправку цінного листа.

    Після закінчення двотижневого строку після подання заяви про своє звільнення, директор товариства за своїм підписом повинен самостійно видати наказ про припинення виконання обов’язків директора за ст. 38 Кодексу законів про працю України, не чекаючи рішення Загальних зборів учасників.

    2. По-друге, директору необхідно скласти повідомлення про проведення Загальних зборів учасників Товариства. На щастя, чинне законодавство наділяє директора таким правом.

    Виконавчий орган Товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику Товариства не менш ніж за 30 днів до запланованої дати проведення Загальних зборів учасників, якщо інший строк не зазначено в статуті Товариства. У повідомленні необхідно зазначити: дату, час, місце проведення Загальних зборів, порядок денний, на якому буде поставлене питання щодо звільнення директора на підстави попередньої поданої заяви.

    Вказане повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення кожному учаснику Товариства.

    У статуті може бути передбачений інший, більш модернізований порядок повідомлення учасників про скликання Загальних зборів. Тому, необхідно враховувати також положення статуту компанії.

    У випадку, коли на зазначену дату Загальні збори учасників не відбулись (з різних причин), директору необхідно скласти протокол про це, із зазначенням такої причини. Як показує практика, учасники просто не з’являються на такі збори, або відсутність кворуму на зборах, що унеможливлює прийняття рішення з питань порядку денного.

    3. Третій етап є найважливішим. Після вчинення усіх вищезазначених дій директор може подати позов до суду про встановлення факту припинення трудових відносин між директором та товариством. В позовній заяві необхідно вказати ту дату звільнення, яка зазначали у своїй заяві.

    Обов’язковою вимогою в позовній заяві також треба зазначити щодо внесення відповідних змін до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Адже, якщо у рішенні суду буде відсутня така вимога, державний реєстратор має право відмовити у проведенні таких змін, у зв’язку з тим, що Товариство не може існувати без директора.

    Особливу увагу необхідно звернути на додатки до позовної заяви. Формуючи пакет документів до суду, треба обов’язково подати:

    • Заяву на звільнення з усіма доказами направлення її учасникам Товариства;
    • Повідомлення про скликання Загальних зборів учасників з усіма доказами направлення її учасникам Товариства;
    • Протокол, яким директор засвідчив, що Загальні збори не відбулись;
    • Наказ про припинення виконання обов’язків між директором та Товариством;
    • Первинний протокол про створення Товариства;
    • Наказ про призначення директора;
    • Установчий документ (статут) Товариства;

    З метою захисту своїх інтересів та отримання позитивного рішення у судовому процесі, директор повинен довести, що здійснив усі необхідні процедури, які вимагаються при звільненні особи з відповідної посади, а також надати докази на свою користь.

    Після того, як рішення набере законної сили директору необхідно звернутись до державного реєстратора юридичних осіб, який на виконання рішення суду повинен внести зміни про юридичну особу, що містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, та громадських формувань, а саме виключення відомостей про директора.

    ЗА ДОДАТКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ПРО СУДОВУ ПРАКТИКУ НАТИСНІТЬ "ЗВЕРНУТИСЯ "

    Айвазян Юрій Климентійович
    50%
    Айвазян Юрій Климентійович год назад

    Адвокат, г. Николаев, 33 года опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Денисе!

    Зробити таке можливо.

    Але давайте по порядку...

    Частиною першою статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі — Закон про ТОВ/ТДВ) загальні збори учасників є вищим органом товариства. Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч. 1, 2 ст. 30 Закону про ТОВ/ТДВ), у т.ч. обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них).

    Причому, рішення загальних зборів учасників з такого питання приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (ч. 4 ст. 34 Закону про ТОВ/ТДВ).

    Втім, важливим етапом обрання нового та звільнення попереднього керівника є порядок скликання загальних зборів, що прописано також у Законі про ТОВ/ТДВ.

    Відповідно до ч. 1-5 ст. 32 Закону про ТОВ/ТДВ загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства — директором (якщо інший орган/особа не визначені у статуті) у такому порядку:
    1. директор скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.
    2. директор зобов’язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників ( якщо інший строк не встановлений статутом). Таке повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.
    3. повідомленні про загальні збори учасників має містити окрім дати, часу, місця проведення, також і порядок денний зборів.

    Чому так важливо детально та ретельно дотримуватись порядку звільнення, прописаного Законом про ТОВ/ТДВ та Статутом товариства?

    Покажу це на живому прикладі. Постанова ВС від 19 січня 2022 року у cправі № 911/719/21

    Ситуація, яка розглядається у справі № 911/719/21, є доволі поширеною — засновниками ТОВ є дві фізособи, що володіють 40% та 60% відповідно. А згідно п. 18.11 Статуту загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

    До речі, ситуація була такою ж, якби кількість голосів була рівною (50% на 50%),

    Адже, приймати рішення про звільнення в обох випадках доводиться за присутності обох засновників.

    Втім, у коментованій мною справі, учасник ТОВ, який володіє 60% голосів, не з’явився на загальні збори, на відміну від учасника, який володіє 40% голосів.

    Які наслідки порушення порядку звільнення керівника?

    Маю зазначити, що обов’язок належного повідомлення учасників товариства про скликання зборів покладено на керівника (або іншу уповноважену на це Статутом особу).

    Тому, керівник має чітко виконати вимоги Закону про ТОВ/ТДВ та Статуту, зокрема, не просто відправити повідомлення про заплановані збори, а поштовим відправленням з описом вкладення. Йдеться про саме повідомлення (де має бути зазначено дата, час та місце зборів) та порядок денний загальних зборів (де одним з питань (або єдиним питанням) буде саме розгляд заяви керівника про звільнення). Цей перелік може бути інший згідно із Статутом.

    Це важливо, адже доказ поштового відправлення з описом вкладення буде доказом в суді про дотримання порядку повідомлення.

    У коментованій нами справі № 911/719/21 саме недотримання цього порядку скликання загальних зборів й стало підставою для відмови керівнику ТОВ (позивачу) у задоволенні його позовної заяви судами всіх трьох інстанцій.

    А як бути із заявою про звільнення — який порядок надсилання її учасникам ТОВ?

    Керівник може звільнитись з підстав, визначених контрактом, або за загальними правилами, передбаченими КЗпП.

    У нашому випадку, керівник ТОВ звільнявся за власним бажанням (ст. 38 КЗпП). Причому, свою заяву він надіслав разом з повідомленням про проведення загальних зборів та порядком денним.

    А як із відпрацюванням двох тижнів за приписами ст. 38 КзпП?

    Справа в тому, що для керівника це не так важливо, як для працівника — загальні збори щодо вирішення питання звільнення керівника не можуть відбутись раніше, ніж через 30 днів з моменту надсилання повідомлення про їх проведення. І до цього моменту керівник виконує функції керівника — хоча правильно сказати, до обрання нового. Адже процедура звільнення керівника фактично закінчується внесенням змін до ЄДР та заміною його на нову особу.

    Хоча ВС у коментованій мною справі все ж наголошує, що вимоги ст. 38 КзпП в частині надсилання заяви про звільнення письмово за два тижні має бути дотримано. Хоча, на нашу думку, під час війни керівник, як і будь-який інший працівник, може скористатися нормами ст. 4 Закону № 2136 і наполягати на звільненні за обраною ним самостійно датою. Адже, під час війни та ще і в зоні бойових дій таке «відпрацювання 2 тижнів», а, точніше, попередження про звільнення з власної ініціативи працівника не є обов’язковим.

    Але звільнення із ризиком для життя навіть під час війни буває не в кожного. Саме тому, суд наполягає на попередженні власників заздалегідь.

    Важливо! Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 дійшов висновку, що відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган попередивши власника письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

    Як бути, якщо рішення не було прийнято загальними зборами?

    У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту свої прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

    Судова практика визначає, що не вирішення загальними зборами учасників товариства питання про звільнення працівника з посади директора є порушенням його права щодо вільного вибору праці.

    Окрім того, суди вважають, що процедура звільнення директора із займаної посади не може вважатись завершеною внаслідок припинення лише трудових відносин з товариством. Оскільки повноваження директора як посадової особи припиняються з моменту прийняття відповідного рішення засновниками та внесення змін до ЄДР.

    Таким чином, по-перше, трудові відносини директора з товариством мають бути припинені з дотриманням законодавства. По-друге, директора має бути виключено з ЄДР як керівника товариства.

    Тому, відсутність прийняття рішення про звільнення дають підстави керівнику ТОВ звернутись до суду і не лише з позовом про припинення трудових відносин, а й про виключення запису про нього як про керівника ТОВ з ЄДР.

    Нарешті як бути, якщо засновник чи один із засновників помер?

    ВС наголосив, що у зв`язку зі смертю єдиного учасника ТОВ керівник позбавлений можливості реалізувати передбачене частиною першою статті 38 КЗпП України його право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

    При цьому, суди визначають, що дотримання положень закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись у разі смерті засновника не може бути застосовано, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

    Тож, в такому разі звертатись до такого засновника не потрібно, достатньо звернутись до суду відразу після прийняття рішення про звільнення з поданням доказів смерті засновника.

    ВИСНОВОК: Не грає ролі, чи є засновник у підприємства ТОВ, чи він помер. Головне дотриматись правильного порядку звільнення. Смерть засновника не є причиною для порушення прав директора на звільнення. Тому трудовий договір може бути розірваний і в цьому випадку! В крайньому випадку, якщо не залишилось жодного засновника ТОВ, у особи зберігається право на звернення до суду.

    Виникнуть додаткові питання, натискайте кнопку ""звернутись біля мого фото, охоче на них відповім!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України