Договір куплі-продажу. Товару немає, передплата не повертається. Як повернути кошти?

Доброго дня!

Законодавство дозволяє укладати договори у спрощений спосіб шляхом обміну листами чи документами, з яких зрозуміло, що між сторонами є певна домовленість (ст.205 Цивільного кодексу України, ст. 181 Господарського кодексу України). Зазначу, що самого лише електронного листування, щоб підтвердити укладення договору буде недостатньо. Судова практика свідчить, що суди все частіше не враховують електронне листування сторін якщо документи, які передавались таким шляхом, не скріплені електронним цифровим підписом (ЕЦП) - чого у Вас, нажаль, скоріш за всього, не має. Тому в судовому порядку діяти буде вкрай важко. Кращє за всього йти по шляху здійснення шахрайства щодо вас. Тому вкрай важливо психологічно давити на продавця, тим паче, якщо він не є очевидним шахраєм. Попереджувати його про те, що ви будете вимушені повідомити правоохоронні органи, податкову службу, та інші компетенні органи, які йому не дадуть працювати в тому ж самому руслі. Більше за те, йому погрожує не тількі фінансова відповідальність, а й ще і кримінальна.Але є інші варіанти що вам робити. Пропоную варіант того,що ви "помилково перерахували кошті іншій особі".

В такому випадку, якщо помилку виявили оперативно і кошти ще не списали з рахунку платника, то й повертати їх не потрібно. Для цього потрібно подати до банку платника документ про відкликання платіжного доручення. Платник має право це зробити у будь-який час до списання платежу з його рахунку(п. 23.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»,п. 2.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті). Документ про відкликання платник складає у довільній формі на папері або в електронному вигляді.

Якщо кошти вже списали, але ще не зарахували на рахунок отримувача, то для цього платник подає своєму банку документ про відкликання коштів. Банк платника того самого дня дає банку отримувача вказівку повернути кошти, і банк отримувача в день одержання вказівки повертає кошти за реквізитами, що в ній зазначили. Потім банк отримувача повідомляє свого клієнта, що кошти відкликав платник (п. 23.4 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»,п. 2.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті).

У разі помилки платника та коли кошти вже зарахували на рахунок неналежного отримувача:

1. Виявивши помилку, платник негайно надсилає неналежному отримувачеві вимогу повернути суму переказу. У вимозі зазначає дату перерахування коштів, точну суму помилкового переказу, повні й точні банківські реквізити платника для повернення коштів, а також строк для виконання вимоги та відповідальність за його порушення.
2. Свої вимоги платник обґрунтовує наведеними вище законодавчими нормами і главою 83 Цивільного кодексу, яка регулює обов’язок особи, що набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути потерпілому таке майно. У теорії права це називається кондикційними зобов’язаннями (лат. — той, що стосується вимоги про повернення).Отже, саме главу 83 Цивільного кодексу застосовує платник, коли висуває до неналежного отримувача вимогу повернути суму помилкового переказу.
3. Вимогу надсилають цінним листом із описом вкладення і повідомленням про вручення або вручають неналежному отримувачеві кур’єром. На примірнику платника ставлять позначку про те, що її одержав отримувач. Аби пришвидшити реакцію неналежного отримувача, варто також надіслати йому вимогу електронною поштою та/або факсом.

Строку для повернення коштів, помилково перерахованих з вини платника, Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті не визначають. Неналежний отримувач має повернути помилково зараховані на його рахунок кошти у строки, встановлені законодавством України, за їх порушення він несе відповідальність згідно із законодавством України(п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті).

Доброго дня, Константине!

1. Якщо здійснюється захист прав в судовому порядку, про що просити суд? Про розірвання договору у зв'язку із істотним порушенням договору? Як вимагати кошти, через стягнення збитків, або цивільним законодавством передбачений якісь шлях незаконного збагачення? Буду вдячний якщо можете привести приклад позовних вимог для цієї ситуації;

У разі неотримання товару після виконання всіх умов претензійного порядку повернення коштів Ви тмаєте право на повернення коштів у судовому порядку.

Основним документом, який регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності, а також встановлює права споживачів та визначає механізм реалізації державного захисту їх прав є Закон України „Про захист прав споживачів"(далі-Закон). Відповідно до Закону споживачем є громадянин, який придбаває, замовляє або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.

З метою задоволення своїх потреб споживач вступає у відносини з виробником, виконавцем або продавцем. Виробником, виконавцем або продавцем може бути підприємство, установа, організація або громадянин-підприємець, які виробляють товари для реалізації, виконують або надають послуги, реалізують товари за договором купівлі-продажу.

При придбанні товарів чи задоволенні будь-яких побутових потреб кожен з нас, навіть не задумуючись над цим, стає учасником правовідносин, які виникають між споживачем з одного боку та підприємством, установою, організацію або громадянином-підприємцем з іншого.

Для уникнення будь-яких непорозумінь між споживачем та господарюючим суб’єктом, який займається реалізацією товарів або наданням послуг, важливо щоб перед вибором товару (послуги) споживач отримав, по можливості, максимум інформації про цей товар, а при необхідності й безпосередньо про суб’єкта господарювання.

Основним підтверджуючим документом відносин між споживачем і виконавцем (продавцем) є договір. Договором є усна або письмова угода між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за якими здійснюються купівля-продаж, роботи та послуги. Письмова угода може оформлятися квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, путівкою, талоном або іншими документами.

Під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу. Наявність у споживача підтверджуючого документа про придбання товару (послуги) є підставою для врегулювання спірних питань з продавцем (виконавцем) у правових рамках. Разом з тим відсутність документального підтвердження про придбання споживачем товару (послуги) може ускладнити врегулювання спірних питань.

За наявності у роботах (послугах) істотних відступів від умов договору або інших істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Чинним законодавством передбачено, що у разі порушення прав споживачів суб’єкти господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг несуть відповідальність. Зокрема, у разі надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про товар (роботу, послугу) та про виробника (виконавця, продавця), що спричинило:

• придбання товару (роботи, послуги), який не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків;
• неможливість використання придбаного товару (роботи, послуги) за призначенням - споживач має право вимагати надання у розумно короткий, але не більше місяця, термін належної інформації. Якщо інформацію в обумовлений термін не буде надано, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків;
• заподіяння шкоди життю, здоров’ю або майну споживача – він має право пред’явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги щодо майнової відповідальності за заподіяну шкоду, а також вимагати відшкодування збитків, завданих природним об’єктам, що перебувають у його володінні на праві власності або на інших підставах, передбачених законом чи договором.

Нарешті, коли на свою претензію Ви отримаєте відмову, або взагалі нічого не отримате Ви маєте право на подання позову до суду у порядку порушення прав споржіивачів. Так заяву я можу для Вас підготувати.

2. Крім досудової претензії і можливої заяви по шахрайству, чи є якісь ще можливості досудового врегулювання? Чи поширюються вимоги щодо захисту прав споживачів на фізичну особу-продавця, який не є підприємцем?Буду вдячний за будь-яку корисну інформацію.

Так, в данному випадку можна ставити питання про шахрайство. З такою заявою треба звернутись до кіберполіції.

Якщо Ви стали жертвою шахрайства в інтернеті, треба звернутись до Департаменту кіберполіції Національної поліції України.

Департамент кіберполіції Національної поліції України є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який входить до структури кримінальної поліції Національної поліції та відповідно до законодавства України забезпечує реалізацію державної політики у сфері боротьби з кіберзлочинністю, організовує та здійснює відповідно до законодавства оперативно-розшукову діяльність.

Основні завдання Департаменту кіберполіції Національної поліції України:

1) Участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики щодо попередження та протидії кримінальним правопорушенням, механізм підготовки, вчинення або приховування яких передбачає використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.

2) Сприяння у порядку, передбаченому чинним законодавством, іншим підрозділам Національної поліції у попередженні, виявленні та припиненні кримінальніх правопорушень.

Для отримання on-line допомоги та надання даних для оперативного реагування на кібер інциденти натисніть на посилання. Інформацію буде опрацьовано у відповідності до Закону України "Про звернення громадян"

Телефони:

Для довідок за електронними зверненнями, відправленими через форму зворотнього зв'язку:

0800 50 51 70

Приймальня:+380 (44) 374 3713

Канцелярія Департаменту кіберполіції:+380 (44) 374 3751, +380 (44) 374 3799

Електронна пошта:

Для надання додаткової інформації за електронними зверненнями, відправленими через форму зворотного зв`язку:

callcenter@cyberpolice.gov.uaДля ЗМІ:press@cyberpolice.gov.ua

Нагадуємо, прийом звернень громадян здійснюється за допомогою форми «Зворотного зв’язку» на нашому сайті та в письмовому вигляді. Просимо з розумінням поставитись до необхідних тимчасових заходів та не наражати себе й інших на небезпеку.

Будуть питання, тисніть кнопку "звернутись" біля мого профілю.

Вітаю, Костянтине!

Питання:1. Якщо здійснюється захист прав в судовому порядку, про що просити суд?Про розірвання договору у зв'язку із істотним порушенням договору?Як вимагати кошти, через стягнення збитків, або цивільним законодавством передбачений якісь шлях незаконного збагачення?Буду вдячний якщо можете привести приклад позовних вимог для цієї ситуації;

У ДАНОМУ ВИПАДКУ ПОТРІБНО БУДЕ ПОДАВАТИ ПОЗОВ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧА, СТЯГНЕННЯ СПРИЧИНЕНОЇ МАТЕРІАЛЬНОЇ ШКОДИ ТА МОЖЛИВО МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ.

ОЗНАЙОМТЕСЬ ІЗ СХОЖИМ РІШЕННЯМ: https://reyestr.court.gov.ua/Review/109659465

2. Крім досудової претензії і можливої заяви по шахрайству, чи є якісь ще можливості досудового врегулювання? Чи поширюються вимоги щодо захисту прав споживачів на фізичну особу-продавця, який не є підприємцем?Буду вдячний за будь-яку корисну інформацію.

ОДНОЗНАЧНО, ЩО ВИМОГИ ПОШИРЮЮТЬСЯ. І У ДАНОМУ ВИПАДКУ ТОЙ ФАКТ, ЩО ДАНА ОСОБА ЗДІЙСНЮЄ ПО СУТІ ПІДПРИЄМНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ БЕЗ СТВОРЕННЯ, МОЖЕ ЗІГРАТИ ВАМ НА КОРИСТЬ.

АЛЕ ПОЧАТИ ОДНОЗНАЧНО ПОТРІБНО З ПРЕТЕНЗІЇ, У ЯКІЙ ВКАЗАТИ І ПРО ЗДІЙСНЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПО СУТІ НЕЛЕГАЛЬНІЙ ОСНОВІ.

ОКРІМ ПРЕТЕНЗІЇ, А ПОТІМ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ - ВАРІАНТІВ НЕМАЄ.

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПОЛІЦІЇ У ДАНОМУ ВИПАДКУ РЕЗУЛЬТАТІВ НЕ ПРИНЕСЕ, ОСКІЛЬКИ ПО СУТІ ЦЕ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ І ПОЛІЦІЯ ТАКИМ ЗАЙМАТИСЬ НЕ БУДЕ.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Закон України " Про захист прав споживачів" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/1023-12#Text):

" Стаття 13. Право споживача у разі укладення договору на відстані...

6. Якщо інше не передбачено договором, укладеним на відстані, продавець повинен поставити споживачеві товар протягом прийнятного строку, але не пізніше тридцяти днів з моменту одержання згоди споживача на укладення договору.

У разі неможливості виконання договору через відсутність замовленого товару продавець повинен негайно повідомити про це споживача, але не пізніше тридцяти днів з моменту одержання згоди споживача на укладення договору...

7. До договору, укладеного на відстані, застосовуються положення, передбачені частинами п'ятою - дев'ятою статті 12 цього Закону.";

" Стаття 12. Права споживача в разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями...

9. Якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.";

"Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:...

18) продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації;.."

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

" Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом...

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:...

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;...

Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов'язання

1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)...

2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.";

"Стаття 570. Поняття завдатку

1. Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

2. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом...

Стаття 571. Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком

1. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.

Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості..."

Цивільний процесуальний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text):

" Стаття 76. Докази...

2. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;...

Стаття 100. Електронні докази

1. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

2. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу...".

---

Доброго дня, пане Констянтине! По-перше, вважаю належним, доцільним та необхідним на даний час направити продавцю заяву в електронній формі з використанням КЕП про розірвання договору та повернення, перерахування суми передплати протятгом встановленого Вами строку (до семи днів) із застереженням про нарахування, у випадку відмови, прострочення перерахунку коштів, пені у розмірі 1 відсотка від суми передплати за кожний день прострочки. У заяві виккладіть свій РНОКПП (ПІН), а також банківські реквізити Вашої платіжної карти (дізнатись у відділені банку або в особистому кабінеті банку). По-друге, якщо сума передплати мала формулювання як завдатку, Ви маєжте право вимагати повернення її подвійного розміру. По-третє, предметом позову є, буде відшкодування майнової шкоди. По-четверте, електронна переписка, хоча й без КЕП, є належним доказом. Ви або у судовому засіданні надаєте суду носій цього доказу (телефон) для огляду, або попередньо направляєте до суду заяву із застосуванням КЕП про направлення електронних копій переписки. По-п'яте, якщо продавець не є ФОП, то Закон про захист прав споживачів на нього не поширюється (не підлягає до застоування напрахування пені). Але це скасовує Вашого права відшкодування майнової шкоди в порядку Цивільного кодексу.

Доброго дня!

Якщо особа придбала товар у офіційному сертифікованому магазині і є товарний чек ,накладна видачі, рахунок ,який вона сплатила і товар не входить до переліку тих,що не підлягають поверненню, кошти має право отримати повернувши товар у товарному вигляді з документами.

Якщо товар б/у придбано в інтернеті без документів ,то повернення малоймовірне, але можна звернутися до поліції про вчинення шахрайства і до банку, аби картку шахрая заблокували.

Якщо порушено порядок експлуатації треба направити товар до Вашого сервісного центру ,або незалежного експерта. Отримати висновок про причини несправності та направити його покупцю разом з письмовою відмовою через її порушення користування. Але вона зможе звернутия до суду доводити факт повернення коштів, надавши докази. Або не надавши ,тоді у позові буде залишено без розгляду.

Далі обгрунтування:

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про захист прав споживачів, «Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його гарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром».

Отже, обміну або поверненню підлягає тільки новий товар, який не має слідів використання: потертостей, забруднень, тощо. Товар повинен бути повернутий у повному комплекті, з ярликом, в своїй оригінальній упаковці, з заводським маркуванням, і супроводжуючими документами.

Тому, якщо сумніваєтеся в правильності вибору товару з яких-небудь параметрами або характеристиками – не розпаковуйте його. Матраци і меблі відповідної якості, виготовлені за індивідуальними параметрами, поверненню або обміну не підлягають. Матраци у вакуумній упаковці відповідної якості після відкриття упаковки поверненню або обміну не підлягають з причини втрати товарного вигляду. Гроші за надані послуги (збирання меблів, доставка, підйом на поверх) поверненню не підлягають. Доставка товару від споживача назад продавцю не входить в обов’язки останнього.

Для обміну або повернення належної якості покупцеві необхідно надати:

Товар (відсутній у вживанні, у непошкодженій заводській упаковці, що містить етикетку/паспорт/гарантійний талон).

Товарний чек (накладну).

Для обміну або повернення неналежної якості покупцеві необхідно надати:

Товар.

Товарний чек (накладну).

Упаковку, в якій доставлявся товар.

Виробничу етикетку/паспорт товару.

Як повернути гроші за товар: порядок дій

За умовами повернення грошових коштів за товар належної якості, покупцеві необхідно виконати декілька дій:

звернутися до продавця і написати заяву на повернення коштів. Як правило, в магазині є стандартний бланк повернення, в якому необхідно вказати персональні дані.

повернути придбаний товар в цілій упаковці і з повною комплектацією, зазначеною в технічній документації (техпаспорті).

надати квитанцію про покупку, товарний або касовий чек.

В який термін зобов’язані повернути гроші за товар

Відповідно до закону, при поверненні товару належної якості розрахунки із споживачем проводяться виходячи з вартості товару на момент купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються покупцеві в день повернення покупки (розірвання договору). Якщо у продавця (магазину) немає можливості повернути гроші відразу — виплати проводяться не пізніше, ніж через 7 днів з моменту отримання товару та письмової заяви на повернення.

Повернення грошових коштів здійснюється способом, яким здійснювалась оплата — банківським переказом на зазначені покупцем у заяві реквізити або готівкою.

Товари, що не підлягають обміну та поверненню

Держава захищає інтереси всіх своїх громадян, тому, щоб не порушувати права інших споживачів, які придбають повернуту ким-небудь продукцію, Кабінетом Міністрів України затверджено «Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню)».

У список «неповернення» потрапили всі продовольчі товари (їжа, напої, алкоголь, дитяче харчування, тютюнові вироби), ліки, медичні інструменти, прилади та апарати, предмети санітарної гігієни. Крім того, обміну та поверненню не підлягають деякі непродовольчі товари: панчішно-шкарпеткові вироби, постільна та натільна білизна, косметика, парфумерія, товари для новонароджених, інструменти для манікюру і педикюру, ювелірні вироби, друкована продукція та інше.

Як повернути побутову техніку та електроніку

Процедура обміну і повернення побутової техніки, особливо великогабаритної (холодильник, пральна або посудомийна машина, духова шафа, плита), має низку особливостей. Зокрема, якщо під час доставки товару ви зрозуміли, що він вам не підходить (не вписується в інтер’єр, не підходить колір або габарити), можна від нього відмовитися. Однак за доставку техніки доведеться заплатити.

Повернути гроші за побутову техніку та електроніку, що була в експлуатації, навіть якщо йдеться лише про декілька днів, досить складно. Необхідно зв’язатися із сервісним центром, доставити туди товар і чекати, поки вони перевірять збереження якісного стану техніки.

З мобільними телефонами і смартфонами – аналогічна ситуація. Відповідно до українського законодавства, телефон без браку і несправності можна повернути в магазин протягом 14 днів.

Достатньою підставою для відмови повернути гроші за телефон є перепрошивка пристрою, установка сторонніх додатків або наявність в пам’яті смартфона користувацького контенту — фотографії, музика, відео. Крім того, якщо з телефону були здійснені дзвінки сумарною тривалістю більше 5 хвилин — пристрій назад не приймуть.

Якщо огляд не виявив ніяких підстав для відмови в прийомі телефону назад в магазин на реалізацію, покупець може або повернути свої гроші, або обміняти смартфон на новий, в тому числі з доплатою.

Як обміняти/повернути одяг і взуття

Повернути гроші за речі, які не сподобалися або обміняти їх на інший товар, можна за умови, що взуття та одяг не були у експлуатації і повернені в непошкодженому і незабрудненому вигляді. У заміні взуття/одягу на нові речі (поверненні грошей) буде відмовлено, якщо:

з моменту купівлі товару, що не має суттєвих недоліків, пройшло більше 14 днів,

продукція, що повертається не є новою (помітні сліди носіння, потертості, дефекти),

при перевірці якості товару виявлені ознаки стороннього втручання (спроба ремонту) або порушені інші умови гарантійного обслуговування,

комплектація товару, що повертається є неповною, наприклад, втрачені якісь елементи одягу або взуття,

відсутній товарний або касовий чек, який підтверджує факт придбання товару.

Чи можна повертати взуття із дефектами

Можна. Якщо ці дефекти виявилися під час гарантійного терміну (відклеїлася підошва). Такі недоліки виникають за вини виробника (в добросовісно зроблених черевиках підошва через 2 тижні не відклеїться), а тому у вас виникає право вимагати замінити черевики на аналогічні або повернути кошти.

Це передбачає частина 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів». Для цього потрібно показати продавцеві чек про оплату. Якщо бажаних черевиків немає в наявності, але вони можуть з’явитися, то попросять зачекати до їхньої появи (максимум 2 місяці). Після цього часу можете вимагати повернення коштів.

Таблички у взуттєвих магазинах на зразок «Товар обміну не підлягає» варто сфотографувати як доказ, якщо маєте бажання звертатись до суду. Вони є цілком незаконними. Обов’язок продавця ─ прийняти товар, замінити його або повернути гроші, передбачений частиною 5 статті 8 зазначеного Закону.

Чи можна фотографувати товар у супермаркеті

Так, можна. Згідно зі статтею 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб ─ на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Інших підстав для обмеження права фотографувати товар Конституція не зазначає.

Стаття 50 Конституції України гарантує кожній людині право вільного доступу до інформації про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена. Заборона фотографувати товари унеможливлює конституційний механізм реалізації цього права.

Що робити, коли через власну необережність покупець розбив скляну тару в супермаркеті або інакше пошкодив товар

Тут провина повністю лежить на працівниках супермаркету, адже вони є відповідальними за належне зберігання товару. Якщо ця чашка просто вислизнула у вас, покупця, із рук – також не поспішайте за неї платити. Згідно зі статтею 323 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення та випадкового псування майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Покупець – не власник, поки не заплатить за чашку. Отже, ризик несе супермаркет. Якщо працівники закладу наполягають на вашій вині, то її потрібно спершу довести. У суді. Якщо супермаркет не полінується туди звернутися. Самостійно стягувати такі виплати він не має права. Може тільки зафіксувати факт пошкодження свого майна.

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати, а також, відповідно до цієї норми, забороняється примушувати споживача купувати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту.

Чи можна по дорозі до каси спожити товар

Прямої заборони споживати продовольчі товари до моменту їхньої оплати в Законі «Про захист прав споживачів» немає. Проте, поки покупець не заплатить за товар, він є власністю супермаркету. Працівники можуть зробити лише зауваження і попросити заплатити за нього на касі. Якщо покупець відмовиться його оплачувати, то можуть викликати поліцію.

Ціна товару відрізняється від заявленої на ціннику: як діяти

Коли ви купуєте, наприклад, пакет молока, відбувається укладення договору купівлі-продажу з супермаркетом. Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати товар у власність покупцеві, а покупець приймає або зобов’язується прийняти цей товар і сплатити певну грошову суму. У статті 691 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Отже, грошова сума – ціна – є умовою договору, яка вам відома і на яку ви погоджуєтесь.

Поки ціна молока існує лише в базі даних, але не на ціннику, продавець чи супермаркет не має права вимагати від вас оплати молока за новою ціною. На цю умову договору (вона просто не була вам відома) ви не давали згоди. А без спільної згоди обох сторін договір укласти неможливо.

Молоко вам або продадуть за старою ціною, або відмовляться продавати.

Що робити, якщо після інциденту на касі відмовилися продавати товар

Супермаркет взяв на себе обов’язок продавати товари кожному, хто до нього звернеться, тобто виконувати умови публічного договору купівлі-продажу (як готелі, банки, установи зв’язку). Це регулюється статтею 633 Цивільного кодексу України.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

У цій самій статті зазначено, що підприємець (супермаркет) не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). Тобто просто так споживачеві щось не продати не можуть.

У разі необґрунтованої відмови супермаркетом від укладення публічного договору споживач має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою. Можна з того приводу звернутися або до адміністрації супермаркету, або до суду, якщо товар вважається дорогим для споживача.

Чи можуть працівники магазину заборонити обмацувати та оглядати товар

У магазинах одягу часто можна почути: «Не торкайтеся до сорочок, ми вам самі їх покажемо». Такі зауваження є необґрунтованими, оскільки кожен покупець має право, згідно з частиною 2 статті 700 Цивільного кодексу України, до укладання договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі.

У Правилах роздрібної торгівлі непродовольчими товарами (пункт 11 розділу 2) зазначено, що продавець зобов’язаний створити споживачу зручні умови для ознайомлення, вибору та примірки швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів.

Також частина 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» зобов’язує продавця всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня!

Якщо жінка його придбала як товар б/у через інтернет -портал типу ОЛХ чи інші,то жодних вимог ,щодо повернення такого товару немає.

Якщо вона придбала його не у сертифікованому магазині, договір не складався ,чек ,накладна не видавалася, довести у суді угоду купівлі- продажу неможливо, як і щось вимагати у Вас.

Купуючи б/у товари в інтернеті особи мають розуміти ризик ,який вони беруть на себе.

Якщо ви не власник магазину, продажу офіційно не відбулося ,то і вимог бути не може.

___

У Вашому випадку - немає магазину,(юр. Особи чи ФОП) немає продажу за документами, не може бути вимог.

Хоча жінка має право звернутися до суду для компенсації моральних збитків ,це її право, якщо вона вважає ,що збитки вона понесла.

З Повагою,

Костянтин Гончаренко