Моей кошке (1,5 года) сделали неудачно стерилизацию. Можно засудить вет. клинику?

Доброго вечора, Леонид!

ТРЕБА ПРОВЕСТИ ЇЇ МЕДИЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ, ВЕТЕРИНАРНУ ЕКСПЕРТИЗУ ТОЩО, ЩОБ МАТИ ВИСНОВОК ПРО ПОРУШЕНЯН ПРОЦЕДУРИ, МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАЦІЇ.

ПІСЛЯ ЧОГО, ВИ МАЄТЕ ПРАВО ПОДАТИ ДО СУДУ ПОЗОВНУ ЗАЯВУ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ТА МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ.

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

"Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства".

"Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу".

Стаття 22. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди

1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

4. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

3. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

"Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом

1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

4. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

5. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку".

"Стаття 175. Позовна заява

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

5. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору".

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Всього доброго!

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року за реєстр. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що відповідно до статей 55,124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Добрый вечер. Можно требовать от клиники возмещения ущерба ( как морального так и материального). Для этого, необходимо подготовить и отправить им письменную претензию. Если откажутся возмещать ущерб, тогда уже можете подать в суд. Но необходимо доказать их вину, ущерб и связь, между виной и ущербом. Проблема в том, что у нас нету протокольной ветеринарной медицины. Поэтому Основаный доказательством будет заключение ветеринарной экспертизы. Такую провести могут в Харькове, в институте судебных экспертиз. По стоимости, до 15 тыс. Обращайтесь, были похожие дела с ветеринарной клиникой.

Доброго дня. Пропоную розпочати із менш затратного – досудового врегулювання шляхом направлення листа-претензії до надавача медичних послуг: медичного закладу чи до окремо практикуючого лікаря у приватному порядку. У цьому листі рекомендую

- конкретно сформулювати зміст претензії, надавши відповідні документи, які є вагомими доказами по суті звернення;

- обов’язково вказати обрану вимогу відшкодування завданої шкоди: у повному розмірі повернення оплати за надані послуги, безоплатне усунення недоліків, пропорційне зменшення ціни за надану послугу.

Якщо надавач цих послуг погоджується відшкодувати завдану шкоду, то в такому разі спір є вирішеним. Коли надавач послуги відхиляє усі претензії, або ж не надав відповідь на лист-претензію, тоді варто звертатися до суду за захистом своїх прав та інтересів як споживача. Причому, судовий збір у такому випадку не сплачується, адже частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

Вже в судовому порядку потрібно буде довести той факт, що між пацієнтом та надавачем послуг було укладено договір про надання медичних послуг, (у вашому випадку це чек) а також довести те, що внаслідок його дій чи бездіяльності було неякісно надано послуги. Наголошую, що будь-який аргумент, зазначений у позовній заяві, потрібно належним чином підтвердити документально.

Доказами у даному випадку можуть слугувати: висновки іншої спеціалізованої лікарні. Фото та інше. Чим більше тим краще.

Окрім того, пацієнт може подати до суду клопотання про проведення судово-медичної експертизи з метою підтвердження факту надання неякісних послуг.

Як бачите, уся процедура захисту прав та інтересів споживача є досить складною, проте цілком досяжною.

У судовому порядку можно буде стягнути моральну та матерану шкоду.

Що стосується моральної, це буде важко довести. А ось матеріальне відшкодування можно буде стягнути без проблем.

Якщо я допоміг вирішити ваше питання ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.

Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

Доброго дня, Леоніде!

Звичайно, Вам треба подавати позов в суд, оскільки кримінальної відповідальності за помилкові дії ветеринара в українському законодавстві не передбачено. На жаль. Цю банальну істину Вам відкриє будь який юрист. Власне, вже відкрили мої попередники у своїх відповідях на Ваше питання. Мені залишається тільки повторити слідом за ними, що в Україні довести помилку ветеринара можна тільки в суді.

При тому додам від себе, що в переважній своїй більшості судді не розбираються в лікуванні тварин і винесуть вердикт тільки в тому разі, якщо позивач, тобто Ви, надасть їм грунтовний експертний висновок фахівців, в якому дії ветеринара визнають помилковими. Втім в Києві або ж, наприклад, у Харкові Ви зможете провести таку експертизу без проблем.

Якщо повернутися до позову, то в даному випадку найкращим і наефективнішим з можливих покараннь ветеринара стане відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яку спричинили його винні дії.

Згідно п. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій нанесені збитки (майнова шкода) в результаті порушення її громадянських прав, має право на їх відшкодування.

Майновими збитками вважаються:

– втрати, які особа понесла у зв’язку із знищенням або ушкодженням майна, а також витрати, які особа понесла або повинна понести для відновлення свого порушеного права(реальні збитки);– доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якби його право не було порушене(упущена вигода).

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майновий збиток, нанесений неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також збиток, нанесений майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об’ємі особою, яка його нанесла.

Юридична або фізична особа відшкодовує збиток, нанесений їх працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків. Так само збиток відшкодовується у разі незаконних дій посадовців, органів влади і місцевого самоврядування.

Відшкодування моральної шкоди.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди може бути поданий окремо у рамках цивільного судочинства. Закон не передбачає чітких правил визначення грошової суми, що підлягає виплаті. Проте зі свого досвіду можу сказати, що судді доволі обережно ставляться до визначення розміру відшкодування в таких випадках. Все залежить від доведенності моральної шкоди,

Я рекомендував би подавати один позов, який включав би в себе відшкодування обох видів шкоди. Можу, доречи, такий позов підготувати.

Отже, виникнуть додаткові питання чи бажання продовжити розмову, звертайтесь до мене пресонально, натиснувши кнопку "звернутись" біля мого фото. Постараюсь Вам допомогти. Люблю тварин, і розумію, що саме Ви зараз переживаєте.

Вітаю, Леоніде!

Мы можем как-то засудить клинику? Я очень нервничаю из-за кошки, не хочется делать третью операцию и теперь вет.клинике я не доверяю и возможно придется менять вет-клинику.Завтра (в четверг) принесу на осмотр врачу.

Из документов у меня чек от клиники и рекомендации за уходом кошечки.

МОЖЛИВО, АЛЕ СПРАВА ТОЧНО НЕ БУДЕ ЛЕГКОЮ. ДЛЯ ПОЧАТКУ ВАМ ПОТРІБНО ТЕРМІНОВО ЗВЕРНУТИСЬ ДО ІНШОЇ МЕДИЧНОЇ КЛІНІКИ, ЯКА Б ЗМОГЛА ВСТАНОВИТИ ПРОБЛЕМИ У КІШКИ ТА ПИСЬМОВО ЗАФІКСУВАТИ, ЩО ДІЇ ПОПЕРЕДНЬОЇ КЛІНІКИ БУЛИ НЕ ЗОВСІМ ПРОФЕСІЙНИМИ.

ПІСЛЯ ТОГО ВЖЕ ВИ ЗМОЖЕТЕ ПОДАТИ ПИСЬМОВУ ПРЕТЕНЗІЮ НА КЛІНІКУ ПРО СПЛАТУ МАТЕРІАЛЬНОЇ ТА МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ, АЛЕ РОЗРАХОВУВАТИ, ЩО ВОНИ ДОБРОВІЛЬНО СПЛАТЯТЬ, НЕ ПОТРІБНО.

І ЗАГАЛОМ, ЯК І У БІЛЬШОСТІ ПОДІБНИХ СПРАВАХ, ВСЕ МОЖЕ ДІЙТИ ДО СУДУ, ДЕ ВАМ ПОТРІБНО МАТИ "ЗАЛІЗНУ" ДОКАЗОВУ БАЗУ.

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492)

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

Стаття 175. Позовна заява

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Стаття 176. Ціна позову

1. Ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;

4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;

5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки;

6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;

7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;

8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;

9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості;

10) у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

2. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

3. У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.

Стаття 177. Документи, що додаються до позовної заяви

1. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

{Частину першу статті 177 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1416-IX від 27.04.2021}

2. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

{Частина друга статті 177 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}

3. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

4. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

5. Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

6. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.

7. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю:

Згідно статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

У разі виявлення недоліків вже у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

• безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;
• відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);
• безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;
• відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;
• реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Ця вимога може бути пред'явлена споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та нормативними документами, умовами договору, а в разі відсутності таких строків - протягом десяти років.

Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

Виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги).

Алгоритм дій у випадку порушення прав споживача

У разі порушення своїх прав, споживач має право спробувати вирішити спір у досудовому порядку, звернувшись до територіальних органів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба) (Головних управліннь Держпродспоживслужби в областях, в місті Києві; районних управлінь Головних управліннь Держпродспоживслужби в областях, в місті Києві).Також споживач може підготувати позовну заяву та вирішити спір у суді.

Досудове врегулювання

Головні управління Держпродспоживслужби розглядають скарги, заяви i пропозиції громадян з питань захисту прав споживачів i вживають необхідних заходів для їхнього розв'язання; консультують споживачів з питань законодавства про захист прав споживачів.

Звернення до Держпродспоживслужби розглядаються в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян». Аби звернення було розглянуто, воно повинно відповідати таким вимогам:

• повинно бути адресованим (чи органу державної влади, чи посадовій особі);
• у зверненні має бути зазначено Ваше прізвище, ім ' я, по-батькові, місце проживання , викладено суть питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги;
• повинно бути підписане заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так i групою осіб (колективне). На рівні районів і міст обласного значення звернення щодо захисту прав споживачів також приймають відділи по захисту прав споживачів у місцевих державних адмістраціях, виконавчих органах місцевих рад.

Судове врегулювання спору:

По-перше: негайно після виявлення факту порушення своїх прав, споживачу необхідно звернутися до продавця із письмовою заявою-претензією з вимогою щодо відновлення порушеного права. Претензія складається в двох примірниках в довільній формі і адресується продавцю (керівнику юридичної особи, фізичній особі-підприємцю).

Важливо отримати на другому примірнику претензії відмітку про її отримання продавцем (із зазначенням дати, прізвища і посади особи, яка прийняла претензію, її підписом, печаткою юридичної особи, фізичної особи-підприємця). У випадку ухилення продавця від прийняття або реєстрації претензії слід направити її засобами поштового зв’язку на юридичну адресу продавця з описом вкладеної кореспонденції та повідомленням про вручення.

Якщо претензія не була прийнята та/або розглянута або на неї не була надана відповідь або відповідь виявилася негативною, необґрунтованою та незаконною, а проведені переговори з продавцем/виробником товару (виконавчцем робіт, послуг) не призвели до задоволення ваших законних вимог, споживач має право оскаржити такі дії до Держпродспоживслужби .

По-друге: у випадку якщо звернення з вимогами про поновлення порушеного права до продавця/виробника (виконавця робіт, послуг) або скарги до Держпродспоживслужби не дали бажаного результату, споживач має право звернутися до суду.

Позов про захист прав споживачів подається до суду: за місцем проживання споживача, або за місцем знаходження відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання договору - на вибір позивача.

Згідно статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Позовна заява має відповідати загальним вимогам щодо форми i змісту позовної заяви, зокрема, містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли i в чому це виявилось; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками i обґрунтуваннями; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, чек, транспортна чи інша накладна...).

Відшкодування шкоди, завданої споживачу

Відповідно до статті 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Моральна шкода, згідно із положеннями статті 23 Цивільного кодексу України полягає у:

• - фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
• - душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
• - душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
• - приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи.

Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Вимогу про відшкодування моральної шкоди може бути заявлено як під час підготовки претензії так і в позовній заяві у разі звернення до суду.

направте письмову претензію з усіма вимогами рекомендованим листом укрпоштою на адресу компанії збережіть чек з пошти та через 30-ть днів подавайте пакет документів до суду на стягнення збитків.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня!

В українському законодавстві немає поняття "лікарська помилка", однак лікаря можна притягнути до відповідальності за завдання шкоди здоров'ю

"Виходячи з роз'яснень до нормативно-правовим актів, в тому числі і карно-кримінальних, поняття "лікарська помилка" слід трактувати як похибку в професійній діяльності лікаря за умови, що ним не було допущено свідомої халатності або недбалості. Це поняття слід відрізняти від професійного злочину медичного працівника і нещасного випадку: лікарська помилка передбачає дефект в роботі, який виник незважаючи на сумлінне виконання лікарем своїх обов'язків

виникнення наслідків, які неможливо було передбачити або попередити. Професійні правопорушення: недбальство, халатність чи свідомі дії, спрямовані на завдання шкоди здоров'ю пацієнта.

Якщо пацієнт хоче довести, що лікар свідомо лікував неправильно – потрібно перевіряти дотримання лікарем протоколів надання медичної допомоги.

У розділі Кримінального кодексу України "Злочини проти життя та здоров'я особи" налічується 11 "медичних" статей, за якими може бути притягнутий до відповідальності медичний працівник (ст. 131, 1ф32, 136, 137,139,140,141 – 145). ст. 140 КК України (встановлює кримінальну відповідальність за неналежне виконання медпрацівником професійних обов'язків через несумлінне ставлення до них, якщо таке неналежне виконання спричинило за собою смерть людини або інші тяжкі наслідки) – загрожує 5 років відсторонення від роботи в медицині, виправні роботи до двох років, позбавлення волі до двох років.

По Вашому питанню Вам необхідно:

1. звернутися ПИСЬМОВО з заявою на ім я директора лікарні про бездіяльність лікаря

2. аналогічну заяву потрібно подати з детальним описом обставин та доказами до обласного і міського управлінь охорони здоровья.( Додати докази нотаріально завірені переписки з месенджерів)

Заяви написати письмово згідно ЗУ Про звернення громадян та просити надіслати письмову відповідь у 15 -ти денний термін.

ЗВЕРНУТИСЬ ПИСЬМОВО ДО: міського та обласного управління МОЗ, НЕХАЙ ПРИЗНАЧАТЬ ПЕРЕВІРКИ та повідомлять Вас письмово.

Зібравши документи звертаєтеся до суду з позовом про компенсацію збитків, додавши всі документи.

Якщо вони заперечують факт послуг то довести буде складно

З повагою,

Костянтин Гончаренко