Задайте вопрос юристу

880 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Финансовое право, 22 апреля 2023, вопрос №84241 150₴

Займ и угроза жизни от всу

Заняли денег людям, не взяли росписку. Есть переписка вся в докладе где указаны сроки возмещения. На данный момент угрожают убийством. Запись имеется. Как быть?

Ответы юристов (7)

    Корнійчук Євген Іванович
    20%

    Доброго дня, за погрози зверніться до поліції та військової прокуратури.

    Що стосується займаних коштів, ви маєте право звернутися до суду. Дуже погано, що відсутня Розписка. ( у такому випадку ви повинні мати, свідків, чек про перевод коштів. Інші докази переписки і т. Д.

    Більш детально ознайомтесь за посиланням

    https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%B...

    Богданов Микита
    20%
    Богданов Микита год назад

    Юрист, г. Одесса, 11 лет опыта

    Общаться в чате

    Добрый день. Без расписки вернуть долг в судебном порядке почти нереально. Как вариант, напишите письменную претензию на адрес должника, с большей суммой (включая ответственность) и сроком возврата. Предложите написать расписку на меньшую сумму и другим сроком. Отправьте заказным письмом с описью. По поводу угроз, только в полицию.

    Айвазян Юрій Климентійович
    26.7%
    Айвазян Юрій Климентійович год назад

    Адвокат, г. Николаев, 33 года опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Олександре!

    Доводити факт позики без угоди справа доволі складна, і при розгляді її в суді треба буде мати достатньо доказів, аби переконати суддю, що ця оборутка мала місце. Було б добре, аби були свідки передачи коштів з рук в руки, чи принаймні перемовин про надання позики. Будь яка переписка про надання позики та умови того, навіть електронна, також має суттєве значення.

    Тому, якщо сума позики була поважна, раджу одразу підшукати собі досвідченного адвоката, а не шукати простих рішень у юристів на цьому сайті. Правова допомога на відстані іноді буває дієвою, але не в таких випадках!

    Що стосуєеться погрози вбивством, то такі дії мають ознаки злочину:

    Стаття 129 Кримінального кодексу України.

    1. Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, -

    карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.

    2. Те саме діяння, вчинене членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, -

    карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

    Тим більше, що у Вас є докази того. Є сенс звернутись до поліції із відповідною заявою. Згідно статті 214 КПК України її повинні внести в ЄРДР протягом 24 годин і надати Вам витяг з того Реєстру.

    Виникнуть додаткові питання чи уточнення, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Охоче на них відповім, а буде треба зможу надати практичну допомогу!

    Айвазян Юрій Климентійович
    Айвазян Юрій Климентійович год назад

    Адвокат, г. Николаев, 33 года опыта

    Общаться в чате

    Олександр!

    Трохи доповню свою відповідь...

    Ви також можете звернутись до командира части, де служить позивач. Це не буде мати швидкого і прямого ефекту, але може допомогти у вирішенні питання разом із іншими кроками.

    Я не знаю подробиць цієї ситуації, але на мою думку, поведінка позичальника не виправдовується його службою в ЗСУ.

    Адвокат  Євген Олександрович
    33.3%
    Адвокат Євген Олександрович год назад

    Адвокат, г. Киев, 31 год опыта

    Доброго дня, Олександр!

    Ви маєте право подати заяву до поліції або прокуратури про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкриття кримінального провадження (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).

    Після цього, протягом 24 годин, вказані відомості про вчинене кримінальне правопорушення, повинні бути невідкладно але не пізніше 24 годин, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з відкриттям кримінального провадження, про що заявник має право отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).

    У разі невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин, заявник має право на протязі 10 днів, подати скаргу слідчому судді місцевого суду (на підставі статей 303-307 Кримінального процесуального кодексу України) та до місцевої прокуратури (стаття 36 Кримінального процесуального кодексу України).

    КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

    Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)

    "Стаття 129. Погроза вбивством

    1. Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, -

    карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.

    2. Те саме діяння, вчинене членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, -

    карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років".

    КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

    Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)

    "Стаття 60. Заявник

    1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

    2. Заявник має право:

    1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

    1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;

    2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;

    3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

    3. Заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції", отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням.

    Інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше п’яти днів з моменту подання заяви.

    "Стаття 214. Початок досудового розслідування

    1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. ...".

    "Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

    1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

    1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;...".

    "Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження

    1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. ...".

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися"!

    Всього доброго!

    Успіхів Вам!

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин год назад

    Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

    Добрый день.

    Для подачи искового заявления в суд Вам нужно будет собрать все возможные доказательства того, что человек взял взаймы у Вас деньги и на каких условиях.( расписка , договор , выписки с банка , переписка в вайбере заверенная у нотариуса , записи разговоров где четко указана ФИО , СУММА , период возврата , дата)

    Было бы хорошо направить претензию в порядке ст. 530 ЦК Украины заказным письмом с вручением на адрес должника и копию с квитанцией об отправке оставить для суда.

    Такими доказательствами могут быть записанные телефонные разговоры, распечатки сообщений. (нотариально удостоверенные , для юридическо факта).При телефонном разговоре называйте данного человека по имени и четко оговаривайте суму, которую ему дали в долг – по содержанию беседы должно быть понятно, когда и сколько Вы давали денег и на каких условиях. Приложите к иску и распечатки с банка с указанием сумы и ФИО получателя средств.

    Также Вы перед подачей искового заявления можете подать заявление о мошенничестве в полицию.( ст.190 УК Украины). В самом заявлении точно опишите детали и обстоятельства передачи средств, если есть – укажите свидетелей. Обязательно приложите копии разговоров, переписок и опишите это в тексте.

    Возможно, после проведения допроса данная особа добровольно вернёт Вам деньги, это не редкость.

    Враховуючи, що в Україні введено военний стан Указ Президента № 64/2022 заяву про вчинення злочину треба подати засобами електронної пошти на офіційну адресу ГУНП центральну м. Києва.

    Вам необхідно звернутись до суду з позовом , "про негайне витребування майна з чужого незаконного володіння" суд встановить місце проживання користувача повідомивши його письмово про відкриття провадження.

    Ви отримуєте рішення суду ,органи ДВС ,знаходять Ваше авто , повертають Вам.

    Позов подаєте через систему електронного судочинства , та очікуєте призначення суду

    https://www.kmu.gov.ua/service/elektronnij-sud, суди розглядають лише невідкладні спроави, процесуальні строки призупинено до завершення воєнного стану

    Щодо можливого побиття чи іншого:

    Погроза вбивством — злочин, передбачений 129 статтею Кримінального кодексу.

    Якщо погрози на вашу адресу надходять особисто, то наступного разу викликайте поліцію (виклики фіксуються автоматично, не відреагувати вони не зможуть), повідомивши про погрози вбивством від хлопця.

    Потім даєте пояснення группі, пишите заяву (краще потім в управлінні) про погрози вбивством, про те, що маєте всі підстави сприймати такі загрози реально(кваліфікація ст.129 КК України). Вимагаєте через добу витяг з ЄРДР (Єдиний реєстр досудових розслідувань), щоб впевнитись, що відомості внесені.

    Якщо погрози надходять по телефону, то, при можливості, спробуйте записати розмову для подальшого пред’явлення поліції.

    Взагалі, Ви можете вже зараз звертатися до поліції, не чекаючи наступного разу, та писати заяву про погрози вбивством, а паралельно заяву до прокуратури.

    Якщо є свідки цієї події, то данні про них також необхідно повідомити поліції та написати про це в заяві.

    приклад заяви:

    Начальнику ГУНП Дніпровського району м. Києва

    Іванову О.П.

    Петрова Петра Івановича

    01221 м. Київ , набережна перемоги, 1 кв 5

    тел. 068 765 4323

    електронна пошта___

    Повідомлення

    про вчинення кримінального правопорушення

    14.11.2019 внаслідок ініційованого конфлікту моїм сусідом по квартирі (квартира № 1 у нашій спільній частковій власності 50/50) погрожував мені вбивством.

    Конфлікт стався через те, що В.П., звинуватив мене у тому, що я зламав замочок до електрощитка, який знаходиться у нас у квартирі. Конфлікт розгорівся саме через те, що я зауважив, що коли сталася аварійна ситуація (вимкнення електрики) я мав би мати доступ до електрощитка, який є нашою спільною власністю.

    Проте, щодо замочка до електрощитка слід вказати, що це лише привід для того, щоби ображати мене та погрожувати розправою, вбивством.

    Такі конфлікти, які ініціює систематично 6-8 разів на рік або П. або його співмешканка, яка не має реєстрації у квартирі, відбуваються систематично. Кожного разу доводять мене до того, що мною аж тіпає. Останнього разу так рознервувався, що цілий вечір і ніч кололо, давило у серці. Рознервування відбулося як від погрозою життя, так і тим, що В.П., не соромлячись нічого, відкрито наговорював неправду про мене як викликаному наряду міліції, так і черговим дільничним інспекторам.

    Проте, останнього разу дійшло до конкретних, явних, реальних погроз розправою підговорити когось щоби зі мною розібралися, накинути шворочку мені на шию і задушити.

    Після цього мене так трясло від нервів, що заснути я зміг лише під ранок.

    Я викликав міліцію через телефон 102 приблизно о 18 годині вечора 14.11.2015 року. Прибувший наряд сказав, що передасть цей виклик черговим інспекторам міліції. Через години прибули чергові дільничні (прапорщик та лейтенант, здається старший). Так вони відрекомендувалися, бо посвідчень я не перевіряв. Вони прийняли від мене «Заяву про злочин» написану від руки на 2-х аркушах паперу і обіцяли її передати дільничному.

    В процесі з’ясування обставин справи, В.П., погрози не припинив, а спокійно, виважено погрожував мені навіть при дільничних. На що я зауважив інспекторам.

    Коли я зауважив, що В.П., планує когось підговорити щоби розібратися зі мною протиправно, П.,, при міліції (прапорщику та лейтенантові) спокійно сказав, що «Я могу и сам с тобой справиться. Зачем мне помощь. Накину удавочку сзади на шею или когда спать будешь».

    Не дивлячись на це, присутні при цьому міліціонери, не вжили ніяких заходів щодо реакції на погрозу позбавлення життя.

    Те, що ця погроза виказана не в сварці чи суперечці, де емоції киплять і зашкалюють (і все можна списати на раптовий, короткостроковий одноразовий сплеск емоцій), а виважено, спокійно, обдумано змушує мене реально побоюватися виконання погрози зі сторони В.П.

    Відповідно до ст. 129 КК України погроза вбивством визнається окремим злочином.

    Тобто, виходить так, що два міліціонера, представники органу охорони правопорядку, почувши, що В.П., вже навіть обмірковує, яким чином позбавити мене життя, НЕ ВЖИВАЮТЬ ЖОДНИХ ДІЙ ЩОДО ЦЬОГО (типу попередження тощо), а просто радять роз’їхатися нам з однієї квартири, ТО Я приходжу до висновку, що В.П., зрозумівши всю безкарність свою візьме і реально виконає те, що ним вже обмірковується – позбавить мене життя.

    Тут варто наголосити, що раніше у часі, при черговому ініційованому ним конфлікті, він мені вже говорив, що «ты долго не проживешь, а я тебя переживу».

    І саме головне – як мені тепер спокійно жити в своїй кімнаті, розуміючи що мій сусід, в якого час від часу «западає клямка» дійсно не виконає того, чим погрожував?!

    І тепер я почуваюся ніяково, тривожно, хвилююся, викликане чеканням чого–небудь небезпечного зі сторони В.П. Побоююся зайвий раз вийти зі своєї кімнати, піти на кухню, в туалет, ванну. Того що, будьщо може спровокувати В.П., до вчинення неадекватних протиправних дій, а той до нападу на мене з зашморгом на шию.

    Це повідомлення подаю безпосередньо прокурору, так як на дільничних інспекторів, які навіть будучи свідками погрози вбивством зі сторони П., не відреагували на це, надій що вони виконають Закон на належному рівні і забезпечать спеціальну превенцію правопорушення щодо мене, немає.

    Відомості про кримінальне правопорушення (згідно Розділу 2 п.1.1.2 положення про ЄРДР), викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

    Перевірка такої заяви повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного в ЄРДР. Лише потім, у випадку якщо посадова особа дійде висновку, що, наприклад, у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.

    Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своєму в інформаційному листі № 1640/0/4-12 від 09 листопада 2012 р. "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування" роз’яснив, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, і саме в цьому контексті слід оцінювати доводи заявників в разі оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

    З відповідальністю за ст. 383 КК України ознайомлений та попереджений.

    Враховуючи вказане та керуючись ЗУ «Про Національну поліцію України», ст. 214 КПК України

    ПРОШУ:

    - внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань з приводу погрози вбивством, яку вчинив гр. Віктор Петрович 14.11.2019 року (ст. 129 КК України) стосовно мене .;

    - організувати проведення об’єктивного та неупередженого досудового розслідування, з допитом осіб, зазначених у цьому повідомленні.

    16.11.2019 підпис ПІБ

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин год назад

    Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

    Доброго дня!

    стягнення без суду

    , існує альтернативні варіантів вирішення таких спорів.

    Ось мої поради:

    • Одразу вірно визначити мету. Інколи сторона з самого початку обирає невірну стратегію – «покарати» іншу сторону, довести іншій стороні свої можливості та сили тощо. Однак така стратегія, як правило призводить до зайвих витрат, довгих спорів та до результату у вигляді стягнутих коштів не призводить. Якщо Ви дійсно бажаєте стягнути кошти, у Вас повинна бути лише одна мета - як можна швидше стягнути кошти у контрагента.
    • Діяти якомога швидко та максимально оперативно направляти контрагенту обґрунтовану претензію (вимогу). В деяких випадках від оперативності дій залежить вірогідність позитивного результату. Наприклад, якщо кількість коштів (товару) у контрагента значно менша від кількості вимог кредиторів.
    • Застосовувати нестандартні методи. Наприклад, якщо Ви маєте справу з великою мережою магазинів, направлення претензії автоматично ставить під загрозу Вашу подальшу співпрацю. В такому випадку претензію можна замінити на лист. В якому перш за все подякувати контрагенту за тривалу та успішну співпрацю, а потім попрохати вирішити «наявне питання», навіть не називаючи наявну ситуацію «проблемою» або «спором»

    • Діяти відштовхуючись від інтересів іншої сторони. Наприклад, якщо Ви покупець і Вам не поставили товар, вкажіть в претензії загальну вартість товару, придбаного у контрагента за весь час роботи. Таким чином, Ви акцентуєте увагу на Ваше значення як покупця для контрагента.
    • Вести діалог з контрагентом. Якщо у Вас є певні непорозуміння з клієнтом щодо спірного питання, доцільно призначити зустріч для проведення переговорів. Після закінчення переговорів, обов’язково зафіксуйте результати перемовин у протоколі переговорів та підпишіть його у контрагента;
    • Нагадуйте про себе. Якщо контрагент, не виходить на зв`язок, періодично дзвоніть та пишіть йому. Інколи необхідно створити для контрагента «ефект незворотності» та дати йому зрозуміти, що краще з Вами вирішити наявну спірну ситуацію, чим постійно відповідати на Ваші дзвінки, читати претензії та листи, а й не забаром отримати позов до суду)

    Йдіть на компроміс, шукаєте «точки дотику». Краще поступитися 10 чи 15 відсотками заборгованості, чим після року судових тяжб дізнатись, що у контрагента відсутнє майно і рішення суду виконати не має можливості

    Втім звісно бувають ситуацію в яких компромісне вирішення спору з контрагентом не можливе зважаючи на особу боржника. В такому випадку необхідно як можна швидше звертатися до суду, з метою подальшого примусового виконання рішення суду.

    В даній статті проаналізовано основні аспекти даної теми. Звертаю Вашу увагу, що кожна ситуація є індивідуальною і відповідно вимагає індивідуального підходу і аналізу.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України