Чи правильно в цій ситуації вчинив лікар? Що робити?

Доброго дня, Сергію!

Питання обслуговування населення сімейними лікарями регулюються Законом України Про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини

Згідно статті 4 Закону функціонування сімейної медицини базується на таких пріоритетах:

визнання первинної медичної допомоги пріоритетним напрямом діяльності суспільства і держави у сфері охорони здоров'я;

орієнтованості на пацієнта, його сім'ю і суспільство в цілому;

рівних можливостях пацієнтів в отриманні первинної медичної допомоги;

гарантованому обсязі безоплатної первинної медичної допомоги;

вільному виборі суб'єкта первинної медичної допомоги, усвідомленому виборі методів профілактики, діагностики та лікування захворювань;

дотриманні галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я;

відповідальності пацієнта та членів його сім'ї за стан власного здоров'я, достовірне і своєчасне інформування спеціалістів сімейної медицини про його зміни.

2. Реалізація зазначених пріоритетів забезпечується прийняттям і введенням в дію відповідних нормативно-правових актів, зокрема державних цільових програм з профілактики, діагностики та лікування захворювань.

А у відповідності із статтею 5 Закону до основних засад сімейної медицини віднесені:

сімейний підхід - це взаємодія спеціалістів сімейної медицини з пацієнтом і членами його сім'ї з метою створення умов для збереження, зміцнення або відновлення здоров'я пацієнта; надання первинної медичної допомоги декільком поколінням;

орієнтованість на пацієнта - це залучення пацієнта до процесу прийняття рішень щодо застосування медичних втручань (методів діагностики, профілактики або лікування);

профілактична спрямованість - це прогнозування ризику розвитку найбільш поширених захворювань та своєчасності проведення відповідних профілактичних заходів;

доступність - це забезпечення безперешкодного доступу до суб'єкта первинної медичної допомоги;

рівність і недискримінація - це забезпечення надання первинної медичної допомоги незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового або іншого становища;

багатопрофільність - це профілактика, діагностика та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів з використанням методів та способів медичного втручання у процесі надання первинної медичної допомоги;

безперервність - це постійне спостереження за станом здоров'я пацієнта у процесі надання первинної медичної допомоги;

довготривалість - це забезпечення медичним наглядом та опікою в усі періоди життя людини незалежно від характеру захворювання, стану органів і систем її організму, на підставі взаємовідносин між спеціалістами сімейної медицини та пацієнтом;

координація - це професійна діяльність лікаря загальної практики - сімейного лікаря, яка спрямована на взаємодію зі спеціалістами та закладами охорони здоров'я, що надають інші види медичної допомоги.

До обов’язків лікаря первинної ланки, відповідно до Закону, належать (необхідне я виділив жирним шрифтом):

1. Безпосереднє надання первинної медичної допомоги пацієнтам.

2. Формування та контроль виконання плану обстежень та лікування, аналіз результатів досліджень, призначення медичних препаратів та інших лікувальних заходів.

3. Надання медичної допомоги пацієнтам у невідкладному стані.

4. Направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

5. Координація роботи з іншими ланками медичної допомоги.

6. Ведення пацієнтів, які хворіють на соціально небезпечні інфекційні захворювання, відповідно до законодавства.

7. Здійснення імунопрофілактики відповідно до чинного законодавства.

8. Консультування щодо здорового способу життя.

9. Проведення заходів масової та індивідуальної профілактики інфекційних захворювань.

10. Оцінка індивідуальних ризиків захворювань і консультування з питань профілактики. Розробка індивідуальних програм обстеження та спостереження за здоров’ям.

11. Інформування пацієнта щодо національних скринінгових програм і виконання інших функцій відповідно до законодавства або до програми.

12. Динамічне спостереження за неускладненою вагітністю.

13. Здійснення медичного догляду за здоровою дитиною.

14. Ведення хворих із психічними розладами, зокрема, враховуючи рекомендації спеціаліста.

15. Надання паліативної допомоги, що охоплює:

- оцінку ступеня болю;

- призначення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;

- лікування больового синдрому;

- оформлення рецептів на наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори відповідно до чинного законодавства.

16. Координація та організація виконання лабораторних досліджень, проведення забору біологічного матеріалу.

17. Проведення лабораторних досліджень, у тому числі з використанням швидких тестів.

18. Призначення лікарських засобів з оформленням документів відповідно до законодавства.

19. Підготовка медичної документації для направлення осіб з ознаками стійкої втрати працездатності на медико-соціальну експертизу та медико-соціальну реабілітацію.

20. Оформлення довідок, форм, листків непрацездатності.

Наказ також регламентує правила надання ПМД. Зокрема, вибір лікаря та місце надання допомоги, її форми та способи, матеріально-технічне забезпечення робочого місця лікаря первинки, режим і графік роботи лікаря та ін.

Пацієнт має право вільного вибору лікаря, незалежно від місця своєї офіційної реєстрації.

Рекомендована кількість пацієнтів, які обрали одного лікаря, повинна перебувати у межах 2000 пацієнтів. Однак залежно від соціальних, вікових і кількісних характеристик населення громади, на території якої працює лікар, в окремих випадках кількість пацієнтів може бути більшою чи меншою.

Допомогу лікар надаватиме за місцем здійснення своєї господарської діяльності під час особистого прийому. Залежно від стану пацієнта він може прийняти рішення про надання ПМД за місцем проживання (перебування) пацієнта або з використанням засобів телекомунікації.

У відповідності до статті 21 Закону лікуючим лікарем з надання первинної лікарської медичної допомоги на засадах сімейної медицини є лікар загальної практики - сімейний лікар закладу охорони здоров'я закладу охорони здоров'я та його структурних (відокремлених) підрозділів незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, що забезпечують організацію та надання населенню первинної медичної допомоги, а також лікар загальної практики - сімейний лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець та може перебувати з цим закладом у цивільно-правових відносинах.

2. Лікар загальної практики - сімейний лікар обирається пацієнтом у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

3. Основними професійними обов'язками лікаря загальної практики - сімейного лікаря є:

організація та надання консультацій щодо формування здорового способу життя та профілактики захворюваності населення;

проведення комплексу профілактичних заходів із попередження захворювань, травм, отруєнь, зниження рівня захворюваності, інвалідності та смертності серед населення;

застосування методів профілактики, діагностики, лікування, медичної реабілітації та лікарських засобів відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я;

застосування нових методів профілактики, діагностики, лікування, медичної реабілітації та лікарських засобів, які знаходяться на розгляді в установленому порядку, але ще не допущені до застосування, можуть використовуватися в інтересах вилікування пацієнта лише після отримання його письмової згоди;

раннє виявлення захворювань, своєчасне амбулаторне обстеження і лікування пацієнтів відповідно до медичних показань;

організація та надання первинної лікарської медичної допомоги в амбулаторних умовах або за місцем проживання (перебування) пацієнта, з урахуванням усіх обставин, що впливають на стан здоров'я та/або перебіг захворювання;

організація та надання елементів екстреної медичної допомоги, елементів паліативної допомоги та елементів медичної реабілітації за медичними показаннями у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;

організація та надання невідкладної медичної допомоги;

забезпечення безперервності всіх видів медичної допомоги з урахуванням потреб пацієнта шляхом направлення для отримання екстреної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, паліативної допомоги та медичної реабілітації за медичними показаннями у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;

організація та здійснення обов'язкових медичних оглядів;

консультативна допомога сім'ям з питань щеплення, годування дітей, їх виховання, підготовки до дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, поведінки, психології, гігієни, соціальних, медичних і статевих сторін сімейного життя;

надання інформації пацієнту про методи та засоби діагностики, лікування та реабілітації у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами;

забезпечення взяття та ведення обліку пацієнтів, які підлягають диспансеризації, забезпечення динамічного спостереження за станом їх здоров'я та проведення лікувально-оздоровчих заходів;

здійснення розробки індивідуальних програм обстеження та спостереження за здоров'ям пацієнта;

здійснення оцінки індивідуальних ризиків інфекційних, неінфекційних та соціально небезпечних захворювань;

організація проведення профілактичних щеплень відповідно до чинного законодавства;

проведення медичної експертизи тимчасової втрати працездатності;

направлення пацієнтів з ознаками стійкої втрати працездатності на медико-соціальну експертизу та медико-соціальну реабілітацію;

участь в організації медико-соціальної і психологічної допомоги одиноким, людям похилого віку, особам з інвалідністю та пацієнтам з хронічними захворюваннями;

надання достовірної та повної інформації пацієнту про стан його здоров'я, у тому числі, ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров'я;

зберігання лікарської таємниці;

здійснення медичного втручання після отримання згоди пацієнта на медичне втручання, крім випадків надання невідкладної медичної допомоги;

здійснення організації безперешкодного доступу до медичного обслуговування;

постійне удосконалення свого професійного рівня;

виконання інших професійних обов'язків відповідно до законодавства.

Нарешті, згідно стаття 16 Закону контроль якості надання первинної медичної допомоги здійснюється шляхом застосування методів зовнішнього та внутрішнього контролю якості первинної медичної допомоги, самооцінки спеціалістів первинної медичної допомоги, клініко-експертної оцінки, моніторингу системи індикаторів якості, атестації, сертифікації відповідно до вимог законодавства.

2. Зовнішній контроль якості надання первинної медичної допомоги здійснюється органами державної виконавчої влади в межах повноважень, визначених законодавством, зокрема шляхом контролю за дотриманням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, проведення акредитації закладів охорони здоров'я первинної медичної допомоги, атестації медичних та немедичних працівників, які працюють у суб'єктах первинної медичної допомоги, проведення клініко-експертної оцінки якості та обсягів первинної медичної допомоги.

3. Внутрішній контроль якості надання первинної медичної допомоги здійснюється керівництвом закладів охорони здоров'я первинної медичної допомоги та/або медичними радами закладів охорони здоров'я в межах повноважень, визначених законодавством, зокрема шляхом контролю за кваліфікацією медичних та немедичних працівників, які працюють у суб'єкта первинної медичної допомоги; самооцінки медичних працівників; організації надання первинної медичної допомоги суб'єкта первинної медичної допомоги; моніторингу реалізації управлінських рішень; моніторингу дотримання структурними підрозділами суб'єкта первинної медичної допомоги галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я; моніторингу системи індикаторів якості первинної медичної допомоги; вивчення думки пацієнтів щодо наданої первинної медичної допомоги.

4. Клініко-експертна оцінка якості та обсягів первинної медичної допомоги здійснюється шляхом експертизи клінічних питань діагностики, лікування та реабілітації медичними радами закладів охорони здоров'я, клініко-експертними комісіями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до законодавства.

ВИСНОВОК: У РАЗІ, ЯКЩО СІМЕЙНИЙ ЛІКАР НЕ ВИКОНУЄ СВОЇХ ПРЯМИХ ОБОВ'ЯЗКІВ, ЗАЗНАЧЕНИХ ВИЩЕ У ЗАКОНІ ПРО ПЕРВИННУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ, РЕКОМЕНДУЮ ВАМ ЗВЕРНУТИСЬ ДО ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ З ПИСЬМОВОЮ СКАРГОЮ. ЇЇ РОЗГЛЯНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я НА ПРЕДМЕТ ВІДПОВІДНОСТІ ЛІКАРЯ ОТРИМАНІЙ ЛІЦЕНЗІЇ НА МЕДИЧНУ ПРАКТИКУ.

Виникнуть додаткові питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Охоче на них відповім.

Програма медичних гарантій, яка забезпечує лікарням оплату з державного бюджету за надані медичні послуги, а пацієнтам – безоплатне їх надання, продовжує працювати і в воєнний час.

Консультації лікарів, діагностика, інструментальні дослідження, медичний супровід, проведення операцій тощо у медзакладах, які мають договір з НСЗУ, є безкоштовними для пацієнтів.

За проведення комп’ютерної томографії (КТ) також сплачує держава.

Зробити КТ безоплатно можна у медзакладах, які підписали договір з НСЗУ на амбулаторну допомогу і мають відповідне обладнання та можливості для проведення обстеження.

Дізнатись адресу та контакти найближчої лікарні, в якій можна безкоштовно зробити КТ, допоможе оператор контакт-центру НСЗУ за номером 16-77 (поки що, з міркувань безпеки, ці дані на офіційному сайті НСЗУ закриті).

Звертаємо увагу, що проведення обстеження є безоплатним для пацієнта, якщо він має показання до КТ та направлення від лікаря.

За направленням необхідно звернутись до сімейного або лікуючого лікаря.

Якщо лікар, оглянувши пацієнта та зважаючи на клінічні показники, бачить потребу в КТ, він виписує необхідне направлення. Щоб забезпечити доступ пацієнтів до медичних послуг, під час війни діють як електронні, так і паперові направлення.

"Якщо за результатами проведеного КТ лікар бачить необхідність провести комп'ютерну томографію в іншій зоні тіла пацієнта, то таке дослідження також проводиться безкоштовно для пацієнта" - наголошує міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, який нещодавно відвідуючи лікарню в регіоні виявив, що додаткові зони проведені комп'ютерної томографії лікарі оформлювали як платну послугу закладу.

Якщо ви зіткнулися з ситуацією, коли у закладі вимагають плату за проведення КТ, це є порушенням прав пацієнта.

У такому випадку можна подати скаргу до головного лікаря (медичного директора), до Департаменту охорони здоров’я у вашому місті чи регіоні або до власника медзакладу – відповідного органу місцевої влади (зазвичай у назві лікарні зазначено, хто є її власником).

Якщо не вдається вирішити проблему на місцевому рівні, подайте скаргу в НСЗУ через контакт-центр (16-77) чи на електронну адресу info@nszu.gov.ua, або листом на адресу: м. Київ, пр-т Степана Бандери, 19, індекс 04073.

Доброго дня!

По Вашому питанню Вам необхідно:

1. звернутися з заявою на ім я директора лікарні проо бездіяльність лікаря

2. аналогічну заяву потрібно подати з детальним описом обставин та доказами до обласного і міського управлінь охорони здоровья.

Заяви написати письмово згідно ЗУ Про звернення громадян та просити надіслати письмову відповідь у 15 -ти денний термін.

Звернення до поліції також є обов'язковим, оскільки дії лыкаря містять ознаки кримінальних правопорушень за ст. 135 "Залишення в небезпеці" та ст. 136 "Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані"

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Вітаю.

Дії лікаря є неправомірними. І Вам потрібно подавати відповідні скарги.

У такому випадку можна подати скаргу до головного лікаря (медичного директора), до Департаменту охорони здоров’я у вашому місті чи регіоні або до власника медзакладу – відповідного органу місцевої влади (зазвичай у назві лікарні зазначено, хто є її власником).

Якщо не вдається вирішити проблему на місцевому рівні, подайте скаргу в НСЗУ через контакт-центр (16-77) чи на електронну адресу info@nszu.gov.ua, або листом на адресу: м. Київ, пр-т Степана Бандери, 19, індекс 04073. Як оформити скаргу – детальніше можна дізнатись за посиланням.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Доброго вечора, Сергій!

На питання чи правильно вчинив лікар, чи допустив він помилку, чи вибрав правильну методику лікування або новпаки, може відповісти лише проведена на підставі всіх копій медичних документів - комисійна судово-медична експертиза.

Тому треба зібрати всі копії медичних документів, після чого зврнутися в бюро СМЕ, де іниціювати проведення комисійної судово-медичної експертизи.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Всього доброго!